Підбірка завдань “Хвилинки відпочинку”
Матеріал “Хвилинки відпочинку” буде корисний при підготовці уроків з курсу “Я досліджую світ”, позакласних заходів та для додаткового розвитку ваших вихованців В ньому зібрані з просторів інтернету загадки, ребуси, розфарбовка та казка про звичайні овочі Інформація буде цікавою та розвивальною не лише для учнів початкової школи.
Вчитель початкових класів Криворізької гімназії №94
Пєлих Тетяна Леонідівна
Хвилинки відпочинку
Юний друже, настав час для відпочинку. Але запам’ятай, що відпочивати потрібно з користю. Особисто для тебе казка Марії Петрівни Солтис-Смирнової
«Як овочі головного обирали»
На багатому городі в однієї господині чого тільки не росло.
Були там і цибулька з часничком, і соковиті помідори з зеленими огірочками, і жовтогаряча морква з солодким буряком, редиска з редькою, гарбуз та диня, лежебоки-кабачки, капустинка в ста кофтинках та пишна картопелька.
Якось городним жителям захотілось вибрати поміж себе головний овоч.
— Я повинен бути головним, адже я найбільший, — сказав гарбуз.
— Я теж хочу бути головною, бо серед вас найкрасивіша: в мене чубчик зелений, а вся я жовтенька, — відізвалась морква.
— Чого б мені не бути головним, я серед вас найяскравіший, — обізвався помідор.
— А я найкорисніший, — промовив буряк.
— Може тоді я буду головною, бо у мене найбільше одягу, — тихо мовила капуста.
Поки овочі сперечались, картопля сиділа осторонь.
— А як тоді нас розсудити? — стривожились всі через певний час.
— Давайте так, — вигукнув гарбуз, — поєднаємо нашу користь і нашу здатність до виживання. Ще треба звернути на те, як нас вживають.
З ним погодились усі.
Так трохи-потрохи серед кандидатів залишились картопля, капуста, цибуля і часник.
Овочі почали голосувати.
І тут підвелась капуста:
— Я відмовляюсь від дальшої участі, адже, не зважаючи на мою корисність, люди не їдять мене постійно і з часом я втрачаю свій смак.
— Я теж відмовляюсь, бо у мене взагалі гіркий смак. — відповіла цибуля.
— Тоді й мені не бути головним, — промовив часник.
— Хай головним овочем буде картопля, бо її найчастіше вживають, перелік страв, до яких вона входить, збільшується постійно, вона дуже поживна і гарно зберігається. — сказав гарбуз.
Йому ніхто не заперечив.
Так картопля стала головним овочем.
-Про кого ця казка?
-Хто головні особи казки?
-Що робили дійові особи?
-Хто став головним овочем?
Спробуй розгадати ребуси
Виховна година “Як овочі головного обирали”
Мета: формувати бажання дітей здобувати додаткові знання, виявляти їх знання та нахили, розвивати швидкість мислення та пізнавальні інтереси, розширювати кругозір, виховувати прагнення бути активним у колективних творчих вправах, доброзичливість.
Мета: формувати бажання дітей здобувати додаткові знання, виявляти їх знання та нахили, розвивати швидкість мислення та пізнавальні інтереси, розширювати кругозір, виховувати прагнення бути активним у колективних творчих вправах, доброзичливість.
Оголошення теми та мети
Добрий день! Природа дарує нам овочі, фрукти, ягоди… Усі ви знаєте, як виглядають картопля, яблуко чи суниця… Чи багато зможете розповісти про них? А чи знаєте ви, коли і звідки прийшли до нас ці рослини? Певно , що ні. Щоб з’ясувати це, ми вирушимо у кругосвітню подорож. Вимоги до нашої подорожі: точність, повнота відповідей,краса слова. Вашими помічниками нехай будуть знання, кмітливість, активність, витримка, дружба й увага. А ще працюйте злагоджено, поважайте думки своїх товаришів.
Основна частина
Давайте уважно подивимося на рослини нашого городу.
Відгадайте що це за рослина ?
