Стартап, підприємництво та бізнес: що це таке і в чому різниця

У мене на розуміння того, що таке стартап і чим він відрізняється від підприємництва, пішло кілька років.

Так ось, стартап — це тимчасовий спосіб організації діяльності, створений для пошуку бізнес-ідеї, що повторюється та масштабується. Завдання стартапу — розробити ту саму ідею та бізнес-модель, яка могла б повторитись у кількох інших варіантах чи продуктах або масштабуватися до моделі повноцінного бізнесу.

У тих, хто хоче заробляти гроші, не працюючи всередині компанії, є три стани діяльності:

Підписуйтесь на нас в Google News!

Підприємництво — це малий бізнес. Це зазвичай кілька залучених у процес людей (часто один), невеликий обіг і невеликий прибуток.

Чим відрізняється стартап від підприємництва

Завдання підприємця — якомога раніше вийти на самоокупність і почати стабільно отримувати щомісячний дохід, який бажано ще й збільшувався б. Продаж бізнесу розглядається дуже рідко, сам підприємницький бізнес легко повторити. Наприклад, ставиться кіоск із шаурмою, та потім це повторюється досить багато разів. Модель прибутку тут зрозуміла: продав більше шаурми — більше заробив.

Завдання стартапів — вибухове зростання бізнесу та вихід на IPO. Третього не дано. Про жодний щомісячний прибуток не йдеться. Якщо ваш стартап заробляє більше та вийшов на IPO, то це вже бізнес; тому слід запам’ятати, що стартап завжди (зазвичай) збитковий.

Навіщо стартапу інвестиції

У стартаперів часто запитують: «А навіщо вам потрібні інвестиції? Ви ж можете просто взяти кредит у банку чи продати свою однокімнатну хрущовку на Борщагівці».

Найчастіше відповіді поділяються на два типи:

1. Ми шукаємо не гроші, а експертні знання та зв’язки, а в банку цього не дадуть.

2. Якщо ти голодний і босий, то ти не можеш нормально думати про розвиток.

Простіше кажучи, ти маєш бути мінімально нагодований і мати дах над головою, і тоді ти зможеш повноцінно працювати над стартапом.

Але взагалі так ставити питання — неправильно. Тому що банки просто так не дадуть грошей: вкладатись у сумнівні, високоризикові ініціативи вони не захочуть. На те вони й банки, що вміють прораховувати ризики та прогнозувати прибуток.

Інвестори зазвичай вкладаються в десятки проєктів, сподіваючись, що один із них вистрілить і це окупить усі витрати. Для інвестора стратегія зрозуміла. Така позиція не краща та не гірша за позицію банку, вона просто інша. Але інвестор не обіцяє, що вистрілить саме ваш проєкт, і навіть інвестиція десятків і сотень тисяч доларів не гарантує інвестору жодного прибутку.

Чому стартапи вистрілюють

Ще один важливий момент — ваша ідея, пітч чи навички корелюють з успіхом стартапу так само, як і кількість телеграфних стовпів, що впливають на глобальне потепління. Тобто ніяк. Вони, звичайно, можуть підвищити шанси на успіх з 0,001 до 0,01%, але набагато важливіші чинники — підприємницька, стартаперська екосистема: наявність кадрів, досвіду, експертних знань, великої кількості ангельських грошей (це інвестиції бізнес-ангелів у стартапи на ранніх стадіях їхнього життєвого циклу), які не шкода витратити.

Останнім часом інвестори та фахівці з Долини починають визнавати, що 20% успіху — це ідея, реалізація та команда, а 80% — везіння та сприятливі умови. Наприклад, на одному з мітингів зі стартаперами я розповідала одну історію.

Усі знають стартап із відомою назвою, який розпочинав свою діяльність у гаражі. Але завжди забувають згадати, що гараж належав мерові міста. Багато таких же стартапів просто не виживають. Або ж роблять це завдяки власним коштам засновника (наприклад, Viber — це кілька десятків мільйонів власника), інші виживають за допомогою багатомільйонних інвестицій, отриманих у 99% випадків зовсім не на конференціях і не після вдалого пітча інвестору в ліфті. Більшість гарних історій про те, як люди раптом прокидаються мільйонерами, — просто гарні історії.

