Брати (Якоб і Вільгельм) Грімм

ҐРІММ, Якоб (Grimm, Jacob — 04.01.1785, м. Ханау — 20.09. 1863, Берлін) і Вільгельм (Wilhelm Grimm — 24.02.1786, Xaнау — 16.12.1859, Берлін) — німецькі філологи.

Якоб і Вільгельм народилися в місті Ханау, що у південно-східній частині землі Гессен. До цього багатого на луки й оточеного вражаючими горами краю брати зберегли любов протягом усього свого життя. Батько Якоба та Вільгельма був адвокатом, незабаром після народження братів посів місце окружного судді в невеличкому укріпленому містечку Штайнау, куди вся сім’я переїхала у 1751 р. У “Власноручному життєписі” Вільгельм Ґрімм так відізвався про батька: “Він був найвищою мірою працелюбною, порядною, ласкавою людиною, я все ще зримо бачу його кімнату, його письмовий стіл і перш за все шафи з бережно утримуваними там книжками”. Роки життя в Штайнау, який віддавна стоїть на перехресті торгових шляхів, брати згадували як час “хай і нетривалого”, але раю.

Матір Якоба і Вільгельма — Доротея Ґрімм за тринадцять років сімейного життя народила дев’ятьох дітей, з котрих двоє померли, а шістьох вона після смерті чоловіка повинна була виховувати сама. У сім’ї Ґрімм панувала атмосфера поваги до роду, особливої любові до вітчизни, рідного краю та релігійного послуху. В автобіографії Якоб згадує: “Ми, діти, без зайвих слів, а ділом і прикладом виховувались у строго реформаторському дусі. У мене й зараз ще таке відчуття, ніби я лише в цілковито простій, по-реформаторськи обставленій церкві можу спізнати щирий молитовний настрій, — настільки міцно прив’язана будь-яка віра до перших вражень дитинства. “

У 1798 р. Якоб і Вільгельм переїхали в Кассель, з яким пов’язані шкільні роки і куди вони повернулися після закінчення Марбурзького університету. У 1802 р. Якоб, а в 1803 р. — Вільгельм, продовжуючи сімейну традицію, вступили на юридичний факультет університету в Марбурзі. В університеті брати познайомилися з Ф.К. фон Савіньї. Його лекції справили на Якоба Ґрімма сильне враження, в них приваблювала “свобода і жвавість викладу”, дивовижним чином поєднані з “почуттям міри та спокою”. Постійне спілкування братів із Савіньї спочатку на лекціях, а згодом вдома, у бібліотеці професора, переросло у багаторічну дружбу. Саме в бібліотеці Савіньї Якоб Ґрімм вперше побачив Бодмерівське видання німецьких мінезингерів, поетичну спадщину яких у подальшому брати ретельно вивчать. Савіньї увів братів Ґрімм і до кола романтиків, поміж котрих був автор роману “Годві” К. Брентано. У домі Брентано в Марбурзі Якоб і Вільгельм познайомились із наймолодшою сестрою Брентано — Беттіною, майбутньою дружиною А. фон Арніма. Саме Беттіні Брентано, розумній, пристрасній, по-романтичному непримиренній, буде присвячено перше видання “Дитячих і родинних казок” (“Kinder-und Hausmarchen”), опублікованих у 1812 р. Саме в Марбурзі, маленькому університетському місті, брати Ґрімм спізнали, “що таке освіта і наука, використовували благодатні можливості для розширення свого духовного світу та знайшли шлях до самих себе”, — підсумовує цей період життя знаменитих казкарів А. Хекк.

Закінчивши університет, восени 1805 р, Якоб Ґрімм повернувся в Кассель, куди, склавши іспити, у 1806 р. приїхав і Вільгельм. Велика сім’я Ґрімм поселилася в домі на Йоханнісштрассе 78/79, відомому цілому світу як “Дім казки братів Грімм”. Після приїзду Вільгельма з Марбурґа розпочалося наукове творче співробітництво братів. У 1807 р. в “Новому літературному віснику”, який вийшов у Мюнхені, з’явились перші повідомлення про стародавні німецькі поеми та середньовічний роман. А в 1808 р. Вільгельм і Якоб стали співробітниками заснованої Арнімом і Бреттіною в Гейдельберзі “Газети для відлюдників” (“Zeitung fur Einsiedler”). У 1811 p. вийшла друком і перша книга Якоба Ґрімма “Про давньонімецький мейстерзанг” (“Uber den altdeutschen Meistergesang”) і переклади Вільгельма “Давньоданські героїчні пісні” (” Altdanische Heldenlieder”). На цей час припадає і початок роботи зі збирання та підготовки до друку знаменитих казок.

