Пеларгонія (Герань): догляд, пересадка, розмноження

Пеларгонія – багаторічна трав’яниста, кущиста рослина з гарними квітами різного кольору з родини геранієвих. Пеларгонію в народі також називають калачики а на західній Україні – мушкателька. Декілька рекомендацій по догляду за пеларгонією.

На сьогоднішній день налічується 250 видів пеларгоній. У природному середовищі пеларгонія росте у Південній Африці на гірських схилах і сухих неродючих землях.

В Європі ця квітка з’явилася у кінці ХVII ст. і вирощується як кімнатна рослина. Пеларгонія вважається зовсім непримхливою рослиною, за нею дуже легко доглядати. Це одна і небагатьох квітучих рослин, яка не боїться прямих сонячних променів і добре себе почуває улітку на південних вікнах, балконах чи дахових терасах Вашого будинку.

Пеларгонію можна без труднощів вирощувати як у кімнатних умовах, так і на дворі. Початківцям слід починати саме з цієї квітки. Пеларгонія себе прекрасно почуває і рясно цвіте з весни аж до пізньої осені у садах, як в горщиках так і у відкритому грунті в тіні на сонячних, напівсонячних місцях. В результаті багаторічної роботи селекціонерів з’явилися багато сортів кімнатної герані. Існують сорти різних кольорів, з двоколірними, махровими квітами, двоколірними листками також виведені карликові види пеларгоній.

Види пеларгоній

Пеларгонію можна поділити на групи кущові і ампельні. Кущові бувають квітучі (P.Hortorum, P.Springtime., P.Modesty , P.Electra….) і запашні (P.Capitatum, P.Graveolens…).

Ампельні пеларгонії можна поділити на звичайні і махрові.

Завдяки безлічі гібридних видів ми можемо обрати рослину за кольором і формою квітки. При правильному догляді ці красиві квіти будуть милувати Ваше око своїм рясним довготривалим цвітом.

Догляд за пеларгонією

Пеларгонія дуже легка у догляді ці квіти себе прекрасно почувають і рясно цвітуть з весни аж до пізньої осені у садах, як в горщиках так і у відкритому грунті в тіні на сонячних, напівсонячних місцях на підвіконниках, терасах…

Температура повітря

Спеціального клімату для пеларгонії створювати непотрібно. Пеларгонія витримує температуру повітря до +8( ампельна +12 градусів), що дозволяє нам значно швидше на весні виносити її на відкрите повітря ніж інші квіти. Цвісти герань почне при температурі +15 С. Улітку витримує температуру 25 – 30 градусів С ( до 35 С у відкритому грунті). Пізньої осені пеларгонію викопують і заносять у прохолодне приміщення(+10 С), де тримають до ранньої весни.

Яскравість світла

Пеларгонія добре себе почуває і рясно цвіте на сонці, в тіні і напівсонячних місцях. Якщо у літні спекотні дні герань стоїть на південному підвіконні, вона буде гарно цвісти але нижні листки почнуть сохнути краще переставити рослину у яскраве місце без прямих сонячних променів. Запашні пеларгонії (P. Capitatum, P. Graveolens…) надають перевагу легко притіненим місцям.

Полив пеларгонії та вологість повітря

Поливати пеларгонію улітку потрібно часто, у спекотні дні підливаємо 2 рази, увечері і зранку. Зимою підливають по мірі висихання землі. Вода підходить будь яка дощова, з під крану… Обприскування листків не потребує. У сильну жару краще переставити у тінь.

Пересадка пеларгоній та грунт

Для щорічного цвітіння пересаджувати пеларгонію необхідно кожної весни. Грунт можна купити у квіткових магазинах,вибирайте для квітучих, або ж зробити самостійно.

Підживлення пеларгоній

Починати підживляти пеларгонію потрібно в період бутонізації і протягом весни – осені один раз на 14 днів. Добрива використовуйте для квітучих. Для запашних підійде добриво з вмістом азоту. Азот активізує ріст листя і сповільняє цвітіння.

Обрізання та прищипування пеларгоній

Щоб отримати пишні кущі пеларгонії варто їх обрізати, як кущові так і ампельні краще це робити весною, або восени перед занесенням їх до будинку залишаючи від 10-20 см. висоти, відрізані пагони укорінюються.

