Не соромно запитати: чим займається режисер реклами

Режисер реклами Женя Красуля — про владу на майданчику, візуальне спілкування і «документ перемоги».

Стереотипно режисер — це той, хто сидить на розкладному стільчику, закинувши ногу на ногу, та кричить у мегафон «Мотор!». Як виглядає ця робота насправді і чим відрізняється режисура в рекламі та кіно — дізналися у Жені Красулі.

Женя знімав рекламні ролики для Robota.ua, AlfaBank, Milka, Crello, Comfy, Megogo, PrivаtBank, працював із агентствами Banda, Fedoriv Agency, bickerstaff.2963, I am IDEA — і відповів на важливі запитання про професію.

Режисер — головна людина на знімальному майданчику?

Мені здається, розглядати це запитання у площині «у кого найбільше влади» — неправильно. Так, на проєкті завжди є ієрархія, але режисер так чи інакше працює у команді. Кожен учасник відповідає за свій аспект роботи, тому шматочок влади є у кожного.

Найбільш проста і зрозуміла аналогія — спортивний клуб. Будь-який спортклуб складається із гравців — вони професіонали своєї справи, до цього питань немає. Але без грамотного плану тренувань, перемогти на змаганнях команда не зможе.

Для цього існує тренер: він розробляє стратегію та структурує зусилля спортсменів для досягнення мети. При цьому тренеру не обов’язково бути гравцем — він може просто добре розумітися на цьому виді спорту і мати практичний досвід. Але він має жити цим.

На вершині цієї піраміди стоїть власник клубу. Він не має ні часу, ні бажання вошкатися з гравцями, зате має ресурси. Він ставить перед клубом певні цілі, а тренер допомагає команді досягти їх.

Те саме у відеопродакшні: гравці — це команда проєкту, а режисер — тренер. Це людина, на якій лежить вся відповідальність і на яку всі обертаються, коли потрібно ухвалити рішення. У разі перемоги хвалитимуть усіх, а в разі програшу — звинувачуватимуть його одного.

Власник клубу — це людина, яка володіє грошима. У кіно це виконавчий продюсер, у рекламі — клієнт. Він ставить завдання, рекламне агентство придумує стратегію та приходить до режисера, щоб той вигадав, як це реалізувати. Він збирає команду, брифує всі відділи — операторів, художників, кастинг-менеджерів, etc. — і далі коригує їхню роботу, щоб фінальний продукт відповідав концепції.

Які бувають режисери?

На нашому локальному ринку режисер може реалізувати себе у двох основних напрямках: реклама/кліпи та кіно. Є ще телебачення, але там режисером називають людину, яка виконує безліч функцій, зокрема не пов’язаних безпосередньо з режисурою.

Чому ти вирішив піти у режисуру реклами?

Перше, за що я люблю рекламу, це можливість попрацювати з крутими професіоналами. У Києві дуже розвинений сервісний ринок: світові бренди та артисти часто знімають тут ролики та співпрацюють із київськими продакшенами. Везти сюди всю команду недоцільно, тож приїжджають лише голови департаментів, а основну команду набирають поміж наших.

На сервісі працюють суперталановиті люди, які у перервах беруть локальні проєкти. Тобто як режисер я маю доступ до тих, хто разом із топами індустрії знімав рекламу Apple та кліпи Muse. Я можу зібрати з них команду і чогось у них навчитися.

З кіно так не вийде. Зйомки фільму — трудомісткий і тривалий процес, він може розтягнутися на декілька років. З погляду заробітку це невигідно, тому багато професіоналів йдуть у рекламу: там у проєкту чіткі часові рамки, а процеси вибудовані ефективніше. Все-таки кіно — це про творчість та авторське вираження, а не про гроші.

Друга перевага роботи в рекламі — можливість за короткий термін спробувати себе у різних напрямках і формах. Ти можеш спалахнути ідеєю відзняти детективну історію, витратити три роки життя на те, щоби зробити фільм, і зрозуміти, що детективи тобі взагалі не подобаються. А можеш опанувати ключові правила цього жанру в експрес-форматі за місяць — знявши один рекламний ролик.

Третя особливість рекламної індустрії — там працюють люди, які люблять виклики. І я один із них. Реклама — це скринька із завданнями: достатньо трохи привідкрити, і на тебе посиплеться мільйон завдань, які потрібно вирішувати швидко, якісно та технологічно. Це перетворюється на своєрідну гру, прокидається азарт.

Режисеру обов’язково мати профільну освіту?

Мати режисерську освіту — це чудово. Але значно важливіше вміння якісно комунікувати з командою та максимально точно доносити свої ідеї.

