Іван-чай

Іван-чай — багаторічна рослина з прямим малорозгалуженим або простим стеблом висотою до 2 м. Рослина густо вкрита черговими сидячими простими листками з короткими черешками. Листя має лінійно-ланцетну форму, краї пластинки цілі або залозисто-зубчасті. У іван-чаю квітки двостатеві, зібрані в кисті, їхнє забарвлення варіюється від пурпурно-червоного до блідо-рожевого. Довжина кистей складає 10-50 см. Трава плодоносить витягнутими коробочками в формі стручка, де міститься насіння, схоже на дрібний горошок. Рослина відрізняється міцним корінням, яке покрите додатковими живцями і бруньками.

Іван-чай: Лікувальні властивості, користь, показання, опис, застосування в медицині

Склад

Листя іван-чаю містить слиз — до 15% від загального обсягу, дубильні речовини — до 20%, аскорбінову кислоту, фенолкарбонові кислоти, тритерпеноїди, пектини, полісахариди, цукри, каротин, мінеральні солі заліза, бору, міді та марганцю, флавоноїди, каротин, кумарини. У стеблі міститься до 6% дубильних речовин.

Фармакологічна дія

Іван-чай вузьколистий застосовується внутрішньо та зовнішньо. Цінними є трава і листя рослини, а також її корінь. В надземній частині рослини, крім плодів, містяться речовини, які мають антимікробну й протизапальну дію. Висока концентрація слизу дозволяє зніту обволікати слизові оболонки та усувати подразнення. Лікувальні властивості іван-чаю полягають в активній знеболювальній, репаративній, протигрибковій, терпкій дії.

Зміст

• Загальна інформація
  1. Біологічні особливості
  2. Ботанічна характеристика
• Збір і заготівля сировини
• Лікувальні властивості та застосування
• Чим корисний іван-чай
• Протипоказання до вживання іван-чаю

Іван-чай – загальна інформація

Іван-чай — багаторічна трав’яниста рослина сімейства Кіпрейних (онагрових). За рахунок корисних властивостей він використовується в медичних цілях, а також у якості харчової добавки. Пагони і листя зніту застосовують як приправу, коріння служить інгредієнтом для приготування різних страв. У лікувальних цілях використовуються всі частини іван-чаю, крім його плодів. Також рослина є медоносом, в нектарі якого міститься високий рівень глюкози і сахарози. Незважаючи на те, що іван-чай офіційно не входить до переліку лікарських рослин, він широко використовується в народній медицині.

Незважаючи на те, що іван-чай офіційно не входить до переліку лікарських рослин, він широко використовується в народній медицині.

Біологічні особливості іван-чаю

Хаменерій вузьколистий зустрічається в Європейській частині на території країн СНД. В Україні рослина росте на супіщаних і суглинних грунтах. Ареал поширення іван-чаю — хвойні та мішані ліси. Рослину можна зустріти переважно на добре освітлених місцях.

Іван-чай росте на грунтах з нейтральною і високою кислотністю. Розмножується рослина насінням і вегетативно, так як має потужне розгалужене кореневище. Зніт вузьколистий слабо витримує конкуренцію, тому його паростки не приживаються по сусідству з іншими видами.

Зустрічається іван-чай серед чагарників, на узліссях, висохлих торф’яних болотах, у просіках, на узбіччях доріг і насипах вздовж канав.

Іван-чай поширений в усіх регіонах України на свіжих супіщаних і суглинних ґрунтах. Найчастіше він заселяє світлі хвойні й змішані ліси і місця вирубування дерев.

Хамеріон невибагливий до умов і здебільшого розростається на таких локаціях, де немає поверхневого родючого шару. Найкомфортніше рослина почувається на ґрунтах із високим і нейтральним ступенем кислотності.

Рослину можна зустріти на узбіччі дороги, вздовж залізничних насипів, поблизу канав, на осушених торф’яниках.

Ботанічна характеристика

Висота стебла рослини становить 50-150 см, у деяких випадках — 200 см. Стебло пряме й порожнисте, округлого перетину, переважно голе з невеликою кількістю відгалужень.

Листя іван-чаю — лінійно-ланцетне, загострене, зверху забарвлене в темно-зелений колір, знизу — в сизо-зелений. Довжина листя коливається в межах 4-12 см, ширина — 0,7-2 см. Воно розташовується почергово. Більшість листя у рослини — сидяче.

Зніт вузьколистий відрізняється розвиненою кореневою системою, довжина якої може досягати 5 м. Коріння рослини м’ясисте, має рожеве або золотисто-коричневе забарвлення. Діаметр відростків становить 1,5-2 см.

