Зміст:

Пастернак

Пастернак (Pastinaca L.) — багаторічна трав’яниста рослина, вид роду пастернак, родини окружкові. У дикому виді зустрічається у багатьох країнах Європи і Азії, зокрема дуже поширений дикий пастернак в Україні. У перший рік пастернак утворює коренеплоди і розетку листків, на другий – стебло, суцвіття і насіння.

В стародавні часи пастернак використовували як в харчових так і лікарських цілях на території більшої частини Європи, а в нашій країні він з’явився лише в XVII під назвою польовий борщ. В даний час пастернак натуралізували і культивують в усьому світі, хоча до цих пір можна зустріти його дикорослі форми в Південній Європі, Туреччині, на Балканах і Кавказі.

Біологічні характеристики

Рослина холодостійка, коренеплоди за умов достатнього снігового покриву або злегка підгорнутими добре зимують у ґрунті і тривалий час зберігають свої товарні якості. Морозостійкість пояснюється підвищеним вмістом сухих речовин, фосфору, калію, а також волокнистою будовою коренеплодів. Краще перезимовують сорти з довгими коренеплодами, оскільки у них корова частина товстіша і верхівка коренеплоду заглиблена у ґрунт на 4–5 см, а у сортів округлої форми — до 1-2 см.

Насіння пастернаку починає проростати за температури +5°C, сходи з’являються на 15-20 добу. Вони витримують заморозки до -3. -5°C, а дорослі рослини до -7. -8°C.

Пастернак — рослина світлолюбна. Найбільш вимогливий до світла у перший період росту і розвитку. Пастернак вибагливий також до вологості ґрунту, який має бути рівномірно зволоженим протягом усього періоду вегетації, але надлишок вологи і близьке залягання ґрунтових вод рослини переносять погано.

Рослина належить до групи пряних овочевих рослин із високим вмістом сухих речовин.

Ароматичність пастернаку надають ефірні олії, що містяться у листках, коренеплодах і насінні. коренеплодах містяться мінеральні солі (особливо високий вміст калію), вітаміни: С, В1, В2, В6, РР, каротин; цукри, крохмаль, біологічно активні речовини, ферменти, білки, пектин, клітковина. У насінні виявлені фурокумарини, флавоноїдні глікозиди і кумарини. За вмістом легкозасвоюваних вуглеводів пастернак займає одне з перших місць серед коренеплідних овочевих рослин.

Листки: розсічені, роздільно-пірчасті, зверху глянцеві, знизу матові, зібрані у прямостійку, напівпрямостійку або розлогу розетку. Черешки листків округлі, гладкі, зелені, з антоціаном або без нього.

Стебло: ребристе, голе або слабо опушене, з короткими зеленими волосками.

Коренева система: м’ясиста, білого або жовто-білого забарвлення, з гладенькою поверхнею і добре вираженими вічками.

Суцвіття: двостатеві, дрібні, правильні, П’ятичленні, зібрані в складну парасольку з 5-15 променів; обгортка і оберточки найчастіше відсутні. Чашечка майже непомітна, віночок яскраво-жовтий.

Плід: двонасінник (вислоплідник)

Практичне використання

Коренеплоди пастернаку використовуються в кулінарії і консервній промисловості, листки – у дерматології для приготування відварів, насіння — у фармакології.

Коренеплоди мають приємний гострувато-солодкий смак і тонкий аромат, що нагадує змішаний букет овочів родини Селерові — моркви, петрушки, кмину, анісу, фенхелю.

Використовують пастернак як приправу в складі «білого коріння» у супах і соусах, з нього готують смачні і поживні самостійні другі страви у вареному, тушкованому, смаженому, запеченому вигляді. Можна використовувати в сирому вигляді самостійно або додавати в салати.

Широко визнані лікувально-дієтичні властивості пастернаку. Встановлено, що при його споживанні покращується травлення, зміцнюються стінки капілярних судин, спостерігаються болезаспокійлива і відхаркувальна дія. Рослина також має тонізуючі властивості. У народній медицині застосовується як сечогінний засіб, засіб для підвищення апетиту, проти кашлю, для пом’якшення і видалення мокротиння. В сучасній медицині пастернак застосовують для лікування і профілактики серцево-судинних захворювань, вітиліго.

