Чим небезпечний дим від палаючих шин та як убезпечитися від токсичного ураження

Медики попереджають, що перебування протягом 3-5 днів в осередку горіння автомобільних шин призводить до руйнування легень.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства охорони здоров’я України, про це поінформува головний позаштатний спеціаліст МОЗ за спеціальністю «токсикологія» Борис Шейман розповів.

«Під час термодеструкції автомобільної гуми виділяється близько 20 різноманітних груп токсичних речовин, і, на жаль, переважна більшість з них належить до першого-третього класу токсичності. (Перший клас – це особливо шкідливі речовини.) Відомо, що продукти термодеструкції гуми містять високу кількість доведених канцерогенів. Це дві основні великі групи – бензопірени та нітрозаміни», – сказав Шейман.

На думку токсиколога, потенційні ризики виникнення отруєння залежать від двох факторів – експозиції (тривалості перебування особи в зоні задимлення) та концентрації випарів горіння в цій зоні.

«Є віддалені ефекти токсичного отруєння, а є ті, які проявляються найближчим часом, тобто розвиваються в період від одного до трьох днів, – пояснив Шейман. – Це інгаляція чорного диму – кіптяви, яка може призвести до токсичного ураження бронхів, а найвищий ступінь отруєння – це токсична пневмонія». За його словами, лікарі-токсикологи завжди роблять диференційну діагностику постраждалих внаслідок пожеж – який дим вони вдихали білий чи чорний. Від цього залежить обрана група маніпуляцій при інтенсивній терапії у випадку отруєння.

«Якщо це чорний дим, то все починається з відмивання бронхів – бронхоскопії сажі, яка накопичується та затримується на бронхах. У процесі горіння гуми виділяється чорний дим. Коли людина перебуває протягом якогось часу в зоні задимлення, необхідно хоча б маскою застерегти себе від вдихання чорної кіптяви», – зазначив лікар-токсиколог.

Серед перших симптомів отруєння димом Шейман назвав появу подразнюючого кашлю, котрий може проходити без виділення мокроти чи з виділенням, подразнення в очах, токсичні коньюктивіти.

«А якщо інгаляція кіптяви відбувалась тривалий час, то на 2-3 добу може розвинутись токсична пневмонія. Вона небезпечна тим, що протягом 3-5 днів може перейти в деструктивну форму – руйнування легеневої тканини», – застеріг медик.

За словами токсиколога, застосовування протигазу чи респіратора достатньо, аби уникнути ушкодження та руйнування бронхо-легеневої системи. Медична маска не захищає від токсичних продуктів термодеструкції гуми, особливо, якщо особа тривалий час перебуває у місці задимлення.

«Якщо перебування на території задимлення були нетривалим, то у випадку появи кашлю, необхідно звернутись за медичною допомогою, – наголосив Шейман. – Якщо це токсичне ураження бронхів, то обов’язково слід вживати препарати, які мають розріджуючу дію – муколтин, ацетилцистеїн, лазолван і бронхорозширювальні засоби, аби звільнити бронхи».

Чи можна влітку їздити на зимових шинах

Минулого сезону багато українців не змогли “перевзути” свої автомобілі, тож цілий рік їздили на зимових шинах. Але це було вимушеним кроком – розповідаємо, чому цієї весни все-таки потрібно змінити гуму на літню.

Взимку на літніх шинах наважуються їздити лише екстремали, і це зрозуміло: результати таких експериментів часто потрапляють у звіти дорожно-транспортних пригод. А ось зворотна аномалія – їзда влітку на зимовій гумі – чомусь вважається більш прийнятною. Втім, це теж небезпечна практика. Розповімо, чому.

Чому потрібні окремі шини для зими та літа?

Ситуації, в яких працюють автомобільні шини у різних сезонах, мають багато відмінностей. Але головних дві – температура та дорожні умови, які впливають на можливість протектора чіплятися за дорогу. Якщо говорити про зиму, то через мінусові температури гума твердішає і втрачає чіпкість, а сніг або мокра снігова каша на дорозі забивають протектор.

Головне завдання і зимового, і літнього протектора схоже: видалити з плями контакту те, що заважає цьому контакту. Влітку це лише вода, а взимку ще й сніг або снігова каша. Тому протектор настільки різний.

