Павловнія повстяна – посадка, догляд, опис та розмноження

Павловнія (Paulownia) є невеликим родом з сімейства Павловнієвих, що об’єднує близько 9 видів квіткових, напіввічнозелених та листопадних дерев. У природі представники роду виростають в субтропічних регіонах, переважно в Східній Азії.

В Європу рослина була завезена в 19 столітті, після її відкриття в 1835 році двома натуралістами й ботаніками – голландським лікарем Філіпом фон Зібольдом та його другом Йозефом Цуккеріні.

У той час трон Нідерландів займала королева Анна Павлівна Романова – дружина короля Вільгельма II й дочка російського царя Павла I.

Не бувши голландкою, королева отримала велике визнання серед своїх підданих та саме на її честь ботаніки дали дереву це незвичайне ім’я, яке було прийнято в ботанічному світі як назва цілого сімейства рослин схожого походження.

Цікаві факти

Одні з найбільш ранніх згадок про рослину датовані 3 тисячоліттям до н.е. В Японії павловнію культивували століттями, та вважали священним деревом, яке було відоме під назвою «Кірі», що перекладається як «життя».

На своїй батьківщині, в Південно-Східному Китаї, її називають «імператорське дерево щастя». Жителі Китаю вважають, що рослина приносить удачу, добробут й створює навколо себе позитивне енергетичне поле, що цілюще впливає на організм людини, покращуючи його фізичне й психічне здоров’я.

Саме тому в Китаї та в інших країнах Азії завжди високо цінувалися вироби з павловнії. Проведені сучасні дослідження показали, що завдяки особливій структурі тканин ця рослина дійсно здатна очищати та іонізувати повітря.

Завдяки великій зеленій масі та метаболічним характеристикам павловнія вловлює в середньому 21,7 кг CO2 та виробляє 5,9 кг O2 в день, що майже в десять разів вище, ніж інші види дерев.

Павловнія по швидкості росту не має аналогів у світі. Вона росте приблизно в 10 разів швидше, ніж сосна або тополя та в 6 разів швидше дуба, забезпечуючи промисловість великою кількістю легкої і якісної деревини.

У правильно обраному місці для посадки та гарному догляді, павловнія може всього за сезон досягти висоти дорослої людини.

Дерево Кірі здатне переносити посуху й вогонь, її деревина є відмінним ізолятором, має високу термостійкість, а температура займання становить 425 °C, що майже вдвічі вище в порівнянні з іншими породами дерев. У давнину японці та китайці робили свої меблі з павловнії, щоб уберегти своє майно від вогню.

Рослина пристосовується до бідних, забруднених синтетичними речовинами або вуглеводнями ґрунтів, сприяє відновленню їх екосистеми, залучаючи мікроорганізми та насичуючи азотом й киснем.

Опис павловнії з фото

Характерним представником роду є повстяна павловнія (Paulownia tomentosa), яка крім своєї декоративності володіє всіма унікальними властивостями, описаними вище. Даний вид найбільш витривалий для вирощування в кліматі середньої широти, оскільки здатний витримувати сильні морози.

У природних умовах рослина являє собою невелике дерево висотою до 15-20 м, з прямим стовбуром та досить пухкої, розлогою кроною. У центральній частині крони гілки широкі, а у верхній – підняті.

Оскільки в суворі зими пагони молодих саджанців підмерзають, то деревце починає розгалужуватися від основи стовбура й росте у вигляді пишного, великого чагарнику.

Кущова форма росту

Листя з великою ніжкою, також дуже велике, серцеподібне, бархатисто-опушене. Його довжина може досягати 50-60 см! За формою воно схоже на листя смоковниці (фіги), через що павловнію ще називають «адамовим деревом».

У рослини глибоке коріння, що робить можливим її вирощування на крутих схилах, які воно відмінно зміцнює. Розмах коренів може досягати 30 м в довжину, що приблизно в 3 рази більше в порівнянні з кроною дерева.

Головною декоративною особливістю павловнії є цвітіння, яке настає у квітні, коли на ще на голих пагонах розпускаються великі грона бузково-синіх, лілових або кремових, воронкоподібних квітів, що зібрані в волотисте суцвіття до 40 см в довжину.

Внутрішня частина квітів строката, з жовтими смугами. Вони трохи схожі на дзвіночки, які покриті тонкими волосками у вигляді пуху.

