10.3. Організація тарних операцій у торговельних підприємствах

Порядок організації обігу тари в торгівлі

Підприємства торгівлі в процесі своєї основної діяльності виконують значні обсяги робіт з тарою, що охоплюють операції, пов’язані з прийманням тари за кількістю та якістю, її розкриванням та звільненням з-під товарів у міру їх реалізації, тимчасовим зберіганням та нагромадженням до обсягів транспортної партії для повернення постачальникам, вивезенням і здаванням на таро-збиральні підприємства або поверненням постачальникам товарів, документальним оформленням цих операцій тощо. Комплекс операцій, пов’язаних із прийманням тари в торговельному підприємстві, її розкриванням і вивільненням з-під товару, приведенням тари в порядок, організацією правильного зберігання і вчасного повернення, називають таро-обігом.

Основні положення щодо обігу тари визначаються за згодою сторін у положеннях конкретного договору поставки товарів (контракту, угоди купівлі-продажу товарів тощо), котрий укладається між продавцем і покупцем. У цьому документі визначається вид тари, в якій повинен постачатися товар, ціна одиниці тари, порядок повернення, робиться посилання на стандарти чи ТУ, яким повинна відповідати тара, додаткові вимоги щодо якості тари тощо. Поряд з цим порядок обігу окремих видів тари регламентується низкою нормативних документів, зокрема, Правилами застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання (ЗУБВ) в Україні, Правилами повторного використання дерев’яної, картонної тари та паперових мішків в Україні, Інструкціями про порядок приймання продукції матеріально-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та про порядок приймання продукції матеріально-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, Правилами скупки у населення скляної тари з-під харчових продуктів тощо. Ціни на тару встановлюються у прейскурантах цін на окремі види тари, котрі періодично переглядаються органами виконавчої влади або ж затверджуються в договірному порядку.

Згідно з цими документами в підприємствах торгівлі (на складах і в магазинах) під час приймання продукції (товарів) одночасно перевіряється кількісний і якісний стан тари, правильність її клеймування, відповідність стандартам, ТУ, прейскурантам. Приймання тари за кількістю та якістю повинні здійснювати матеріально відповідальні особи підприємства — одержувача, на яких покладені обов’язки з оприбуткування тари та її обліку.

Постачальники в рахунках на оплату товарів зобов’язані окремим рядком виділяти кількість тари і її вартість. Матеріально відповідальні особи на основі супровідних документів (рахунків, рахунків-фактур, накладних та ін.), в яких обов’язково вказується кількість, ціна і вартість тари, повинні перевірити кількість тари, що надійшла з товаром. Під час приймання тари за якістю повинні перевірятися: відповідність тари вимогам стандартів, ТУ чи умовам договору; відповідність фактичної якості тари якості, вказаній в супровідних документах; правильність маркування; правильність цін, їх відповідність цінам, передбаченим у договорі на постачання товару.

У разі виникнення розбіжностей у кількості тари або виявлення тари неналежної якості одержувач товару зобов’язаний скласти відповідний акт, який служить підставою для висунення претензії постачальникові і стягнення з нього штрафних санкцій. При отриманні товарів з тарою від органів транспорту підприємство торгівлі в разі виявлення неналежної якості тари (наприклад підмочування, пошкодження, забруднення мішків) повинен вимагати складення комерційного акта відповідно до Правил, чинних на залізничному чи водному транспорті.

Важливе значення має дотримання встановлених правил відкривання, короткотермінового зберігання тари в підприємствах торгівлі (в магазинах чи на складах) та завершення процесу її обігу в торгівлі.

Тара разового використання після її розкривання і звільнення з-під товарів має утилізуватися. Так, паперова та картонна тара повинна використовуватися як макулатура; відходи дерев’яної тари доцільно спрямувати для ремонту тари, яка його потребує, тощо.

Зворотна (інвентарна) тара, що є власністю конкретного підприємства-виробника товарів, повинна повертатися йому незалежно від того, був товар отриманий безпосередньо від виробника чи від оптового посередника.

Завершення процесу обігу тари багаторазового використання в торгівлі пов’язане з організацією повернення тари тароремонтним підприємствам концерну Укртара або підприємствам-постачальникам товарів. Нині ці процеси регламентуються двома основними документами: 1) Правила застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання в Україні; 2) Правила повторного використання дерев’яної і картонної тари та паперових мішків в Україні.

