Куди піти вчитися у 2022 році? 7 помилок, яких треба уникнути перед вступом

Вибір професії та університету — непросте рішення для підлітків та їхніх батьків. Цього року до стресу вступної кампанії додалися ще й жахи війни. Як у ці складні часи допомогти підлітку визначитися, куди вступати у 2022 році? Яких помилок можна уникнути, обираючи професію? Читайте поради в матеріалі.

Дипломований профорієнтатор майбутнього Ірина Зарецька-Котруце запевняє: існують інструменти, покликані допомогти батькам екологічно направити дитину, відфільтрувати зайве та зробити влучний вибір закладу освіти для вступу.

Ірина Зарецька-Котруце,
cертифікований коуч ICF, дипломований профорієнтатор майбутнього за методикою Digital Human, тренерка і коуч для дітей і підлітків, арт-терапевт. Співзасновниця англомовних таборів DEC Camp в Україні. Спікерка Міжнародної конференції SummerCampCon (2021)

7 помилок підлітків на шляху до самовизначення

Вибір професії на основі уявлень і припущень, а не чітких і конкретних знань про неї. У різні роки від 40 до 42% українців працюють не за фахом. На це багато причин — від «вибір за мене зробили батьки» і «я не можу знайти роботу у своїй сфері» до «вступав і не мав уявлення про конкретні завдання цієї спеціальності». Наприклад, дитина хоче стати юристом і мріє боротися за права тварин. Але часто вона не має уявлення про те, що ця професія передбачає гори монотонної роботи з документами, а іноді й захист тих компаній або людей, чиї погляди та інтереси суперечать всьому твоєму єству.

Помилкова стратегія — робити вибір з огляду на престижні нині професії. Візьмемо тих же юристів. Кілька років тому кого не спитай — всі вчилися на юридичних факультетах, тому що такий диплом обіцяв кар’єру, престиж і гроші. Але вже у 2020 році на одну вакансію припадало аж 8 резюме. Тобто пропозиція значно перевищує попит. Також незабаром впаде попит на фахівців у сфері координації проєктів та менеджерів середньої ланки.

Часто батьки і діти потрапляють у таку пастку мислення: вони вважають, що вибирають одну спеціальність на все життя. По-перше, саме слово «професія» потихеньку застаріває. Вже зараз можна говорити про те, що одна з ключових вимог до успішного фахівця — готовність постійно вчитися і переучуватися. А в майбутньому для виконання конкретних завдань потрібно буде володіти навичками з абсолютно різних сфер і балансувати на стику кількох професій.

Тримайте в думці: ринок праці змінюється швидко, і швидкість тільки зростатиме. Але за всіма модними тенденціями не вженешся, тому краще обирати не професію, а вид діяльності, який підходить особистості підлітка і в якому буде цікаво розвиватися. Крім того, навіть на етапі навчання можна змінити факультет, перевестися в інший університет. Нічого страшного в цьому немає. Не варто витрачати дорогоцінний час на те, чим у перспективі ти не хочеш і не будеш займатися.

Наступна помилка — улюблений шкільний предмет = майбутня професія. Наприклад, якщо дається англійська, то потрібно вступати на перекладача; якщо дитина любить літературу — іти в журналісти або на філфак. Але насправді добрі знання в шкільній дисципліні не дають абсолютно ніякої гарантії професійного успіху в цій сфері.

Одвічна скарга підлітків — батьки вважають, що знають, як краще. З великої любові і бажання дати дитині найкраще майбутнє мама і тато наполягають на виборі однієї спеціальності, хоча дитині подобається зовсім інша. Але тут фокус у тому, що для сучасної дитини фразочки на кшталт «Нікому не подобається його робота» або «Спочатку вивчись на кібернетика, а потім іди працювати куди хочеш» — не працюють. Рано чи пізно внутрішнє «Я» закричить про себе.

Остання помилка — необхідність вступати через страх бомжувати або суспільний тиск. Типові питання: «Що буде з моїм життям, якщо я взагалі нікуди не вступлю?» Або улюблене: «Всі вступили, а ти тинятимешся без діла? Так не піде». Найчастіше такі конфлікти виливаються в те, що батьки натискають і змушують вступити в «нормальний» виш і на «нормальну» професію, але в підсумку син або донька не закінчує навчання або не працює за фахом. П’ять важливих років життя — надаремно.

Екологічно допомагаємо дитині обрати спеціальність

Найперше, про що слід пам’ятати: дитина не зобов’язана втілювати в життя кар’єрні мрії батьків. Підштовхніть її зробити самостійний вибір, але не нав’язуйте свою думку. Завдання мами і тата на цьому етапі — допомогти виявити, які навички, схильності і природні таланти є у підлітка, що йому важливо як людині, що цікаво, де і за яких обставин він відчуває себе комфортно. Нижче я покажу вправу, яка допоможе в цьому розібратися.

