Каллізія: вирощування вдома, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 20 серпня 2023 Опубліковано: 01 березня 2019 Перша редакція: 29 грудня 2018 🕒 7 хвилин 👀 15680 разів 💬 2 коментарі

• Посадка й догляд за каллізією
• Рослина каллізія – опис
• Догляд за каллізією в домашніх умовах
  • Як доглядати за каллізією вдома
  • Полив і підживлення каллізії
  • Пересадка каллізії
  • Розмноження каллізії
  • Хвороби каллізії та їх лікування
  • Шкідники каллізії та боротьба з ними
  • Каллізія елегантна (Callisia elegans)
  • Каллізія човникоподібна (Callisia navicularis)
  • Каллізія повзуча (Callisia repens)
  • Каллізія запашна (Callisia fragrans)
  • Коментарі

  Каллізія (лат. Callisia) – рід вічнозелених трав’янистих багаторічників родини Коммелінові, які ростуть у вологому притінку тропіків і субтропіків Антильських островів, а також країн Центральної та Південної Америки. У роду 12 видів, і деякі з них вирощуються в кімнатній культурі.

  Назва рослини походить від двох грецьких слів, які перекладаються як «гарний» і «лілія», хоча найближчим родичем каллізії є не лілія, а традесканція.

  Посадка й догляд за каллізією

  • Цвітіння: в кімнатній культурі цвіте нечасто, зазвичай у кінці літа або на початку осені.
  • Освітлення: яскраве розсіяне світло або притінок.
  • Температура: в період активного росту – 20-24 ºC, восени й узимку – 16-18 ºC. Нижня температурна межа – 14 ºC.
  • Полив: у період вегетації – у міру висихання верхнього шару субстрату. Взимку між поливаннями субстрат має висихати на третину глибини.
  • Вологість повітря: підвищена. У спеку рекомендується регулярно обприскувати листя з дрібнодисперсного розпилювача.
  • Підживлення: з квітня по жовтень – 2 рази на місяць розчином комплексного мінерального добрива. В інші пори року можна добрива не вносити.
  • Період спокою: з листопада по березень.
  • Пересадка: молоді рослини – щорічно, дорослі – один раз на 2-3 роки.
  • Розмноження: верхівковими живцями, відсадками, поділом кореневища.
  • Хвороби: втрата декоративності в результаті поганого догляду або порушення умов утримання.
  • Шкідники: трипси та павутинні кліщі.
  • Властивості: рослина не терпить тютюнового диму.

  Рослина каллізія – опис

  Каллізія в домашніх умовах – рослина декоративно-листяна, хоча і має здатність до формування квіток. У кімнатній культурі поширені чотири види: каллізія повзуча, каллізія човноподібна, каллізія витончена та золотий вус, або каллізія запашна. Їх вирощують зазвичай як ампельні рослини, а каллізія запашна, окрім декоративних, має ще й лікарські властивості. Детальний опис видів каллізії ми наведемо трохи нижче.

  Догляд за каллізією в домашніх умовах

  Як доглядати за каллізією вдома

  Квітка каллізія вимагає утримання під яскравим розсіяним світлом, але із затіненням від прямих сонячних променів. У добре освітленій кімнаті каллізію можна помістити навіть віддалік від вікна. Кімнатна рослина каллізія – квітка не для кухні: вона не терпить тютюнового диму, випарів, домішок і потребує постійного притоку свіжого повітря, тому літо домашня каллізія любить проводити на балконі або в саду. Цю рослину можна вирощувати не тільки в житлових приміщеннях, а й в офісах, організовуючи провітрювання без протягів, які шкодять квітці навіть більше, ніж задушливе повітря.

  Каллізії цілком підходить звичайна кімнатна температура: улітку 20-24 ˚C, узимку – 16-20 ˚C. Однак слід берегти каллізію від різких перепадів температури і холоду: нижня межа для рослини в зимовий час – + 14 ˚C.

  Полив і підживлення каллізії

  У період активного росту, тобто з весни по осінь, каллізію поливають м’якою водою кімнатної температури, щойно висохне верхній шар ґрунту в горщику. Узимку полив скорочують, особливо якщо період спокою каллізії минає в прохолоді.

  Однак повного висихання субстрату в горщику допускати не можна: рослина може загинути. При поливі вода не має потрапляти в центр розетки: це може викликати утворення гнилі.