Пастернак також цінна кормова рослина для тварин і птиці. При його згодовуванні значно підвищується якість молока і м’яса. Рослина — хороший медонос.

Агрономічні особливості

Висадка: березень.

Збір врожаю: жовтень.

Тривалість вегетації: 120-180 днів.

Хороші попередники: цибуля, капуста, гарбуз, картопля, кабачки, помідори, буряк.

Строки посіву насіння — весняні.

Спосіб посіву — широкорядний з шириною міжряддя 45 см.

Норма висіву насіння — 10-20 кг/га.

Глибина загортання — 1,5-3 см.

Період проростання насіння — 10-20 днів.

Особливості догляду

Догляд за посівами охоплює:

  • знищення кірки,
  • розпушування грунту
  • знищення бур’янів у міжряддях шляхом проведення культивацій
  • прополювання рядків
  • формування густоти травостою
  • ранньовесняні боронування

Пастернак, як і всі коренеплідні овочеві рослини, вимогливий до обробітку ґрунту. Система обробітку ґрунту сприяє його розпушуванню, збільшенню доступності рослинам запасів поживних речовин, води, повітря. У розпушеному ґрунті створюється сприятливий температурний режим, більш активно проходять мікробіологічні процеси, добре розвивається коренева система.

За необхідності один-два рази посіви пастернаку підживлюють. Якщо одночасно з сівбою не вносились фосфорні добрива і рослини виявляють ознаки голодування, то після проривання забезпечують перше підживлення, вносячи азотні, фосфорні і калійні добрива. Друге підживлення вносять через 20–30 днів на початку росту коренеплодів.

Шкідники

  • Тютюнова білокрилка
  • Морквяна муха
  • Іржавий (іржавинний) кліщ томатів
  • Цибулева дзюрчалка
  • Метлиця (луговий метелик)
  • Огірковий комарик
  • Блідий лучний метелик
  • Зонтична міль
  • Морквяна листоблішка

Хвороби

  • Альтернаріоз
  • Сіра гниль
  • Іржа
  • Бактеріальний рак
  • Борошниста роса
  • Переноспороз (Несправжня борошниста роса)
  • Септоріоз
  • Бактріальна гниль
  • Біла гниль
  • Жовтуха айстри
  • Іржа біла
  • Кільцева плямистість
  • Парша звичайна
  • Рамуляріоз
  • Ризоктоніоз
  • Різопусна гниль
  • Стемфіліоз (Сіра плямистість)
  • Техаська гниль
  • Фомоз
  • Церкоспороз
  • Цефалоспоріоз
  • Чорна бактеріальна плямистість
  • Дефіцит азоту
  • Дефіцит бору
  • Дефіцит заліза
  • Дефіцит калію
  • Дефіцит кальцію
  • Дефіцит магнію
  • Дефіцит магнію
  • Дефіцит марганцю
  • Дефіцит міді
  • Дефіцит молібдена
  • Дефіцит сірки
  • Дефіцит Фосфору
  • Дефіцит цинку

Сорти і гібриди

Пастернак рослина що це таке

Пастернак (рослина): вирощування та догляд, корисні властивості. Як виглядає рослина пастернак

Овочева культура, яка має надзвичайно корисні властивості і не так широко поширена у споживачів, – це пастернак. Рослина відома людині ще з часів Плінія (I століття до н. Е..). Завдяки своєму приємному запаху воно використовується гурманами в більшості випадків як прянощі. Мало хто знає, що основна перевага цієї рослини – це чудові корисні властивості для організму, особливо при дієтичному харчуванні.

Який вигляд має пастернак рослина?

Цей коренеплід є родичем моркви та петрушки, входить у сімейство парасольки. Його відмінні характеристики:

Практично неможливо встановити територію, де вперше з’явився пастернак. Рослина зустрічається на Кавказі, у Скандинавії, ​​Європі.

У старі часи пастернак відрізнявся малими розмірами та жорсткістю. В наш час існує кілька сортів цієї рослини:

  • «Круглий».
  • “Довгий”.
  • “Український розмір”.
  • “Гернсі”.
  • “Студент”.
  • Інші види.