Квіти містять багато нектару, з якого отримують абсолютно прозорий, смачний та легкий мед, схожий за консистенцією на акацієвий. Мед має лікувальні властивості та його вживання рекомендують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, застудах, трахеїтах й бронхітах. Самі квітки вживають у вигляді відвару або сиропу.

В регіонах с суровими зимами та морозними вітрами деревце цвіте не дуже рясно, оскільки закладка квіткових бутонів відбувається восени та в сильні морози вони підмерзають.

Після відцвітання зав’язуються насіннєві головки – великі, липкі, яйцеподібні коробочки, які, дозріваючи, набувають коричневого кольору. Вони, як й квіти, утворюють грона та можуть залишатися на дереві до 2 років. Маленькі, крилаті насіння після розкриття коробочок переносяться вітром на великі відстані.

Крім павловнії повстяної, в декоративному садівництві можна зустріти гібриди — павловнію Шан Тонг та Pao tong які характеризуються підвищеною стійкістю до хвороб та несприятливих погодних факторів.

Ці дерева не бояться перепадів температури й витримують морози до -23 °C.

Вибір місця для посадки павловнії

Придбати саджанці павловнії можна в багатьох садових розплідниках, де вони продаються із закритою кореневою системою, тому посадку можна проводити протягом усього сезону – з квітня по жовтень. Деревце найкраще буде рости на помірно родючих, супіщаних ґрунтах та пухкому суглинку з pH в межах 5,0-7,0.

Оскільки у рослини розвивається глибока стрижнева коренева система, то залягання ґрунтових вод має вирішальне значення для вирощування павловнії, яка дуже чутлива до надлишку вологи в ґрунті.

Якщо залягання вод знаходиться на глибині 1,5 м, то така ділянка не підходить для посадки адамового дерева. І навпаки — на піщаних субстратах вода повинна знаходитися не дуже глибоко.

Володіючи глибоким стрижневим коренем павловнія в достатній кількості постачає свою кореневу систему водою з глибини більше ніж 5 метрів.

Якщо корінь не може досягти водоносних шарів, рослина покладається виключно на водоутримну здатність ґрунту. На суглинних ділянках ця вода зберігається в ґрунті, та її може вистачити навіть на дуже тривалі періоди посухи.

Місце для посадки павловнії має бути теплим, сонячним й захищеним від сильного вітру, щоб знизити ризик підмерзання пагонів в холодний період.

Перед посадкою землю з посадкової ями збагачують компостом, перегноєм або комплексом мінеральних добрив. На дні ями рекомендується викласти дренажний шар з дрібного щебеню або битої цегли, який зверху прикривають шаром землі.

Мульчування після посадки

Після посадки землю навколо деревця утрамбовують, добре поливають та мульчують деревною тріскою або торфом, які перешкоджають випаровуванню вологи та контролюють ріст бур’янів. Оскільки саджанець росте дуже швидко та одним стовбуром, то можна прив’язати його до опори, поки не зміцніє.

Догляд за павловнією повстяною

Особливих вимог до догляду павловнія повстяна не пред’являє. Однак одним з найважливіших факторів, необхідних для хорошого розвитку деревця, є підтримка вологості ґрунту у перші два роки після посадки.

Один саджанець вимагає приблизно 1-2 поливу на тиждень, близько 40 літрів води за умови відсутності опадів. Як тільки коріння саджанців досягне ґрунтових вод, зрошувати їх більше не потрібно, оскільки доросле дерево здатне переносити посуху.

Через активне зростання зеленої маси павловнія потребує додаткової підгодівлі, яку проводять 2-3 рази на рік — навесні азотом, що стимулює зростання листя, а влітку фосфором, калієм та іншими мікроелементами. З органіки добре підійде компост або перегній.

У регіонах з помірним кліматом морозостійкість павловнії становить – 25 °C, але в суворі зими дерева й саджанці можуть підмерзати, особливо навесні, втрачаючи квіткові бруньки та молоді прирости.

Тому бажано в сильний мороз дерева утеплювати та прибирати захист після останніх весняних заморозків. Але навіть якщо ваше деревце замерзне, то навесні в пристовбурній області почнуть утворюватися кореневі відростки. Одне дерево може дати 1-4 таких молодих відростків.

Для утеплення використовують білий агротекстиль або джутову тканину, якою щільно вкривають крону дерева. Як захист від сильного зимового вітру використовують солом’яні циновки, але краще висаджувати павловнію під захистом стін з південного боку.

