Японія вперше за століття підвищила вік сексуальної згоди з 13 до 16 років

Японія підвищила вік сексуальної згоди з 13 до 16 років в рамках реформи законодавства про сексуальні злочини.

Однак, за новим законом, пари підлітків з різницею у віці не більше 5 років будуть звільнені від кримінального переслідування, якщо обом партнерам було більше 13 років.

Вік згоди – це термін з кримінального права, який позначає вік, починаючи з якого людину вважають спроможною дати свідому інформовану згоду на сексуальні контакти. Секс до цього віку вважається зґвалтуванням.

Вік згоди в Україні становить 16 років. У Великій Британії – 16 років, у Франції – 15 років, у Німеччині та Китаї – 14 років.

В Японії він залишався незмінним з 1907 року та одним із найнижчих у світі: діти віком від 13 років вважалися здатними давати згоду на статеві стосунки.

На практиці в багатьох частинах країни діють регіональні постанови, що забороняють “непристойні” дії з неповнолітніми, та фактично підвищують вік згоди до 18 років.

Востаннє Японія переглядала свій кримінальний кодекс щодо сексуальних злочинів у 2017 році, але реформи не були суттєвими.

А у 2019 році низка виправдувальних вироків у справах про зґвалтування викликала загальнонаціональні мітинги.

За попереднім законодаством, прокурори повинні були довести, що жертви були недієздатними через насильство та залякування.

Критики законів стверджували, що ця вимога фактично звинувачувала жертв у тому, що вони не чинили достатнього опору.

16 червня в Японії підтримали новий законопроєкт, що конкретизує обставини, за яких можуть бути відкриті кримінальні справи про зґвалтування.

Зокрема, йдеться про перебування жертви під впливом алкоголю або наркотиків, залякування або використання насильником його соціального статусу.

У Міністерстві юстиції сподіваються, що ці роз’яснення зроблять судові вироки “більш послідовними”.

Законопроєкт також виокремлює нове правопорушення, пов’язане з вимогами про побачення.

Кримінальна відповідальність загрожує людям, які залякують, спокушають або пропонують гроші, аби змусити дітей до 16 років зустрічатися з ними для сексуальних стосунків.

Такі кривдники будуть покарані тюремним ув’язненням на строк до 1 року або штрафом у розмірі 500 000 єн (3,5 тисяч доларів США).

Виды цикадки. Как бороться?

Данное насекомое обитает в теплом климате, в тропической зоне. Уникальны вредители цикадки тем, что самцы благодаря пластинам-цимбалам на брюшке издают стрекотание. Вредители, находящиеся на территории нашей страны в длину не больше нескольких миллиметров. Питаются соком растения, испивая его своим хоботом.

Распространенные виды цикады

Темная Цикадка

Длина вредителя – до 3.9 мм. Туловище у женских особей черновато-бурого цвета, а у мужских – желто-оранжевого. Хоботок у насекомого длинный и заостренный. В зависимости от пола крылья бесцветные или мутные. У самок имеется на нижней части крыльев пятно. После отложения цикадка умирает. Обитают личинки с нижней стороны листьев и высасывают сок с растения. В зимний период находятся в верхнем слое почвы. Зачастую вредитель поражает злаковые культуры.

Шеститочечная цикадка

Длина насекомого – до 3.9 мм. Голова желтовато-зеленого цвета, усеянная черными пятнышками. Чаще всего употребляет в пищу пшеницу, овес, рис, гречиху, свеклу, рожь, кукурузу, просо, подсолнечник, бобовые культуры. Для борьбы с шеститочичной цикадкой озимовые культуры высаживают раньше, а при большем количестве личинок обрабатывают специальными средствами.

Черноточечная цикадка

Длина вредителя – до 3.9 мм. Насекомое черного или черно-зеленого цвета с черными пятнами по всему телу. В основном употребляют мяту, котовник, шалфей и прочие растения в средине – конце лета. Для предотвращения массовой потери урожая растения высеивают на участках отдаленных от предыдущего места насаждений. Рекомендуется использовать только устойчивые сорта.

Вред от насекомых

В большинстве случаем цикада:

• уничтожает молодые побеги, высасывая сок растения
• всходы режут яйцекладом
• переносит вирусные заболевания от растения к растению

Хоть вредить обладает маленьким размером, это не мешает ему массово поражать растения и лишать вас урожая.

Как бороться с цикадкой?

Для предотвращения поражения растений цикадками посев проводят вдалеке от предполагаемого места зимовки вредителя, а после сбора урожая обязательно устраняют остатки растений и сорняков, и опрыскивают междурядья химическими препаратами.

В весенний период растения стоит опрыскивать инсектицидами. Особенное внимание уделяйте тыльной стороне листочков. В этой части насекомое откладывает яйца.

