​Розрахунок заробітної плати в 2024 році: нарахування і утримання, “на руки” працівнику

Традиції потрібно оберігати, тому напередодні нового року ми, як завжди, розглядаємо свіжі показники, які впливатимуть на оподаткування та оплату праці в 2024 році. Скільки податків сплатить роботодавець, який розмір соціальної пільги застосовуватиметься, скільки працівник отримає “на руки” з мінімальної зарплати. Про це та інше – в нашому щорічному матеріалі “Розрахунок заробітної плати в 2024 році”.

Яким має бути розмір заробітної плати в 2024 році?

Верхню межу розміру зарплати роботодавець визначає самостійно, а от нижній поріг встановлено законодавством – за виконану норму праці потрібно платити не менше від мінімалки.

Отже, в 2024 нараховувати працівникам зарплату потрібно буде у розмірі, не меншому:

Мінімальна зарплата та мінімальний розмір окладу: в чому різниця?

Поняття мінімальна заробітна плата не дорівнює поняттю мінімальний посадовий оклад або тарифна ставка. Інколи у роботодавців-початківців виникає із цим плутанина.

Оклад чи тарифна ставка – це основний вид нарахувань, який отримує працівник за виконану норму праці. Але крім окладу працівнику можуть нараховуватись індексація, різні доплати і премії. Всі разом ці нарахування входять в поняття заробітна плата.

Розмір окладу, який можна встановити працівнику, також має нижню межу, встановлену ст. 6 Закону про оплату праці та ст. 96 КЗпП.

Мінімальний розмір окладу прив’язаний до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який діє на 1 січня кожного року.

Наприклад, в 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб дорівнює 3 028 грн. Отже, оклад працівника в 2024 році не може бути меншим, ніж 3 028 грн. А також він може дорівнювати розміру МЗП або відрізнятися від нього в більшу чи меншу сторону.

Чи може роботодавець встановити працівнику оклад на рівні 3 028 грн і нарахувати таку ж заробітну плату в 2024 році?

Ні, адже ця сума буде меншою за мінімальну зарплату. А, як пам’ятаємо, виплата працівнику зарплати, меншої за розмір “мінімалки”, при умові виконаної ним норми праці, буде вважатись порушенням трудового законодавства. Це, в свою чергу, загрожуватиме роботодавцю штрафом у двократному розмірі МЗП (16 000 грн – в 2024 році) за кожного працівника, по відношенню до якого було здійснено порушення.

Тому, якщо ви нараховуєте працівнику лише “голий” оклад, то його доцільно встановлювати на рівні, не меншому від мінімальної заробітної плати.

Коли ж є сенс встановити оклад у розмірі, меншому від МЗП?

Тоді, коли заробітна плата складається не лише з окладу, а й з доплат, які входять в мінзарплату:

• оплата праці за дні відрядження;
• процентні або комісійні винагороди, виплачені додатково до процентної ставки (окладу);
• гонорари штатним працівникам редакцій газет, журналів та інших засобів масової інформації;
• надбавки і доплати до тарифних ставок (окладів), у тому числі надбавки та доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, класність водіям, науковий ступінь;
• премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, наприклад щомісячні та квартальні премії;
• оплата роботи у святкові та неробочі дні, яка проводиться в межах місячної норми оплати праці, у тому числі у подвійному розмірі;
• відсоткові або комісійні винагороди, які виплачуються додатково відповідно до тарифної ставки (окладу), посадового окладу;
• винагороди та заохочення, які виплачуються раз на рік або мають разовий характер, наприклад річні премії;
• індексація.

Що не входить до мінімальної зарплати:

• доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
• доплата за роботу у нічний час;
• доплата за роботу у надурочний час;
• виплата за роз’їзний характер роботи;
• премії до ювілейних і святкових дат.

Зарплата працівника “на руки” та податки роботодавця з мінімалки у 2024 році

Роботодавці утримують із зарплат працівників податки – 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору (ВЗ). Відповідно, на руки співробітники отримують меншу суму.

Крім зарплати, роботодавець за працівника сплачує 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ) за рахунок власних коштів.

Отже, у 2024 року зарплатні розрахунки із розрахунку мінзарплати складуть:

З 1 січня:

• нарахована зарплата = 7 100 грн.
• 18% ПДФО = 1 278 грн.
• 1,5% ВЗ = 106,50 грн.
• на руки працівнику = 7 100 – (1278 + 106,50) = 5 715,50 грн.

Зарплата до вирахування податків = 7 100 грн, “чистими” на руки працівнику = 5 715,50 грн.