Влітку основні критичні моменти у шини інші – аквапланування через велику кількість води, погіршення зчеплення та зношення протектора через високу температуру асфальту. Конструктивні рішення, які втілюють задля вирішення цих проблем, абсолютно протилежні для зимових шин. Власне, звідси й виникають основні відмінності між шинами для двох різних сезонів.

У чому між ними різниця?

Для порівняння ми взяли дві нові преміальні моделі німецької марки Continental – літню PremiumContact 7 та зимову WinterContact TS 870. Ті відмінності, що видно неозброєним оком, відображають спроможність зимової шини працювати в снігу. Це в першу чергу ламелі – дрібні прорізи у шашках протектору. Саме вони допомагають шині без шипів чіплятися за гладкий лід та вкатаний сніг з такою ж ефективністю, як це роблять шиповані моделі. У WinterContact TS 870 ламелі мають пилкоподібну форму, що збільшує їхню довжину і підвищує зчеплення колеса з кригою в усіх напрямках. На літній моделі ламелів немає, бо триматися за лід їм не потрібно.

Відмінностей між шинами для літа і зими дві: у зимових дрібніша нарізка протектора та м’якіша гума. І перше, і друге заважає добре чіплятися за теплий асфальт.

Ще одна ознака зимової гуми – велика кількість широких канавок на протекторі для збирання та відведення снігу та води. Розрахувати форму та профіль цих каналів – ціла наука. Але на теплій та сухій дорозі ці канавки зменшують площу контакту колеса з дорогою. В результаті влітку зимова шина гірше тримає автомобіль при маневрах та подовжується гальмівний шлях.

Показово, що протектор літньої моделі PremiumContact 7 теж має широкі канавки, хоча й іншої форми. Виробник називає такий малюнок адаптивним, Continental наголошує, що ця преміальна шина забезпечує керованість високого рівня на сухій, і на мокрій дорозі. Тому ці канавки спроєктовані для швидкого і повного відведення води з плями контакту колеса з асфальтом.

На відміну від бюджетних, преміальні шини, подібні літній PremiumContact 7, забезпечують більше безпеки при русі у складних умовах. На фото: пляма контакту практично суха.

Крім того, літню та зимову моделі Continental відрізняє склад гумової суміші, з якої створено протектор. У літній шині використано фірмову суміш RedChili, завдяки якій гума добре тримається за чистий і мокрий асфальт, причому забезпечує безпечне гальмування навіть на початку поїздки, тобто у непрогрітому стані.

Зимова модель має протектор з полімерної суміші Cool Chili, спеціальна суміш смол у ньому забезпечує еластичність за низьких температур. Але на гарячому покритті ця м’якість грає негативну роль – за найменших навантажень колесо буквально ковзає по ньому.

А об’єднує зимову та літню моделі Continental те, що в обох випадках інженери та хіміки, створюючи їх, приділяли особливу увагу зменшенню опору кочення для економії пального. Ще один спільний для “зими” і “літа” аспект – тенденція до збільшення ресурсу шин. Так спортивна модель, створена для задоволення від водіння SportContact 7 від Continental, має термін служби, на 17 % більший за строк служби моделі-попередниці.

Преміальні бренди створюють не просто моделі для літа. В їхніх лінійках є навіть моделі для задоволення від динамічного водіння. Фото: модель Continental SportContact 7.

Чому не можна “добити” “зиму” влітку?

Такий прийом економії справді доволі популярний: навесні водій залишає на машині старий комплект зимової гуми, щоб перед повним списанням в утиль проїхати на ньому ще й літній сезон. Мовляв, стертий нижче 4 мм протектор взимку все одно не працює як слід (це правда), а влітку він “ще походить”.

Така економія може обернутись великими витратами, якщо не втратами. Адже зимова гумова суміш має неприпустимо низький коефіцієнт зчеплення за температур вище +8 о С. Крім того, через більшу кількість канавок на протекторі ефективна площа контакту з дорогою у зимової шини набагато менша, ніж у літньої. І це ще більше погіршує зчіпні якості таких коліс в літню пору. Подібна втрата характеристик не буде помітною при спокійній повсякденній їзді, але проблема відразу окреслиться, коли доведеться різко гальмувати чи об’їжджати несподівану перешкоду.

