Торгівля людьми

Посібник журналіста з розслідування організованої злочинності

Путівник Ресурс Розділ

Відмивання грошей та фінансові злочини

Путівник Ресурс Розділ

Кіберзлочинність

Путівник Ресурс Розділ

Торгівля людьми

Путівник Ресурс Розділ

Незаконна торгівля зброєю

Інші ресурси на цю тему

Розслідування воєнних злочинів: методи та інструменти; закони й звичаї війни

Розслідування війни в Україні: Рік по тому

Розкриття активів

Посібник журналіста з розслідування організованої злочинності

Поділитись

Авторка цього розділу — Марта Мендоза, лауреатка Пулітцерівської премії, репортерка Associated Press. Нині вона пише новини, ділові статті та розслідування про Кремнієву долину в Каліфорнії. Вона працювала в кaоманді, яка викрила факти використання примусової праці в рибній промисловості Південно-Східної Азії у 2015 році, і це допомогло звільнити 2000 рабів.

Торгівля людьми лишається поширеним злочином у всьому світі, тому журналістські розслідування в цій сфері критично важливі й результативні. Надто часто сучасне рабство — це зло, яке можна помітити неозброєним оком: у сусідньому масажному салоні чи на рибальському човні біля найближчого причалу. Є два головні види торгівлі людьми: сексуальна експлуатація, що становить близько половини всіх випадків, та примусова праця. За оцінками ООН, у наш час жертвами сучасного рабства є приблизно 40 мільйонів осіб — переважно жінки, але також чоловіки та діти. За даними Міжнародної організації праці, щороку торговці людьми та рабовласники отримують близько 150 мільярдів доларів злочинних прибутків.

Розслідувати торгівлю людьми нелегко. Спілкування з журналістами може бути смертельно небезпечним для жертв. Вони травмовані, часто бояться своїх утримувачів, їм суворо забороняють звертатися до когось по допомогу, тим більше до журналістів. Розмова з журналістами наражає їх на смертельну небезпеку, тому ставтеся до такої роботи з великою обережністю. Їхні поневолювачі — це злочинці, які не гребують експлуатацією інших людей. Вони можуть бути жорстокими й хочуть захистити свої інтереси.

Джерела

Пам’ятаючи про це, варто знати кілька надійних джерел, які допомагають журналістам розслідувати торгівлю людьми. Передусім це неурядові організації (НУО), які прагнуть покінчити з сучасним рабством. Такі всесвітні організації, як Міжнародна організація з міграції, фонд Minderoo, Проєкт Polaris та католицькі благодійні організації мають місцевих представників у різних країнах і часто можуть розповісти про специфічні проблеми свого регіону.

Журналісти, які розслідують торгівлю людьми, можуть розкрити тему, відстежуючи фінансові потоки та ланцюги постачання.

Деякі організації, як-от Міжнародна місія правосуддя, тісно співпрацюють із правоохоронними органами, щоб ідентифікувати, заарештувати та притягти злочинців до відповідальності. Інші, як-от Інститут Іссара, співпрацюють зі спільнотами мігрантів та роботодавцями, щоб здійснювати перевірки та озвучувати вимоги працівників. Також існують такі групи, як Свободу рабам, що прагнуть усунути передумови для існування сучасного рабства. Є релігійні НУО, державні НУО і ті, що фокусуються на певній темі чи країні.

Перший крок у розслідуванні торгівлі людьми — це спілкування з усіма можливими місцевими організаціями (щонайменше з десятьма). Вони можуть познайомити вас із колишніми рабами, розповісти про минулі справи та підказати журналістам конкретні сфери, де можна виявити торгівлю людьми.

Наприклад, у Малайзії на заводах із виробництва гумових рукавичок роками фіксують факти порушення прав працівників-мігрантів, яких часто змушують платити хабарі за отримання робочих місць. У таких містах Близького Сходу, як Дубай та Абу-Дабі, уже не одне покоління процвітає секс-торгівля. Іноземок привозять в країну нібито для виконання хатньої роботи та змушують працювати в секс-індустрії. Рабство також поширене в комерційному рибальстві, де безправні робітники-мігранти працюють далеко від берега, тому опиняються в пастці та стають жертвами зловживань.

