Пархи: лікування і профілактика, засоби від пархів

Автор: Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 20 лютого 2019 Перша редакція: 20 вересня 2016 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 13 хвилин 👀 20096 разів 💬 1 коментар

• Прослухати статтю
• Хвороба пархи – опис
• Боротьба з пархами
  • Лікування пархів
  • Захворювання пархи – профілактика
  • Пархи яблуні
  • Пархи на груші
  • Пархи на абрикосі і персику
  • Пархи на сливі
  • Пархи на вишні
  • Пархи на плодових деревах
  • Пархи на аґрусі
  • Пархи смородини

  Пархи (парх) – небезпечне інфекційне захворювання рослин, яке викликають мікроскопічні патогенні гриби, актиноміцети й бактерії. Вона вражає й деформує поверхню листя, пагонів, бульб і плодів, чим сильно знижує врожай. Захворювання пархи дуже поширене в помірному кліматі. Існують пархи плодових дерев і чагарників, а також види пархів, що вражають бульби картоплі й буряка.

  Прослухати статтю

  Хвороба пархи – опис

  У кожного виду рослин свій збудник пархів, і пархи картоплі навряд чи поширяться на яблуню, а пархи на яблуні викликають не ті збудники, що пархи на груші. Але симптоми захворювання різних видів пархів дещо схожі. Зовнішні ознаки хвороби – лущення шкірки, появи плям, пустул, виразок і бородавок на поверхні плодів, листя, бульб, стебел, пагонів і квіток. При сильному ураженні листя засихає й опадає, порушується водний баланс рослини, що негативно позначається на плодоношенні не тільки поточного, а й наступного року. Уражені бутони й квітки теж опадають, а пархи плодів роблять їх потворними. Окрім того, під час зберігання плоди піддаються гнилям, збудники яких проникають через тріщини в шкірці, що виникли в результаті розвитку пархів.

  Ураження пархами відбувається за певних умов. Наприклад:

  • при зависокій вологості ґрунту. Наявність вологи – обов’язкова умова для розвитку хвороби. Активність грибка проявляється навесні при температурі повітря 12 ºC в умовах танення снігу. У літню пору розвитку пархів сприяють часті роси, тумани й дощі;
  • при занадто густій посадці. У садах, де дерева одного виду розташовані близько одне до одного, пархи на рослинах поширюються досить швидко, особливо при залуженні міжрядь травами, що слугують мостом для передачі спор від одного дерева іншому;
  • при генетичній одноманітності, тобто коли дерева одного виду ростуть поруч одне з одним. Якщо біля яблуні росте груша або слива, то пархи, вразивши яблуню, сусіднім деревам можуть і не нашкодити, але якщо на ділянці росте кілька яблунь у безпосередній близькості одна від одної, зараження сусідніх дерев пархами справа часу;
  • при сприйнятливості сорту. Помічено, що деякі сорти й гібриди більш сприйнятливі до пархів, ніж інші. Завдяки селекціонерам сьогодні виведено сорти, стійкі до пархів.

  Боротьба з пархами

  Лікування пархів

  Як позбутися пархів? Найбільш ефективним, швидким, а іноді й єдиним способом боротьби з хворобою є обробка рослин хімічними препаратами. Лікують дерева від пархів фунгіцидами – бордоською рідиною, Зато, Хомом, Скором, Фітоспорином і багатьма іншими препаратами.

  Лікування пархів проходить у кілька етапів, і дуже важливо правильно вибрати терміни обробки. А для цього потрібно знати, коли починається й коли закінчується поширення аскоспор гриба. Перша обробка від пархів проводиться в фазі зеленого конуса, друга – у фазі рожевого конуса й третя, найважливіша обробка. – після опадання пелюсток. Улітку обприскування від пархів проводять із проміжком 2-3 тижні. У роки з підвищеною вологістю доведеться провести п’ять або шість обробок дерев від пархів.

  Захворювання пархи – профілактика

  Велике значення для боротьби з хворобою має захист від пархів – вчасно проведені профілактичні заходи. Як боротися з пархами, використовуючи агротехнічні прийоми? Необхідно своєчасно прибирати з-під кущів і дерев опале листя й перекопувати ґрунт у пристовбурних колах. Упродовж вегетаційного періоду якомога частіше оглядайте дерева, щоб не пропустити початок ураження хворобою. Підозріле листя і плоди негайно видаляйте. Не пропускайте щорічне проріджуюче обрізування кущів і дерев, оскільки в загущених кронах пархи розвиваються набагато швидше. Проводьте позакореневе підживлення рослин добривами на основі карбонату калію, фосфору й кремнію, наприклад, Opty Sil та Solfan PK, а восени, після падолисту, дерева, кущі та ґрунт під ними обробляйте семивідсотковим розчином сечовини, десятивідсотковим розчином нітроамофоски або десятивідсотковим розчином аміачної селітри. Обробку проводять при температурі повітря не нижче 4 ºC. Цей захід дасть змогу вашим рослинам отримати додаткове харчування, а заодно й знищить велику частину шкідників та хвороботворної мікрофлори.

  Пархи на деревах

  Пархи яблуні

  Найчастіше пархи вражають яблуні. Спочатку проявляються пархи листя – на їхній верхній стороні виникають оливкові плями, вкриті оксамитовим нальотом спор гриба. Листя починає опадати. Потім настає черга плодів: з’являються бурі плями зі світлішим обідком і оксамитовим нальотом, який поступово зникає, а під ним виявляється коркова тканина. Ці коркові плями збільшуються, розтріскуються й часто зливаються одна з одною. Плоди набувають потворних форм, погано зберігаються. Частіше за інші сорти зазнають зараження пархами Грушівка московська, Слов’янка, Боровинка, Антонівка, Кальвіль (Паперівка), Бельфлер-китайка. Стійкими до хвороби є сорти Пепін шафранний, Джонатан, Китайка анісова, Джерельце, Союз, Фортуна, Юнона, Світанок, Фея, Червоний бурштин, Золоте літнє, Любава, Василина, Орфей, Марго, Ноктюрн, Таліда, Єкатеринодарське та інші.

  Як лікувати пархи на яблуні? Поєднуючи агротехнічні заходи й хімічну обробку рослин. Уражені пагони потрібно зрізати, опале листя та плоди збирати й спалювати, бур’ян виполювати – пристовбурні кола дерев слід утримувати в чистоті. Восени ґрунт під деревами перекопують. Напровесні проводять санітарне й проріджуюче обрізування крон.

  Профілактична обробка яблунь від пархів проводиться перед початком сокоруху препаратом ДНОК (100 г на 10 л води) або розчином емульсії Нітрафена (200 г на 10 л води). Лікувальні обробки яблунь від пархів починають у фазі зеленого конуса одновідсотковою бордоською рідиною, а в фазу рожевого бутона проводять обробку дерева препаратом Скор, розчинивши 2 мл засобу в 10 л води. Якщо ви пропустили момент і не обробили яблуню Дноком або Нітрафеном по сплячих бруньках, то в фазі зеленого конуса можна провести «блакитне» обприскування – не одновідсотковою, а три-чотиривідсотковою бордоською рідиною, а обробку у фазі рожевого бутона можна пропустити.

  Наступні обробки яблунь від пархів проводять з інтервалом 2-3 тижні, чергуючи препарати Цинеб або Каптан у вигляді емульсії (50 г на 10 л води), колоїдну сірку у вигляді суспензії (100 г на 10 л води) і Хом (40 г на 10 л води). Припиняють обробки не пізніше, ніж за місяць до збору врожаю. У роки, коли пархи вражають дерева масово, потрібно провести ще одну обробку дерев після збору врожаю одновідсотковим розчином бордоської рідини або піввідсотковим розчином препарату Цинеб.

  Пархи на груші

  Симптоми пархів на груші ті самі, що й на яблуні, тільки плями на листі з’являються не згори, а зі споду, а крім листя й плодів, як на яблуні, пархи на груші вражають також молоді пагони. Збудник пархів зимує на гілках груші й на опалому листі під деревом. Перші ознаки пархів на груші можна виявити через 2-3 тижні після розпускання бруньок. Якщо зараження грибком відбулося рано, навесні або на початку літа, плями на плодах і листках будуть великі, а при більш пізньому зараженні плями дрібні. Пізні пархи проявляються в ті роки, коли перед збиранням врожаю панує волога погода – плями в цьому випадку можуть бути майже непомітними, але вони проявляться в період зберігання. Такий плід називають «складська груша».

