Що то поріг

висо́кі поро́ги чиї, в кого, для кого. Неприступний хто-небудь для когось за своїм високим суспільним становищем; досить заможний, багатий і т. ін. — Молодий, білявий, високий, тонкий і говорить дуже несміливо та тихо,— шепотіла Онися матері під самісіньким вухом,— але чорта з два: за дяка не піду; в нас високі пороги для дяків (І. Нечуй-Левицький).

і на порі́г не пуска́ти / не пусти́ти кого. Забороняти кому-небудь приходити кудись, не хотіти бачити когось. — Я б і на поріг її (Марину) не пустив (Панас Мирний); — Колись нас сюди й на поріг не пустили б, а тепер тут, бачу, й закурити можна (О. Гончар).

(і) на порі́г не ступи́ти до кого. Не зайти кудись, не завітати до кого-небудь, не навідати когось (перев. через образу, неприємності від кого-небудь і т. ін.). Почервонів (дід), розсердився: — Я до тебе по-доброму, а ти так до мене? Як ти така, покладу гнів на тебе до самої смерті і на поріг до тебе не ступлю. Не ходи й ти до мене! (С. Васильченко).

(і) поро́га (порі́г) не переступа́ти / не переступи́ти чого, чийого. Зовсім не бути, не бувати де-небудь, у когось і т. ін. — Не наважувалася сказати вголос, що про себе вже вирішила ніколи не переступати порога цього дому (А. Дімаров); — Останній раз нога моя в твоїй хаті,— промовила Ганна.— Не переступлю я, Марино, твого порога! (І. Нечуй-Левицький); Познаходилися й такі, які начебто бачили, як я вчащав до Христі, хоча, правду кажучи, я раніше ніколи й порога її хати не переступив (Є. Гуцало).

на кра́йнім (кра́йньому) поро́зі життя́. Перед смертю. На крайнім порозі життя оддав старий своє, літами та негодами побите, серце малій дитині! (Панас Мирний).

на поро́зі чого. Безпосередньо перед приходом, настанням чого-небудь. Приємно було лягти на лавці на спокійний спочинок на порозі нових гадок і інтересів, що принесе новий день (М. Грушевський); Здавалось би, на порозі кожного нового століття, погортавши сторінки історії, людство мало б відповідно .. готуватись до подібних потрясінь, коригуючи, згідно з попереднім досвідом, і свої дії, і політику (Б. Олійник); На порозі третього тисячоліття природоохоронна робота стає якісно іншою. Нині чи не головне завдання — навчитися підтримувати рівновагу в екосистемах (З журналу).

оббива́ти поро́ги. 1. перев. у кого, чого, кому, чиї, де. Постійно ходити, багато разів приходити до кого-небудь, кудись; часто бувати у когось, десь. (Олена:) Не часто ви нам пороги оббиваєте (І. Франко); — Я вашого сина не силувала мене брати; я до вас з хлібом з сіллю не ходила, порогів ваших не оббивала (І. Нечуй-Левицький); Розрахунок був дуже простий: набридне людині пороги оббивати — поїде геть. Так воно й сталося (В. Канівець). обчо́вгувати поро́ги, фам. А що сама вона любила обчовгувати чужі пороги, то скоро вся вулиця, далі куток, потім і село знали (Є. Гуцало); // Настирливо з’являтися десь, турбувати когось. — Що це таке повелося: кожен тобі лізе в квартиру. На роботі не відіб’єшся від них, та ще й тут пороги оббивають… (Іван Ле). обби́ти поро́ги. Так Аткінс оббив пороги, аж клерки всі в гамі й гомі: Цей безпритульний Томмі — Дуже настирний Томмі; Голову всім морочить (М. Бажан); // Перебувати подо