Також я рекомендую вивчити, які бувають спеціальності. Починати можна з Класифікатора професій, в якому зафіксовані основні відомості про більшість сфер діяльності. Цей документ не встигає за часом і містить багато застарілих спеціальностей, а нових у ньому немає, але погортавши його, вам буде від чого відштовхнутися. І тут я б звертала увагу не тільки на ті сфери, що цікаві батькам, але в першу чергу — на те, до чого лежить душа у дитини.

Завжди добре на кілька днів стати тінню професіонала. Наприклад, ви визначилися, що дитині подобається маркетинг. Постарайтеся організувати для неї екскурсію в такий відділ у вас на роботі. Нехай посидить, послухає, попитає тих, хто вже реально крутиться в цій сфері. На літо завжди можна знайти практику, стажування або попрацювати волонтером у цікавій для тінейджера сфері. Це ще один спосіб переконатися в правильності свого рішення.

Крім того, можна спробувати знайти ментора через платформу Mentor Service або схожу. Ще один варіант на шляху самовизначення — відвідувати виставки університетів. Вони бувають онлайн і офлайн. DEC education, наприклад, проводять такі заходи двічі на рік, а запрошені представники різних університетів спілкуються з батьками і дітьми й відповідають на всі запитання про свої виші та спеціальності.

При цьому важливо розібратися з тим, які професії насправді затребувані нині і які будуть затребувані через 5–10–15 років, коли сьогоднішній підліток закінчить виш.

Профорієнтація — чудовий інструмент, який допоможе визначити сильні і слабкі сторони дитини, її мотивацію, бажання, можливо, виявити сфери діяльності, про які вона сама навіть не підозрювала, що їй це цікаво.

Не всім і не завжди потрібна вища освіта. Тим більше, не всім потрібно просто зараз вирушати точити зуби об граніт науки. У всьому світі для таких дітей чудово працює gap year — рік або два, коли випускники шкіл їздять по світу, працюють офіціантами, проходять стажування, намагаються зрозуміти себе. Через певний час, коли вже не з-під палиці, вибір професії стає усвідомленим, а навчання приносить не тільки результати у формі диплома, а й відчутні кар’єрні досягнення.

Золота формула вибору професії

Підліткам властиво знецінювати свої інтереси. Наприклад, якщо хлопчик знає світових футболістів в обличчя та на ім’я, не пропускає жодного матчу, ходить у секцію, то часто цей свій інтерес він може навіть не розглядати як варіант кар’єрного шляху. «Ну, я ж не стану професійним футболістом», — каже він. Так, можливо. Але є ще журналістика, можна працювати PR-спеціалістом в улюбленій команді, можна шити форму, організовувати матчі.

Куди піти вчитися після школи: слабкі і сильні сторони вузів країни

Останній дзвоник, випускний, настанови вчителів. Всьому, рано чи пізно, приходить кінець. І ось, стоячи на порозі дорослого життя, кожен учень задає собі питання: «Куди мені йти далі?». Відповідей може бути декілька. Після закінчення 9 класів можна піти у технікум, училище, коледж або ліцей. Після 11 – вступити до вищого навчального закладу або піти на курси.

Зрозуміло, правильний вибір подальшої освіти сильно позначиться на товщині гаманця. Всі хочуть стати пошвидше незалежними і самостійними, витрачати власні заощадження на кіно, мотоцикли або розваги. Більшість йде після 9 класу, в надії, що можна буде поєднувати навчання і роботу. Але потрібно розуміти, що, як правило, в такі юні роки шанси швидко отримати легку і високооплачувану роботу зводяться практично до нуля. Роботодавці шукають досвідчених людей, з багажем професійних знань, яких у школярів бути ще не може. Тому задовольнятися доводиться малим. Але, якщо вам все-таки набридло вже сидіти в школі і ви прагнете до змін, тоді врахуйте…

Плюси:

• вступити легше в училище, технікум, коледж або ліцей, ніж до ВНЗ;
• процес навчання проходить легше, спрощення;
• економія двох років життя;
• вже через 4 роки після надходження, в 18-19 років, виникають перспективи роботи за фахом на повний робочий день;
• після закінчення коледжу, технікуму, училища або ліцею можна подати документи до ВНЗ на заочне відділення, паралельно працюючи. Тобто, отримати 2 дипломи;
• вартість навчання нижчий.

Мінуси:

• кількість спеціалізованих знань менше, ніж у ВНЗ;
• менш престижний диплом;
• процес пошуку роботи складніше, оскільки диплом 1-2 рівня акредитації, юний вік і нульовий стаж;
• підробляти практично немає можливості через жорсткої системи відвідування.