  На уражених пархами пагонах кора вкривається дрібними бульбашками, стає шорсткою й лущиться. Найчастіше уражуються пархами сорти груші Лісова красуня, Берегомет Мліївський, Сапіжанка, Бере Лігеля зимова. Відносну стійкість до хвороби мають Бере Гарді, Бере Арданпон, Бере Босх, Мліївська осіння, Улюблениця Клаппа, Вродлива, Вижниця, Етюд, Трембіта, Золотоворітська, Стрийська та інші.

  Як боротися з пархами на груші? Передусім збирати й спалювати опалі плоди та листя. Навесні обрізати крону дерева, не дозволяючи їй загущуватись і спалювати після обрізування всі сухі й уражені пархами пагони. Восени згребти та спалити опалі плоди й листя. Для знищення зимуючих у корі й ґрунті під деревами збудників пархів пізньої осені та напровесні проводять перекопування ґрунту в пристовбурних колах і обробляють дерево та ґрунт під ним одновідсотковим розчином препарату ДНОК або тривідсотковим розчином Нітрафена. На одну сотку вам знадобиться 20 л розчину.

  Весняна обробка від пархів уражених пархами грушевих дерев починається в ті самі терміни, що й обробка яблунь: у фазу зеленого конуса проводять «блакитне» обприскування тривідсотковою бордоською рідиною. У фазу рожевого бутона обробку проводять препаратом Скор (2 г на 10 л води), після цвітіння обробку повторюють. Через 10-14 днів після того, як огрубіє листя груші, а потім ще раз через три тижні рослину обробляють проти пархів одним із таких препаратів, як Скор, Хом, Цинеб, Каптан, колоїдна сірка або іншим хімікатом подібної дії.

  Пархи на абрикосі і персику

  Пархи кісточкових дерев явище не таке часте, як пархи зерняткових, проте шкоди здатні завдати значної. Підвищується ймовірність захворювання кісточкових культур пархами в умовах підвищеної вологості на тлі помірної температури повітря. Тільки-но температура підвищується до 30 ºC, розвиток захворювання істотно сповільнюється. Перші ознаки пархів на плодах абрикоса та персика з’являються у вигляді буро-зелених плям із нечітким контуром. Із розвитком хвороби плями темніють, збільшуються, на них утворюється оливкового або чорного кольору оксамитовий наліт, їхні кордони стають чіткішими. При сильному ураженні пархами плями, зливаючись, утворюють кірку. Зростання плодів сповільнюється, на них з’являються тріщини й виразки, в які проникають збудники плодової гнилі. Хворі плоди часто обсипаються.

  Уражені пархами пагони відстають у розвитку, листя на них зі споду вкривається коричневими або блідо-зеленими розпливчастими плямами.

  Найбільш чутливими до пархів є сорти абрикосів Червонощокий, Шалах і вся «ананасна» група.

  Для профілактичної обробки абрикоса по сплячих бруньках використовують три-чотиривідсоткову бордоську рідину або будь-який інший препарат з умістом міді. У першій декаді червня проводять обробку абрикоса безпосередньо від пархів препаратами Хорус, Скор або Каптан відповідно до інструкції. Через два тижні обробку повторюють. Подальші обприскування абрикоса результату не принесуть, хіба що після падолисту ви обробите дерево одновідсотковою бордоською рідиною. Найкращі препарати від пархів для абрикоса – мідьвмісні фунгіциди.

  І не забудьте провести всі агротехнічні заходи з догляду за деревом.

  Пархи на сливі

  Пархи вражають сливу в тих же умовах і проявляються такими ж симптомами, що й у випадку з іншими кісточковими культурами. Тому й лікування проводиться за тим самим принципом, що й лікування абрикоса: по сплячих бруньках проводять «блакитне» обприскування, а в першій декаді червня рослину обробляють Скором або Хорусом. Через два тижні обробку повторюють. Наступне обприскування проводять після падолисту одновідсотковою бордоською рідиною.

  Пархи на вишні

  Вишня, як і інші кісточкові види плодових дерев, не так уже й часто уражується пархами, однак, якщо це й трапляється, сильної шкоди рослині заподіюють не так пархи, як збудники різних гнилей, проникаючи в тріщини у плодах, утворені в результаті розвитку хвороби. Саме тому заходи щодо боротьби з пархами на вишні потрібно проводити з ранньої весни в тому ж порядку і такими ж методами, як ми описали в розділі про пархи на абрикосі.

  Пархи на плодових деревах

  Пархами часто заражаються не тільки зерняткові й кісточкові культури, а й цитрусові, проте в наших широтах ні лимони, ні апельсини, ні мандарини в садах не ростуть, а як врятувати від пархів домашні цитруси, ми розповімо в іншій статті. Що стосується таких культур, як персик, алича, черешня й айва, то позбавити їх від пархів можна в ті ж терміни й тими ж методами, що і яблуні, груші та абрикоси. До речі, і профілактичні заходи зі зміцнення здоров’я вашого саду для всіх плодових дерев однакові.

  Обробка від пархів чагарників

  Пархи на аґрусі

  Пархами на аґрусі часто називають борошнисту росу, хоча це два різних захворювання, тому перш ніж вживати заходів, порівняйте симптоми цих двох хвороб і переконайтеся, що на аґрусі дійсно пархи. Чим обробити аґрус від пархів? Аби мінімізувати ризик захворювання аґрусу пархами, у вигляді профілактики напровесні, по ще сплячих бруньках обробіть його семивідсотковим розчином сечовини, намагаючись добре змочити препаратом листя, гілки та ґрунт під кущами. Восени, після падолисту, приберіть із-під кущів опале листя, перекопайте пристовбурні кола й проведіть таку ж обробку сечовиною. Як лікування уражених пархами кущів аґрусу по набубнявілих бруньках проводиться обробка дво- або тривідсотковою бордоською рідиною або сумішшю препарату Актара з препаратом Хорус. Через місяць обробку Хорусом і Актарою повторюють.

  Пархи смородини

  Смородина уражується пархами не в такій мірі, як аґрус, але щоб не ризикувати врожаєм, заходи з боротьби зі хворобою слід вживати вже напровесні. Оскільки смородина й аґрус культури споріднені, пархи на смородині знищують тими ж способами, що і пархи на аґрусі, слід лише переконатися, що ви маєте справу саме з пархами, а не з борошнистою росою.

  Пархи картоплі

  Пархи картоплі вражають найчастіше поверхню бульб, через що псуються зовнішній вигляд, насінні й смакові якості картоплі та втрачається її здатність довго зберігатися. При сильному ураженні картопля стає непридатною для їжі. На ділянках, заражених пархами, не можна вирощувати картоплю як мінімум 4-5 років.

  Картоплю вражають такі види пархів: звичайні, горбкуваті (ооспороз), чорні (ризоктоніоз), сріблясті й порошисті. Звичайні пархи проявляються невеликими й неглибокими виразками неправильної форми на поверхні бульб. З розвитком хвороби плями розростаються, а іноді й зливаються, і вкриваються корковими утвореннями. При викопуванні картоплі на бульбах можна розгледіти павутинчастий наліт, який зникає, щойно вони підсохнуть.

  Порошисті пархи виникають при інфікуванні збудником бульб, коренів і столонів через вічка й ранові ділянки. На коренях утворюються галли у вигляді білих наростів неправильної форми, з часом вони темніють, а поверхня бульб вкривається бородавчастими пустулами, які при дозріванні картоплі перетворюються на виразки з пиловою масою коричневого кольору. При зберіганні хворі бульби часто вражаються фітофторозом і сухою гниллю.

  Сріблясті пархи можна розпізнати на бульбах під час збирання або вже в сховищі. Виглядають вони як малопомітні матові світло-коричневі плями різної форми і величини. Розвиток хвороби відбувається ближче до весни: уражена тканина стає ніби втиснутою й набуває металевого блиску. При сильному ураженні відбувається зморщування шкірки від втрати бульбою вологи.

  Горбкуваті пархи, або ооспороз, вражають картоплю в полі, в період росту бульб, проте виявити симптоми хвороби можна буде тільки вже під час зберігання. На поверхні бульб утворюються круглі пустули, що не відрізняються за кольором від шкірки. Вони можуть бути втиснутими, опуклими або плоскими. Пустули розростаються й утворюють ділянки, що нагадують ураження фітофторозом, але тільки без гнилі під шкіркою.

  Чорні пархи, або ризоктоніоз – найнебезпечніший з усіх видів картопляних пархів, що призводить до зниження врожаю на 20 %. Він губить бульби, скручує верхівкові листя, вкриває цвіллю прикореневі частини рослини й викликає гниль і подальшу загибель пагонів.

