Тема 3-4. Нове життя народних мелодій в інструментальній музиці

Жанр інструментальної обробки народних мелодій дуже поширений серед композиторів і виконавців. Зазвичай їх виконують ансамблі й оркестри народних інструментів, ансамблі пісні й танцю.

Павло Шольц. Фантазія (Варіації) на тему української народної пісні «Верховино, світку ти наш» для скрипки і фортепіано.

Як змінюється тема у варіаціях? Як відбувається інтонаційний, темповий, динамічний розвиток музики, яка роль контрасту у цьому?

Український композитор Георгій Майборода використав народні мелодії в «Гуцульській рапсодії», у якій оспівує природу Карпатського краю. Невеликий вступ нагадує награвання на трембіті, що відлунює в горах. Головна тема — радісно промениста, з чітким енергійним ритмом — малює звукову картину народного свята. Відома мелодія української народної пісні «Верховино, світку ти наш», розвивається від сумного до урочистого і переможного звучання.

Георгій Майборода. Гуцульська рапсодія (фрагмент).

Які нові якості знайомої вам пісні ви відчули у виконанні її оркестром? Порівняйте обробки мелодії в музичних формах варіацій та рапсодії.

Роман і Надія Федини. Танці Верховини

Народні мелодії стали основним матеріалом Другої симфонії Левка Ревуцького. Уже перші такти твору наповнені світлим поетичним розумінням світу, тонким відчуттям краєвидів України. Тема твору надзвичайно красива, вона легко запам’ятовується. Їй притаманний політ, порив вітру, втілення мрії. Можна сказати, що Левко Ревуцький створив величний гімн своєму народові.

Симфонія складається з трьох частин. Для втілення основних тем композитор використав сім народних пісень: у І частині — «Ой весна, весниця», «Ой не жаль мені», у II частині — «Ой Микито, Микито», «Ой там в полі сосна», «У Києві на ринку», у III частині — «А ми просо сіяли», «При долині мак».

Поет Максим Рильський так висловлювався про цей твір: «Друга симфонія сповнена красою українського поля, благородством народного серця, непереможними чарами народної пісні в дорогоцінній оправі симфонічної майстерності».

Лев Ревуцький. Симфонія № 2 мі мажор (фрагменти).

Охарактеризуйте музику кожної частини симфонії.

Портрет митця

Меморіальна дошка Левкові Ревуцькому в Києві

Лев (Левко) Миколайович Ревуцький (1889-1977) — український композитор, педагог, музичний і громадський діяч.

Мистецтва гри на фортепіано Левко почав навчатися дуже рано — з п’яти років. Професійну музичну освіту здобув у Київській консерваторії. З-поміж його видатних наставників був Микола Лисенко. Лев Миколайович пройшов шлях від сільського вчителя й керівника сільських хорів до професора консерваторії та голови правління Спілки композиторів України.

Левко Ревуцький — автор творів різних жанрів, зокрема двох симфоній і двох концертів для фортепіано. Серед його значних вокальних творів — кантата «Хустина», що написана на вірші Тараса Шевченка.

Композиторський стиль Л. Ревуцького формувався на основі глибокого й усебічного пізнання національного музичного фольклору та перетворення традицій сучасної професійної музики. Чималий внесок композитор зробив і в розвиток жанру обробки народних пісень. У його творчій спадщині налічується понад 120 обробок народних пісень, зокрема «Галицькі пісні», «Козацькі пісні», збірка для дітей «Сонечко».

Музичний фольклор значно впливає на розвиток сучасної інструментальної музики, у якій відбувається постійне оновлення засобів виразовості. Досить часто фольклор стає ознакою авторського мислення митця. Одним із прикладів може слугувати творчість українського композитора Мирослава Скорика. Зокрема, у «Карпатському концерті» він за допомогою прийомів звуконаслідування відобразив музичний ландшафт гір: тембри денцівок (карпатських сопілок) та особливі інтонації валторн, що нагадують звучання трембіт. Осучаснення інтонаційної та ритмічної палітри гуцульського фольклору — свідчення модерної музичної мови композитора.

