Кульбаба: лікувальні властивості, користь та як правильно їсти

Кульбаба – це не лише яскрава травнева квітка. Лікувальні властивості і користь кульбаби відомі з давніх-давен. Читайте в матеріалі ТСН.ua, що лікує кульбаба, та рецепти різноманітних страв з цією рослиною.

Кульбаба – багаторічна рослина з родини айстрових. В Україні найпоширенішою є кульбаба лікарська або, як її ще називають, звичайна. Саме її яскраво-жовті суцвіття радують око наприкінці весни. Поки рослина квітне, вона залишається їстівною від коренів і до квітів. А ось в період дозрівання починає втрачати деякі свої корисні властивості. Смак у кульбаби дещо гіркуватий, нагадує цикорій.

Чим корисна кульбаба

В зелені кульбаби міститься чимала кількість вітамінів (зокрема вітамін А, К, С, Е, деякі групи вітамінів В), а також мінералів, кальцію, заліза, магнію. Її можна споживати в їжу в сирому вигляді або приготовлену.

Корінь кульбаби зазвичай сушать, щоб потім додавати до чаю або споживати цілим.

В індійській та китайській культурі корінь цієї рослини традиційно використовують для лікування печінки та шлунку. Навіть сьогодні спеціалісти рекомендують вживати кульбабу лікарську для лікування різноманітних хвороб, в тому числі екземи, печії, діабету, шлунково-кишкових розладів, раку.

Чому ж потрібно їсти кульбабу? Лікувальні властивості цієї рослини вражають:

1. Лікування шкіри – за різноманітних шкірних захворювань (екзема, вугрі, фурункули, висипання, псоріаз) сушений корінь кульбаби подрібнюють та змішують з водою, щоб отримати пасту. Її наносять на проблемні ділянки шкіри у вигляді заспокійливої маски. Завдяки легкому протизапальному ефекту проблеми зникають значно швидше.
2. Сечогінний ефект – зазвичай сечогінні препарати та діуретики застосовують за високого кров’яного тиску, певних захворювань печінки і нирок та серцевої недостатності. Вчені вважають, що саме завдяки сечогінним властивостям кульбаби, ці рослини можна використовувати для лікування затримки води в організмі, передменструального здуття і переддіабетичного стану. 2009 року були проведені дослідження, які показали, що екстракт кульбаби допомагає збільшити частоту сечовипускання, а не його обсяг.
3. Профілактика раку шкіри – екстракт кульбаби корисний ще й тим, що може блокувати шкідливе ультрафіолетове випромінювання і захищати від сонячних променів, якщо його наносити на шкіру. Це було доведено дослідженнями 2005 року, проведеними в Канаді. Але варто бути обережними, адже у дітей кульбаба може викликати контактний дерматит.
4. Очищення печінки – її часто використовують, як тонізуючий засіб для очищення печінки. Також вона допомагає захистити тканини печінки, коли цей орган піддається стресу чи дії токсичних речовин. Дослідження показали, що у мишей, які зазнали значного токсичного впливу парацетамолу, кульбаба допомогла захистити тканини печінки.
5. Антидіабетичні властивості та контролювання рівня цукру в крові – до складу кульбаби входить інсулін, а тому ця рослина підтримує зростання здорових бактерій в шлунково-кишковому тракті, що допомагає в боротьбі з діабетом. Вчені проводили дослідження на тваринах і у пробірках, які показали, що ці рослини можуть покращувати секрецію інсуліну підшлунковою залозою та одночасне всмоктування глюкози до м’язової тканини. І все завдяки хлорогеновій та цикорієвій кислоті, які є в складі.
6. Зниження рівня холестерину – деякі біоактивні сполуки, що містяться в кульбабі, можуть впливати на рівень холестерину в крові та знижувати ризик захворювань серця та судин. Під час одного з досліджень на тваринах було доведено, що у мишей, які отримували екстракт кульбаби, значно знижувався рівень тригліцеридів та холестерину.
7. Боротьба проти раку – дехто з вчених вважає, що корінь кульбаби може бути чудовим засобом у боротьбі з раком. 2012 року в Університеті Віндзора (Канада) було проведено дослідження, яке показало, що корінь кульбаби допомагає викликати апоптоз (процес заміни старих клітин на нові) у клітинах раку простати та підшлункової залози. Це сповільнює їхнє поширення та зростання. А ще інші дослідження показали, що кульбаба здатна викликати апоптоз також у разі лейкемії чи меланоми.
8. Зміцнення імунної системи – екстракт кульбаби має противірусні та антибактеріальні властивості, які допомагають організму краще боротися з різними інфекціями. Деякі дослідження показали, що кульбаба значно зменшує здатність вірусів реплікувати, а інші показали, що екстракт цієї рослини захищає від бактерій.