Ілюстрація: Енн Кірнан (Ann Kiernan) для GIJN

Джерелами можуть бути не тільки люди. Чимало держав та ООН щороку публікують звіти про сучасне рабство, які містять актуальні та конкретні дані на цю тему. До них належать: Глобальний звіт УНЗ ООН щодо торгівлі людьми, Звіт про торгівлю людьми Держдепартаменту США та звіт Європейського Союзу «Разом проти торгівлі людьми». Міністерство праці США також публікує щорічний Список товарів, вироблених із застосуванням дитячої чи примусової праці, у якому перелічує 155 підозрілих товарів, таких як текстиль з Камбоджі, футбольні м’ячі з Індії чи вугілля з України, в ланцюгу постачання яких може бути присутня експлуатація.

Журналісти, які розслідують торгівлю людьми, можуть розкрити тему, відстежуючи фінансові потоки та ланцюги постачання. Найкращий спосіб це зробити — власні спостереження. За можливості дивіться, звертайте увагу на етикетки та бренди, відстежуйте товари чи потерпілих, щоб знайти тих, хто заробляє на їхній експлуатації. Дані про зовнішньоекономічну діяльність дозволяють журналістам відстежити поставки з конкретних фабрик покупцям за кордон і ланцюги постачання робочої сили.

Ще одне чудове джерело для відстеження грошових потоків — корпоративні звіти. У них вказують річний дохід, ділових партнерів та зв’язки компаній. Корисними можуть бути реєстри судових рішень, оскільки вони містять інформацію про осіб, заарештованих за торгівлю людьми, та їхні зв’язки з іншими організаціями.

Приклади матеріалів

Уряд Великобританії закуповував ЗІЗ у китайських компаній, які використовували примусову працю північнокорейських робітників. Зображення: Знімок екрану

Під час глобальної пандемії COVID-19 різко зріс попит на медичні маски, рукавички, палички для відбору проб та халати. Заводи в Китаї, які традиційно виробляють більшість цих товарів, не могли його задовольнити. У листопаді 2020 року газета Guardian опублікувала ексклюзивне розслідування про те, що уряд Великої Британії закуповував засоби індивідуального захисту у китайських компаній, які таємно використовували примусову працю північнокорейських робітників. Тримісячне розслідування встановило, що поневолені люди, переважно жінки, працювали до 18 годин на добу під постійним наглядом і без змоги покинути робоче місце. Північнокорейський режим регулярно відправляє своїх громадян на роботу за кордон, а потім відбирає в них зарплатню — ООН та США оголосили цю практику злочином. У відповідь уряд Сполученого Королівства пообіцяв більше прозорості у державних закупівлях, засудив трудову експлуатацію у цих ланцюгах постачання та заявив, що боротиметься проти неї.

CNN розповіли, що близько 20 тисяч африканських дітей утримуються в рабських умовах на озері Вольта в Гані. Зображення: кадр з документального фільму

Дітей купують приблизно по 250 доларів США. Тоді вони цілими днями розплутують рибальські сіті. Їм ніколи не платять. У лютому 2019 року журналісти CNN розповіли про те, що роками казали місцеві новинні організації та правозахисники: на озері Вольта в Гані працюють у неволі близько 20 000 африканських дітей. Батьки продають їх рибалкам або міняють на корову. Їхня праця надзвичайно небезпечна. Щоб викрити цю практику, журналісти CNN працювали з місцевим активістом, який рятує, надає притулок та навчає дітей, які були у рабстві. У цьому яскравому матеріалі журналісти показали працю дітей, взяли інтерв’ю у їхніх родичів, наглядачів та рятувальників. Після виходу матеріалу у 2017 році завдяки ґрунтовній роботі з джерелами Joy News створили документальний фільм «Раби Вольти», який також розповів про колишніх малолітніх рабів і те, як це вплинуло на їхнє життя.

Журналісти Associated Press з’ясували, що людей тримають у клітках та змушують добувати морепродукти. Зображення: Знімок екрану.