Обрізування

Павловнія відмінно переносить обрізування. Навесні проводять санітарну процедуру — ретельно чистять крону від всіх підмерзлих та засохлих пагонів.

Якщо стоїть завдання припинити зростання, то у молодих екземплярів обрізають верхівку стовбура. Процедуру також проводять навесні або влітку, але не пізніше початку вересня.

У районах з суворими зимами краще забути про убоге цвітіння та навесні вкоротити стовбур практично до землі, щоб стимулювати зростання нового пагона, що дає виключно велике листя.

Після кожного такого обрізування дерево швидко відновлюється, біля зрізу навесні на пеньку часто формується відразу кілька нових пагонів.

Відростки біля стовбура

Виберіть один або два з них для подальшого зростання, однак якщо їх буде більше, то листя не стане таким навдивовижу величезним. Більш як 4 пагони дадуть в результаті форму куща з помірно великим листям.

Розмноження павловнії

Розмножується дерево за допомогою насіння, в тому числі самосівом або вегетативно за допомогою кореневих відростків та зелених живців.

Розмноження насінням. Збирають його, як тільки стручки починають темніти, приблизно у вересні. Його просушують, а коли насіннєві коробочки повністю дозріють та придбають коричневий колір, їх відкривають та виймають насіннєвий матеріал.

Для поліпшення схожості насіння рекомендується стратифікувати протягом 4-6 тижнів у вологому торфі або піску при температурі 5 °C, помістивши його у холодильник.

Після стратифікації висівають в лотки з вологою торф’яно-піщаною сумішшю, вдавлюючи в субстрат та присипаючи дуже тонким шаром піску. Якщо посадити глибше, то воно не зможе дати сходи. Ніякого штучного тепла не потрібно, оскільки для насіння найкраще підходить прохолодне місце.

Пророщують при середньодобовій температурі 11 °C (максимальній 16 °C й мінімальній 6) в розсіяному сонячному світлі. Полив вимагає особливої уваги — зрошують так, щоб посівна поверхня весь час була вологою, але не мокрою. Не можна допускати також пересихання субстрату.

Сіянці дерева кири

Сіянці з’являються приблизно через 2-3 тижні, а через 30-40 днів вони готові до пересадки у відкритий ґрунт.

Саджанці, що готові до пересадки у відкритий ґрунт

Вирощений з насіння саджанець до кінця першого року досягає 3-4 м у висоту при діаметрі стебла біля основи 3-5 см.

Розмноження відростками. Кореневі відростки з’являються навколо батьківської рослини зазвичай після обрізування, укорочення або підмерзання основного стовбура. Вони прекрасно підходять для отримання нових екземплярів.

Відростки відокремлюють стерильним інструментом в кінці літа та пересаджують в заздалегідь приготоване місце. У перший час саджанці вимагають регулярного поливу та зимового укриття.

Зеленими живцями. Отримання нових саджанців із зелених живців є дуже швидким й легким способом розмноження. Живці павловнії довжиною від 15 до 20 см беруть влітку з молодих бічних пагонів.

На пару годин їх ставлять зрізом в розчин з гормоном, що стимулює утворення коренів, хоча, як показала практика, і без стимулятора приживлюваність живців є дуже високою. Для зменшення випаровування вологи листя його можна обрізати навпіл.

Укорінення зелених живців

Висаджують в горщики або відразу у відкритий живильний ґрунт та регулярно поливають. Приблизно через місяць живці укореняться, що буде видно по новому росту листя.

Ще один легкий спосіб розмноження — кореневими живцями. Метод широко застосовується в промисловому культивуванні дерева, коли висаджують десятки таких живців, що володіють хорошою приживлюваністю.

Для садового розмноження метод не дуже підходить, але якщо ви пересаджуєте павловнію, то можна використовувати її коріння, щоб отримати відразу кілька нових саджанців.

Матеріал беруть у не старих рослин ранньою весною, коли дерево ще знаходиться в стані спокою. Для заготівлі підходять коріння діаметром 1-3 см та довжиною 5-10 см. Відразу після отримання матеріалу кореневі живці ретельно очищають від землі, видаляють всі тонкі корінці та обробляють фунгіцидом.

Оскільки коріння знаходиться в сплячому стані, то можна скорегувати графік посадки, зберігаючи посадковий матеріал в холодильнику, поки не настане сприятливий для вас час. Укорінюють на відкритому повітрі в горщиках або відразу в ґрунті, коли потеплішає, приблизно в кінці квітня-початку травня.