Короткі доріжки на протекторі літньої шини Continental PremiumContact 7 спрямовують воду до широких повздовжніх канавок. А ними волога швидко відводиться з зони контакту.

Тож треба бути готовим, що у першій-ліпшій нештатній ситуації машина буде “ковзатись” на гарячому асфальті, як на льоду. Зважте й на те, що на сучасних, добре устаткованих автомобілях на такій неадекватній гумі не будуть як слід працювати електронні системи безпеки. До яких ви, певно, звикли, і страйк яких стане для вас неприємним сюрпризом.

А якщо є плани подальшої експлуатації зимових шин після літньої їзди, то не варто очікувати від них колишніх зимових характеристик. Гарячий сухий асфальт нещадно стирає гострі краї ламелів, і на льоду вони не працюватимуть. Та й глибина протектора влітку “тане” з неймовірною швидкістю – м’який зимовий компаунд при великому “плюсі” за бортом стирається набагато інтенсивніше.

Різниця між зимовими та літними дорожніми умовами надто велика, щоб в наш час так ризикувати – їздити взимку на літній гумі. Власне, як і навпаки.

Партнер проєкту – виробник шин Continental. Ваша безпека в стилі преміум

Рекомендація Авто24

Зимова шина на теплій дорозі – дуже підступна річ. Вона успішно возить на собі автомобіль, аж доки не станеться якась нештатна ситуація. І коли виникне потреба в енергійних діях кермом або гальмами, водій може миттєво втратити контроль над машиною. Отже, їзда влітку на зимових шинах має надто багато загроз і недоліків, щоб практикувати її у повсякденні.

Як визначити знос шин (гуми, шин) і яка допустима норма

Шини виконують функцію, яку складно переоцінити — пов’язують автомобіль з поверхнею дороги, і їх стан безпосередньо впливає на стабільність поведінки машини. Своєчасна заміна шин при високому рівні зносу абсолютно необхідна, при цьому багато водіїв нехтують цим, як правило, у силу економічних міркувань — нові покришки відверто недешеві, і чим більше діаметр, тим дорожче гума, прогресія чи не геометрична. Але якщо вдуматися і порівняти ці гроші з ціною самого простого кузовного ремонту, то стане очевидним, що така економія себе не виправдає.

• 1 Небезпеку їзди на зношених автомобільних шинах
• 2 Які фактори впливають на знос гуми, в чому причини
• 3 Види зношування зимових і літніх шин

• 4 Коли слід міняти зношені покришки на автомобілі, допустимі норми
• 5 Способи визначення рівня зносу протектора

1. Небезпека їзди на зношених автомобільних шинах
2. Які фактори впливають на знос гуми, в чому причини
3. Види зношування зимових і літніх шин
4. Таблиця: «Як можна швидко визначити причини зносу та усунути їх вплив на безпеку»
5. Коли варто міняти зношені покришки на автомобілі, допустимі норми
6. Способи визначення рівня зносу протектора
7. Як перевірити за індикаторами
8. Испульзуем для розрахунків лінійку, штангенциркуль або монету

Небезпека їзди на зношених автомобільних шинах

Використання сильно зношених покришок небезпечна втратою контролю над автомобілем, особливо до плачевних наслідків це може призвести на високій швидкості. В дощ літня покришка має ефективно забезпечувати контакт з дорогою, коли вона не може впоратися з цим завданням з-за недостатньої висоти протектора, виникає ефект «аквапланування» — між шиною і асфальтом з’являється прошарок води — у цей момент машина може втратити керування і статися ДТП. Для зимової гуми, шиповану чи липучки, знос ще більш критичний — адже вона повинна забезпечувати надійний «зачіп» на снігу і льоді. На сухому асфальті вплив зносу покришок не настільки критично, але це, звичайно, не привід їздити на «лисій» гумі з граничним пробігом в надії на хорошу погоду.

Які фактори впливають на знос гуми, в чому причини

На зношення автомобільних покришок впливають наступні фактори:

• Стиль їзди (при спокійному стилі знос набагато менше, ніж при агресивному стилі, з різкими стартами і пробуксовкою коліс).
• Дотримання вимог заводу-виготовлювача по тиску і навантаження на шину (при недотриманні рекомендацій збільшується знос).
• Правильно відрегульоване «розвал-сходження» (при неправильному регулюванні виникає нерівномірний знос).