  Щоб уникнути зараження картоплі пархами, слід використовувати тільки якісний і здоровий посадковий матеріал, який перед посадкою потрібно обробити препаратами Фіто Плюс, Ровраль або Аквафло. Якщо ви внесете в ґрунт бор, марганець і мідь, це значною мірою знизить ризик захворювання картоплі пархами. Важливим профілактичним заходом є дотримання сівозміни: чергуйте вирощування картоплі на ділянці з вирощуванням бобових культур, а якщо у вас немає можливості змінювати ділянку під картоплю, то хоча б не використовуйте в якості добрива свіжий гній.

  Ґрунт із зсувом у лужний бік необхідно підкислити розчином 2 столових ложок сульфату амонію в 10 л води – цим складом поливають ділянку з картоплею під час цвітіння, витрачаючи на кожен кущ по літру розчину. За два тижні перед збиранням картоплі скосіть бадилля – це зміцнить шкірку бульб.

  Аби підвищити врожайність і придушити розвиток пархів, у період бутонізації обробіть картоплю розчином Циркону. Тижні через два або три обприскайте картоплю розчином одного пакетика препарату Фіто Плюс у 3 л води – це знизить ступінь ураженості бульб пархами.

  Ну і, звичайно, краще вирощувати сорти, стійкі до захворювання: Аспія, Скороплідний, Альфа, Леді Розетта, Ментор, Ніколя, Превалент, Патронес, Елемент, Поляна, Явір, Веста, Дара, Ракурс, Тирас, Рів’єра, Улюбленець, Резерв, Джерело, Вісник, Вармас, Раменський, Вільня, В’ятка, Жуковський ранній, Бежицький, Брянська новинка і багато інших.

  Засоби від пархів

  Для лікування рослин від пархів використовують фунгіциди, які належать до третього або четвертого класу небезпеки, оскільки вони не формують стійких з’єднань, що проникають крізь шкірку й накопичуються в плодах. Якому з них віддати перевагу, залежить від багатьох чинників, тому кожен вирішує для себе це питання самостійно. Ми ж нагадуємо вам, що в боротьбі з пархами застосовують препарати Хорус, Скор, Райок, Стробі, Абіга-Пік, Фітофлавін, бордоську суміш і мідний купорос.

  Хвороба парша: лікування та профілактика, фото, як боротися на яблуні, груші, засоби та препарати

  Парша – поширене грибкове захворювання, що часто зустрічається у дерев помірного клімату. Збудником хвороби є сумчастий гриб Venturia pirina. Небезпека полягає в тому, що квітки рослини при даному захворюванні не можуть утворювати зав’язі і обпадають.

  Якщо ж упустити цей сигнал і не лікувати грушу, то парша переходить на листя дерева і вони також обсипаються. Все це негативно впливає на якість майбутнього врожаю, адже плодові бруньки закладаються неправильно. Якщо ж паршею заразилися рослини, які плодоносять, то на плодах з’являються темні плями з нальотом, псують смак фрукта.

  Чи знаєте ви? У це складно повірити, але найближчою родичкою груші є троянда.

  Дізнайтеся, як боротися з бактеріальним опіком, іржею і галловим кліщем, що вразили грушу.

  Парша сільськогосподарських рослин – небезпечна хвороба, збудниками якої можуть бути як мікроскопічні патогенні грибки, так і бактерії. Парша вражає поверхневі тканини рослин і швидко поширюється по ділянці, якщо вчасно не вжити заходів.

  До цього захворювання схильні багато рослин – більше 150 видів. Наприклад, «своя» парша є у цитрусових, картоплі, селери і т.д. Найбільший же збиток садівникам заподіює парша яблуні та груші, про яку ми сьогодні і поговоримо.

  Парша груші не вражає яблуні і навпаки, оскільки у них різні збудники.

  Збудники парші воліють сухі і легкі грунту з РН близько 7, а зимують зазвичай в листі, опалого з уражених дерев. Активна ж їх діяльність припадає на весну і літо, як тільки встановлюється сприятлива погода – хвороба швидко поширюється при вологій погоді (вище 70%). На жаль, виявити зараження найчастіше вдається вже на пізніх стадіях – за характерними оливково-бурим плямам, які покривають їхню плоди і листя.

  Тому основну увагу слід приділяти профілактичним заходам, різним для кожної конкретної культури.

  Збудником парші яблуні є сумчастий грибок Venturia inaequalis. Зимує він на опалому листі і плодах, а суперечки починає розсіювати з початком росту пагонів яблуні. Найбільш сприйнятливі до зараження паршею молоде листя, що знаходяться на верхівці зростаючої втечі – на їх нижній стороні з’являється оксамитовий оливковий наліт, з часом темніє і перетворюється в плями такого ж кольору.

  У міру розростання середина плями буріє і розтріскується, що сприяє зараженню яблуні, наприклад, гнилями. Зав’язі, квітконіжки, молоді пагони і надалі плоди також уражуються паршею. Уражені частини рослини всихають завчасно і обпадають, плоди втрачають товарний вигляд – позбавляються смаку, деформуються, покриваються плямами, що зливаються в щільний шар «пробки», і також опадають.

  Цікаво, що хоча захворювання відомо садівником достатньо давно, лихом воно стало лише в останні пару століть. До цього не було великих промислових висадок, де мінімальній відстані висаджено багато дерев з однаковим генотипом. Раніше яблуні висаджувалися на великій відстані серед інших плодових культур, що не сприяло сильному розвитку парші.

  Якщо не вживати заходів з порятунку саду, з часом і самі дерева виявляють ознаки зараження паршею – з часом почне тріскатися кора, дрібнішати пагони, в’янути квіти і невизревать плоди. Також затримується ріст і знижується зимостійкість яблунь.

  Чим і коли обробити яблуню від парші? Боротьба з паршею буде дієвою за умови як мінімум трьох обробок саду фунгіцидами:

  • 1-ю обробку проводять ранньою весною на самому початку розпускання бруньок (в цей період використовують 3% -ву бордоською рідиною);
  • 2-я обробка потрібна відразу після цвітіння (на цей раз використовують 1% -ную бордоською рідиною, Купрозан або хлорокись міді;
  • 3-тя обробка потрібна через 2-3 тижні після другого (підійдуть Швидкість, Дітан, Хорус).

  З народних засобів можна порадити обробку крони яблуні настоянкою часнику – подрібніть 200-300 г часнику, залийте 2 л гарячої води, дайте настоятися добу, потім процідіть, розведіть 8 л холодної води і додайте 30 г господарського мила.

  Як ми вже згадували, найважливішу роль у недопущенні даного поширення захворювання є його профілактика:

  • Підбирайте більш-менш стійкі до парші сорти яблуні (стійкість до захворювання контролюється 15-ма різними генами, які селекційно вводяться в нові сорти): Суйслепское стійке, Чистотіл, Рясне, Імрус, Апорт, Антонівка, Прима, Ред фрі, Прісцилла, Топаз, Циганочка, Штрейфлинг лежкий, китайка Аркадова.
  • Чи не висаджуйте дерева суцільними рядами, поруч один з одним – загущені посадки сприятливо позначаються на розвитку грибка і його життєдіяльності.
  • Регулярно проводите обрізку, щоб дереву вистачало світла і повітря.
  • Знищуйте джерела можливої ​​інфекції (опале листя, бутони, гілки та плоди).
  • Використовуйте для позакореневого підживлення добрива нового покоління з кремнієм, що допоможе оздоравіть дерева і зміцнити їх імунітет (Solfan PK, OptySil).

  Винуватцем парші груші є інший грибок – Venturia pirina. Зимує він, на відміну від попереднього, на молодих гілочках, а руйнівну діяльність, як і минулий, починає ранньою весною з розпусканням бруньок. На початковій стадії захворювання на нижньому боці листової пластини з’являються плями зеленувато-бурого кольору з оксамитовим нальотом (скупчення грибкових спор).

  Надалі, при прогресуванні захворювання, на ураженому дереві починає здуватися кора, покриваючись виразками і спорових нальотом. Так само, як і в випадку з яблунею, суперечки парші переносяться дощем, вітром, комахами і птахами на сусідні дерева, де влаштовуються на зимівлю, а навесні відновлюють цикл розмноження.