Соковитий і кругленький, маю щічки червоненькі.
До смаку у кожній страві, додають мене в приправі.
Соус, борщик і салат люди з радістю їдять.( Помідор )
-А чи знаєте ви , що помідор « приїхав» до нас з Америки? Але саме слово « помідор » потрапило в нашу мову з італійської, означає в перекладі « золоте яблуко», бо в світі були розповсюджені помідори світло-жовтого кольору.
– Зараз послухайте історію « Як помідори почервоніли».
Я все літо поливала наші помідори.
А вони усе не спіють, просто з ними горе.
Почала я їх соромить : – Чекати немає сили.
Застидились помідори і… почервоніли. ( П.Ребро)
-Ой, а що це ? Відгадайте загадку?
Дух наш свіжий і приємний.
порівняно із велетнями, які ростуть на їхній батьківщині . Там вага огірка досягає 4,5 кг, а довжина – до метра. І хоча огірок – майже весь вода, проте в ньому є вітамін А – вітамін росту. Тому вам, діти, огірки треба їсти обов’язково. Ще цікаво те, що огірки ростуть вночі.
Ось послухайте віршик В.Бойченко.
Тітка – ніч прийшла до хати:
Замість ковдри взяв листочок.
Завжди з радістю їдять. ( Картопля )
картоплю боялися їсти, а тепер ми вважаємо її другим хлібом. А як ви вважаєте – картопля головний овоч на городі ?
Як овочі головного обирали
На багатому городі в однієї господині чого тільки не росло. Були там і цибулька з часничком, і соковиті помідори з зеленими огірочками, і жовто-гаряча морква з солодким буряком, редиска з редькою, гарбуз та диня, лежебоки кабачки, капустинка в ста кофтинках та пишна картопелька. Якось городним жителям захотілось вибрати поміж себе головний овоч.
– Я повинен бути головним, адже я найбільший, — сказав гарбуз.
– Я теж хочу бути головною, бо серед вас найкрасивіша: в мене чубчик зелений, а вся я жовтенька, — відізвалась морква.
– Чого б мені не бути головним, я серед вас найяскравіший, — обізвався помідор.
– А я найкорисніший, — промовив буряк.
– Може тоді я буду головною, бо у мене найбільше одягу, — тихо мовила капуста.
Поки овочі сперечались, картопля сиділа осторонь.
– А як тоді нас розсудити? — стривожились всі через певний час.
– Давайте так, — вигукнув гарбуз, — поєднаємо нашу користь і нашу здатність до виживання. Ще треба звернути на те, як нас вживають. З ним погодились усі. Так трохи-потрохи серед кандидатів залишились картопля, капуста, цибуля і часник. Овочі почали голосувати.
І тут підвелась капуста:
-Я відмовляюсь від дальшої участі, адже, не зважаючи на мою корисність, люди не їдять мене постійно і з часом я втрачаю свій смак.
– Я теж відмовляюсь, бо у мене взагалі гіркий смак. – відповіла цибуля.
– Тоді й мені не бути головним, — промовив часник.
– Хай головним овочем буде картопля, бо її найчастіше вживають, перелік страв, до яких вона входить, збільшується постійно, вона дуже поживна і гарно зберігається. – сказав гарбуз.
Йому ніхто не заперечив. Так картопля стала головним овочем.
Картопля має ще одну назву – бараболя. Ось послухайте віршик А.Камінчука.
Виросла край поля диво-бараболя.
Отака чолата, отака носата,
Така головата, як бабина хата.
По городу я іду. Що це – відгадайте ?
Чорне решето, золоті вінця,
Стоїть високо, на сонце дивиться. ( Соняшник)
-А чи знаєте ви, що і цю рослину привіз Петро І з Голландії і почали її вирощувати у квітниках, дарувати дамам, ставити в декоративні вази. Та поступово з панських клумб соняшник переселився на селянські городи і як краса , і як забава . Селяни охоче лузали його насіння , а пізніше із соняшника стали робити олію.