ЄСВ, який повинен сплатити роботодавець з мінімалки: 7 100 грн × 22% = 1 562,00 грн

З 1 квітня:

• нарахована зарплата = 8 000 грн
• 18% ПДФО = 1 440 грн
• 1,5% ВЗ = 120 грн.
• на руки працівнику = 8 000 – (1 440 + 120) = 6 440 грн

Зарплата до вирахування податків = 8 000 грн, “чистими” на руки працівнику = 6 440 грн.

ЄСВ, який повинен сплатити роботодавець: 8 000 грн × 22% = 1 760,00 грн.

Чи може розмір зарплатних податків бути меншим?

Так, може. За певних умов, а саме:

• розмір ПДФО може бути меншим, якщо до нарахованого доходу застосовується податкова соціальна пільга (або ПСП);
• ставка ЄСВ складає 8,41% для підприємств, установ і організації, які використовують працю осіб з інвалідністю (ч. 13 ст. 8 ЗУ “Про ЄСВ”).

Що таке пільга по ПДФО та коли вона застосовується?

Поняття “податкова соціальна пільга” означає гарантовану державою суму, на яку може бути зменшена нарахована заробітна плата працівника для розрахунку ПДФО. Якщо в 2024 році пільга застосовується, то формула для розрахунку ПДФО наступна:

ПДФО = (Нарахована зарплата – Податкова соціальна пільга) х 18%

Застосування ПСП можливе при виконанні певних умов, які обмежують цю опцію для більшості працівників. Одна з умов звучить так: розмір нарахованого місячного доходу не повинен перевищувати суми, визначеної за формулою:

Прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня * 1,4 (з округленням до найближчого десятка)

В 2024 році граничний розмір доходу, який дає право працівнику застосувати ПСП:

3 028 грн * 1,4 = 4 239,20 ≈ 4 240 грн.

Оскільки дохід, який дає право на застосування ПСП нижчий за розмір мінімальної заробітної плати майже в два рази, більшість працівників не мають права на її отримання.

Використати право на застосування ПСП мають тільки ті працівники, заробітна плата яких менша за 4 240 грн. До категорії таких працівників належать:

• ті, хто працюють на умовах неповного робочого часу;
• не відпрацювали повний місяць (кого було прийнято чи звільнено в середині місяця).

Також, часто ПСП можна застосувати працівникам, які мають двох та більше дітей віком до 18 років. Для таких працівників, граничний дохід для отримання соціальної пільги визначається як добуток граничного доходу, який дає право на застосування пільги в загальному випадку (тобто 4240 грн. в 2024 році) та кількості дітей.

Як відбуваються зарплатні розрахунки в SMARTFIN?

Роботодавцю мало просто знати, яку мінімальну суму зарплати і податків потрібно платити працівнику за місяць.

Також необхідно вміти розрахувати:

• зарплату і податки до виплати двічі на місяць;
• правильно документально оформити виплати.

Все це вже автоматизовано в SMARTFIN. Тому ви швидко сформуєте всі розрахунки і документи місяця:

• відомості нарахування зарплати
• відомості на виплату зарплати, розрахунок зарплатних податків
• табель обліку робочого часу

Для цього в системі є відповідні документи:

Система швидко розраховує зарплату і податки, які потрібно виплатити за 1 і 2 половину місяця:

А також заповнює документи на виплату:

А для тих, хто виплачує зарплату на картки і є клієнтом ПриватБанку, є можливість відправити відомість в Приват24:

В документі по нарахуванню зарплати можна побачити загальні нарахування місяця. Програма вміє контролювати:

• доплату до МЗП
• граничний дохід для застосування пільг з ПДФО
• необхідність доплати до мінімального розміру ЄСВ
• автоматично нараховувати індексацію, про яку ми забули в 2023 році, але яка повертається до нас у 2024.

Із цього документу також можна роздрукувати необхідні первинні документи:

Крім того, зарплатні калькулятори дозволяють швидко нарахувати:

• відпускні (щорічні, додаткові, без збереження зарплати);
• лікарняні та декретні;
• компенсації за невикористані відпустки;
• оплату за дні відрядження;
• простої;
• увільнення.

Розпочати легко! Додайте інформацію про організацію та працівників, виконайте налаштування і отримайте необхідні розрахунки. Нарахування зарплати та індексації, розрахунок податків, лікарняних, відпускних та компенсацій. А ще: будуйте графіки роботи будь-якої складності, формуйте кадрові докумети та звіти, відправляйте звітність у податкову, контролюйте торговельні операції та інше.