Так, Правила застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання в Україні передбачають договірний порядок організації збирання і повернення засобів упаковки багаторазового використання (далі — ЗУБВ), до яких належать тара багаторазового використання, допоміжні пакувальні засоби і пакувальні тканини, тара-обладнання, спеціалізовані контейнери, а також універсальні контейнери, що належать окремим підприємствам та організаціям. Виходячи з цього після звільнення від продукції і товарів усі види ЗУБ В піддягають обов’язковому поверненню, якщо інше не передбачене зазначеними Правилами або договором.

Правила застосування, обігу і повернення ЗУБВ в Україні передбачають 30-денний строк повернення ЗУБВ, якщо інше не передбачено спеціальними нормами. Розрахунок строків повернення тари проводиться з дня одержання продукції (товарів) у ЗУБВ від органу транспорту або з часу приймання її на складі відправника чи на складі одержувача. Днем повернення ЗУБВ вважається день здавання їх органу транспорту, що визначається за датою приймально-здавального акта чи розписки про одержання ЗУБВ.

Повернення ЗУБВ здійснюється за рахунок одержувача тари; при поверненні ЗУБВ в супровідних документах повинні вказуватися кількість і тип цих засобів, а також номер сертифіката, за яким здійснюється їх повернення. Такий Сертифікат на засоби упаковки багаторазового використання, що відправлені з продукцією (товарами) кожен відправник зобов’язаний виписувати у двох примірниках, один з яких направляється одержувачеві рекомендованим листом протягом 2 днів після відвантаження продукції (товарів). Якщо розрахунки проводяться не безпосередньо між відправником і одержувачем товарів, то додаткова копія сертифіката направляється платникові.

Засоби упаковки багаторазового використання повинні повертатись у стані, придатному для їх повторного використання, комплектними, очищеними від залишків продукції. При цьому Правилами встановлюються часткові терміни повернення ЗУБВ та регламентується процент повернення окремих видів тари, якщо інше не визначено в договорі сторін.

У разі необґрунтованої відмови постачальника від вивезення або приймання повернутих йому ЗУБВ товароодержувач не несе відповідальності за прострочення повернення відповідної кількості цих засобів і має право на відшкодування завданих збитків. Факт відмови від вивезення або приймання ЗУБВ повинен бути оформлений відповідним актом або позначкою в транспортному документі.

Правилами застосування, обігу і повернення ЗУБВ в Україні встановлюються якісні вимоги до стану тари окремих видів, розглянуті в підрозд. 11.3, на основі яких визначаються розміри оплати ЗУБВ, якщо вона передбачена цими ж Правилами.

Оплата ЗУБВ у разі повернення її підприємству-постачальнику може передбачатись як на умовах відшкодування здавачеві оплачених сум заставної вартості тари, так і з урахуванням якісного стану тари. Так, при отриманні з продукцією (товарами) оплата тканинних мішків проводиться відповідно до їх якісного стану в таких розмірах: • мішки І категорії — 100% ціни придбання мішків І категорії; • II категорії — 80 % ціни придбання мішків І категорії; • III категорії — 60 % ціни придбання мішків І категорії.

Наприклад, одержувачі продукції і товарів у тканинних мішках, зобов’язані забезпечити повернення мішків у такі строки:

З-під Цукру — 20 днів при поставках цукру в межах одного населеного пункту; 45 днів — при міжміських поставках; 90 днів – при зустрічній торгівлі цукром. З-під хлібопродуктів:

• а) організаціями споживчої кооперації мішки, що звільнилися, повертаються двічі на місяць не пізніше 15 числа і останнього дня поточного місяця; при цьому у перший строк повертаються мішки у кількості 40 % від місячного надходження мішків;
• б) організаціями державної, приватної торгівлі і громадського харчування при поставках продуктів у межах одного міста мішки повинні повертатись один раз на декаду 10, 20 числа і останнього дня місяця: в перші дві декади повертається по ЗО % місячного надходження мішків і останнього дня місяця — 40 %; при поставках хлібопродуктів з інших населених пунктів мішки повинні повертатися 2 рази на місяць не пізніше ніж 15 числа і останнього дня поточного місяця, при цьому за перший раз має бути повернуто не менше ніж 45 % мішків. Процент повернення мішків окремих категорій визначається у договорах на поставку товарів.