Плоди зніту вузьколистого — витягнуті коробочки з чотирма стулками. У них міститься дрібне насіння з летючками. Насіння має світло-коричневе забарвлення. Всього рослина здатна давати до 52 000 штук насіння, яке може поширюватися в радіусі сотень кілометрів.

Всього рослина здатна давати до 52 000 штук насіння, яке може поширюватися в радіусі сотень кілометрів.

Збір і заготівля сировини

З лікарською метою здійснюють збір трави і листя зніту вузьколистого. Заготівля компонентів проводиться в період цвітіння рослини, який припадає на середину червня — початок серпня. Надземні елементи необхідно збирати до моменту, коли квіти розкриються остаточно. Після збору листя і траву іван-чаю потрібно розкласти на папері або марлі тонким шаром, бажано на рівній поверхні.

Також можна використовувати тонку тканину, здатну пропускати вологу. Щоб приступити до сушіння, з частин рослини необхідно видалити сік. Робиться це шляхом скручування паперу або тканини в рулон. Підготовлену сировину поміщають у провітрюване сухе місце й підсушують на сонці. Для отримання сурогату після збору іван-чай підв’ялюють на сонці, а опісля розтирають і ферментують у закритих ящиках перед сушінням.

Іван-чай – лікувальні властивості та застосування

Іван-чай ферментований — джерело дубильних речовин пірогалової групи, яке відрізняється протизапальною і в’язкою дією. Наявність слизу дозволяє використовувати зніт для втамування болю і зняття запалень. Рослина має кровоспинну дію. Хаменерій використовується для загоєння ран і зняття судом. Примочки і компреси з рослини мають протигрибкову й антисептичну дію.

Завдяки своїм протизапальним властивостям іван-чай може використовуватися для профілактики і терапії захворювань шлунка. Настої та відвари призначаються при лікуванні:

• виразки шлунка;
• гастритів;
• колітів.

Властивості іван-чаю дозволяють використовувати його для профілактики захворювань сечостатевої системи. Настої і відвари застосовують для поліпшення обміну речовин. Іван-чай допомагає підтримувати здорову мікрофлору кишечника і сприяє поліпшенню стану кровоносних судин.

Зніт вузьколистий є ефективним засобом для боротьби з вірусними і простудними захворюваннями. У складі полоскань він використовується при лікуванні запальних процесів горла і ротової порожнини. Також іван-чай здатний підтримувати кислотно-лужну рівновагу й виводити токсичні речовини. Ефективний зніт і при лікуванні головного болю. Прийом всередину і використання примочок з нього покращують стан шкіри.

Чим корисний іван-чай

До переліку лікувальних властивостей іван-чаю входить помірна седативна дія на організм. Хаменерій поступається валеріані, однак за рахунок слабо вираженої заспокійливої дії може застосовуватися при безсонні, нервозності, чутливості й збудливості центральної нервової системи.

При цьому він є сильним антиоксидантом і знижує ризик розвитку пухлин в організмі. Під час лікування онкологічних захворювань його можуть призначати для виведення з організму токсичних речовин.

Настої та відвари з рослини стимулюють працездатність і продуктивність. Вживання іван-чаю дозволяє нормалізувати тиск людям, які страждають від гіпертонії.

Протипоказання до вживання іван-чаю

Застосування іван-чаю слід обмежити людям, які страждають на гіпотонію, а також вагітним і годуючим грудьми. Вживання рослини протипоказане дітям до 6 років. Не можна пити іван-чай протягом тривалого періоду без перерв, так як це може викликати розлади травного тракту. Перед вживанням зніту настійно рекомендується отримати консультацію фахівця.

За матеріалами:

1. Гродзінський А. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник. — К: Українська енциклопедія, 1992. — 564 с.
2. Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісаков Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. — Xарків: Вид-во НФаУ, МТК-книга, 2004. — 704 с.
3. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.

Дата публікації: 24.09.2020

Хаменерій: вирощування, властивості, як збирати

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 16 серпня 2023 Опубліковано: 22 лютого 2019 Перша редакція: 22 жовтня 2017 🕒 9 хвилин 👀 12234 рази 💬 1 коментар

• Посадка й догляд за хаменерієм
• Трава хаменерій – опис
• Вирощування хаменерію (зніту)
  • Посів хаменерію
  • Посадка хаменерію
  • Догляд за хаменерієм
  • Як збирати хаменерій
  • Як сушити хаменерій у домашніх умовах
  • Умови ферментації хаменерію
  • Корисні властивості хаменерію
  • Хаменерій – протипокази
  • Коментарі

  Трава хаменерій, або кипрій вузьколистий (лат. Chamerion angustifolium = Epilobium angustifolium) є трав’янистим багаторічником, типовим видом роду Хаменерій родини Онагрові. У народі у хаменерію безліч інших назв: хаменерій, дикий льон, верба-трава, іван-трава, зніт вузьколистий, плакун, льонок.

