1. Узгодження підмета з присудком
Якщо підмет виражений сполученням кількісного чи збірного числівника з іменником , то присудок ставиться:
- в однині, коли увагу зосереджено на кількості виконавців;
- у множині, коли увагу зосереджено на назві виконавців або дії, яку вони виконують.
Двоє альпіністів піднял о ся на вершину Евересту ( акцент на кількості ).
Двоє альпіністів піднял и ся на вершину Евересту ( акцент на дії ).
Якщо складений підмет означає часовий відрізок ( вік людини, кількість років, годин ), то присудок ставиться в однині.
Якщо до складеного підмета входить неозначено-кількісний числівник ( багато, мало, чимало, трохи тощо) або іменник із значенням кількості ( десяток, сотня, третина, половина, частина, більшість тощо), то присудок переважно має форму однини й узгоджується з підметом за родами ( у минулому часі ).
Чимало студентів пишал о ся своїм викладачем-винахідником. Більшість присутніх погодил а ся з думкою голови зборів.
Українська мова 8 клас – розробки уроків для шкіл з українською мовою навчання – 2016 рік
Тема. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Способи вираження підмета.
Мета: поглибити знання учнів про поділ членів речення на головні та другорядні, граматичну основу, ознайомити школярів зі способами вираження підмета, формувати вміння знаходити в реченні граматичну основу, складати речення, у яких би підмет виражався різними способами, розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; виховувати у восьмикласників любов до рідної мови, естетичний смак до краси слова.
Очікувані результати: учні розрізняють головні й другорядні члени; визначають види присудків, додатки, означення та обставини, способи вираження підмета; уміють знаходити в реченні граматичну основу; складають речення, у яких би підмет виражався різними способами.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиці «Головні члени речення», «Способи вираження підмета».
Тип уроку: формування вмінь та навичок.
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
ü Перевірка домашнього завдання.
Зробіть синтаксичний розбір речення. Що ви знаєте про головні та другорядні члени складного речення?
Погідне блакитне небо дихало на землю теплом. (М. Коцюбинський)
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Ми повинні навчитись правильно будувати висловлювання, знаходити головні та другорядні члени; розвивати уважність, логічне мислення.
III. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК
Означає предмет, про який ідеться
Означає дію предмета чи що говориться про нього
який предмет? хто він такий? що він таке?
Іменнику у Н. в. (слова інших частин мови, які перейшли в іменник)
Допоміжне дієслово + неозначена форма дієслова
Дієслово-зв’язка + іменна частина (іменник, прикметник, займенник,
Неозначене форма дієслова
Літо вже наприкінці було теплим (А. Тесленко)
Земля бралась ожеледицею. (О. Гончар)
Прочитайте текст. Визначте його стилістичну приналежність. Свою думку аргументуйте. Знайдіть і підкресліть головні члени речення. Історія України сьогодні — одна з найбільш занедбаних українознавчих дисциплін у нашій Батьківщині. З болем писав Олександр Довженко, що українці позбавлені історії. Протягом десятків років невблаганна система робила все можливе, щоб позбавити нас минулого, деформувати його й узалежнити від російської імперії. Михайло Брайченський констатував «своєрідну інтерпретацію» історії України, мовляв, «виходило, що протягом багатьох століть український народ боровся проти власної національної незалежності, що всі ті, хто кликав його на боротьбу за національну незалежність, були найлютішими ворогами українського народу».
Більшість підручників з історії України висвітлюють події до початку XX століття. «Нарис історії України» охоплює події від найдавніших часів до нинішнього дня. (З енциклопедії)
СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПІДМЕТА
іменнику Н. в. (слова інших частин мови, які перейшли в іменник)
Юрко випустив каченят у великий ящик. (Є. Гуцало) і Серед неба горить білолиций. (Т. Шевченко)
Я так люблю тебе, мій краю. (В. Сосюра)
неозначена форма дієслова (інфінітив)
Любити — це велика радість. (П. Дорошко)
Трос сторіч нас побратало. (М. Рильський)
Павлусь і Санна дуже один одного любили. (А. Чайковський)
Підмет називає діяча й відповідає на питання хто? що?. Діячем у реченні може виступати будь-який предмет чи опредмечена дія або ознака, яким приписується якась дія, стан або змінна ознака.
Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, зробимо спробу замінити його займенниками він, вона, воно, вони в називному відмінку. Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет, якщо ні, то це додаток або звертання.