Сітчасті мішки з-під картоплі та овочів підлягають поверненню протягом З місяців у кількості 80 % від кількості, що надійшла з продукцією. Подібні норми встановлені і для інших видів ЗУБВ.

Цими ж Правилами щодо тканинних мішків дозволено погашати заборгованість повернення мішків протягом 5 днів після взаємоперевірки розрахунків або ж при одержанні повідомлення про наявність заборгованості.

При поверненні мішків вони оплачуються в такому самому розмірі, але з врахуванням того, що Правилами встановлені норми зниження вартості тканинних мішків на ремонт і обробку від ціни придбання у таких розмірах: на обробку — 2 %, на ремонт — 4%, або ж ці норми визначаються за домовленістю сторін.

Значна частина ЗУБВ, зокрема спеціальні контейнери, тара-обладнання, засоби пакетування, засоби упаковки окремих видів продукції виробничого при. значення тощо, оплаті не підлягає, а їх обіг здійснюється на умовах рівного обміну або термінового повернення.

Матеріальна відповідальність сторін за дотримання встановленого порядку обігу тари та додержання своїх зобов’язань визначається в договорах поставки. За прострочення повернення засобів упаковки багаторазового використання до 15 днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 150 % ціни придбання цих засобів, більше від 15 днів — 300 % з урахуванням раніше знятого штрафу.

У разі втрати засобів упаковки багаторазового використання крім штрафу сплачується її вартість. У разі пошкодження ЗУБВ винна сторона ремонтує їх за власні кошти або ж сплачує вартість ремонту іншій установі.

За відмову від приймання ЗУБВ постачальник продукції або товарів сплачує товаро-здавачу штраф 300 % ціни придбання тари. За поставку всупереч вимогам стандартів, ТУ чи договору продукції без тари чи упаковки або без застосування засобів пакетування у тих випадках, коли це передбачено, винна сторона повинна сплатити штраф у розмірі 5 % від вартості такої продукції.

Відповідно до вимог Правил повторного використання дерев’яної, картонної тари та паперових мішків організація обігу та повторного використання цієї тари покладена на тарні підприємства державного концерну “Укртара”. У зв’язку з цим усі торговельні підприємства-одержувачі такої тари зобов’язані укладати договори з тарними підприємствами концерну “Укртара” про повторне використання дерев’яної, картонної тари та паперових мішків, що надходить до них з продукцією і товарами, зазначаючи у них інформацію про кількість тари і паперових мішків, що використовуються підприємством, і кількість тари і паперових мішків, що підлягають здачі на тарне підприємство. Разом з тим здача дерев’яної, картонної тари та паперових мішків вітчизняного та імпортного виробництва може проводитися без обов’язкового укладання договорів. — Тарні підприємства зобов’язані приймати дерев’яну, картонну тару та паперові мішки незалежно від відомчої підлеглості та форм власності тароздавачів.

Правилами передбачено, що ця тара підлягає поверненню у стані, придатному для повторного використання, в такій кількості: дерев’яна — не менше від 85 %, картонна — не менше від 75 % при поставках продукції і товарів в межах одного міста, не менше від 65 % при поставках з інших населених пунктів (у сільській місцевості — не менше від 60 %), паперові мішки — не менше від 60 %. Решта тари, що не придатна до ремонту і повторного використання, підлягає обов’язковій здачі на тарні підприємства як таро-матеріали.

Працівники підприємств-тароздавачів зобов’язані забезпечувати правильне відкривання і збереження дерев’яної і картонної тари, а також підготовку її до повернення на тарні підприємства з додержанням відповідних правил і технології.

Дерев’яна, картонна тара і паперові мішки здаються на тарні підприємства в міру їх вивільнення з-під товарів у тароздавачів і нагромадження до норми завантаження на автомашину, контейнер, вагон, але не пізніше ніж через 30 днів з дня надходження продукції і товарів (з-під свіжої плодоовочевої продукції — через 10 днів). Вивезення тари здійснюється спеціальними автомобілями-таровозами або ж транспортними засобами загального призначення. Вивезення тари може також здійснюватись автомобілями, які завозять товари на торговельне підприємство від постачальників у порядку ЦЗТ, зворотним рейсом.

