10 питань про щеплення для дорослих. Що треба знати всім

“Відсутність планової вакцинації від хвороб може обернутися набагато важчими наслідками, ніж Covid-19”, – з такою заявою ще влітку виступив очільник ВООЗ д-р Тедрос Адханом Гебрейесус.

Лікарі б’ють на сполох через падіння рівня щеплення, яке відбувається у всьому світі у зв’язку з коронавірусом. Знижується вакцинація і в Україні.

Існує міф, що щеплення потрібне лише дітям. Але це не так.

Вакцинація дорослим також потрібна. Особливо, якщо у дитинстві були пропущені щеплення.

Крім того, імунітет проти деяких захворювань зберігається не на все життя, тому доросла людина має пройти ревакцинацію – повторне введення вакцини.

Чому щеплення – це важливо ?

За оцінкою ВООЗ, щороку завдяки вакцинації у світі вдається зберегти від двох до трьох мільйонів дитячих життів.

Завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу, захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%.

Тобто від хвороб, які ще недавно були причиною масових смертей та інвалідності, тепер можна захиститися за допомогою щеплення.

Коли діти і дорослі пропускають щеплення за календарем, зростає ризик спалахів інфекційних хвороб, від яких це щеплення могло захистити, наприклад, поліо, кір, краснуха, дифтерія, говорить медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова.

Лише нещодавно Україну називали столицею кору в Європі. Минулого року на цю дуже небезпечну інфекційну хворобу, від якої немає лікування, захворіло понад 100 тисяч українців.

Завдяки масовій кампанії з імунізації спалах вдалося приборкати, але випадки кору все ще фіксують в Україні.

“Кір нікуди від нас не пішов. Він є, циркулює і більш поширеним є у холодну пору року. З початку 2020 року було понад 250 випадків”, – говорить Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики і закликає продовжувати вакцинацію, попри коронавірус.

Також в Україні нещодавно фіксували спалахи таких небезпечних хвороб, як дифтерія та правець.

Які вакцини потрібні дорослим?

В Україні діє затверджений національний календар щеплень. За ним діти до 16 років мають обов’язково отримати щеплення від 10 хвороб – від туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, правцю, кашлюку, кору, паротиту, краснухи, вірусного гепатиту В, гемофільної інфекції.

Автор фото, moz.gov.ua

Якщо доросла людина не має якогось з цих щеплень, лікарі радять зробити його обов’язково.

Також лікарі рекомендують щороку робити вакцинацію від грипу.

Крім того є так звані додаткові щеплення, які поки що не входять у національний календар, але лікарі рекомендують їх зробити, щоб захиститися від небезпечних хвороб.

Це такі щеплення:

• від пневмококової інфекції. Це профілактика багатьох респіраторних захворювань. І грип, і COVID-19 можуть ускладнюватися ще і бактеріальною пневмонією, а пневмокок — її найпоширеніша причина.
• від вірусу папіломи людини. Причиною 70% випадків раку шийки матки є папіломавірус.
• вітряної віспи (вітрянки). Ця дуже заразна хвороба зазвичай переноситься легко, проте можуть виникнути ускладнення.
• гепатиту А. В Україні трапляються його спалахи через забруднення води.
• Від менінгококової інфекції. Менінгококовий менінгіт — небезпечна інфекція, яка вражає головний та спинний мозок.

Ці щеплення є у календарях імунізації багатьох країн світу. В Україні тривають дискусії, щоб також зробити їх обов’язковими.

Так, влітку головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив, що з 2022 року Україна запровадить обов’язкові щеплення для дітей проти пневмококової інфекції.

Щеплення безкоштовні? Де їх зробити?

Вакцинами, які входять до календаря щеплень, дітей в Україні щеплюють безкоштовно. Їх закуповує держава.

Дорослим за вакцинацію потрібно платити. Вакцини можна придбати в аптеці або зробити щеплення у приватній клініці.

Щоб вакцинувати себе або свою дитину, слід записатися на прийом до сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким ви підписали декларацію.

У державних лікарнях дорослі безкоштовно можуть отримати щеплення від дифтерії та правця.

Також доросла людина в Україні може безоплатно вакцинуватися від кору, якщо вона контактувала з хворими та не має даних про щеплення у дитинстві.

