Скільки важить автомат із патронами

7,62-мм Автомат Калашникова модернізований (АКМ, Індекс ГРАУ — 6П1) — автомат, прийнятий на озброєння в 1959 році замість автомата АК і є його подальшим розвитком. Крім СРСР випускався також в НДР під назвою MPi-KM.

Ще в березні 1953 року – т. Е. Незабаром після початку масових постачань у війська 7,62-мм автоматів АК і АКС – Управління стрілецького озброєння ГАУ розробило тактико-технічні вимоги на уніфіковані зразки автоматичної зброї – новий автомат і ручний кулемет. При цьому передбачалося зробити базовий автомат легше і поліпшити купчастість його стрільби. У 1956 р пройшли випробування «легких» 7,62-мм автоматів і ручних кулеметів М. Т. Калашникова, Г. А. Коробова, С. Г. Симонова, В. В. Дегтярьова і Г. С. Гаранина. В результаті постановою Ради Міністрів СРСР від 8 квітня 1959 на озброєння був прийнятий «7,62-мм модернізований автомат Калашникова (АКМ)» (індекс 6П1).

АКМ в цілому зберіг схему автомата АК: автоматика з газовим двигуном з довгим ходом поршня, об’єднаного з рамою затвора; замикання каналу ствола поворотом затвора з двома бойовими виступами; розташування поворотного механізму в поздовжньому каналі затворної рами; УСМ, що допускає ведення автоматичного і одиночного вогню і забезпечений прапорцевим неавтоматичним перекладачем-запобіжником; збірка всіх систем і механізмів у ствольній коробці. Варто зазначити, що потужність газового двигуна автоматики в АК та АКМ спочатку визначена надлишкової – разом з вивішених (з великими зазорами) становищем рухомих частин автоматики це дозволяє забезпечити надійну роботу системи навіть в умовах значного забруднення. Але це викликає і збільшення навантаження на систему, сили реакції газової камери, вібрацій.

Якщо в АК використовувалася і штампована ствольна коробка зі сталевим вкладишем, і фрезерується коробка, то в АКМ остаточно утвердилася ствольна коробка, виготовлена ​​з штампованих деталей з використанням зварювання і клепання. Це не тільки зменшило масу, але дозволило на 80% зменшити витрати металу при виготовленні. Міцність легкої кришки ствольної коробки збільшили поперечними ребрами жорсткості.

Тактико-технічні характеристики
• Калібр – 7,62х39мм.
• Довжина – 880 мм
• Довжина стовбура – 415 мм
• Вага без магазину – 2.93 кг
• Вага зі спорядженим магазином – 3.60 кг
• Магазин – 30 патронів
• Початкова швидкість кулі – 715 м/с
• Прицільна дальність стрільби – 500 м
• Темп стрільби – 600 п/хв
• Бойова скорострільність – 100 п/хв Будова

Основні частини та механізми автомата АКМ.

1 – ствол зі ствольною коробкою;
2 – кришка ствольної коробки;
3 – затворна рама з газовим поршнем;
4 – затвор;
5 – поворотний механізм;
6 – газова трубка зі ствольною накладкою;
7 – цівка;
8 – магазин;
9 – шомпол Відмінності від АК
• збільшена прицільна дальність стрільби (з 800 м до 1000 м);
• нова штампована ствольна коробка, завдяки чому зменшена маса автомата;
• піднятий вгору приклад, що наблизило точку упору до лінії стрільби;
• доданий сповільнювач спрацьовування курка, що дозволяє рамі затвора стабілізуватися в крайньому передньому положенні перед черговим пострілом для підвищення стійкості автомата і збільшення купчастості бою;
• підвищена стійкість в горизонтальній площині за рахунок перенесення точки удару затворної рами в передньому положенні з правої сторони на ліву.
• дульний компенсатор, який збільшив точність стрільби з нестійких положень (на ходу, стоячи, з коліна). Замість нього на різьблення можна встановити ПБС або насадку для стрільби холостими патронами;
• введений короткий (клинок 150 мм) багнет-ніж, що знімається, який мав швидше господарсько-побутове, ніж бойове призначення. Замість другого леза він отримав пилку, а в поєднанні з піхвами міг використовуватися для перерізання загороджень з колючого дроту. Складання та розбирання автомату

Неповне розбирання автомата проводиться для чищення, змащення й огляду в такому порядку:

– відокремлення магазина і перевірка відсутності набою в набійннику;
– витягнення пенала з приналежністю (у АКМ — з приклада, у АКМС — з кишені сумки для ріжків);
– відокремлення шомпола;
– відокремлення кришки ствольної коробки;
– відокремлення поворотного механізму;
– відокремлення затворної рами із затвором;
– відокремлення затвора від затворної рами;
– відокремлення газової трубки зі ствольною накладкою.
Збирання після неповного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Повне розбирання проводиться для чищення при сильному забрудненні, після знаходження автомата під дощем або в снігу, при переході на нове змащення або ремонті в такому порядку:

– неповне розбирання;
– розбирання магазина;
– розбирання поворотного механізму;
– розбирання затвора;
– розбирання ударно-спускового механізму;
– відокремлення цівки.
Збирання після повного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Влітку (при температурі вище 5 °C) необхідно використовувати збройове мастило і РЧС (розчин чищення стволів від нагару), а взимку (від +5 °C до −50 °C) — рідке збройове мастило (для змащування і очищення від нагару), ретельно видаливши (промивши всі металеві частини в рідкого рушничного мастила і витерши їх чистою ганчіркою) перед цим літнє мастило. Для зберігання на складі протягом тривалого часу автомат змащується рідким рушничним мастилом, загортається в один шар інгібітованого, а потім в один шар парафінованого паперу.

Варіанти АКМ
АКМС (Індекс ГРАУ — 6П4) — варіант АКМ зі складаним прикладом. Система кріплення приклада була змінена замість АКС (складався вниз-вперед, під ствольну коробку). Модифікація розроблена спеціально для десантників.
АКМСУ — укорочений варіант АКМ зі складаним прикладом, призначений для спецпідрозділів і повітряно-десантних військ. Був випущений в обмеженій кількості і широкого розповсюдження у військах не отримав. На озброєння офіційно не надходив.
АКМН (6П1Н) — варіант з нічним прицілом.
АКМСН (6П4Н) — модифікація АКМ-Н зі складаним металевим прикладом.
АКМЛ — модифікація АКМ на якому встановлювалися: щілиноподібний полум’ягасник замість штатного компенсатора АКМ (полум’ягасник розроблений спеціально для комплексу «Л» і відрізняється від полум’ягасників СВД і ПК/ПКМ), Прицільна планка форми з кріпленням типу «ластівчин хвіст» для установки прицілів НВВ −3 і НСП-3А. Маса стрілецького комплексу АКМ-Л з прицілом і без патронів — 6255 г. існує модифікація зі складаним прикладом.
АК-103 — Розроблений в 1990-х роках. Були внесені зміни, які були також раніше внесені при виробництві АК-74М. Автомат виконаний із складаним прикладом. У конструкції застосовані сучасні матеріали. Приклад, магазин, цівка, ствольна накладка і пістолетна рукоятка виготовлені з пластмаси і мають високу ударостійкість і стійкістю до зовнішніх впливів. На автоматах є бічна планка для установки оптичних і нічних прицілів. На АК-103 передбачені посадочні місця для приєднання 40-мм підствольного гранатомета або багнета-ножа. Дулове гальмо забезпечує високу купчастість автоматичної стрільби за рахунок зменшення відведення автомата від точки прицілювання і зниження енергії віддачі при пострілі. Має калібр 7,62×39 мм, аналогічний АКМ. MPi-KM (нім. Mashinenpistole-Kalaschnikow modernisiert) — точна копія радянського АКМ. Випускався в двох варіантах. Цікаві факти

🔥«Обкатку» новий автомат пройшов у В’єтнамі. Як відзначали американці, автомат радянського виробництва, яким були озброєні загони в’єтконгівців, проявив себе як зброя куди більш надійне, ніж примхлива штурмова гвинтівка Ml6 (яка також проходила бойове хрещення на В’єтнамської війні). Автомат АКМ мав магазин на 30 патронів (Ml6 була 20-зарядної), швидше перезаряджався і мав меншу кількість механізмів, які зазвичай заїдають під час стрілянини. Спеціалізовані американські журнали часу війни у ​​В’єтнамі писали: «Цей карабін (по їх класифікації АК вважався автоматичним карабіном. – Прим, авт.) Настільки хороший, що американські солдати, яким пощастило захопити АК в бою, продовжують користуватися ним, розраховуючи на трофейні боєприпаси. .. »

🔥Автомат АКМ, подібно АК-47, має складну версію АКМ С, на яку встановлюється металевий приклад, що складається вниз.

Автоматична зброя

Автомати́чна збро́я — вогнепальна зброя, в якій перезаряджування й проведення наступного пострілу здійснюються автоматично за рахунок енергії, яка виникає внаслідок стрільби (віддача рухомого ствола, відведення порохових газів зі ствола тощо). Головна особливість автоматичної зброї — її висока скорострільність, велика щільність вогню. Перші проекти автоматичної зброї з’явилися 1863. У ході Другої світової війни вона стала домінувальною. До автоматичної зброї належать: автоматичні пістолети, пістолети-кулемети, автомати, кулемети, автоматичні гвинтівки (карабіни), гранатомети й автоматичні гармати.