Рослина пастернак: корисні властивості

Дана рослина характеризується досить корисним складом, в ньому є:

  • мікроелементи (фосфор, кальцій, мідь, залізо);
  • вітаміни (групи, С);
  • клітковина;
  • білок;
  • крохмаль;
  • жири;
  • органічні кислоти;
  • моно- та дисахариди;
  • ефірні масла;
  • харчові волокна.

Такий багатий склад робить цей коренеплід дуже поживним і цінним для людей, які дотримуються дієти. Слід зазначити, що за багатьох хвороб застосовується саме пастернак. Корисні властивості його виражаються в тому, що він:

  • збуджує апетит та покращує процеси травлення;
  • сприяє швидкому засвоєнню їжі;
  • має сечогінну дію;
  • підвищує потенцію;
  • зміцнює судини;
  • відмінний спазмолітик при кам’яній хворобі нирок та сечового міхура;
  • відновлює сили організму;
  • викликає спокійний сон.

За допомогою пастернаку усуваються багато симптомів таких захворювань, як:

  • подагра;
  • кам’яна хвороба нирок та сечового міхура;
  • бронхіт;
  • пневмонія;
  • нервові захворювання;
  • емфізема;
  • туберкульоз;
  • проблеми травної системи.

Таке рідкісне шкірне захворювання, як вітіліго, також лікує пастернак. Рослина має знеболюючий та антимікробний ефект. Цей коренеплід є чудовим тонізуючим та профілактичним засобом множинних захворювань.

Використання пастернаку

Вищезгаданий коренеплід завдяки своїм відмінним характеристикам з успіхом використовується в багатьох галузях. Кулінарія, альтернативна медицина – серед багатьох рецептів цих категорій є рослина пастернак. Застосування його відбувається таким чином:

  • як ароматна пряність для бульйонів, супів, пива, гарнірів;
  • як основний овоч за дотримання низькокалорійного харчування;
  • як домашні ліки від різних хвороб (наприклад, відвар з даного коренеплоду чудово допомагає при кашлі);
  • як кормову культуру для корів та свиней.

Також додають при консервації овочів рослину пастернак. Використання його при заготівлі плодів на зиму виявляється у застосуванні як ароматна спеція.

Посадка рослини в домашніх умовах

Пастернак висаджують за допомогою методу посіву насіння, яке відрізняється досить великим розміром. Роблять спеціальні рядочки, між якими повинна зберігатися дистанція в 40 см. У лінії насіння від насіння садять на відстані близько 10 см. У більшості випадків необхідна дистанція забезпечується пізніше, коли зійдуть насіння, і їх проріджуватимуть.

Чудовий час для посадки – рання весна. Насіння цього коренеплоду характеризується такими особливостями:

  • непогано витримують заморозки;
  • проростають протягом 20 днів;
  • люблять досить зволожений ґрунт.

Погана схожість – це головна негативна особливість пастернаку.

Догляд за рослиною

Цей коренеплід не дуже вибагливий. Здійснюючи догляд за рослиною, важливо пам’ятати такі рекомендації:

  1. Сходи пастернаку потребують проріджування та розпушування ґрунту.
  2. Рослина воліє рясний полив лише за посушливу погоду. Якщо протягом певного часу йшли дощі, поливати його вже не варто, оскільки надмірна кількість вологи не бажана.
  3. Цей коренеплід не приваблює шкідників, тому обприскувати його хімікатами не потрібно.
  4. Пастернак для гарного врожаю можна підгодовувати. Як добрива рекомендується використовувати біостимулятори або спеціальні комплекси.

Корисний коренеплід можна отримати без особливих витрат. Важливо лише дотримуватися вищевказаних правил догляду за рослиною – і тоді вона порадує багатим урожаєм.

Як заготовляти пастернак?

Прибирання цього коренеплоду може здійснюватися двома способами:

  • Пізньої осені, пізніше всіх коренеплодів, бажано за сухої погоди. Листя акуратно зрізають, корінь викопують і сушать. Зберігати такий овоч потрібно в сухих підвалах або ємностях, присипавши його піском.
  • Восени зрізати листя, а коренеплоди залишити зимувати і напровесні прибирати з поля.

