Чим дихає горобець

На своїй батьківщині – в посушливих регіонах Азії – горобці жили на скелях і в заростях чагарників. Пізніше вони стали постійними сусідами людини і розселились майже по всій Азії. До Європи та Північної Африки горобці дістались після останнього зледеніння. У ХІХ столітті вони були завезені до Південної Америки та Австралії, де швидко пристосувались до нових умов. У наш час вони поширені також на території Північної Америки, Нової Зеландії, Південної Африки та на багатьох островах. Ці невибагливі птахи добре переносять найжорстокіші примхи погоди – від пекучого сонця на Близькому Сході і різких температурних перепадів континентального клімату до вологих морських узбереж – але скрізь незмінно селиться там, де живуть люди, тобто є синантропом. Горобець хатній поширений в Україні повсюдно.

Довжина тіла – 14-15 см Розмах крил – 21 см Вага – 25-40 г Тривалість життя – до 10 років.

У самця верх голови і щоки сірі, зашийок коричневий, спинний бік коричнева то-бурий з темними пістрявинами, черевний бік світло-сірий, верхню частину крила перетинає одна біла смуга. Під горлом наявна велика чорна пляма, схожа на краватку. Самиця та молоді пташки однотонні, бурувато-сірі з більш темним верхом, розмитою смугою через око, темними в пістрявинах спиною та крилами. На відміну від польового горобця хатній без темних плям на щоках.

Дзьоб короткий та міцний, пристосований до поїдання комах та насіння різних рослин. Тоненькі лапки мають рожеве або сіре забарвлення. Три пальці на лапках звернені вперед, один – назад. Всі закінчуються гострими кігтиками.

Хатній горобець – товариський, компанійський птах, веде денний спосіб життя. На ночівлю зграї горобців влаштовуються в густих заростях чагарників, а весь денний час присвячують пошукам їжі, жваво стрибаючи по землі та гілках. На деревах вони з апетитом поїдають ніжні бруньки та зелень, а шмигаючи по газонах, дзьобають насіння бур’янів і часто навідуються до годівничок, щоб підживитися хлібними крихтами, зерном чи шматочками овочів. Восени їх раціон доповнюється дрібними плодами, наприклад ягодами бузини. Горобці піклуються чистоту пір’я і для того, щоб позбавитись від паразитів, часто купаються в піску або дрібних калюжах. Горобці дуже допитливі, але ніколи не забувають про обережність. Варто одній пташці злякано злетіти в повітря, як за нею кидається навтьоки вся зграйка. Горобці – прудкі літуни, але часто відпочивають, сідаючи на гілки дерев або карнизи будинків. В епоху гужового транспорту горобцеві зграйки з шумом налітали на купи кінського гною, в яких можна було знайти неперетравлені вівсяні зерна. У наш час горобці також часто селяться по сусідству зі стайнями. У містах вони знаходять щедрий корм, який забезпечує їм осілий спосіб життя. На базарах, біля магазинів або кав’ярень завжди можна поживитися розсипаною крупою, насінням соняшника або іншими харчами. Восени, після закінчення гніздового сезону, птахи збираються у великі зграї і кочують у пошуках води та їжі, не відлітаючи далеко від рідної гніздівлі.

Горобці гніздяться колоніями в затишних куточках міської забудови – під дахами, між плитками черепиці, за стічними трубами, неоновими вивісками або у вентиляційних душниках. У сільській місцевості вони часто будують гнізда в копиці сіна, купах хмизу або під пологом плюща, який обвиває стіну. Якщо немає зручного місця поблизу будівель, птах знаходить притулок в заростях чагарників, кронах дерев, щілинах між камінням або в норах ярів. У тісному місці гніздо є грубо збудованим із травинок, соломинок, гілочок, ниток. Гнізда, збудовані на гілках, мають форму кулі з товстими стінками і боковим входом. Підстилкою слугують клаптики паперу, тканини, шматочки пластика. У будівельному матеріалі багато пір’я та пуху, якими вистилається не тільки внутрішня поверхня гнізда, але часто і зовнішні стінки. Зовнішній діаметр гнізда 120-130 мм, внутрішній – близько 80 мм, висота гнізда 80-100 мм, діаметр бокового отвору 70-80 мм. Не зважаючи на товариську вдачу, горобці запекло захищають своє гніздо від інших членів зграї. Зазвичай виводять 2-3 виводки за сезон. У кінці квітня самиця робить свою першу кладку із 4-6 матово-білих, блідо-жовтих або блідо-блакитних яєць з бурувато-жовтими плямами і сірувато-бурими крапинками. Розміри яєць (21-24) х (15-16) мм. Інкубація продовжується 11-13 днів. Насиджує кладку самиця, партнер змінює її лише зрідка і ненадовго. Пташенята швидко ростуть і розвиваються. Спочатку батьки старанно напихають своє потомство, приносячи до гнізда комах. Через 15 днів молодь встає на крило, а восени молоді пташки утворюють величезні зграї і відлітають на пошуки нових місць для гніздівлі, оскільки дорослі проганяють їх зі своїх володінь. Статевозрілими стають у віці одного року. Взимку багато молодих горобців гине від голоду або стає здобиччю хижаків.

Підготувала – Катерина Норенко

домашній горобець

El хатній горобець це класика. Неможливо поїхати туди, де не можна побачити горобця. І це те, що птах населяє безліч різних екосистем. Він може мешкати як у лісах, оточених природними деревами, так і у великих урбанізаціях, розташованих між будинками та будівлями. Належить до сімейства горобцеподібних і загону горобиних. Це місцевий вид Євразії та північної частини Африки. Це одна з найвідоміших птахів у всьому світі.