Керовані і ведучі колеса зношуються по-різному — передні шини сильніший по краям з-за великого навантаження при поворотах, ведучі колеса — більше по центру. На передньопривідних машинах такого розділення немає — покришки повинні зношуватися рівномірно.

Види зношування зимових і літніх шин

При нормальній і правильної експлуатації автомобіля виникає повільний і рівномірний знос покришок. Буває також нерівномірний знос, розглянемо його основні види:

• гребінчастий (пиловидный) — як правило, у провідних коліс з великими блоками протектора, викликаний деформацією шини в процесі руху;
• односторонній — при неправильному «розвал-сходження»;
• численні місця зносу по колу — при неправильній балансування колеса або несправності в підвісці;
• плоский у вигляді площадки або плями — в результаті сильного гальмування або після довгої стоянки;
• двосторонній — при зниженому тиску в шині;
• центральний — при перекаченной шині;
• плямистий, діагональний, ексцентричний — як наслідок волочіння на вантажних автомобілях.

Більш детальну інформацію наведено в таблиці:

Таблиця: «Як можна швидко визначити причини зносу та усунути їх вплив на безпеку»

Види нерівномірного зносу шин і рекомендації щодо усунення

Коли варто міняти зношені покришки на автомобілі, допустимі норми

Згідно з технічним регламентом, підлягають заміні покришки з залишком протектора — для літньої гуми — менше 1,6 мм, а для зимового — менше 4 мм, А у відповідності зі здоровим глуздом і міркуваннями безопасностями краще, звичайно, не доводити до крайніх значень, і літні міняти при залишок протектора 2-3 мм, а зимові — 4-6 мм.

В ПДР («Допуск до експлуатації транспортних засобів») прописана така норма глибини протектора для різних категорій:

• Категорія L: мопеди, мотоцикли, мотовелосипеди, моторолери, квадрициклы і трицикли — не менш як 0,8 мм
• Категорії O3, O4, N2, N3: причепи та вантажівки (маса понад 3,5 тонн) — 1,0 мм.
• Категорії O1, O2, M1, N1: легкові автомобілі, причепи і ТЗ з масою 3,5 тонни максимум — 1,6 мм.
• Категорії M2, M3: сюди належать автобуси, що мають більше восьми пасажирських місць — 2.

Способи визначення рівня зносу протектора

Найпростіший спосіб — візуальний огляд, легко виявляються помітні ушкодження — нерівномірний знос, порізи, тріщини, розшарування і т. д.

Як перевірити за індикаторами

При огляді зверніть увагу на індикатори зносу. Як правило, їх кілька на кожній покришці стандартна кількість — шість, але може використовуватися і більше. Індикатор може бути:

• Звичайний — це перпендикулярний напрямку обертання виступ в канавці протектора, якщо він зрівнявся з основною опорною поверхнею — покришці пора на звалище.
• Цифровий — у вигляді декількох цифр, маркованих поруч на опорній поверхні покришки, наприклад«2, 4, 8, 16» — при цьому найбільше з видимих значень позначає, скільки залишилося від протектора в міліметрах (індекси стираються в міру експлуатації).

Испульзуем для розрахунків лінійку, штангенциркуль або монету

Крім індикаторів ступінь зносу шини можна визначити штангенциркулем або лінійкою — заміряти протектор обов’язково у кількох місцях по діаметру покришки, а також по центру і по краях, і зіставити з допустимими значеннями. Коли під рукою немає вимірювальних інструментів, можна дізнатися про зношеність за допомогою 10-копійчаної монети — поставити її на ребро в канавці протектора, і якщо слово «копійок» не видно — то немає приводів для занепокоєння. Коли на зимовій покришці не видно тільки орнамент, то її необхідно найближчим часом змінювати; якщо ж на літній — з заміною можна почекати. Ну а якщо закрито тільки обід монетки — потрібна термінова заміна.

Також існують спеціальні вимірники, але по конструктиву вони практично копіюють звичайний штангенциркуль з глибиноміром.

Необхідно контролювати технічний стан свого автомобіля, у тому числі приділяти увагу зносу шин і їх своєчасній заміні — тим більше, що це нескладно робити, а вплив стану гуми на безпеку дуже велике.