Які бувають види літератури?

Родами літератури називають епос, лірику і драму. Епос – це розповідні твори. Епічними жанрами є епопея, роман-епопея, роман, розповідь, повість, новела, нарис. В усній народній творчості до епосу відносяться жанри билини, казки, а також анекдоту. Лірика – це переважно віршовані твори, які виражають емоційний стан їх авторів. Ліричні жанри: елегія, ода, сонет, балада, послання, епіграма, мадригал. Драма – це твори, побудовані переважно на діалогах героїв, за якими зазвичай ставляться театральні спектаклі. Драматичні жанри: трагедія, комедія, драма, мелодрама, водевіль, фарс.

Перший поділ літератури

Вперше теоретично літературні роди виділив давньогрецький філософ і вчений Аристотель, що жив в 4 столітті до нашої ери. Він створив великий наукова праця, яка називається «Поетика», де вказав на те, що поезія – це наслідування. Наслідування існує в трьох формах, які і називають родами літератури.

Виникнення родів літератури безпосередньо пов’язано з виникненням мистецтва. Мистецтво виникало на самих ранніх етапах розвитку людського суспільства. Знаменитий мистецтвознавець А.Н. Веселовський говорив про те, що літературні роди сформувалися з первісних обрядових пісень, які виконувалися в зв’язку з трьома основними подіями в житті людини: народженням дитини, вступом у шлюб і смертю.

Обрядові пісні виконувалися хором і висловлювали колективну емоцію, тобто емоційний стан членів племені чи роду. Емоції виражалися в емоційних вигуках, які видавалися учасниками обряду. З цих вигуків і виникла лірика, яка згодом відокремилася від обряду і перетворилася в самостійний рід.

Як розрізняють рід літератури

У хорі були заспівувачі. Вони виконували партії, з яких згодом з’явилися ліро-епічні, а потім героїчні поеми, які і поклали початок епосу. Учасники хору часто вступали в обрядовий діалог. На основі цього діалогу сформувалася драма.

За часом виникнення літературні роди з’явилися в різний час. Спочатку виникла лірика, пізніше епос, драма сформувалася на самому пізньому етапі. Відмінними ознаками родів є емоція, оцінка, ставлення для лірики, розповідь про події для епосу, діалог і дія для драми. Слід пам’ятати, що в межах кожного з родів є елементи іншого роду. Наприклад, в епосі є елементи діалогу, який властивий роду драми.

Літературні жанри: що це таке і які бувають

Жанр – базове поняття в літературознавстві. Як вони розрізняються та за якими ознаками об’єднуються в групи? Фахівці розповіли, як класифікувати твори та за якими характерними рисами визначити їхній жанровий напрям.

Історія та класифікація літературних жанрів

Що таке літературні жанри? Згідно з визначенням Т. Г. Ігнатьєвої, це ознака тексту, що вказує на його типові параметри. Тобто кожен літературний твір має набір особливих характеристик, який об’єднує його зі схожими творами.

Уперше про літературні жанри заговорили тисячі років тому. Античний філософ Аристотель у трактаті “Поетика” запропонував власну класифікацію. Мислитель дав перелік жанрів, які об’єднав у три напрямки: оповідний, ліричний і драматичний. Список був закріплений і не підлягав змінам. Кожному автору слід було визначити жанр свого твору і суворо дотримуватися запропонованих параметрів.

Класифікація довгий час бралася за основу. У XVIII столітті підхід змінився. Деякі жанри стали неактуальними та зникли, інші, навпаки, з’являлися та набували популярності. Цей процес відбувається й досі: автори вільні обирати форму свого твору та вигадувати нові жанри.

Через цю нестатичність, як пише О. Є. Баринова, створити єдину чітку класифікацію вкрай непросто. Сьогодні в літературознавстві жанри об’єднані в три великі групи.

Які бувають літературні жанри? За формою оповіді їх ділять на три роди:

  • Епос, згідно з енциклопедією “Література і мова”, описує зовнішні щодо автора дії людей і події в навколишньому світі. Це здебільшого прозові тексти.
  • Лірика – перевага віршовані форми. У них акцент зміщений на вираження внутрішніх переживань і почуттів.
  • Драма – рід жанрів, у яких події викладаються через слова і дії героїв.

