Діяльність куратора на першому курсі (адаптаційний період).

Етап формування пристосувальних механізмів у студентів-першокурсників, активізації психічних процесів як відповідної реакції організму на нові умови, створення умов для сприйняття студентом нової соціальної ролі. Куратор вивчає схильності, здібності, інтереси та нахили студентів, щоб педагогічно доцільно залучати їх до активної навчально-виховної, громадської, трудової та фахової діяльності, формує первинний колектив академічної групи, виробляє у студентів навички самостійного розв’язання проблем.

Закріплення навичок саморегуляції студента в процесі адаптаційного періоду. Куратор має надавати допомогу в організації режиму студента; з’ясовувати проблеми, пов’язані з побутовими умовами; координувати участь студентів у різноманітних видах діяльності; активізувати діяльність студентського самоврядування. Важливо також формувати у студентів відповідальне ставлення до виконання своїх навчальних і громадських обов’язків, розвивати навички самоосвіти, самоорганізації, самодисципліни, самоконтролю і самовиховання.

Стійка адаптація. На цьому етапі закріплюються знання, навички і вміння самовиховання, стабілізується успішність, зростає рівень самостійності, активності в науково-дослідницькій та громадській роботі, самоорганізації вільного часу тощо. У цей період студентський колектив уже сформувався і згуртувався, тому робота куратора полягає в організації колективної діяльності всіх членів групи (проведення екскурсій, походів тощо).

Після адаптаційний період. У процесі навчально-виховної роботи формуються вміння та навички самоосвітньої діяльності, намагання професійно самовдосконалюватися. Оскільки з’являються нові джерела виховного впливу на студентську молодь, куратору слід тримати в полі зору всю життєдіяльність академічної групи, вникати в усі процеси, що відбуваються у молодіжному середовищі, аналізувати, оцінювати потік інформації і спрямовувати її у потрібному напрямі.

Робота куратора зі студентським активом триває від першого до п’ятого курсу включно, але з часом цей процес набуває нових якостей. Ініціаторами більшості заходів стають саме студенти, моральна та інтелектуальна відповідальність їх зростає. Куратор зі студентами старших курсів приділяє увагу питанням професійного самовизначення, формуванню громадської спрямованості, професійної усталеності.

У своїй діяльності куратори використовують різноманітні методи і форми виховної роботи. Це щотижневі виховні години, бесіди за “круглим столом”, дискусійні клуби, інші заходи виховного впливу в студентських аудиторіях і гуртожитках; культпоходи історичними місцями тощо.

Ефективність виховної роботи куратора академічної групи значною мірою залежить від її планування. Воно має бути чітким і цілеспрямованим, що дасть змогу уникнути багатьох помилок та негативних явищ у студентській групі.

Результативність роботи кураторів значною мірою залежить від дотримання відповідних умов, які передбачають:

■ планування роботи спільно з активом групи;

■ вибудовування стосунків з групою залежно від педагогічної ситуації, а також враховуючи індивідуальні особливості студентів;

■ залучення усіх студентів до суспільних справ і відповідальності за них;

■ допомогу студентам у виконанні багатьох суспільних ролей;

■ запобігання байдужості, безконтрольності і безвідповідальності;

■ сприяння розвитку студентського самоврядування, ініціативи, суспільної активності.

Цілеспрямоване формування готовності кураторів до педагогічної діяльності передбачає систематичне і комплексне використання принципів, засобів, форм, методів професійного виховання.

Результативність виховного процесу залежить від певних педагогічних умов, серед яких особливо значущим є співвідношення позиції особистості і системи педагогічних впливів.

Контрольні запитання та завдання:

Розкрийте сутність поняття “індивідуально-виховна робота”.

З чого складається індивідуально-виховна робота зі студентами?

Хто такий куратор групи, які його права, обов’язки? Назвіть основні функції! та завдання куратора групи. У чому відмінність у кураторській роботі на різних курсах навчання студента?

Що означає поняття “ефективність виховання”?

Від чого залежить ефективність і результативність роботи куратора групи?

Що входить до плану роботи куратора групи та методики його відпрацювання?

Назвіть основні критерії ефективності управління системою виховної роботи на рівні куратора. Які види позааудиторної роботи ви знаєте?