Виходить, що все погано і займатися стартапами не потрібно? Ні. Мій меседж у тому, що потрібно чітко розібратися, як і навіщо ви хочете створити стартап, а також позбутися гарних ілюзій і тільки потім починати щось робити. Перед цим бажано кілька років попрацювати в аутсорсингових компаніях і корпораціях, а ще багато спілкуватися з іншими стартаперами та підприємцями.

У чому різниця між бізнесом і підприємництвом

Я часто повторюю одну фразу: «Якщо ти маєш бізнес, то ти бізнесмен. Якщо бізнес — тебе, то ти підприємець».

Розвиваючи цю думку, доходимо висновку, що підприємець завжди створює та купує бізнес, щоб отримати ще більший прибуток за найменших витрат. Свій успіх чи невдачу він розглядає з погляду чистого прибутку.

Бізнесмен прагне більше заробити, мінімізуючи витрати. Але він бачить шанс представити споживачеві щось унікальне, створюючи нові, вільні ніші на ринку підприємницької діяльності. Про успіх свого бізнесу він судить, ґрунтуючись на його вартості та рентабельності.

Підприємці у своїй масі дотримуються принципу: «Хочеш зробити добре — зроби це сам або щонайменше бери в цьому активну участь». Внаслідок цього хронічно виснажується ресурс особистого часу. Навіть делегуючи повноваження або їх частину, вони зобов’язані подбати про контроль. Але, контролюючи співробітників, вони повністю позбавляють їх ініціативності та творчого підходу. А де цього немає — немає і високого доходу та нових ідей.

Бізнесмени розумно довіряють своїм підлеглим, намагаються делегувати обов’язки так, щоб наймати співробітників, які краще за них розбираються в питаннях бізнесу. Паралельно вони створюють таку систему управління, щоб нічого не обрушилося навіть у разі масового відтоку спеціалістів і топменеджерів. Іншими словами, бізнесмени звільняють вільний час завдяки талантам, здібностям, ідеям та грошам інших людей. Бізнес завжди мислить на перспективу — масштабно, стратегічно та обов’язково використовуючи системний підхід. А підприємництво орієнтоване на короткострокову вигоду.

Кожному з нас хотілося б жити за умов економічного розвитку, а не хаосу та невизначеності. Зробити це можна одним способом — зміною власної парадигми мислення.

Важливо усвідомлювати, що системне мислення — це те, як ми думаємо, як розуміємо і діємо. Це не систематизовані знання, а наш особливий спосіб мислення у виробленні рішень, розвитку ідей, передбаченні майбутнього та успішності свого проєкту.

Головне від The Page

Дякуємо, що підписалися на The Page .
Буде гаряче!

Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали. Я погоджуюсь з політикою конфіденційності

Із гаража —до мільярдів. Що таке стартап

Стартап — одне з найпопулярніших слів у бізнес-середовищі. Воно описує порівняно молодий феномен — як компанії, що мають в активі ідею чи унікальний продукт, можуть за кілька років зрости і завоювати світовий ринок

Що таке стартап?

Стартап (англ. startup) — це компанія-новачок, іноді навіть ще офіційно не зареєстрована, творці якої вигадали інноваційну ідею або продукт, з яким вони хочуть вийти або недавно вийшли на ринок, і прагнуть залучити інвестиції для її реалізації.

Уперше термін “стартап” ще 1976–1977 рр. почали використовувати журнал Forbes та Business Week, позначаючи ним компанії з короткою історією діяльності. А закріпилося це поняття в 1990-ті роки, в період бурхливого зростання доткомів, компаній, діяльність яких повністю зав’язана на інтернеті.

Найчастіше термін “стартап” застосовується щодо інтернет-компаній, але це через те, що більшість нових ідей у бізнесі та його просуванні зараз так чи інакше пов’язані з інтернетом. Правильніше стартапом називати компанію, діяльність якої поширюється і на інші сфери, крім IT.

У стартапі головне зростання?

Підприємець Пол Грем вважає, що стартапом можна назвати лише ті компанії, які демонструють значне зростання. Утім, його позиція зрозуміла, оскільки він є засновником бізнес-екселератора Y Combinator — венчурного фонду, який двічі на рік інвестує по $150 тис. в обмін на 7% акцій у велику кількість компаній.