Іноді в окрему групу виділяють ліро-епічні жанри, що володіють властивостями лірики та епосу. Якими жанрами представлена кожна група і в чому їхня особливість, розберемо детальніше.

Епічні жанри

Епічні твори виконані переважно в прозовій формі. У них зображено об’єктивну дійсність: побут, події, природу, характери. Як писав Аристотель у “Поетиці”, епічні жанри вирізняються неупередженістю та об’єктивністю. Автор не викладає власне ставлення до героїв і подій прямо, а транслює його через особливі художні прийоми.

Що входить до епічних жанрів літератури? Їх традиційно об’єднують у підгрупи за обсягом тексту:

  • Малі епічні форми: оповідання, новела, нарис, лист.
  • Середні: повість.
  • Великі: роман, роман-епопея.

В епосі є фольклорні жанри, багато з них втратили свою актуальність. Це міфи, казки, легенди, загадки, приповідки, билини, літописи.

Найпоширеніша форма епосу – оповідання. Це невеликий за обсягом твір з одним головним героєм і однією сюжетною лінією. Ці характеристики роблять оповідання схожим на новелу, проте в останній присутній несподіваний фінал.

Повість більша за обсягом і відрізком часу, який охоплює її сюжет (від кількох місяців до десятиліття). У цьому жанрі створено “Шинель” М. Гоголя, “Гіркий запах полину” С. Муратбекова тощо.

Роман – складніший за побудовою і більший за розмірами твір. У ньому є понад дві сюжетні лінії, значна кількість персонажів, а охоплюваний відрізок часу може сягати десятків років. Основою сюжету є трансформація героя.

Роман, у якому всебічно показано важливу історичну подію або переломний момент у долі народу, називається епопеєю (“Війна і мир” Л. Толстого, “Шлях Абая” М. Ауезова).

Ліричні жанри

До лірики відносять римовані або ритмічно організовані тексти без певного сюжету, які засновані на внутрішніх переживаннях автора. Тут герої та події пізнаються не через об’єктивні всебічні описи, а через емоційне ставлення письменника. При цьому читач має впізнати у творі себе та перейнятися емоціями автора.

Які бувають ліричні жанри? Традиційні представники лірики:

  • Ода – хвалебний вірш, присвячений видатній людині чи події.
  • Елегія – віршований філософський роздум про перипетії життя.
  • Епіграма – твір, покликаний висміяти людину або подію.
  • Послання – лист-звернення.
  • Романс – невеликий твір, що пробуджує почуття та фантазію.

Крім цих, існують такі жанри, як сонет, гімн, курйозний вірш тощо.

До ліричних форм також можна віднести:

  • поему – великий віршований твір з оповідним характером;
  • баладу – твір, що переважно зачіпає важливу драматичну тему, у ньому є мотив метаморфоз або фантастичні образи.

Однак неправильно стверджувати, що поема і балада – виключно ліричні жанри. Залежно від сюжету та манери викладу, їх можна віднести й до епосу. Найчастіше до таких жанрів, утворених на стику двох родів, застосовується загальна категорія “ліро-епос”.

За тематикою ліричні жанри поділяються на групи:

  • Інтимна лірика – про кохання та особисте життя.
  • Громадянська – про соціальні та національні проблеми.
  • Релігійна – лірика, звернена до Бога, яка виражає релігійні почуття.
  • Пейзажна – натхненна спогляданням природи.
  • Сатирична – вірші, які за допомогою сатири, іронії та гротеску висміюють недоліки людей і суспільства загалом.
  • Філософська – лірика з роздумами про життя і смерть, добро і зло.

Драматичні жанри

До цієї групи належать усі твори, призначені для постановки на сцені. Відмітна особливість драматичних жанрів у тому, що текст складається здебільшого з реплік персонажів, а авторські описи викладені в коротких ремарках. Характери героїв розкриваються через їхню мову та вчинки.