Зайченко І. В. Педагогіка: Навчальний посібник. – Чернігів: ЧДПУ, 2003.

Алексюк А. А. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. – К., 1998.

Алексюк А. М., Грищенко М. М., Киричук О. В. та ін. Педагогіка: навч. посібник для студентів університетів. — К., 1995. Балл Г. О. Парадигма діалогу і проблема прилучення до наукової культури // Професійна освіта: педагогіка і психологія: Українсько-польський щорічник / За ред. Т. Левовицького, І. Зязюна, і. Більш, Н. Ничкало. — Че-нстохова-Київ, 1999.

Бойко А. М., Бардінова В. Д., Гриньова М. В., Пащенко В. О. та ін. ПерсоналЇЇ в історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагоги: Підручник / За заг. ред. А. М. Бойка. – К.: Професіонал” 2004.

Варій М. Й., Ортинський В. Л. Основи психології І педагогіки: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. Ващенко Г. Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. – К.: Укр. вид. спілка, 1997.

Введение в педагогическую деятельность: Учеб. пособ. для студ. высш. лад. учеб. заведений / А. С. Роботова, Т. В. Леонтьева, И. Г. Шапошникова и др. – М., 2000. Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: Навчальний посібник. – Дрогобич: Коло, 2003. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: Методич* ний посібник для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.

Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія: Навчальний посібник. – К.: Вища шк., 1995. Гвесен С. И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию. М.: 1995.

Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997.

Гусак П., Мартиросян Л. Історія педагогіки України. -Луцьк: Вид. Волинського держ. ун-ту, 1996. Державна національна програма “Освіта”. Україна XXI століття. Інститут системних досліджень освіти України. -К.: Райдуга, 1994.

Дубасенюк О. А. Методичні рекомендації керівнику академічної групи з виховно)” роботи серед студентів педагогічного університету. – Житомир, 2000. Дьяченко М. И., Осипенков Є. Ф. Мерзляк Л. Е. Психолого* педагогические основы деятельности командира / Под ред. Павловського И. Г. – М.,1977.

Зязюн І. А. Педагогічна майстерність як мистецька дія: Посібник для вчителів (Книжка в журналі) // Рідна школа. — 1995.-№7-8.-С.39.

Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура препоадавателя: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр “Академия”, 2002. Карпенчук С. Г. Теорія І методика виховання: Навчальний посібник. – К.: Вища шк., 1997.

Концепція національного виховання // Освіта. – 1994. – 16 жовтня.

Крушельницька О. в. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2003, Кузьмінський А. I. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – /С: Знання, 2005.

Мазуха Д. С, Опанасенко Н. I. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методи, програми, процедури. Навч. посібник для вищої школи. — К., 1998.

Мартиненко С. М., Хоружа Л. Л. Загальна педагогіка: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002.

Мойсеюн Н. Є. Педагогіка. Навчальний посібник / 3-тє вид., доп. – К., 2001.

Нікопаєнко С. М. Стратегія розвитку освіти України: початок XXI століття. – К.: Знання, 2006. Падалка О. С. та ін. Педагогічні технології: Навчальний посібник. – К., 1996.

Пальчевський С. С. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2007.

Педагогика: педагогические теории, системы, технологии / Под ред. С. А. Смирнова. – М., 199в.

Педагогика: Учеб. пособие для студ. педагогических учеб.

заведений / В. А. Сластёнин, И. Ф. Исаев, А. И. Мащенко,

И. И. Шиянов. – 4-е изд. – М., 2002.

Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. /3. И. Курлянд,

P. I. Хмелюк, А. В. Семенова та ін..; За ред. 3. Н. Курлянд. –

2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2005.

Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: А. І. Кузьмінський,

Перевалов В. Ф. Подготовка офицеров к управленческой деятельности (вопроси теории и методики). – М., 1991. Подласый И. П. Педагогика: Новый курс: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений: В 2 кн. – М., 2002. Психология и педагогика. Учебное пособие / под. ред. А. А. Бодалееа, В. И. Жукова, П. Г. Лаптева, В. А. Сластенина. -М., 2002.