  Тропічна квітка каллізія вимагає підвищеної вологості повітря, особливо в літню спеку та взимку, коли в квартирі на повну потужність працюють опалювальні прилади. Щоб рослина не потерапала від сухого повітря, її доведеться часто обприскувати з дрібнодисперсного розпилювача або використовувати побутовий зволожувач. Як доглядати за рео в умовах наших квартир

  Із квітня по жовтень каллізію 2 рази на місяць підживлюють розчином комплексного мінерального добрива, у решту часу рослина підживлень не потребує.

  Пересадка каллізії

  Молоду каллізію пересаджують щороку, дорослу – один раз на 2-3 роки. Рослину перевалюють у заповнений на одну чверть обсягу керамзитом або галькою горщик, який у діаметрі має бути більшим за старий посуд на 2 см, і заповнюють простір, що залишився, сумішшю рівних частин дернової землі, перегною, піску й листової землі. Після пересадки каллізію поливають.

  Деякі квітникарі вважають, що пересаджувати каллізію безглуздо, краще виростити з живців нову рослину. Якщо ваша каллізія в нижній частині стебел сильно оголилася, то, напевно, краще дійсно замість пересадки провести живцювання. Однак при гарному догляді рослина старіє і вироджується не так уже швидко.

  Розмноження каллізії

  Розмножують каллізію впродовж усього року тими ж способами, що й традесканції, плющ або хойю. Наприклад, зрізають верхівковий живець із 3-4 міжвузлями, опускають зрізом у воду й чекають, коли відростуть корінці. Укорінені живці висаджують по кілька штук у горщик із субстратом. Легко розмножувати каллізію також відсадками: пагін прикопують на рівні другого або третього вузла, просто в горщику з рослиною, якщо дозволяє місце, або ставлять поруч інший горщик із субстратом і прикопують відсадок у ньому. Щойно пагін пустить коріння, його відокремлюють від материнської рослини.

  При пересадці можна розділити каллізію на частини й розсадити їх по різних горщиках.

  Шкідники та хвороби каллізії

  Хвороби каллізії та їх лікування

  Інфекції каллізію майже не уражають, але якщо рослина раптом починає хворіти, то в цьому виключно ваша провина: мабуть, ви не створили для неї необхідних умов утримання або погано за нею доглядали.

  • Наприклад, якщо кінчики листя каллізії стали сохнути, це означає, що рослина відчуває хронічну нестачу вологи й потерпає від сухого повітря.
  • Погане освітлення призводить до витягування пагонів і втрати листя каллізії.
  • Застій води в коренях через поганий дренаж або дуже частий полив може закінчитися опаданням листя та гниттям коренів.

  Прочитайте ще раз розділ про умови утримання каллізії й рекомендації з догляду за рослиною, після чого виправте виявлені помилки.

  Шкідники каллізії та боротьба з ними

  Зі шкідників каллізію можуть атакувати трипси і павутинні кліщі. Обидва ці шкідники харчуються соком рослини через прокуси в листі, через що воно жовтіє й опадає, і рослина поступово хиріє. Трипсів можна знищити інсектицидними препаратами, а кліщів – акарицидними. Обробки бажано проводити на відкритому повітрі, оскільки ці препарати токсичні для людей і домашніх тварин.

  Види та сорти каллізії

  Каллізія елегантна (Callisia elegans)

  Або каллізія витончена – мініатюрна рослина з колінчастими повзучими стеблами завдовжки понад півметра, які спочатку ростуть прямо, а потім опускаються. Ця рослина дуже схожа на традесканції. У висоту вона сягає 30-40 см. І листя, і стебла каллізії витонченої вкриті оксамитовим опушенням. Овальні, загострені на кінцях, безчерешкові, завдовжки до 6 см листові пластини рослини з нижньої сторони забарвлені в фіолетово-зелений відтінок, а з верхньої – в темно-зелений зі сріблястими смугами. Цвіте цей вид білими квітками, що формуються на кінцях пагонів. Живе рослина не дуже довго: десь за два роки листя втрачає яскравість забарвлення і вже не так щільно вкриває пагін, тому квітникарі відновлюють ліану живцюванням або відсадками.