  Зростає хаменерій по всій Північній півкулі в світлих лісах, на узліссях і вирубках, уздовж канав і насипів, коло води, на сирому ґрунті та в сухих піщанистих місцях. Він першим з’являється на гарі й вирубках і вимирає в міру появи там інших рослин. Часто кипрій росте поруч із малиною.

  Посадка й догляд за хаменерієм

  • Цвітіння: у другій половині літа трохи більше місяця.
  • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – напровесні, щойно зійде сніг, висадка в ґрунт частин кореневища – в кінці березня – на початку квітня або в кінці вересня – на початку жовтня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло або притінок.
  • Ґрунт: будь-який, навіть після випалу.
  • Полив: спочатку – постійний, щоб ґрунт на ділянці весь час був трохи вологим. Щойно сходи піднімуться на висоту 10-12 см, полив скорочують до двох разів на тиждень.
  • Підживлення: через місяць після появи сходів ділянку удобрюють курячим послідом, а в кінці осені – повним мінеральним добривом.
  • Розмноження: насінням і поділом кореневища.
  • Шкідники та хвороби: практично не уражається.
  • Властивості: є лікарською рослиною, що має жарознижуючу, кровоспинну, заспокійливу, обволікаючу та протизапальну дію.

  Трава хаменерій – опис

  Хаменерій вузьколистий сягає у висоту від 50 до 200 см. У нього товсте повзуче кореневище, на коренях якого, як вертикальних, так і горизонтальних, розвивається безліч додаткових бруньок, що сприяють вегетативному розмноженню рослини. Стебло у зніту просте, округле, прямостояче, густолисте й голе. Листя – чергове, просте, сидяче або короткочерешкове, лінійно-ланцетне, загострене до верхівки, а до основи клиноподібно звужене або майже округле, цільне або дрібно-залізисто-зубчасте по краю. Згори листя хаменерію темно-зелене, блискуче, знизу блідо-рожеве, пурпурово-червоне або сизувато-зелене, в довжину воно сягає 12, а в ширину – 2 см.

  Двостатеві чотиричленні блідо-рожеві або білі квіти зніту з нектарним кільцем навколо стовпчика зібрані в рідке верхівкове гроно завдовжки від 10 до 45 см. Цвітіння починається у другій половині літа і триває місяць із лишком. Плід хаменерію – схожа на стручок коробочка з голим продовгуватим насінням, що дозріває в кінці літа або на початку осені.

  Хаменерій культивують як кормову культуру і як лікарську рослину, оскільки лікувальні властивості хаменерію відомі здавна. Окрім того, хаменерій є найкращим медоносом серед усієї трав’янистої флори лісів.

  Вирощування хаменерію (зніту)

  Посів хаменерію

  Хаменерій може рости де завгодно. Особливість цієї рослини в тому, що вона лікує й відновлює збіднені органічними речовинами ґрунти, наприклад, після лісового палу, але щойно в ґрунтах наросте гумус і на вигорілих ділянках почнуть з’являтися інші рослини, хаменерій зникає.

  Хаменерій любить сонце, проте на посушливих місцях виростає низькорослим і дрібнолистим. Урахуйте це при виборі ділянки. Підготовка ґрунту під хаменерій проводиться таким екстравагантним способом: у безвітряний день ділянку обкопують по периметру смугою пухкої землі завширшки близько метра, потім розводять на ділянці багаття з обрізаних гілок, опалого листя та іншого садово-городнього сміття, розкидають вугілля по всій ділянці й присипають його зверху соломою: під тліючою соломою загинуть коріння й насіння бур’янів та інших рослин і утворюється зола – найкраще добриво для хаменерію.

  Легке насіння зніту, посіяне під зиму, вимивається з землі талими водами, тому сіяти кипрій потрібно навесні, коли зійде сніг, попередньо змішавши насіння з піском або наклеївши на паперові смуги. Посів роблять на глибину не більше 1,5 см у борозни, розташовані на відстані 65-90 см. Закладають борозенки пухким ґрунтом, після чого посіви обережно поливають із лійки з душовою насадкою. Для поливу краще використовувати талу або дощову воду.