Зміст

  • 1 Автоматичні пістолети
  • 2 Пістолети-кулемети
  • 3 Автомати
  • 4 Автоматичні гвинтівки (карабіни)
  • 5 Кулемети
  • 6 Автоматичні гранатомети
  • 7 Автоматичні гармати
  • 8 Література
  • 9 Автор ВУЕ

Автоматичні пістолети

Автоматичний пістолет — індивідуальна зброя, призначена для влучення в ціль на відстані 50–70 м. Поширені радянські ТТ (Ф. Токарева, 1933), ПМ (М. Макарова, 1951), АПС (І. Стєчкіна, 1951); американський «Кольт» М1911А1 (1926); англійський «Браунінг» Мк1 (1935); французький «Сент-Етьєнн» М50 (1950); німецький «Вальтер» Р1 (1963); український «Форт-12» (1998). У пістолета «Форт-12» калібр — 9 мм, маса без патронів — 0,83 кг, скорострільність — 40 пострілів/хв, ємність магазину — 12 (25) патронів, початкова швидкість кулі — 320 м/с, прицільна дальність — 50 м. Набої переважно пістолетні.

Пістолети-кулемети

Пістолет-кулемет — індивідуальна зброя, призначена для влучення в ціль на відстані до 200 м. Має характеристики пістолета і кулемета. Перший зразок створив італійський військовий Б. А. Ревеллі (1915). Під час Другої світової війни використовувалися пістолети-кулемети: радянські ППТ (Ф. Токарева), ППД (В. Дегтярьова), ППШ (Г. Шпагіна), ППС (О. Судаєва); німецькі МР-38, МР-40; американський М3; англійський «Стен»; фінський «Суомі». До сучасних зразків пістолетів-кулеметів відносяться: французький 9-мм МАТ 49 (1949); австрійський 9-мм «Штайєр» МРi 69 (1969); ізраїльський 9-мм «Узі» (1954); італійські 9-мм «Спектр»; 9-мм «Беретта» М12 (1967). У «Беретти» маса без патронів — 3,1 кг, темп стрільби — 550 пострілів/хв, місткість магазину — 20,32 або 40 патронів, початкова швидкість кулі — 380 м/с, маса кулі — 8 г, прицільна дальність — 200 м. Пістолетами-кулеметами озброєні військовослужбовці повітрянодесантних військ, морської піхоти, екіпажі бойових машин та ін.

Автомати

Автомат — основний тип стрілецької зброї, призначеної для влучення в ціль на відстані до 1000 м, для рукопашного бою (з використанням штик-ножа). Автоматами озброєні стрільці усіх родів військ і військ спеціального призначення. Перший зразок автомата створений російським конструктором В. Федоровим (1915). Найпоширеніший автомат розроблений російським конструктором М. Калашниковим. Український автомат «Вепр» (2010) має калібр — 5,45 мм, його маса — 3,45 кг, темп стрільби близько — 600–650 пострілів/хв, ефективна стрільба — до 400 м, прицільна дальність — 1000 м. У 1970-х на озброєння почали надходити автомати з 5,45-мм малокаліберними патронами, що наблизило автомат до автоматичної гвинтівки (карабіну). Набої середні між пістолетними та кулеметними.

Автоматичні гвинтівки (карабіни)

Автоматичний карабін (гвинтівка) — те саме, що й автомат. Наприклад, 7,62 самозарядний карабін С. Симонова зразка 1945 (СКС-45); американська 5,65-мм автоматична гвинтівка М16 (маса 2,88 кг, бойова скорострільність — 830 пострілів/хв, магазин — 20 патронів, прицільна дальність —450 м).