Для посилення гіллястості стебел можна також прищипувати молоді пагони. Робити це можна в будь-який час року при необхідності. Відщипуємо новоутворені вершечки (1-2 верхніх листочка).

Розмноження пеларгоній

Розможується пеларгонія насінним і вегетативним способом розділенням куща та живцями.

Вегетативним способом пеларгонію можна розмножувати цілий рік.

Шкідники та хвороби

Насправді у пеларгонії мало ворогів. Це білокрилка, попелиця, цикламенів кліщ, білокрилка. Перед тим як занести рослину у будинок восени необхідно використати хім. препарати і ніякі шкідники рослині не будуть загрожувати.

Не забувайте що хім. препарати дуже шкідливі і токсичні для людини, потрібно вжити всіх необхідних заходів безпеки.

Хворобами пеларгонія хворіє дуже рідко, а саме їй загрожує чорна ніжка.

Рослина калачики (герань, пеларгонія): догляд у домашніх умовах, фото + відео

Йтиметься сьогодні про калачики або герані (пеларгонію), які є найвідомішими і популярними домашніми декоративними рослинами ось уже протягом багатьох років. У мене в квітковій колекції є такі квіти, причому з часом я почала вирощувати досить багато сортів.

Калачики дуже невибагливі, цвітіння чудове, догляд досить простий. Є, звичайно, свої особливості у догляді, але вони прості, і виростити може така рослина навіть квітникар-початківець. Хочу поділитися своїм досвідом, що є доглядом за калачиками або геранню в домашніх умовах.

Рослина калачики (герань, пеларгонія): догляд у домашніх умовах, фото + відео

Йтиметься сьогодні про калачики або герані (пеларгонію), які є найвідомішими і популярними домашніми декоративними рослинами ось уже протягом багатьох років. У мене в квітковій колекції є такі квіти, причому з часом я почала вирощувати досить багато сортів.
Калачики дуже невибагливі, цвітіння чудове, догляд досить простий. Є, звичайно, свої особливості у догляді, але вони прості, і виростити може така рослина навіть квітникар-початківець. Хочу поділитися своїм досвідом, що є доглядом за калачиками або геранню в домашніх умовах.

Короткий опис

Всі знають цю рослину і люблять її. Загалом у світі відомо понад 400 видів калачиків, які можуть бути однорічними та багаторічними. Квітнуть практично всі різновиди майже цілий рік і є окрасою будь-якого інтер’єру.

Переваги калачиків (герані)

• Якийсь час тому ця рослина втратила популярність завдяки появі інших екзотичних квітів, але зараз знову повертає собі лідируючі позиції в домашніх квіткових колекціях квітникарів. Герань має низку незаперечних переваг.
• По-перше, це яскраво квітуча прекрасна рослина, що має довгий період цвітіння, що не вимагає особливого догляду.
• По-друге, калачики мають специфічний аромат і цілющі властивості. Запах відганяє багатьох шкідників, у тому числі кімнатних.
• Калачики можна вирощувати як у приміщенні, так і саду. Сортів дуже багато, і можна вибрати будь-який смак. Привезено рослину з Південної Африки. З 15 – 16 століття стало фаворитом спочатку в будинках аристократів, як декоративна і ошатна рослина, а потім набула популярності серед усіх верств населення.

Особливості вирощування – загальні рекомендації

• У зимовий період для цієї квітки необхідно організувати температуру повітря більш прохолодну, ніж у решту місяців року. Однак менше +10 градусів не має бути.
• На відміну від багатьох кімнатних квітів, калачики (герань) не боїться сонця та дуже любить його. Можна цю квітку ставити на південну сторону, і вона порадує вас пишною зеленню та прекрасними суцвіттями.
• Рослина – екзотична, тропічна, тому може радувати господарів цвітінням майже 365 днів на рік. Для цього необхідно забезпечити хороший догляд та необхідну кількість світла.
• Щоб кущик розростався вшир і був пухнастим, потрібно періодично прищипувати верхівки гілочок. Квітки, які відцвіли, потрібно відразу видаляти, щоб вони не забирали в рослини поживні речовини. Обрізка також потрібна рослинам.
• Калачики рідко хворіють, а причиною стає поганий догляд та надмірний полив. Сіра гнилизна, чорна ніжка – наслідок перезволоження ґрунту.