Кульбаба в народній медицині: кому протипоказана

При помірному вживанні корінь кульбаби не спичиняє ніяких негативних ефектів, хоча у деяких людей можуть виникати певні проблеми: розлад шлунку, печія, подразнення шкіри, діарея.

Також з обережністю необхідно споживати в їжу кульбабу, якщо у вас є алергія на хризантеми, амброзію, ромашку, календулу чи інші рослини сімейства складноцвітих. Вона може викликати сльозотечу та висипання. До складу рослини входить латекс і йод, а тому уникайте її, якщо у вас є алергія на ці речовини.

Рекомендується уникати споживання кульбаби та будь-яких засобів з цією рослиною вагітним жінкам, матерям, які годують грудними молоком, дітям. Деякі дослідження показали, що надмірне вживання кульбаби може стати причиною зниження фертильності у жінок та рівня тестостерону у чоловіків. Адже в рослині міститься фітоестроген.

Якщо ви приймаєте ліки, особливо антибіотики та діуретики, кульбаба може несприятливо з ними взаємодіяти. А тому перед вживанням цієї рослини, як лікарського засобу, обов’язково проконсультуйтесь з лікарем.

Кульбаба: рецепти приготування страв з цієї рослини

Листя, квіти та корінь кульбаби – все це можна споживати в їжу. Способів приготування страв безліч, але є певні варіанти, які завжди залишаються найбільш популярними:

Смажена зелень кульбаби. Щоб частково позбутися гіркоти, яка властива кульбабам, їй необхідна термічна обробка. Спочатку зелень потрібно прокип’ятити протягом 5 хвилин, а потім перекласти на сковорідку з часником та оливковою олією. Обсмажувати 3-5 хвилин. Подавати кухарі радять, як гарнір, або додавати до інших страв, наприклад, в пиріг.

Зелений салат. Найпростіший рецепт з кульбабою. Для цього потрібно просто вибрати молоді листочки та додати до будь-якого сезонного салату. Листя кульбаби трохи нагадує руколу, а тому краще змішувати його з нейтральною зеленню (шпинат, салат).

Оладки. Для цього рецепту потрібно зібрати квіти та промити їх. Потім кульбабу треба збити з молоком, яйцями, борошном. На сковорідці розігріти оливкову олію та викласти тісто. Смажити як млинці до золотистого кольору. Подавати з повидлом чи медом.

Кульбаба і варення з квітів. Існує одразу два варіанти варення з кульбаби. В першому треба взяти пелюстки рослини і проварити їх у воді з лимонною кислотою та цукром. Потім зцідити та закрити в банку. Для другого варіанту поєднують кульбабу і мед, дають настоятися кілька годин на сонці. Далі можна закривати варення.

Вино з кульбаби. Про цей рецепт писав знаменитий Рей Бредбері в своєму однойменному творі. Домашнє вино з кульбаб порадує своїм неповторним смаком та ароматом в зимовий період, нагадуючи про тепле літо.

Кульбабовий чай. Самостійно приготувати корінь кульбаби для чаю досить складно і потребує чимало часу, а тому краще купити вже готову суміш та насолоджуватися.

