При відсутності ефекту від масажу проводять зондування очей через слізну крапку. Його краще робити в 2-х, 3-х місячному віці.
Зондування слізного каналу проводиться під місцевою анестезією. У носослізний канал дитини вводиться трубка (зонд Боумена), яка пробиває пробку, після чого проток обробляють дезінфікуючими препаратами. Зондування проводиться кваліфікованим фахівцем, це – абсолютно безпечна і безболісна процедура.
Консервативне лікування дакріоциститу На ранніх етапах розвитку захворювання ефективне консервативне лікування, яке включає в себе комплекс лікувальних процедур, а саме: масаж слізного каналу, в області кута ока, промивання слізного каналу і мішка протизапальними, антибактеріальними та судинозвужувальними препаратами.
Для очищення повік при дакріоциститі у новонароджених використовують відвар ромашки або антибактеріальні краплі. Масаж починають робити в місці трохи вище гнійного мішка, поступово опускаючись вниз до перенісся, як би переміщуючи гній до виходу зі слізного каналу.
ФЕГДС (гастроскопію) застосовують для детального вивчення слизової оболонки стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки при підозрі на пухлини або кровотечі з цих органів, виразкову хворобу шлунка та/або дванадцятипалої кишки, при гастритах, дуоденітах, езофагітах.
Як часто можна робити тюбаж із сорбітом? Рекомендується зробити сліпе зондування щонайменше три рази. Надалі (особливо у профілактичних цілях) – раз на 2–3 місяці.
Зондування слізно-носового каналу рекомендують робити саме у віці 4-6 місяців, Поки цю процедуру можна провести під місцевою анестезією, не завдавши шкоди малюку.