Порядок та підстави відрахування із заробітної плати. На підставі яких документів може здійснюватися відрахування із заробітної плати

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

Відповідно до пункту 10-2 розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження” тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

1) фізичні особи – боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

2) юридичні особи – боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи – боржника, самозайняту особу відповідно;

3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;

5) зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Загальні положення

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відрахування

Відрахування (утримання, стягнення) — це та частина нарахованої працівникові відповідно до штатного розпису та встановлених норм заробітної плати, яка йому не видається, а утримується роботодавцем, який потім розпоряджається цими грошовими коштами відповідно до законодавства (зазвичай, перераховує їх відповідним особам, з метою отримання якими цих сум і здійснюється відрахування, або ж використовує їх для покриття заборгованості працівника перед власним підприємством).

Як зазначено у ст. 127 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та ч. 1 ст. 26 Закону України «Про оплату праці», відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Існує три види відрахувань:

– для погашення зобов’язань працівників безпосередньо перед державою/бюджетом (податки);

– для погашення зобов’язань працівників перед іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами (третіми особами);

– для погашення зобов’язань працівників перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють.

Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов’язань безпосередньо перед державою (бюджетом) це – стягнення податків, відрахування з осіб, які відбувають виправні роботи, стягнення штрафів, накладених в адміністративному порядку.

Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов’язань перед іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами (третіми особами) це – стягнення яке проводиться на підставі виконавчих документів, перелічених у ст.348 Цивільного процесуального кодексу України і ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” (рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах, вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах щодо майнових стягнень; постанови компетентних державних органів про застосування штрафів за адміністративні правопорушення; мирові угоди, затверджені судом; рішення третейських судів; виконавчі надписи державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів).

Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов’язань перед підприємством, установою, організацією

Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов’язань перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють – провадяться відповідно до ст.127 КЗпП України за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1. для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2. при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 Кодексу законів про працю, а також при направленні на навчання та в зв’язку з переходом на пенсію;

3. при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації.

Отже конкретними документами, на підставі яких здійснюється відрахування із заробітної плати, можуть бути:

– наказ (розпорядження) роботодавця (у разі покриття заборгованості працівника підприємству, на якому він працює);

– будь-які виконавчі документи – наприклад, виконавчі листи, що видаються судами, ухвали та постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, виконавчі написи нотаріусів;

– письмове доручення працівника роботодавцю на перерахування частини свого заробітку на користь суб’єкта підприємницької діяльності, що продав працівникові товар у кредит.

Розмір відрахування із заробітної плати працівника:

Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, – п’ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п’ятдесят процентів заробітку.

Ці обмеження, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Відрахування не допускаються.

Стягнення не може бути звернено на такі виплати:

1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;

2) компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

5) допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;

6) одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;

7) допомогу при усиновленні дитини;

8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

9) допомогу на дітей одиноким матерям;

10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;

11) допомогу на лікування;

12) допомогу на поховання;

13) щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;

14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення також не здійснюється із таких сум:

1. неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2. грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3. вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;

4. одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

5. грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Захистом трудових прав працівників

За захистом своїх трудових прав можна звертатися до:

• роботодавця з письмовою вимогою про відновлення порушених прав;
• профспілки (якщо така є на підприємстві);
• комісії по трудових спорах (обов’язкового первинного органу по розгляду трудових спорів працівником і роботодавцем, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях) із відповідною заявою, якщо працівник особисто не зміг врегулювати спір з власником або уповноваженим ним органом;
• органів національної поліції (у разі грубого порушення законодавства про працю);
• ГУ Державної служби України з питань праці, яка в тому числі здійснює нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення;
• суду (статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб);
• Уповноваженого ВРУ з прав людини (кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини).

Скільки у 2022 році у вас заберуть із зарплати і як самому розрахувати суму податків

З 1 грудня 2021 року, коли в Україні відбулося підвищення мінімальної заробітної плати до 6,5 тисяч гривень, збільшились і податкові нарахування, зокрема, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір та єдиний соціальний внесок.

Тож якщо до 1 грудня українці, які отримували мінімальну заробітну плату 6 тис. грн, сплачували 1170 грн податків, то тепер відрахування із мінімальної зарплати в розмірі 6,5 тис. грн становлять вже 1267,5 грн., а з 1 жовтня 2022 року, коли, згідно з законом про держбюджет, мінімальна заробітна плата зросте ще на 200 грн і складе 6700 грн, розмір відрахувань збільшиться до 1306,5 грн., нагадують ФАКТИ.

Аби розрахувати суму відрахувань самостійно, беручи за основу мінімальну зарплату, треба розмір виплат помножити на 0,195 (ставка ПДФО і військовий збір).

Також не варто забувати, що ЄСВ також прив’язаний до мінімальної заробітної плати, і нині складає вже 1430 грн.