переступа́ти / переступи́ти (че́рез) порі́г. 1. Заходити до якого-небудь приміщення. Шевченко нерішуче зупинився, не переступаючи порога, і мимоволі відсахнувся від смороду, який війнув йому в обличчя (З. Тулуб); Що це було саме її місце, я зрозумів із того, як швидко воно звільнилося, ледве Леночка переступила поріг (Ю. Яновський). 2. Виходити з якого-небудь приміщення, вирушати. Так хотілося переступити через поріг у витку метелицю (М. Стельмах); // Вибувати звідки-небудь. Я цілком одужав. Ще кілька днів, і я переступлю поріг лікувальної установи (Ю. Яновський). переступа́ти поро́ги. А в світлиці вже лаштувались (їхати до столиці). Панотець Сильвестр правив молебень, кропив святою водою і давав цілувати хреста. Пан сотник глянув на ясновельможну: — Здається, пора переступати пороги (М. Лазорський). 3. чого, у що. Потрапляти куди-небудь. Діти, що народилися тої незабутньої осені. сьогодні .. переступають поріг Льв

плю́нути че́рез порі́г. Дуже мало побути де-небудь, погостювати у когось. (Аделаїда:) П’єр! Їдем! (Тетяна:) Що це ти, невісточко моя золота? Плюнула через поріг та й з хати? (І. Карпенко-Карий).

пока́зувати / показа́ти порі́г (доро́гу, одві́рок, одві́рка, шлях і т. ін.). Виганяти кого-небудь. — Ага, покосили, помолотили, то зараз мені дорогу показуєте? Виганяєте, як пса коростявого?! (М. Томчаній); (Руфін:) Не можу я їм показать порога, коли їх сам в хату кликав (Леся Українка); (Степанида:) Коли вам, добродію, честю сказали, щоб ви минали нашу хату, так хіба хочете, щоб вам одвірка показали? (М. Кропивницький); Я був певний, що на понеділок Семен знайде іншого наймита, а Степанові покаже широкий шлях (Д. Бузько); // Відмовляти кому-небудь у чомусь. — Роксана казала, що ви надумали віддати її (заміж) у Коломию, боявся я, прийдемо до вас, а ви нам поріг покажете (А. Хижняк).

пуска́ти / пусти́ти на порі́г кого. Дозволяти приходити кому-небудь кудись. — Хіба що постоїш на порозі палацу, та йто чи то пустять на поріг (М. Лазорський).

че́рез порі́г не перела́зити. Перебувати в дитячому віці; бути малим. Ой, летять же літа! Чи давно це й через поріг не перелазив (син), а тепер он який (А. Головко).

Ви можете поставити посилання на це слово:

поріг

1 . Дерев’яний брус, закріплений на підлозі під дверима; нижня частина одвірка.

Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (М. Коцюбинський);

Від порога до самого стола прослався барвистий домотканий килимок (О. Гончар);

Газдиня увійшла до хати і стала коло порога (Г. Хоткевич);

Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою – ані до порога! (прислів’я);

// Місце біля дверей в хаті або за дверима (знадвору звичайно вимощене цеглою, камінням тощо).

Там тебе ждуть – з двома дрючками, за дверима, на порозі (Номис);

На поріг вийшов дід в фуфайці наопашки і в калошах на босу ногу (Григорій Тютюнник);

Увіходить Йоганна. стає на порозі і мовчки низько вклоняється гостям (Леся Українка);

// з означ., перен. Рідна домівка, оселя.

– Прощайте, рідні пороги, де походжали мої ноги! (І. Нечуй-Левицький);

– Я дуже радий, що познайомився з вами. Гадаю, ви не відмовитесь завітати й до мого порога (М. Руденко).

2. чого, перен. Початок, переддень чого-небудь.

[Ігуменя:] Вона ж у тебе молода, ще не то що не жила, а тілько збиралася жити. Господня воля на першому ступні, на порозі її життя стріла її гіркою долею (Панас Мирний);

Невже і в її маленьке серце постукалось кохання? Чи вона тільки дихає чарами любові, ще не знаючи її, як це буває на порозі юності? (М. Стельмах);

Поріг дитинства вона вже переступила, не дитина (Іван Ле).

3. Кам’янисте поперечне підвищення дна, що порушує спокійну течію річки.

Коло острівця шуміла вода на порогах, темніла, неначе стежка, чорна гребля, а під самою крутою скелею стояв млин (І. Нечуй-Левицький);

Дніпро починав розбухати весняними водами. Ховалися пороги в хвилях, тільки страшний вир течії видно було на поверхні (Іван Ле);

* Образно. Якісь думки про щастя; якісь даремні надії, котрі її завжди дурили, розбивались об гострі пороги остогидлого життя та утрат, нужди та недостачі. (Панас Мирний);

* У порівн. Жита шуміли, як пороги, Схилялись колосом на путь, Що, як то мовиться, з дороги Вужеві нікуди звернуть (А. Малишко).