  Чим лікувати парші груші? Як і в вищеописаної ситуації з яблуневими деревами, в першу чергу займіться профілактикою захворювання:

  • Вирощують стійкі до парші сорти груші: муратовський, Серпнева роса, Ніка, Русанівська, Києвачка, Січнева, Чіжовская, Краснобокая, Пам’яті Яковлєва, Космічна.
  • Своєчасно проріджують крони дерев, щоб рослини добре провітрювалися.
  • Падалицю регулярно прибирайте, а опале листя – спалюйте, тому що на них зберігаються спори збудника.
  • Періодично перекопуйте пристовбурні кола дерев, особливо пізньої осені.
  • Використовуйте для позакореневого підживлення добрива нового покоління з кремнієм, що допоможе оздоравіть дерева і зміцнити їх імунітет (Solfan PK, OptySil).

  Якщо рослини вже заражені, застосовуйте лікувальні обприскування від парші по вищеописаної схемою (як для яблунь) з використанням бордоською рідини і, в запущених випадках, більш дієвих фунгіцидів за інструкцією.

  Парша – захворювання неприємне, але його цілком можна запобігти і знизити ймовірність зараження плодових дерев мінімум удвічі. Зрозуміло – за умови дотримання зазначених заходів профілактики і належного догляду за рослинами. Пам’ятайте також, що уражаються в першу чергу ослаблені дерева, тому не забувайте про своєчасних повноцінних підгодівлі і обробках від шкідників.

  Щоб надалі не думати, як позбутися від парші виконуйте найпростіші профілактичні заходи, а саме:

  1. Груша любить добре освітлені місця. Тому при посадці намагайтеся вибрати відповідну зону.
  2. При посадці кількох саджанців, дотримуйтесь відстань мінімум в 3 метри.
  3. Груша слабшає від зламаних і дефектних гілок, а також від зайвої загущенности. Тому регулярно проводите санітарну та омолоджуючу обрізку.
  4. Всі місця зрізів обробляйте товченим активованим вугіллям.
  5. Якщо рік видався на щедрий урожай, в будь-якому випадку частина плодів опадёт, не полінуйтеся і зберіть фрукти і винесете їх за ділянку.
  6. Регулярно підгодовуйте дерева, рихлите під ними землю і зволожує в міру грушу.
  7. З настанням осені проводите чистку палісадника і правильно утилізуйте всі рослинні фрагменти.

  Важливо! Якщо ви виявили бурі плями на листі, то профілактичні заходи не допоможуть. В цьому випадку терміново запасайтеся «важкою артилерією».

  Виконання профілактичних заходів необхідно навіть в тому випадку якщо ваш грушевий палісадник абсолютно здоровий. Як вже було описано вище, спори парші розлітаються на велику відстань. І якщо на сусідній ділянці є груша, заражена цим рослинним дефектом, то рано чи пізно, але він вразить і ваш сад.

  В цілому, якщо дотримуватися вищеописаних правил, то лікування вашої грушевої культурі не буде потрібно.

  Один із заходів, що допомагає при боротьбі з паршею – обробка грунту по пристовбурному колі розчинами мінеральних добрив високої концентрації навесні до того, як розпустяться бруньки на деревах.

  Для цього в 2,5 л води розчиняють 165 г сечовини або 250 г хлористого калію або 250 г аміачної селітри. Такої кількості розчину вистачить на 10 м2 площі. Обробляють тільки грунт по пристовбурному колі. Щоб не допустити опіків дерева, стежте, щоб засіб не потрапляло на будь-які його частини.

  Для профілактики і боротьби з паршею яблуні і груші потрібно зробити кілька обприскувань. Перше виробляють до розпускання бруньок або в період висування бутонів. Для цього слід в 1 л води розвести 40 г вапна, 30 г мідного купоросу.

  Якщо ви не встигли обробити в цей термін, тоді до цвітіння обприскати бордоською сумішшю, розвівши в 2 л води 20 г вапна, 20 г сульфату міді. Цієї кількості кошти вистачить на молоде дерево, а на доросле плодоносні знадобиться 4-5 л розчину.

  Другу обробку необхідно провести відразу після закінчення цвітіння, розвівши в 10 л води 2 мл препарату «Швидкість» або 40 г засобу «Абіга-Пік». Можна обприскати бордоською сумішшю концентрацією 1% або іншими препаратами аналогічної дії.

  Третю обробку проводять через 2-3 тижні після другого, використовуючи ті ж препарати, що і для другого обприскування.

  парша яблуні

  • У профілактичних цілях знищуються заражені листя, які після осіннього листопаду можна спалити, закопати в землю в пристовбурних кіл, прибрати в компост. Якщо зробити цього в предзимье не встигли, приберіть листя навесні. У груші, до всього іншого, обрізаються також уражені гілки.
  • Пристовбурні круги звільняються від бур’янів, мульчують торфом або перегноєм.
  • При вологій погоді крони дерев повинні продуватися, добре висвітлюватися. Тому крона щорічно обрізається, сухі і хворі гілки видаляються, як і ті, що загущают дерево.

  Одним із заходів, що допомагають в боротьбі з паршею, є обробка навесні грунту по пристовбурному колі розчинами мінеральних добрив великій концентрації, до розпускання на деревах нирок.

  • У 2,5л води розчиняється 165г сечовини або 250г аміачної селітри, або 250г хлористого калію. Даної кількості розчину буде достатньо для 10 м². Обробляється грунт лише за пристовбурному колі. Для недопущення опіків дерева потрібно стежити, щоб засіб не потрапляло на нього.
  • Щоб боротися з паршею груші та яблуні, роблять обприскування. Перше проводиться до розпускання бруньок або коли висуваються бутони. У літрі води розлучається 40г вапна і 30г мідного купоросу. Якщо не встигли провести обробку в зазначений термін, до цвітіння обприскати дерево бордоською сумішшю – в 2л води розлучається 20г вапна і 20г сульфату міді. Даної кількості вистачить молодому дереву, дорослому і плодоносних знадобиться 4-5л розчину. Друга обробка проводиться після закінчення цвітіння. Використовується наступний склад: в 10 л води розлучається 2 мл препарату «Швидкість» або ж 40г «Абіга-Піка». Також може використовуватися бордоская суміш концентрації 1% чи інші препарати, які надають аналогічну дію. Третя обробка проводиться через 2-3 тижні після другого, а використовуються ті ж препарати, що для другого обприскування.
  • Краще інших фунгіцидів на оброблюваних ділянках тримається бордоская суміш, яка може захищати дерево до місяця. В період розвитку плодів препарати, в яких є мідь, здатні викликати на плодах опіки, особливо при підвищеній вологості.
  • Порівняно недавно з’явилися препарати тривалої дії, які захищають дерева до 30 днів. Це, наприклад, – «Хорус», який, до всього іншого, не змивається дощем. Особливо ефективність проявляється при низьких температурах – 3-10 ° С. Обробка проводиться двічі за сезон, коли розпускаються бруньки і після закінчення цвітіння.
  • Препарат «Строби» діє разом більше – до 35 днів. Крім лікування парші яблуні і груші, він допомагає також при борошнистої роси. У період вегетації проводиться до трьох обробок з інтервалом два тижні. Даний засіб може застосовуватися разом з іншими подібними фунгіцидами.

  комплексне лікування

  Як позбутися від парші на груші

  Сьогодні відомі і ефективно застосовуються три основні складові системного вирішення проблеми: профілактика, народні засоби, сучасна садові хімія.

  профілактика

  Збудники хвороби зимують здебільшого на опалому плодах і листках дерева.

  Навесні вітром спори патогенних грибів потрапляють на поверхню листя і пагонів груші, де і починають проростати, розмножуючись і пошкоджуючи поверхневий шар.

  На початковій стадії вогнища зараження є плями бурого кольору на листках і корі гілок. Згодом плями розростаються і покриваються коричневим нальотом, лист гине і опадає. Слідом за листям пошкоджуються і плоди груші.

  Профілактичні заходи проти описаного поширення хвороби включають в себе:

  • Видалення опалого листя та плодів з-під дерева. У разі наявності на листках ознак парші їх не варто перекопувати під кроною, краще буде листя зібрати і спалити або помістити в компостну яму.
  • Аскоміцети люблять вологість, тому на поверхні добре освітлюваних і провітрюваних листя у них менше шансів закріпитися, вижити і розмножитися. Крона повинна підлягати регулярній обрізці. Зайві, а також сухі і хворі гілки варто видалити і спалити.
  • Підживлення рослини мінеральними добривами ранньою весною, до розпускання бруньок, не тільки забезпечить дерево харчуванням, а й послужить профілактичним засобом проти парші. Для обробки грунту під деревом може застосовуватися розчин сечовини концентрацією 5-7%, або десятивідсотковий розчин хлористого калію або аміачної селітри. 25 літрів одного з цих розчинів досить для обробки однієї сотки землі.
  • При плануванні та посадці садових дерев дієвим заходом попередження захворювання виявиться вибір стійких до парші сортів груші. Варто також уважно підійти до щільності розташування дерев – при надмірно частої розсадження парша на деревах груші буде заводитися регулярно.