«Я ретельно вивчав гуцульський фольклор, їздив у експедиції. Буквально вбирав усі ритми карпатського краю. Ходив різними селами, прислухався», — говорив Мирослав Скорик.

Мирослав Скорик. «Карпатський» концерт для оркестру (фрагмент).

Які ознаки жанру концерт? Які прийоми, характерні для музичного фольклору Карпат, використав композитор? Поясніть, чи відповідає програмна назва твору прослуханій музиці. Порівняйте її настрої з картиною «Карпати».

Василь Брензович. Карпати

Грає карпатська денцівка

Трембіти з експозиції Закарпатського краєзнавчого музею (м. Ужгород)

ВИШИВАНОЧКА

Слова і музика Наталії Май

2. Маю білу вишиванку, ще й намистечко,

і на свято зодягаю взимку й літечком.

Вишиванка розцвітає цвіт-калиною

і у серці оживає Україною.

Наталія Лашко. Два кольори (квілт, клаптикове шиття)

Мистецька скарбничка

Рапсодія — інструментальний або вокальний жанр вільної форми, що складається з різнохарактерних контрастних епізодів.

Концерт — жанр музичного мистецтва, в основі якого лежить принцип протиставлення звучання окремих груп виконавців або виконавського колективу і соліста.

Симфонія — жанр симфонічної музики, великий твір для оркестру.

• 1. Чому, на вашу думку, обробки народних мелодій завжди є популярними й актуальними?
• 2. Назвіть музичні жанри, які найбільше приваблюють композиторів для інструментальних обробок народних мелодій. Які «перетворення» можуть відбуватися з мелодіями у цих жанрах?
• 3. Як музичний фольклор впливає на розвиток сучасної музики?
• 4. З різних джерел дізнайтеся про творчість колективів, що популяризують народну музику у вашому краї.
• 5. Колективна робота. Складіть сценарій радіопередачі «Народна музика і сучасність».

Хочу більше знати

Фольк — це пошук та відродження українського музичного етносу, автентичних мелодій та народних пісень різних регіонів України. А ще — це популяризація автентичної музики, насамперед серед молоді. Адже сучасне аранжування української музичної спадщини вдихає у неї нове життя.

Сучасні фолкгурти, як, наприклад, ДахаБраха, ONUKA, Go_A, у своїх композиціях вдало поєднують автентичні тембри українських народних інструментів і чарівного, майже магічного, вокалу з модерними ритмами, електронним звучанням. І ця яскрава і незвична музика захоплює слухачів своєю енергією, драйвом.

У вільний час дослідіть творчість молодіжних фолкгуртів країн Європи і створіть добірку композицій, які найбільше сподобалися. Поділіться своїми відкриттями з однокласниками та однокласницями.

ВИКОРИСТАННЯ НАРОДНИХ МЕЛОДІЙ У ТВОРЧОСТІ КОМПОЗИТОРІВ

Протягом декількох уроків ми слухали, співали, аналізували народні пісні та визначали приналежність їх до різних жанрів української пісенної творчості. Виявляється, вона – дуже багата, і це можна використати, складаючи сучасну музику.

Сьогодні ми почуємо деякі з народних пісень, використаних у професійних творах видатних українських композиторів. Спочатку послухаємо уривок з опери основоположника української національної композиторської школи Миколи

Пригадаймо, що опера – це вид театрального мистецтва, в якому поєднана інструментальна музика з вокальною.
Спробуйте почути та визначити у наступному уривку знайомі інтонації.
Слухання. М. Лисенко. Опера “Тарас Бульба” (увертюра)
Аналіз прослуханого твору
Ми прослухали вступ до опери – увертюру. Її, як правило, виконує оркестр. Увертюра вводить слухача до кола ідей, настроїв, що будуть розгортатися у творі.
Микола Лисенко ввів мелодію пісні “Засвіт встали козаченьки”, авторство якої приписують Марусі Чурай, в увертюру до історико-героїчної опери “Тарас

Знаючи, що увертюра налаштовує на подальші події, Лисенко хотів затвердити основну ідею твору – боротьбу козацтва проти соціального і національного поневолення українського народу і, напевне, вважав, що саме ця пісня може представити козацтво якомога глибше.

