Популярні хвороби картоплі. Види захворювань та їх причини

Картопля – одна із найпопулярніших культур, котру вирощують не тільки у промислових масштабах. Багато господарів присадибних ділянок та дач щовесни висаджують чимало картоплі. Звісно, кожного аграрія цікавить, як збільшити урожай бульби. А для цього треба знати не тільки, як правильно її вирощувати, а й мати уявлення про хвороби картоплі та те, як їх попередити.

Одна із найбільш шкідливих хвороб, яка вражає стебла, паростки, бутони й листя, ягоди та суцвіття. Не оминає вона й самі бульби. Таким чином, рослина вражається «комплексно», що й призводить до втрати врожаю.

Поява фітофторозу залежить не тільки від особливостей клімату й грунту, а й від сорту, способів посадки, строку посадки, використаних добрив. Найчастіше хвороба з’являється наприкінці періоду бутонізації або на початку цвітіння. Якщо фітофторозом інфіковані бульби, то ознаки можуть з’явитися досить рано – вже на етапі сходів.

Характерними ознаками є бурі плями на листках, які знаходяться по краям. З нижнього боку плями у вологу погоду можна спостерігати білий наліт – це спори. Самі ж плями швидко розповсюджуються по всій поверхні листка, в результаті чого він відмирає. Якщо хвороба вражає стебла та черешки листя, то виглядає вона як загниваючі бурі плями, перетяжки. Як результат – таке бадилля швидко відмирає. Поширення фітофторозу сповільнюється під час сухої погоди.

Ураження бульб відбувається в липні або в період збору врожаю. На них з’являються бурі плями, вони є твердими на дотик, злегка запалими. Якщо уражену картоплину розрізати, то всередині вона має світло-коричневий колір.

Якщо картопля була уражена на початковому етапі розвитку, це може призвести до значної втрати врожаю. Заражені бульби під час зберігання гниють, можуть пошкодити і здорову частку врожаю. Також вони є джерелом розповсюдження самої інфекції.

Фітофтороз розвивається, якщо середовище має високу відносну вологість та температуру. Інкубаційний період – від 3 до 9 днів. Найбільш сприятливою умовою для розвитку буде дощове прохолодне літо. Також каталізаторами є порушення сівозміни, низький агрофон, недотримання умов просторової ізоляції між різними культурами. Спори фітофторозу можуть проникати в грунт разом із дощем, де й заражають бульби. Відбувається зараження й під час зберігання хворої картоплі із здоровою, при контакті із зараженими стеблами і листям.

Альтернаріоз або суха плямистість

Дана хвороба поширена у всіх кліматичних зонах та грунтах. Вона вражає не тільки бульби, а й стебла з листям, квітконосами. Розрізняють ранню та пізню види хвороби.

Рання плямистість з’являються приблизно за 15 днів до бутонізації. На листі утворюються округлі плями бурого, темно-сірого або коричневого кольору. Вони можуть бути у діаметрі 1,5 см. Слабкий чорний наліт – це спори хвороби. При інтенсивному ураженні рослини швидко в’януть.

Пізня плямистість з’являються на рослині під час завершення цвітіння. Хвороба вражає краї листя. Плями – темно-бурого кольору. Під час сухої погоди пошкоджене листя скручується, набуваючи форми «човника». Стебла та черешки часто вкриті суцільними чорними плямами. Відмінність пізньої від ранньої плямистості – на листі не видно концентричних ліній.

Якщо альтернаріоз уразив бульби, то на них видно вдавлені плями округлої форми. При високій вологості видно чорний наліт. Під такими плямами можна побачити суху масу чорно-коричневого кольору.

Головна небезпека альтернаріозу – порушення процесу фотосинтеза, а це погіршує як якість урожаю, так і зменшує його кількість. Особливо швидко хвороба розвивається під час спекотної погоди із дощами і рясними росами. Ідеальна для альтернаріозу температура – від 24 до 28 градусів. Посилює розвиток хвороби нестача у грунті калію. Джерелом інфекції будуть уражені бульби та рештки рослини.

Чорна парша

Дана хвороба вражає стебли, паростки, бульби, інколи її можна побачити й на коренях. Характерна ознака – пласкі склероції чорного кольору, діаметр яких може бути від 1 до 5 мм. Візуально вони нагадують часточки ґрунту, які прилипли до поверхні. Згодом вони проростають у міцелий, який вражає паростки. Через сильне ураження може статися й таке, що рослина гине ще до сходів.