Підмет, виражений іменником, інколи поширюється займенниками сам., весь і становить разом із ними один член речення: Сам директор був присутній на зборах. Усі учні працювали дружно.
1. Складіть речення, зробивши подані слова і сполучення слів підметами.
Ранок, хто, брат із сестрою, один з учнів, багато днів, Ігор Іванович, Чумацький Шлях, жити, «Зоре моя вечірняя».
2. Визначте підмети в поданих реченнях. Укажіть їхній вид. Свою думку аргументуйте.
Батько з сином пішов на панський тік молотити. (І. Нечуй-Левицький) Батько з сином думали, думали, де б узяти грошей. (І. Нечуй-Левицький)
1. Опрацювання теоретичного матеріалу.
2. Виконання вправ і завдань.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
1. Запишіть речення, підкресліть граматичні основи. Укажіть речення не- поширені та поширені.
Із заходу надходить синя гроза. Півнеба обхопила важка хмара. Завмерли дерева. Ні шелесне. Ой, буде горобина ніч! Буде! (М. Хвильовий) Надійшла осінь. Пожовкле листя спадало на тротуар. (П. Панч)
2. Запишіть речення і підкресліть граматичні основи. Визначте, якими частинами мови вони виражені.
У кожнім українці живе бунтар. (М. Стельмах) Я колір слову підбирати вчусь. (П. Перебийніс) Для нас рідна мова не тільки дорога спадщина, а й наша гордість. (А. Матвієнко) По-осінньому довгими і тривожними стали вечори. (В. Собко) Хочу я дужим по світу пройти. (Б. Грінченко)
Запишіть текст, поясніть розстановку розділових знаків. Підкресліть підмети, визначте форму їхнього вираження.
І ось я з Митею йдемо, навантажені рюкзаками з їжею й усякою всячиною, за річку. Там шумить верховіття. Голубінь неба заглядає в синь лісового озера. Зграї птахів радіють погожій днині. По ночах, правда, не часто, виє і зітхає «о-о-о-ох».
Хтось із нас на пагорбі помітив безформену купу. «Та це ж курінь був!» — перший здогадався Митько.
ü Вибірково-розподільна робота.
Прочитайте текст. Знайдіть спочатку речення з простим підметом, потім — зі складеним. Запишіть їх у два стовпчики.
В історичній літературі існує чимало версій походження слова «козак». Один із польських авторів виводив це найменування од якогось легендарного ватажка. Польський учений пояснював походження цього слова від «коза». Козаки, мовляв, були прудкими й витривалими, як кози. Турецькою мовою слово «козак» означає волоцюга, забіяка, розбійник. Очевидно, саме звідти воно й прийшло на Україну. Певно, не самі придумали наймення захисники нашого краю.
Вони одержали його від ворога, і воно тут прижилося, зовсім утративши негативний відтінок. Бо козак в Україні став синонімом лицарської доблесті й високого благородства.
Дмитро Яворницький (відомий український історик) писав, що запорізькі козаки, як за зовнішнім виглядом, так і за внутрішніми якостями, були характерними представниками свого народу.
Подані сполучення слів уведіть у речення так, щоб вони виступали в ролі підметів. Визначте їхній вид та спосіб вираження. Підкресліть у складених реченнях граматичні основи.
Пекти раків, степ та воля, Запорозька Січ, гурт козаків, Богдан Хмельницький, задирати носа, дінь-дзінь, «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине».
Запишіть, добираючи з довідки й уставляючи замість крапок пропущені підмети.
У Спасівці жив славний козацький . Судаків. Серед тихої ночі залунав церковний . на тривогу. (А. Чайковський) Там випасалися . (І. Ле) Якось . довго радилися, ходили чогось поза табором, дивилися на верхівки дерев. (Ю. Збанацький) Одного разу . задала нам письмову роботу. . не раз стрибав у мріях. (А. Дімаров) . розповіді про старовину завжди цікаво. (Із журналу) Надвечір . була виконана. (Із журналу)
Довідка: слухати, рід, Галина Іванівна, табуни коней, уся робота, дзвін, я, дід і онук.
1. Опрацювати теоретичний матеріал.
3. Індивідуальне завдання. Виписати із художньої літератури прості двоскладні речення (5-7). Підкреслити в них головні члени речення.
— Над чим вам хотілося б попрацювати додатково?
Складіть із літер два слова
Відповідь: підмет, присудок.