У 1812 р. був надрукований перший том “Дитячих і родинних казок”, тираж яких склав 900 примірників; третій том побачив світ у 1815 р. З 1814 р. брати Ґрімм працювали бібліотекарями в Касселі, а потім у зв’язку з переїздом у 1830 р. у Геттінген виконували там ті ж обов’язки. З 1831 по 1837 pp. Вільгельм і Якоб — професори Геттінгенського університету, в 1841 р. вони були обрані професорами Берлінського університету і стали членами Прусської академії наук. З 1841 р. наукове і творче життя братів Ґрімм пов’язане зі столицею Пруссії. Тут проводилася робота над такими фундаментальними працями, як “Історія німецької мови” (“Geschichte der deutschen Sprache”, Bd. 1 — 27, 1848) і “Німецький словник” (“DeutschesWfirterbuch”. Bd. 1—4), перші томи якого вийшли друком за життя братів, а останній — лише у 1861 р. Висвітлюючи в листі до Савіньї (2 квітня 1839 р.) задум словника, Вільгельм Ґрімм повідомляв: “Основна думка полягає в тому, щоб подати мову такою, якою вона за останні три століття, від Лютера до Гете, є”. Але, розпочавши роботу над словником, брати прийшли до висновку про необхідність звернення до епох, які передували знаменитій лютерівській реформі. У перших томах словника, підготовлених Вільгельмом і Якобом, була представлена “природна історія окремих слів” від середини XV століття до сучасної Ґріммовської епохи. Коли 1 травня 1862 р. перший том словника побачив світ, то, за спогадами сучасників братів Ґрімм, “він був з повним правом визнаний найвеличнішою літературною справою століття”.

1859 p. був роком втрат для сім’ї Ґрімм. Пішли з життя близькі їм люди — О. фон Гумбольдт, видатний учений-лінгвіст, Б. фон Арнім. 16 грудня не стало і Вільгельма Ґрімма. Похорон Вільгельма відбувся 20 грудня на кладовищі святого Матфея в Берліні. Там само був похований і Якоб Ґрімм, котрий помер 20 вересня 1863 р.

Наукова і художня спадщина братів Ґрімм велика, значення їхніх праць неможливо переоцінити. Серед центральних залишаються публікації середньовічних німецьких текстів “Про давньонімецький мейстерзанґ” (1811); “Рейнеке Лис” (“Reineke Fuchs”, 1834); дослідження “Німецькі героїчні сказання” (“Deutsche Heldensage”, 1829), праці Я. Ґрімма “Німецька міфологія” (“Deutsche Mythologie”, 1835), “Німецька граматика” (“Deutche Grammatic”, 1819-1836), також збірки казок “Дитячі і родинні казки” (1812—1815); німецьких легенд “Німецькі легенди” у 2 т. (“Deutsche Sagen”, 1816-1818).

Безсумнівно, всесвітню славу мають “Домашні і родинні казки”, найсамобутніший і один з найпопулярніших у світовій літературі творів. У першому виданні казок, опублікованому на Різдво 1812 р. у берлінському видавництві “Книготоргівля для реальних шкіл”, було 86 текстів, у 2-му томі, який вийшов у 1815 р., містилося 70 текстів, в останньому прижиттєвому виданні казок було вже 210 текстів, вони й принесли братам Ґрімм всесвітню славу. Перший переклад казок був здійснений данською мовою в 1816 p., в 1821 р. — голландською, в 1823 р. — англійською, в 1830 р. — французькою. Сьогодні казки братів Ґрімм перекладені понад 100 мовами світу, в тому числі й українською.

У чому ж причина всесвітньої популярності ґріммівських казок? Одна з причин полягає в тому, що брати Ґрімм зібрали, обробили і видали найтиповіші та найпопулярніші сюжети, які склали фундамент культури та літератури Європи. Спираючись на величезний матеріал, вони виявили структуру казки, заклавши основи наукового підходу до дослідження казкових сюжетів. Брати Ґрімм першими створили літературно достовірний стилістичний взірець книжної народної казки, жанр якої один із дослідників творчості братів Ґрімм визначив як “ґріммівський” (О. Науменко).