Якщо стоїть завдання укоренити відразу після заготівлі ранньою весною, то в такому випадку вкорінення проводять в кімнатних умовах, висаджуючи живці в суміш з універсальної перегнійної землі та перліту в співвідношенні 3:1.

Кореневий живець, що був вкорінений в домашніх умовах

Вкорінювати можна як вертикально, так і горизонтально, ґрунт при цьому підтримують весь час вологим, але не мокрим.

Проблеми в догляді за павловнією

Рослина надзвичайно стійка до шкідників та хвороб, проте в несприятливих умовах вирощування дерево стає сприйнятливим до грибкових захворювань. Розвитку патогенів сприяє посадка на ділянках з важким, глинистим ґрунтом, поруч з водоймами або при близькому заляганні води.

Якщо поруч знаходяться насадження, уражені іржею, то павловнія може також захворіти. При перших ознаках появи на листі іржавих плям, його видаляють, а рослину обробляють протигрибковим препаратом.

Павловнія: розмноження та догляд за цінним деревом

Уродженка Китаю, павловнія була завезена в Європу в 1840-х роках і вирощувалася як декоративна рослина. Вона є членом сімейства Фігових і включає дев’ять основних видів. Зазвичай павловнію називають деревом китайської імператриці, принцесою або кірі. Її пірамідальні суцвіття лавандово-блакитних кольорів розпускаються в середині травня і пахнуть жимолостю..

Навесні ніде не зустрінеш такого вражаючого дерева, як квітуча синім кольором павловнія, коли з’являються її перші листочки. Синій – один з тих кольорів, який є унікальним для квітучого дерева, і тому садівники з задоволенням його вирощують. Дерево створює в саду незвичайний кулястий тропічний акцент.

Також павловнія є популярним інвестиційним деревом через високі темпи зростання і якості деревини. Різні сорти дерева можуть бути вирощені для деревини, етанолу або біомаси. Плантації павловнії з успіхом висаджуються на всьому європейському континенті і не тільки – ця рослина входить в десятку найбільш швидкозростаючих видів дерев в світі.

Якщо сотні років назад китайське населення використовувало це дерево цілком в декоративних цілях. Масові вирубки лісів, розвиток деревообробної промисловості, зростання попиту на деревину, поява попиту на біомаси для виробництва електроенергії, а також зростання цін на деревину перетворюють кожну плантацію павловнії в справжній золотий рудник для свого власника.

У фольклорі також говориться, що «коли павловнію посадити поруч з будинком, вона принесе господарям удачу». У Китаї дерево вважається деревом удачі і життя.

Час посадки

Час для посадки павловнії залежить від регіону. Якщо у вашому регіоні тепла зима без морозів, ви можете посадити молоде дерево в будь-який час в період спокою, з пізньої осені і до ранньої весни. У районах з сильними морозами взимку, краще посадити нове дерево ранньою весною, наприклад, в кінці березня або на початку квітня, коли ґрунт трохи прогріється, але до того, як бруньки дерева набухнуть і стануть зеленими.

Місце

Дерева павловнії люблять рости на ділянці, яка отримує багато сонця, але вони можуть витримати і часткову тінь, особливо вдень в районах з жарким літом. Павловнії також процвітають в міських умовах, де якість ґрунту і повітря зазвичай не дуже хороші. Через великі листочки, для дерева краще вибирати місце, захищене від сильних вітрів, які можуть пошкодити декоративну крону.

Посадка павловнії

Для дерева, вирощеного в контейнері, викопайте яму в два рази ширше кореневого вузла і розміщуйте його в ґрунт на тій же глибині, на якій воно росло в материнському горщику. Засипте в отвір ґрунт з компостом і добре полийте, щоб видалити повітряні кишені з кореневого мішка.

Дерево буде скидати квіти і листя, тому будьте готові до періодичного прибирання. Уникайте посадки інших рослин під його кроною, тому що у павловнії неглибока коренева система.