На підготовлену до вивезення тару виписується видаткова накладна, яка разом з тарою передається водієві автомобіля або експедиторові. Документом, який підтверджує вивезення тари від таро-здавальника, є товарно-транспортна накладна.

Транспортні витрати на здавання, повернення дерев’яної, картонної тари та паперових мішків на відстань до 40 км відносяться на рахунок таро-здавальників, а понад 40 км — розподіляються порівну між таро-здавальником і таро-одержувачем.

Чинними Правилами передбачені також порядок і розміри матеріальної відповідальності сторін за порушення їх вимог. За прострочення повернення (здачі) дерев’яної, картонної тари чи паперових мішків до 15 днів підприємство-тароздавач зобов’язаний сплатити тарному підприємству штраф у розмірі 150% ціни їх придбання, більше від 15 днів — 300 % (з урахуванням раніше знятого штрафу). Таро-здавачам надається пільговий строк — 5 днів для здачі тари, що заборгована. Якщо протягом цього строку заборгована тара буде здана на тарне підприємство, то штраф з таро-здавача не стягується; факт погашення заборгованості по тарі повинен бути підтверджений документально.

Тарні підприємства приймають дерев’яну, картонну тару і паперові мішки з урахуванням якісного стану тари за категоріями якості, що враховується при їх оплаті.

За відмову від приймання тари тарне підприємство сплачує таро-здавачу штраф у розмірі 150 % вартості неприйнятої тари (якщо тара не приймається більше від 15 днів, штраф стягується в розмірі 300 % вартості неприйнятої тари).

Для забезпечення належного порядку організації робіт з обігу та повернення тари (як ЗУБВ, так і дерев’яної, картонної тари і паперових мішків) чинними Правилами передбачене матеріальне стимулювання працівників підприємств-тароздавачів, яке проводиться за рахунок відрахувань від сум, одержаних від здачі тари.

Оплата тари при отриманні її під продукцією і товарами здійснюється в таких розмірах: дерев’яна тара — 40 % від вільної ціни нової тари, картонна тара — 20 % вільної ціни нової тари, паперові мішки для харчових продуктів — 10 % вільної ціни незалежно від того, у нову чи поворотну тару упакована продукція і товари. Решта вартості тари відноситься на собівартість упакованої продукції.

Під час повернення такої поворотної тари на тарне підприємство її оплата проводиться таро-одержувачем у таких розмірах:

• 1) у стані, що потребує ремонту: дерев’яної ящикової тари — у розмірі 40 % вільної ціни із застосуванням підвищувального коефіцієнта 1,2; дерев’яних бочок — 40 % вільної ціни із застосуванням підвищувального коефіцієнта 1,3; картонної тари — у розмірі 20 % вільної ціни із застосуванням підвищувального коефіцієнта 1,5; паперових мішків — 10% вільної ціни із застосуванням підвищувального коефіцієнта 1,5;
• 2) оплата відремонтованої дерев’яної, картонної тари та паперових мішків має проводитися в межах ціни нової тари в розмірі, не меншому за 80—95 % вільної ціни (конкретний розмір повинен передбачатися в договорі сторін);
• 3) дерев’яні і картонні таро-матеріали, що були в користуванні, оплачуються за домовленістю сторін.

Важливу роль в організації тарообігу можуть відігравати тарні склади торговельних підприємств, які займаються збиранням різних видів поворотної тари, її ремонтом, виготовленням нової тари, переробкою непридатної або нестандартної тари, здаванням відремонтованої тари на таро-збиральні або виробничі підприємства. Вони можуть мати власний автотранспорт і організовувати централізоване вивезення тари від оптових покупців товарів, що сприяє економії витрат з повернення тари.

Організація приймання товарів за якістю

Приймання товарів за якістю є важливою операцією торгово-технологічного процесу складу, яка покликана забезпечити надходження на склад тільки товарів належної якості відповідно до умов договорів та нормативно-технічної документації.

Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки і маркування з вимогами стандартів, технічних умов (ТУ), умовами договорів і з даними супровідних документів постачальника, які засвідчують якість даних товарів (технічні паспорти, сертифікати,рахунки-фактури, специфікації та ін.); для окремих товарів встановлюється відповідність їх кресленням або зразкам (еталонам). Приймання товарів за якістю, як правило, проводиться на складі кінцевого покупця.

Приймання товару за якістю здійснюється в терміни, які визначаються умовами договору або встановлюються стандартами чи технічними умовами для окремих видів товарів.

У торговельній практиці найчастіше застосовуються такі терміни приймання товарів за якістю:

> при місцевому постачанні: для товарів, що швидко псуються, — 24 години; для всіх інших товарів (продовольчих та непродовольчих) — не пізніше від 10 днів після надходження товарів на склад одержувача;

> при іногородніх поставках: відповідно 24 години та 20 днів після видачі товарів органом транспорту або надходження їх на склад одержувача при доставці постачальником чи при вивезенні одержувачем. У цей строк матеріально відповідальна особа повинна відкрити тару та перевірити вміст. Приймання вважається вчасним, якщо перевірка якості та комплектності товару закінчена в установлені терміни.

На складах оптових торговельних підприємств товари в переважній більшості випадків не повинні прийматися за якістю, оскільки вони пере-відправляються покупцям у тарі чи упаковці виробника або початкового відправника. Водночас приймання товарів за якістю на складах оптового торговельного підприємства є обов’язковим тоді, коли це передбачено умовами договору, а також У разі отримання товарів у пошкодженій, відкритій або немаркованій тарі, у тарі з пошкодженою пломбою, за наявності ознак псування (витікання, бій склопосуду та ін.).

У разі приймання товарів від органів транспорту покупці — бази збутових, постачальницьких, заготівельних організацій, оптових і роздрібних торгових підприємств, котрі переправляють товари в тарі або упаковці початкового відправника (виробника), повинні проводити приймання товарів за кількістю, якістю і комплектністю всередині тарних місць лише у випадках, передбачених обов’язковими правилами чи договором, а також за невідповідності фактичної маси брутто масі брутто, вказаній у супровідних документах, або при отриманні товарів у пошкодженій, відкритій або немаркованій тарі, у тарі з пошкодженою пломбою чи за наявності псування або биття виробів. Ці покупці зобов’язані належним чином зберігати товари, які підлягають перевідправленню, і не звільняються від відповідальності за псування товарів. Приймання товарів за якістю та комплектністю може здійснюватися також і на складі постачальника, але тільки у випадках, прямо передбачених умовами договору.

Приймання товарів за якістю та комплектністю має проводитись у точній відповідності з вимогами стандартів, технічних умов, інших нормативних документів та умов договору.

У разі браку всіх або окремих документів, які засвідчують якість та комплектність товарів (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість, рахунок-фактура, специфікація та ін.), приймання за якістю не припиняється, а за підсумками перевірки складається Акт про фактичну якість і комплектність товарів з вказанням документів, яких бракує.

Якість отриманих у партії товарів встановлюється: • способом зовнішнього огляду та перевіркою розмірів окремих одиниць (органолептична оцінка); • лабораторним аналізом відібраних зразків (лабораторна оцінка). При цьому зовнішньому оглядові може підлягати або вся партія товару (суцільна перевірка), або тільки її частина у вигляді зразків чи проб (вибіркова перевірка). Для більшості товарів застосовують метод суцільної перевірки. Вибіркова перевірка допускається у випадках, передбачених угодами, стандартами, технічними умовами, а результати її розповсюджуються на всю партію товару. Для визначення якості товару у випадках, передбачених стандартами, угодами та іншими нормативно-договірними актами, учасники приймання товарів за якістю здійснюють відбір зразків (проб) згідно з вимогами нормативних актів.