Ґріммівська казка є розповіддю чи історією, яку вирізняє “лаконізм і ємнісність вираження, насиченість багатозначними іменами, зв’язаними лише дієсловами” (О. Науменко). У казках Ґрімм відсутні розгорнуті психологічні мотивування, описовість мінімальна, проголошується “буденність” дива, відсутні моралізуючі елементи. Казкам братів Ґрімм притаманна зрозумілість і простота викладу, доступність сприйняття. Цим здебільшого пояснюється і популярність “Дитячих і родинних казок”. Водночас, даючи до видань своїх казок розлогі примітки, в яких були варіанти існуючих сюжетів, Якоб і Вільгельм Ґрімм заклали основи наукового підходу до публікацій пам’яток народної творчості, внесли важливий внесок у фольклористику. Вивчення натомість спадщини самих братів Ґрімм та їхніх послідовників оформилося в школу гріммознавства, центр якої розташований на кафедрі германістики Вуппертальського університету.

Відновити хід роботи Якоба і Вільгельма Ґрімма над казками стало можливим після відкриття Еленберзького рукопису.Українською мовою казки братів Ґрімм перекладали О. Макарушка, Є. Попович, С. Сакидон, В. Лазня, Г. Захарчук, Є. Кротевич, П. Кондель, Ф. Новицький, І. Груба, О. Іваненко та ін.

Цікаві факти про братів Грімм

Якоб і Вільгельм Грімм – знамениті збирачі казок, лінгвісти та дослідники народної культури. З їх ім’ям пов’язана найбільш повна збірка німецьких чарівних історій, виданих у 1812 році. Брати багато зробили не тільки для культури власної країни, а й заклали основи вивчення фольклору взагалі.

ТОП цікавих фактів про братів Грімм

  • Факт 1. У короткій біографії братів Грімм зазначено, що вони були в першу чергу лінгвістами та дослідниками німецького фольклору, а не письменниками. Але зібрані ними народні оповіді були перероблені ними і видані у вигляді збірки казок, яка принесла їм світову популярність. Зараз ці казки переведені на майже 200 світових мов.
  • Факт 2. У науковій області вони теж відзначилися. Саме знамениті казкарі стали основоположниками германістики, галузі філології, що спеціалізується на вивченні германських мов і діалектів. А відкритий ними лінгвістичний закон про пересування приголосних в німецькій мові називається законом Грімма.
  • Факт 3. Казки братів Грімм неодноразово піддавалися критиці, а пізніше листувалися іншими авторами і видавалися в зміненому вигляді. В оригіналі вони були не надто сприятливими для дитячого читання – в них були присутні сексуальні подробиці, опис різних жорстоких моментів і багато іншого, чого дітям читати явно не слід. Взагалі один з братів Грімм, Вільгельм, з самого початку пропонував літературну адаптацію і “пом’якшення” текстів народних казок, але його старший брат, Якоб, був категорично проти.
  • Факт 4. Всю поезію брати поділяли на штучну і природну. До першої вони відносили твори поетів і письменників, а до другої – народну творчість. Саме тому свої казки брати Грімм публікували в такому “недитячому” вигляді – вони не самі їх придумували, а збирали по всіх німецьких князівствах і королівствах.
  • Факт 5. Насправді братів Грімм було аж ніяк не двоє, в сім’ї їх батьків було вісім синів і одна донька. Але літературою захопилися лише двоє з них, Якоб і Вільгельм. З ними працював їх брат Людвіг, який був вельми талановитим художником і гравером. Саме Людвіг робив гравюри-ілюстрації для їх збірок казок, і його роботи в майбутньому послужили основою для ілюстрацій інших художників.
  • Факт 6. Перший їх збірник складався з 86 невеликих казок, і він був виданий накладом в 900 примірників. При цьому за два роки до цього моменту брати Грімм відіслали свій перший рукопис, що містив 49 казок, своєму другові Клеменсу Брентано, письменнику і поету, щоб він з ним ознайомився. Однак, Брентано рукопис їм з якихось причин так і не повернув.
  • Факт 7. На схилі віку брати Грімм задумали створити перший у світі тлумачний словник німецької мови. На жаль, закінчити цей масштабний труд вони не встигли, зупинившись на буквах D і F. Спершу раптово помер Вільгельм, а через 4 роки за ним послідував і Якоб, який раптово помер прямо під час роботи над черговим словом. Роботу над їх словником продовжив Геттінгенський університет та Академія наук Берліна, причому закінчили її лише у 1960 році.
  • Факт 8. Матеріали для казкового збірника брати Грімм збирали всюди, де тільки могли, по можливості вказуючи джерела. Так, в перших виданнях збірника окремо зазначений внесок якогось старого драгуна, який розповів їм безліч казок, які знав, в обмін на комплект поношеного одягу.
  • Факт 9. Кілька десятків років брати Грімм пропрацювали в бібліотеці. Вони прекрасно розбиралися в цій професії, і дуже дбайливо ставилися до книжок. Частина матеріалів, перероблених ними, була почерпнута саме зі старих казкових збірок, нині забутих і нікому не відомих.
  • Факт 10. Перші переклади казок братів Грімм відбулися в 1826 році. Зробив їх Василь Жуковський, знаменитий поет, борець проти кріпосного права і близький друг Пушкіна. Правда, перекладав він їх не з німецького оригіналу, а з наявного в його розпорядженні французького перекладу.