  Найбільш популярним в народі засобом боротьби з подібними мікроорганізмами-шкідниками є обприскування медесодержащими складами. Ще в 19-м столітті навчилися робити бордоською рідиною – розчин мідного купоросу у вапняному молоці.

  Десятилітрового відра отриманої одновідсотковою бордоською рідини вистачає на обробку двох-трьох дорослих дерев груші. Періодичність обприскування – кожні 2-3 тижні весняно-літнього сезону. У перший раз в сезоні слід обприскати дерева груші розчином з більш високою концентрацією – 3%.

  Сучасна хімічна промисловість пропонує садівникам цілий спектр фунгіцидів. На упаковці цих засобів вказані докладні інструкції щодо їх застосування. Ось тільки деякі з відомих препаратів:

  • Дифеноконазол, випускається під назвами «Чістоцвет», «Ріас», «Раек», «Швидкість», «Богарт», «Гейзер», «Дивіденд», «Даймонд супер», «Аттик», «Алькасар» і рядом інших. Володіє системною дією, належить до сімейства похідних триазолу.
  • Фунгіцид широкого спектра дії «Строби». Обробку цим препаратом починають від моменту розпускання бруньок, остання обробка – не пізніше ніж за 14 днів до збору врожаю плодів.
  • Препарат на основі хлорокиси міді «Абіга-пік» застосовується перед цвітінням, а також при появі перших ознак захворювання. Відрізняється малою токсичністю для комах-запилювачів.
  • Засіб на основі ципродиніл «Хорус» найбільш ефективно на молодих рослинах. Із зараженням дорослої рослини препарат може не впоратися в силу недостатньої спроможності діючої речовини проникати в тканини рослини.
  • Препарати на основі динітроортокрезол: «Хемсект», «Екстар А», «Тріфосід», «Тріфріна», «Селінон», «Сандолін А», «Креозан», «Нітрадор», «Новедь», «Крезоніт садовий», «Ібертокс »,« карболіни ДК »,« Елгетокзо »,« Алгонін »,« динок »,« Днок »та інші. Мають комплексної активністю, включаючи фунгіцидну, інсектицидну і гербіцидну дії. Зазначені препарати відрізняються високою токсичністю для людини і інших теплокровних, тому вимагають дуже обережного поводження.

  Загальним правилом при використанні спеціальних хімічних засобів боротьби з паршею слід вважати обов’язкову і точне дотримання вказівок виробника про терміни, концентрації, способах і технології застосування препаратів. Неправильне їх використання може завдати шкоди як рослині, так і людині.

  Найбільший ефект в боротьбі з паршею груші дасть проведення описаних заходів в комплексі.

  Так як же позбутися від парші на груші?

  Серед найефективніших способів:

  Обприскування. У боротьбі практично з будь-яким захворюванням дерев, цей спосіб самий верний.Оприсківаніе проводять обов’язково кілька разів на рік. Хороші результати дає обприскування мідним купоросом, а також поєднання його з ізвестью.Кроме того, почергове обприскування мідним купоросом і бордоською рідиною довело свою спроможність у боротьбі з цією напастю. Можна замінити бордоскую суміш на хлорікісь міді або колоїдну сірку;

  • регулярне зрізання і знищення заражених частин дерева, особливо молодих пагонів;
  • знищення заражених плодів.

  Поєднання заходів профілактики і боротьби дає хороші результати. Хвороба завжди легше попередити, ніж лікувати. Важливо ще до посадки дерев або виявлення перших симптомів хвороби, пам’ятати про її загрозу.

  Груша – красиве дерево, здатне стати родзинкою будь-якого саду.

  Але що ж робити, коли всіма улюблене дерево раптом уражується паршею?

  Поразка паршею відбувається за певних умов. наприклад:

  • при дуже високій вологості грунту. Наявність вологи – обов’язкова умова для розвитку хвороби. Активність грибка проявляється навесні при температурі повітря 12 ºC в умовах танення снігу. У літню пору розвитку парші сприяють часті роси, тумани і дощі;
  • при занадто густій ​​посадці. У садах, де дерева одного виду розташовані близько один до одного, парша на рослинах поширюється досить швидко, особливо при залуження міжрядь травами, службовцями мостом для передачі суперечка від одного дерева іншому;
  • при генетичному одноманітності, тобто, коли дерева одного виду ростуть поруч один з одним. Якщо біля яблуні росте груша або зливу, то парша, що вразила яблуню, сусідніх деревах може і не нашкодити, але якщо на ділянці росте кілька яблунь в безпосередній близькості один від одного, зараження сусідніх дерев паршею справа часу;
  • при сприйнятливості сорту. Помічено, що деякі сорти і гібриди більш сприйнятливі до парші, ніж інші. Завдяки селекціонерам, сьогодні виведені сорти, стійкі до парші.

  Ознаки захворювання – парша на груші

  Ознаки хвороби можна побачити на всіх надземних частинах груші – пагонах, плодах, квітках та листі. Коли недуга тільки починає розвиватися, на листках з’являються невеликі округлі плями, які з часом темніють і потрапляють на інші частини рослини. На фото нижче зображено, як виглядає дане захворювання.

  Чи знаєте ви? Дерево груші широко використовується для виготовлення меблів і музичних інструментів. Також з нього часто роблять кухонні прилади, адже таке дерево не вбирає запахи і не деформується від вологи.

  Серед основних заходів профілактики:

  • ретельний вибір місця для майбутнього саду;
  • дотримання щільності насадження. Чим густіше посаджені дерева, тим більша ймовірність поширення захворювання;
  • збір опалого листя. Хвороба переживає зиму в опалому листі, тому їх потрібно обов’язково знищувати;
  • обприскування дерев груші бордоською сумішшю або хлорокисью міді;
  • правильне повноцінне добриво грунту.

  Уже восени, після збору врожаю, потрібно починати боротися. Перше обприскування для профілактики проводять відразу після остаточної збирання врожаю.

  Погода в ідеалі повинна бути безвітряна, суха. Якщо після обприскування пройшов дощ, його варто повторити, вибравши сонячний день.

  Таким чином, парша груші – захворювання, що охоплює величезні території. Воно небезпечно для всіх садівників, так як здатне повністю знищити врожай.

  Хвороба відступить тільки, якщо впливати на неї і лікувальними і профілактичними заходами. При дотриманні всіх правил обробки дерев, постійного догляду за ними, будь-яке захворювання зникне, і урожай груші буде багатим.

  Дивіться відео на якому ви побачите грушу заражену паршею і має імунітет до неї.

  Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl Enter.

  • Одна з ознак захворювання – бурі плями на плодах груші. Вони відразу кидаються в очі, не помітити їх неможливо.

  • З розвитком хвороби з’являються бурі плями з маслянистим нальотом на поверхні листя груші.

  • У ураженого дерева плоди стають потворними, перестають нормально розвиватися.

  • Хворе дерево скидає зав’язі, квіточки, листя.

  • На уражених пагонах молодих дерев параш проявляється растрескиванием кори і здуттям. У цих місцях розвивається міцелій гриба, який починає розмножуватися навесні. Тому всі пошкоджені пагони груші підлягають знищенню.

  Фото парші на різних стадіях

  Поява цього грибкового захворювання легко визначити по темних плям з оксамитовим нальотом. На початку захворювання вони не так помітні і з’являються через пару тижнів після розкриття нирок, спочатку маючи оливковий колір. Потім ураження поширюється на молоді пагони і плоди.

  На поверхні яблук і груш стають видно темні плями, м’якоть під якими зіпсована. Коли плодові дерева вже починають скидати листя, грибок добре поширюється в листі і плодах, по корі. На них він і зимує в очікуванні наступного сезону.

