Нобелівську премію миру присудили українським, російським та білоруським правозахисникам

Представниця норвезького комітету Беріт Рейсс-Андерсенн заявила, що ці три організації “уособлюють бачення Нобеля про мир та братерство”.

Це три важливих учасники боротьби за права людей, заявили у нобелівському комітеті.

Центр громадянських свобод

Український Центр громадянських свобод заснували у 2007 році з метою просування прав людини та демократії в Україні. Організація грала важливу роль у зміцненні українського громадянського суспільства та у тиску на владу, щоб зробити Україну повноцінною демократією, зазначили у комітеті.

Автор фото, ccl.org.ua

Команда Центру громадянських свобод

“Вони документували воєнні злочини проти цивільних. Центр грають ключову роль у тому, щоб винні були покарані за ці злочини”, – зазначила Беріт Рейсс-Андерсенн.

Ця стаття містить контент, наданий Twitter. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Twitter i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець Twitter допису, 1

Білоруський правозахисник

Біляцький був одним із ініціаторів демократичного руху, який виник у Білорусі в середині 1980-х років. Він присвятив своє життя просуванню демократії та мирного розвитку у своїй рідній країні, заявили у Нобелівському комітеті.

Він заснував організацію “Вясна” у 1996 році. Вона перетворилася на велику правозахисну організацію, яка документувала та протестувала проти застосування владою тортур до політичних в’язнів.

Біляцький зараз у тюрмі. “Бажаємо його звільнення, але розуміємо, що в Білорусі зараз є тисячі політичних в’язнів, тому це бажання може бути нереалістичним”, – заявили у комітеті.

Автор фото, Reuters

“Меморіал”

“Меморіал” створили у 1987 році однодумі, які хотіли увічнити пам’ять жертв політичних репресій радянської доби. Члени займалися збором підписів для створення пам’ятника та меморіального комплексу жертвам репресій, проводили вуличні демонстрації, виставки. Першим головою ради “Меморіалу” став лауреат Нобелівської премії миру Андрій Сахаров.

Взимку 2022 року у Росії ліквідували “Меморіал”. Організацію звинувачували у дискредитації органів державної влади та створенні “брехливого образу СРСР як терористичної держави”.

Чим займається ЦГС

Центр громадянських свобод (Center for Civil Liberties) – це правозахисна організація, заснована в Україні у 2007 році для просування цінностей прав людини.

ЦГС організовує освітні заходи, впроваджує реформи, пов’язані із правами людини, проводить моніторинг політичних переслідувань у Криму та Донбасі.

Центр громадянських свобод є засновником ініціатив ЄвромайданSOS, Let My People Go, #SaveOlegSentsov.

З початком війни у ЦГС почали створювати “мапу ініціатив” і поєднувати людей, які потребують допомоги.

Також у центрі займаються міжнародною адвокацією України та документуванням воєнних злочинів.

Волонтери шукають людей, які стали свідками чи постраждали від воєнних злочинів. ЦГС ще у квітні підготувала й відправили в ОБСЄ ґрунтовне подання з унікальними свідченнями людей про воєнні злочини росіян в Україні.

Також ЦГС працює у глобальній ініціативі, що скорочено називається “Трибунал для Путіна”.

Голова правління “Центру громадянських свобод”, співкоординаторка ініціативи “Євромайдан SOS” Олександра Матвійчук навесні виступала перед парламентом Канади, де розповідала, як Росія вбиває беззбройних людей, знищує будинки.

Вона закликала дати Україні зброю.

“Я одразу пояснила, що, мабуть, це дивно чути від human rights lawyer, але нам потрібна зброя, тому що, як показали історії Бучі, Росія вбиває беззбройних. Нам потрібна зброя, щоб захистити цивільних. Тому що зараз право не працює. Не можна махати женевськими і гаазькими конвенціями перед дулом російського танка”, – говорила Олександра Матвійчук в інтерв’ю Детектор медіа.

Подарунок для Путіна?

Представницю норвезького комітету Рейсс-Андерсенна брифінгу запитали, чи можна вважати премію своєрідним подарунком до дня народження Володимира Путіна, який у п’ятницю відзначає 70-річчя.

Вона заявила, що ця премія миру не має жодного відношення до російського президента.

Єдиний зв’язок, за її словами, полягає в тому, що російська та білоруська влада є авторитарними режимами, для протистояння яким і виникли всі нагороджені лауреати.

Серед претендентів на Нобелівську премію миру 2022 називали президента Україна Володимира Зеленського.

Суперечлива премія

Згідно із заповітом Альфреда Нобеля, премія присуджується особі або організації, “яка більше та краще за всіх попрацювала для зміцнення братерства між народами, для того, щоб розпустити або скоротити чинні армії, або тому, хто сприяв проведенню мирних переговорів”.