Слід пам’ятати кілька рекомендацій при виборі пастернаку:

  • чим біліший коренеплід, тим він солодший;
  • бажано для приготування їжі вибирати тільки тверде коріння, без псування і плям, не особливо великих розмірів, так як в інших їстівна частина буває занадто жилистою.

Важливо знати, що в жодному разі не варто вживати дикий пастернак, оскільки він є отруйним.

Рецепти приготування пастернаку

При приготуванні багатьох страв можна використати пастернак. Рослина, рецепти приготування якої відрізняються простотою, застосовують у більшості випадків як ароматну пряність. Його додають у меленому вигляді до домашньої кави, варять на підставі пастернаку бульйони та супи. Він добре поєднується з іншими коренеплодами, надаючи вишуканого смаку, наприклад, тушкованим овочам.

В Англії із пастернаку готують святкові страви. Наприклад, згідно з старовинним рецептом, цю рослину необхідно обсмажити на сухій сковорідці з двох сторін. Потім помістити його в каструлю, залити окропом і варити до готовності. Після цього зробити пюре. Подають його як гарнір до м’яса або риби.

Інший, не менш смачний, рецепт передбачає смаження пастернаку, як картоплі. Його необхідно почистити і нарізати скибочками і смажити на оливковій олії. В кінці приготування додати цибулю та томати, посолити. Помідори можна поміняти томатним соком. Страва виходить дуже ніжна, смачна і апетитна.

Також цей коренеплід, попередньо змочений в оливковій олії, готують на грилі.

З пастернаку можна приготувати салати чи супи-пюре. Рецептів багато, було б бажання!

Протипоказання до вживання пастернаку

Цей коренеплід суворо забороняється використовувати для приготування їжі або як ліки людям з такими захворюваннями:

  • Запалення шкіри – фотодерматоз – це коли підвищена чутливість шкірного покриву до сонячних променів. Справа в тому, що пастернак містить фурокумарини, що підвищують шкірну чутливість до світла.
  • Індивідуальною нестерпністю.

Також ця рослина протипоказана людям у віці та маленьким дітям.

Пастернак – рослина з відмінними лікувальними властивостями та смаковими особливостями. Виростити його не становить особливих труднощів. Але, застосовуючи його як ліки, потрібно попередньо проконсультуватися з лікарем, щоб уникнути багатьох складних та неприємних наслідків.

Пастернак посівний.

Поширення

У дикому вигляді рослина росте у Європі, Туреччині, на Кавказі.

На території України рослина зустрічається в європейській частині, на Північному Кавказі та у Західному Скандинавії. Росте серед чагарників, по бур’янистих місцях.

Рослина натуралізована та культивується всюди у світі.

Трав’янистий дворічник або багаторічник з м’ясистим коренем.

Стебло гостроребристе, прямостояче, борозенчасто-гранене, шорстке, опушене, у верхній частині гіллясте, висотою 30-100 (200) див.

Листя чергове, непарноперисте, з 2-7 пар яйцевидних, великопильчатих або лопатевих, менш опушених сидячих листочків; нижнє листя короткочерешкове, верхнє – з вагінальною основою, сидяче.

Квітки обох статей, дрібні, правильні, п’ятичлені, зібрані в складну парасольку з 5-15 променів; обгортка та обгортки найчастіше відсутні. Чашечка майже непомітна, віночок яскраво-жовтий.

Плід – округло-еліптичний, плоскосжатий, жовтувато-буруватий вислоплодник. Коренеплід білий, товстий, солодкуватий і приємно пахне, форма варіює від округлої, як у ріпи, до конусовидної, як у моркви, колір на розрізі жовтувато-сірий або жовтувато-бурий.

Цвіте другого року у липні — серпні. Плоди дозрівають у вересні.

Рослина багата на мінеральні солі, вуглеводи; у його коренях є також значна кількість вітамінів – тіаміну, нікотинової кислоти, рибофлавіну, а також ефірної олії; виявлені білкові речовини, жирна олія, клітковина, крохмаль, пектинові речовини. У плодах знайдено фурокумарини (не менше 1% – ксантотоксин, бергаптен, сфондин, поліїни), флавоноїдні глікозиди та кумарини.

