У світі бум заморожування яйцеклітин. Чому жінки йдуть на цю процедуру

Коли Шара Сейгел розлучилася зі своїм хлопцем влітку 2020 року, їй довелося переживати не лише через розбите серце. Тепер вона була самотньою 35-річною жінкою у Нью-Йорку в розпал пандемії Covid-19 і вона хвилювалась, що це означатиме не лише кінець стосунків, а й втрату шансу на материнство.

Ба більше, Шара не хотіла поспішати й діяти під тиском бажання завагітніти через вік.

А потім вона побачила в інстаграмі розповідь блогерки, за якою стежила, про те, як заморозити свої яйцеклітини. І Сейґел зрозуміла, що це не така страшна й недосяжна процедура, як їй здавалося раніше, й що це також спосіб “виграти час та мати запасний план”.

Вже наступного місяця Сейгел розпочала перший цикл заморожування яйцеклітин. Вона повторила процес у грудні 2020 року, щоб підвищити шанси на життєздатність яйцеклітини. Для народження дитини потрібно ще пройти процедури запліднення та імплантації, але Сейгел каже, що тепер почувається спокійніше.

Під час пандемії у багатьох клініках з лікування безпліддя різко зріс інтерес до заморожування яйцеклітин. Деякі дані свідчать про те, що у США кількість заморожених яйцеклітин зросла на 39% порівняно з рівнем до пандемії, а у Великій Британії влітку 2020 року кількість запитів зросла на 50% порівняно з попереднім роком.

Жінкам, які помітили, що пандемія порушила їхній графік створення сім’ї, або парам, які вирішили відкласти народження дитини через економічну нестабільність, збереження фертильності, ймовірно, здалося порятунком. Однак процедура також має свої нюанси.

Штучне запліднення й вагітність внаслідок нього супроводжуються труднощами – і не дають жодних гарантій. Утім, зростання популярності цієї процедури може змінити уявлення деяких жінок про незалежність та планування сім’ї.

Престижна робота і високий заробіток

Розроблена у 1980-х роках кріоконсервація ооцитів, більш відома як заморожування яйцеклітин, спочатку мала на меті допомогти жінкам із серйозними захворюваннями, лікування яких може зашкодити фертильності.

Серія процедур передбачає збір жіночих яйцеклітин, їхнє заморожування та подальше розморожування для використання в лікуванні безпліддя. Останніми роками збереження яйцеклітин перейшло від процесу медичної необхідності до особистого вибору жінки, яка хотіла би мати дітей пізніше.

Бат-Шева Маслоу, репродуктивний ендокринолог, який провів понад 2000 процедур із заморожування яйцеклітин, каже, що воно дає жінкам шанс на материнство у майбутньому, коли їхня здатність завагітніти почне знижуватися.

Автор фото, Getty Images

Яйцеклітини виймають і зберігають для використання у майбутньому

Сейгел, незаміжня жінка за тридцять із вищою освітою, є типовою кандидаткою на заморожування яйцеклітин. Дослідження 2021 року свідчить, що найчастіше планово йдуть на цю процедуру неодружені жінки віком від 36 до 40 років, європеоїдної раси, які мають вищу освіту та працюють.

Багато з них також обіймають престижні посади. “На жаль, заморожування яйцеклітин коштує недешево”, – каже Елізабет Кінг, сертифікована тренерка з фертильності із Лос-Анджелеса, яка допомагає жінкам у випадку безпліддя, викидня та вагітності.

Заморожування яйцеклітин не покриває медична страховка і воно коштує у середньому від 8,5 до 10 тис. дол. у Великій Британії та 10-20 000 доларів у США. Тому процедура доступна жінкам, які мають високі зарплати або працюють у певній галузі.

Деякі компанії, як правило, це технологічний сектор, пропонують цю процедуру своїм співробітницям як бонус. “Чимало стартапів і технологічних компаній намагаються таким чином залучити молодь і змусити її працювати наполегливіше, не відволікаючись на створення сім’ї”, – каже Кінг.

Утім, останнім часом відкладати вагітність почали й жінки, які мають постійного партнера. Причиною цього стає криза вартості життя, зростання кількості людей, які змінюють роботу, і побоюваннями щодо тривалого впливу пандемії.

За словами Кінг, серед жінок, які хочуть відтермінувати вагітність також усе більше чорношкірих і латиноамериканських жінок.

Впливає на це й тенденція народжувати усе пізніше, а також розвиток репродуктивних технологій. У Сполученому Королівстві середній вік, коли жінка народжувала першу дитину, почав зростати з 1970-х років і зараз досяг рекордного рівня – 30,7 року. У США кількість жінок, які народжують після 40, є найвищим за всю історію.