Сама премія та деякі її лауреати, однак, не раз викликали суперечливу реакцію. З недавніх прикладів на думку спадає Аун Сан Су Чжі, багаторічна лідерка бірманської опозиції та лауреатка премії миру 1991 року, репутація якої після приходу до влади безнадійно постраждала в очах західної громадськості через жорстоке поводження з представниками мусульманської народності рохінджа.

У 2019 році Аун Сан Су Чжі довелося виступати в Міжнародному суді ООН в Гаазі і відповідати на звинувачення в геноциді рохінджа. Тоді ж з’явилися заклики позбавити її статусу лауреата – однак Нобелівську премію не можна відкликати. Присуджена одного разу, вона так і залишається назавжди пов’язаною з ім’ям конкретної людини.

У 2021 році у М’янмі відбувся військовий переворот, і Аун Сан Су Чжі, яка у 2016-2021 роках була міністеркою закордонних справ та фактично очолювала уряд країни, знову опинилася під арештом.

Автор фото, Getty Images

Аун Сан Су Чжі лишається популярною серед опозиції на батьківщині, але через ситуацію з рохінджа її авторитет у світі впав

Інший приклад – прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед Алі. Його нагородили премією в 2018 році за врегулювання конфлікту з сусідньою Еритреєю, а через два роки в Ефіопії почався кровопролитний конфлікт в Тиграї.

Попри заклики до Абія Ахмеда Алі врегулювати протистояння з бунтівними лідерами Тиграю мирним шляхом, військові дії у цьому регіоні та навколо нього тривають.

У 1994 році лідер Організації визволення Палестини Ясір Арафат розділив премію з прем’єр-міністром Ізраїлю Іцхаком Рабіном та міністром закордонних справ Ізраїлю Шимоном Пересом. Один з членів норвезького Нобелівського комітету Каре Крістіансен подав у відставку на знак протесту проти нагородження Арафата.

У 2009 році, на подив спостерігачів, лауреатом премії миру став Барак Обама, який лише незадовго до цього очолив Сполучені Штати. Обаму нагородили авансом, визнавши його “зусилля по досягненню світової гармонії”, а не конкретні досягнення.

Однією з найбільш суперечливих стала премія миру 1973 року, яку отримали держсекретар США Генрі Кіссінджер та північнов’єтнамський політик Ле Дих Тхо за досягнення Паризької угоди по завершенню війни у В’єтнамі.

Війна закінчилася тільки через два роки, а Ле Дих Тхо від премії відмовився.

У 2021 році премію миру присудили головному редактору російського видання “Новая газета” Дмитру Муратову та філіппінській журналістці Марії Рессі за їхню боротьбу за свободу слова.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Нобелівка з економіки-2023. Владислав Рашкован щороку пробує вгадати, хто отримає одну з найочікуваніших нагород. Чи стане його багаторічний фаворит та автор «Чому нації занепадають» Дарон Аджемоґлу цьогорічним лауреатом?

Бен Бернанке, Дуглас Даймонд та Філіп Дибвіг, співлауреати премії Sveriges Riksbank з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля 2022, під час церемонії вручення Нобелівської премії 10 грудня 2022 р. Фото Getty Images

З 2 жовтня у Швеції та Норвегії триває Нобелівський тиждень. Лауреата «Нобелівської премії з економіки», яку вручають з 1969 року, оголосять у понеділок, 9 жовтня – в останній день вручення премії. 2022 року Нобелівку з економіки отримали три американські економісти за дослідження банків і фінансових криз. З їхніх робіт початку 1980-х розпочалася чинна концепція банківської справи. Хто ж цьогоріч може отримати цю премію? Заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован називає своїх фаворитів та розповідає про їхні здобутки

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Премія з економічних наук присуджується Королівською шведською академією наук за тими ж принципами, що й інші Нобелівські премії, які існують з 1901 року. Але все ж таки, мабуть, не 100% правильно цю премію називати справжньою «Нобелівською», оскільки саме економіку шведський винахідник і промисловець Альфред Нобель не включив у свій заповіт 1895 року. Насправді премію з економічних наук заснував у 1968 році Центральний банк Швеції (Sveriges Riksbank) в пам’ять про Альфреда Нобеля. Премія з економіки заснована на донаті, отриманому Нобелівським фондом 1968 року від Sveriges Riksbank з нагоди 300-річчя банку. Але цей факт не робить її менш престижною. Напроти, премія з економіки – зараз одна з найбільш очікуваних річних нагород у світі.