У мене, наприклад, немає вищої режисерської освіти — я навчався на філософському факультеті. Але любов до зображення у мене була завжди: з дитинства я захоплююся фотографією, перші відео почав знімати та монтувати ще у школі, а до книг мав здебільшого типографічний інтерес. Тому під час навчання в університеті я продовжував прокачуватись у роботі з віжуалом.

Якоїсь миті стало зрозуміло, що треба обирати щось одне, — і я остаточно переключився на свою основну сферу інтересів. А далі підвищував скіл невеликими «бустерними» уколами знань: піврічні курси, онлайн-освіта, стажування в Академії образотворчих мистецтв у Лодзі (Польща).

Навздогін до думки про точність донесення думок режисером: я дійшов висновку, що текст — не найкращий інструмент для комунікації візуальної ідеї. Для «технічного» спілкування він годиться, але як спосіб передачі настрою, ритму, бачення — це останнє, чим би я скористався. В уяві режисера та художника-постановника «коричневий замок» може виявитися двома абсолютно різними коричневими замками. В одного слова може бути безліч прочитань. Тому режисер повинен уміти спілкуватися візуальними образами — вони у цьому плані надійніші.

Ще корисно сформувати звичку дивитися кіно з погляду виробництва: звертати увагу на те, як побудований кадр, і переглядати бекстейджі. Поринати в сюжет і дивитися фільми просто як глядач теж добре — це формує смак.

За якими критеріями вибирають режисера рекламного ролика?

Все починається із рекламного тендеру. Декілька продакшенів отримують від рекламного агентства продакшн-бриф з описом бренду та креативної ідеї, яка вирішує певні маркетингові завдання (хороші агенції прописують ще й побажання щодо стилістики), і на основі цього починають підбирати режисера.

Перший (жанрово-стилістичний) критерій вибору режисера — шоуріл. Продакшени дивляться, чи є там ролики, подібні до того, що вони збираються знімати. Наприклад, для роликів-маніфестів характерна декларативність, емоційність, поетичність. Без розуміння цих принципів та досвіду роботи у такому жанрі на етапі монтажу режисерові доведеться скрутно.

Релевантним кандидатам показують бриф і починаються перемовини. Режисери, які погодилися, потрапляють у лонгліст — цей список продакшени подають агентству. Спільно з клієнтом агентство вибирає із представлених режисерів топ-5 (як правило) — формується шортліст.

Наступний крок — написання тритменту. Це творча відповідь на продакшн-бриф: режисер описує своє бачення того, в якому стилі буде ролик, що відбуватиметься на екрані, яку техніку залучатимуть тощо. Зазвичай на його написання дається 3 дні.

Тритмент — це документ перемоги, від нього залежать результати тендеру. І чим він докладніший, тим краще: так продюсеру простіше прорахувати бюджет, а команді — чіткіше зрозуміти свої завдання та швидко зорієнтуватися на майданчику.

Повертаючись до ефективності візуальної комунікації — тритмент має на 80% складатися із зображень. Важливо включати в нього візуальні референси й аніматики — це така превізуалізація ролика, яка показує рух камер, розміщення акторів, елементи декорацій, etc. Можна просто зняти відео на телефон, а можна використовувати Cine Tracer (софт для реалістичного відеомоделювання на движку Unreal Engine — прим. ред.), як це роблю я.

Інший не менш важливий момент, на який звертають увагу при виборі режисера, є його репутація. Запальний режисер + складний клієнт — вибухонебезпечна суміш. Агентство та продакшн про це знають і не допустять такого тандему. Рекламний ринок тісний, тому якщо ти засранець — про це дізнаються усі. І в новий проєкт не покличуть.

Але просто не бути засранцем замало — треба ще вміти комунікувати. Між токсичним професіоналом і не дуже досвідченим режисером, який вміє писати тритменти та знаходити спільну мову з людьми на майданчику, продакшени оберуть другий — і відстоюватимуть його кандидатуру перед рекламним агентством.

Режисери відправляють тритменти продакшенам, а ті показують агентству, яке разом із клієнтом обирає найкращу, на їхню думку, пропозицію (зокрема з погляду бюджету). Його автор і зніматиме ролик. А продакшн, за яким закріплено цей режисер, виграє тендер.

За що відповідає і з ким взаємодіє режисер на кожному етапі виробництва?

Препродакшн (підготовка до зйомок) триває 7–15 днів. За цей час режисеру потрібно встигнути разом із продюсером зібрати команду, забрифувати всі департаменти, а департаментам — підготувати відповідь на цей бриф.