Причини цього комплексні. Зростання ефективної контрацепції разом із покращенням освіти та участі на ринку праці надали жінкам більше можливостей та вибору.

З іншого боку, слабка політика у галузі сімʼї, відсутність фінансованого державою догляду за дітьми, все більш недоступне житло та економічна нестабільність змушують багатьох жінок відкласти материнство.

Виграти час

Але свій внесок зробила й пандемія.

Автор фото, Laura Pommer

Лаура Поммер каже, що заморожування яйцеклітин зняло з неї напругу, повʼязану з пошуком партнера

У дослідженні Pew за квітень 2022 року три чверті американців зазначили, що знайти партнера під час пандемії було набагато важче, ніж будь-коли.

До того ж гнучкість віддаленої роботи дозволила запланувати численні візити до лікаря, необхідні для успішного вилучення яйцеклітин. І таким чином, процедура збереження фертильності вперше стало цілком реальною перспективою.

За словами Аніши Патель-Данн, психіатра і головної лікарки американської компанії LifeStance Health, пандемія змусила багатьох людей серйозно переглянули свій життєвий вибір.

Кінг погоджується, що невизначеність і нестабільність під час пандемії стали основним чинником сплеску. Деякі пари також заморожували ембріони з наміром створити сім’ю, коли світ стане стабільнішим або їхня фінансова ситуація покращиться.

Саме такі аргументи мала Лаура Поммер, коли вирішила заморозити свої яйцеклітини. Поммер, яка мешкає у Техасі, розлучилася зі своїм чоловіком лише за місяць до початку пандемії. Життя наодинці у період масової ізоляції дало 37-річній жінці можливість подумати, чого вона хоче від свого нового самотнього життя.

“Я змогла по-справжньому обміркувати, чого я хотіла би від свого життя у майбутньому”, – каже жінка. Вона вирішила, що хоче мати біологічних дітей. Процедуру замороження яйцеклітин їй допомогли оплатити батьки.

Реальні шанси

Можливість заморозити яйцеклітини має беззаперечну перевагу. Однак цей процес не такий простий.

І Сейгел, і Поммер розповідають, яким фізично та емоційно виснажливим був процес заморожування яйцеклітин. Перед процедурою пацієнткам тижнями доводиться вводити собі суміш гормональних ліків і відмовитися від будь-яких фізичних вправ.

Важливо памʼятати й про те, що жодних гарантій процедура не дає. Експерти побоюються, що деякі клініки не попереджають жінок, що замороження яйцеклітин далеко не є стовідсотковою гарантією вагітності.

Наприклад, одне британське дослідження, засноване на даних за 2016 рік, показало, що лише 15% заморожених яйцеклітин були використані для запліднення та імплантації. З них лише 13% призвели до вагітності. Іншими словами, це 22 вагітності з 1204 розморожених яйцеклітин.

Фактором успіху є також вік, у якому жінка заморожує свої яйцеклітини. Якщо клітини були збережені до 35 років, шанс народити з однієї з пʼяти яйцеклітин дорівнює 18%. Після 35 – він падає до 7%.

На результат впливає й кількість заморожених яйцеклітин. Репродуктологи зазвичай рекомендують пройти кілька циклів заморожування яйцеклітин (кількість яйцеклітин, отриманих у кожному циклі, дуже індивідуальне: від 15 для жінок віком до 35 років, до 6 для жінок старше 42 років ).

Однак для багатьох людей така кількість процедур фінансово не доступна.

Отже, жінки можуть платити значні суми, які несуттєво збільшать їхні шанси на материнство.

Недобросовісні клініки можуть цим зловживати, не пояснюючи пацієнткам, якими насправді є їхні шанси народити дитину пізніше.

“Не зациклюватись на певних питаннях”

Попри усе це, дані переконливо свідчать, що інтерес до процедури залишається високим, хоча сама пандемія йде на спад. Це, вочевидь, змінить і розширить наші підходи до планування сім’ї.

“Коли і від кого ми народжуємо, скільки дітей плануємо і чи взагалі хочемо дитину, – усе це суттєво впливає майже на кожен аспект нашого дорослого життя. Де ми живемо, де працюємо, як ми витрачаємо та заощаджуємо гроші, а також на наш фізичний та емоційний добробут”, – каже репродуктивний ендокринолог Маслоу.

“Репродуктивне планування є частиною планування нашого життя”.

На думку експерта, вочевидь, незабаром усе більше жінок народжуватимуть у 30-40 років. Кінг додає, що жінки матимуть дедалі більше контролю над фертильністю, чого у попередніх поколінь не було.