  Прорісність насіння хаменерію невисока, а паростки довго набирають силу, тому ділянку в цвіту ви зможете побачити тільки наступного року. Кущики зніту мають розташовуватися в ряду на відстані 30-50 см один від одного, а якщо насіння проросте густіше, прорідіть сходи й розсадіть їх.

  Посадка хаменерію

  Розмножувати кипрій можна й вегетативним способом, тим більше, що поділ кореневища хаменерію та вирощування рослини з коренів-столонів значно економлять час. Кореневі саджанці швидше нарощують вегетативну масу, і це дозволяє отримати лікарську сировину набагато швидше.

  Займаються поділом і розсаджуванням кореневих живців у кінці березня – на початку квітня або восени, у кінці вересня чи на початку жовтня. Коріння зніту ділять на відрізки завдовжки 5-10 см і заглиблюють у ґрунт на 10-15 см за тією ж схемою, що і при вирощуванні хаменерію з насіння: інтервал між рослинами в ряду дотримують від 30 до 50 см при міжряддях 65-90 см. Щойно з’являться паростки, ділянку мульчують скошеною травою, соломою чи іншим органічним матеріалом. Шар мульчі має бути завтовшки близько 10 см.

  Догляд за хаменерієм

  Попервах, до того, як з’являться сходи, ґрунт на ділянці потрібно підтримувати в злегка вологому стані. Коли молоді рослини сягнуть у висоту 10-12 см, поливання скорочують до 1 разу на тиждень, у сильну спеку їх поливають двічі на тиждень, а ґрунт навколо них прополюють і розпушують хоча б один раз на місяць. Щоб скоротити трудомісткість догляду за кипрієм, потрібно замульчувати ділянку органікою, і тоді поливати, полоти й розпушувати землю ви будете рідше.

  Через місяць після появи сходів їх удобрюють розчином настояного курячого посліду, а в кінці осені підживлюють золою й мінеральними добривами. Хаменерій на зиму бажано вкрити хвоєю або сухими горіховими чи дубовим листям, попередньо обрізавши стебла рослини на висоті 15 см від поверхні землі. Наступної весни торішнє листя і стебла зніту обрізають урівень із землею, щоб стимулювати зростання нових наземних органів.

  До хвороб і шкідників кипрій дуже стійкий. На одному місці його вирощують 4-5 років, потім викопують, ділять і висаджують на іншій ділянці.

  Збір і зберігання хаменерію в домашніх умовах

  Як збирати хаменерій

  Збирають хаменерій у період його цвітіння, тобто з липня по серпень. Щойно рослина починає пушитися, вона втрачає свої лікувальні властивості. Як заготовити хаменерій? Його потрібно зібрати, ферментувати та висушити. Правильна заготівля хаменерію здатна не тільки зберегти, а й посилити цілющі властивості рослини.

  Збір сировини краще проводити в суху погоду, після 10 ранку, коли висохне роса. У спекотну пору збір здійснюють у вечірній час. Однією рукою притримуйте рослину за квітконос, а другою обхопіть стебло й проведіть зверху до середини, збираючи листя. Нижні листки залишають на стеблі, тому що вони грубі й жорсткі, не зривають і 3-4 яруси листя під квітками: вони ще будуть потрібні рослині. Не беріть сировину із запилених, брудних або хворих рослин і намагайтеся при зборі не пошкодити стебла. Будьте уважні, щоб не захопити разом із листям блішку, оскільки одна комаха, що погано пахне, здатна зіпсувати кілька кілограмів сировини.

  Можна окремо зібрати й квітки зніту, щоб потім додавати їх у чай.

  Як сушити хаменерій у домашніх умовах

  Аби почався процес ферментації сировини, її потрібно підв’ялити. Листя оглядають, відокремлюючи пошкоджене й хворе, потім розкладають у темному приміщенні шаром завтовшки 3-5 см на вологому лляному або бавовняному рушникові. У процесі сушіння, що при температурі 20-24 ºC триває не менше 12 годин, листя потрібно ворушити, щоб воно підв’ялювалося рівномірно. Як переконатися, що процес завершено? Зігніть лист хаменерію навпіл, і якщо його серединна жилка хрусне, значить, сировина ще не готова. Підв’ялене до потрібного ступеня листя при стисненні в грудку не розпрямляється.

  Умови ферментації хаменерію

  Тепер детальніше розгляньмо процеси, що перетворюють свіже листя зніту на запашний і цілющий чай. Коли сировина достатньо підв’ялилася, потрібно зруйнувати структуру листя, щоб воно почало виділяти сік, що містить речовини, які сприяють ферментації. Якщо соку буде менше, ніж потрібно, ферментація хаменерію буде неякісною, і це негативно позначиться на ароматі та смаку чаю.

