Мачок жовтий Glaucium flavum Crantz (G. luteum Scop.)
Таксономічна належність: Родина Макові — Papaveraceae.
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Наукове значення: Європейсько-середземноморський вид на пн. межі ареалу.
Ареал виду та його поширення в Україні: Узбережжя Атлантичної Європи, Середземномор’я, Мала Азія, Крим, Кавказ. В Україні — узбережжя Чорного та Азовського морів. Наводилося кілька місцезростань в Буковинських Карпатах (як адвентивний елемент), але вони не підтверджені. Адм. регіони: Дц, Кр.
Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні з дифузною просторовою структурою. Чисельність особин в популяціях незначна (50–150 екземплярів). Віковий спектр правосторонній, максимум припадає на генеративну фазу.
Причини зміни чисельності: Природні: стенотопність та вузька екологічна амплітуда, низька схожість насіння; та антропогенні: руйнування екотопів під час укріплення берегів, рекреаційне навантаження, збирання лікарської сировини.
Умови місцезростання: Приморські піски та галечники, зрідка вапнякові скелі та кам’янисто-щебенисті схили (у складі угруповань кл. Cakiletea maritimae, Euphorbietalia peplidis) зі змінним рівнем зволоження. Ксеромезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Одно-, дво- або багаторічна трав’яна рослина 20–50 см заввишки, напіврозеткова, із стрижневим коренем. Стебло сизе. Листки сизі, перистонадрізані, нижні стеблові та прикореневі — густо опушені. Квітки великі, жовті, з 4 пелюстками. Плід видовжена (до 25 см), стручкоподібна коробочка з білуватими горбочками. Цвіте у травні-липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Казантипському, Опукському, Карадазькому та Ялтинському гірськолісовому ПЗ, та Тарханкутському НПП. Доцільно виділити нові заповідні території у прибережній смузі між містами Євпаторією та Саками. Рекомендується вирощування у ботанічних садах, дотримання заповідного режиму. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростань, забудову прибережних смуг, випас тварин та інтенсивну рекреацію.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Зрідка в культурі у ботанічних садах.
Господарське та комерційне значення: Лікарське, декоративне.
Джерело: Дубовик, 2005; Екофлора України, 2004; Новосад, 1992; Определитель высших растений Крыма, 1972; Определитель высших растений Украины, 1987; Флора УРСР, 1953; ЧКУ, 1996; Шеляг-Сосонко, Дидух, 1980.
МАЧОК ЖОВТИЙ
МАЧОК ЖОВТИЙ (ГЛАУЦИУМ ЖОВТИЙ) — Glaucіum flavum crantz. (грец. glaucos — світло-блакитний, що характеризує сіро-блакитний, сріблясті прикореневі листки + лат. flavus — жовтий) відносять до родини макових — Papaveraceae. Рід мачків налічує 10 видів, з них в Україні — 2 види. Розповсюджений у країнах Центральної і Східної Європи, на Балканах, культивується у Болгарії та в Україні; рос. назва: мачок желтый, глауциум желтый.
М.ж. — дворічна трав’яниста рослина до 50 см завв. з поодинокими верхівковими великими (2–5 см у діаметрі) квітками. Бутони пониклі, пелюсток — 4, блискучих жовтих, лимонно-жовтих, рідше жовтогарячих. Плід — стручкоподібна коробочка, 15–25 см завд., що відкривається від верхівок до основи.
Як ЛРС заготовляють траву М.ж. — Herba Glaucii flavi — під час цвітіння у перший та другий рік вирощування; сушать у сушарках при 50–60 °С або на відкритому повітрі. Рослинна сировина М.ж. містить ізохінолінові алкалоїди (4%): глауцин, синоменін, магнофлорин, протопін, алокриптопін, хелерубін, норхеледонін, хеледонін, ауротензин, глауфлорин, сангвінарин, коридин, ізокоридин; з інших сполук виявлені фумарова (глауцинова) та діоксималеїнова кислоти, рутин, слиз, смоли.
Головний алкалоїд глауцин виявляє протикашльову активність, сильнішу, ніж у кодеїну, не викликає звикання, а також викликає гіпотензивний ефект і незначну знеболювальну дію. Застосовують препарати М.ж.: глаувент, бронхолітин, глауцину гідрохлорид при бронхіті, фарингіті, крупозній пневмонії, коклюші. Доцільне застосування препаратів М.ж. у разі поєднання захворювань органів дихання та гіпертонії.
Лікарські рослини / За ред. А.М. Гродзинського. — К., 1991; Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Magnoliaceae — Lamiaceae. — Л., 1984.