До складу ефірної олії входить октилбутиловий ефір масляної кислоти, що визначає його своєрідний запах.

Значення та застосування

Як культурна овочева та кормова рослина пастернак посівний відомий з кінця XII століття. Однак широко вирощувати його стали з початку XVIII століття.

Пастернак посівний добре росте у родючому, дренованому садовому грунті. Ділянки віддає перевагу сонячним, теплим. Розмножують його посівом насіння, його садять у травні відразу на постійне місце.

Медоносні бджоли збирають із квіток пастернаку посівного багато нектару. Мед високої якості, світлий.

Застосування у кулінарії

Рослина має слабкий запах, що нагадує запах петрушки, пряний, солодкуватий смак, подібний до смаку моркви. Пастернак широко застосовується в кулінарії та кондитерському виробництві. Його коріння вживають тушкованими, а також як приправу до супів, гарнір до м’яса або як пряність до овочевих салатів.

Застосування у медицині

Як лікарську сировину використовують плід пастернаку посівного (лат. Fructus Pastinacae sativae ), який заготовляють, скошуючи рослини машинами при побурінні 60-80% парасольок і досушуючи у валках, а потім обмолочуючи та очищаючи від домішок.

З плодів пастернаку фармацевтична промисловість випускає лікарські препарати. Один із них — «Бероксан», ним лікують деякі шкірні захворювання, зокрема вітіліго. В експериментальних дослідженнях було показано, що фурокумарини пастернаку підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетових променів, що сприяє репігментації знебарвлених ділянок шкіри у людей, які страждають на вітіліго.

Лікувально-дієтичні властивості пастернаку визнано лікарями. Встановлено, що він покращує травлення, зміцнює стінки капілярних судин, має болезаспокійливу та відхаркувальну дію, має тонізуючі властивості. У сучасній медицині пастернак використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань.

У рамках виду виділено три підвиди:

Пастернак: корисні властивості та вирощування.

Корисні властивості має не тільки корінь пастернаку, але також його листя та насіння. Так що в справу можна використовувати вершки та коріння.

Отже, вершки. Головна корисність листя – велика різноманітність вітамінів.

Насіння пастернаку багате на ефірну олію. А воно, у свою чергу, надає корисну дію на різні системи організму.

Коренеплід пастернаку містить вуглеводи, мінеральні солі, рутин, велику різноманітність вітамінів із груп B, C, аскорбінову кислоту, а також життєво важливі елементи: кадмій, натрій та залізо.

Як засушити пастернак та його корисні властивості

У червні-липні листя треба зібрати та висушити (можна на сонці). Потім подрібнити і помістити в суху ємність, що провітрюється, наприклад дерев’яну коробочку або полотняний мішечок.

У вересні збираються плоди, які слід засушити на зиму. Коренеплід необхідно ретельно промити, обрізати зайве та нарізати середніми шматочками.

Після нарізки всі шматки треба розкласти на пергаментному папері і засушити, наприклад, в духовці або спеціальній сушарці для овочів, грибів і фруктів. Далі протягом кількох днів треба витримати пастернак за кімнатної температури. Потім повторити сушіння. Подальше зберігання у ганчірковому мішечку або банку при цьому максимально зберігаються його корисні властивості.

Після кількох місяців зберігання рекомендується «провітрити» сушений пастернак, пересипавши з однієї банки в іншу.

Розглянемо деякі його корисні властивості при різних розладах та захворюваннях.

При облисіння

Від цієї недуги допомагає відвар із сушеного листя пастернаку. Для приготування потрібно 1 ст. Листя залити двома склянками гарячої води, варити 10 хвилин і настояти 2 години. Приймати відвар потрібно 3 десь у день 1 ст.л. Також для посилення ефекту слід масажними діями втирати настій у проблемні місця.

Сечокам’яна та нирковокам’яна хвороби

Для лікування корисний відвар із листя та квіток. Потрібно одну столову ложку. сухої суміші залити склянкою окропу та кип’ятити 15-20 хвилин. Потім засіб потрібно ретельно процідити та остудити. Оптимальна кількість відвару для лікування – 1 ст.л., тричі на день незалежно від їди.

