Українські народні прислів’я та приказки про життя, любов, дружбу та красу

Прислів’я та приказки – судини української творчості. Вони описують тривкі знання народу про буття.

Помилково вбачати в приказках та прислів’ях лише жанр фольклорної прози, який виник у давнину. Український народ творив крилаті фрази в минулому та творить сьогодні. Знані «русскій карабль, іді на***» або «добрий вечір, ми з України», – стали настільки популярними, що вже сьогодні можуть конкурувати з висловами, які придумали наші предки.

LVIV.MEDIA зібрало найкращі старі та нові прислів’я та приказки українського народу.

Українські прислів’я та приказки про життя

• День довгий, а вік короткий.
• Де є життя, там є і надія.
• Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається.
• Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.
• Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе.
• Ніхто не знає, що його в житті чекає.
• Чоловік змінюється в житті, а по правді життя змінює чоловіка.
• Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш.
• Які люди, таке й життя буде.
• Як будемо живі, то будем і ситі.
• У добрім житті кучері в’ються, а в поганім – січуться.
• Живи надвоє: і до віку й до вечора.

Прислів’я та приказки про дружбу та взаємини

• Де дружніші, там і сильніші.
• Дружні сороки й орла заклюють.
• У гурті – то і смерть не страшна.
• Гуртом і чорта поборемо.
• Одна квітка не робить вінка.
• Один дуб у полі – не ліс.
• Поділена радість подвійна, а поділене горе вдвічі менше.
• Друга шукай, а найдеш – тримай.
• Без біди друга не пізнаєш.
• Треба й у пеклі приятеля мати.
• Людина без друзів, що дерево без коріння.
• То не друг, що хвалить тихо, а то друг, що хвалить у слух.
• Хто друг кожному, той не друг жодному.
• Дружба родиться в біді, а гартується в труді.
• Дружба – як дзеркало: розіб’єш, не складеш.
• Такого собі приятеля знайшов, що навіть до пекла б із ним пішов.

Українські прислів’я і приказки є неоціненним скарбом народної мудрості та досконало відображають нашу національну культуру та психологію.

Леся Українка

Українські прислів’я та приказки про любов та почуття

• Ще книжки в сумці, а вже хлопці на думці.
• Видно птицю по польоту, а молодця по походці.
• Красить дівку не вінець, а молодець.
• Малина – не те, що дівчина: чим більше спіє, тим смачніша буде.
• Не микуляй очима, як не твоя дівчина.
• Що до чого, а каша до борщу, хліб до молока, а дівка до козака.
• Гірша любов від болю, як не дає спокою.
• Дівчат любимо за те, чим вони є, а хлопців за те, чим вони обіцяють бути.
• Дурень любить хустину, розумний – людину.
• Їж із голоду, а люби змолоду.
• Кого люблю, того й чублю.
• Коли любиш, так женись, а не любиш – відчепись.
• Кохання починається з очей.
• Лакома вівця до солі, коза до волі, а дівчина до нової любові.
• Любиш – люби, а не любиш – не води.
• Любов на вазі не зважиш.
• Любов робить розумних дурними, тихих буйними, а сердитих смирними.
• Невесело у світі жити, як нема кого любити.
• Не всі люди однакові: той любить дівиці, той молодиці, а той паляниці.
• Один поцілунок говорить більше, як ціла книжка.
• Полюбила пана, втратила Івана.
• Рукавом сльози витирає, а очима на хлопців моргає.
• Хто серцем любить, той словом голубить.
• Часом любов на крилах літає, а часом пішки ходить.
• Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці.
• Краще в матері на соломі, ніж із немилим на перині.
• До любої небоги нема далекої дороги.
• Ворона до ворони сідає, кожний рівного собі шукає.
• Кожна птиця знайде свого Гриця.
• Як кому в голову зайде, то й на печі знайде.
• Хміль тичину обвиває, дівка хлопця обіймає.
• Як дасть обійняти, то дасть і поцілувати.
• Яку хто має, таку й обіймає.
• Вона за ним сохне, а він і не охне.

Українські народні прислів’я та приказки про працю

• Бджола мала, а й та працює.
• Без діла слабіє сила.
• Без роботи день роком стає.
• Губами говори, а руками роби!
• Діло майстра величає!
• Добре роби – добре й буде!
• Добрий початок – половина діла.
• За один раз не зітнеш дерева враз.
• Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
• Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота.
• Лежачого хліба ніде нема.
• Маленька праця краща за велике безділля.
• На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
• Не святі горшки ліплять, а прості люди.
• Недаром говориться, що діло майстра боїться.
• Поки не упріти, поти не уміти.
• По роботі пізнати майстра.
• Працюй, як коняка, а їж, як собака.
• Роби до поту, а їж в охоту!
• Робить, як чорний віл.
• Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
• Старається, як мурашка.
• Треба нахилиться, щоб із криниці води напиться.
• Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
• Хто багато робив, той і багато знає.
• Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
• Хто робить кревно, той ходить певно.
• Хто що вміє, то й діє.
• Хто що знає, тим і хліб заробляє.
• Щира праця мозолева.
• Щоб рибу їсти, треба у воду лізти.
• Як без діла сидіти, то можна одубіти.
• Як дбаєш, так і маєш.