Кулемети

Кулемет — основний тип автоматичної стрілецької зброї, призначеної для ураження противника на землі, воді та в повітрі. Кулемети поділяються на ручні (на сошках), станкові, крупнокаліберні піхотні, зенітні, танкові, бронетранспортерні, корабельні, авіаційні, казематні. Перший кулемет сконструював американець Г. Максим (1884). На початку 20 ст. з’явилися ручні та станкові кулемети, які широко використовуються й до сьогодні. Живлення набоями — стрічкове і магазинне. Ручний кулемет призначений для стрільби з сошки, впираючись прикладом у плече. Калібр —5,45–8 мм, маса — 5–13 кг, темп стрільби — до 750 пострілів/хв і більше, бойова скорострільність — 150–250 пострілів/хв, прицільна дальність стрільби — 1000–1500 м, місткість стрічки — 50–250 патронів. Найпоширеніші американські 5,65-мм Мк23, 7,62-мм М60, англійський 7,62-мм «Брен», радянські 5,45-мм РПК і 7,62-мм ПК. Станковий кулемет — потужна стрілецька зброя, яка встановлюється на колісних і триногих станках. Прикладами такого кулемета служать російський зразок 7,62-мм Максима і радянський 7,62-мм СГ-43. Крупнокаліберний кулемет призначений для влучення у легкоброньовані цілі на землі, воді та в повітрі. Перебуває на озброєнні екіпажів танків, БТР, літаків, вертольотів, кораблів. Калібр — 9–14,5 мм, маса — 28–47,5 кг, темп стрільби — 400–600 пострілів/хв, бойова скорострільність — 70–125 пострілів/хв, прицільна дальність стрільби — до 2000 м. Прикладом крупнокаліберних кулеметів є американський 12,7-мм М85, радянський 12,7-мм ДШКМ, 14,5-мм КПВТ та ін. Авіаційний кулемет встановлюється на літаках і вертольотах (по 1–6 кулеметів). За місцем розташування бувають фюзеляжними, крилевими або підвісними. Калібр — 7,62–14,5 мм, маса — 8–25 кг, темп стрільби — 600–3000 пострілів/хв, ефективна дальність стрільби — 500–1200 м. Прикладом сучасного авіаційного кулемета служать радянські ГШГ-7,62, ЯКБ-12,7, американський 7,62-мм шестиствольний «Мініган» та ін. Зенітний кулемет призначений для влучення у повітряні цілі на малих висотах (до 2000 м). Калібр — 12,7–14,5 мм, темп стрільби — 550–1000 пострілів/хв, бойова скорострільність — 70–150 пострілів/хв. Як зенітні кулемети на озброєнні сучасних армій використовуються радянські 12,7-мм НСВ, 14,5-мм КПВ, американський 12,7-мм М2НВ та ін.

Автоматичні гранатомети

Автоматичні гранатомети — основний тип групової зброї, призначеної для ураження противника на дальності до 800–1500 м по точкових цілях і до 1700–2200 м на площах. Стрільба може здійснюватися з триноги або зі спеціальних пристроїв на техніці. Темп стрільби — близько 350 пострілів/хв., бойова скорострільність — 100 пострілів/хв.. Використовуються боєприпаси з дистанційним підривом і комп’ютеризовані прицільні комплекси. Боєприпаси: гранати (осколково-фугасні, бронебійні, димові) калібру 30–40 мм, швидкість польоту — 170–250 м/с, вага осколково-фугасної гранати — 300 г, радіус ураження гранати — 5–10 м. Живлення боєприпасами найчастіше стрічкове. Перебуває на озброєнні механізованих (мотопіхотних) рот. Сучасні зразки гранатометів: китайські 35-мм QLZ-87/W87, німецький 40-мм HK GMG; радянський 30-мм АГС-17 «Полум’я»; російські 30-мм АГС-30, 40-мм АГС-40 «Балкан»; американські 40-мм Mk47, 40-мм Mk19, 25-мм XM307 ACSW; український 40-мм УАГ-40.

Автоматичні гармати

Автоматичні гармати — тип артилерійської зброї; розрізняють артилерійські автомати й авіаційні гармати. Сучасні зразки гармат: американська авіаційна 20-мм шестиствольна гармата типу «Вулкан»; англійська одноствольна 30-мм барабанна авіаційна гармата «Аден»; радянська 20-мм авіаційна автоматична гармата ШВАК. Українська 30-мм автоматична гармата ЗТМ-1 (ЗТМ-2) має такі характеристики: маса — 84 (115) кг, бойова скорострільність — 330 (550) пострілів/хв, дальність прямого пострілу — 1200 м, дальність стрільби для ураження живої сили — до 4000 м, легкоброньованої техніки — до 1500 м, повітряних цілей — до 2000 м, боєкомплект — 250–500 пострілів. Гармата може входити до складу універсального модуля «Шквал» і встановлюватися на бойову та іншу техніку. Боєприпаси: осколково-запалювальні та бронебійно-запалювальні снаряди. Живлення набоями з обойм і стрічкове.

Література

1.Стеблюк В.І., Шкарлута Д.Б., Розов Ю.Г., Лагно Ю.В. Автоматична стрілецька зброя: вчора, сьогодні, завтра. Харків, 2012. Т. 1-2.