Савенкова Л. О. “Комунікативна атака” у формуванні навичок педагогічного спілкування // Педагогіка і психологія. -7998. -ЛІМ. -C.101.

Селиванов B.C. Оновы общей педагогики: Теория и методика воспитания: Учеб. пособие для студ. высш. лед. учеб. заведений /Под ред. В. А. Сластенина. — 2-е изд., испр. -М.: Издательский центр “Академия”, 2002. Слєпкань 3.1. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навчальний посібник. — К.: Вища шк., 2005. Ступарик Б. М. Національна школа: витоки, становлення: Навч. мет. пос. – К.: ІЗМН, 1998.

Тімар Томас Б., Кірп Де й в ід Л. Як домогтися досконалості в освіті. Переклад з англ. Анжели Кам’янець. – Львів: Літопис, 2004.

Ушинський К. Д. Рідне слово // Твори: В 6 т. – К.: Радянська школа, 1954. -Т. 1.

Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: “Академвидав”, 2006.

Цехмістрова Г. С, Фоменко Н. А. Управління в освіті та педагогічна діагностика. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2005.

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ КУРАТОРА

Куратор призначається для надання допомоги студентам у формуванні студентського колективу групи, проведенні індивідуальної навчально-виховної роботи, здійснення зв’язків із батьками студентів, з’ясування проблем студентів, надання їм можливої допомоги, контролю за навчальним процесом тощо. Куратором студентської групи може бути викладач, який користується авторитетом, відзначається високими моральними якостями, володіє неабиякою педагогічною майстерністю і організаторськими здібностями та може забезпечити позитивний виховний вплив на студентів.

Куратор призначається розпорядженням декана факультету (директора інституту) за поданням завідувача кафедри. Виконувана ним робота планується в журналі куратора і враховується в індивідуальному плані роботи викладача. Куратор закріплюється за студентською групою, як правило, на весь період навчання в університеті. Зміна куратора може здійснюватися деканом (директором) з поважних причин, якщо він не справився з виконанням своїх обов’язків або за ініціативою студентів групи.

1. Обов’язки куратора

• сприяти створенню в студентській групі здорового морально-психологічного клімату, встановленню нормальних стосунків між студентами і викладачами та співробітниками університету;
• допомагати активу групи у формуванні студентського колективу, виробленні позитивних ціннісних орієнтацій у студентів, спрямованих на здобуття знань, підвищення свого загального культурного рівня, ведення здорового способу життя тощо;
• проводити індивідуальну виховну роботу зі студентами групи, з’ясовувати стан їх дисципліни та навчання, умови проживання, піклуватися та надавати можливу допомогу студентам у вирішенні тих проблем, які залежать від університету;
• встановлювати та підтримувати зв’язки з батьками студентів. Своєчасно їх інформувати про стан академічної успішності та проблеми, що можуть виникнути у студентському житті їх дітей і вирішення яких потребуватиме допомоги батьків;
• проводити заходи організаційної та виховної роботи в студентській групі за планами ректорату, деканату та власним планом;
• складати плани культурно-виховної роботи в закріпленій студентській групі і звіти про їх виконання;
• регулярно вести журнал куратора;
• допомагати студентам у виборі навчальних дисциплін вибіркового циклу;
• надавати студентам допомогу в підборі місць розподілу та працевлаштування;
• дотримуватися конфіденційності в індивідуальній роботі з підопічними студентами та не розповсюджувати інформацію, що особисто їх стосується.

2. Права куратора

• висувати найкращих студентів групи за успіхи в навчанні, науковій, спортивній, культурно-масовій та громадській роботі до нагороджень та різних форм заохочень;
• виступати перед адміністрацією про застосування встановлених форм дисциплінарного та адміністративного стягнення до студентів за допущені ними порушення трудової, навчальної дисципліни, громадського порядку тощо;
• брати участь в оцінці організаторських здібностей підопічних студентів, виконання ними громадських доручень;
• захищати підопічних студентів, коли до них застосовуються несправедливо завищені міри стягнення. Відрахування студентів з університету з усіх причин робиться тільки після погодження з куратором;
• брати участь у вирішенні питань призначення стипендій, поселення у гуртожитки студентів закріпленої групи