У формі «білої ніжки» парша з’являється у другій половині літа, якщо вологість грунту й повітря для цього сприятливі. Біля основи стебла рослини можна бачити білий наліт – тут утворюються спори. Разом із дощем вони потрапляють у грунт, де вражають бульби.

Якщо температура повітря підвищується, це пригнічує хворобу. А ось наявність бур’янів може тільки посприяти її розвитку.

Парша звичайна

Дана хвороба сильно поширена на бульбах в окремих регіонах країни. Окрім підземної частини рослини, парша вражає й стебла та столони. У залежності від симптомів, розрізняють сітчасту, глибоку, пласку й опуклу види парші. Все залежить від сорту картоплі, умов її росту та періоду інфікування:

1. Пласка парша – можна знайти на молодих бульбах, де вона вражає лише шкірку або верхній шар, утворюючи плями коричневого кольору.
2. Опукла – виглядає як бородавки або струпи.
3. Глибока – має вигляд вдавлених плям розміром до 5 мм. Їх колір – коричневий, форма із дещо піднятими краями.
4. Сітчаста – утворює суцільну поверхню, шорстку на дотик.

Парша значно погіршує товарний вигляд картоплі, негативно впливає на смакові якості. А при тривалому зберіганні вона призводить до появи гнилі. Уражені бульби, висаджені в грунт, дають слабкі сходи або не дають їх зовсім.

Особливо розповсюдженою парша стає під час спекотного літа – цей період для неї є сприятливим. Першими уражаються молоді бульби. Патоген, який призводить до появи парші, має прив’язаність до лужного середовища. Активно розвивається хвороба на піщаних грунтах. Джерелом ураження стають самі бульби, а також актиноміцети, які знаходяться в грунті.

Щоб захистити картоплю від парші, потрібен комплекс заходів. Починають ще восени із глибокого зорювання землі, щоб прискорити процес розкладання залишків рослин та накопиченню патогенів. Найкращими попередниками для картоплі є багаторічні трави, зернові. Готовлять бульби до посадки методом прогрівання протягом 15 діб та за температури від 15 до 18 градусів. Насіннєвому матеріалу потрібна дезінфекція.

Найбільш радикальним методом є використання фунгіцидів. Перший раз обробка повинна бути під час змикання бадилля, а всі наступні залежать від сорту та прогнозу розвитку хвороби. Якщо хвороба вже є, то ефективність використання препаратів вже не дасть такої високої ефективності.

Перед збиранням бульби обробляють десикантами, які є дозволеними для цього сорту. Це дозволить попередити зараження бульб. Найкраще збирати урожай під час сухої погоди, а потім уникати утворення конденсату на них. Обов’язково перед зберіганням треба відбракувати уражені бульби, перебрати весь урожай та забезпечити йому добру аерацію. Все це дозволить уникнути появи парші – не тільки на самому урожаї, але й у майбутньому.

Щоб отримувати новини вчасно, підпишись на наш телеграм-канал

Хвороби картоплі та їх лікування: ТОП-15 з описом та фото

Картопля – найпоширеніший овоч. Вирощують його все: від великих фермерських господарств до міських дачників-початківців. Складається враження, що ця культура — легка, безпроблемна. Але все не так просто. Практично кожна господиня стикалася з покупкою «порченої» картоплі: гнилої, почорнілої всередині, або з прихованими вадами, які побачиш, тільки розрізавши бульбу. Причиною такої ситуації є хвороба картоплі. Які вони бувають і як зними боротися?

1. Звідки беруться хвороби картоплі
2. Хвороби картоплі: причини
3. Хвороби картоплі з фотографіями та рекомендаціями щодо лікування
4. Фітофтороз (бура гнилизна)
5. Борошниста роса
6. Різоктоніоз (чорна парша)
7. Альтернаріоз (суха плямистість)
8. Картопляна парша
9. Фузаріозне в’янення
10. Вертицильоз картоплі
11. Бактеріальні хвороби картоплі
12. Кільцева гниль картоплі
13. Бактеріальний рак
14. Вірусні хвороби картоплі
15. Вірус мозаїки
16. Некроз бульб
17. Готика бульб
18. Як правильно зберігати картоплю
19. Хвороби картоплі: висновок

Звідки беруться хвороби картоплі

Нерідко хвороби картоплі виявляють себе лише на стадії зберігання бульб. Звідси виникла стійка думка, ніби овоч при вирощуванні не стикається з проблемами (за винятком жука колорадського).