В акті про відбір зразків (проб) вказуються такі дані:

> час і місце складання акта, назва одержувача товарів, прізвища, імена, по-батькові і посади осіб, які відбирали зразки (проби);

> назва виробника (відправника), від котрого отримані товари;

> номер і дата рахунка-фактури і транспортної накладної, за котрими надійшли товари, дата надходження товарів на склад одержувача, а в разі доставки товарів постачальником чи при одержанні товарів зі складу постачальника — номер і дата накладної або рахунка-фактури, за котрими здані товари;

> кількість місць і маса товарів, а також кількість 1 номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) товарів;

> зазначення того, що зразки (проби) товарів відбиралися в порядку, передбаченому стандартами, технічними умовами або договором, з посиланням на їх номер і дату;

> зазначення того, що відібрані зразки (проби) оснащені етикетками, на яких вказано дані, передбачені стандартами або технічними умовами;

> вказання того, що зразки (проби) опечатані або опломбовані, за чиїми печатками чи пломбами, яким є зміст відбитків пломб;

> інші дані, необхідні для детальнішої характеристики зразків (проб).

Під час приймання товарів за якістю перевіряють правильність маркування товарів і їх комплектність.

Маркування повинно містити: товарний знак підприємства (вензель, рисунок); найменування підприємства; найменування виробу; артикул; ширину, розмір, ріст, повноту, ростовку; вид обробки, фасон; дату випуску; сорт, номер стандарту чи ТУ тощо.

Перевірка комплектності товарів проводиться у випадку отримання технічно складних товарів (техніки, обладнання, механізмів тощо), для яких у договорі чи нормативно-технічній документації передбачена умова щодо комплектності виробу. Комплектність товарів, як правило, перевіряється способом встановлення наявності складових частин вантажу (комплектуючих виробів, вузлів та ін.), вказаних у договорі, стандартах, технічних умовах або іншій нормативно-технічній документації. Перевірка якості і комплектності товарів, які надійшли в тарі, повинна проводитися підчас розкривання тари, але не пізніше від установлених термінів, якщо інші терміни не передбачені у договорі в зв’язку а особливостями постачання комплектних вантажів. Машини, обладнання, прилади та інші види товарів, які надходять у тарі і мають гарантійні терміни роботи чи зберігання, повинні перевірятися за якістю та комплектністю під час розкривання тари, але не пізніше від встановлених гарантійних термінів.

При виявленні невідповідності якості товару, його комплектності, маркування, а також тари та упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, указаним у маркуванні та супровідних документах, ! які засвідчують якість товарів, одержувач повинен призупинити дальше приймання товару і скласти односторонній акт, в котрому потрібно вказати кількість перевіреного товару та характер виявлених під час приймання дефектів.

Одержувач зобов’язаний забезпечити зберігання товарів неналежної якості або некомплектних товарів в умовах, які б запобігали погіршанню їхньої якості га змішуванню з іншими однорідними товарами. Одночасно з цим викликається представник постачальника (виробника) для участі в остаточному прийманні товару.

У випадку постачання товарів від місцевого постачальника (виробника) товарів виклик представника і його прибуття для участі в прийманні товарів за якістю та складання двостороннього акта є обов’язковими; при іногородній поставці повідомлення постачальника (відправника) про виклик його представника є обов’язковим тоді, коли його участь у дальшому прийманні та складанні двостороннього акта передбачені договором.

Повідомлення про виклик представника постачальника (виробника) необхідно направити не пізніше від 24 годин після виявлення невідповідності отриманих товарів щодо їх якості, комплектності або маркування. Виклик представника місцевого постачальника здійснюється телефонограмою, іногороднього — телеграмою. У свою чергу, іногородній постачальник зобов’язаний не пізніше від наступного після отримання виклику дня повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде скерований його представник для участі у прийманні. У разі відсутності такого повідомлення отримувач має право розпочати приймання товарів до настання терміну, встановленого для прибуття представника. У повідомленні про виклик представника вказується:

• — найменування продукції, її кількість, якість;
• — дати і номери рахунка-фактури і транспортних документів (якщо до моменту виклику рахунок не отримано);
• — основні виявлені недоліки;
• — кількість товарів неналежної якості або некомплектних товарів;
• — час, на який призначене приймання (в межах встановленого для приймання терміну), місце його проведення.

Представник місцевого постачальника (виробника) повинен з’явитися не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику (для товарів, що швидко псуються, — протягом 4 годин після отримання виклику, якщо в ньому не вказаний інший термін прибуття); представник іногороднього постачальника (виробника) повинен прибути не пізніше ніж у 3-денний термін після отримання виклику, не враховуючи часу на проїзд, якщо інший термін не передбачено договором.