Автор фото, Alamy

Репродуктивні технології змінюють підходи до планування сім’ї

Утім, експерти також застерігають, що ця свобода буде доступною переважно представницям верхньої частини середнього класу, які зможуть дозволити собі репродуктивні процедури.

До того ж далеко не всі, хто вирішить заморозити свої яйцеклітини, народять у майбутньому дитину, як вони сподівались.

У випадку Поммер процедура змусила її менше перейматися пошуками нового партнера або змінювати свою кар’єру. Тепер вона може зосередитися на розвитку свого бізнесу, а потім, коли все “трохи заспокоїться” народити дитину.

“Я можу бути більш гнучкою і дозволити собі жити, як мені хочеться, не зациклюючись на певних питаннях”, – каже вона.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Worklife.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Освічені жінки заморожують яйцеклітини “через брак чоловіків”

За даними останніх досліджень, молоді жінки з вищою освітою віком від 30 років, які працюють, дедалі частіше вдаються до заморожування яйцеклітин не через те, що робота для них важливіша, а просто тому, що не можуть знайти чоловіка на роль батька.

Еліс Манн, 39 років, вирішила заморозити свої яйцеклітини три роки тому, коли розлучилася зі своїм тодішнім партнером. Вона каже, що витратила 14 тисяч фунтів (18 тисяч доларів) на зберігання своїх яйцеклітин, пошуки донора сперми і одну невдалу спробу штучного запліднення.

Еліс, яка живе в Лондоні, належить до жінок, які вважають за краще відкладати народження дітей, заморожуючи свій генетичний матеріал. І кількість таких жінок зростає.

Вона каже, що жінки наважуються на цю дорогу і фізично болісну процедуру, як правило, не з кар’єрних міркувань.

“Я завжди не погоджувалася з тим, як про таких жінок говорять у ЗМІ – як про створіння, для яких кар’єра важливіша за сімейне щастя”, – каже вона.

Автор фото, Science Photo Library

Еліс згадує, що її колишній партнер був для неї одночасно і ймовірним батьком майбутніх дітей. “Я знала, що він хоче дітей, а сама ставилася до цього питання нейтрально”, – зауважує вона.

За її словами, вона була в шоці, коли розлучилася з чоловіком, який, як вона вважала, повинен був стати батьком її дитини. На той час вона вже кілька місяців намагалася від нього завагітніти і навіть пішла задля цього на гормональне лікування.

Професор Маршу Інхорн з Єльського університету опитала 150 жінок, які наважилися на цю процедуру. 90% з них заявили, що не змогли знайти відповідного партнера.

Вона дійшла висновку, що “дефіцит чоловіків” відчувається сильніше в тих країнах, де жінкам доступна вища освіта, як в Британії.

“Майже всі жінки, яких я знаю і хто наважився на такий крок, зробили це тому, що хочуть дітей, але не в тих стосунках, які у них є зараз, – говорить Еліс. – Вони розуміють, що у них не так багато часу на рішення про те, чи заводити дітей”.

Еліс, яка знову спробує завагітніти, заморозила свої яйцеклітини в січні 2014 року, коли їй було 36 років. Вона згадує, що почувалася тоді дуже нещасною.

Тільки тоді вона зрозуміла, що у світі більше жінок, які прагнуть завести дітей, ніж чоловіків, готових до цього.

Джессіка Хепберн витратила десятки тисяч фунтів на 11 спроб штучного запліднення

Дослідження вчених з Єльського університету базувалися на опитуваннях пацієнток восьми жіночих клінік в США та Ізраїлі, які проводили в період між червнем 2014 року і серпнем 2016 року.

Під час виступу на конференції Європейського товариства людської репродукції і ембріології в Женеві, професор Інхорн заявила, що молоді працюючі жінки стикаються з нестачею чоловіків, готових до шлюбу й дітей.

“Такі жінки скаржилися на відсутність чоловіка в їхньому житті і розглядали заморожування яйцеклітин як спосіб зберегти можливість завагітніти від ідеального чоловіка, пошуки якого вони продовжують вести в інтернеті”, – говорить професор.

Болісний процес

“У ЗМІ таких жінок зазвичай зображують як холоднокровних кар’єристок, які відкладають сімейне життя з професійних міркувань”, – відзначає професор Інхорн.

“Насправді вони найчастіше не мають надійного партнера для того, щоб народити дітей, і відкладають рішення на майбутнє, часто за межами природного репродуктивного циклу”, – пояснює вона.