  • Ґрунт.Павловнію досить нейтрально ставляться до більшості типів ґрунтів, в тому числі з низькою родючістю, але найкраще справляються з піщаним суглинком, який добре пропускає воду.
  • Полив. Поливайте павловнію регулярно – не рідше одного разу на тиждень протягом всього вегетаційного періоду. Дерево добре витримує незначну посуху, але буде більш здоровим і пишним, коли ґрунт буде підтримуватись у злегка вологому стані.
  • Мульча. Додайте органічний компост у вигляді мульчі в шар на глибину 3-5 см навколо дерева, щоб допомогти ґрунту утримувати вологу. Згодом мульча також допоможе поліпшити текстуру земляної суміші. Будьте обережні, не кладіть мульчу прямо на кору дерева, так як це може призвести до гниття.
  • Добриво . Підгодовуйте дерево один раз кожну весну протягом, як мінімум, двох років, поки дерево ще молоде. Після того, як воно починає енергійно рости – припиняйте підгодівлю. Дуже важливо зберігати землю навколо стовбура чистою від бур’янів, особливо в перший рік вегетації.

Вирощування з насіння

Виберіть відповідний, біорозкладаний контейнер і заповніть його сумішшю піску, вермикуліту і торфу. Покладіть дрібку насіння поверх посадкового субстрату. Покрийте насінинки шматочком тонкої тканини або листям тютюну, щоб утримати їх на місці під час поливу. Поливайте насіння достатньо, щоб воно було постійно вологим, але не мокрим. Коли насінини почнуть проростати, видаліть тканину.

Коли розсада матиме від 20 до 30см висоти – вона готова до пересадки у відкритий ґрунт. Через соковиту, ніжну структуру розсада павловнії повинна бути добре укріплена після висадки .

Обрізка павловнії

Хоча павловнії не вимагають щорічної обрізки, видалення всіх, крім двох або трьох основних стебел на молодому дереві і скорочення основних гілок приблизно на третину протягом першого року, може допомогти сформувати сильну, щільну крону. Ще обрізка павловнії залежить від результату, якого ви хочете досягти. Одним з варіантів є обрізка дерева в більш короткий рослина. Зробіть це восени. Обрізка уповільнює швидкий ріст дерева. Навесні на гілках з’являться великі листи в формі серця і чудові блакитні квіти, що наповнюють сад ароматом жимолості. Якщо ви хочете збільшити ці прекрасні листочки до 1 метра в ширину, обріжте їх взимку. Паловнію можна вирощувати як декоративне дерево, якщо його обрізати приблизно на 1 м, щоб кілька бічних гілок злегка відігнулися від основного стовбура. Така обрізка призведе до появи щільної, куполоподібної крони.

Якщо ваш намір полягає в тому, щоб просто перетворити свою рослину в здорове квітуче дерево, видаліть всю мертву деревину ранньою весною. Але проводити будь-яку іншу обрізку в цей час не рекомендується, так як квіти після цього не з’являться.

Видаляйте нижні гілки, щоб був прохід під деревом. Якщо воно росте криво, обріжте його до землі і дайте йому знову відрости. Коли це станеться, обріжте все, крім найсильнішого пагона. Він буде рости прямо і сильно.

Якщо ви вирощуєте повлонію для отримання біомаси, в цьому випадку обрізати рослину після закінчення першої стадії росту необхідно на рівні землі. У наступному році утворюється ряд нових пагонів, зростання яких при сприятливих умовах досягає висоти 3-4 м, в наступному – 6-7 м.

Контроль розростання

Гілки павловнії досить крихкі і можуть ламатися під час сильного вітру. Насіння і гілочки, залишені на землі, можуть прорости і дати нові дерева. Видалення такого сміття допомагає контролювати звичку дерева до натуралізації.

Висмикуйте молоді саджанці навколо стовбура дерева вручну або обріжте їх на рівні ґрунту, щоб контролювати поширення павловнії. Нові пагони можуть прорости з кореневих фрагментів, які впали, насіння або гілок. Після вкорінення вони можуть вирости до 30 см за один сезон. Виривати пагони краще після дощу, коли земля м’яка. Щоб відрізати молоді стебла, використовуйте ручні ножиці або невелику ручну пилку.

Будь-які кореневі фрагменти, залишені в землі, породжують новий сплеск росту. Відрізання будь-яких нових пагонів, які проростають з коренів, контролюватиме подальше зростання.

Поради по догляду

Сильні вітри можуть пошкодити молоді дерева павловнії.

Молодим деревам потрібно близько 1000 мм води на гектар в рік, між 1-м і 2-м сезоном поливати їх потрібно як мінімум кожні сім днів.

Гілки, які не отримують достатньо сонячного світла, опускаються.

Темпи зростання збільшуються, якщо при посадці саджанців плантацію зорати на глибину до 80 см.

Заготівля павловнії для біомаси зазвичай проводиться після третього року, а для деревини – через 2-5 років, в залежності від місця розташування.