Півторарічне розслідування журналістів Associated Press показало, що морепродукти, які виловлювали та переробляли утримувані в клітках люди, продавали у супермаркетах США, зокрема, як корм для домашніх тварин. Ця робота отримала Пулітцерівську премію 2016 року за служіння суспільству і, що ще важливіше, допомогла звільнити понад 2000 людей. Крім того, винних судили, у них конфіскували кошти, а вся галузь зобов’язалася поліпшити ланцюги поставок робочої сили. Розслідування почалося після серії статей про тайську індустрію морепродуктів та рибалок-мігрантів, які розповідали про свою працю в неволі. Їхні історії викликали стурбованість, але нічого не змінювали. Розслідування AP назвало імена рабів і звинуватило рабовласників та їхніх ділових партнерів. Ця робота стала першою із десятків розслідувань про ланцюги постачання, які викривали порушення трудового права в усьому світі, що призвело до санкцій та заборон.

Поради та інструменти

Для журналістів, які хочуть заглибитися в цю тему:

1. Вивчіть специфіку травма-інформованого інтерв’ювання до початку роботи з жертвами сексуальної або трудової експлуатації. Чимало інформації на цю тему можна знайти на сайтах Дарт-центру журналістики та травми та Глобальної мережі журналістських розслідувань. Також зверніться до відповідних НУО за порадами, як найкраще залучати та захищати джерела.
2. Агрегатори зовнішньоекономічних даних Panjiva та Importgenius містять інформацію про імпортно-експортні операції, яка дозволяє журналістам відстежувати товар від заводу-виробника до покупця в іншій країні. Там також вказують бренди товарів, виготовлених на конкретному заводі.
3. OpenCorporates — це найбільша відкрита база даних компаній у світі, що містить близько 190 мільйонів корпорацій зі 130 країн. Копати в базі нелегко, але журналісти можуть знайти членів правлінь, річні звіти, службову документацію та інші речі, що зв’язують різних людей та компанії.
4. Використовуйте такі мережі, як GIJN, або журналістські ініціативи — наприклад, нещодавно оголошену Журналістським фондом, щоб знайти співавторів. Висвітлювати торгівлю людьми надзвичайно складно, але співпраця з журналістами у країнах походження та призначення збільшує шанси на успіх.
5. Перегляньте суспільні норми. Іноді звична практика насправді є проявом сучасного рабства. Наприклад, система спонсорства «кафала» на Близькому Сході часто призводить до боргової кабали азійських робітників, яких відправляють туди на тимчасову роботу; на Гаїті діти реставек, яких батьки посилають працювати челяддю, є жертвами форми дитячого рабства; а в США агенція AP виявила візову схему гавайського рибальського флоту, яка дозволяла не поширювати американське трудове законодавство на іноземних робітників, які працюють на човнах.

Будьте обережні

Журналісти-розслідувачі прагнуть надати право голосу тим, хто його не має, та притягнути до відповідальності тих, хто має владу. Розслідування і викриття торгівлі людьми дають змогу виконати обидва завдання. Справді, небагато напрямків журналістики здатні так блискавично позитивно вплинути на життя людини й довгостроково поліпшити відповідну бізнес-сферу.

Тому будьте обережні, наполегливі та завжди пам’ятайте про безпеку потерпілих. У 2016 році мої колеги з AP повернулися та взяли інтерв’ю у чоловіків, яких звільнили в результаті розслідування «Морепродукти від рабів». Деякі потерпали від наслідків травми та нічних жахів, страждали через ганьбу або знову опинилися в ролі жертв, але інші знайшли гідну роботу, відкрили власний бізнес, створили сім’ї, навіть відправили работорговців за ґрати. Багато з потерпілих казали, що з часом біль зменшився та що вони вдячні за свою свободу. «Вони усе ще вдячні за те, що опинилися вдома та живуть як вільні люди», — повідомило AP. «Вони більше не раби».

Переклад здійснений в партнерстві з Інститутом регіональної преси та за підтримки EU4 Independent Media.

Як торгівці людьми наживаються на горі українок за кордоном

Вторгнення РФ змусило мільйони покинути домівки, що підвищило ризики торгівлі людьми і експлуатації. Жертвами часто стають найбільш уразливі. Як оцінюють масштаби явища правозахисники і що пропонують – у DW.

