Зміст:
Реформа освіти: як зміниться українська школа
Реформа української освіти, яка почалася з початкових класів, продовжується і в середній школі. Наступним її кроком стало прийняття депутатами закону “Про загальну середню освіту”.
Про цей закон кажуть, що він зводить стіни і дах для цієї реформи, а от в опозиції його критикують. “Освіті потрібні системні зміни, але те, що ми отримали, це робота не на “5”, а на “3”, – каже депутатка “Голосу” Інна Совсун.
За її словами, хоча закон і запроваджує важливі нововведення, водночас, не відповідає на багато питань: чому МОН зберігає контроль над тим, що відбувається у школах, та коли будуть підвищені зарплати вчителів.
Що має змінитися в українських школах у зв’язку з новим законом, розповідає ВВС News Україна.
Скільки дітей має бути в класі?
Закон встановлює ліміти на кількість учнів у класах – від 5 до 24 учнів для молодшої школи, і до 30 учнів для решти класів.
Проте, як виконуватиметься ця норма на ділі, невідомо. У багатьох містах, їхніх спальних районах та передмістях Києва, поширена ситуація, коли в класах перебуває по 35 і більше дітей, навчання триває у дві зміни.
Приміщень мало, дітей багато. У Міносвіти кажуть, що будувати школи – це відповідальність місцевої влади.
“Це все відповідальність місцевої влади: будувати школи і займатись демографічним прогнозом. Розуміти, скільки у нас дітей народилося і скільки підуть у перший клас, формувати мережу шкіл. У багатьох містах кошти на це є, було б бажання”, – говорила нещодавно в інтерв’ю BBC News Україна Ганна Новосад.
“У нас величезна проблема з мережею шкіл і цей закон не дає відповіді на питання, що з цим робити”, – критикує цей закон ексзаступниця міністра освіти Інна Совсун.
Автор фото, unian
В Україні з одного боку не вистачає шкіл, а з іншого – є школи, де дуже мало учнів. На фото – будівництво школи у місті Рівне
Предмети на вибір
В учнів буде право частково обирати, які навчальні предмети вивчати, розповідають про реформу освіти в МОН.
При цьому для вивчення предметів учні можуть формувати міжкласні групи навіть з дітей різних років навчання.
У фракції “Голос” вважають, що вибір предметів для учнів у школах можна було прописати чіткіше.
“Ми пропонували дати кожному випускнику можливість обирати 30% базових предметів, 40% – профільних і 30% – на власний вибір. Цього в законопроєкті немає”, – критикувала законопроєкт депутатка з фракції “Голос” Наталя Піпа. Вона назвала такі зміни напівреформою і закликала їх доопрацювати.
Автор фото, unian
Навчання вдома
Вперше в законі закріплюється домашня форма навчання. Також там йдеться про так звану індивідуальну освітню траєкторію.
Цей механізм має допомогти організувати гнучкий графік навчання для дітей з особливими освітніми потребами й учнів, які поглиблено навчаються поза школою, чи хочуть вчитися вдома.
Для такого індивідуального навчання учень та/або його батьки мають звернутися із заявою до школи. Під це створюють індивідуальний навчальний план. Його має схвалити педрада та затвердити директор.
Якщо учень вивчає якісь предмети поза школою, для оцінювання його знань будуть проводить річне оцінювання чи державну підсумкову атестацію.
Школяр, який навчається вдома, має два рази на рік здавати роботу – семестровий контроль.
Невічні директори
У багатьох українських містах директори шкіл працюють на своїх посадах десятки років.
Згідно з законом “Про освіту”, директор зможе займати свою посаду не більше двох термінів по шість років поспіль в одній школі.
Також закон встановлює, що вчителі та батьки можуть відігравати дорадчу роль під час вибору директора, але сам конкурс на цю посаду буде проводити незалежна комісія.
Під час конкурсу має бути відеотрансляція. Кандидати мають представити стратегічний план розвитку школи.
При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які працюють з безстроковими трудовими угодами, перейдуть на угоди терміном на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком).
Також до 1 липня 2020 року вчителів-пенсіонерів мають перевести на строкові. На практиці це може означати, що з так їх легше буде звільнити.