Догляд узимку

Герані погано переносять холод. Тому весь догляд за пеларгонією в зимовий період полягає у турботі про квітку, яка зводиться до вмісту її в сонячному, теплому місці. Навіть невелике похолодання може призвести пеларгонію до загибелі.

Один із способів, що дозволяють зберегти калачики взимку – це розміщення їх у просторих горщиках, які сприяють вільному розташуванню коренів. Потім потрібно зробити обрізання герані, залишивши від рослини лише половину чи третину за висотою. Також слід не забувати про регулярне поливання та сонячне розташування.

Доглядаємо калачиків (геранью, пеларгонією)

Як уже говорилося, догляд найпростіший і мінімальний, але якщо робити все правильно, то рослина буде цвісти постійно і матиме здоровий вигляд і пишну крону.

Місце

1. Головне правило – має бути багато сонця, південна сторона – ідеальне місце для рослини. Лише у дуже спекотні та посушливі дні можна трохи затінювати вікно, щоб листові пластини не отримали опіків.
2. Якщо поставити рослину в тінь або в сирий кут, де відкриваються вікна і є протяги, то калачики реагуватимуть пожовтінням листя та відсутністю цвітіння.

Полив

Категорично не рекомендується поливати калачики холодною водою – під крана з великим вмістом хлору і вапна. Тільки тепла вода використовується, яка попередньо обстоюється. Можна використовувати фільтровану.

В осінні та зимові місяці полив здійснюється кілька разів на тиждень у міру підсихання верхнього шару ґрунту. У спекотні, літні чи весняні дні поливайте землю в горщику щодня. Але заливати не можна, щоб не почала підгнивати коренева система.

Обов’язково у вазоні, де росте герань, зробіть дренажний шар, щоб волога не застоювалася кореневою системою. Горщик вибирається невеликого розміру. Потрібно, щоб коріння повністю займало весь обсяг. У надто великому вазоні квітка не буде цвісти, доки коренева система не розростеться.

Вологість

• Ця рослина не переносить обприскування і душу. Також не можна протирати листя вологими серветками. Можна тільки дуже рідко проводити цю процедуру, коли квітка надто запилиться. Підвищена вологість дуже негативно впливає на калачики.
• Якщо поруч стоять рослини, які потребують посиленого зволоження та обприскування, то намагайтеся не потрапляти на герань.

Температурний режим

Калачики чудово ростуть за звичайної кімнатної температури протягом усього року. В осінньо-зимовий період температура повітря має бути в межах +10-15 градусів. Варто переставити горщик з калачиками на підвіконня або в приміщення, яке не так сильно опалюється.

Добрива

1. Категорично не рекомендується вносити в ґрунт органіку. Герань украй негативно переносить її.
2. У період вегетації (зростання та цвітіння) потрібно вносити добрива для кімнатних квітучих рослин. Схема – не більше кількох разів на 30 днів.
3. Добрива вносяться у рідкому вигляді. Бажано поєднувати його з поливом.
4. У період розвитку та для більш тривалого та рясного цвітіння можна використовувати такий рецепт підживлення: 1 краплю звичайного йоду розчиніть у 1 л води. Поливати потрібно по стінах горщика, щоб не обпалити кореневу систему.

Обрізка

• Цю процедуру зазвичай проводять восени. Залишають пагони, на яких має бути лише 6 – 8 листків.
• Необхідно видалити гілочки, які ростуть не з ґрунту, а з пазух листових пластин.
• У третій декаді лютого і на початок березня також можна провести обрізку. Видаліть гілки і залиште тільки по кілька бруньок на пагонах.
• Ті гілочки, які обріжете, використовуйте для розмноження. Виходять чудові живці.
• Якщо ви прагнете зробити кущ калачиків пишними і густішими, прищипуйте верхні частини гілочок, залишаючи 4 – 5 листків.
• У зимовий період обрізування не проводиться.

Як пересадити калачики

Квітка не дуже потребує такої процедури. До того ж калачики не люблять, коли їх пересаджують, тому цей захід не слід проводити надто часто і без нагальної потреби.

Пересаджувати рослину потрібно лише тоді, коли коріння починає виглядати з горщика. Садити або пересаджувати квітку рекомендується лише у першій половині весни, коли у калачиків починається період вегетації.

Вибирайте новий вазон лише на кілька сантиметрів більше ніж минулий. У завеликому горщику цвітіння настане не скоро.