Представник постачальника (виробника) повинен мати належним чином оформлене посвідчення (довіреність) на право участі в прийманні даної партії товарів. За згодою постачальника (виробника) для участі в остаточному прийманні товарів за якістю як його представники можуть залучатися працівники підприємства аналогічного профілю, розташованого за місце знаходженням одержувача товарів. У разі неприбуття представника постачальника (виробника) в установлений термін або ж у випадках, коли виклик представника не є обов’язковим, для проведення перевірки якості товарів потрібно запросити експерта Торгово-промислової палати (ТТП) України, відділення якої розташовані в кожному обласному центрі. Якщо ТПП відмовилася призначити експерта, перевірка якості товарів може проводитися за участі компетентного представника іншого підприємства чи організації, за участі компетентного представника громадськості підприємства-одержувача товарів або односторонньо підприємством-одержувачем (якщо постачальник (виробник) дав згоду на одностороннє приймання товарів). Порядок призначення даних осіб для участі в прийманні товарів за якістю, обмеження щодо їх професій і посад, оформлення посвідчень на право участі в прийманні аналогічні порядку, обмеженням та оформленню посвідчень для осіб, які залучаються до участі в прийманні товарів за кількістю.

Особи, які здійснюють перевірку якості та комплектності товарів, зобов’язані суворо дотримуватися правил і процедури приймання товарів за якістю та комплектністю і засвідчувати своїми підписами лише ті факти, які були встановлені за їхньої участі.

Результати приймання товарів, якість, комплектність, маркування, упаковка або тара яких не відповідала вимогам, відображаються в акті про фактичну якість і комплектність товарів, який має бути оформлений у день закінчення приймання товарів.

В Акті про фактичну якість і комплектність товарів зазначаються:

> номер акта і дата його складання, місце приймання товарів, час початку і закінчення приймання товарів, причини і час затримок приймання, якщо такі мали місце;

> прізвища, ініціали учасників приймання товарів і складання акта, місця їх роботи, їхні посади, дані документів про повноваження на участь їх у прийманні товарів за якістю і комплектністю з вказанням компетентності перевіряльників;

> найменування й адреси одержувача, виробника (відправника) чи постачальника товарів;

> дати і номери телефонограми чи телеграми про виклик представника або відмітка про те, що виклик представника договором або обов’язковими правилами не передбачений;

> дати і номери договору, рахунка-фактури, транспортної накладної (коносамента), документа, що засвідчує якість товару, комерційного акта (якщо такий складався);

> дата прибуття товарів у пункт призначення, час видачі вантажу транспортною організацією, час розкривання вагона (контейнера), автофургона чи інших опломбованих транспортних засобів, час доставки товарів на склад одержувача;

> умови зберігання товарів на складі одержувача до складання акта;

> дані про зовнішнє маркування тари (для уточнення її належності виробнику чи відправнику), стан тари й упаковки, дата їх розкривання, інформація про вади маркування, тари, упаковки, а також кількість товару, котрого стосується кожна з зазначених вад;

> у разі проведення вибіркової перевірки — порядок відбору товарів для вибіркової перевірки з вказанням підстави для її проведення (стандарт, ТУ, інші обов’язкові правила або договір);

> дані про наявність пломб, їх справність, відбитки на них, кому вони належать (відправнику чи транспортній організації), про транспортне і відправницьке маркування місць, наявність або брак пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях;

> повний перелік і найменування товарів, пред’явлених до огляду, фактично перевірених, а також забракованих (з детальним описом вад) і таких, що підлягають виправленню або повній чи частковій заміні виробником;

> причини і підстави (згідно з нормативними документами) переведення товарів у більш низький сорт, а також дані про кількість некомплектної продукції з переліком і вартістю деталей, котрих не вистачає;

> дані про стандарти, технічні умови, креслення і зразки, за якими перевіряють якість і комплектність продукції;

> додаткові дані, котрі підтверджують неякісність та некомплектність товарів, а також загальний висновок про характер і причини їх виникнення.

Акт про фактичну якість і комплектність товарів повинні підписати всі особи, які брали участь у прийманні товарів за якістю та комплектністю. У разі коли особа, яка брала участь у прийманні товару, не згодна зі змістом акта, вона зобов’язана підписати його з вказанням своїх зауважень.

