Притчі Ісуса: про гірчичне зерно

760 гірчичних зерен важать 1 грам. Але чорна гірчиця, хоча й однорічна злакова рослина, але росте дуже швидко. З такого маленького зерна за один сезон виростає до 4 – 5 і більше метрів висоти, а на її гілках полюбляє гніздитися птаство, яке клює ці зерна і любить тінь. В умовах Палестини за кілька перших тижнів після посіву виростає 3–4-метровий гірчичний кущ.

«І мовив: “До чого прирівняємо Царство Боже – або у якій притчі ми його появимо? Воно – немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі. А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись”» (Марка 4. 30 – 32); «Іншу притчу він подав їм, кажучи: “Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі. Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках”» ( Матея 13. 31 – 32); «Далі промовив: “На що схоже Царство Боже? До чого б мені його прирівняти? Воно схоже на зерно гірчичне, що чоловік узяв та й кинув у город свій, і воно вигналось і стало деревом великим, і небесне птаство гніздиться у його гілляках» (Луки 13. 18 – 19).

Ісус зрівняв Царство Небесне з гірчичним зерном. Він не один раз звертався до людей: «Як би ви мали віру величиною у гірчичне зерно».

Християнство, яке започаткував Ісус, на початках було схоже до гірчичного зерна. Воно стрімко розростається серед людей. Контраст між маленьким гірчичним зерном і великою рослиною може символізувати непомітне і мало відоме нам, таємниче Царство Боже, про яке ми дізналися від Ісуса Христа і тою величністю, красою і багатством Царства Божого, яке побачать ті, хто увійде до нього за свої заслуги у земному житті. Вони довідаються, що Царство Боже неперевершене і не має жодного аналога серед земних царств. Не слід ототожнювати також Царство Боже зі Святою Церквою.

Небесне птаство, мабуть, колоритно символізує цю незрівнянну велич Царства Божого, а можливо, птаство символізує тих язичників та іудеїв, котрі прийняли християнство і потраплять до Царства Божого.

Підготувала Наталія ПАВЛИШИН

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Притчі Ісуса: про гірчичне зерно

760 гірчичних зерен важать 1 грам. Але чорна гірчиця, хоча й однорічна злакова рослина, але росте дуже швидко. З такого маленького зерна за один сезон виростає до 4 – 5 і більше метрів висоти, а на її гілках полюбляє гніздитися птаство, яке клює ці зерна і любить тінь. В умовах Палестини за кілька перших тижнів після посіву виростає 3–4-метровий гірчичний кущ.

«І мовив: “До чого прирівняємо Царство Боже – або у якій притчі ми його появимо? Воно – немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі. А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись”» (Марка 4. 30 – 32); «Іншу притчу він подав їм, кажучи: “Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі. Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках”» ( Матея 13. 31 – 32); «Далі промовив: “На що схоже Царство Боже? До чого б мені його прирівняти? Воно схоже на зерно гірчичне, що чоловік узяв та й кинув у город свій, і воно вигналось і стало деревом великим, і небесне птаство гніздиться у його гілляках» (Луки 13. 18 – 19).

Ісус зрівняв Царство Небесне з гірчичним зерном. Він не один раз звертався до людей: «Як би ви мали віру величиною у гірчичне зерно».

Християнство, яке започаткував Ісус, на початках було схоже до гірчичного зерна. Воно стрімко розростається серед людей. Контраст між маленьким гірчичним зерном і великою рослиною може символізувати непомітне і мало відоме нам, таємниче Царство Боже, про яке ми дізналися від Ісуса Христа і тою величністю, красою і багатством Царства Божого, яке побачать ті, хто увійде до нього за свої заслуги у земному житті. Вони довідаються, що Царство Боже неперевершене і не має жодного аналога серед земних царств. Не слід ототожнювати також Царство Боже зі Святою Церквою.

Небесне птаство, мабуть, колоритно символізує цю незрівнянну велич Царства Божого, а можливо, птаство символізує тих язичників та іудеїв, котрі прийняли християнство і потраплять до Царства Божого.

Підготувала Наталія ПАВЛИШИН

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Притча про гірчичне зерно

Починаючи розповідати цю притчу, Ісус поставив Собі риторичні запитання: “До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представимо його?”. Відповідаючи на них, Ісус яскраво висвітлив:

– Царство Боже – як те гірчичне зерно, яке, взяв чоловік і посіяв у своєму саду. Гірчичне зерно, як відомо, найдрібніше за всі земні насіння і таке дрібнесеньке зерно сіється в землю. А посіяне мізерне гірчичне зерно виростає і стає більше понад всі зілля, стає деревом, і пускає такі великі гілки, що в тіні його може кублитися птаство небесне.

13. 31 – 32; Лк. 13.

Як й інші притчі, Ісус розказував їх прилюдно, не інтерпретуючи їх. Ісус пояснював притчі лише учням Своїм на самоті з ними.

У цій притчі Ісус Христос зрівняв Царство Небесне з гірчичним зерном. Недарма кажуть в народі: “Малий, як гірчичне зерно”, тому що це зерно найменше з всіх зерен. Згадаймо, Ісус не один раз висловлювався “Як би ви мали віру величиною у гірчичне зерно”.

Справді, гірчичне зерно дуже мале: до 760 гірчичних зерен важать 1 грам. Але чорна гірчиця, хоч й однорічна злакова рослина, але росте дуже швидко. З такого маленького зерна

за один сезон виростає до 4 – 5 і більше метрів висоти, на її гілках полюбляє гніздитися птаство, яке клює ці зерна і любить тінь.

В умовах Палестини за кілька перших тижнів після посіву виростає 3-4-метровий гірчичний кущ.

Цю притчу можна розуміти так, що християнський рух, який започаткував Ісус, розпочався з маленького гірчичного зерна. Він невпинно швидко розростається, набуває авторитету і популярності серед народу. Навіть невіруючі (“птахи”) з різних причин прагнуть угніздитися під прикриттям християнства, на його гілках.

А, можливо, птахи символізують не зло, а духовне процвітання й багатство, характерне для християнства. Нам це не відомо, бо Ісус цієї притчі про гірчичне зерно не розтлумачив, а якщо й розтлумачив Своїм учням, то євангелісти не записали цієї інтерпретації.

Контраст між маленьким гірчичним зерном і великою рослиною може символізувати контраст між непомітним і мало відомим нам, таємничим Царством Божим, про яке ми дізналися з уст Ісуса Христа і тою величністю, красотою і багатством Царства Божого, яке побачать ті, хто увійде до Царства Божого за свої заслуги у тілесному земному житті. Вони довідаються, що Царство Боже неперевершене і не має жодного аналога серед земних царств. Не слід ототожнювати також Царство Боже зі Святою Церквою.

Небесне птаство, мабуть, колоритно символізує цю незрівнянну велич Царства Божого, а можливо, птаство символізує тих язичників та іудеїв, котрі прийняли християнство і потраплять до Царства Божого.

Отже, притча про гірчичне зерно алегорично віддзеркалює взаємозв’язок між тим, що люди знають про Царство Боже і його справжньою барвистою мальовничістю та величчю.