Обов’язково на дно вазону покладіть шар дренажу, а потім засипайте звичайний універсальний ґрунт для квітів. Можна скористатися тільки садовою або городною землею.

Пересаджування

Для кращого цвітіння при догляді геранню рекомендується пересадка. Але тільки в тому випадку, коли її коріння у своєму розвитку потребує більшого обсягу або при випадковому переливі води в процесі поливу. Роблячи пересадку, необхідно враховувати, що калачики не люблять просторих горщиків.

Розміщуючи квітку в новому горщику необхідно подбати про хороший дренаж, щоб уникнути застоювання води після поливу, інакше у коріння можливе загнивання. До складу субстрату для герані не потрібно додавати спеціальних інгредієнтів. Для нього добре підійде звичайний ґрунт, який можна придбати в магазині, і навіть просто земля із саду.

Способи розмноження

Є кілька основних методів, які використовують квіткарі при розведенні калачиків. Подивимося, що потрібно для цих заходів.

Насіннєвий спосіб

1. На відміну від багатьох рослин, такий варіант розмноження герані зовсім не становить жодних труднощів. Насіннєвий матеріал дуже непогано сходить і схожість майже 100%.
2. Якщо висаджувати насіння з калачиків, які є у вас вдома, то вирощена рослина відрізнятиметься від материнської, оскільки втратить сортові ознаки. Особливо це стосується гібридів.
3. Поживний ґрунтозміш можна приготувати самостійно, змішайте такі компоненти: 1 частина – торф, 1 частина – річковий пісок, 1 частина – дернова земля. Перед посадкою потрібно ґрунт зволожити. Зверху після посадки присипати насіння цим же ґрунтом. Можна посипати зволоженим піском шаром трохи більше 1,5 див.
4. Грунт перед посадкою знезаражується розчином перманганату калію, щоб калачики не захворіли на таке небезпечне захворювання як «чорна ніжка».
5. Далі посаджене насіння накривається плівкою або склом і підтримується температура в районі +18 – 20 градусів. Коли насіння проростає, то укриття необхідно зняти, температуру трохи знизити до +16 – 20 градусів. Місткість поставити на освітлене сонцем місце.
6. Через 2 місяці виростуть кілька самостійних дорослих листочків. Тоді потрібно провести процедуру пікірування, тобто розсадити паростки по окремих невеликих горщиках.
7. За наявності 5-6 листків бажано прищипнути верхні частини пагонів, щоб крона ставала пишною і розросталася.

Живцювання

• Паростки можна заготовити після обрізки протягом усього року. Але найсильнішими живцями будуть зрізані у весняний період.
• Довжина їх має бути 7 – 8 см, на кожному залиште кілька листків. Далі 24 години підсушуйте паросток, а місце зрізу обробіть дрібно стовченим активованим вугіллям.
• Потім висадіть паросток у поживний субстрат. Він має бути дуже пухким, можна використовувати навіть зволожений пісок.
• Зволожуючи субстрат, уникайте попадання вологи на листя та стебла рослини. Температура у приміщенні має бути близько 22 градусів тепла.
• Укривати живці немає потреби. Коли живці укоріняться, далі їх пересаджують у постійні горщики.

Опис

Рослина 10-50 см висоти, зелена з тонким довгим стрижневим коренем. Стебла численні, прямі або припіднімаються, рідше лежачі, зазвичай від основи гіллясті, внизу іноді брудно-пурпурові, опушені рідкими простими волосками або голі.

Листя довгочершкове, з ниркоподібною пластинкою, 2-6 см завдовжки і 3,5-8,5 см завширшки, з п’ятьма повними напівкруглими лопатями і двома мало розвиненими крайовими, по краю нерівномірно зубчастою або майже городчастою. Зверху листя голі або іноді між лопатями з рідко розсіяними волосками, знизу також голі або з небагатьма простими волосками по жилках, рідко повністю опушені простими волосками. Черешки зверху по жолобку густо опушені, в решті майже голі. Прилистки зелені, ланцетні майже голі, по краю довго-війчасті.

Квітки по 2-10 в пазухах листя майже від основи стебла, на квітконіжках, які вдвічі-втричі довші за квітки, при плодах сильно подовжуються. Приквітки схожі з прилистками, більш бліді, плівчасті. Підчашшя з трьох вузьколінійних листочків. Чашка до ⅔ надрізана на яйцевидно-трикутні частки, здебільшого гола, що прикриває плід. Віночок білуватий або блідо-ліловий; пелюстки довгасто-ланцетні, на верхівці злегка виїмчасті, довжиною до 10 мм, не більше ніж у 1,5 рази перевищують чашечку, ледве виступаючи з неї.