Потім починається комунікація у рамках «агентство-клієнт-продакшн». Зазвичай проводиться дві, але буває три зустрічі:

Kick-off meeting — попередня зустріч режисера з агентством. Вона потрібна, щоб встановити контакт, звірити компаси та (в ідеалі) побудувати творчий тандем.

Pre-preproduction meeting (PrePPM) — на цій зустрічі продакшн спільно з режисером презентують агентству та клієнту проміжні результати підготовки.

Далі починається пошук локацій для зйомки (location scouting). Коли місце вибрано, команда (зазвичай режисер, оператор та художник-постановник) виїжджає на освоєння — оглядає локацію, щоб «пристрілятися» та уникнути неприємних сюрпризів на зйомках. Паралельно проводять акторські проби, у яких також бере участь режисер.

Preproduction meeting (PPM) — велика зустріч, на якій присутні клієнт, агенція, режисер та голови департаментів. Команда презентує PPM-буклет — фінальний документ, який містить у собі всю необхідну інформацію про майбутній ролик.

Продакшн (зйомки) займає день-два. Далі режисер разом із режисером монтажу обробляє відзнятий матеріал — і презентує результат роботи агентству та клієнту.

Після цього починається повноцінний постпродакшн: робота з кольором, звуком, графікою — режисер у тісній зв’язці з агентством бере участь у всіх цих процесах.

Залежно від складності візуальних ефектів постпродакшн займає від двох тижнів до двох місяців. Потім клієнт затверджує ролик — усі видихають, відкривають ігристе та йдуть на наступний проєкт.

Скільки заробляє режисер реклами та що на це впливає?

У режисерів гонорар рахується позмінно: скільки знімальних змін відпрацював, стільки й отримав. Рекламний ролик хронометражем 30 секунд — це одна знімальна зміна, яка може тривати 14-20 годин без перерви. Плюс підготовка до зйомок — близько 12 днів не щоденної роботи.

Щодо конкретних цифр — я дам коридор, з яким зіткнувся сам і з якого можна зробити якісь висновки. Середній гонорар режисера на локальному ринку — $3 тис. за зміну. Стартувати можна з $1 тис. — це оптимальний мінімум для режисерів-новачків. Мідли беруть за зміну $3–$10 тис., сеньйори — $10+ тис.

Далі — це вже питання стратегії. Можна, наприклад, знімати за $1 тис., але брати обсягом — знімати по три проєкти на місяць. Але потягнути таке навантаження складно.

Дай пораду, як режисерові-початківцю потрапити до індустрії?

З якогось інтерв’ю я дізнався про стратегію кар’єри — суперпроста, але класна штука, яка знімає всі запитання на кшталт: «Що я роблю і куди рухатися далі?».

Суть у тому, що перший рік ти берешся за будь-яку роботу, яку пропонують, з будь-яким бюджетом і на будь-яких умовах. Це потрібно, щоб зібрати шоуріл і (що важливіше) налаштувати нетворкінг.

Наступного року, коли на ринку тебе вже знають, можна дозволити собі бути більш вибірковим та відмовлятися від проєктів, які тобі не цікаві. Наприклад, знімати фешн — і більше нічого.

А на третій рік формуєш та зміцнюєш власний стиль: максимально вкладаєшся у те, щоби проєкти вийшли такими, якими ти їх бачиш.

Як аутизм проявляється в сучасній попкультурі

Чи «Хороший доктор» дійсно хороший та якими зображують аутичних жінок — з коментарями публічної просвітниці про аутизм Анни Дерюги.

За що відповідає режисер та як ним стати: про професію — із перших вуст

Всі розуміють, що сценарист пише сценарій, актори втілюють його в життя, а оператор знімає це все на камеру. А яка роль режисера у створенні фільму? Режисерка Христина Сиволап («Давай не сьогодні», «Віддана») відхиляє завісу української індустрії кіновиробництва та розповідає, чим саме займається режисер під час зйомок, до і після них.

Про вибір спеціальності та перші кроки у професії

Мені завжди подобалась сфера кіно й телебачення, тому після закінчення школи я інтуїтивно обрала для себе професію режисера і вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. Протягом п’яти років в університеті ми здебільшого вивчали теоретичні основи режисури, розбирали, як створені шедеври кінематографу. Це був надзвичайно цікавий період, але для справжнього розуміння професії теорії було замало, потрібна була практика.

Після навчання я виграла фінансування від Держкіно на власний дебютний короткометражний фільм «Давай не сьогодні». З нього все і почалося. По-перше, спробувавши реальну професію на смак, я зрозуміла, що режисерство — це дійсно моє. По-друге, вихід цього фільму відкрив мені шлях до подальшого досвіду створення кіно.