Лауреати Нобелівської премії (ліворуч) слухають вступну промову під час початку церемонії вручення Нобелівської премії з літератури, науки та економіки в Концертному залі в Стокгольмі, Швеція, 10 грудня 2022 року. Фото Getty Images

Трішки нобелівської кухні

Перша премія з економічних наук була присуджена норвезькому економісту Рагнару Фрішу та голландському економісту Яну Тінбергену 1969 року. З того часу щороку у вересні Комітет з економіки Королівської шведської академії наук надсилає конфіденційні форми приблизно 3000 науковців у світі, зокрема обраним професорам провідних університетів світу, лауреатам з економіки та членам Королівської академії наук Швеції. Заповнені номінації перевіряються Комітетом з економіки та скорочуються приблизно до 250-300 ключових імен. Потім він готує звіт з рекомендаціями для Академії, а на початку жовтня більшістю голосів визначають лауреатів премії з економіки. Цьогоріч інформацію про переможця (або скоріше – переможців) премії у 55-й раз озвучать у понеділок, 9 жовтня. Кожного року я намагаюся розмірковувати, хто зможе отримати премію (минулий рік я пропустив). Жодного разу я ще не вгадав переможців (хоча як мінімум у двох випадках називав кандидатів, які перемагали в наступні роки), але сам процес роздумів та аналізу мені дуже подобається.

Економіст Ян Тінберген, народився в Гаазі в 1903 році. Головний його внесок – економетричне моделювання циклічних рухів у соціально-економічному зростанні, отримав першу Нобелівську премію з економіки в 1969 році. Фото Getty Images

Мої «ставки» минулих років і переможці

Минулого року Нобелівську премію з економіки розділили Бен Бернанке, колишній голова Федеральної резервної системи США (зараз співробітник Інституту Брукінгса), а також професори Дуглас Даймонд (Університет Чикаго) і Філіп Дибвіг (Університет Вашингтона в Сент-Луїсі) за роботу в галузі банківської справи: в темі регулювання центрального банку (або його відсутності). Даймонд і Дибвіг розробили модель, яка пояснює, чому існують банки, а також пояснили їхню вразливість до чуток і спекуляцій. Робота науковців призвела до розбудови системи страхування вкладів для зміцнення довіри до банківських установ. Дослідження ж Бернанке були більше зосереджені на ролі центральних банків у підтримці порядку в банківській галузі в нормальний час і під час криз.

Лауреат премії Sveriges Riksbank з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля 2022 року Бен Бернанке під час королівського бенкету на честь лауреатів Нобелівської премії 2022 року після церемонії нагородження 10 грудня 2022 року. Фото Getty Images

У 2021 році (як і в минулі роки) я вболівав за економістів Дарона Аджемоґлу (MIT) і Джеймса Робінсона (Університет Чикаго), за їхнє вивчення ролі інститутів у світі, або за дослідження технологічного розвитку. Також ставив на Бена Бернанке за його дослідження великої депресії та міжнародної фінансової системи. Він з колегами отримав премію на рік пізніше. Тоді премію отримали троє вчених за те, що навчили колег робити науково обґрунтовані висновки з начебто ненаукових експериментів. Канадець Девід Кард (Берклі), американець Джошуа Ангріст (MIT) та голландець Гвідо Імбенс (Гарвард та Стенфорд) створили методологію оцінки результатів природних експериментів – тих, які ставить саме життя. Цим вони допомогли наблизитися до розуміння складних процесів у суспільстві.

Економіст Девід Кард, лауреат премії Sveriges Riksbank з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля 2021 року залишив свій автограф на стільці під час відвідування Музею Нобелівської премії в Стокгольмі, Швеція, 14 червня 2022 року. Фото Getty Images

У прогнозі 2020 року я також ставив на Кеннета Рогоффа (в минулому – головний економіст МВФ, зараз – Гарвард) і Кармен Рейнхарт (в минулому – головний економіст Світового банку, Гарвард, найбільш цитована жінка-економіст у світі). Премію тоді отримали професори Стенфорда Пол Мілгром і Роберт Вільсон за «удосконалення теорії аукціонів». На Пола Мілгрома я ставив у 2019-му, але він тоді премію не отримав. У 2019 році я думав, що премію можуть отримати Олівʼєр Бланшар (з MIT, у минулому головний економіст МВФ), Стенлі Фішер (MI, в минулому головний економіст Світового банку, перший заступник голови МВФ, голова Банку Ізраїлю), Грегорі Менк’ю (Університет Чикаго) або Пол Мілгром (Стенфорд). За підручниками макроекономіки Бланшара і Менк’ю ми вчилися в університеті (як і половина світу). Але в тому році премію «За експериментальний підхід у полегшенні бідності» отримали Естер Дюфло та Абхіджит Банерджі (обидва – MIT, щобільше, вони з 2015 року є подружжям) та Майкл Кремер (Гарвард).