4. спец. Найменша величина, кількість чого-небудь або мінімальна сила, що робить можливим вияв певної ознаки або якості.

Ми вивчали вплив згаданих [фармакологічних] препаратів на процес збудження і різні види внутрішнього гальмування. Одночасно з’ясовували поріг дії речовини на кору головного мозку (з наук. літ.);

Поріг розрізнення сили світла дорівнює приблизно 1/100 (з навч. літ.).

(1) З поро́га – щойно зайшовши до якогось приміщення.

До милиць своїх Сашко ставиться насмішкувато, з якимось веселим презирством. Ось і зараз, влетівши в радіорубку, він з порога шпурляє обидві милиці аж у куток, наче хоче закинути їх на край світу (О. Гончар);

Ста́нути на порі́г (поро́зі) див. ста́нути ²;

Ста́ти у две́рях (на две́рях, на порі́г, на поро́зі) див. става́ти.

△ (2) [Абсолю́тний] порі́г відчуття́ – мінімальна сила подразнення, що викликає ледве помітне відчуття.

Дослідникам вдалося точніше, ніж це було зроблено раніше, встановити абсолютні пороги зорових відчуттів, нижчі, ніж було прийнято в науковій літературі (з наук. літ.);

(3) Епідемі́чний (епідеміологі́чний) порі́г, мед. – визначений епідеміологами за спеціальною формулою середній показник захворюваності, перевищення якого протягом певного часу означає початок епідемії.

Розрахунок динамічних епідеміологічних порогів грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій є об’єктивним критерієм впровадження обмежувальних (а за необхідності і карантинних) заходів на певній території (з наук. літ.);

Як повідомляє Державна санітарно-епідеміологічна служба на всій території України показники захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції були нижчими від епідемічних порогів (із журн.);

(4) Порі́г чу́тності (чутли́вості) – найменша сила звуку певної частоти, яку здатне сприймати вухо людини.

Естрадні концерти, радіо, телебачення, рок, дискомузика привели до того, що гучність звучання тепер перевищує допустимий верхній поріг чутливості (з наук.-попул. літ.).

◇ (5) Висо́кі поро́ги чиї, в кого, для кого – неприступний хто-небудь для когось за своїм високим суспільним становищем; досить заможний, багатий і т. ін.

– Молодий, білявий, високий, тонкий і говорить дуже несміливо та тихо, – шепотіла Онися матері під самісіньким вухом, – але чорта з два: за дяка не піду; в нас високі пороги для дяків (І. Нечуй-Левицький);

Виставля́ти (виво́дити, вести́) / ви́ставити (ви́вести) за две́рі (за порі́г, рідко за воро́та) див. виставля́ти ;

Відки́нути / відкида́ти з поро́га див. відкида́ти ;

(6) До оста́ннього поро́га – до кінця життя, до смерті.

Що зроблять ці люди в житті? Що залишать за собою? Для чого живуть вони? Отак з дня на день, з року на рік, аж до останнього порога (Мирослав Ірчан);

І на порі́г не пуска́ти / не пусти́ти див. пуска́ти ;

[І] на порі́г не ступи́ти див. ступа́ти ;

[І] поро́га (порі́г) не переступа́ти / не переступи́ти див. переступа́ти ;

(7) На поро́зі чого – безпосередньо перед приходом, настанням чого-небудь.

Приємно було лягти на лавці на спокійний спочинок на порозі нових гадок і інтересів, що принесе новий день (М. Грушевський);

Здавалось би, на порозі кожного нового століття, погортавши сторінки історії, людство мало б відповідно .. готуватись до подібних потрясінь, коригуючи, згідно з попереднім досвідом, і свої дії, і політику (Б. Олійник); На порозі третього тисячоліття природоохоронна робота стає якісно іншою. Нині чи не головне завдання – навчитися підтримувати рівновагу в екосистемах (із журн.);

Не пуска́ти / не пусти́ти на порі́г див. пуска́ти ;

(8) Оббива́ння поро́гів (д) див. оббива́ти;

