Перший “не нічний” бюджет ухвалено. Чим він відрізняється?

“Ніколи ще так рано не приймався і не обговорювався бюджет. Ми обговорюємо рано і з точки зору частини дня, – завжди бюджети ухвалювалися дуже пізно, і це було предметом критики”, – заявила міністр фінансів Оксана Маркарова, представляючи проєкт закону депутатам.

Розгляд проєкту бюджету тривав лише півтори години.

Проте чим іще він відрізняється від попередніх бюджетів?

“Чуда не сталося”

Попри те, що після першого читання уряд отримав доручення “здійснити рішучі кроки щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка може становити розрахунково близько 4251 гривню”, з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум становитиме 2027 грн. на місяць, а до кінця року зросте до 2189 грн. Нині він становить 1564 грн.

Як пояснювала раніше міністр соціальної політики Юлія Соколовська, до прожиткового мінімуму прив’язано багато інших бюджетних виплат – від соціальних пільг до зарплат суддів та прокурорів. Якщо різко підвищити цей показник, інші бюджетні видатки зростуть у геометричній прогресії.

Відтак, уряд пропонує спочатку ухвалити закон, який “відв’яже” прожитковий мінімум від соцвиплат, а потім підвищувати його.

За словами міністра, “ця реформа відбудеться не цього року, це плани на наступний”.

Водночас вимога до уряду щодо наближення прожиткового мінімуму до реального рівня у понад 4,5 тис. грн. так і залишилася в тексті бюджету.

“Ми повинні бути чесними перед собою: у нас не відбулося того чуда, на яке ми розраховували, чи на яке розраховувала країна”, – визнав голова комітету з питань фінансів, депутат від “Слуги народу” Данило Гетманцев.

“Напевне, тому, що чудес не буває. Напевне, тому, що нам дістався у спадок у вигляді кожної третьої гривні на погашення заборгованості перед нашими кредиторами. У вигляді мінімальної пенсії у розмірі 1564 гривні. У вигляді прожиткового мінімуму, який удвічі відрізнявся від реального, порахованого державою. Це бюджет компромісу в межах тих обмежених ресурсів, які на сьогодні має держава”.

“Нарешті до колег з монобільшості починає доходити, що чудес не буває, а буває важка праця 24/7, завдяки якій досягаються якісь результати”, – заявив депутат від “Європейської солідарності” Артур Герасимов.

“Що ми бачимо в цьому бюджеті? Обіцяне економічне зростання – відсутнє. Підвищення пенсій і прожиткового мінімуму, і кінець епохи бідності – відсутні. Значне підвищення зарплат вчителям – відсутнє”.

Борги – не проблема. Але не зараз

Видатки загального фонду бюджету на 2020 трохи перевищуватимуть 1 трлн грн. При цьому майже 350 млрд на їх фінансування має надійти із запозичень.

Третина (близько 5 млрд доларів) з цих запозичень має надійти ззовні, де уряд планує запозичувати під 8%, а решта – із внутрішнього ринку, де борги коштуватимуть 14,6% річних.

Для виплати попередніх боргів у бюджеті на 2020 рік виділено майже 283 млрд грн., із яких понад 120 млрд грн. піде на погашення зовнішніх боргів, майже 162 млрд – на виплату внутрішніх боргів, і ще понад 141 млрд грн. – на обслуговування цих боргів.

Для порівняння: усі витрати на національну безпеку та оборону становитимуть трохи менш як 223 млрд грн.

Загалом, державний борг України у 2020 році становитиме 45,3% ВВП країни. На початку 2019 він становив 59%.

Як заявила міністр фінансів Оксана Маркарова, “через рік-два борг перестане бути проблемою для України взагалі”.

Зміни – великі і маленькі

Між першим і другим читанням проєкту бюджету на 2020 рік урядовці заявляли про перегляд головних економічних показників, на яких розрахований кошторис країни,- мовляв, попередній прогноз був зроблений ще у травні цього року, і з того часу дещо змінилося.

Насправді зміни виявилися не такими разючими. Показник зростання ВВП збільшили на пів відсотка – до 3,7%.

Натомість суттєво зросли доходи від приватизації – до 12 млрд грн. У попередньому варіанті уряд закладав лише 5 млрд, пояснюючи це тим, що не хоче повторювати кількарічну практику закладання в бюджет завищених доходів від приватизації, які виконувалися лише на кілька відсотків. Наприклад, у 2019 році в бюджет було закладено 17 млрд грн. приватизаційних доходів, а надійшло поки що лише 400 млн грн.