Тому ми збираємося присвятити цю статтю, щоб розповісти вам про всі характеристики, середовище проживання, харчування та розмноження домашнього горобця.

ключові особливості

Це вид птахів невеликого розміру, який досягає приблизно 15 сантиметрів. Існує невеликий статевий диморфізм, який робить самку трохи менше. Вага цих птахів практично незначна. Вони важать близько 30 грам, навіть якщо він має міцну статуру. У них досить короткі, але тверді ноги. Зазвичай вони коричневі з чорними смугами зверху і білими на череві. На голові у неї є плями різних відтінків сірого.

Дзьоб у цих птахів міцний і товстий, має конічну форму. Вони використовують його для їжі та захисту від нападу хижаків. Їх маленькі сірі очі роблять їх досить швидкими в польоті. Чоловік має перукаря в чорному, який стає a чорна пляма простягається від його горла, шиї та верхньої частини грудей. Однією з особливостей поведінки цих тварин є те, що вони не ходять. Щоб пересуватися по землі, вони повинні робити невеликі стрибки з одного боку на інший.

Це досить буйна тварина і видає кумедні пісні, щоб привернути загальну увагу. Легкість, з якою він легко адаптується до різних середовищ, зробила його здатним поширюватися майже по всьому світу. Це досить стійка тварина і агресивно захищається від будь-якої загрози.

Годівля хатнього горобця

Годується хатній горобець досить просто. Майже все корисно для втамування голоду. Тому це не дуже вимоглива тварина до їжі. Харчується переважно насінням, квітами, фруктами, дрібними комахами, метеликами та людськими відходами. Є свого роду симбіотичні стосунки між горобцями та людиною, відомі як комменсалізм. Коменсалізм – це такі стосунки, в яких людина не виграє і не програє злочинця домашнього горобця. Наприклад, коли ми струшуємо крихти хліба, то нам ні користі, ні шкоди, що горобці наші крихти. Однак для них це користь, оскільки вони отримують їжу.

Це птах, який значною мірою залежить від людини, оскільки її виживання залежить від дій людини. Це означає, що це не той птах, який може жити в безлюдних місцях.

Поведінка та погрози

Ці тварини групуються, утворюючи кілька колоній попарно. Це моногамні птахи, тому, знайшовши партнера, вони проводять з ним все життя. Домашній горобець дуже розумний і дуже любить співати. Завдяки такій звичці співу вони відображають радість і насолоджуються товариством людей. Однією з найцікавіших звичок цієї тварини є те, що вони люблять приймати брудні ванни, щоб очистити пір’я та шкіру. Ми можемо знайти групи горобців, які приймають ці ванни на землі.

Незважаючи на те, що вони добре літають, їх можна побачити на вулицях, міських тротуарах, у парках, садах і на деяких шкільних подвір’ях. У цьому середовищі вони можуть ділити простір з дітьми, у яких вони викликають інтерес і прихильність. Вони не є мігруючими видами, тому він залишається на тому ж місці протягом року. Рідко можна зустріти поодиноких горобців. Зазвичай вони завжди в групах, щоб краще захистити себе від будь-якої загрози. Вони також допомагають один одному добувати їжу та притулок.

Хоча це вид, який був майже широко поширений у всьому світі та має велику кількість особин, він також має певні загрози. І це те, що збільшення сільськогосподарської діяльності в деяких регіонах світу збільшує використання агрохімікатів. Ці агрохімікати, відомі як пестициди, гербіциди та пестициди, можуть завдати шкоди цим тваринам під час їжі. Якщо посіви зернових скорочуються або відбувається відтік із сільської місцевості завдає шкоди, оскільки викликає міграцію птахів. Подекуди хатній горобець вважається інвазійним видом. Це пов’язано з шкодою, яку вони завдають посівам.

З іншого боку, у містах популяції горобців зменшуються, коли проводяться кампанії з прибирання вулиць і парків, оскільки під рукою стає менше їжі. Не забуваймо, що виживання цих тварин залежить від людей. Тривалість життя горобця приблизно 8 років. Якщо цю ситуацію екстраполювати на неволю, її можна збільшити приблизно до 12 років.

розмноження хатнього горобця

У цих тварин досить цікавий процес розмноження. Їх використовують як залицяння деякі сильні трелі, підняття голови та розгортання крил. Група горобців є тими, хто відповідає за проведення загальної виставки, щоб розпочати розмноження. Після кількох боїв між самцями самка, за якою залицяються, вибирає самця, якого вона любить. Після того, як вона вибрала чоловіка, пара, яка склала її, є повністю моногамними стосунками.

Зазвичай самка вибирає найбільший, оскільки він вважається більш якісним. Впливає і так званий чорний нагрудник, про який ми вже згадували раніше, який мають лише чоловіки. Чим розвиненіший нагрудник, тим більша здатність уникнути захоплення та отримати більше місця для будівництва гнізда. Гнізда зазвичай будуються з великою ретельністю і це самець, який відповідає за те, щоб зібрати якомога більше пір’я, щоб залишити його добре вкритим. Самка стежить за тим, щоб гніздо було добре виповнене, і відкладає яйця, які вона хоче. Чим надійніше буде гніздо, тим більше яєць воно знесе.

Я сподіваюся, що з цією інформацією ви зможете дізнатися більше про хатнього горобця та його характеристики.