Якщо між постачальником (виробником) товарів і їх одержувачем виникають розбіжності щодо оцінки характеру виявлених вад (дефектів) і причин їх виникнення, то для визначення якості товарів необхідно запросити експерта компетентної організації.

Акт про фактичну якість і комплектність товарів затверджується керівником підприємства-одержувача товарів або його заступником не пізніше від 3 днів після його складання і служить підставою для пред’явлення претензій постачальникам. У претензії потрібно вказати загальну суму і зміст претензійних вимог, що підтверджені посиланнями на документи і нормативні акти; до претензії додаються двосторонні акти та всі додані до них документи (або їх копії — у встановлених випадках). Терміни подання претензії одержувачем товарів, терміни її розгляду і відповіді на неї постачальником обумовлюються в договорі.

Якість товарів не завжди можна визначити безпосередньо під час приймання та оприбуткування на склад оптового торговельного підприємства; в окремих випадках вади товарів виявляються значно пізніше, оскільки вони належать до категорії так званих прихованих вад.

Прихованими визнаються такі вади, котрі не могли бути виявлені під час звичайної для даного виду товарів перевірки і які виявляються лише у процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування, використання або зберігання товару.

Акти на виробничі та приховані вади складаються одержувачем у порядку, передбаченому Інструкцією про приймання товарів за якістю. Так: 1) акт про приховані вади у виробах може складатися після закінчення загальних термінів приймання товарів при виявленні прихованих вад продукції протягом 5 днів після їх виявлення, але не пізніше від 4 місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, який виявив ці вади, якщо інші терміни не встановлені обов’язковими для сторін правилами; 2) акт про приховані вади, виявлені в продукції з гарантійними строками служби або зберігання повинен складатися в 5-денний термін після виявлення цих вад, але в межах встановленого гарантійного терміну. Прихованими визнаються такі недоліки, котрі не могли бути виявлені під час звичайної для даного виду товарів перевірки і які виявляються лише у процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання або зберігання товару. Якщо для участі в складанні акта викликається представник виробника (відправника), то до встановленого строку (5 днів) додається час, необхідний для його приїзду; 3) акт про приховані вади товарів, гарантійний термін на які вираховується з моменту їх роздрібного продажу, може бути складений також у період зберігання до продажу незалежно від часу отримання товарів. Це правило розповсюджується як на роздрібні, так і на оптові підприємства та організації.

Особливості приймання товарів за участі експертів ТПП

Приймання імпортних товарів (а також товарів, щодо якості яких сторони не дійшли згоди), здійснюється експертом Торгово-промислової палати. Порядок і строки перевірки якості товарів за участі експертів визначається спеціальною інструкцією.

Експертизу необхідно проводити в разі виникнення розбіжностей між одержувачем і постачальником (виробником чи відправником) у визначенні якості товарів або неявки його представника для участі в прийманні товару, при втраті початкової якості товару під час транспортування, при стихійних лихах та аваріях тощо. Під час проведення експертизи експерти ТПП повинні визначити сортність товарів, відповідність їх якості і маркування стандартам, ТУ, описам, зразкам, наявність виробничої марки і товарного знака на товарах, для яких вони є обов’язковими, причини зниження початкової якості товарів, масу нетто товару, тари і пакувального матеріалу у випадках, передбачених стандартами та іншими нормативними актами.

У разі коли перевірку якості товарів необхідно проводити за участі експертів ТПП, одержувач товарів зобов’язаний вчасно відправити за підписом керівника підприємства замовлення, вказавши в ньому реквізити замовника експертизи (найменування, адреса, розрахунковий рахунок, банк, телефон), найменування товару, його місцезнаходження, кількість, масу, мету експертизи, дату її проведення. Крім того, у заявці зазначається, чи викликається представник виробника, і якими документами користувався одержувач (замовник експертизи) під час складання акта приймання товару за якістю.

Усі замовлення мають бути зареєстровані в журналі. Така реєстрація необхідна, зокрема, для того щоб у разі спору між відправником і одержувачем можна було доказати, що експерт викликаний вчасно, але не з’явився, і тому акт приймання складено з участю інших представників.

Для оформлення результатів приймання товарів з участю експертів ТПП застосовуються форми актів, розроблені з урахуванням вимог спеціальної інструкції.