Професор Адам Бален, президент Британського товариства фертильності, каже, що в британському суспільстві відбулися суттєві зміни: жінки з вищою освітою дедалі частіше відкладають рішення про народження дітей.

“До моєї клініки звертаються дедалі старші жінки, які лікуються від безпліддя”, – стверджує він.

Зараз в британських університетах навчається більше жінок, аніж чоловіків. В академічному 2015-2016 році 56% студентів – це були жінки, і 44% – чоловіки.

Професор Балет попереджає, що заморожування яйцеклітин є болючим і дорогим процесом.

“Заморожування яйцеклітин для майбутньої вагітності – непросте рішення, – каже він. – Ця процедура стала технічно досконалішою, але вона не є гарантією того, що жінка зможе завагітніти”.

“Жінки, що на це наважуються, мають проходити через болючі процедури, довго приймати ліки і піддавати ризику своє здоров’я”, – відзначає професор.

У Британії кількість жінок, які наважуються на консервацію свого генетичного матеріалу, останніми роками різко зросла, попри те, що шанси на успіх залишаються невисокими.

У 2014 році, за офіційною статистикою, 816 мешканок Британії заморозили свої яйцеклітини для подальшого штучного запліднення – це на 25% більше, ніж в 2013 році.

Яйцеклітини ніжніші за ембріони і гірше переносять процес заморожування і розморожування. У 2013 році успішно перенесли заморожені ембріони у 21,9% випадках, у 2014 році цей показник становив 22,2%.

Одна з пацієнток, Джессіка Хепберн, розповіла, що витратила понад 70 тисяч фунтів на 11 циклів штучного запліднення, але безуспішно.

Вона заявила журналістам BBC, що жінок, які звертаються в приватні клініки для запліднення, мають краще інформувати.

“Ми віримо в те, що нам каже лікар, у його руках ключ від мого щастя”, – каже Джесіка.

Британські закони дозволяють зберігати заморожені яйцеклітини протягом 10 років, а в деяких випадках – до 55 років.

Ця процедура може коштувати кілька тисяч фунтів, і саме зберігання заморожених клітин також коштує дорого.

Кожен цикл штучного запліднення може обходитися у 5 тисяч фунтів і більше.

Як жінки заморожують яйцеклітини і що може піти не так

Заморожування яйцеклітин давно перестало бути виключно медичною процедурою. Жінки звертаються до кріоконсервації з різних причин — наприклад, через проблеми зі здоров’ям, або коли не хочуть переривати кар’єру чи прагнуть підготуватися до народження дитини фінансово.

В останні роки репродуктологи фіксують збільшення кількості заморозок — через бажання відкласти материнство до кращих часів. Однак це має свої мінуси, кажуть фахівці.

Кілька років тому Елізабет Кінг, консультантка з питань безпліддя в Лос-Анджелесі, помітила зміни серед своїх пацієнтів. Раніше Кінг переважно консультувала жінок під час лікування безпліддя чи після втрати вагітності, але зараз до неї все частіше звертаються пацієнтки, які ще навіть не планують завагітніти.

“Багато з них мають побоювання щодо свого віку, історії хвороби та часто анекдотичного досвіду чи інформації, яку вони зібрали з різних ЗМІ, – каже Кінг. – Спільним для них є прагнення впевненості та контролю над своїм репродуктивним вибором”.

У відповідь на запит зростає ціла індустрія, яка допомагає жінкам оцінити, покращити чи подовжити свою фертильність.

Дані свідчать, що заморожування яйцеклітин, тестування фертильності та консультації перед зачаттям, стають все популярнішими, а деякі компанії навіть пропонують їх своїм працівникам як бонус.

Прогнозують, що до 2025 року глобальний ринок тестів на фертильність становитиме 680 млн доларів проти 472 млн доларів у 2020 році.

Однак не всі рекомендації і послуги можуть бути корисними, попереджають експерти.

Автор фото, Getty Images

“Відкладене” материнство стало актуальним не лише для жінок, чий вік перевищив 40-річний рубіж

“Хибне почуття безпеки”

Жіноча фертильність значною мірою залежить від віку, найактивніший жіночий період триває в середньому до 35 років.

При досягненні критичного віку, коли різко знижуються шанси народження дитини, заморожування яйцеклітини може зберегти опцію завагітніти у майбутньому.

Але чи є цей процес дійсно гарантією на появу дитини?

Кріоконсервація має багато переваг, але також може створювати хибне почуття безпеки, вважає консультантка з фертильності Елізабет Кінг.

У 2017 році британське управління із запліднення та ембріології людини (HFEA) виявило, що з усіх яйцеклітин, розморожених у Британії з 2013 року, лише 15% були запліднені. З них тільки 13% прижилися та закінчилися вагітністю.