Так, це працює. В Україні кінопродюсери також шукають молодих талановитих режисерів.

В чому полягає робота режисера

На знімальному майданчику режисер, безперечно, є головним. Він вирішує, як мають грати актори, скільки і яких кадрів потрібно зняти для кожної сцени, тому саме від його підходу і бачення залежить кінцевий результат. Кожен режисер працює по-своєму, один і той самий сценарій десять режисерів екранізують десятьма різними способами.

Мені завжди важко розповідати, за що відповідає режисер, бо хочеться просто сказати: «За все!» 🙂 Але я спробую детально пояснити на прикладі зйомок історичного фільму «Віддана». Маємо таку коротку сцену:

«Стефа заходить до кімнати із запаленою лампою та пустими відрами. Видно, що це крапає із вітражної стелі, що протікає — три відра переповнені. Стефа міняє повні цебра на порожні. На хвильку затримується послухати краплини — вони скрапують, створюючи ритм, а відтак — цілу мелодію».

Завдання режисера полягає в тому, щоб продумати відповіді на питання: «Який вигляд має Стефа? Що відбувається з її думками й емоціями в цей момент? Що це за кімната, яка вона? Який вигляд мають лампа та відра? Скільки кадрів у цій сцені? Які це кадри? Якими об’єктивами будемо користуватись? Яку атмосферу будемо створювати за допомогою світла? Як показати, що стеля протікає? Як показати, що це вітражна стеля? Який ритм створюють краплі у відрі? Яку атмосферу вони створюють: напружену чи, навпаки, медитативну? Чи чуємо ми ще щось, окрім крапель? Яка музика звучатиме і коли?»

І це лише частина запитань. Окрім цього, потрібно обговорити з усіма членами команди, як це реалізувати. І, власне, зняти все. Помножте усе вищеперелічене на 100 сторінок сценарію — і отримаєте приблизне уявлення про обсяги роботи режисера.

Самі ж зйомки в ідеалі — це вже розпланований процес, де всі знають, що їм робити.

А режисер контролює, чи все йде так, як хотілось, і корегує план дій через труднощі, які раптом виникають в процесі: пішов дощ, кінь не хоче йти в кадр, дитина не вивчила текст і мільйон інших непередбачуваних обставин.

Під час підготовки до зйомок режисер вивчає сценарій, працює над концепцією, проводить зустрічі з різними департаментами, їздить на пошуки локацій. Також займається кастингом акторів, хоча не завжди останнє слово в цьому питанні за ним — наприклад, для серіалів головних акторів часто затверджує канал-замовник. У кіно ж режисер зазвичай сам або разом з продюсером вирішує, кого взяти на ролі.

Після зйомок режисер займається постпродакшном, який включає в себе монтаж кадрів, роботу зі звуком, кольорокорекцію тощо. Цей процес легше планувати, бо це робота в офісі, але й тут буває так, що часу не вистачає, і перед здачею фільму доводиться працювати до пізньої ночі.

Спеціальності в межах професії

Окрім режисера-постановника в кіно, є ще й інші режисери. Може здаватися, що це просто різновиди однієї професії, але це абсолютно різні види діяльності.

Наприклад, театральний режисер робить дещо схоже на те, що й кінорежисер, але на сцені театру.

Головна відмінність в тому, що в театрі режисер часто працює з умовностями, бо на одній сцені створює різні простори й світи, а в кіно має вибір — працювати з реальністю чи створювати умовність.

Режисер монтажу працює вже з готовим матеріалом. Проте це також дуже творча професія, бо з одного і того ж якісного матеріалу різні режисери монтажу складуть різні фільми. Але їхня основна робота припадає на постпродакшн, на відміну від кінорежисера, для якого найвідповідальнішими є підготовка та зйомки.

Як стати режисером

В наш час не обов’язково мати профільну освіту, але я вважаю, що вона потрібна. Навчання допомагає потрапити у контекст професії, зрозуміти, що відбувається в сфері кіномистецтва тут і зараз, і, що не менш важливо, — створити власне ком’юніті. Мої одногрупники — це мої друзі й колеги, яких я дуже ціную і до яких можу звернутись за професійною порадою чи допомогою.

На мою думку, найсильнішим університетом, що готує режисерів в Україні, є Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, де навчалась і я. Звісно, і цей заклад має свої мінуси, зокрема, відсутність нормальної технічної бази. Через це студентам важко розібратися з усіма обов’язками кінорежисера, але, навчаючись там, я отримала цінний досвід та базу.