(9) Оббива́ти порі́г (д) див. оббива́ти;

Оббива́ти поро́ги див. оббива́ти ;

(10) Обби́ти поро́ги (д) див. оббива́ти;

Обтира́ти / обте́рти поро́ги див. обтира́ти ;

(11) Обчо́вгувати поро́ги (д) див. оббива́ти;

Переступа́ти / переступи́ти [че́рез] порі́г див. переступа́ти ;

(12) Переступа́ти поро́ги (д) див. переступа́ти;

Плю́нути че́рез порі́г див. плю́нути;

Пока́зувати / показа́ти порі́г (доро́гу [да́лі], одві́рок, одві́рка, шлях і т. ін.) див. пока́зувати;

Пооббива́ти поро́ги див. пооббива́ти;

Пуска́ти / пусти́ти на порі́г див. пуска́ти ;

(13) [Ті́льки] до поро́га – поки хтось удома, поки є в хаті.

Сумно було Дмитрикові, жалко недужої мами, але тільки до сінешнього порога (М. Коцюбинський);

Вірна баба до порога, а пес до першого ласого шматка. (В. Кучер);

(14) Ті́льки за порі́г хто – одразу, як хтось вийде (вийшов) з хати, з дому.

Тільки я за поріг, а моя пані вже на моїй канапці, та ще й з ногами! З комфортом, нема що казати! (Леся Українка);

Івась тілько за поріг, – де його і смуток дівся, куди і сльози заховалися (Панас Мирний);

(15) Ті́льки на по́ріг – як хтось зайде, зайшов до хати.

Тільки на поріг – так і в зуби пиріг (приказка);

Топта́ти поро́ги див. топта́ти ;

Че́рез порі́г не перела́зити див. перела́зити.

Значення в інших словниках

1. поріг — Коротка груба дошка, вистругана на трачці [X] Словник з творів Івана Франка
2. поріг — порі́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. поріг — (останній) межа, грань; (чутности) границя, стеля; (бажань) вершок; (життя) П. початок, переддень; мн. ПОРОГИ, (на річці) скеляста гряда. Словник синонімів Караванського
4. поріг — див. перешкода Словник синонімів Вусика
5. поріг — [поур’іг] порога, м. (на) пороз’і, мн. порогие, порог’іў Орфоепічний словник української мови
6. поріг — -рога, ч. 1》 Дерев’яний брус, закріплений на підлозі під дверима; нижня частина одвірка. || Місце біля дверей у хаті або за дверима (знадвору звичайно вимощене цеглою, камінням тощо). || з означ., перен. Рідна домівка, оселя. 2》 чого, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. поріг — порі́г: ◊ три пе́ред порогом, три за порогом, три з пе́рцем, три з ґве́рцем, а три та́кой так жарт. про кількість випитих келишків алкоголю (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. поріг — За високі пороги, на наші ноги. Ми вам не рівня, тому й не пхаємось до вас. Я до порога і біді туди дорога, я у кут, а біда тут. Нарікання нещасливого. Я не люблю чужих порогів оббивати. Про чоловіка, що по хатах не ходив, а свої держався. Приповідки або українсько-народня філософія
9. поріг — висо́кі поро́ги чиї, в кого, для кого. Неприступний хто-небудь для когось за своїм високим суспільним становищем; досить заможний, багатий і т. ін. Фразеологічний словник української мови
10. поріг — ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. Словник синонімів української мови
11. поріг — Порі́г, -ро́га, на -ро́зі; -ро́ги, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. поріг — ПОРІ́Г, ро́га, ч. 1. Дерев’яний брус, закріплений на підлозі під дверима; нижня частина одвірка. Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
13. поріг — 1. Частина входу у будівлю. 2. Брус на підлозі при вході. Архітектура і монументальне мистецтво
14. поріг — Порі́г, -ро́гу м. 1) Порогъ. Стоїть дівка на порозі да з козака сміється. Мет. 89. у порогах стояти. Стоять у порога. КС. 1883. II. 383. Мнж. 66. П’ють у кума мед-вино, а ми в порогах стоїмо. Грин. II. 302. 2) Порогъ на рѣкѣ. Словник української мови Грінченка

Що то поріг

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.