Рейтинг кращих державних коледжів, технікумів та училищ країни

Згідно http://ru.osvita.ua/ оприлюднено рейтинг кращих державних коледжів, технікумів та училищ країни

Це не означає, що випускники 11-х класів з легкістю визначитися з подальшими планами. Горизонт дій, безсумнівно, ширше, але невпевненість в неправильності вибору може зіграти злий жарт. Так що думати про плани на майбутнє краще починати ще з 10 класу. Для випускників школи є варіант вступити до вищого навчального закладу. Їх зараз багато по всій країні, як державних, так і приватних. Вони вважаються найпрестижнішими і деколи найдорожчими.

Другий варіант, це академія: медична, аграрна, театральна, технічна або військова. Їх теж не мало, і зосереджені вони на конкретних спеціальностях і дисциплінах.

Наприклад, медична академія співпрацює з клінічними базами і має в своєму розпорядження аудиторії і потрібні навчальні реквізити. У театральних академіях найчастіше можна зустріти практикуючих викладачів-артистів. А в агроакадемії готують висококваліфікованих кадрів з подальшим працевлаштуванням.

Третій і найшвидший варіант – відправиться на курси. Наприклад, крій та шиття, перукарська справа, майстер манікюру, навчиться комп’ютерної грамотності, програмуванню або дизайну. Зрозуміло, диплома після закінчення курсів ніхто не видасть, максимум – сертифікат. Але навіть з ним можна знайти роботу до душі.

Серед плюсів закінчення 11 класів:

• одинадцятикласники менше вчаться і швидше отримують диплом;
• додаткові два роки перейдуть до бажаної професії;
• залишається час на улюблені гуртки, факультативи, секції;
• по закінченню ВНЗ студент виходить дипломованим фахівцем;
• під час навчання у ВНЗ можливість проходити різні практики і почати працювати ще з 3 курсу, набуваючи потрібний досвід;
• при наявності у ВУЗі військової кафедри – присвоєння звання без проходження служби;
  з диплом про закінчення ВНЗ можна отримати другу вищу освіту або просуватися далі.

Мінуси::

• здача ЗНО;
• після 11 класу конкурс до вузів пройти набагато складніше, плюс важче отримати місце в гуртожитку;
• якщо розчаруєтеся в обраній професії, переучуватися доведеться ще 5-6 років.

Рейтинг вузів «Топ-200 Україна» – 2 015»

Згідно http://ru.osvita.ua/ рейтинг вузів «Топ-200 Україна» – 2 015» виглядає так:
1/2 Київський національний університет імені Тараса Шевченка 37, 47270967 20, 72479079 23,19425549 81,39175595
1/2 Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” 34,01586015 23,27596244 24,09906801 81,3908906
3 Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна 19, 45588722 14,61406213 15,58274062 49,65268998
4 Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” 17, 637573749, 432969324 18,71213113 45, 7826742
5 Національний університет “Києво-Могилянська академія” 12,99838602 17,3573603915, 22062787 45, 57637429
6 Національний університет “Львівська політехніка” 8, 751396898 15, 33781537 21, 40650423 45, 4957165
7 Національний гірничий університет 19, 68292552 9, 459010783 15, 06216184 44, 20409814
8 Національний медичний університет імені Богомольця 27, 32422908 7, 339606176 9, 245773324 43, 90960858
9 Львівський національний університет імені Івана Франка 9, 178636543 14, 65756614 19, 24937712 43, 0855798
10 Дніпропетровський національний університет 14, 83977582 11, 78955062 15, 68399576 42, 3133222
11 Національна металургійна академія України 15, 25493281 7, 299620025 19, 22397409 41, 77852693
12 Національний університет біоресурсів і природокористування України 15, 81551399 14, 84961868 11, 00223601 41, 66736868
13 Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана 8, 599642306 17, 9782097 13, 71421501 40, 29206702
14 Національний авіаційний університет 10, 70363035 12, 90688225 16, 11210448 39, 72261709
15 Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” 9, 838643582 8, 396858119 20, 60453805 38, 84003975
16 Харківський національний університет радіоелектроніки 12,5215492 7, 286777042 18, 11104754 37, 91937378
17 Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 14, 38557665 10, 37944845 13, 10109748 37, 86612257
18 Одеський національний університет імені І.І. Мечникова 6, 973723763 7, 658064589 22, 1271768 36, 75896515
19 Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова 8, 492865376 10, 37772946 16, 3569157 35, 22751054
20 Донецький національний технічний університет 8, 167709232 9, 241059331 1

Куди піти вчитися після школи: слабкі і сильні сторони вузів країни обновлено: August 26, 2016 автором: Юлия