“Якщо ви досягнете зростання, усе інше стане на свої місця. Це означає, що ви можете використовувати зростання як компас, щоб приймати майже кожне рішення, з яким ви стикаєтеся”, — вважає він.

Інакше кажучи, на думку підприємця, у бізнесі стартапу головний орієнтир — це зростання компанії. Він вважає, що важливою є не абсолютна кількість нових клієнтів, а співвідношення кількості нових до існуючих. І якщо компанія залучає щомісяця приблизно одну й ту саму кількість клієнтів, то це проблема.

Пол Грем описав три етапи зростання успішного стартапу.

1. Повільне зростання або його відсутність у період, коли творці компанії намагаються зрозуміти, що саме вони роблять.
2. Швидке зростання після того, як компанія зрозуміла, в якому напрямку рухатися.
3. Уповільнення зростання через внутрішні обмеження і те, що досягаються межі ринку (до цього етапу стартап може вже перетворитися на велику компанію).

Якщо компанія зростає на 1% на тиждень, то вона зросте в 1,7 раза на рік, тоді як компанія, що зростає на 5% на тиждень, за рік стане у 12,6 раза більшою.

Особливо помітна ця різниця, якщо привнести до розрахунків гроші. Наприклад, компанія, яка заробляє $1 тис. на місяць і зростає на 1% на тиждень, через чотири роки зароблятиме $7900 на місяць — менше, ніж хороший програміст у Кремнієвій долині. А такий самий стартап, але який зростає на 5% на тиждень, через чотири роки отримуватиме $25 млн на місяць.

Як залучити інвестиції у стартап

Фінансування стартапів передбачає кілька етапів, на кожному з яких компанія залучає обсяг коштів для чергового етапу зростання та досягнення певних результатів.

Перший етап — це так звані посівні інвестиції, коли інвесторами виступають або самі засновники стартапу, або їхні родичі. З’явилося навіть позначення для такого роду інвесторів на першому етапі — 3F, що означає, що першими вкладниками є, як правило, friends, family and fools (англ. — друзі, сім’я та дурні). Початкові інвестиції йдуть на витрати команди стартапу з розробки бізнес-плану, створення прототипу продукту.

На другому етапі в стартап можуть прийти серйозні інвестори, які в обмін на свої вкладення одержують право брати участь в управлінні компанією. На цьому етапі стартап розширює команду, випускає першу версію продукту й залучає перших клієнтів.

Третій етап — раунд “А” — це залучення грошей венчурного фонду до стартапу, який уже має робочий продукт, клієнтів та план розвитку. На цьому етапі стартап отримує вже значні інвестиції, які дозволяють “розвернутися” — будувати компанію і розширювати її. Після цього можливі нові раунди залучення інвестицій.

Приклади успішних українських стартапів

Depositphotos — це комерційна платформа, яка збирає в одному місці авторів високоякісних ліцензійних стокових фотографій та покупців. Компанію заснував у 2009 р. Дмитро Сергєєв, а вже у 2012 р. бібліотека Depositphotos налічувала 10 млн файлів. За даними компанії, зараз у неї клієнти у 192 країнах світу, а банк налічує понад 224 млн файлів.

Terrasoft Ukraine — компанія, що пропонує програмне забезпечення, необхідне для управління відносин з клієнтами, а також платформу для управління бізнес-процесами та створення власних IT-рішень.

TemplateMonster — IT-компанія, яка стартувала у 2002 р. у Миколаєві і почала заробляти на тому, що продавала шаблони сайтів. Компанія стала одним із найбільших постачальників шаблонів сайтів. На початок 2019 р. у каталозі компанії було близько 21 тис. унікальних шаблонів від більш ніж 1600 авторів.

Grammarly — запущена в 2009 р. онлайн-платформа на основі штучного інтелекту, яка допомагає покращити написання текстів англійською мовою: дає рекомендації щодо орфографії та пунктуації, чіткості, словникового запасу та навіть тону листа (формальність, ввічливість і впевненість). Засновників Grammarly Максима Литвина та Олексія Шевченка у листопаді цього року Forbes включив до списку багатіїв — на кожного припадає $4 млрд.