Король Швеції Карл XVI Густав (праворуч) нагороджує американського економіста Філіпа Дибвіга (ліворуч) премією Sveriges Riksbank з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля 2022. Фото Getty Images

«Ставки» на цьогорічних лауреатів

Я вже казав раніше, що премію дають не за сучасні проривні рішення в економіці. Скоріше, нобелівські претенденти з економіки – це економісти, які змінили хід науки 20−30 років, тому і продовжують працювати в цих сферах, поки інші вчені на базі їхніх теорій розробляють нові політики та інструменти. Тому імена «в повітрі» все одно кожного року майже одні й ті ж самі. Не буду оригінальним і скажу, що цьогоріч я хотів би, щоб премію таки отримали Дарон Аджемоґлу і Джеймс Робінсон за їхній вклад у сучасну інституційну економіку та роль інститутів в економічному розвитку. Ця тема дуже важлива і для України також – без розвитку інститутів ми не зможемо побудувати сталу економіку. У минулі роки я був вражений блискучою книжкою цих авторів «Вузький коридор». З того часу ще прочитав їхній підручник «Economic Origins of Dictatorship and Democracy», а Аджемоґлу з Саймоном Джонсоном (MIT) написали нову книжку «Power and progress» про роль технологій, штучного інтелекту в розвитку суспільства. Теж дуже цікава тема. Також гарним кандидатом на премію є американський економіст і шаховий гросмейстер Кеннет Рогофф з Гарварду. Він багато працював торік й на тему, як допомогти Україні – є співавтором деяких робіт, які направлені на нашу економічну підтримку. Його з Кармен Рейнхарт книжка «Цього разу все буде інакше. Вісім століть фінансової нерозсудливості» про всі фінансові та боргові кризи за останні 800 років – для мене за межею розуміння з точки зору глибини досліджень і збору даних.

Кеннет Рогофф, професор Гарвардського університету, виступає під час міжнародного симпозіуму про незалежність центрального банку в Riksbank у Стокгольмі, Швеція, у вівторок, 10 січня 2023 р. Фото Getty Images

Цьогоріч премію можуть дати за вивчення проблем інфляції – проблема нікуди не пішла зараз і є одним з найбільших пазлів для економістів. Професор економіки Гарвардського університету імені Пола М. Варбурга –Роберт Барро – є одним із засновників сучасного погляду на інфляцію. Багато років тому він обґрунтував ідею інфляційного таргетування, модель, до якої НБУ перейшов 2015 року. Деякі експерти вже кілька років прогнозують, що лауреатом може стати історикиня економіки й фахівчиня з економіки праці Клаудія Голдін (перша жінка, яка отримала безстроковий контракт на економічному факультеті Гарварду). Багато її робіт присвячені історії розвитку людського капіталу, зокрема ролі рабства, гендеру на ринку праці. Але також Голдін у своїх роботах говорить про роль освіти та технологій у розвитку human capital. Її книжка «Career and Family: Women’s Century-Long Journey toward Equity» також досить цікава. Її дослідження, як змінювалися зарплати від технологічного прогресу та змін в освіті «The Race between Education and Technology», я не читав, але ця тема також актуальна для України. Ну й останнє – на основі даних про цитування аналітична компанія Clarivate прогнозує, що лауреатами Нобелівської премії з економіки у 2023 році можуть стати Едвард Глейзер (за проникливість у питаннях міської економіки), Том Пікетті, Еммануель Саез та Габріель Цукман (за дослідження в галузі причин та наслідків нерівності доходів) або Радж Четті (за детермінанти економічних можливостей і визначення політики, спрямованої на підвищення соціальної мобільності).

Едвард Глейзер, професор економіки Гарвардського університету. Фото Getty Images

  • З Єльського університету: Пітер Філіпс, Дональд Ендрюс, Стівен Беррі, Джеймс Левінсон.
  • З Гарварду: Аріель Пейкс, Елханан Хелпман.
  • Зі Стенфорду: Сюзан Ейті.
  • З Університету Чикаго: Джон Ліст, Маріана Бертран.
  • З Берклі: Девід Тіс.
  • З Північно-Західного університету: Чарльз Манскі, Джоель Мокір.
  • З інших вишів: Авінаш Діксіт (Принстон), Енн Крюгер (Університет Джона Хопкінса, Гвідо Табеліні (Боконі), Торстен Перссон (Стокгольмський університет), Вейн Фуллер (Університет Айови), Девід Дікі (Університет Північної Кароліни), Пʼєр Перон (Бостонський університет), Філіп Агьон (Лондонська школа економіки). І, можливо, хтось ще.

Десертний парад під час королівського бенкету на честь лауреатів Нобелівської премії 2022 року після церемонії нагородження 10 грудня 2022 року в Стокгольмі. Фото Getty Images

Хто б не отримав премію, це буде хороший вибір. Але все-таки сподіваюся, що її отримає Дарон Аджемоґлу – я, як завжди, за інституціоналістів. Подивимося. У понеділок, 9 жовтня, все стане відомо.

А хто отримає премію, на вашу думку?