При кишкових кольках

Коліки в кишечнику можуть мати найрізноманітніше походження. Впоратися з ними допомагає відвар із листя. Необхідно одну столову ложку трави залити 1,5 склянками окропу, нагріти до кипіння, зняти з вогню та наполягати 3-4 години. Приймається цей засіб за півгодини до їди по третині склянки тричі на день.

Для психо-емоційної системи

Для підвищення настрою, концентрації уваги і впорядкування думок можна набрати в долоні трохи насіння, розтерти в руках до теплоти, піднести до обличчя і вдихати протягом декількох хвилин. Носові рецептори досить швидко звикають до пряного терпкого запаху. Безперечно, кілька подібних сеансів ароматерапії подарують більше позитивних спогадів про літо.

При ослабленому імунітеті

Сушений корінь потрібно подрібнити на порошок. Потім 2 ст. треба розмішати у склянці з окропом і перелити в термос. Тримати засіб потрібно близько 12-14 годин. Далі до настою додається 1 ст. меду, бажано гречаного. Використовується засіб 4 десь у день 1 ст.л. Особливо варто звернути увагу на корисні властивості пастернаку під час весняного та осіннього загострення.

Малокровість та анемія

Пастернак нормалізує обмін речовин, також сприяє прискореному утворенню кров’яних клітин. Тому його застосування безсумнівна користь за будь-якої анемії. Найкраще використовувати відвар із 2 ст.л. сушеного коріння на склянку води. Вживати потрібно з медом двічі на день по половині склянки.

Кашель та застудні захворювання

При перших симптомах застуди та кашлі потрібно приготувати настій із пастернаку. Для цього 2 ст. подрібненого кореня треба залити склянкою окропу, додати 4 ст. цукру та наполягати 8-10 годин у термосі. Приймати 4 десь у день 1 ст.л. Засіб дуже ефективний!

Депресії апатії

Для приготування потрібно подрібнити середній коренеплід, утрамбувати у пляшці та залити горілкою 40% (0,5 л). Настоянку треба витримати 3 тижні у темному місці. Періодично засіб треба струшувати. Застосовується настойка по одній чайній ложці не більше трьох разів протягом 24 годин.

Від випадання волосся

Необхідно вичавити сік з 2 середніх бульб, а також з 3 морквин та одного буряка. Застосовується засіб тричі на день по половині склянки до помітного покращення стану волосся. Переважно пити овочевий сік до їди за півгодини.

Після операцій

Настій із сушеного подрібненого коріння та листя пастернаку сприяє зміцненню тканин, прискоренню кровообігу та утворенню сил. Отже, значно прискорюється відновлення після перенесених операцій та травм. Для приготування настою треба 2 ст. суміші залити склянкою окропу та приймати 3 рази на день.

Корисні властивості свіжого соку

Свіжий сік підвищує загальний тонус, опірність організму до застудних захворювань. Покращує травлення, мозкову діяльність, потенцію та роботу серцево-судинної системи.

Посадка, вирощування та догляд

Для приготування свіжих соків з пастернаку і отримання максимальної користі потрібно просто вирощувати його у себе на дачній ділянці. Адже цей овоч не вибагливий, а вирощування та догляд за пастернаком не принесе багато клопоту.

За умов вирощування пастернак дуже схожий на моркву. Тому багато порад можна використовувати і для вирощування «помаранчевого кореня».

Спочатку пастернаку потрібно вибрати сонячне місце з родючим пухким ґрунтом. Готувати її краще восени на весняній посадці. Грунт треба перекопати, удобрити гноєм, що перепрів, (піввідра на 1 кв.м) або перегноєм з компостної ями. Земляні грудки перед зимівлею краще не розбивати.

Найпоширеніші сорти пастернаку – «Круглий ранній» та «Студент середньостиглий». Головна відмінність – форма коренеплоду та час дозрівання. Так що орієнтуйтеся на тип ґрунту на своїй ділянці та особисті уподобання.