Що належить до драматичних жанрів? Серед них поширені:

  • Драма – твір, побудований на конфлікті, проте позбавлений трагічних подій. Його сюжет розкриває протистояння героя суспільству, подіям, самому собі. Так відбувається в п’єсах “Чайка” О. Чехова та “Шерніяз” Ж. Аймауитова.
  • Трагедія – жанр, схожий на драму, в якому головний герой стикається з нездоланною перешкодою і гине. Яскравий приклад – “Гроза” О. Островського, “Гамлет” У. Шекспіра, “Енлік-Кебек” М. Ауезова.
  • Комедія – твір, заснований на комічній ситуації. Вона з гумором викриває негативні соціальні та побутові явища, її фінал – легкий і смішний. До жанру комедії належить “Ревізор” М. Гоголя, “Айман-Шолпан” М. Ауезова.
  • Трагікомедія – суміжний жанр, який у смішній формі зображує сумні події. До неї належить “Буря” У. Шекспіра, “Три сестри” О. Чехова.

До менш популярних драматичних жанрів відносять:

  • Водевіль – підвид комедійної п’єси з пісенними куплетами (“Кав’ярня” І. Крилова).
  • Мелодрама – твір, що яскраво розкриває внутрішній світ героїв в емоційних обставинах.
  • Містерія – жанр, заснований на релігійних сюжетах.

Знання про літературні жанри допоможуть краще зрозуміти задум автора та оцінити його майстерність. Користуйтеся підказками, щоб легко визначати, до яких жанрів належать твори.

Жанри української літератури: детальний гайд із прикладами зі шкільної програми

Ще в «Поетиці» Арістотеля бачимо одну з перших, і доволі успішних, спроб поділити літературні твори на роди: епос, лірику та драму. Ми й досі користуємося цим поділом, однак жанрова система з того часу суттєво збагатилася та розгалузилася. Жанрові системи відтворюють літературний процес. Відтак, навіть близькі в часі літературні течії, як от романтизм та реалізм, мають різні жанрові системи. Годі вже й казати про відповідність жанрів давньої літератури до сучасного літературного ландшафту. Отож, жанри залежать від періоду. За загальноприйнятою періодизацією українська література поділяється на давню, нову та сучасну. У школі ми вивчаємо більшою мірою перші два етапи, у виші — детальніше розбираємо сучасні твори. Знаючи періоди та жанри ви краще розумітиметеся на українському літературному процесі, щобільше – краще зрозумієте історію України. Цей текст від Buki School допоможе вам систематизувати знання.

Що таке жанри літератури?

Літературний жанр — це сукупність специфічних формальних та структурних особливостей. Якщо простіше, жанр — це літературний шаблон. Існують десятки тисяч сонетів, що висвітлюють різні теми, водночас кожен із них має 14 рядків та написаний ямбом. Оці ознаки ліричних творів і роблять їх сонетами, а не поемами чи хайку. А кожен жанр має свої, особливі ознаки та характерні риси.

Усна народна творчість або фольклорні жанри

  • Епічні твори: казки, легенди та притчі
  • Пісні: родинні, обрядові, історичні, побутові
  • Малі жанри: прислів’я, приказки, загадки, анекдоти тощо
  • Народні драми: пісні-ігри, а також вертепи
  • Ліро-епічні твори, як от балади чи думи.

Усна народна творчість кожної нації — це ключ до розуміння її душі. Саме тому багато дослідників присвячували свої розвідки УНТ. Більше про український фольклор ви можете дізнатися з праць П. Куліша, М. Драгоманова, І. Нечуя-Левицького.

Для ЗНО вам потрібно знати, розрізняти та аналізувати художні засоби та типові ознаки в наступних фольклорних творах:

  • Історичні пісні, а саме — «Чи не той то хміль» та «Ой Морозе, Морозенку»;
  • Родинно-побутові пісні, зокрема — «За світ встали козаченьки», «Віють вітри»;
  • «Дума про Марусю Богуславку»;
  • Балада «Ой летіла стріла».