Фото: Christoph Hardt/Geisler-Fotopres/picture alliance

Після початку повномасштабної війни РФ в Україні зафіксовано різке зростання торгівлі людьми, повідомила цього тижня в інтерв’ю німецькій газеті Die Welt генеральна секретарка Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Гельґа Марія Шмід (Helga Maria Schmid). “Часто в цю справу залучена організована злочинність. Ці безцеремонні злочинці зустрічають людей, яким потрібна допомога, яким доводиться заробляти гроші, які не говорять мовою нової країни і часто мають психічні травми внаслідок війни”, – пояснила очільниця організації.

Дані, озвучені Шмід, підтверджують і німецькі правозахисники “на місцях”. Голова німецької філії міжнародної правозахисної організації International Justice Mission (IJM) Дітмар Роллер (Dietmar Roller) розповів в інтерв’ю журналу Der Spiegel про те, як волонтери його організації “на гарячому” ловили торгівців людьми за роботою. “Наша волонтерка стала свідком того, як чоловік намагався переконати бабусю 16-річної дівчинки віддати її йому. У нього навіть не було достатньо сидінь у машині, але він переконував, що, мовляв, дівчина в безпеці та зможе працювати в Берліні. Наша співробітниця завадила цьому, чоловік зник”, – сказав Роллер.

Дітмар Роллер з International Justice Mission (IJM) Фото: privat

За його словами, злочинці спеціально виїжджають на кордони з Україною і чатують на автовокзалах з мікроавтобусами, щоби зав’язати контакт з жінками, запропонувавши їм примарне працевлаштування в Берліні, Лондоні чи Мадриді.

Додатковий фактор небезпеки – це те, що більшість жінок-біженок для втечі від війни часто використовують “саме ті маршрути, які вже проторовані торгівцями людьми”, пояснив Дітмар Роллер. “Існують добре організовані великі кримінальні мережі, які працюють, наприклад, у Румунії, Болгарії, Молдові та самій Україні, а також діють у німецьких кварталах червоних ліхтарів”, – додає він.

Поліцейські рейди

Справді, німецька поліція і митна служба теж дедалі частіше фіксують спроби злочинних синдикатів нажитися на горі українських жінок. У грудні східнонімецька суспільна медіакомпанія rbb повідомила, що під час поліцейських рейдів у борделях Берліна слідчі тепер дедалі частіше зустрічають жертв торгівлі людьми з України. Попит породжує пропозицію, а торгівля людьми і трудова експлуатація є також очевидними і в таких галузях як будівництво, збори врожаїв та робота на скотобійні.

Рейд німецьких митників проти торгівців людьми в районі Карлсруе (архівне фото)Фото: Roman Rossel/imago images/Einsatz Report24

Однак оцінити справжні масштаби явища, як правило, дуже важко, і навіть більш-менш об’єктивну картину часто вдається скласти із запізненням у шість-вісім місяців після піку кризи, пояснює Дітмар Роллер. Він порівнює актуальну ситуацію у Європі із часами війни у Югославії. “Тоді теж була подібна хвиля втечі. Через рік стало зрозуміло, що багато жінок з Боснії протизаконно потрапили до будинків розпусти у Європі”, – каже він.

На те, що офіційна статистика лише частково відображає справжні масштаби проблеми, вказує і нове дослідження

німецької Загальнофедеральної координаційної групи протидії торгівлі людьми (KOK e.V.). “Точну кількість випадків торгівлі людьми та експлуатації в Німеччині в контексті війни в Україні навряд чи можна встановити”, – прямо визнають автори.

Сутенери чатують на вокзалах і в онлайні

Слухання з цієї проблеми за участю представників ОБСЄ, неурядових організацій та громадянського суспільства відбулися наприкінці листопада у комітеті з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (LIBE) Європарламенту.

Добре, що Єврокомісія від самого початку війни у лютому швидко визначилася із наданням юридичного статусу українським втікачам від війни, говорили запрошені експерти. Однак всіх проблем це не вирішило, особливо у випадку зі злочинами проти неповнолітніх.

