Корній Чуб. Багатий козак, вдовець, батько красуні Оксани, не любив Вакулу, хотів одружитися з Солохою.

В ніч перед Різдвом місяць сходить на небо, щоб висвітлити хутір. Відьма, збираючи зірки, зустрічає чорта, який краде з неба місяць, щоб помститися ковалю Вакулі, за майстерно розписану церковну стіну.

Чорт — персонаж слов'янської міфології, злий дух або персоніфікація узагальненої нечистої сили. З приходом християнства асоційований з Сатаною або його демонами. Традиційний образ чорта — це людиноподібна волохата істота з рогами і тваринними ногами, зазвичай — козлиними.

Дяк Осип Никанорович – він хоч не статечний козак, але і він теж не уникнув чар незрівнянної Солохи. Хоч він і боязкуватий, але пішов до Солохи в гості і опинився в мішку. Солоха, мати Вакули – добра баба говорили про неї статечні козаки. Вони любили приходити до неї в гості.

Події в повісті відбуваються у Святвечір. Час дії твору автор обрав не випадково, адже Різдвяним святам притаманна атмосфера очікування дива й здійснення заповітних бажань. До того ж в Україні Різдво здавна святкували всією громадою за народними звичаями.





Чуб (чуприна) — старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові. Побутувала в українських козаків, а також древніх народів: скіфо-сарматів, гунів, готів, хеттів, степовиків, норманів та інших.