Дробні плоди розпадаються на 8-12 мерікарпієв, голі або коротко опушені, бічна грань сітчасто-зморшкувата, ребра підняті, гострі.

Хімічний склад

У листі до 85% дубильних речовин, а в плодах – 0,1% аскорбінової кислоти. За іншими даними, у листі – 112,2-243,2 мг%, а плодах – 30 мг% аскорбінової кислоти. Листя містить 10,2 мг% каротину. У всіх частинах рослини немає алкалоїдів, але багато слизу.

У траві виявлено вуглевод октокозан, у квітках – антоціан мальвідин, а в насінні до 18% жирної олії зеленого кольору.

Види пеларгонії.

Пеларгонія є одним з найпопулярніших рослин для горщиків для будинку. Часто в побуті її називають герань або калачик, хоча насправді це не одне й те саме. У домашньому квітникарстві частіше зустрічається зональна пеларгонія. Вона здатна цвісти протягом усього року і не має яскраво вираженого періоду спокою.

Існує неймовірна кількість сортів зональної герані. Вони відрізняються за висотою, кольором, формою і т.д. Залежно від форми квітів виділяють махрові, немахрові та напівмахрові сорти. Ампельна герань також досить поширена в кімнатному квітникарстві. Її використовують для озеленення балконів і лоджій, а також для вирощування підвісних кашпо.

На окрему увагу заслуговує королівська пеларгонія. Вона більш вимоглива до умов утримання, проте відрізняється більшою декоративною привабливістю через великі кольори неоднорідного забарвлення.

Опис просвірника

Просвірник, або мальва – трав’яниста рослина із сімейства Мальвових. Стебла у культури гіллясті, до 120 см завдовжки, можуть бути як прямими, і повзучими. Корінь стрижневий, тонкий, з численними бічними відгалуженнями. Листя – округло-серцеподібної форми з кількома лопатями і пилчастим краєм, до 6 см у довжину, з голими або злегка опушеними сторонами. За кольором листові пластини просвірника насичено-зелені та яскраві.

Просвірник, мальва чи калачики — багаторічна рослина з вираженими лікувальними властивостями

З липня по серпень рослина приносить дрібні білувато-рожеві бутони. На квітконіжках вони розташовуються по одному, але при цьому просвітник покривається суцвіттями рясно, тому в середині літа стає дуже декоративним. Після завершення цвітіння на місці бутонів з’являються плоди — схизокарпії науковою мовою та «калачики» в народі. І плоди, та інші частини мальви повністю придатні для внутрішнього вживання, отруйними властивостями вони не мають.

Бутони у просвірника розташовуються близько один до одного і формують гарне цвітіння

Батьківщиною багаторічника є Середня Азія, але в даний час він росте практично по всьому світу. У України її можна побачити калачики у Криму й у Краснодарському краї, у Скандинавії та Далекому Сході, у середній смузі. В основному просвітник зустрічається біля доріг і на пустирях, у парках та городах.

Увага! Існує кілька десятків різновидів мальви, між собою вони відрізняються за висотою та відтінком квіток, але збігаються з точки зору лікарських властивостей.

Герань – нескладний догляд.

Полив. Поливають пеларгонію у міру підсихання ґрунту. Рослина любить рясний полив, але переливати його категорично не можна – це призводить до загнивання та виникнення хвороб.

Світло. Рослина світлолюбна. Може винести і легку півтінь. На північних підвіконнях для цвітіння потрібне додаткове освітлення.

Грунт. Кімнатна герань добре росте на нейтральних та слаболужних ґрунтах. Для зниження кислотності ґрунту в субстрат можна додати трохи золи, яка також є добрим добривом. А, взагалі, рослина невимоглива до поживного ґрунту. І навіть наявність вентильованого та пухкого субстрату необов’язкова. Головне – забезпечити хороший дренаж, що дозволить уникнути застою води у ґрунті та загнивання кореневої системи.