Цю норму розкритикували, назвавши дискримінаційною, у фракції “Батьківщина”.
“Переведення на контракт керівників, а особливо педагогів-пенсіонерів, та ще й на один рік, фракція вважає не просто дискримінацією, а такою нормою, яка порушує кодекс про працю. Це може кадрово знекровити у першу чергу сільську школу”, – заявив у Раді депутат Іван Криленко.
Автор фото, unian
Недискримінаційні оцінки
Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів “на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання”, пояснюють у МОН зміни, які чекають на освіту.
Там і раніше говорили, що відтепер про оцінки дітей мають повідомляти не на загальних батьківських зборах, а під час індивідуальних зустрічей.
Крім того, у школах обіцяють більше учнівського самоврядування. Наприклад, право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педради.
Планується, що з держбюджету будуть оплачувати індивідуальні та групові консультації на базі школи.
Діти, які довго перебувають на лікуванні, отримають право здобувати освіту в медзакладах.
Мова навчання
Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах. Цю статтю закону написали після численних консультацій з представниками національних меншин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.
Отже, перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у середовищі своєї мови та не мають держави, яка б цю мову захищала. Насамперед йдеться про кримських татар.
Для них у першу модель заклали навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.
Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:
- материнською мовою, поряд з вивченням державної, навчатимуться у початковій школі;
- у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчання має бути українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
- зі старшої школи не менше 60% навчання має бути українською.
Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Йдеться про нацменшин, які проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова), пояснюють у Міносвіти. Там початкова школа також буде мовою нацменшини (російською) разом із вивченням української. З 5-го класу не менше 80% навчального часу має бути українською.
Автор фото, unian
Що зміниться для вчителів?
Вчителі отримають більше свободи у створення програм. Вони можуть розробляти власні системи оцінювання та заохочення учнів. Але ці оцінки все одно мають переводити у 12-бальну шкалу.
У Міносвіти запевняють, що закон передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати.
Питання зарплат для вчителів викликало чи не найбільше дискусій в Раді під час обговорення закону про освіту.
“Коли вчителі почнуть отримувати нові зарплати? Пані міністр обіцяла реформу заробітних плат, де вона?”, – запитувала Інна Совсун з трибуни парламенту.
“Я не бачу, щоб уряд підтримував МОН і в середній освіті, і у вищій, і позашкільній такою мірою, щоб це відповідало революційним змінам. Шановні депутати монобільшості, допоки ви не підтримаєте фінансово школу, змін там не буде. Давайте підтримаємо українського вчителя гривнею”, – заявила Ірина Констанкевич, депутатка групи “За майбутнє”.
“Це лише окремі кроки у напрямку збільшення зарплати вчителя”, – говорила про новий закон міністерка Ганна Новосад.
За її словами, цього року МОН планує комплексну реформу заробітної плати. Вона має передбачати внесення частини надбавок в оклад педагога та гарантії рівня зарплати для всіх вчителів.
Безпека
Також, згідно з новими змінами, вчителі мають обов’язково вивчати домедичну допомогу.
До того ж закон закриває доступ до шкіл особам, які вчинили злочин проти статевої свободи дитини.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!
З якого віку починається та скільки триває навчання в різних країнах світу
Наразі в МОН обговорюється питання щодо можливості розпочинати навчання дітей з 5-ти років, таким чином зберегти 12-ручку, водночас діти закінчуватимуть школу в більш ранньому віці. В Міністерстві зазнають, що така практика поширена в багатьох європейських країнах.
Відповідно до аналізу освітніх систем країн Європейського Союзу, з яким можна ознайомитись за посиланням, повна загальна середня освіта в європейських країнах дійсно триває не менше 12 років. В Україні, Білорусі, Росії та Азербайджані навчаються 11 років.
Навчання в Австрії, Албанії, Бельгії, Греції, Іспанії, Нідерландах, Німеччині, Португалії, Франції триває 12 років. При цьому діти йдуть до школи у 6 років. У таких країнах, як Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Хорватія та Швеція діти розпочинають навчання з 7 років та навчаються також 12 років.