  Як виглядає парша на груші:

  1. Саджати дерева на добре освітленому ділянці.
  2. Білити стовбур і скелетні гілки навесні і восени.
  3. Зачищати стару кору, яка починає відшаровуватися і служить джерелом багатьох інфекцій.
  4. Проводити обрізку крони, щоб не було загущенности, а гілки не затінювали один одного.
  5. Прибирати опале листя восени і спалювати їх, оскільки на них зимує збудник хвороби.
  6. Проводити перекопування грунту під деревами.
  7. Видаляти з дерев не тільки уражені хворобою листя, а й пагони, гілки.
  8. Проводити профілактичні обробки бордоською сумішшю, мідним купоросом або хімпрепаратів «Агат-25 К» ранньою весною під час розпускання бруньок.
  9. Здійснювати видалення бур’яну під деревами і мульчувати грунт. В якості мульчі добре підійдуть перегній, торф і компост.
  10. Висаджувати дерева на рекомендованій відстані один від одного.
  11. Чи не садити в міжряддях саду картопля і цибулинні квіти, оскільки вони теж можуть дивуватися цією хворобою.
  12. Здійснювати своєчасний полив і підгодівлі.
  13. Проводити регулярний огляд дерев, щоб вчасно виявити хворобу.

  Важливо! Опале листя можна не тільки спалити, але і обприскати розчином сечовини (70 г на 10 л рідини). Цим же розчином потрібно обприскати грунт біля дерева.

  Парша яблуні та груші: заходи боротьби

  Щоб не шукати відповіді на запитання, як лікувати парші на груші, слід вчасно вживати профілактичні заходи. Пам’ятайте, що профілактика корисна навіть в тому випадку, якщо рослина здорово і приносить хороший урожай. Адже завжди є ризик зараження хворобою від сусідів, які знаходяться неподалік.

  Головні правила для захисту груші від парші:

  1. Рослина має рости на добре освітленому і провітрюваному місці. Краще, якщо дерева будуть подалі один від одного.
  2. Варто стежити за цілісністю дерева, адже поламане гілля та різні тріщини – основа для розвитку хвороби.
  3. Регулярно (один раз на рік) необхідно видаляти слабкі гілки і обробляти тріщини спеціальною рідиною.
  4. Плоди, які опадають з груші на землю, слід відразу збирати щоб уникнути попадання на них грибка.
  5. Після збору всього врожаю необхідно проводити генеральне прибирання саду. Так, слід спалити все листя, адже вони в подальшому можуть стати причиною захворювання рослини.

  Парша – хвороба, яка вражає багато культур: яблуню, абрикос, черешню, вишню, горобину, обліпиху, вербу, картопля.

  Важливо! Якщо ознаки хвороби вже з’явилися, профілактичні заходи не врятують ситуацію. У такому випадку варто застосувати спеціальний засіб від парші на груші.

  Назва хвороби кісточкових однакове для груші та яблуні, але збудники її – різні. Так, грибок, який вразив яблуню, не є небезпечним поруч стоїть груші.

  • Для розпізнавання парші на ранній стадії потрібно оглянути листя ураженого дерева. Якщо на них є маслянисті жовтуваті плями, і вони з часом покриваються оксамитовим зеленувато-бурим нальотом, значить, це парша. Коли хвороба проявляється восени, плями невеликі – 2-3 мм, навесні ж вони крупніше – до 1-1,3см в більшій частині.
  • Якщо не вжити термінових заходів боротьби, хвороба вражає квіти, плоди, а на груші і гілки. Парша на груші може з’явитися вже навесні, тому що шкідливі гриби зимують і на опалому листі, і на гілках. На плодах ознаками прояви хвороби є округлі, темно-сірі плями. Місце зараження – щільне. Через опробковенія зростання плоду затримується, тому заражені груші і яблука формуються Кривобоков.
  • Появі парші сприяє дощова холодна погода. Процес протікання хвороби і ступінь її залежить від температури і вологості повітря. Більшою мірою впливає вологість. Навіть сухим і спекотним літом парша може з’явитися, якщо ночами випадає рясна роса.

  Обробка проводиться при температурі повітря не нижче 4 ° С. Дана міра сприяє знищенню як парші, так і інших небезпечних грибків і різних шкідників, збільшує врожайність.

  Є сорти груш і яблунь, стійких до парші. Знайте, що ранні сорти яблунь парша вражає скоріше.

  У число ранніх сортів яблунь входять:

  • мелба;
  • Грушівка московська;
  • Лобо;
  • Рожевий налив;
  • Боровинка;
  • Мантет;
  • Мекинтош.

  Добре протистоять парші такі сорти:

  Більш стійкі до хвороби сорти груш:

  При своєчасних заходи профілактики проти парші на груші та яблуні, при перших ознаках прояву хвороби, хвороба відступить.

  У дощове літо велику кількість поживних речовин вимивається з верхнього шару грунту. В таких умовах дерева сильніше уражаються хворобами і гірше переносять морози. Запобігти цьому допоможе постійне внесення добрив.

  Для боротьби пропонуються препарати фунгіцидної дії. Перед застосуванням необхідно ознайомитися з інструкцією і дотримуватися визначені запобіжні заходи.

  Найпопулярнішими препаратами є кошти на основі міді. Грибок швидко гине під дією даного мікроелемента. Незважаючи на високу ефективність препарату, у нього є свої недоліки і особливості:

  • Препарат діє лише в місці контакту з деревом. На ділянках, не порушених під час розпилювання, грибок продовжує поширюватися.
  • Після збору врожаю листя спалюється, адже компоненти засобів можуть бути токсичними.
  • Після обробки дерев на їх листках і плодах залишаються сліди.
  • Мідь з фунгіцидів накопичується в грунті, і концентрація її може перевищити допустиму норму багаторазово.
  • Розчин готується в пластмасовій чи скляній тарі. При розведенні концентрату повинні дотримуватися покладені заходи безпеки.

  Препарати продаються в спеціалізованих магазинах. Обробити грушу потрібно тричі:

  Останнє обприскування здійснюється не менше ніж за два тижні до збору врожаю.

  бордосская суміш

  У складі фунгіциду міститься мідний купорос і вапно. Препарат випускається у вигляді порошку, який розбавляється водою і наноситься на уражені ділянки рослини. Садівники радять готувати водний розчин в таких концентраціях:

  • 3-відсотковий розчин для обробки в дуже запущених випадках до цвітіння;
  • 1-процентний розчин після цвітіння.

  За сезон груша обробляється не більше чотирьох разів. Якщо засіб захищає недостатньо добре, грибок не боїться міді і розмножується, допускається до семи хімічних обробок.

  бордосская рідина

  У препарат входять ті ж активні речовини, що і в бордосскую суміш, але розбавлені водою. Засіб випускається в пластикових пляшках об’ємом 100 і 500 мл. Рідина дорожче порошку.

  Водний розчин від парші позбавляє не гірше сухої суміші. Також його необхідно розбавляти водою, щоб отримати необхідну концентрацію. В інструкції зазначено, як лікувати рослина при різного ступеня ураження, вказані точні дозування.

  В розчинних гранулах Хорусу немає міді. Основною діючою речовиною в складі кошти є ципродиніл, також ефективний фунгіцид. Захист від зарази досягається після двох обробок: до і після цвітіння. Обприскувати грушу потрібно з інтервалом в 10 днів, ефект після цього зберігається місяць.

  Боротьба проти парші повинна проводитися при перших же ознаках хвороби. Хімічна обробка – єдиний спосіб груші від парші, коли грибок вже вразив дерево, а на листках і плодах з’явилися бурі плями.

  При дотриманні правил профілактики та виборі стійких сортів, не доведеться переживати через те, що дерево захворіло, і шукати інформацію про способи позбавлення від парші.

  • Полив яблуні слід проводити під корінь. Поливають рослину рясно, але дуже рідко.
  • Так як джерело зараження – опалі листя, то її необхідно збирати після листопаду і спалювати. Пристовбурні кола слід обробляти розчином сечовини (700 г на відро води) або хлористим калієм (100 г на відро води).
  • У тому випадку, коли навесні склалися сприятливі умови для розвитку грибка, обробка яблуні від парші влітку проводиться бордосской сумішшю по зеленому конусу. Обприскати слід саме дерево і пристовбурні кола.
  • До моменту розпускання бруньок проводиться профілактика хлористим калієм, деревною золою або біозасобів Фітоспорін-М (3 г розчиняють в 10 л води).

  Важливо! Профілактику захворювання проводять 3 рази до утворення зав’язей. Після того як з’явилися плоди, слід уважно вибирати препарати і «лікувати» рослина лише в крайній необхідності.

  Прекрасно зарекомендувало себе комплексне лікування парші:

  • В осінній період обприскати дерево мінеральним складом (10% розчином хлористого калію, 5% розчином калійної селітри, 5% розчином калійної солі). Обробку слід проводити після того, як урожай зібраний, а листя опало. Температура навколишнього середовища повинна бути не нижче 4 градусів тепла.
  • Перед цвітінням крону і пристовбурні круги обприскують бордоською рідиною.
  • Після скидання бутонів проводиться обробка фунгіцидною препаратом.