Безопасные и разрешенные препараты для борьбы с цикадкой:

• Нитрофен — используют только для устранения личинок и яиц. Распылять стоит непосредственно на кору и закрытые почки. Лисья растения обжигает.
• Карбофос — оказывает негативное воздействие непосредственно на вредителя.
• Фозалон — оказывает влияние даже при низкой температуре на протяжении длительного периода (около 30 дней). Разрешается распрыскивать на листья.
• Актара — препарат применяют в период роста. Так же прекрасно подойдет для полива почвы (следует смешать с водой).
• Бензофосфат — годен для использования в холодное время года, и оказывает влияние на вредителей в течении 21 дня. Но применять препарат не стоит более двух раз за сезон.
• Факсфорт — очень действенное и экономное средство с длительным периодом воздействия.

Народные методы борьбы с цикадкой:

• Первые несколько лет высаживайте в междурядьях лук или чеснок.
• Во время образования личинок устраняйте сорняки.
• Для борьбы с вредителем используют опрыскивая растения настойкой и отваром с ромашки, лопуха, полыни и репейника.

Сплять 17 років, щоб влаштувати оргію та померти. Вчені збентежені таємницею синхронного народження цикад

Ці крилаті жуки здатні роками формуватися під землею, щоб одного разу показати світові своє обличчя.

Таємниця народження цикад, певно, є однією з найбільших нерозгаданих таємниць світу природи. Вченим відомо про синхронне масове “народження” цих неймовірних комах, проте загадкою все ще залишається те, як саме це відбувається, пише Science Alert.

У Північній Америці виводки молодих цикад, також званих німфами, роками розвиваються в ґрунті під землею, висмоктуючи сік через коріння дерев. Харчуючись за допомогою цієї “пуповини”, ці крилаті жуки можуть розвиватися від 13 до 17 років, перш ніж нарешті з’явитися на світ.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Однак найнеймовірнішим здається те, що всі особини в регіональному виводку “народжуються” приблизно в один час. І відразу починають “кричати”, до того ж їхні вигуки спрямовані зовсім не на пошук матерів, а на пошук партнерів. Наприклад, у 2020 році в Південно-Західній Вірджинії, деяких частинах Північної Кароліни та Західної Вірджинії відразу понад мільйон цикад вирвалися з-під землі через 17 років і почали несамовито кричати, створивши какофонію.

Через кілька місяців ця какофонія стихла — комахи спарилися та загинули, а наступне покоління вже формується під землею та, ймовірно, з’явиться на поверхні лише у 2037 році.

Попри те, що періодичні цикади (Magicicada) вважаються одними з найбільш вивчених, дослідники досі не знають, як і чому вони це роблять. Дослідники вважають, певне світло на цю таємницю може пролити температура ґрунту й поживні речовини в корінні дерев, якими живляться німфи. Проте все це пояснює лише один рік перебування під землею, як вони відраховують усі 17 досі залишається загадкою.

За словами зоолога Тейджі Сота, неясно, як цикадам вдається контролювати свої періодичні життєві цикли. Ба більше, у жодної тварини на планеті немає такого довгого, фіксованого та синхронізованого циклу, в разі якого розмноження відбувається масово та лише один раз за все життя.

Одна з головних теорій передбачає, що екстремальний життєвий цикл допомагає зменшити хижацтво. Фактично вони проводять 99,5% свого життя під землею у вигляді німфи, беззахисні та незграбні — це дозволяє дорослим особинам уникнути зустрічі з хижаками, наприклад, рептиліями, хижаками й деякими ссавцями.

Отже, синхронна поява на світ здається не таким уже й поганим вибором — принаймні це значно збільшує успіх у пошуку пари та захист від хижаків. Однак Magicicada — не єдиний вид цикад, яким загрожують хижаки, а отже, все ще незрозумілим залишається те, чому їхній спосіб життя є таким рідкісним.

Деякі дослідники вважають, що ключову роль у цьому питанні може зіграти температура. Дослідники припускають, що холодний ґрунт забезпечує надзвичайно низьку щільність дорослих особин, а також обмежує можливості спарювання та сприяє синхронному “народженню”. Тому дослідники вважають, що загадковий спосіб життя цикад може бути нічим іншим як еволюційним пережитком набагато холодніших часів.

Дослідники також помітили, що глобальне потепління призвело до того, що цикади тепер з’являються на світ на 4 роки раніше, ніж раніше. Однак вони також виявили, що життєвий цикл виводка насправді можна контролювати.

Доросла метаморфоза Magicicada, яких налічується сім видів, гнучка – плюс-мінус чотири роки. Простими словами, дорослі особи, як правило, з’являються у кінці квітня — початку червня у віці 9, 13, 17 і 21 рокузалежно від виду. Дослідники припускають, що вони розуміють, коли настав час вилізати із землі, коли досягають критичної ваги або певної віхи розвитку. Втім, це припущення все ще залишається теорією, щоб її підтвердити, будуть потрібні додаткові дослідження.

• Читайте нас у:
• Читайте у Telegram
• Читайте у Facebook
• Читайте у Twitter

• Теги:
• еволюція
• вчені
• дослідження
• розмноження
• комахи
• жуки

• Поширити:
• відправити у Telegram
• поділитись у Facebook
• твітнути
• відправити у Viber
• відправити у Whatsapp
• відправити у Messenger