У Данії, Боснії та Герцоговині, Ісландії, Італії, Люксембургу, Норвегії, Румунії, Словаччині, Словенії, Англії, Шотландії, Угорщині, Чорногорії та Швейцарії навчання триває 13 років, та діти йдуть до школи у 6 років. Найдовше навчаються в Ірландії – протягом 15 років, починаючи з 4-річного віку. В Північній Ірландії навчаються також з 4 років тривалістю 14 років.
Чому такий важливий 12-й рік навчання? Це стосується вже старшої профільної школи, коли вже доросла людина обирає напрям професійної діяльності. В розвинених європейських країнах з якісним рівнем підготовки людського капіталу навчання триває до 18, а деколи й до 19 років. Оскільки саме в цьому віці вже доросла особистість повністю підготовлена до самостійності та вибору майбутнього.
Ексміністерка освіти і науки Лілія Гриневич під час інтерв’ю одному з видань розвіяла побоювання батьків, що діти занадто пізно завершать навчання. Вона зазначила, що після здобуття певного профілю в старшій школі молода людина має змогу вступити на споріднену спеціальність у вищій навчальний заклад, де навчатиметься не протягом чотирьох років по бакалаврській програмі як зараз, а трьох. Тобто, закінчивши 12-ти річну школу, вона навчатиметься ще три в університеті. Зараз діти закінчують 11 класів та вчаться у ВНЗ чотири роки. В обох випадках на здобуття повної загальної та вищої освіти знадобиться 15 років.
Лілія Гриневич зазначила, що навчання з 5-ти років є обов’язковим роком дошкільної освіти. Наразі Уряд має намір зробити його шкільним. Водночас в європейських країнах діти переважно йдуть до школи у 6 років. Там, де воно розпочинається раніше, також є складовою дошкільної освіти. Вона зауважує, що для початку шкільного навчання дитина має досягти певного рівня зрілості.
В огляду на дослідження Європейської комісії в країнах 5-ти річки здобувають дошкільну освіту, яка є обов’язковою та фінансується державою. В цей час вони навчаються в ігровій формі дотримуватись певних правил, контролювати свій емоційний стан, набувають соціальних та побутових навичок, вивчають геометричні форми фігур, розрізняють кольори, рахують до 100 тощо Таким чином відбувається підготовка маленьких дітей до школи.
Початкова освіта в різних країнах може тривати 4, 5, 6, 7 і навіть 8 років, базова – 3-4 роки, а профільна – 3 і більше років.
Україна також планує впровадити ідею трирічної профільної освіти з урахуванням 12 років навчання у школі.
Водночас, якщо буде запроваджено, що діти будуть йти до школи у 5 років, одразу виникає кілька викликів. По-перше, шкільна програма має бути адаптована під певний вік, тобто для 5-річних учнів вона має бути легше, ніж для 6-річних. І тут одразу виникає питання, чи зможуть такі учні на кінець 4-го класу досягти певного рівня знань та навичок. В противному випадку прогалини слід надолужувати протягом навчання в базовій школі до кінця 9 класу, щоб бути готовими до здобуття профільної освіти.
Як зауважує Лілія Гриневич, навчання в трирічній старшій школі надає можливість здобувати середню освіту разом з майбутньою професією, після закінчення якої виходити на ринок праці, або поглиблено вивчати певні дисципліни й продовжувати навчання в університеті. Роль школи з впровадженням 12-річки зміниться, оскільки навчання в 11 та 12 класах відбуватиметься з поглибленим вивченням певних предметів для здобуття окремого фаху.
Також слід зауважити, що навчальне навантаження учнів, що навчаються за кордоном та в Україні протягом року різниться. Діти в європейських країнах отримують більший об’єм знань через довшу тривалість навчального року. До того, навчальний процес сьогодення коротший на 35 днів в порівнянні з 10-річкою за радянських часів, оскільки тоді навчались 6 днів на тиждень. Тобто за 10 років набігає 350 днів, що еквівалентно 2 навчальним рокам.
Виходячи з вищевикладеного, українські діти навчаються менше часу, ніж їхні іноземні однолітки, однак рівень набутих знань та компетентностей після закінчення школи практично рівний. Це говорить про те, що українські освітні програми еквівалентні європейським. З іншого боку, це призводить до надмірної невиправданої інтенсифікації навчальної діяльності українських школярів, що спричиняє перевтому та виснаження дітей.