Жанри давньої української літератури (ДУЛ)

Серед характерних ознак давньої української літератури також є переважна відсутність автора. Чим же вона відрізняється від фольклорної? А тим, що вона поставала вже на письмі, а не передавалася з вуст в уста. Оскільки друкарського верстата тоді ще не винайшли, твори писали та переписували вручну. Саме внаслідок ручного переписування тексти ДУЛ так само як і фольклорні, мають різні варіації. Писемними на той час були переважно ченці, тож і тексти ДУЛ часто є релігійними, а теоцентризм (центральна фігура бога) є однією з прикметних ознак.

Крім того, ДУЛ вирізняється алегоризмом та символізмом — саме засилля художніх засобів робить тексти цієї доби трохи більш подібними на ті, що ми звикли читати в сучасності.

В ДУЛ йдеться передусім про наступні жанри:

  • Апокрифи — релігійні тексти, що не увійшли до біблійного канону («Ходіння Богородиці по муках»);
  • Житія — розповідь про життя святих і аскетів («Житія Бориса і Гліба», «Житіє Олексія, чоловіка Божого»);
  • Літописи — розповіді про історичні події («Повість минулих літ»);
  • Містерії — релігійні драми («Слово про збурення пекла»).

Також популярними були слова — різновид поетичної повісті. Чи не найвідомішим представником жанру є «Слово о полку Ігоревім». Це Слово входить до програми зі ЗНО з української мови та літератури.

Крім цього, вам потрібно також знати та вміти аналізувати

  • «Повість минулих літ», а саме уривки на честь заснування Києва та помсти княгині Ольги древлянам.
  • Тексти, написані Григорієм Сковородою, а саме «De libertate», «Всякому місту — звичай і права», «Бджола та Шершень», а також численні афоризми, авторства видатного українського філософа.

Жанри нової української літератури (НУЛ)

Кожна національна література має точку відліку в модерному часі. Такою точкою для української літератури стала поема «Енеїда» Котляревського. У цьому бурлескно-травестійному поетичному творі постала сучасна українська літературна мова. До того тексти переважно писали латиною чи старослов’янською.

Не лише літературна мова, а й сучасна жанрова система сформувалася за доби НУЛ. Це збагатило всі три роди: і лірику, й епос, і драму. Крім того, саме тоді з’явилися перші виразні публіцистичні твори, а також постала літературна критика. Які ж жанри є ключовими для цього періоду?

Поетичні жанри нової української літератури

  • Балади — поетичні твори, що переважно висвітлюють історичні події. Вони не є великі за змістом, однак на кількох сторінках уміщуються вельми напружені сценарії. Щоби краще зрозуміти баладу, радимо читати однойменний твір «Балада» авторства Ю.Липи та «Баладу про соняшник» І. Драча.
  • Поеми — це віршовані твори, що зображують визначні історичні події. Жанровий різновид поем — поема-послання вирізняється тим, що звертається або до конкретного опонента в дискусії, або до широкої аудиторії. Яскравий приклад поеми-послання — це «І мертвим і живим….» Т. Шевченка. Ключовими для НУЛ поемами є й інші твори автора, зокрема «Катерина» та «Кавказ». Ще один виразний приклад жанру поеми — «Мойсей», написаний І.Франком.
  • Вірші та сонети. У цих творах емоційність, піднесеність та зворушливість є жанротворчими. Взірцями віршів, що входять до шкільної програми є:
  • «Заповіт» Т. Шевченка;
  • «Чого являєшся мені в сні» І. Франка;
  • «Contra spem spero» Л. Українки;
  • «Ви знаєте як липа шелестить», «О панно Інно» П. Тичини;
  • «Господи, гніву пречистого…» В. Стуса;
  • «Ти знаєш, що ти — людина…», «Задивляюсь у твої зіниці…», «Лебеді материнства» В. Симоненка;
  • «Любіть Україну» В. Симоненка;
  • «Блакитна Панна» М. Вороного.
  • Ще один жанровий різновид, запозичений із європейської літератури — сонет — також був поширений і в українській новій літературі. До нього зверталися Л. Українка, М. Рильській, Ю. Клен, Д.Павличко тощо. Взірцевими сонетами, що їх мусить прочитати кожен учень, є:
  • «Зриви та крила» Б.Антоновича
  • «Сонети» І. Франка,
  • «Sonnetarium» М. Зерова.