  Каллізія човникоподібна (Callisia navicularis)

  Мінлива рослина, декоративність якої залежить від різновиду й умов утримання. Це сукулент із повзучими стеблами, що швидко вкорінюються у вузлах, і соковитим, ланцетним, сильно увігнутим дворядним листям із поздовжньою улоговинкою, забарвленим із верхньої сторони в бронзово-зелений колір із червоним вилиском на сонці, а з нижнього – в коричнево-фіолетовий. Голе, але по лінії, висхідній від пазухи, укрите торочками дрібних волосинок листя сягає в довжину 2, а в ширину – 1,5 см.

  Каллізія повзуча (Callisia repens)

  • Б’янка – каллізія з червоно-фіолетовими ніжними стеблами і дрібним яскраво-зеленим листям;
  • Рожева пантера – сорт зі смугастим рожево-зеленим листям.

  Популярністю також користуються сорти каллізії повзучої Пінк Леді, Ноум Поп’юла та Тортл.

  Каллізія запашна (Callisia fragrans)

  Або каллізія тайська, або золотий вус може зустрічатися також під назвами «далекосхідний вус», «живий волос», «домашній женьшень» і «кукурудзка». Це більша рослина, ніж, наприклад, вирощувана в домашніх умовах каллізія дрібнолиста повзуча. У висоту каллізія запашна може сягати півтора метра, але їй обов’язково потрібна опора, інакше ліана може зламатися під власною вагою. У каллізії фрагранс два види стебел: короткі, м’ясисті вертикальні, що завершуються великою розеткою листя, і довгі, трубчасті горизонтальні відростки, суглобисті вуса, якими рослина захоплює нові площі. Листя у цього виду запашне, велике, шкірясте, темно-зелене, завдовжки до 30 і завширшки до 6 см. Із верхнього боку воно глянцеве, знизу – матове, при вирощуванні на яскравому світлі листя рожевіє.

  Каллізія запашна

  Золотий вус (каллізія запашна) – це досить рідкісна, лікарська і декоративна, вічнозелена рослина сімейства Коммелінові, з незвичайними стеблами і яскравими листочками.

  Золотий вус: ботанічний опис

  Золотий вус – це досить-таки невелика, компактна, дуже оригінальна, вічнозелена рослина, яка в кімнатній культурі може виростати до 1 метра у висоту. Вона має товсте, м’ясисте, прямостояче, густо покрите листям, нерозгалужене центральне стебло і велику кількість тонких, довгих, що стеляться пагонів, з дочірніми розетками листя на вершині. Вони з віком дерев’яніють і покриваються гладкою, тонкою, сірою, сірувато-коричневою або коричневою корою.

  Не дуже великі, прості, шкірясті, гладкі, блискучі, жорсткі, сидячі листя розташовуються в черговому порядку. Вони мають лінійно-ланцетоподібну форму, стеблооб’ємлючі піхви, явно виражену центральну жилку, гостру вершину і цілісний, війчастий край. Листова пластина глянцева, зеленого, яскраво-зеленого або темно-зеленого кольору. При яскравому освітленні листочки можуть набувати насиченого, фіолетового забарвлення.

  В період цвітіння на рослині з’являються маленькі, непоказні, дуже ароматні, двостатеві, дзвіночкові квіти, зібрані у великі, довгі, пазухові, багатоквіткові, пониклі, волотисті суцвіття. Пелюстковий віночок складається з вузьких, лінійних, білосніжних пелюсток і пухнастих тичинок.

  Після запилення починають формуватися плоди – невеликі, тонкостінні, багатонасінні коробочки, з м’ясистим квітколожем, яке робить їх дуже схожими на мініатюрні ягідки. У культурі золотий вус хоч рідко, але все ж цвіте, однак зазвичай без плодоутворення. Тому розмножують цю рослину переважно вегетативним способом.

  Коренева система потужна, поверхнева, з численним сильно розгалуженим, додатковим корінням.

  Золотой ус – польза и вред. Результаты применения в народной медицине.

  Золотой ус Лечебные свойства

  Золотой Ус от артрита, язвы, экземы и варикоза

  Золотий вус: історія і особливості назви

  Каллізія запашна вперше була описана у 18 столітті англійським ботаніком і систематиком Джоном Ліндлі, який присвятив своє життя вивченню тропічної флори Нового Світу. Саме він привласнив їй її нинішнє наукове ім’я, яке перекладається з давньогрецької мови як “прекрасна лілія”. Таку назву ця рослина отримала завдяки пишним розеткам з ланцетного листя, які дуже схожі на розкриті квіти лілії.