Відомості про сюжет опери “Тарас Бульба”
Послухайте короткий зміст сюжетної лінії опери “Тарас Бульба”.

Київ. Майдан перед Братським монастирем. З’являється Кобзар, співає. Народ прислухається до його співу. Останні його слова: “Запасаймо ж товариша гострого в халяву: треба буде рятувати свою волю і ще й славу!” – викликають схвалення й підтримку серед людей. Та поява польських комісарів одразу змінює ситуацію – Кобзар усе переводить на жартівливу пісню.

Будинок Тараса Бульби. У розпалі співів і розмов Тарас підтримує думку їхати на Запоріжжя, бо там – справжня життєва наука для його синів Андрія та Остапа.

Запорізька Січ. Тарас дорікає козакам за бездіяльність, намовляє обрати на місце отамана іншого. Нарешті перед ним стає відважна і чесна людина – Кирдяга. Коли завершився обряд обрання кошового, приїздить посланець, який сповіщає про знущання поляків над простим людом. Рада приймає рішення йти в похід.

Ніч. Облога козаками міста Дубно, де вже почав панувати голод. Андрію, закоханому в дочку польського воєводи, не спиться. Як допомогти їй? Він наважується перейти у ворожий табір; збирає з возів припаси і потаємним ходом іде до міста.

У козацькому таборі Тарас звертається до козаків з промовою, в якій закликає до виконання священного обов’язку – захисту батьківщини. Надається наказ взяти місто штурмом. Та приходить звістка про зраду Андрія. Батько не може повірити в це. Він вирішує карати зрадника власною рукою і вбиває сина. Остап прощається з тілом брата і йде у бій. Козаки штурмують мури міста Дубно.

Відомості про увертюру до опери “Тарас Бульба”

Увертюра до опери “Тарас Бульба” складається з трьох тем. Розпочинається героїчною, закличною темою, яку виконує група духових інструментів. Далі музика швидко розвивається, з’являється друга лірична тема пісенного типу. Вона ллється як повноводний потік могутньої ріки.

Урочистий крок третьої теми на мелодію пісні “Засвіт встали козаченьки” підсумовує попередній розвиток музики.
Ми вже дізналися зміст опери і проаналізували побудову увертюри. Тепер ще раз її прослухайте і прослідкуйте за розвитком тем.
Повторне слухання. М. Лисенко. Опера “Тарас Бульба” (увертюра)
Відомості про образ народу в опері “Тарас Бульба”
Велике значення в опері “Тарас Бульба” Микола Лисенко приділив образу народу, для створення якого він використав фольклор.
Таким чином ми повернулися до теми уроку (“Використання народних мелодій у творчості композиторів”).
В одній зі сцен опери хор співає пісню “Слава нашим господарям”, початкові слова якої взяті з однойменної української щедрівки.
Прослухайте щедрівку “Слава нашим господарям” та визначте її характер.
Демонстрація щедрівки “Слава нашим господарям”
Розучування щедрівки “Слава нашим господарям”

Урочисто, піднесено виконана щедрівка. Такі пісні звучать в оселях українців 13 січня, напередодні Нового року (за старим стилем). Щедрівники, зайшовши до хати, виконували величальні пісні господареві й господині, їх синові й доньці, іншим родичам.

Розучіть цю щедрівку. Зверніть увагу: мелодії заспіву та приспіву повторюються.
1. Слава нашим господарям,
Що так гарно нас приймали.
Приспів:
Щедрий вечір! Добрий вечір
Добрим людям на здоров’я.
2. Що так гарно нас приймали,
Медом-пивом пригощали.
Приспів.
3. Хай же буде ось ця зустріч
Поміж нами не остання.
Приспів.
4. Многі літа Вам прожити
Ми бажаєм на прощання.
Приспів
Караоке. Щедрівка “Слава нашим господарям”
Підсумки уроку

Отже, знання, отримані на уроках музики, дають нам підставу стверджувати, що композитори у своїх професійних творах використовують мелодії українських народних пісень. Це ми побачили, зокрема, на прикладі уривку з опери основоположника української національної композиторської школи Миколи Лисенка “Тарас Бульба”.