У доходах також з’явилася і нова стаття – від продажу ліцензій на проведення азартних ігор, від чого уряд планує отримати 3 млрд грн. Проте сам закон про легалізацію грального бізнесу депутати поки що не розглядали. Втім, ці доходи, якщо вони будуть, мають зараховуватися не до загального, а до спеціального фонду бюджету, тож на головні видатки відсутність цих доходів не вплине.

Суттєвою зміною став перерозподіл 28 млрд грн., які у первинному варіанті проєкту бюджету були у розпорядженні РНБО. Левова частка цих коштів – 14,5 млрд грн. – відійшла Міністерству оборони.

Суттєво зменшені – на 2 млрд грн. – видатки на проведення перепису населення, який має пройти наприкінці наступного року. Міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет заявив, що уряд знайде дешевший спосіб проведення перепису.

Загалом, у статті доходів додалося трохи понад 14 млрд грн., у видатках – 11 млрд.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

§ 31. Як ефективно скласти бюджет?

Спробуй полічити, скільки кишенькових грошей протягом місяця тобі дають батьки, дарують близькі тобі люди та яку суму ти витрачаєш за цей період. Коли ти матимеш чітку картинку того, скільки грошей отримуєш і скільки витрачаєш, порівняй ці суми. Спочатку додай усі грошові надходження і всі витрати за місяць, а потім запиши ці два числа поруч. Обміркуй такі можливі результати:

1) твої надходження більші, ніж витрати, тоді в тебе виникає надлишок;

2) надходження та витрати врівноважені, тобто досягнуто балансу;

3) беручи в знайомих гроші в борг, ти витрачаєш більше, ніж отримуєш.

Спробуй вести нотатки про гроші, зберігай чеки після придбання товарів, тоді ти завжди знатимеш, скільки коштів і на що було тобою витрачено. Утім, є навіть корисніший спосіб керувати грішми — це планування наперед. Найкращий варіант — це скласти власний бюджет на тиждень або місяць. Це своєрідний план, який покаже, скільки грошей ти очікуєш отримати, і допоможе спрогнозувати витрати.

З’ясовуємо значення слова

Слово «бюджет» прийшло до нас із французької мови. Раніше так називали шкіряний мішечок, який виконував роль гаманця. Тепер бюджетом називають планування або розпис доходів і витрат людини, сім’ї, компанії, держави.

Гроші, що надходять до бюджету, називають доходами. Твої доходи — це гроші, які отримуєш від батьків і близьких людей або заробляєш. Гроші, які витрачають, щоб задовольнити певні потреби, називаються витратами. Витрати можуть бути обов’язковими (на харчування, оплата за проїзд), необов’язковими (витрати на розваги) та непередбачуваними (ремонт речей, збори коштів комусь зі знайомих на подарунок або благодійну допомогу).

Обговорюємо й діємо разом у парах і групах

Розгляньте зображення та проаналізуйте три види бюджетів. Обговоріть. З яким бюджетом можна почуватися спокійно? Чому життя в борг — це погано?

Отже, бюджет людини або певної спільноти може бути трьох видів:

А. Бюджет, у якому доходи перевищують витрати, — надлишковий.

Надходження – витрати = залишок грошей.

Б. Бюджет, у якому витрати дорівнюють доходам, — збалансований.

Надходження = витрати

В. Бюджет, у якому витрати перевищують доходи, — дефіцитний. Його можна назвати ще невигідним, або збитковим. Слово «дефіцит» з латинської мови означає «не вистачає», «бракує». У цьому випадку йдеться про заборгованість — суму коштів, яку людина винна (заборгувала) іншій людині або організації.

Витрати > надходження

Складаючи власний тижневий або місячний бюджет, передусім визнач, якими будуть твої доходи. Потім поміркуй, на що в тебе будуть обов’язкові витрати. З’ясувавши, скільки треба відкласти на обов’язкові витрати, ти можеш визначити, скільки грошей лишиться на інші витрати (необов’язкові або непередбачувані). Один зі зручних способів скласти бюджет — створити просту таблицю на комп’ютері, планшеті або смартфоні. Проаналізуємо приклади бюджетів двох підлітків.

1. Гроші від батьків на кишенькові витрати.