Як повідомляє новинний ресурс Euractiv, спеціальний представник та координатор ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми Валіант Річі озвучив таку цифру: кількість випадків сексуального насильства проти жінок з початком війни РФ проти України зросла на 260 відсотків.

Інформаційна кампанія проти торгівлі людьми на вокзалі ДюссельдорфаФото: Federico Gambarini/dpa/picture alliance

Йшлося і про необхідність кращої боротьби із явищем торгівлі людьми в інтернеті та соціальних мережах: торгівці людьми та інші кримінальні елементи дедалі більше своєї активності, в тому числі при виборі жертв, переводять “в онлайн”, тоді як європейська юстиція, зокрема закон про цифрові послуги (DSA), за словами Річі, на показ є рішучими, але не встигають за розвитком ситуації.

У розмові з DW це підтверджують і німецькі правозахисники. Так, під час онлайн-моніторингу берлінської організації “Разом проти торгівлі людьми” (Gemeinsam gegen Menschenhandel e.V.) ще з початку війни було виявлено безліч повідомлень у соцмережах подібного змісту: “Був на вокзалі, дивився, хто приїжджає. Є і дуже гарячі жінки. Можемо радіти, якщо деякі скоро захочуть трохи підзаробити”.

ОБСЄ та Thomson Reuters торік запустили глобальну кампанію “Будьте в безпеці”

, покликану допомогти біженцям від війни не стати жертвами зловмисників. “Торгівці людьми користуються вразливістю, особливо, якщо людина не знайома з мовою або культурою. Силою або обманом вони змушують українців надавати сексуальні послуги, жебракувати чи навіть скоювати злочини”, – прокоментувала у вересні важливість запуску інфокампанії дружина президента України Олена Зеленська.

Правозахисники: “Ми ж попереджали”

Опитані DW німецькі правозахисники однозначно вітають те, що про проблему вголос заявила генсек ОБСЄ, хоча волонтери та експерти ще з початку війни б’ють на сполох.

Щоби протидіяти торгівлі людьми, правозахисники, зокрема і International Justice Mission, намагаються посилити роз’яснювальні кампанії за допомогою інформаційних брошур та оголошень. “Ми також змогли охопити 5 мільйонів людей у ​​сусідніх з Україною країнах через соціальну мережу TikTok”, – розповів DW Дітмар Роллер. Вони посилюють контакти з профільними державними органами юстиції у ФРН, а також за лінією Європолу. “Чим довше триває війна, тим більше людей потрапляють у небезпеку через свою ситуацію та отримані травми”, – попереджає Роллер.

Представники німецької неурядової організації “Разом проти торгівлі людьми” вважають, що збільшення поліцейських рейдів недостатньо. Вони закликають до кращої підготовки німецьких суддів, а також кращого оснащення поліції та фондів та організацій допомоги жертвам. Крім того, там виступають за збільшення надання біженцям інформації українською мовою та за полегшення доступу до розміщення, послуг і можливостей працевлаштування.

Кріста Штолле з Terre des FemmesФото: Gesine Born

У свою чергу, виконавча директорка берлінської організації захисту прав жінок Terre des Femmes Кріста Штолле (Christa Stolle) повідомила, що ще влітку в розмові з міністрами юстиції та внутрішніх справ німецьких федеральних земель представники Terre des Femmes порушили питання про розширення безпечних та сталих місць розміщення. “Вони мають бути адаптовані до потреб жінок і неповнолітніх”, – наголошується у коментарі для DW.

Заступниця директорки “ООН Жінки в Європі” Джо-Енн Бішоп у заяві для DW привітала роботу уряду України з Імплементаційного плану щодо реалізації Рамкової угоди співробітництва між урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом. В ООН, зі свого боку, обіцяють фінансування та технічну підтримку за лінією Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги (WPHF). Бішоп також наголосила на важливості збільшення технічної підтримки громадським організаціям як мережа “Ла Страда”.

Торік, на гарячі лінії “Ла Страда-Україна”, яка працює в напрямі запобігання торгівлі людьми, надійшло близько пів сотні дзвінків, напряму пов’язаних з трафікінгом.

