Скільки уроків повинно бути у школярів різного віку?

Батьки українських школярів часто скаржаться, що розклад дітей дуже щільний. І мова не про позакласні заняття, а саме про уроки. У старшокласників занять у класі може бути по 7-8 на день. А деякі школярі вчаться навіть по суботах. EtCetera з’ясовував, скільки уроків для школярів різного віку передбачено законом.

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН. Кількість уроків, тобто годин навчального навантаження на тиждень, регулюється Державними санітарними нормами. У них розписані допустимі значення по кожному класу в залежності від графіка (п’ятиденка або шестиденка). Згідно з нормами, першокласники можуть вчитися не більше 20 (22,5) годин на тиждень, а 12-класники – 33 (36) годин.

Помітне збільшення навчального навантаження, у порівнянні з молодшою школою, спостерігається вже в 5-му класі. Діти починають вчитися відразу довше 5 (6) годин в тиждень. А починаючи з 8-го класу, кількість уроків не збільшується і до самого випуску становить 33 (36) годин в тиждень. Це означає, що у 9-класника, який вчиться на п’ятиденці, двічі в тиждень може бути по 6 уроків і тричі – по 7 уроків. Якщо в школі передбачена шестиденка, то на суботу зазвичай виставляють 4 заняття, тому загальне навантаження з понеділка по п’ятницю не збільшується.

ТРИВАЛІСТЬ УРОКІВ в молодшій і старшій школі відрізняється. Згідно з тими ж Державними санітарними нормами, урок у 1-му класі триває 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин, в 5-12-х класах – 45 хвилин. У законодавстві передбачено, що тривалість уроків може змінюватися. Однак це має бути узгоджено з департаментом освіти і Санепідслужбою.

ПЕРЕРВИ. Тривалість перерв між уроками для учнів 1-го класу повинна бути не менше 15 хвилин, для всіх інших – 10 хвилин.

Велика перерва після 2-го уроку повинна тривати 30 хвилин. Однак замість нього може бути дві зміни по 20 хвилин після 2-го і 3-го уроків. Точний розклад кожна школа визначає для себе сама.

ЗВІДКИ ВЗЯЛСЯВОСЬМОЙ УРОК? Виходячи з санітарних норм, українські школярі не повинні мати в своєму розкладі восьмих уроків.Однак це іноді відбувається. І ось чому.

По-перше, через неефективно складений розклад. Якщо в один день у дитини 8 уроків, значить, в інші дні може бути 6 або 5 уроків. Це – нерівномірний розподіл навчального навантаження. І такого в школі бути не повинно. Але буває. У тому числі через переповненість школи, наявності другої зміни, дефіциту вчителів та аудиторій.

По-друге, в школі є таке поняття, як «класна година». Це додатковий урок, який проводиться після основних занять. Зазвичай на ньому вирішуються організаційні питання. Але взагалі ці уроки повинні бути присвячені корисним для дітей темам здорового способу життя, захисту своїх прав тощо. На думку голови громадської організації «Основи свідомості» Віталія Фурманюка, такі уроки не є обов’язковими для відвідування. І батьки можуть від них відмовитися, щоб дитина мала можливість повернутися зі школи раніше або відправитися на позакласні заняття.

По-третє, шкільний курс передбачає наявність факультативних уроків: наприклад, з риторики, креслення та інших напрямків. Їх дитина також не зобов’язана відвідувати.

ШУКАЙТЕ ДОПОМОГИ. Батькам школярів потрібно пам’ятати, що вони мають право вимагати дотримання школою законодавства в галузі освіти. Якщо розклад дитини складено погано – кількість уроків «скаче» з дня на день, заняття починаються в різний час (а повинні – в один і той самий протягом року) або їх кількість перевищує допустиму – то потрібно звернутися до директора з проханням розклад скоригувати. Якщо ніяких дій з боку керівництва школи не буде, потрібно звернутися в департамент або районний відділ освіти з колективною скаргою.

Скільки уроків було проведено у Skyeng з моменту заснування

Київ виник як центр полянського князівства, потім став центром Руської землі і нарешті Київської держави.

Згідно з легендою про заснування міста з “Повісті временних літ” Київ заснували три брати – Кий, Щек та Хорив їхня сестра Либідь, які збудували перше городища на Старокиївській землі. Місто дістало назву Київ на честь старшого брата Кия – полянського князя.

“Чи бачите гори оці? На цих горах возсіяє благодать Божа, буде город великий, і воздвигне Бог багато церков. Це буде мати городам Руським” (Літопис).

Київ розташований на схилах берега Дніпра. З півночі розкинулися великі ліси, багаті на звірів, гриби, ягоди, дикий мед. На півдні ліси чергувалися з широкими просторами родючої землі.

Археологічні дослідження стародавнього Києва свідчать, що на цій території жили ранні слов’яни з високим рівнем матеріальної культури.

За археологічними розкопками можна судити, що в V—VI ст. Київ став політичним і культурним центром руських племен.

На межі VIII-ІХ ст. Київ перетворився на значний політичний міжплемінний центр, поступово навколо нього було об’єднано значні території між Балтійським та Чорним морями.

Видатний археолог В. Хвойка на початку XX ст., а також археологи 60-80-х років XX ст. виявили залишки укріплень на Старокиївській землі, залишки культових споруд (язичницькі капища, де стояли ідоли), залишки слов’янських жител, кераміку, ювелірні вироби тощо.

Місто було укріплено трьома захисними валами. Перший — споруджений ще за прадавніх часів, другий — наприкінці X ст., а третій — за князювання Ярослава Мудрого.

До 1500-річчя Києва у 1982 р. було встановлено знак на честь засновників міста (скульптор В. Бородай, архітектор М. Фещенко).

Причини швидкого зростання Києва

1. Сприятливі географічні умови території Києва, що зумовили його піднесення.

2. Дніпро – водна магістраль.

3. Зручні природні умови для захисту від ворожих вторгнень.

4. Київ розташований на кордоні багатьох союзів східноєвропейських племен.

5. Місцевість навколо Києва багата родючими землями, густими лісами. Тут були сприятливі умови для заняття слов’ян землеробством, скотарством, полюванням, рибальством, промислами, ремеслами і торгівлею.

1. Заснування Києва започаткувало новий період в історії східних слов’ян – епоху Київської держави, яка залишила яскравий слід в історії тогочасної Європи.

2. Виникнувши на межі двох епох – стародавньої та середньовічної, — він став тим центром, який був біля витоків східнослов’янської народності, столицею однієї з найбільших і наймогутніших ранньофеодальних держав Європи – Київської Русі.

3. Київ відіграв визначальну роль в історії Руської землі як політичний центр ранньої середньовічної держави – спочатку Куябії, а потім Русі, став основним політичним і культурним центром руських племен, а пізніше – столицею ранньофеодальної держави — Київської Русі.

4. Київ літописці називали “привабливістю світу”, а західноєвропейські хроністи порівнювали його зі славою Константинополя.

5. У IX ст. Київ став великим ремісничо-торговельним центром Східної Європи, бо стояв на перехресті важливих торгових шляхів. Через Київ пролягав дніпровський торговий водний шлях, відомий в історії під назвою “із варягів у греки”. Завдяки цьому шляху Русь підтримувала торгові зв’язки з Болгарією, Константинополем, Швецією, Римом тощо.

6. У IX ст. Київ отримав назву „матерів городів руських”, а в ХІІ ст. „честь, слава і глава всіх руських земель”.

7. У червні 1982 р. український народ відзначав 1500-річчя існування Києва. Відтоді кияни щорічно святкують день міста.