У перші декади квітня, за 3-4 дні до посадки, грядку під пастернак потрібно знову перекопати, тільки без гною. Рекомендується робити високі грядки, оскільки корінь пастернаку може бути досить довгим. Також необхідно внести мінеральні добрива (на 1 кв. м):

  • суперфосфат – 2 ст. л.;
  • сульфат калію – 1 ст. л.;
  • натрієва селітра – 1 ч. л.;
  • деревна зола – півлітрова банка.

Насіння пастернаку бажано замочити у розчині золи на 48 годин. На 1 літр води потрібно 20 гр. золи.

При посіві слід внести насіння рядами на глибину 3-4 см. Між рядами витримати відстань 20-22 см. Після висаджування ґрунт акуратно ущільнити. Для прискорення сходів можна вкрити грядку поліетиленовою плівкою.

Головна особливість при вирощуванні пастернаку – сильне розгалуження його вершків. Тому з ним можна посадити редис або кріп. Ці рослини допоможуть контролювати нормальне зростання.

У червні-липні пастернак цвіте широкими парасольками, що нагадують квітучий кріп. Жовто-бурі коренеплоди дозрівають ближче до вересня.

Зазвичай перше листя пастернаку з’являється через 3 тижні після посадки. Коли буде 2 листи, то потрібно зробити перше проріджування. Між сходами має залишитися 5-6 см. Далі потрібно стежити за відстанню між сходами і при необхідності прорізати занадто часті посадки. Наприклад, коли з’являться 7-8 листя, відстань варто зробити щонайменше 10 див.

Догляд за пастернаком має на увазі часте розпушування, видалення бур’янів і рідкісний, але рясний полив. Головне – вода не повинна застоюватись у ґрунті.

Для формування рівних та здорових коренеплодів можна внести добрива. Спочатку сечовину (30 гр. на 10 літрів води). Через 20-25 днів рекомендується удобрити азофоскою (20 гр. на 10 л води). Усі розрахунки наведено на 1 кв.м.

Таким чином, догляд за пастернаком – досить просте завдання, з яким, безперечно, може впоратися практично кожен дачник. Цікаво, що рослина не боїться холодів, а також посух.

Боротьба зі шкідниками

Деякі хвороби і шкідники все ж таки іноді атакують пастернак. Зрозуміло, при перших симптомах слід вжити заходів.

Септоріоз

Якщо на листі з’явилися сірі або бурі плями, то, можливо, це септоріоз. В результаті листя всихає, а парасольки стають слабкими і втрачають зав’язі насіння.

Для боротьби рослина обприскується фундазолом (0,1%). Після збирання врожаю важливо ретельно очистити грядку від заражених частин рослини та спалити їх.

Мокра бактеріальна гнилизна

Дуже поширене захворювання у пастернаку та багатьох інших коренеплодів. Основні симптоми – водно-маслянисті плями з неприємним запахом. Головна небезпека – утворення цієї хвороби, як у ґрунті при вирощуванні, так і при зберіганні. Також у підвалах можливе швидке поширення на інші овочі.

Для профілактики важливо ретельно обробляти ґрунт, видаляти старе коріння, інші рослинні залишки та періодично перевіряти врожай при зберіганні. При виявленні захворювання необхідно негайно видалити заражені коренеплоди.

Коренева попелиця

Досить небезпечна комаха для багатьох коренеплодів. Основні симптоми – закручування листя та загальний нездоровий вид рослини.

Для боротьби ефективні натуральні методи, наприклад, розпушування з додаванням до ґрунту меленого перцю (1 ч. л на стебло). Також можна обприскати пастернак гептенофосом.

Збір та зберігання врожаю

Оптимальний час для збирання пастернаку вересень – жовтень. Як правило, його прибирають пізніше за решту коренеплодів.

Для викопування краще використати вила. Відразу потрібно обрізати листя, перевірити і помістити коріння в ящик, ретельно пересипаючи піском, якщо вони призначені для зимового зберігання.

Зберігати пастернак можна з картоплею у темному та сухому підвалі при температурі +1-3 градуси. Зазвичай пастернак зберігається дуже добре, зберігаючи у своїй початкову форму. Тільки за кілька місяців можливе ущільнення верхнього шару коренеплоду.