  У 1942 році були проведені генетичні тести, які показали родинні зв’язки золотого вуса з представниками Коммелінових, тому він був перенесений саме в це сімейство.

  Золотий вус: цікаві факти

  Золотий вус був завезений на територію нашої країни в кінці 19 століття директором Батумського ботанічного саду Андрієм Миколайовичем Красновим. Практично відразу в народі заговорили про просто чудодійні властивості цієї рослини, за допомогою якої можна було вилікувати буквально будь-яку хворобу. Так, в Радянському союзі за допомогою соку золотого вуса лікували застуди та грип, капали його у вуха при отиті і в ніс при гаймориті, змащували їм рани і порізи, а також готували на його основі всілякі цілющі відвари і настоянки. Однак як показали останні дослідження, в хімічному складі цієї рослини міститься висока концентрація рослинних алкалоїдів, які негативно впливають на роботу людського організму, а при попаданні на слизові оболонки можуть викликати досить серйозне подразнення або навіть опік. Тому в наші дні золотий вус вважається отруйною рослиною, вживати яку не можна в будь-якому вигляді. Винятком з цього правила може вважатися зовнішнє використання його соку для боротьби в грибковими захворюваннями нігтів.

  Золотий вус: де зростає

  Природний ареал золотого вуса перебуває на території Центральної та Південної Америки. У дикому вигляді ця рослина донині досить-таки часто виростає на берегах річок і озер, на узбережжях і в тропічних лісах Мексики, Бразилії, Аргентини, Чилі, Перу, Панами і Колумбії.

  В культурі золотий вус вирощується практично повсюдно на всій земній кулі, як дуже цінна, рідкісна, лікарська і декоративна, кімнатна і садова рослина.

  Золотий вус: застосування

  Золотий вус – це дуже оригінальна, яскрава, велика, декоративно-листяна, вічнозелена рослина, з красивим, густо покритим листям, центральним стовбуром і тонкими, що никнуть, підрядними пагонами, з великими листовими розетками на вершині. У регіонах зі спекотним, тропічним кліматом його дуже часто використовують для прикраси парків, садів і скверів, а також присадибних ділянок. В Європі (за винятком її південної частини) золотий вус вирощують переважно в якості кімнатної рослини. Він чудово виглядає в підвісних кошиках і кашпо, однак може культивуватися і в звичайному горщику на підвіконні.

  Використовують золотий вус і в народній медицині, проте користь від нього досить-таки сумнівна.

  Каллізія фраганська

  La Каллізія запашна Це порівняно невелика рослина, яку можна мати в горщиках, які ширші, ніж високі. Красиво він виглядає і в саду, але для цього важливо, щоб на місці його вирощування не було заморозків, оскільки він їх не підтримує.

  Хоча це можна вважати будь-яким видом, це слід сказати твої квіти дуже, дуже гарні; і не тільки це, але це трава з лікувальними властивостями, що викликає великий інтерес.

  Звідки воно родом?

  Зображення – Вікімедіа / Девід Дж. Стенг

  Це багаторічна трав’яниста рослина ендемік Мексики який натуралізувався в Ост-Індії. The Каллізія запашна Це рослина, яка потребує тепла для росту, і, звичайно, також для цвітіння, тому в кліматичних умовах, де фіксуються заморозки, її потрібно тримати вдома, щоб вона не переживала поганий час.

  Крім того, важливо знати, що хоча для цього потрібно багато світла, його можна фільтрувати. Іншими словами: це трава, яка може бути в тіні або під прямим сонцем. так, справді, майте на увазі, що якщо ви вирішите виставити його на світло королівської зірки, ви побачите, що його листя придбає фіолетовий відтінок особливо влітку.

  Які характеристики Каллізія запашна?

  Мова йде про рослину, яка живе кілька років, з максимальною висотою 1 метр. Листя ростуть у розетках, ланцетні, загострені та блискуче-зелені. Його квіти ростуть у прямостоячих суцвіттях, білі та дуже ароматні, тому вид має прізвище аромати.