Добриво. Як і більшість рослин, герань добре реагує на підживлення мінеральними добривами. Тим не менш, зловживання підгодівлею може призвести до хімічного опіку. Також не слід підгодовувати рослину органічними добривами, краще придбати спеціальне добриво для пеларгонії або декоративно-квітучих кімнатних рослин з підвищеним вмістом фосфору та калію. Особливо Вам буде вдячна за це королівська пеларгонія.

Температура. Якщо весняно-літній період герань добре почувається при температурі 20-25°С, то взимку їй необхідно створити прохолодні умови – до 15-16°С. Особливо це стосується королівської герані, для якої оптимальна температура взимку – 10-13°С. Сухе повітря також шкідливе для рослини, проте герань не любить обприскування. Достатньо поставити ємність з водою поруч із рослиною або скористатися спеціальними зволожувачами повітря, щоб забезпечити нормальний догляд на період зимівлі. Занадто сухе повітря та високі температури не дають пеларгонії набратися сил до нового сезону, і часто навесні можна бачити замість розкішного та пишного куща витягнуті гілки блідо-зеленого кольору, які не здатні рясно зацвісти.

Обрізання. Навесні рослині необхідне обрізання.

Молоді пеларгонії прищипують зверху, залишаючи від 4 до 8 міжвузлів для розгалуження. Дорослу герань обрізають для поліпшення зовнішнього вигляду: видаляють витягнуті стебла, пожовкле листя і хворі гілки. Сильна обрізка рослині не потрібна, достатньо провести косметичне формування.

Пересадження. Щоб отримати квітучу рослину, її необхідно пересадити в горщик невеликого діаметру. У просторих горщиках пеларгонія краще розвивається та кущиться, але дає менше квітів. Пересаджують герань за потребою: якщо вона переросла горщик або потребує оновлення субстрату.

Розмноження. Розмножують герань двома способами: живцями та насінням. Перший спосіб найбільш популярний: рослини швидко приживаються та йдуть у зріст.

До розмноження насінням вдаються для отримання витриваліших і рясно квітучих рослин. Насіння у герані дрібне, витягнутої форми. Схожість не надто висока, тому садять багато насіння. Посів поверхневий у вологий, добре дренований субстрат. Перші паростки з’являються протягом місяця.

Догляд за геранню

Догляд у домашніх умовах за геранню визначається його південним походженням. Це рослина, яка дуже любить сонце. Його краще ставити в будинку на найсвітлішому місці, особливо в зимовий час. Влітку пеларгонію можна висадити у відкритий ґрунт на вулиці. Після попадання на свіже повітря вона набуває розкішного вигляду, і в неї з’являються нові листки та квіти. Квітучу герань слід періодично підгодовувати, щоб квіти були яскравими і численними. Для цього використовують рідке добриво, яке розводиться у звичайній воді для поливу. Влітку підживлення роблять кожний другий тиждень. Взимку в цьому немає потреби. Розквітає герань напровесні і цвіте до середини зими. Для нормального зростання кімнатної герані підходить звичайна кімнатна температура 20 ° C. Але ці квіти не люблять протяги. Поливають калачики невеликою кількістю води, але постійно. Ґрунт для цих рослин має бути завжди вологим. Під час поливу необхідно уникати попадання води на листя, тому обприскування ніколи не роблять.

При догляді за пеларгонією, як кімнатною рослиною багато квітників переживають, коли листя у неї починає жовтіти. Але це цілком нормальне явище. Жовтизна листя може бути викликана природним відмиранням. Таке явище спостерігається при переносі герані з вулиці в будинок восени, пожовкле і відпале листя – це неминучий і природний процес. Таким чином, відбувається адаптація до умов, що змінилися. Іноді це відбувається тому, що настав час замінити горщик більшим.

Види пеларгонії

Рід Пеларгонія поєднує близько 250 видів різних рослин сімейства гераневих. Є серед них трав’янисті, якими ми їх звикли бачити, та чагарники. Рослина під назвою герань виділено окремий рід. Але часто кімнатну квітку пеларгонію називають геранню. Назва квітки походить від грецького слова “пеларгос”, що в перекладі означає “лелека”. Адже його квіти нагадують голову цього птаха. У нас його прийнято називати калачиком. Напевно, це пов’язано із круглою формою листя.

Всі численні види пеларгонії, або калачика, умовно поділяються на:

Ампельні ростуть вниз, кущові – вгору.