Ось яку історію розповів про соняшник В.Бойченко.
Чубатий сонях
Сонях виріс на осонні вільно та розлого.
Одягнув чубатий сонях бриля золотого.
Вийшла осінь із діброви – сонях похилився.
Бриль за обрій вечоровий сонцем покотився.
Дідусем стоїть вусатим соняшник осінній.
Хлопчакам – горобеняткам роздає насіння.
Морква. К о жен знає, що морквиця на городі – мов цариця.
Коси довгі кучеряві, та ще й платтячко яскраве.
Я смачна і вітамінна і не гірша апельсина.
Той хто моркву поважає, до ста років проживає.
Морква. Чи то без моркви?
Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку!
Буряк. Розхвалилася , дивіться . Т и не схожа на царицю.
Я від тебе червоніший, кра сивіший і товстіший.
Український борщ чудовий по усіх краях відомий.
У борщі я головний, борщ без мене не смачний.
Буряк. А що за борщ без буряка?
Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку!
Цибуля. На цибулю нарікають, що до сліз я допікаю,
Вибачте, та я не винна, бо я – лікарська рослина.
Соком з медом почастую, і здоров’я подарую.
Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку!
Часник. Часничок я білозубий
Хоч гіркий я – та корисний,
Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку!
Диня. Кожен знає – жовта диня
А як їстимеш саму, всі хвороби прожену.
Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку!
Гарбуз. Не сваріться, любі, годі!
З гарним та смачним насінням.
Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку!
Огірок. Нас шанують не даремно:
Дух наш свіжий і приємний.
Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку!
Буряк. А що за борщ без буряка?
Морква. Чи то без моркви?
Капуста. Без капусти?
Усі разом. Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку!
- Ну що , чи домовились овочі на нашому городі , хто з них найголовніший? ( Відповіді дітей )
- Так, ми можемо сказати, що їх суперечка даремна. Всі овочі корисні, необхідні, і без них людині довелось би складно.
Ось і завершується наша подорож. Давайте проведемо бліц – турнір « Що я знаю про овочі » і перевіримо свою уважність.
* Якого ,кольору бувають помідори ?
З якої країни до нас завезені огірки ?
В який час доби ростуть огірки ?
Який овоч « приїхав » з Голландії та його боялись їсти ?
З насіння якої квітки роблять олію ?
Яка рослина допікає до сліз ?
В якої рослини « білі зуби » ?
Каша з якого овочу дає здоров’я та сили ?
Діти , чи сподобалося подорожувати ? Тоді – до нових зустрічей !
Овочевий калейдоскоп
Вершки та корінці
Поїхав чоловік до лісу ріпу сіяти. Зорав землю, аж раптом ведмідь до нього підходить та й каже:
– Навіщо ти в моєму лісі ріпу саджаєш? Я тебе за це з’їм!
– Не їж мене, – відказує чоловік, – я з тобою поділюся: давай, тобі – вершки, а мені – корінці. Ведмідь погодився.
Прийшла осінь, приїхав чоловік за ріпою. Ведмедеві віддав вершки, а корінці на віз повантажив, та й на базар зібрався – ріпу продавати.
А ведмідь і каже: “Дай-но мені твоїх корінців скуштувати”.
Спробував ріпу, та як загарчить:
– Обманув ти мене, чоловіче, твої корінці солодкі, а мої вершки – зовсім несмачні. Наступного разу корінці будуть моїми, а ти вершки забереш! Погодився чоловік.
Наступного року посіяв чоловік пшеницю. Приїхав врожай збирати, а ведмідь його вже чекає. Віддав чоловік ведмедеві корінці, а сам повіз зерно молотити. Гризе ведмідь корінці – не смакує йому. Зрозумів, що чоловік знову надурив його, та й заборонив йому сіяти в лісі. З того часу чоловік поле засіває, а ведмідь у лісі мед, малину збирає.
Як овочі головного обирали
На багатому городі в однієї господині чого тільки не росло.