  Його коренева система відносно коротка і поверхнева, тому його можна без проблем утримувати в горщику протягом усього життя. Але так знадобиться одна-дві пересадки щоб він міг продовжувати рости.

  Як ви дбаєте про себе?

  Якщо ви хочете знати догляд за Каллізія запашна, зараз ми збираємося пояснити їх вам, щоб таким чином ви зрозуміли, як його підтримувати:

  Це має бути в приміщенні чи на вулиці?

  Це дуже холодна трава. Як тільки температура опускається нижче 15ºC, він починає погано проводити час. З цієї причини в місцях з помірним кліматом його вважають кімнатною рослиною, оскільки немає іншого вибору, крім як тримати його в будинку або в теплиці, якщо ми хочемо, щоб він мав шанс подолати зиму.

  перо що також можна зробити, так це насолодитися ним у внутрішньому дворику або на терасі, поки гарна погода, тобто поки температура залишається між 15 і 35ºC, і занесіть його в приміщення, коли він почне охолоджуватися.

  Важливо: якщо у вас є коти, ви повинні тримати його подалі від них, оскільки це може викликати контактний дерматит.

  Світло чи тінь?

  Зображення – Wikimedia / Krzysztof Ziarnek, Kenraiz

  Як ми згадували трохи вище, Це має бути в місці, де є багато ясності. Його можна виставляти на пряме сонце, але також і в тіні, якщо є природне освітлення. Тільки майте на увазі, що якщо ви хочете, щоб його листя виглядали зеленими, їх потрібно буде захистити від прямого сонця; У тому випадку, якщо ви, навпаки, хочете придбати фіолетові тони, то вам доведеться виставити їх на пряме світло.

  Коли його потрібно поливати?

  Що стосується поливу, слід мати на увазі, що часто поливати рослину не потрібно, але й залишати ґрунт сухим протягом кількох днів. Під цим я маю на увазі ось що вода буде литися, якщо торкнутися землі на відчуття досить сухої, або якщо при вставлянні дерев’яної палички, якщо при її видаленні ми бачимо, що вона виходить чистою.

  Землю потрібно намочити, поки вона добре не просочиться. Якщо рослина в горщику, поливати будемо до тих пір, поки рідина не вийде через отвори в ньому.

  Коли це потрібно платити?

  Ви повинні заплатити Каллізія запашна з середини весни до похолодання в кінці літа або рання осінь. З цією метою ми можемо використовувати добрива, або мінеральні добрива. Перші є природними, а другі – хімічними.

  Наприклад, ми можемо використовувати такі:

  • Абонос: гуано, перегній дощових черв’яків можна купити тут, компост, гній травоїдних тварин, мульча.
  • Добрива: універсальний як це або для зелених рослин, як це.

  Ні в якому разі не змішуйте їх; тобто один місяць буде використовуватися, а наступний інший. Крім того, необхідно дотримуватися інструкції із застосування, щоб рослина не обпеклося.

  В який час потрібно пересаджувати?

  Ми це зробимо, коли буде гарна погода, а по можливості до початку літа. Ви повинні перевірити, чи виходять коріння з отворів у горщику, тому що якщо ні, то краще трохи почекати, перш ніж висаджувати його у більший горщик або в сад.

  Ви повинні покласти якісну підкладку, наприклад, універсальну деяких відомих брендів, таких як Квітка o Не знайдено жодної продукції . Теж послужить кокосове волокно, або мульчу, якщо змішати з 30% перліту.

  Як розмножуватися Каллізія запашна?

  Це трава, яка іноді розмножується насінням, але частіше живцями навесні. Останні просто потрібно зірвати навесні і поставити в склянку з водою, поки вони не приживуться.

  Які лікувальні властивості він має?

  Зображення – Wikimedia / JMK

  Екстракт листя використовується за його антибіотичні властивості (точніше противірусні та протимікробні). Він також використовується для покращення здоров’я зубів і суглобів, але, як завжди, ми рекомендуємо проконсультуватися з медичним працівником перед початком будь-якого лікування.

  На завершення скажемо вам, що це не рослина, яка має проблеми зі шкідниками чи хворобами, але не забувайте захищати її від низьких температур.

  Повний шлях до статті: Садівництво на » Плантас » Каллізія фраганська

  Будьте першим, щоб коментувати