  Порада! При використанні хімічних складів слід застосовувати засоби індивідуального захисту і строго дотримуватися рекомендацій виробника.

  Парша яблуні та груші: заходи боротьби

  профілактика

  Збудником цього захворювання плодових дерев є грибок, поширений в зоні помірного клімату. Він любить вологість і найчастіше зустрічається в місцевості з холодної дощової навесні. Особливо швидко захворювання захоплює сади з однорідними посадками груш і яблук.

  Чи знаєте ви? Відмінними сусідами в саду для яблуні будуть малина, вишня, черешня і зливу. Груша непогано росте поруч з дубом або тополями. А ось бузину, калину, ялівець звичайний, бузок, троянду, персик і горіхи поруч з даними культурами садити не слід.

  Коли навколо яблуні ростуть інші дерева, не схильні до цієї хвороби, то вони служать природним бар’єром її поширення.

  Важливо! Сам процес обприскування хімікатами або народними засобами потрібно здійснювати в суху і безвітряну погоду.

  Для запобігання появи парші та при її найперших ознаках можна скористатися наступними нешкідливими засобами:

  1. Сольовий розчин. Розчинити в 10-літровому відрі кілограмову пачку звичайної солі. Обприскати дерева ранньої весни до розкриття нирок.
  2. Настій хвоща польового. Наповнити цією травою третю частину відра і залити водою. Настояти 3 доби і зробити обприскування. Таку обробку проводять під час розпускання бруньок.
  3. Розчин гірчиці. Розбавити 100 г гірчичного порошку невеликою кількістю теплої води, а потім долити до 10 л. Окропити дерева і пристовбурні круги відразу після дощу.
  4. Розчин марганцівки. Розчинити 5 г перманганату калію в 10 л води і зробити 3 обприскування (через кожні 2 тижні).

  Серед хімічних препаратів, покликаних боротися з паршею, потрібно відзначити наступні:

  1. Бордоською рідиною. Вважається самим перевіреним засобом. У місцях появи парші можуть проводити нею до 7 обробок. Перший раз обробку проводять ще до розпускання бруньок 4% розчином, а при наступних обприскуваннях використовують 1% розчин.
  2. «Швидкість». Системний препарат, що не змивається і діє на всі частини рослини. Їм обприскують 2 рази – до і після цвітіння. Витрата препарату – 2 мл / 10 л води. На кожне дерево йде 2-5 л розчину.
  3. «Раек». Їм роблять до 4 обробок – до і після цвітіння, через 2 тижні після цвітіння (2 рази). Розводять 1,5-2 мл препарату в 10 л води.
  4. «Строби». Проводять 3 обробки, розчиняючи 2 мл засобу в 10 л води. Інтервал – 2 тижні.
  5. «Хорус». Системний фунгіцид, що не змивається дощем. Він найбільш ефективний на тлі весняних знижених температур. Їм обприскують на початку і в кінці цвітіння з інтервалом в 10 діб.
  6. «Абіга-Пік». У 10 л води розводять 50 г препарату. Роблять 4 обприскування.

  Важливо! При обприскуванні дерев хімічними засобами слід дотримуватися техніки безпеки, захищаючи дихальні шляхи і шкіру від попадання препарату. Для цього використовують респіратор або марлеву пов’язку, гумові рукавички, а також надягають одяг з довгим рукавом. Тварин і дітей з саду видаляють.

  Зараз розроблені і є у продажу кошти, до складу яких входять бактерії, які є природними ворогами збудника парші та інших грибків. Вони абсолютно нешкідливі для людини, не відбиваються на екології.

  У садових магазинах можна придбати такі біологічні фунгіциди:

  1. «Фітоспорін-М». До його складу входять бактерії Bacillus subtili.
  2. «Гамаір». Містить сінну паличку.
  3. «Фітолавін». Включає в себе стрептоцидові антибіотики.

  Ними обробляють плодові дерева кілька разів за сезон.

  Виявивши цей дефект у себе в палісаднику, природним стає питання, як лікувати груші від парші. Перш за все, варто відзначити одну особливість, навіть якщо ви виявили цю рослинну хвороба, панікувати не варто, позбутися від неї хоч і важко, але цілком реально.

  Для цього скористайтеся будь-яким фунгіцидом, в складі якого присутній мідь. Справа в тому, що грибок парші боїться цього елемента і якщо виконати обробку строго по інструкції, то парша загине. Як правило, у добре оброблених дерев такими засобами грибок повністю пропадає.

  При цьому, незважаючи на всю дієвість таких препаратів, все ж вони мають певні особливості, а саме:

  1. Медьсодержащие препарати діють тільки в зонах безпосереднього контакту з культурою. Якщо який-небудь ділянку дерева ні ретельно оброблений, парша буде і далі розвиватися.
  2. Після того як ви знімете урожай, листя слід утилізувати, оскільки в ній міститься маса токсичних елементів. При цьому постарайтеся не спалювати листя, адже таким чином, ви все токсини знову відправите в повітря.
  3. Мідь, що міститься в фунгіцидах, здатна накопичуватися в грунті, тим самим її отруюючи.

  Важливо! Для приготування розчину використовуйте скляний або керамічний ємність. І не забудьте надіти рукавички на руки.

  Як бачимо у таких препаратів велика кількість протипоказань. Тому обробляти ними або вдатися до інших засобів вирішувати вам.

  Якщо ви плануєте обробити грушевий культуру за допомогою фунгіцидів, то вам буде потрібно виконати такий захід кілька разів за вегетативний сезон, а саме:

  • перша обробка виконується, як тільки на гілках з’являються бутони;
  • в наступний раз грушу слід обприскати відразу після цвітіння;
  • і заключна обробка виконується за 3 тижні до збору врожаю.

  Цей графік проведення обприскування актуальний тільки в тому випадку, якщо ви використовуєте медьсодержащие фунгіциди.

  1. Обприскування дерева. Це один з дієвих методів, які застосовують в боротьбі з паршею. Проводити обробку необхідно кілька разів на сезон.

  2. Регулярний огляд і знищення уражених частин дерева. Особливо ретельно оглядають молоді пагони рослини.

  3. Утилізація заражених плодів.

  Поєднання цих методів з профілактичними заходами допомагає не тільки стримувати, але і попередити поширення хвороби.

  бордосская рідина

  Будь-яке захворювання у дерев вимагає комплексних заходів, і парша – не виняток. Для того щоб раз і назавжди позбутися від даного захворювання, слід:

  • обприскувати рослина мідним купоросом в поєднанні з вапном. Проводити такий захід слід кілька разів на рік. Також хороші результати дає почергове обприскування бордоською рідиною (можна також використовувати хлорокис міді або колоїдну сірку) і мідним купоросом;
  • регулярно позбавлятися від уражених частин дерева (особливо, якщо це молоді пагони);
  • знищувати зіпсовані плоди.

  Мало знати, чим обробити груші від парші, адже існує ще й певний графік обробки дерева. В особливо важких випадках дерево вимагає 5 процедур в рік:

  1. Коли нирки тільки формуються і набухають. Рекомендується обробка мідним купоросом.
  2. Коли починають формуватися бутони. Добре підійде фунгіцид «Швидкість».
  3. Коли рослина перестає цвісти. Знову ж ідеально підійде фунгіцид «Швидкість».
  4. Через півмісяця після минулого обробки.
  5. Дане обприскування проводять на зимові сорти груші на початку осені або в кінці літа.
  1. Коли нирки тільки формуються і набухають. Рекомендується обробка мідним купоросом.
  2. Коли починають формуватися бутони. Добре підійде фунгіцид «Швидкість».
  3. Коли рослина перестає цвісти. Знову ж ідеально підійде фунгіцид «Швидкість».
  4. Через півмісяця після минулого обробки.
  5. Дане обприскування проводять на зимові сорти груші на початку осені або в кінці літа.

  Важливо! Пам’ятайте, що слід обов’язково чергувати препарати, адже односпрямоване обприскування – неефективно.

  Останнім часом створені препарати тривалої дії. До 30 днів захищає дерева «Хорус», до того ж він не змивається дощем. Його ефективність особливо проявляється при низьких температурах – 3 10 ° С. Обробляти потрібно 2 рази за сезон – в період розпускання бруньок і після закінчення цвітіння.