Біографія Братів Грімм

Брати Грімм, Якоб (1785-1863) та Вільгельм (1786-1859) – німецькі казкарі, лінгвісти, дослідники німецької народної культури. Їхні казки – “Спляча красуня”, “Рапунцель”, “Попелюшка” протягом багатьох років залишаються популярними у всьому світі. Коротка біографія братів Грімм для дітей дозволить зрозуміти секрет успіху німецьких письменників, дізнатися найцікавіші факти з їхнього життя та творчості.

Дитинство і юність
Якоб Грімм народився 4 січня 1785 року, а Вільгельм народився через рік – 24 лютого 1786 року. Брати були з Ханау (ландграфство Гессен-Кассель).
Родина Грімм була великою (у старших Якоба та Вільгельма було ще семеро братів та сестер) і дуже дружною. Діти росли в атмосфері кохання та взаєморозуміння.
Однак рання смерть чоловіка стала серйозним випробуванням для вдови, яка опинилася в дуже тяжкому становищі. Щоб дати старшим синам можливість здобути пристойну освіту, восени 1798 року вона відправила хлопчиків до Касселя до своєї заможної тітоньки.
Якоб і Вільгельм надійшли до Кассельського ліцею. Навчання давалося братам легко, і згодом вони легко вступили до Марбурзького університету, де почали вивчати юриспруденцію. Помітивши допитливість братів Грімм, один із їхніх викладачів дозволив їм користуватися своєю бібліотекою. Так юнаки відкрили для себе світ літератури: познайомилися з творчістю Шіллера та Гете, вивчали розвиток німецької літератури на основі різноманітних документів, легенд та поетичних творів.
Літературна діяльність
Брати Грімм були настільки захоплені літературою, що вирішили зробити її справою всього свого життя. Цікаво, що їхні чудові казки були лише невеликою частиною того великого обсягу роботи, який брати проробили у сфері лінгвістики та літератури.
З раннього дитинства Якоб та Вільгельм були настільки дружні, що вирішили разом займатися дослідженням давньонімецького фольклору. Будучи німцями за національністю, вони поставили за мету як слід вивчити німецьку народну творчість, систематизувати її, і тим самим зробити свій внесок у розвиток улюбленої країни. Брати почали збирати, переробляти і записувати безліч народних легенд і казок, які передавалися з покоління до покоління. У цій складній роботі братам допомагали багато жителів Касселя, які знали безліч старовинних історій.

У 1812 році братів чекав перший успіх: вони опублікували збірку “Дитячі та сімейні казки”, що включала близько ста творів. Відразу після його виходу у світ Грімм розпочали роботу над матеріалом для другої книги, яка була видана в 1815 році. Серед найпопулярніших казок братів Грімм “Бременські музиканти”, “Білосніжка та сім гномів”, “Король Дроздобород”, “Вовк і семеро козенят”, “Попелюшка” та багато інших.

“Словник німецької мови”
Мабуть, найважливішою у біографії братів Грімм стала робота над “Словником німецької мови”. Це була дуже важка, довга, копітка праця, яку через сто років Томас Манн назвав “філологічним монументом”. Перед братами стояло непросте завдання – з кількох десятків діалектних мов створити одну, спільну та зрозумілу для всіх.
Брати витратили роки життя, працюючи над своїм дітищем, але так і не встигли завершити словник, дійшовши лише букви “Д”. Їхня справа була продовжена наступними поколіннями талановитих філологів. Загалом на роботу над “Словником німецької мови” було витрачено 120 років.
Особисте життя
Вільгельм Грімм пов’язав свою долю з дочкою аптекаря Вільдою, яка подарувала відомому казкарю сина Германа, який згодом став мистецтвознавцем.
Якоб Грімм все життя залишався холостяком, зосередивши всі свої сили на улюбленій роботі.
Першим пішов із життя Вільгельм, який помер 16 грудня 1859 року від паралічу легень. Якоб пережив брата на чотири роки, весь цей час допомагаючи його сім’ї та не залишаючи роботу над словником. Помер він 20 вересня 1863 року від інсульту, сидячи за письмовим столом.

Біографія Братів Грімм роки життя – 4 січня 1785 – 20 вересня 1863 гг. (78 років)

Біографія Жуковського

Василь Андрійович Жуковський (1783-1852 рр.) – Російський поет, академік, перекладач. Його балада «Людмила» стала першим .