За оцінками Міжнародної організації міграції (МОМ), з 1991 по 2021 рік від випадків торгівлі людьми постраждали понад 300 тисяч громадян і громадянок України.

Де поширена торгівля людьми

В Україні вже створена і діє система протидії торгівлі людьми та надання допомоги постраждалим особам, – Мінсоцполітики

Україна визнала існування проблеми торгівлі людьми на території нашої держави та однією з перших країн в Європі ввела у 1998 році до Кримінального кодексу статтю, де застосовано визначення такого кримінально-правового поняття як «торгівля людьми». Ратифікація Україною низки міжнародних нормативно-правових актів, спрямованих на протидію торгівлі людьми, та прийняття у 2011 році національного Закону в цій сфері стало важливим кроком вперед на шляху до подолання цього явища. Уряд докладає значних зусиль для ефективної реалізації Закону України «Про протидію торгівлі людьми» та міжнародних зобов’язань, взятих на себе нашою державою. На цьому сьогодні наголосила заступник Міністра соціальної політики Наталія Федорович під час прес-брифінгу з нагоди відкриття арт-інсталяції «НЕВИДИМІ», присвяченої Міжнародному дню боротьби за скасування рабства.

У заході також взяли участь Голова Представництва МОМ в Україні п. Манфред Профазі, Посол Канади в Україні п. Роман Ващук, директор Представництва USAID в Україні, Молдові та Білорусі п. Джед Бартон , заступник Голови Представництва, Посольство Норвегії в Україні п. Річард Скарборо , директор Офісу Швейцарського співробітництва в Україні п. Ґвідо Белтрані , представники Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Київської міської державної адміністрації.

«В Україні вже створена і діє система протидії торгівлі людьми та надання допомоги постраждалим особам. На сьогодні Міністерством встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 75 громадянам. Всі вони отримують необхідну допомогу відповідно до планів реабілітації», – повідомила Наталія Федорович.

Водночас вона зауважила, що у Мінсоцполітики добре усвідомлюють, що ці цифри не відображають реальний стан речей, тому попереду ще багато роботи. Йдеться не тільки про виявлення жертв торгівлі людьми, а перш за все – про попередження цього злочину. Особливо тепер, коли перед Україною постали нові виклики і тенденції у сфері протидії торгівлі людьми, пов’язані з хвилею внутрішньої міграції громадян, які переселяються з окупованої території та районів ведення антитерористичної операції в інші регіони України.

«Міністерство намагається зробити все можливе, аби убезпечити наших громадян від потрапляння у ситуацію торгівлі людьми. І ми вдячні всім міжнародним та громадським організаціям, які надають нам у цьому надзвичайно важливу підтримку. Особливо хочу відзначити діяльність Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, яка працює у сфері протидії торгівлі людьми», – зазначила заступник Міністра.

Крім того, Наталія Федорович звернулася до присутніх на заході представників дипломатичного корпусу країн США, Канади та Швейцарської Конфедерації, підкресливши: їх участь свідчить про те, що уряди країн світу об’єднуються навколо цієї проблеми задля її вирішення.

Вона нагадала, що, за оцінками дослідження, проведеного на замовлення МОМ, з початку 1990-х рр. понад 120 000 українців постраждали від торгівлі людьми за кордоном; на разі не існує достовірних даних щодо кількості осіб, які постраждали на території України.

«Представлена арт-інсталяція складається із 120-ти фігур-силуетів, котрі уособлюють понад 120 000 українців: 54 силуети – жінки, 54 – чоловіки та 12 – діти. Це, у свою чергу, відображає актуальну статистику надання допомоги постраждалим особам в Україні, серед яких чоловіки і жінки становлять приблизно однакову кількість; 10% з них – діти. Тому наше завдання сьогодні привернути увагу громадськості до проблеми сучасного рабства. Я вірю, що завдяки нашим спільним зусиллям, завдяки належній співпраці центральних та місцевих органів виконавчої влади, правильній координації їхньої діяльності та за підтримки міжнародних та громадських організацій ми зможемо досягти ефективних результатів у протидії торгівлі людьми», – наголосила Наталія Федорович.