Що має знати дитина, коли йде гуляти на вулицю сама?

Блог Діти в місті > Виховання та догляд > Що має знати дитина, коли йде гуляти на вулицю сама?

«А можна я піду гуляти сама?», «Я вже достатньо дорослий, можна я буду ходити до школи сам?» — з часом такі запитання чують всі батьки. Як правильно реагувати, та чому слід навчити дитину — далі в нашому матеріалі.

Мами й тата опиняються перед важким вибором — відпустити свою кровинку у «страшний та жорстокий світ» й щосекунди хвилюватися, або ж придушити розвиток дитячої самостійності, й не відпускати своє чадо від себе ані на крок. Перш ніж приймати рішення, подумайте який вибір буде кращим для дитини? Рано чи пізно дитина виросте і зіткнеться з життєвими труднощами, які має подолати сама, без вашої допомоги. Тож може замість того, щоб усіляко опікувати та оберігати дитину від всіх негараздів, краще поступово готувати своє чадо до дорослого життя та виховувати самостійність?

З якого віку?

Вік, з якого дитина може гуляти без супроводу батьків, залежить від багатьох обставин.

Приблизно до 10 років дитина має пересуватися вулицею під наглядом дорослих. Але на практиці вік, з якого дитина може гуляти сама, залежить від багатьох обставин. Наприклад, самостійно гуляти у дворі з однолітками дитина може вже з 5–6 років, за умови, що мама час від часу бачить своє чадо через вікно. З іншого боку, самостійно діставатися до школи громадським транспортом може бути важко та небезпечно для учнів молодшої школи. Тож вирішувати, чи відпускати свою дитину на вулицю саму, має кожна сім’я в окремому випадку, але всі батьки мають поговорити з дітьми про небезпечні ситуації та навчити їх як правильно діяти.

Безпека дорожнього руху

Відпускаючи дитину гуляти саму, ви маєте бути впевнені, що вона знає правила дорожнього руху.

На відміну від дорослих, малюки не достатньо уважні та сконцентровані, щоб завжди бути обачними під час прогулянок. Без нагляду з боку дорослих і належного знання правил дорожнього руху (ПДР), діти можуть наражатися на небезпеку.

Насамперед, треба навчити малюків правильно переходити дорогу. Доведіть до автоматизму звичку оглядати дорогу в усіх напрямках, перш ніж переходити. Поясніть дитині, що бігати на проїжджій частині неприпустимо, і, залежно від її віку, розкажіть про можливі наслідки порушення цього правила.

Про найважливіші правила дорожнього руху для дітей та ефективні методи, які допоможуть привчити дитину до правильного поводження на дорозі, читайте у нашій статті.

Поводження з незнайомими людьми

Важливо пояснити дитині, що зовнішність буває оманлива, і говорити з чужаками не можна.

Нам самим в дитинстві розповідали про чужих тьоть і дядь, які хочуть нас вкрасти. Зазвичай дитяча уява малює чоловіка високого зросту, одягненого переважно у чорне, з характерним «злим» виразом обличчя. Але цей образ не відповідає дійсності, адже це може бути й мила жінка з дитячим візочком, й хлопець приємної зовнішності з пухнастим цуценям. Тому важливо пояснити дитині, що зовнішність буває оманлива, і говорити з незнайомими людьми не можна, без виключень. Адже ж про що дорослій людині говорити з семирічкою? Навчіть дитину не брати нічого в незнайомців, і ні в якому разі не йти з ними кудись. Навіть якщо пропонують показати цуценят чи котиків, або ж просять про допомогу. Поясніть дитині, що дорослий має просити про допомогу дорослих, а не дітей. Якщо так трапиться, що з дитиною заговорить чужак, нехай вона говорить, що батьки не дозволяють спілкуватися з незнайомцями і йде звідти, бажано у людне місце. Якщо незнайомець слідує за дитиною, попросити про допомогу можна людей у формі — поліцейських, касирів, продавців, охоронців. Важливо зв’язатися з батьками, а тому дитина має знати свої ім’я та прізвище, ім’я батьків та їхній номер телефону.

Лайфхак в тему — для того, щоб дитина вивчила напам’ять ваш номер телефону, зробіть його паролем для інтернету.

Про те, як діяти, якщо загубився школяр та корисні лайфхаки для батьків, читайте у нашій статті: «Загубилася дитина: що робити?»

Небезпечними можуть бути не тільки люди, але й предмети. На жаль, навіть у парку чи на спортивному майданчику діти можуть знаходити небезпечні речі, наприклад, використаний шприц. Щоб уникнути цієї біди, варто говорити з дитиною, застерігати її, пильнувати. Крім того, потрібно обов’язково знати що робити, у разі якщо дитина все ж вкололася шприцом або іншим гострим предметом.