Насправді більшість хвороб картоплі виникає, коли культура ще підростає на грядці. Але зовнішній вигляд бадилля при цьому часто змінюється мало, і збудник, поширюючись тканинами рослини, накопичується в бульбах. Під час зимового зберігання, особливо якщо воно неправильно організоване, збудники хвороб активізуються, вражаючи бульби. І у необізнаних людей виникає враження, ніби картопля заразилася вже в льоху.

Якими хворобами може інфікуватися картопля? Фахівцям відомі більше десятка, але вони мають різну природу, а точніше:

Більшість поширених хвороб картоплі викликана саме грибками.

Хвороби картоплі: причини

Поява на грядці того чи іншого збудника найчастіше провокується самими овочівниками, які порушують базові рекомендації агрономів. Серед найбільш типових агротехнічних помилок виділимо такі:

1. Відсутність сівозміни, коли картоплю висаджують на тому самому місці з року в рік.
2. Використання неякісного посадкового матеріалу, часто вже зараженого тим чи іншим збудником.
3. Надмірне загущування посадок.
4. Вирощування картоплі на невідповідних для цієї культури ґрунтах.
5. Нерівномірний полив, його надлишок чи нестача.
6. Неправильне використання добрив, особливо надмірно збагачених азотом.
7. Низька культура обробітку (наприклад, восени на грядці залишають старе картопляне бадилля).

Серед цих же агротехнічних причин, що хоч і не залежать від людини, — несприятливі погодні умови. Наприклад, дощове літо чи затяжні холоди посеред вегетації.

Хвороби картоплі з фотографіями та рекомендаціями щодо лікування

Фітофтороз (бура гнилизна)

Грибкова поразка, що виникає зазвичай на тлі вологої та спекотної погоди. Спровокувати його може і сама людина, постійно поливаючи картопляну грядку в літню спеку і не даючи їй просихати. Особливо небезпечні рясні поливи на ніч, коли сира земля стає холодною. Фітофтора — «привілей» не лише картоплі. Вона найчастіший гість на помідорних грядках. Тому картопля не можна вирощувати поблизу томатів і по сусідству з будь-якими пасльоновими.

Збудники фітофторозу можуть бути і на посадкових бульбах, якщо насіннєвий матеріал не оглянули перед посадкою.

При сильному розвитку, листя і стебла овочів покриваються темними плямами, а на тильній стороні їх виявляється характерний сіруватий шар, що нагадує ворс. Уражаються і бульби. Там також з’являються характерні темні плями, під якими м’якоть поступово починає загнивати.

Часто фітофтора на бадиллі залишається непоміченою, але бульби вже вражені. Вживати їх у їжу можна, але зазвичай довго така картопля не зберігається. Якщо подіти врожай нікуди, зберігайте його при температурі якомога нижчій (близькій до 0°).

Методи боротьби. Уражену фітофторою грядку слід обприскати фунгіцидним препаратом (Бордоська суміш, Ревус, Фітоспорин тощо). Якщо фітофтор вдалося «приборкати» до зав’язування бульб, можливо, врожай буде без грибка.

Старе бадилля на грядці восени потрібно прибрати і спалити, а навесні пролити ділянку розчином Рідоміла або Таноса. Тут, як і надалі, ми не даємо рецептів розведення. Вони завжди вказані на упаковці препаратів.

Насіннєвий матеріал перед посадкою ретельно оглянути, у разі підозр, за тиждень до посадки, обприскати Цирконом. Непоганий варіант – занурити бульби на 2 хвилини в розчин мідного купоросу (їдальня ложка на відро води). Цей спосіб універсальний, його можна застосовувати і за інших грибкових ураженнях насіннєвого матеріалу.

Борошниста роса

Це грибкове захворювання вражає багато поширених овочевих культур, картопля в тому числі. На картоплі зустрічається найчастіше у південних регіонах України, оскільки краще розвивається у теплих умовах. Візуально визначається, як білі плями на листі, схожі на розсипане дрібне борошно. Але якщо хвороба тільки з’явилася, нальоту може і не бути, а при ретельному огляді видно просто темні плями з обох боків листа.

Захворювання підступне: воно може бути на картоплі довгий час, особливо не поширюючись. Але за сприятливих умов «спалахне» і знищить всю грядку.

Методи боротьби. Профілактика: в першу чергу не допускати надмірного загущування грядки та перегодівлі азотними добривами. При виявленні ознак – обробити препаратами, що містять у своєму складі сірку (наприклад, Тіовіт). Перші заражені кущі краще знищити.