Дані американських медиків більш оптимістичні. Вони кажуть, що приживаються близько 39% (тобто дві-чотири клітини з десяти).

При цьому більша частина профілактичних заходів щодо лікування безпліддя орієнтована на жінок. Хоча 40-50% випадків безпліддя пар обумовлене чоловічим фактором – низькою концентрацією чи поганою рухливістю сперматозоїдів.

Це спричинило побоювання, що деякі медичні компанії наживаються на підвищених страхах жінок щодо безпліддя.

“Щоб народити дитину, потрібні двоє, а половина пацієнтів, які потребують допомоги, страждають від безпліддя за чоловічим фактором”, — каже Кристина Хікман, директорка й співзасновниця британської клініки репродуктивної медицини Ovom.

Низький рівень надійності

На зачаття впливають безліч факторів, тому деякі експерти вважають, що, приміром, тестування на фертильність, яке зазвичай оцінює лише гормони та резерви яєчників, переоцінене.

Нещодавні дослідження виявили, що багато компаній, які проводять тестування оваріального резерву в домашніх умовах, мають низький коефіцієнт надійності.

Це означає, що люди можуть приймати доленосні рішення щодо свого репродуктивного здоров’я на основі недостатніх даних.

Експерти також стурбовані тим, що репродуктивна індустрія орієнтується передусім на отримання прибутку.

“Деякі послуги, як-от тестування фертильності, можуть бути відносно доступними, тоді як вартість хибного рішення на його основі обійдеться дуже дорого”, – каже Кавелль Крісті, директорка Програми гендерної рівності в групі захисту здоров’я Community Catalyst.

Автор фото, Reuters

“Індустрія штучного запліднення – багатомільярдний бізнес, який, на жаль, як і багато інших послуг у сфері охорони здоров’я, часто націлений на прибуток, а не на турботу про пацієнта, – каже вона. – Надмірно високі ціни на такі послуги часто роблять їх недоступними”.

Середня вартість циклу заморожування та розморожування яйцеклітин становить від 7 000 до 8 000 фунтів стерлінгів у Британії та від 8 000 до 15 000 доларів у США. Щоб підвищити шанси на успіх, лікарі рекомендують кілька циклів збирання яйцеклітин, що може коштувати додатково від 4 000 до 5 000 фунтів стерлінгів за один раз.

Такі витрати все частіше змушують підприємства пропонувати кріоконсервацію як бонус. Приміром, Apple і Facebook фінансують заморожування яйцеклітин своїх працівниць на суму до 20 000 доларів.

Це означає, що багато репродуктивних послуг є прерогативою лише багатих або тих, хто працює у великих і фінансово успішних корпораціях, каже Кавелль Крісті. А от люди з низькими доходами та мешканці сільських громад, де медичне обслуговування є важкодоступним, часто в це коло не потрапляють.

Агресивний маркетинг

Ще однією проблемою ринку репродуктивних послуг стала агресивна реклама.

Дослідження свідчать, що, приміром, таргетована реклама тестів на фертильність або заморожування яйцеклітин направлена навіть на зовсім молодих жінок – від 20 до 30 років. Вони постійно бачать її на своїх сторінках у соцмережах.

А недавнє опитування користувачок мобільних застосунків для відстеження менструального циклу показало, що більшість з них помітили збільшення реклами, пов’язаної з дітьми чи фертильністю.

Така агресивна реклама може призвести до непотрібних занепокоєнь, кажуть експерти.

“Вона може підживлювати тривоги щодо можливих проблем із зачаттям, особливо, коли грає на страхах, пов’язаних із віковими обмеженнями, – пояснює Кінг”.

Вона переконана, що не всім, кому продають ці послуги, вони дійсно потрібні.

Автор фото, Getty Images

Неідеально, але важливо

“Кріоконсервація — відносно нова сфера медицини, яка швидко розвивається. Тому важливо, щоб доступ до неї був справедливим і доступним”, – вважає Кавелль Крісті.

На її думку, такі послуги корисні для людей, які хочуть оцінити, покращити чи подовжити свою фертильність, або створити сім’ю, коли і якщо захочуть.

З нею погоджується консультантка з питань безпліддя Елізабет Кінг: “Розуміння, як влаштоване і працює власне тіло, може допомогти в довгостроковій перспективі”.

На її думку, фертильна медицина, хоч і має важливі переваги та може запропонувати пізнє, “відкладене” материнство, однак має надавати чітку, збалансовану інформацію без маніпуляцій страхом та невпевненістю.