Калачики зональні – рослини з гарними квітками, які можуть мати 5, до 8 (напівмахрові) та більше (махрові) пелюсток.

Іноді важко повірити, що це все калачики. Квіти (фото) можуть бути найрізноманітнішою формою.

Вони зібрані в напівсферичну парасольку. Забарвлення різноманітне: від білого, лососевого, рожевого до бордового, майже чорного. Не бувають тільки чисто жовтими та синіми калачиками. Квіти часто пофарбовані у два кольори. При цьому розташування їх може бути таке:

• усередині – світлий, зовні – темніший;
• обідок по краю пелюстки;
• різні пелюстки пофарбовані в різні кольори.

Листя теж може бути однотонним або з різнокольоровими зонами (тому калачик називається зональним). Можуть бути навіть триколірними. Сорти з дуже яскраво забарвленим листям виділяють в окремий підвид. Забарвлення їх може бути червоним, коричневим, жовтим, білим, фіолетовим.

Королівські (англійські великоквіткові) калачики квіти мають такі великі, що досягають у діаметрі шести сантиметрів. Вони, як принцеса, потребують особливого догляду. Взимку їх потрібно підсвічувати, а температура не повинна бути вищою за 10 градусів, інакше квіткові бруньки не утворюються. І цвітуть вони лише 3-4 місяці.

Калачики цього виду відрізняють по темно-бордових плямах або темних смужках біля жилок на нижніх пелюстках.

Калачики “Ангели” мають квіти, схожі на віоли. Кущ заввишки 30 см цвіте все літо.

Багато пеларгонії мають сильний запах. Таку квітку називають запашною пеларгонією. Він цвіте дрібними фіолетовими або рожевими квіточками. Вся його краса – у розсіченому листі, що має запах м’яти, лимона, бузку, хвої, ананаса, троянди та багатьох інших ароматних рослин. З листя цього калачика видобувають геранієву олію.

Ампельні калачики мають стебла до метра завдовжки з дрібним листям, схожим на плющ, і різнокольоровими бутонами.

Є ще сукулентні калачики, але у нас вони не розповсюджені. Їх використовують у створенні композицій у стилі бонсай.

Кущ герані росте у висоту від 10 см (мініатюрні) до 60 сантиметрів. Але може бути й вище, досягаючи 80 см (айріни). Бувають і мікромініатюрні калачики, висота яких менше ніж 10 см.

Цвіте рослина в наших широтах з кінця березня до листопада.

Що таке пеларгонія

Батьківщина пеларгонії – африканські савани. Теплолюбна культура легко переносить сухість повітря. Рослини цього роду мають прямі та стеляться гіллясті стебла. У них злегка опушене листя округлої форми, пальчасті або пальчасто-розсічені. Забарвлення листя різних видів змінюється від світло-зеленого до смарагдового. У деяких представників світлі листові пластини мають темні малюнки.

Парасолькові суцвіття культури складаються з 20 п’ятипелюсткових квіток. Їх пелюстки пофарбовані у білий, жовтий та червоний колір усіх відтінків. Виведені сорти із махровими квітками. Плід – коробочка з чашолистками, що зберігаються.

Пеларгонія – джерело цінної геранієвої олії. Квітка виділяє фітонциди, що вбивають мікроби. У косметології екстракт кімнатної герані використовується як компонент масок для шкіри обличчя та волосся. У народній медицині олія герані використовується проти запалень, стресу, для покращення кровообігу.

Види пеларгоній

«Бабулини калачики» – так називали в народі найпоширеніші (зональні) види пеларгонії. Сьогодні налічується близько 75 тисяч сортів та гібридів культури. Видове розмаїття вражає формою квіток та яскравістю суцвіть:

• Rose-bud Zonal. Махрові ефектні квіти схожі на троянди. У суцвітті вони мають вигляд мініатюрного букета. Рідкісний вигляд зустрічається в колекціях досвідчених квітникарів.
• Tulipe-bud. Тюльпановидний сорт отримано під час спонтанної мутації рослини. Суцвіття виглядають як букет тюльпанів, що не розкрилися.
• Stellar Zonal. Через гостру форму пелюсток пеларгонія отримала назву «зірчастої». Виведені сорти з махровими квітками різного забарвлення.
• Cactus. Квіти кактусоподібної пеларгонії великі, із загостреними голчастими пелюстками. Суцвіття має задерикуватий «стрепаний» вигляд.
• Carnation. Суцвіття виглядають як мініатюрний букет гвоздик. Краї пелюсток зубчасті.
• Ivy-leaved. Листя ампельного вигляду схоже на листові пластинки плюща. Стебла, що стеляться, можуть досягати близько 1 м довжини. Квітки найчастіше махрові. Ряболистий вигляд відрізняється темним листям зі світлим малюнком, що нагадує павутину, і суцвіттям з простих 5-листових квіток.
• Regal Pelargonium. Кожна квітка – до 7 см у діаметрі. Його контрастні відтінки, виділені іншим кольором прожилки, строкаті плями, кропини – характерна риса образу. Квітки можуть бути з простими або махровими пелюстками.
• Angel. Ампельний вигляд з пишною зеленою масою та дрібними квітками ніжного забарвлення. Середина або окантування світлих пелюсток частіше бардова (червона).
• Unique. Вид «Унікуми» поєднує кілька сортів із дрібними пелюстками багатобарвної палітри. Листя химерно розсічене. Бувають сорти з гофрованим листям, яке випромінює незвичайний запах. Наприклад, листя виду Paton’s Unique пахне фруктами.

Розмноження

Калачик – квітка, що легко розмножується живцями. Їх відламують чи відрізають від бічних гілок чи верхівки. Довжина живця має бути від 5 до 7 сантиметрів і мати не менше двох листків. Висаджують відразу на постійне місце у легку землю. Місце зрізу обробляють золою.

Живцювати можна цілий рік. Але краще це робити навесні – у березні чи квітні, і восени – у серпні та вересні.

Живцювання допомагає покращити зовнішній вигляд рослини. Якщо воно дуже довге, і квіти розміщуються тільки вгорі, обрізанням верхівки викликають зростання бічних пагонів зі сплячих бруньок. Надалі вони покриються квітконосами.

Зів’ялі квіти видаляють для того, щоб швидше утворилися нові.

Освітлення

Калачик – квітка, яка дуже любить сонячне світло. Легко переносить навіть потрапляння прямих сонячних променів. Це дозволяє вирощувати калачики на клумбах. У дуже сильну спеку їх трохи затіняють, щоб листя не червоніло і не обгоряло.

Добре ростуть у півтіні. Можна створити гарні композиції, використовуючи такі як калачики, квіти.

Поливають рослини в міру висихання ґрунту. Калачик – квітка, яка любить вологу, але заливати її не варто. Влітку калачик поливають частіше, у період спокою значно рідше. Але все ж таки грунт постійно повинен бути зволоженим.

Зайва волога виходить через піддон. Але дренаж у горщику при цьому має бути якісним.

Калачик не потрібно обприскувати. Він любить сухе повітря.

Калачики – кімнатні квіти. Але влітку вони краще почуваються на свіжому повітрі.

А підживлення їм не завадить. Проводять її раз на два тижні рідким комплексним мінеральним добривом. Можна використовувати засіб “Бутон”.

Застосування

Калачик запашний має бактерицидні речовини. Перебуваючи в повітрі, вони вбивають багато хвороботворних мікробів і навіть стафілокок.

Допомагає запашна пеларгонія лікувати ангіну. Для цього використовують настій із листя.

При отит листя герані розминають і роблять компрес на вухо, який знімає біль і зменшує запальний процес.

Такий самий компрес, але з більшої кількості листя, прикладають при радикуліті або остеохондрозі.

Благотворна дія має запах запашного калачика на хворих на неврастенію, гіпертонію, хвороби серця і шлунка, що страждають від безсоння.

Але головне його призначення – прикрашати наше життя. Як тільки мине загроза заморозків, величезна кількість калачиків різних видів і кольорів з’являється на вулицях міст.

Чому калачик не цвіте

• Це може бути тому, що в приміщенні дуже тепло взимку, і квітка не може увійти до стану спокою. Тому він продовжує випускати листя, а не квітконоси.
• Через ураження кліщами, довгоносиками та іншими шкідниками або сірою гниллю.
• Через неправильне поливання. Від надлишку вологи рослина загниє і в’яне. При її нестачі листя засихає.
• Поразка кореня грибковими та бактеріальними хворобами.
• Дуже великий горщик.

Серед цих причин особливе занепокоєння викликають хвороби та шкідники. Без їх усунення калачик пропаде.