Різоктоніоз (чорна парша)

Найчастіше хворобу виявляють уже взимку, коли на бульбах з’являються невеликі чорні нарости, що нагадують землю, що прилипла. Багато картоплин покриваються глибокими і широкими тріщинами. До речі, вживати такі овочі можна, оскільки грибок не поширюється вглиб бульби. Є й інша хороша новина: грибок різоктоніозу не переходить у льоху з бульби на бульбу.

З огляду на таку картину багато овочівників вважають, що хвороба вразила картоплю вже на стадії зберігання. Насправді грибок заразив грядку ще влітку, але цього можна і не помітити.

Якщо ж хвороба прогресує (їй сприяє холодна і дощова весна), виворот листя покривається білим нальотом, що нагадує тополиний пух. Стебла всихають і поступово чорніють біля основи, їх легко висмикнути із землі.

Посадкові бульби, заражені чорною паршею, не дадуть гарного врожаю. Більшість паростків на них не зможе прорости, а ті, що прокинулися, виростають чахлим, хворобливим бадиллям.

Методи боротьби. Для профілактики – уважно оглядайте посадковий матеріал. Якщо є сумніви – обприскуйте картопля за тиждень до посадки препаратами Максим, Інтеграл, або іншими подібними діями. Якщо доводиться висаджувати картоплю на тому самому місці, пролийте навесні грядку розчином Квадриса. Остання порада універсальна, її корисно застосовувати і в інших випадках!

Інші умови, які залучають чорну паршу — рання посадка картоплі в холодний, непрогрітий ґрунт, а також важка земля: щільна, суглиниста, збіднена повітрям.

Виявивши ознаки хвороби картоплі, ефективним заходом буде обробка грядки Фенорамом, Колфуто, або Манкоцебом, причому не менше 2-х разів з інтервалом 10-12 днів.

Альтернаріоз (суха плямистість)

Ще одне грибкове захворювання, що обожнює вологу та теплу погоду.

Фахівці вважають, що його головним джерелом є торішнє неприбране бадилля та бур’яни, залишені на зиму на грядці.

При зараженні листя покривається бурими, великими плямами. За кілька днів на плямах видно чорні крапки — суперечки гриба. Згодом плями переходять і на стебла картоплі, а хворе листя всихає і опадає. На бульбах, що формуються, також видно коричневі плями, шкірка тут зморшкувата. Під плямами м’якоть картоплі стає схожою на суху потерть. У цій картині є одна перевага: хвороба бульб видно вже в момент збирання врожаю.

Методи боротьби. Обов’язково чистити грядку восени від бур’янів та старого бадилля. Виявивши симптоми, обприскати посадку (2-3 рази) фунгіцидами. Добре діють: Профіт, Акробат МЦ, Абіга-Пік.

Картопляна парша

Картопля може уражатись кількома видами парші, всі вони мають грибкову природу. Ці патогени розвиваються тільки на бульбах, не виявляючись на бадиллі, тому складається враження, ніби картопля заражається вже в льоху. Також грибки парші здатні перезимувати в грунті, і навіть якщо посадковий матеріал був чистий, вони знову почнуть розмножуватися в молодих бульбах, що зароджуються.

Картопля, уражена паршею, можна вживати в їжу, але її смакові якості різко погіршуються. До того ж зменшується кількість крохмалю у м’якоті. А посадковий матеріал із паршею не тільки дасть знову заражений урожай, а й знизить продуктивність грядки.

Види парші на картоплі:

• звичайна;
• порошиста;
• горбкувата;
• срібляста.

Кожен із цих видів створює свою характерну «картину» на бульбах. Розібратися в них може лише фахівець, або лабораторний аналіз. Загалом при паршах на картоплі з’являються такі вади:

• невеликі нарости коричневого кольору, схожі на бородавки чи струпи;
• світло-бежеві бородавки, на місці яких згодом формуються глибокі тріщини, що перехрещуються. Бульба поступово муміфікується.
• здуття і горбки під шкіркою, що не змінюють її кольори.

Помічено, що парша вражає насамперед молоді сорти картоплі. У них шкірка тонша і вразлива.

Велика проблема при боротьбі з паршами — те, що вони не виявляються на бадиллі. Найчастіше садівник, закладаючи бульби на зимове зберігання, просто не підозрює проблему. Помічено, що ці патогени добре розвиваються на лужних ґрунтах. Тому такі грядки підкислюють сульфатом амонію (50 г на відро води).