Українські прислів’я і приказки, як і народні пісні, зберігають глибокий зміст народної мудрості.

Михайло Грушевський

Українські прислів’я та приказки про красу

• Краса лиця – це половина приданого.
• На красуню дивитись любо, а з розумною жити добре.
• Не шукай красоти, а шукай доброти.
• Хоч не з красою, аби з головою.
• Гарний, як спить, та ще й лицем до стінки лежить.
• Файна трава, але не на мого коня.
• Буде час красно ходити, якби було в чім.
• Хоч їла не їла, аби хороше ходила.
• Де стан, там і врода.
• Не допоможе панні мило, коли чорна, як кадило.
• У нього на виду чорт сім кіп гороху змолотив.
• Нічого дзеркало винить, коли пика погана.
• Така погана, що й жаби б не їли.
• З рудих нема святих та й із чорних чортма добрих.
• Хоч ряба й погана, та доля кохана.
• Краще горбатий, ніж язикатий.
• Свого горба ніхто не бачить.

Відповіді Варзацька, Трохименко 3 клас українська мова Вправа 302 – 322 Частина 1 Нова програма 2020 року Ответы (ГДЗ до підручника)

2� Герой мав ледачу вдачу . Слова, які допомагають розпізнати бездіяльну, безвольну людину: не змочив підошв, не пхався, не йшов .

3� Прислів’я «Не помиляється той, хто нічого не робить» можна використати як заголовок до вірша. Адже наш герой також «не спотикався», бо він «нікуди і не йшов». Проте такими «досягненнями» мудрі люди не «торжествують».

4� Дієслова з не пишемо окремо: не спотикався, не змочив, не пхався, не йшов .

Дієслова (що робив?) спотикався, пхався, йшов; (що зробив?) змочив.

Вправа 303

2, 3� У невмілого руки не болять .

Вправа 304

Відрізняються: у першому тексті розповідається про працьовиту людину, а в другому – про ледаря, у першому використовуються дієслова, а в другому – дієслова зі заперечною часткою не.

У тексті підкреслили дієслова з не

Працьовита людина не любить трудитися.

Праця дає їй радість.

Ледар не любить трудитися.

Праця не дає йому радості.

Вправа 305

У кін-ці шкіль-но-го по-двір’-я ле-жа-ла ку-па смі-ття. Спер-шу це був ма-лень-кий смі-тни-чок, по-тім — смі-т­ник, і на-ре-шті він пе-ре-тво-рив-ся на ве-ли-че-зну ку-пу. Ку-пу цю ба-чи-ли всі, а-ле ні-хто не звер-тав на не-ї у-ва-­ги. Ко-жен ду-мав: тре-ба ж ку-дись смі-ття ви-ки-да-ти.

2� Не кидай сміття у недозволеному місці.

Не роби звалищ поблизу школи.

Не засмічуй довкілля.

3� І варіант — споріднені слова: сміття, смітничок, смітник ;

ІІ варіант — слова, протилежні за значенням (антоніми): маленький – величезну .

Частини мови: (що?, іменник) сміття, смітничок, смітник; (який?, прикметник) маленький; (яку?, прикметник) величезну.

3. сміття́

5. сміття – «ес», «ем», «і», «те», «те», «я»

6. звуків 5, букв 6

7. Буквосполучення двох однакових букв позначає один подовжений м’який приголосний звук [т’:]

Ремесло на плечах не висить, хліба не просить, а хліб дає.

Не нагнувшись, гриба не знайдеш.

Поки зерно в колоску, не засиджуйся в холодку.

2� Ненаголошений голосний звук [е], [и]: гриба́ (бо гриб ), зерно́ (бо зе́рна )

4� У долині село лежить (теп. ч., одн.), понад селом туман дрижить (теп. ч., одн.), а на горбі край села стоїть (теп. ч., одн.) кузня немала.

Теперішній час (що робить?)

Минулий час (що робив?)

Майбутній час (що буде робити? що робитиме?)

Пливе, росте, хвалиться, розмовляє

Плив, ріс, хвалився, розмовляв

Буде плисти, буде рости, буде хвалитися, буде розмовляти.

Плистиме, ростиме, хвалитиметься, розмовлятиме.