Концептуальні відмінності. Чим стартап відрізняється від «класичного» бізнесу

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Щотижня на нашу редакційну пошту приходять повідомлення, що в Україні запустили новий стартап. Суть у пресрелізах одна, а от під назвою «стартап» журналісту можуть пітчити і технологічну компанію, і кав’ярню, і магазин зі смартфонами. Добре, що в Україні розвивається підприємництво, але подібне маркетингове використання терміну «стартап» змушує замислитись щодо розуміння самого поняття.

Шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник розмірковує, що таке стартап, чим він відрізняється від малого бізнесу та чому не варто підміняти ці поняття.

Що таке стартап

Термін «стартап» з’явився в другій половині 1970-х в США. Уперше його вжили видання Forbes (1976-й) та Newsweek (1977-й). Так називали компанії з короткою історією операційної діяльності. Сам термін набув широкої популярності в 1990-х під час буму доткомів. До України він прийшов дещо пізніше.

У мережі можна знайти кілька визначень стартапу. Українська «Вікіпедія», наприклад, пропонує такий варіант: «нещодавно створена компанія, що будує свій бізнес на основі інновацій або інноваційних технологій, яка не вийшла на ринок або почала на нього виходити та володіє обмеженими ресурсами». Якщо він здається вам логічним і правильним, то вітаю — ви потрапили в пастку стереотипного уявлення, що «стартапи = інновації» чи «стартапи = нова компанія». Чому це не завжди відповідає дійсності, поговоримо далі.

Мабуть, найточніше головну характеристику стартапу вловив засновник Y Combinator Пол Грем у своєму есе «Startup = Growth» (Стартап = Зростання), написаному 2012-го.

Стартап — це компанія, створена для швидкого зростання

«Нещодавній запуск сам по собі не робить компанію стартапом. Стартапу також не обов’язково працювати над технологіями, отримувати венчурне фінансування чи мати якийсь “екзит”. Єдине важливе — це зростання. Усе інше, що ми асоціюємо зі стартапами, випливає із нього», — пише Грем.

Звісно, з Гремом можна сперечатися. Проте без зростання та масштабування уявити стартап неможливо. Навіть більше — венчурні фонди особливо звертають увагу саме на цей показник.

Інше «класичне» визначення стартапу дав американський підприємець і «Хрещений батько Кремнієвої долини» Стів Бланк. Він вважає, що так можна назвати тимчасові організації, створені для пошуку повторюваної та масштабованої бізнес-моделі.

Наводити пояснення «від класиків» можна ще довго. Це не спростить визначення стартапу. Тому спершурозберімося, чим він відрізняється від малого бізнесу, щоб визначити основні характеристики таких організацій.

Чим стартап відрізняється від малого бізнесу

Це різні поняття, проте розмежувати їх доволі складно. Ось кілька відмінностей, про які варто пам’ятати:

Неперевірена бізнес-модель

Основне завдання стартапу — знайти власну бізнес-модель. Вони мають залучити користувачів за мінімальною ціною і змусити їх платити за продукт. Малий бізнес також зацікавлений, щоби йому платили. Проте він використовує вже напрацьовані бізнес-моделі, які будуть приносити гроші з першого дня.

Наприклад, підприємець відкриває кіоск із кавою. Зрозуміло, що тут не доведеться придумувати, як змусити клієнтів платити. Потрібно просто брати гроші за каву та готувати її краще (або дешевше) за конкурентів у цьому ж районі. А тепер порівняйте це з необхідністю змусити аудиторію у всьому світі платити за підписку на застосунок, котрий робить меми.

Масштаб і амбіції

Стартапи з самого початку націлені на глобальне зростання та захоплення ринку. Звісно, малий бізнес також може перетворитися на міжнародний. Проте стартапи мусять розвиватися значно швидше та з найменшими затратами. Малому бізнесу переходити в категорію великого чи середнього зазвичай складніше.

Наприклад, щоб відкрити кав’ярню в іншому місті, доведеться почати все спочатку — орендувати приміщення, закупити техніку, найняти персонал тощо. Водночас для запуску міжнародної версії застосунку не доведеться робити його заново.

Тут можна посперечатися, адже є хардверні-стартапи, які потребують промислових потужностей для нарощування виробництва. Але чи можна вважати компанію з заводами стартапом? Також на початку існування хардвер зазвичай не будує власне виробництво, а аутсорсить його (дехто робить це і на пізніх стадіях).