Були там і цибулька з часничком, і соковиті помідори з зеленими огірочками, і жовтогаряча морква з солодким буряком, редиска з редькою, гарбуз та диня, лежебоки кабачки, капустинка в ста кофтинках та пишна картопелька.
Якось городним жителям захотілось вибрати поміж себе головний овоч.
— Я повинен бути головним, адже я найбільший, — сказав гарбуз.
— Я теж хочу бути головною, бо серед вас найкрасивіша: в мене чубчик зелений, а вся я жовтенька, — відізвалась морква.
— Чого б мені не бути головним, я серед вас найяскравіший, — обізвався помідор.
— А я найкорисніший, — промовив буряк.
— Може тоді я буду головною, бо у мене найбільше одягу, — тихо мовила капуста.
Поки овочі сперечались, бартопля сиділа осторонь.
— А як тоді нас розсудити? — стривожились всі через певний час.
— Давайте так, — вигукнув гарбуз, — поєднаємо нашу користь і нашу здатність до виживання. Ще треба звернути на те, як нас вживають.
З ним погодились усі.
Так трохи-потрохи серед кандидатів залишились картопля, капуста, цибуля і часник.
Овочі почали голосувати.
І тут підвелась капуста:
— Я відмовляюсь від дальшої участі, адже, не зважаючи на мою корисність, люди не їдять мене постійно і з часом я втрачаю свій смак.
— Я теж відмовляюсь, бо у мене взагалі гіркий смак. — відповіла цибуля.
— Тоді й мені не бути головним, — промовив часник.
— Хай головним овочем буде картопля, бо її найчастіше вживають, перелік страв, до яких вона входить, збільшується постійно, вона дуже поживна і гарно зберігається. — сказав гарбуз.
Йому ніхто не заперечив.
Так картопля стала головним овочем.
Огірки та помідори, квасоля та картопля такий галас вчинили, що усіх горобців розігнали. Капуста запихтіла: – Що ви репетуєте? Ясно, що важливішого за мене овочу немає. Он скільки місця я на грядках посіла, і водою мене хазяйка найбільше напуває!
Морква на такі слова аж з землі до половини вилізла: – Ах, ти, товстухо! Подивись, яка я красуня, а вітамінів скільки в собі вміщую! Куди тобі до мене!
– Щодо вітамінів, – трутилася Цибуля, – то ви б усі мовчали. А вже як мене хазяйка любить! Як різати починає, аж плаче від жалю. Зрозуміло ж, хто тут головніший!
– Ну, як вже казати, хто головніший, то це я, – наголосила Картопля. – Вже як біля мене пораються: і підгортують, і прополюють, а жуки та личинки руками збирають!
– Ой, та вже помовчи: теж мені овоч! – загорлала Квасоля. Ти ба, яка ти брудна, ні форми, ані кольору – жах! А я гладенька, рівненька; діточки моїми зернятками, наче іграшками граються, милуються, дівчата намисто з них роблять! А квіти мої не гірші за ті, що на клумбах. А вже як зварити, то за смаком не гірша за тебе.
Довго сварилися овочі, і, мабуть, якби не коріння, то й до бійки б дійшла сварка. А так тільки похрипнули всі над вечір. І тоді Баклажан, як найрозумніший, сказав: – Годі лаятися! Зараз хазяйка прийде, буде вечерю готувати. От і побачимо, хто з нас головніший: кого вона більше полюбляє та до вечері візьме.
Прийшла хазяйка. Трішки картопельки копнула, цибулю зрізала, моркву висмикнула, взяла і квасолю, і перець, і баклажани.
В одній каструлі кипить борщ, поруч, у горщику – рагу овочеве. Сидять овочі, пихтять, розварюються, один одному в очі не дивляться, бо соромно. Усі свої смаки з окропом змішали; пахощі – на всю кухню.
Зрозуміли, в чому сила цієї казки? Хоч який ти будь гарний та розумний, талановитий і обдарований, а тільки тоді твої якості людям на користь, коли докладені вони до загальної справи. І робити цю справу треба дружньо та разом. А вихвалятися та сперечатися – остання справа.