Які hard і soft skills необхідно мати режисерові

Хард скіли (професійні навички):

• Розуміння специфіки усіх сфер кіновиробництва та технічної сторони створення кіно.
• Вміння працювати з акторами, ставити завдання.
• Надивленість — візуальний досвід, отриманий з перегляду фільмів та витворів мистецтва, і чим різноманітніший цей досвід, тим краще.
• Начитаність — режисерові варто якомога більше читати як художніх книжок, так і професійної літератури.

Софт скіли (особистісні навички):

• Комунікабельність, бо доводиться спілкуватися з великою кількістю людей.
• Відповідальність, бо саме від режисера залежить результат роботи усієї знімальної групи.
• Схильність до емпатії — щоб створити фільм про людей і для людей, варто розуміти чужі бажання й потреби.
• Міцне здоров’я, як психічне, так і фізичне. Я не жартую 🙂

Де режисеру шукати роботу

Початок режисерської кар’єри у всіх складається дуже по-різному. Я, так сталось, одразу після навчання потрапила в режисерське крісло. Мій дебютний короткий метр помітили продюсери з Film.ua та запропонували зняти серіал «Тато Ден».

Але більшість початківців працюють спочатку асистентами режисера, другими режисерами або ж режисерами монтажу. Це класний старт, який дає корисний досвід, бо мені якраз на початку кар’єри не вистачало досвіду участі в інших зйомках. Довелось уже на власному знімальному майданчику розбиратися в усіх процесах.

Досвідчені режисери в Україні зазвичай працюють проєктно за двома сценаріями.

1. Знаходять продакшн-компанії, які кличуть режисера під конкретний проєкт.
2. Створюють власний проєкт і самі шукають продюсера та продакшн.

Скільки заробляють режисери

У режисера є фіксований гонорар за весь проєкт. Але проблема полягає в тому, що в більшості країн є гільдії кіномистецтва, які контролюють формування гонорарів за роботу, в Україні ж ніхто не знає, скільки кому платять. Мало хто ділиться цією інформацією, тому зазвичай дуже важко зрозуміти, який гонорар варто просити.

Режисери-початківці часто працюють безкоштовно, бо вважається, що спочатку вони мають напрацювати собі фільмографію. Це сумно, але так є. А скільки заробляють відомі режисери в Україні, я і сама хотіла б знати 🙂 Відсоток від касових зборів українські режисери, на жаль, не отримують. Про це в останні роки ведуться розмови, і я дуже сподіваюсь, що найближчим часом ситуація зміниться.

Переваги й труднощі в роботі

Особисто для мене надзвичайною перевагою професії є те, що жоден робочий день не схожий на попередній. Робота над фільмом передбачає різні етапи виробництва: підготовка, зйомки, монтаж, зведення звуку тощо, тому режисер кожні кілька місяців змінює вид діяльності. А потім починається новий проєкт, а з ним і нова тема, нові виклики, люди і… етапи виробництва.

До мінусів можна віднести нестабільність, бо, закінчуючи один проєкт, ніколи не знаєш, коли буде наступний. Також через відчуття колосальної відповідальності, ненормований робочий графік та сильне емоційне залучення в усі процеси існує висока ймовірність емоційного вигорання. Тому дуже важливо час від часу позбавлятись напруги, що накопичується. Мені в цьому ідеально допомагають масаж і час, проведений із сім’єю.

Поради режисерам-початківцям

Як я вже згадувала, в професії режисера важливу роль відіграють надивленість та начитаність, тому раджу дивитись багато кіно (не серіалів), полювати на цікаві життєві ситуації та записувати їх в окремий блокнот (з цього можуть народитись класні сценарії), бути в контексті української індустрії кіновиробництва та знати, хто є хто.

Щодо книжок, то ось кілька з тих, які я б радила прочитати:

• Роберт Маккі «Історія на мільйон доларів» — книга, що дає базове розуміння побудови всіх історій.
• Девід Лінч «Спіймати велику рибу» — ідеально поєднувати читання цієї книги з переглядом фільмів Лінча. Таким чином можна добре зануритись у творчість конкретного режисера, спробувати його зрозуміти. (В ідеалі так можна знайомитись із різними культовими режисерами, багато хто з них писав книжки).
• Ерік Берн «Ігри, в які грають люди» — це психологія. Книга, що допоможе краще розуміти людей та їхні мотиви.

Більше про книжки та фільми я розповідаю на своїй інстаграм-сторінці, тож запрошую продовжити наше знайомство там 🙂

Потрібна робота?

Вакансій режисерів у нас немає, але є багато інших в креативних індустріях і не тільки 👉

Читайте про інші професії