Методи боротьби. Перед зберіганням обприскати бульби розчином полікарбацину. Днів за 10 до весняної посадки процедуру повторити. Корисно витримати посадкові бульби на відкритому сонці протягом кількох днів, тому що ультрафіолет згубно діє на багато патогенних грибків. Це також універсальний прийом, який можна за можливості використовувати завжди.

Фузаріозне в’янення

На противагу паршам, цей грибок вражає тільки картопляне бадилля, і не руйнує бульби (хоча може на них зберігатися взимку!). Грибок починає рости в тканинах коріння, поступово перебираючись на бадилля. Спочатку уражуються верхнє, молоде листя (воно жовтіє, скручується і опадає), потім стебла покриваються рожевим нальотом і швидко гниють. Зріз такого стебла має коричневий колір. У цей час боротися із проблемою вже пізно: фузаріозне в’янення неможливо вилікувати.

Методи боротьби. Вони винятково профілактичні. Перед закладкою на зберігання бульби обробити Полікарбацином, а перед посадкою – обприскати фунгіцидом (Фітоспорином, Максимом тощо) або занурити в мідний купорос.

Також не забуваємо про пораду: витримати посадковий матеріал кілька днів на сонці, причому не лише навесні, а й восени після викопування. Як і багато інших, це грибкове захворювання розвивається на картоплі, перегодованому азотними добривами. Обробка грядки деревною золою, навпаки, діє на грибок гнітюче.

Вертицильоз картоплі

Зазвичай поводиться під час цвітіння куща. По краях нижнього листя виникає жовта облямівка; поступово вона розростається, а лист покривається світлими плямами та скручується. Згодом грибок проявляється і на стеблах, на них виникають темні штрихи, стебло всихає. Сам кущ в’яне, легко висмикується із землі.

Методи боротьби. Профілактика схожа на ту, яка застосовується для попередження фузаріозного в’янення. Перемогти вертицильоз важко, але все ж таки іноді вдається. Для обприскування застосовувати Превікур або Триходермін.

Бактеріальні хвороби картоплі

На відміну від більшості захворювань грибкового походження, бактеріальні хвороби картоплі практично не піддаються лікуванню. Тому їм перше місце виходять превентивні заходи.

Щоб уникнути зараження бактеріями-збудниками, весняний посадковий матеріал потрібно обробити такими препаратами, як Інтеграл, Бактофіт, Максим, або їм подібні.

Кільцева гниль картоплі

Уражені бульби виглядають зовні здоровими, і господині охоче їх купують. Але яке буває розчарування, коли, починаючи чистити картоплю, бачиш темний обідок під шкіркою, що заходить углиб м’якоті по всій площі бульби! Зберігатися такі бульби можуть непогано, та й смак картоплі при цьому захворюванні змінюється мало, якщо тільки бактерії не вразили вже майже на всю м’якоть. Але в умовах, коли в льоху волого і відносно тепло, м’якоть овочів за кілька місяців може перетворитися на потворний напівпрозорий слиз.

Проблема в тому, що невидимі бактерії при зберіганні легко передаються з бульби на бульбу. Навесні може бути заражена вже вся партія, включаючи посадковий матеріал. При цьому зовні він може мати бездоганний вигляд. Щоб виявити присутність збудника, потрібно навмання розрізати кілька бульб.

Кільцева гнилизна може дрімати в картоплі роками, передаючись з покоління до покоління, і розвиваючись настільки слабо, що залишається непоміченою. Але в окремі сезони, коли спекотна суха погода, вона раптом «вистрілює», і тоді її ознаки можна побачити на бадиллі. Листя виростає дрібним, а стебла стоншуються. Сам кущ при цьому втрачає форму, як би розвалюється.

Методи боротьби. Іноді змінюйте посівний матеріал. Перед посадкою навмання розріжте кілька бульб, якщо взимку траплялася картопля з підозрілими ознаками.

Бактеріальний рак

Виявляється ще за збирання врожаю. На бульбах видно потворні нарости, спочатку світлі, але швидко темніють, що перетворюються на слизову масу з неприємним запахом. Така картопля не є, ні зберігати не можна. Більше того, навіть висаджувати його на зараженому місці можна не раніше ніж через 4 роки. Провокує розвиток раку холодна та волога погода, у поєднанні з надлишком у ґрунті органіки.