  Листя потрібно ретельно розім’яти руками, перекочуючи між долонями, щільно набити цією масою трилітрові банки, накрити вологою тканиною й тримати не менше 36 годин у темному місці при кімнатній температурі. Потім масу витягують із банок, розпушують і сушать у духовці з відкритими дверцятами, регулярно помішуючи, при температурі 95-110 ºC.

  Зберігають готовий чай зі зніту під кришкою в скляному або пластиковому посуді, в темному місці не менше трьох років.

  Якщо у вас трави багато, а часу мало, можна не перетирати листя руками, а пропустити хаменерій через м’ясорубку, проте в цьому випадку й цілющі якості, і смак чаю будуть слабкішими. Перемелену траву накривають вологою тканиною і тримають при кімнатній температурі 6-8 годин, а коли вона на дотик набуде властивості м’якої гуми, її поміщають у духовку, розклавши по деку тонким шаром, і сушать при температурі 100 ºC, не закриваючи дверцята і не забуваючи перемішувати сировину. У самому кінці процесу температуру можна трохи збільшити, щоб прожарити чайну масу, як це роблять із кавовими зернами. Від цього смак і колір чаю тільки поліпшаться. Щоб сировина не згоріла, викладіть дно духовки облицювальною керамічною плиткою. На всю процедуру сушки вам знадобиться не більше двох годин.

  Властивості хаменерію (зніту) – шкода і користь

  Корисні властивості хаменерію

  У лікарських цілях заготовлюють не тільки листя зніту, але також коріння, стебла й квітки. Листя рослини містить аскорбінову кислоту в кількості втричі більшій, ніж апельсини. До їх складу входять також вітаміни групи B, каротин, таніни, пектини, дубильні речовини, цукри, макроелементи магній, кальцій, калій, мікроелементи мідь, залізо, марганець та інші корисні речовини.

  Користь хаменерію полягає в його жарознижувальній, кровоспинній, заспокійливій, обволікаючій і протизапальній дії. Він є потужним природним очищувачем і антиоксидантом. Корисний хаменерій для чоловіків, оскільки сприяє підвищенню потенції. Окрім того, він олужує кров, знімає тривожно-депресивний стан, головні болі, зокрема мігрені, прискорює процеси кровотворення, не дозволяє аденомі простати переродитися в злоякісну пухлину, нормалізує артеріальний тиск, зміцнює коріння волосся, уповільнює старіння шкіри, роблячи її еластичною та пружною.

  Використовується хаменерій як лікувальний і профілактичний засіб при таких захворюваннях, як недокрів’я, гастрити, виразкова хвороба, коліти, ентероколіти, панкреатит і порушення в жовчовивідної системі, безпліддя, сечокам’яна хвороба, бронхіти, гайморити, фарингіти, трахеїти, туберкульоз легень, патології селезінки, дерматологічні хвороби й обмінно-запальні захворювання шкіри.

  Смак, колір і запах хаменерію багато в чому залежать від якості води, і той, хто спробував напій на талій або джерельній воді, ніколи не забуде його смак. Як заварювати хаменерій? Дві чайні ложки сировини заливають 200-400 мл окропу, накривають, настоюють упродовж 10-15 хвилин і п’ють. Смачний чай зі зніту і в охолодженому вигляді, але якщо ви хочете його підігріти, то ні в якому разі не доводьте до кипіння, тому що напій втратить свій аромат. Пити чай краще не з цукром, а з курагою, медом, халвою, родзинками або фініками.

  Є ще один спосіб заварювання хаменерію. Як приготувати хаменерій зі свіжої трави? Помістіть в емальовану каструлю зірване листя зніту шаром 3-5 см, залийте очищеною або талою водою на висоту 10 см, поставте каструлю на слабкий вогонь і нагрівайте. Коли вода закипить, вимкніть вогонь, накрийте каструлю кришкою і дайте напою настоятися 10 хвилин.

  Окрім чаю, лікувальними препаратами хаменерію є відвари та настої його листя і кореневищ. Входить хаменерій і в лікувальні трав’яні збори.

  Хаменерій – протипокази

  Не можна пити чай зі зніту, якщо у вас виявилася незносність цього продукту. Не рекомендується хаменерій при підвищеному згортанні крові та пов’язаних із цим хворобах. Якщо ви вживаєте чай довше місяця або у великих кількостях, у вас може початися діарея.