Фінансування та прибуток

Малий бізнес загалом фінансується коштом власних заощаджень і банківських кредитів. Свої гроші використовують і засновники стартапів. Їх найчастіше заледве вистачає на найпершу версію продукту. Звичайно, за умови, що фаундер — ще не мільйонер чи мільярдер.

Засновникам стартапів важливі не лише кількість коштів, але й від кого вони отримані. Фаундери шукають smart money — інвестиції від венчурних фондів і бізнес-ангелів, котрі працюють в їхньому напрямку. Це дає змогу обміняти частку компанії на гроші, експертизу та нетворкінг, щоб рости ще швидше.

Інвестори ж не очікують, що стартап швидко стане прибутковим. Їх більше цікавить зростання та можливість зробити на компанії x5-x20. Тобто від стартапу чекають значної фінансової віддачі в майбутньому.

Малому бізнесу таких «потурань» не роблять. Навіть якщо вдасться знайти партнера з досвідом у галузі, який вкладе гроші, — він все одно чекатиме на прибуток найближчим часом. Тобто підприємець мусить заробляти фактично з першого дня, щоб мати на що жити, а якщо потрібно, то й виплачувати кредит.

(Не) особливості

Є ще кілька пунктів, які зазвичай називають характерними особливостями стартапів, але вони ними насправді не є. Серед них:

• Інноваційність. Багато стартапів дійсно пропонували інноваційні продукти, які змінювали ринок і сприяли технологічному прогресу. Проте їм необов’язково бути інноваційними. Стартап може просто взяти вже наявне рішення, допрацювати, щоб воно краще розв’язувало проблему аудиторії, і досягти успіху.
• Період існування та розмір інвестицій. Популярна думка, що стартапами варто називати лише нещодавно створені бізнеси та з ранньою стадією інвестицій. Насправді немає загальновизначеного періоду, розміру команди або суми вкладень, після котрих стартапи перетворюються на «справжні» компанії. Тому навряд чи варто враховувати цей чинник. Наприклад, ми у Vector не називаємо стартапами компанії, що провели IPO. Але постійно сперечаємося щодо розміру та суми інвестицій.

Що не подобається медіа

Насправді медіа все подобається. По-перше, велика кількість пресрелізів, навіть не за темою видання, дає оцінити, наскільки вас знають на ринку. По-друге, журналісти загалом легко ігнорують листи від піарників і компаній, які їх не цікавлять. Що реально дратує — термін «стартап» просто використовують у рекламних цілях. З одного боку, це нівелює роль малого бізнесу, надзвичайно важливого для нашої економіки. З іншого — заважає самим підприємцям:

• Вони неправильно обирають медіа. Позиціонуючи малий бізнес як стартап, підприємці не допомагають собі. Насправді видання може піти на певні поступки і випустити текст про бізнес, навіть якщо пише лише про стартапи. Іноді буває просто цікава тема. Але дайте собі чесну відповідь: навіщо хочете публікуватися в цьому медіа? Є низка мотивів — від бажання з’явитися в улюбленому виданні до мрії просто пошуміти в медіа (байдуже якому). Тут єдина порада — не намагайтеся потрапити в популярне видання, бо хочеться. Розв’язуйте свої завдання та шукайте найбільше відповідне для цього медіа. Наприклад, міське видання, якщо відкриваєте кав’ярню.
• Вони розглядають власний бізнес під неправильним кутом. Стартапи і малий бізнес — різні концепції. Це слід постійно тримати в голові. Якби не хотілося, але кіоск з кавою і, наприклад, соцмережа чи фінтех-сервіс діють надто в різних масштабах та амбіціях. Першому, наприклад, не потрібно намагатися робити переворот у свої галузі та підкорювати міжнародний ринок. Зате доведеться швидко виходити в окупність.

Отже, можна зрозуміти підприємців, які називають малий бізнес стартапом. Це додає певного лоску та привабливості перед суспільством. Проте загалом вони просто підмінюють поняття, а іноді можуть ускладнити цим собі життя. Замість цього варто зосередитися на самому бізнесі й будувати його з огляду на особливості індустрії. Бо хоч як не називай малий бізнес, але завдання підприємця від цього не зміняться.