Щоб уникнути цього захворювання потрібно дотримуватися сівозміни, уважно ставитися до посадкового матеріалу, не захоплюватися зайвим внесенням у землю гною. На щастя, у кліматичних умовах України хвороба трапляється рідко.

Вірусні хвороби картоплі

Як і бактеріальні, небезпечні насамперед тим, що вилікувати їх практично не можна; можна лише попередити. Збудників вірусів переносять переважно комахи-шкідники, соки, що ссуть, з листя і перелітають з хворої рослини на здорове.

Вірус мозаїки

Як і у випадку з паршами, мозаїк теж буває кілька:

Всі мозаїки віддають перевагу сухій погоді з високою температурою. Розвиваються вони головним чином у період бутонізації картопляного бадилля, і не передаються на бульби. Всі мозаїки можуть істотно пошкодити картопляну грядку, але нерідко протікають майже непомітно, без шкоди. Найнебезпечніша — крапчаста мозаїка, здатна знизити врожайність удвічі! Її прикмета – безліч блідо-зелених плям на листі, що призводять до їх поступового в’янення. При цьому бадилля стає дрібним, як і бульби.

Методи боротьби. Через тиждень-півтора після появи сходів обприскати картоплю фунгіцидами. Повторити обробку на самому початку бутонізації. Використовувати препарати Квадріс, Рідоміл, Дітан, Браво та інші.

Некроз бульб

Цей вірус сильно ушкоджує бульби, і, як у випадку з паршами, спочатку проблема непомітна. Але згодом, особливо при зберіганні у теплому місці, збудник розвивається у м’якоті. Якщо розрізати зовні благополучну картоплину, виявляються характерні темні плями та смуги. Згодом вони збільшуються, виходячи на поверхню бульби. Ось тоді з’являється неприємний запах, з розрізу сочиться слиз. Некроз зустрічається часто, він знайомий багатьом господиням, які купують картоплю у незнайомих продавців.

Вживати таку картоплю не можна, а при зберіганні до весни може зникнути близько половини всього врожаю.

Методи боротьби. Уважний огляд грядки. Іноді, хоч і не завжди, некроз видає себе дрібними точками жовтого кольору, що покривають окреме листя. Також при ньому часто розвиваються деформовані, потворні квіти. Але виявивши факт наявності некрозу, ви все одно його не знищите.

Тому головне — бути впевненим у посадковому матеріалі, стежити за своєчасною сівозміною. Також корисно знати, що некроз «любить» невідповідні ґрунти: як дуже щільні, перезволожені, так і надто легкі, піщані.

Готика бульб

Одне із відносно «нешкідливих» вірусних захворювань. Уражені овочі витягуються, втрачають свою звичну форму, стаючи схожими на веретено. У той же час вони не втрачають смакових якостей (зменшується тільки кількість крохмалю) і добре зберігаються. Якщо грядку було інфіковано цим вірусом, урожай знижується приблизно на 20%.

Небезпечно те, що збудник вірусу живе в бульбі і передається майбутнім рослинам. Тому ніколи не висаджуйте бульби неправильної форми. Дотримуйтесь сівозміни, міняйте посадковий матеріал.

Як правильно зберігати картоплю

Розвиток хвороб суттєво залежить від того, в яких умовах зберігаються бульби. Часто буває, що невелика частина зібраного врожаю заражена збудником хвороби; основна частина може бути цілком здоровою. І подальше поширення хвороби картоплі значно залежить від умов зберігання.

На що слід орієнтуватися? В ідеальному варіанті приміщення для зберігання бульб повинно бути сухим, добре провітрюваним, з постійною температурою від 1 до 4° тепла і стабільною вологістю на рівні 75-80%. За таких умов грибкові суперечки практично не розвиваються. Погано, якщо в льоху вогкість, та ще й у поєднанні з підвищеною температурою: тоді висока ймовірність, що за зиму виявиться зараженим практично весь зібраний урожай.

Хвороби картоплі: висновок

Вирощування картоплі – справа хоч і звична для багатьох, але досить непроста. Ця культура схильна до численних захворювань різного походження. Сподіваємося, цей матеріал допоможе овочівникам, що цікавляться, вчасно виявляти хвороби картоплі і боротися з ними.

Але головний урок, який слід засвоїти, – найкращим захистом від хвороб стане їх попередження:

• правильна агротехніка під час вегетації;
• належне зберігання бульб;
• відповідальна підготовка посадкового матеріалу провесною.

За дотримання цих «трьох китів» малоймовірно, що на картопляну грядку завітають хвороботворні грибки, віруси чи бактерії.