Якщо дереалізація стає регулярним та неприємним станом, важливо звернутися до психіатра або психотерапевта для діагностики та лікування. Стрес може бути однією з причин дереалізації, тому важливо знайти стратегії, які допоможуть знизити стрес, наприклад медитація, йога, дихальні вправи, релаксаційні техніки тощо.
Або дереалізація може «включатися» при тривалих хронічних стресах, втомі, неможливості відновити свої сили, іноді при прийомі деяких наркотиків.
Деперсоналізація — це дисоціативний розлад, за якого виникає повторюване відчуття відстороненості, втрати самого себе. Людина, яка переживає деперсоналізацію, дивиться на себе збоку, як на персонажа кінофільму або сновидіння, і може втрачати контроль над своїми думками та діями.
Стабільну версію було перевірено 9 травня 2023. Деперсоналіза́ція (лат. de, лат. persona — особистість; також абаліенція) — це стан відчуження від самого себе, неадекватне сприймання людиною своєї особи, свого «я». Причинами можуть бути психофізіологічні, соціальні захворювання.
В цьому випадку необхідно визначити, проявом яких розладів служить синдром в такому випадку, тому, що це можуть бути серйозні патології, які становлять небезпеку для самого пацієнта, його особистості та інших людей. Постановка діагнозу, вибір схеми лікування — це завдання для кваліфікованого лікаря психіатра.
Найчастіше такі неприємні відчуття виникає у перфекціоністів. Механізм дереалізації може включатися при хронічних стресах, втоми. У деяких …