Щодо вакцинації проти кору та дифтерії також консультує сімейний лікар. Він дає направлення у кабінет щеплення.

Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини КПК. Вона захищає одразу від трьох інфекцій – кору, краснухи та паротиту.

Під час візиту до лікарні потрібно дотримуватися усіх заходів безпеки при Covid-19 – носити маску, мити руки, дотримуватися соціальної дистанції.

Як перевірити, які щеплення у мене є ?

Інформацію про історію щеплення можна знайти у вашій медичній карті, у архіві поліклініки, де ви були прописані. Або розпитайте у рідних.

Щоб дізнатися, чи є у вас імунітет до кору, можна здати аналіз на наявність антитіл IgG.

Автор фото, Getty Images

Як часто потрібно робити щеплення?

У кожної вакцини є свій графік введення. Про це потрібно говорити з вашим сімейним лікарем.

Дорослим ревакцинацію від дифтерії потрібно робити, починаючи з 26-річного віку, з мінімальним інтервалом у 10 років.

Дорослим досить однієї дози, якщо вони отримали принаймні три дози в дитинстві. В такому випадку достатньо просто нагадати організму про цей токсин, імунна пам’ять швидко виробить антитіла.

Від кору потрібно отримати дві дози вакцини з мінімальним інтервалом у 28 днів. Лікарі кажуть, що це сформує імунітет проти кору на довгі роки, ймовірніше, на все життя.

Щороку радять також вакцинуватися від грипу.

У якому віці найкраще робити щеплення?

Обмежень щодо віку не має. Вакцини забезпечують захист у будь-якому віці.

Для створення імунітету, щеплення необхідно починати робити з народження дитини, ще до того, як вона почне активно контактувати з іншими.

Чому потрібно вакцинуватися від грипу?

Щороку лікарі радять робити щеплення від грипу. І особливо наголошують на цьому у період пандемії Covid-19.

Грип є серйозним респіраторним захворюванням і може проходити дуже тяжко навіть для здорових людей.

“Вакцинація проти грипу знижує ризик появи двох небезпечних інфекцій одночасно – грипу та Covid-19. Та знижує можливість захворіти на ці хвороби один за одним”, – говорить імунолог Федір Лапій.

За його словами, вакцинація проти грипу не підвищує ризик захворіти на Covid-19.

Грип і пневмококова інфекція – є серйозним захворюванням. Саме тому лікарі дуже рекомендують особливо зараз зробити щеплення від них.

Чи можна робити щеплення, якщо хворів на Covid-19?

“Якщо ви вже не заразні, вас можна вакцинувати”,- говорить імунолог Федір Лапій.

Автор фото, Getty Images

Підготовка до вакцинації. Що треба знати?

Перед вакцинацією пройдіть консультацію у сімейного лікаря.

Вакцинація послаблює імунітет?

Навпаки — це інфікування певними вірусами може послабити імунну систему та опірність організму, вакцини діють інакше, розповідають експерти ЮНІСЕФ Україна.

В організації створили сайт, присвячений щепленню під час пандемії, де експерти відповідають на всі питання про вакцинацію – vaccination.org.ua

“Вакцинальні віруси настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Тож перевантажити імунну систему вакцинація не здатна. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет є в кількасот разів вищим, ніж при вакцинації. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, буде задіяно лише 0,1% імунної системи”, – пояснюють в ЮНІСЕФ Україна.

Що з вакцинами?

У МОЗ розповідають, що Україна закуповує вакцини, які мають прекваліфікацію ВООЗ або ліцензовані для використання у ЄС та США.

Для безоплатних щеплень МОЗ закуповує вакцини через Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у виробників із шести країн світу: США, Франції, Бельгії, Болгарії, Індії та Республіки Корея.

Ефективність вакцини здебільшого залежить від умов зберігання.

Кожен пацієнт має право подивитись флакон з вакциною, спитати або самостійно перевірити термін придатності вакцини.

На ваше прохання медичний працівник має надати ампулу з вакциною, на якій є термін придатності та серія.

Ось тут детальна інструкція МОЗ про те, як дізнатись, чи зберігали за правильної температури вакцину від дифтерії.

Автор фото, Getty Images

Як у Covid-19 вакцинуватися безпечно?