Прозові жанри нової української літератури

  • Новели — короткі прозові твори, що вирізняються несподіваними сюжетними поворотами та неочікуваними фіналами. Новела — це синонім до слова «напруга» в літературних жанрах. Щоби краще зрозуміти, чим новела відрізняється від оповідання, прочитайте «Модри Камень» О. Гончара, «Камінний Хрест» В. Стефаника, «Intermezzo» М. Коцюбинського, «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника чи «Я (Романтика)» М. Хвильового.
  • Соціально-побутові та історичні повісті — це художні прозові твори, за обсягом менші, аніж романи, втім достатньо ґрунтовні. Зазвичай вони відображають сучасні реалії або історичні події. Прикладом історичної повісти є «Захар Беркут» І. Франка, а взірцем соціально-побутової повісті із рясними гумористичними елементами є «Кайдашева сім’я» І. Нечуй-Левицького.
  • Соціально-психологічні, історичні та навіть урбаністичні романи (яскравий взірець останнього жанру — роман В. Підмогильного «Місто»). Романи — це прозові твори великого обсягу. Романи дозволяють побачити в деталях соціальні зміни, історичні події. Та чи не найвизначнішою рисою жанру є розвиток характерів героїв та їхній детальне відтворення їхніх внутрішніх переживань. Яскравим прикладом історичного роману, що його вам потрібно знати до ЗНО, є «Чорна рада» П. Куліша. А взірцем соціально-психологічного роману, що входить до шкільної програми, є «Хіба ревуть воли, як ясла повні» П. Мирного. До шкільної програми також входить роман «Майстер корабля» Ю. Яновського та пригодницький роман І.Багряного «Тигролови».

Драматичні жанри:

Провідними жанрами драматичних творів є комедійні, трагічні та трагікомічні п’єси. Виразно виділяється на фоні мейнстримних драматичних жанрів драма-феєрія, представницею жанру є «Лісова пісня» Лесі Українки. Крім того, до ЗНО учням треба прочитати та ретельно вивчити:

  • соціально-побутову драму «Наталка Полтавка» Котляревського;
  • комедію «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого;
  • комедію М. Куліша «Мина Мазайло».

Сучасна українська література: список основних жанрів

Оскільки доба сучасної української літератури ще не завершилася, дослідникам складно дійти спільної думки щодо її періодизації: хтось визначає початком сучасності 1970-ті роки, хтось — початок української незалежності, тобто 1991 рік.

Хай там як, виразними рисами сучасної доби літературного процесу є звернення до заборонених тем, експериментальні жанри та підходи, вживання обсценної лексики та суржику. Якщо для нової української літератури характерні напрямки модернізму, а саме — експресіонізм, імпресіонізм та неоромантизм, то визначними напрямками сучасного літпроцесу є такі течії як постмодернізм, метамодернізм та неоавангард.

Характерними ознаками літератури сучасності є мультимедійність та інтертекстуальність. Сучасні тексти рясніють алюзіями та посиланнями на попередників.

Жанрова система новітньої літератури відповідно розширюється та змінюється, народжуються та постають і нові жанрові одиниці. Під час шкільної програми сучукрліт детально не розглядається, однак на ЗНО від учнів вимагають базове розуміння тенденцій та віянь. Провідними авторами та авторками сучасної української літератури є Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Олександр Ірванець, Марія Матіос та інші.

Як бачимо, українська література за всіх часів та попри численні репресії мала неабияке жанрове різноманіття. Щоби детальніше розібратися в жанрових системах та течіях ви можете самостійно читати твори та критику, а можете — звернутися по допомогу до репетитора.

Під час індивідуальних занять ви зможете краще відпрацювати навички визначення жанрів та засвоїти всі особливості українського літературного процесу. Репетитора з української мови та літератури, який поможе вам всотати все багатство української літератури, можна знайти на Buki School. Детальніше про переваги співпраці з нами ви можете дізнатися за посиланням.