Якщо врожай невеликий, то коренеплоди можна тримати в холодильнику протягом місяця і використовувати як інгредієнт для приготування різних страв або як інгредієнт лікарських засобів домашньої аптеки.

Також можна не викопувати пастернак восени, а залишити його в ґрунті до весни. Він добре переносить природні зміни, зберігаючи всі корисні властивості. Досить лише перед зимівлею вкрити грядки лапником або соломою шаром 15 см. А викопувати коріння пастернаку потрібно відразу після танення снігу.

Усі роботи з вирощування та догляду за пастернаком рекомендується робити вранці або ввечері, а також у рукавичках. Тому що у складі всіх частин рослини міститься органічна захисна кислота. У сонячні дні вона найактивніша, а при прямому впливі зі шкірою може спричинити опіки.

Рослина можна і потрібно застосовувати для приготування багатьох страв. Причому корінь можна використовувати як самостійний овоч, і як приправу. Любителі різноманітної та здорової їжі додають листя у різні страви, наприклад, салати.

Як приправу використовується насіння пастернаку. Наприклад, при консервуванні, маринуванні та соленні вони надають інгредієнтам міцність та неповторний пряний аромат.

Що таке Пастернак, де він росте та використовується

http://enc.mail.ru/article/1900432376
http://www.russianhit.ru/health/ingredients/?id=16
Пастернак
посівний — дворічна пряно-ароматична рослина, що вирощується в багатьох країнах. У народі його називали «білий корінь», підкреслюючи цим, що як пряність використовують корінь рослини, що нагадує на вигляд корінь петрушки або селери і має біле забарвлення.
Цей представник сімейства селери відомий у багатьох країнах з давніх часів, окультурен, хоча і зараз його можна зустріти в дикому вигляді на Уралі, в Алтайському краї. Широко обробляється з XVIII століття, коли оцінили його як продукт, що добре впливає на травлення. Зростає у Європі, Азії, Америці. Має інші назви: польовий борщ, поповник, козелка.
Пастернак завдяки наявності калію зменшує при необхідності вміст води в організмі. Він здатний покращувати травлення, збуджувати апетит. З лікувальною метою використовують корінь пастернаку, а також надземну частину. Відвари його мають сечогінні властивості, попереджають напади стенокардії, знімають спазми і болючі відчуття. У фармацевтичній промисловості із висушених плодів та квітів готують препарати, що впливають на нервову систему, що використовуються для лікування коронарної недостатності судин, хвороб шлунково-кишкового тракту, при неврозах. Корисний людям, що одужують. Листя рослини використовують у дерматології.
Як пряність використовують всі частини рослини, що володіють слабким, тонким запахом, подібним до запаху петрушки, пряним солодкуватим смаком, що нагадує смак моркви, кмину, анісу, фенхелю.
Особливо цінною пряністю є, звичайно, корінь рослини, що має м’ясисту м’якоть з білим або трохи кремуватим забарвленням. Відомо, що довгий час, до появи в Європі картоплі, він був незамінним у харчуванні людини.
З тертого підготовленого коріння готують салати, у тушкованому вигляді використовують як гарнір, особливо до м’яса. Салати роблять із листя та стебел цієї рослини. Пастернак поєднується в салатах з помідорами та огірками. При обробці кореня не слід допускати окислення (щоб корінь пастернаку не окислявся, його чистять і ріжуть ножем з нержавіючої сталі, до обробки очищений корінь тримають у підкисленій воді (сік лимона, лимонна кислота).) Пастернак використовується для перших, особливо овочевих страв. Ароматне пюре з кореневища пастернаку можна вважати не лише делікатесом, а й дієтичною стравою. Деяку різкість рослини знімає добавка молока. Сушене листя пастернаку використовують як приправу до багатьох овочевих та м’ясних страв.
Пастернак широко застосовують у консервній промисловості. http://www.kuking.net/8_1069.htm
http://www.novygorod.ru/ru/news/volume2294/ogorod/article8118/
http://www.cultinfo.ru/fulltext/1/001/008 /087/340.htm

Штучка

він уже давно не росте…
він тепер лише читається

trinadzatij

Приправа така, росте (дивно!) у городі

veresk