  Дія препарату «Строби» ще більш тривалий – до 35 днів. Крім лікування парші груші, яблуні, він допомагає позбутися і від борошнистої роси. За період вегетації проводять до трьох обробок з проміжком в 2 тижні. Застосовувати даний засіб можна поряд з іншими подібними фунгіцидами.

  – змащують йодистим гліцерином

  – обробляють карболової кислотою

  – обробляють 2-5% розчином формальдегіду.

  Якщо парша птиці переросла у важку форму, рекомендується відправити тварина на забій.

  Тетяна Кузьменко, член редколегії Власкор інтернет-видання «AtmAgro. Агропромисловий вісник »

  Парша на яблуні здатна в короткий проміжок часу вразити весь сад, її лікування є непростим заходом. Саме тому в регіонах з підвищеною вологістю слід уважно підходити до вибору сорти яблунь.

  Рекомендованими сортами є:

  • Світанок – яблуня з раннім періодом дозрівання плодів. Дерево відрізняється стабільністю плодоношення, потребує санітарної обрізки. Плоди прекрасно транспортуються, мають чудовим смаком і вишуканим зовнішнім виглядом.
  • Фея – рослина з раннім періодом дозрівання врожаю. Невелике дерево з регулярним плодоношенням стійко не тільки до парші, але і до борошнистої роси. Любить суху погоду. Плоди мають зеленим забарвленням, великі, кисло-солодкі на смак і дуже соковиті.
  • Червоний бурштин – ранній сорт яблунь, відрізняється морозостійкістю. Успішно вирощується в північних регіонах з суворим кліматом. Великі плоди мають яскраво-червоним кольором, кисло-солодким смаком з витонченим ніжним ароматом. Період дозрівання – липень.
  • Союз – рослина з річним дозріванням врожаю. Дуже великі плоди яскраво-малинового забарвлення порадують ніжним смаком з тонким ароматом. Дуже соковиті і красиві. Висока транспортабельність.

  Звернути увагу слід також і на сорти Жар-птиця, смугляночка, Пепінка алтайська, Антонівка звичайна, Боровинка.

  При вирощуванні сортів, які не володіють імунітетом до парші, слід проводити захисні заходи, які допоможуть зберегти здоров’я саду і отримати рекордний урожай.

  стійкі сорти

  Груша – це одна з найбільш широко поширених культур, яку можна зустріти практично в будь-якому палісаднику. Але якщо ви тільки плануєте посадку такого деревця, то можна заздалегідь потурбуватися і вибрати стійкі до парші сорти. У цьому випадку вас не буде турбувати таке питання, як лікування.

  Важливо! Щоб не боротися з паршею щорічно, щоб ознайомитись з догляду за грушею, а також які профілактичні заходи є найбільш ефективними.

  Звичайно, стійкість до даного захворювання у кожної культури різна. Більш того, повної гарантії, що саджанець не зазнає атак в подальшому, вам ніхто не дасть. Але ось, вибираючи самі несприйнятливі різновиди, ви зменшуєте шанс особисто познайомитися з цим дефектом.

  Для того щоб не думати, як боротися з паршею на груші, можна посадити сорти, стійкі до даного захворювання. Так, вибираючи саджанці, слід звернути увагу на такі сорти: «Білоруська пізня», «Аннушка», «Січнева», «Русанівська», «Орловська красуня», «Есінінская», «Нерусса» та інші. Всі ці сорти мають різну стійкість до хвороби і не можуть дати стовідсоткової впевненості в тому, що парша на них не з’явиться.

  Пам’ятайте, щоб виростити хороший урожай і зберегти здоров’я грушам, необхідно регулярно проводити методи профілактики. У тому випадку, якщо грибок вже вразив рослина, необхідно відразу застосувати заходи боротьби з паршею. На знак подяки за вашу турботу дерева будуть радувати вас своєю красою, довголіттям і смачними плодами.

  Якщо немає потрібних препаратів, то можна застосувати вапняно-сірчаний відвар не міцніше 0,5 відсотка або 1-1,5 процентну суспензію колоїдної сірки. Підібравши такі сорти, як:

  Ви попередьте поява цієї хвороби, так як рослини цих сортів найбільш стійкі до парші.

  Як і коли проводити обприскування груші

  Обробку дерева необхідно провести не менше п’яти разів. Як правильно це робити?

  • Першу обробку проводять ранньою весною, коли набухають бруньки.

  • Другий обприскують грушу в період закладки квіткових бутонів, незадовго до цвітіння.

  • Подальша обробка доводиться на період відразу після цвітіння, до утворення плодів.

  • Четвертий раз грушу обприскують через два тижні після цвітіння.

  • Заключна обробка проводиться тільки для зимових сортів груші, які призначені для тривалого зберігання. Її проводять в кінці літа або початку осені.

  Важливо! Препарати для обробок необхідно регулярно міняти. Проводити обприскування одним і тим же препаратом не можна.

  Чим обприскувати грушу проти парші

  Починати обробку потрібно з профілактичного осіннього обприскування. Його проводять після опадання листя. У літрі води розчиняють 50 гр сечовини і проводять обприскування саду.

  Досвідчені садівники радять проводити ранньовесняне обприскування мідним купоросом. На 1 літр води використовують 30 гр препарату з додаванням 40 гр вапна. А восени обробити дерево залізним купоросом, розчинить 30 гр препарату в літрі води.

  При перших ознаках ураження непогані показники помічені після обробки цирконом.

  Як лікувати парші на груші мінеральними добривами

  Бувалі садівники радять не менш ефективні методи лікування парші мінеральними добривами. При цьому проводяться не тільки лікувальні обприскування, але і позакореневе підживлення дерева, які позитивно позначаються на його стані.

  • селітра аміачна, концентрація робочого розчину не більше 10%;

  • сульфат амонію, концентрація до 10%;

  • хлорид калію, концентрація препарату від 3 до 8%;

  • селітра калійна, робочий розчин від 5 до 15%;

  • сіль калійна, концентрація розчину до 10%.

  Обробки проводять протягом усього сезону.

  За один вегетаційний період спостерігається до п’яти спалахів захворювання. Першими страждають молоді насадження, які більш схильні до грибкових захворювань. Більш дорослі рослини стійкі до парші. Для стабільних врожаїв необхідно обов’язкове проведення всіх заходів по боротьбі з хворобою.

  Важливо! Парша вражає груші, а також яблуні. Але з одного дерева на інше вона не переходить, так як збудниками хвороби є різні грибки. Однак методи боротьби з паршею однакові на всіх плодових деревах.

  Коли займатися обробкою?

  Парша на агрус

  Паршею на агрус часто називають борошнисту росу, хоча це два різних захворювання, тому перед тим, як вживати заходів, порівняйте симптоми цих двох хвороб і переконайтеся, що на агрус дійсно парша. Чим обробити агрус від парші? Для того щоб мінімізувати ризик захворювання агрусу паршею, у вигляді профілактики ранньою весною, по ще сплячих бруньках, обробіть його семивідсотковим розчином сечовини, намагаючись добре змочити препаратом листя, гілки та грунт під кущами.

  Восени, після листопаду, приберіть з-під кущів опале листя, перекопайте пристовбурні кола і проведіть таку ж обробку сечовиною. Як лікування уражених паршею кущів агрусу по набряклим нирках проводиться обробка дво- або трехпроцентной бордоською рідиною або сумішшю препарату Актара з препаратом Хорус. Через місяць обробку Хорусом і Актара повторюють.

  парша смородини

  Смородина уражується паршею не в такій мірі, як агрус, але щоб не ризикувати врожаєм, заходи по боротьбі з хворобою потрібно приймати вже ранньою весною. Оскільки смородина і агрус культури родинні, парша на смородині знищується тими ж способами, що і парша на агрус, потрібно тільки переконатися, що ви маєте справу саме з паршею, а не з борошнистою росою.

  Окрему увагу садівникові варто приділити графіку обробки дерев. Обприскування проводять кілька разів на рік, в залежності від погоди і ступеня зараженості рослин.

  Найважче розвиток хвороби вимагає близько 5 процедур за рік:

  перше обприскування – в період формування і набрякання бруньок. Найчастіше, проводять його мідним купоросом;

  • друге – в період формування бутонів. Підійде фунгіцид;
  • третій обприскування проводять після завершення цвітіння. Обробку бажано знову провести фунгіцидом;
  • четверное – через 2 тижні після попереднього;
  • п’ятого обприскування здійснюють на зимові сорти дерев в кінці літа – початку осені.

  Важливо пам’ятати, що чергування препаратів різної спрямованості дає хороший результат в боротьбі з хворобою. Неефективно використовувати один і той же протягом усього періоду обробок.