Вакцинуватися можна у державній або приватній поліклініці, фельдшерсько-акушерському пункті або сільській амбулаторії, де розділені потоки пацієнтів.

Наприклад, є різні входи для хворих і здорових, або виділяють окремий час для вакцинації.

Лікарі і пацієнти мають бути у масках, мати засоби для дезінфекції рук. Вакцинацію краще проводити за індивідуальним записом.

При підготовці матеріалу використовувалася інформація ЮНІСЕФ Україна, ВООЗ, Центру громадського здоров‘я та МОЗ.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 1

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.

Вакцина проти вітряної віспи

Вакцинація забезпечує ефективний захист від вітряної віспи Вітрянка Chickenpox is an acute, systemic, usually childhood infection caused by the varicella-zoster virus (human herpesvirus type 3). It usually begins with mild constitutional symptoms that are followed. прочитати більше (вітрянки). Невідомо, як довго триває захист від вітряної віспи. Однак живі вірусні вакцини, такі як вакцина проти вітряної віспи, зазвичай забезпечують тривалий імунітет.

Препарати вакцини проти вітряної віспи

Показання до застосування вакцини проти вітряної віспи

Вакцина проти вітряної віспи — це вакцина, що входить до планових щеплень у дітей (див. CDC: графік імунізації дітей та підлітків в залежності від віку).

Одноантигенна вакцина проти вітряної віспи також рекомендована всім людям віком ≥ 13 років, які не мають імунітету до вітряної віспи (див. CDC: графік імунізації дорослих в залежності від віку).

Ознаки імунітету складаються з одного з наступних критеріїв:

Документальне підтвердження отримання 2 доз вакцини проти вітряної віспи, що були введені з інтервалом ≥ 4 тижнів

Наявність в анамнезі діагнозу вітряної віспи або оперізуючого лишаю, підтвердженого медичним працівником

Лабораторне підтвердження рівня захисних антитіл проти вітряної віспи

Народження в Сполучених Штатах Америки до 1980 року, за винятком медичних працівників і вагітних жінок

Вакцина проти вітряної віспи особливо рекомендується особам, які не мають ознак імунітету та можуть контактувати з вітряною віспою або переносити її, включаючи наступних:

Люди, які живуть або працюють у місцях, де існує ймовірність контакту з вірусом або його передачі (наприклад, вчителі, учні, працівники дитячих дошкільних закладів, резиденти та працівники спеціалізованих установ, ув’язнені та працівники виправних установ, військовий персонал)

Постконтактна вакцинація одноантигенною вакциною проти вітряної віспи рекомендується дітям без ознак імунітету та повинна пропонуватися дорослим без ознак імунітету. Вакцина є ефективною для профілактики або полегшення перебігу захворювання, якщо вона вводиться протягом 3 днів і, можливо, до 5 днів після контакту, однак вакцину слід ввести якомога швидше. Якщо контакт із вірусом вітряної віспи не призводить до розвитку інфекції, постконтактна вакцинація повинна індукувати захист при подальших контактах, навіть якщо вакцина вводиться через > 5 днів після експозиції.

Імуноглобулін проти вітряної віспи (див. таблицю ) рекомендується застосовувати для постконтактної профілактики в людей, які не мають ознак імунітету, мають підвищений ризик розвитку важкої форми вітряної віспи та/або мають протипоказання до застосування вакцини проти віспи. До цих осіб належать:

Новонароджені, матері яких захворіли на вітряну віспу протягом 5 днів до або 2 днів після пологів

Госпіталізовані недоношені немовлята, які народилися на терміні вагітності ≥ 28 тижнів і матері яких не мають ознак імунітету проти вітряної віспи

Госпіталізовані недоношені немовлята, які народилися на терміні вагітності < 28 тижнів, або чия маса тіла при народженні ≤ 1000 г, незалежно від наявності в матері ознак імунітету проти вітряної віспи

Протипоказання та застереження при застосуванні вакцини проти вітряної віспи

Протипоказання до застосування вакцини проти вітряної віспи включають:

За винятком випадків, коли відомо, що людина не має імунодефіциту, наявність в сімейному анамнезі родичів першого ступеня спорідненості із вродженим спадковим імунодефіцитом

Одноантигенна вакцина проти вітряної віспи може вводитися дітям віком від 1 до 8 років із ВІЛ-інфекцією, якщо відносна кількість CD4-клітин в них становить ≥ 15 %. Її можна вводити дітям віком > 8 років без ознак імунітету, якщо відносна кількість CD4-клітин в них становить ≥ 15 %, а абсолютна кількість CD4-клітин становить ≥ 200/мкл.