Читайте також:

Кульбаба – лікарські властивості

Кульбаба лікарська багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих. Кульбаба – одне з найпопулярніших лікарських і харчових дикоростучих рослин, що в достатку зустрічаються майже на всій території країни.
Відмінні ознаки стебло – безлиста гладка пустотіла трубка-стрілка висотою 40 – 45 см, на верхівці якої розташована квітка, під кошиком квітки поверхня стебла шорстка, при розтині порожнини стрілки виділяється білуватий молочний сік, дуже гіркий, але не отруйний; листя – ланцетне або довгасто-ланцетової форми, виямчато-перисто-розділені по краях, зібрані в прикореневу розетку, стоячі або частиною пониклі, платівки листя інтенсивно-зеленого кольору, тонкі, легко ламаються і швидко в’януть, довжина листя 10 … 25 см, ширина – 1,5 … 5 см; квіти – жовті язичкові, діаметром 2 … 3 см, знизу обгорнуті в корзинку ланцетоподібним зеленими листочками, розташованими в 2 ряди, зовнішні відігнуті донизу; плоди – довгасте насіння сірого або коричнево-бурого забарвлення.

Навколишнє середовище

Зростає кульбаба повсюдно – на луках, лісових галявинах, по узбіччях доріг, у старих садах, парках, у дворах, біля житлових будівель, самосівом поширюється як бур’ян. Проте в США, Японії, Індії та багатьох європейських країнах кульбабу рекомендується вирощувати на грядках.

Застосування і корисні властивості кульбаби

Кульбаба не дарма називається лікарською – її різноманітні цілющі властивості добре освоєні. Народна мудрість здавна приписує відварам листя кульбаби здатність надавати сили і бадьорість, знімати втому. Настої і препарати з коренів застосовують для лікування печінки, захворювань жовчного міхура, геморою, катару шлунка, запорів, яка поліпшує травлення і обмін речовин, яка стимулює молочні залози у годуючих матерів, а також при екземі, фурункульозі, вуграх, шкірних висипах. Зазвичай для приготування настою 1 чайну ложку сухих коренів заливають склянкою окропу і після охолодження п’ють по півсклянки 3 … 4 рази на день перед їжею.

Рецепт використання кульбаби

Як жовчогінний засіб рекомендується наступний рецепт: 10 г подрібнених коренів заливають 20 мл окропу, накривають кришкою і прогрівають в киплячій водяній бані (в іншої, більшій за розміром каструлі) 15 хвилин, потім охолоджують протягом 45 хвилин при кімнатній температурі, відвар проціджують , віджимають коріння і доливають кип’яченою водою до 200 мл. Рекомендується приймати відвар теплим 3 … 4 рази на день по третині склянки перед їдою.

Встановлено, що настій з коріння кульбаби володіє також потогінною та жарознижувальною дією.

Сік листя застосовують при жовтяниці і хворобах сечового міхура. Молочним соком зі свіжих стебел і коренів виводять мозолі, бородавки, пігментні плями. З сушених коренів отримують порошки для виведення шкідливих речовин з організму, пілюльні маси і екстракти, які знаходять саме широке застосування в медицині.

Для лікарських цілей коріння кульбабу заготовлюють восени в період в’янення листя. Коли рослина накопичило максимальна кількість поживних речовин. Викопують коріння лопатою з глибини 45 … 25 см, очищають від землі, обрізають залишки стебел і листя. Літня заготовка дає в’ялі коріння і не допускається. Повторні заготовки на одному місці, щоб уникнути повного знищення коренів, проводять з перервою в 3 роки.

Збір і заготівля кульбаби

Необхідно пам’ятати, що збирати кульбаби поблизу доріг і в межах міста не слід, так як вони засвоюють і накопичують свинець та інші канцерогенні речовини.

Добре промиті коріння спочатку розкладають на тканині для підв’ялювання, потім сушать під навісом, на відкритому повітрі протягом 3 … 4 днів до припинення виділення молочного соку при надрізі, після чого досушують в сушарках або духовці з відкритими дверцятами при температурі не вище 40 … 50°С. Висушені корені повинні бути довгасто-зморшкуваті, іноді спірально перекручені, довжиною до 12 см, зовні бурого або темно-бурого забарвлення, на зламі сірувато-білі або чисто-білі з жовтою або жовтувато-бурою деревиною в центрі без запаху; при вигині вони повинні легко, з тріском ламатися; смак гіркуватий з солодкуватим присмаком. Вихід сухого кореня 33 … 35% від маси сировини. Зберігають корені кульбаби в мішечках до 5 років.

Головна » Рослини » Кульбаба – лікарські властивості