Застереження щодо застосування вакцини проти вітряної віспи:

Середньотяжке або тяжке гостре захворювання з лихоманкою або без неї (вакцинація відкладається до розрішення захворювання)

Нещодавнє (в межах 11 місяців) лікування препаратами крові, що містять антитіла (конкретний інтервал залежить від препарату)

Застосування специфічних противірусних препаратів: ацикловіру, фамцикловіру або валацикловіру (якщо можливо, застосування цих препаратів припиняється за 24 години до вакцинації та не відновлюється протягом 14 днів після вакцинації)

Годування груддю не є протипоказанням до вакцинації. Жінки, які годують грудьми та не мають ознак імунітету, можуть бути вакциновані після пологів та продовжувати годувати грудьми.

Доза та введення вакцини проти вітряної віспи

Доза вакцини проти вітряної віспи становить 0,5 мл і вводиться підшкірно у 2 дозах: у віці від 12 до 15 місяців та у віці від 4 до 6 років. Якщо дітям, підліткам або дорослим ввели лише 1 дозу, рекомендується ввести наздоганяючу дозу. Рекомендований мінімальний інтервал між введенням першої дози та введенням другої наздоганяючої дози становить 3 місяці для дітей віком ≤ 12 років та 4 тижні для осіб віком ≥ 13 років. Друга доза може вводитися із будь-яким інтервалом, що перевищує мінімальний.

Якщо дорослі вважають, що вони не хворіли на вітряну віспу, або що вони, ймовірно, можуть контактувати із вірусом вітряної віспи або передавати його, необхідно виміряти рівні захисних антитіл для перевірки ознак імунітету і, таким чином, визначити необхідність вакцинації.

Протягом 5 місяців до або 2 місяців після вакцинації не слід вводити імуноглобуліни, особливо імуноглобулін проти вітряної віспи, оскільки імуноглобуліни можуть запобігти утворенню захисних антитіл.

Дітям з ВІЛ-інфекцією, які відповідають критеріям, вводять 2 дози одноантигенної вакцини проти вітряної віспи з інтервалом у 3 місяці. Оскільки порушення клітинного імунітету збільшує ризик розвитку ускладнень після вакцинації живою вакциною, таких дітей слід заохочувати повертатися для обстеження, якщо після вакцинації з’являється висип, що нагадує висип при вітряній віспі.

Показана пренатальна оцінка жінок на предмет ознак імунітету до вітряної віспи. Народження до 1980 року не вважається ознакою імунітету для вагітних жінок. Після завершення або переривання вагітності жінкам, у яких немає ознак імунітету, перед випискою слід ввести першу дозу вакцини, а другу дозу ввести через 4–8 тижнів, як правило, під час візиту після пологів. Жінкам слід рекомендувати уникати вагітності протягом 1 місяця після введення кожної дози.

Побічні ефекти вакцини проти вітряної віспи

Більшість побічних ефектів є мінімальними та включають короткочасний біль, болючість і почервоніння в місці ін’єкції. Іноді протягом 1 місяця після вакцинації у 1–3 % вакцинованих людей розвивається макулопапульозний або схожий на вітряну віспу висип. Реципієнти вакцин, у яких розвинувся цей висип, повинні старанно уникати контакту з людьми з імунодефіцитом до його зникнення. Поширення вірусу від реципієнтів вакцин до вразливих людей є рідкісним, але може призвести до серйозних проблем, включаючи пневмонію, гепатит, сильний висип та оперізуючий лишай з менінгітом. Однак такі проблеми виникають рідко.

Додаткова інформація

Можуть бути корисними наведені нижче англомовні ресурси. Будь ласка, зверніть увагу, що ПОСІБНИК не несе відповідальності за зміст цих ресурсів.

Європейський центр з профілактики та контролю захворювань (ECDC): вітряна віспа: рекомендовані вакцинації

Копірайт © 2024 Компанія Merck & Co., Inc., Равей, Нью-Джерсі, США, та її філії. Всі права збережено.