Організуйте безпечну прогулянку

Поступово привчайте дитину до самостійних прогулянок, обговорюйте можливі небезпеки та алгоритм дій.

Звісно, мова не про те, щоб зібрати дитині рюкзак, дати грошей на проїзд та відправити у сусіднє місто. Починати треба з незначних прогулянок. Наприклад, попросіть шестирічку сходити в магазин по хліб, за умови, що магазин поруч і не треба переходити дорогу. Дозвольте дитині гуляти на дворі без вас, але під вашим пильним наглядом, авжеж.

Дозволяйте самостійно ходити до школи, але привчайте дитину дзвонити вам та повідомляти, що все в порядку, приходити додому вчасно, або ж попереджати про запізнення.

Якщо ви змалку привчатимете дитину бути самостійною та відповідальною, ви й самі менше хвилюватиметеся за її безпеку, адже будете впевнені, що в дитини є всі необхідні знання та навички.

Досвід самостійних прогулянок — безцінний. Надавайте дитині розумну свободу, і вона буде рости соціально адаптованою, незалежною, розсудливою людиною, яка звикла розраховувати на свої сили.

У скільки місяців діти починають ходити: допустимі строки. Чому дитина почала ходити пізніше: фактори, що впливають на процес

В даній темі ми поговоримо про тимчасових рамках, коли діти починають ходити.

Всі без винятку батьки знають, яке це довгоочікувана подія – перші кроки малюка. А деколи ми самі квапимо цей час в очікуванні. Адже так хочеться порадіти і похвалитися перед друзями і родичами, що нарешті довгоочікуваний момент настав!

Але далеко не всі знають, що дане явище – це наслідок індивідуального розвитку організму. І що перші кроки, зроблені однією дитиною в 15 місяців, нічим не гірше тих, що зроблені іншим малюком в 9 місяців. Тому в сьогоднішній темі ми хочемо прийти до спільного знаменника, з скільки ж місяців повинні починати ходити діти.

У скільки починають ходити діти?

• Відразу варто відзначити, що перші кроки дитини лише говорять про те, що у дитини сформувалися рухово-моторні навички, що дозволяють утримувати тіло у вертикальному положенні.
• І відбулося повне врегулювання систем організму, які відповідають за цей складний процес. А в якому віці це відбудеться у того чи іншого дитини – не має особливого значення. В межах розумного тимчасового періоду, звичайно.
• У одних дітей це відбувається раніше, а у інших – пізніше, адже все залежить від індивідуальних особливостей організму і його генетичної схильності.
• Важливо, щоб розвиток малюка відбувалося без відхилень і під контролем педіатра. А також важливим є й той факт, що ходити дитина повинна почати природним чином, без форсування цього процесу з боку батьків.

Цьому в обов’язковому порядку повинні передувати такі стадії:

• дитина піднімає і утримує голову;
• дитина піднімає тулуб за допомогою опори на руки;
• з положення на спині дитина самостійно перевертається на живіт і на бік;
• з положення на спині дитина самостійно піднімається з опорою на ноги та руки;
• дитина починає повзати, активно допомагаючи собі руками і ногами;
• малюк намагається приймати вертикальне положення за допомогою опори;
• дитина починає ходити за допомогою опори;
• малюк робить перші кроки без опори.

Важливо: В медицині не існує чітких норм, які визначають строки набуття навичок ходьби. Хоча прийнято вважати, що в середньому перший безопорний крок дитина повинен зробити в 12 місяців. Але це суто відносний показник, який охоплює проміжок між 9 і 18 місяцями.

Що краще — коли раніше чи пізніше починають ходити діти?

• Давайте розглянемо, що ж таке ходьба. Це не просто переміщення тіла у просторі у вертикальному положенні. Це, насамперед, складний процес узгоджених рухів мозку, центральної нервової системи, рецепторів, суглобів і м’язів, які називаються згиначів і розгиначів.
• Ходьбі, насамперед, навчається мозок! Тому з моменту, коли дитина зробила перший крок, до того моменту, коли у нього з’явилася налагоджена координація найскладніших рухів – бігу, поворотів, стрибків – проходить досить багато часу. Всі ці навички формуються поступово, плавно перетікаючи один з іншого.
• Велику помилку роблять батьки, які на стадії повзання саджають малюка в ходунки, форсуючи тим самим вироблення навички ходіння. При цьому порушується природний процес формування рухово-моторних навичок, розривається зв’язок між роботою мозку, рецепторів і м’язів.
  • У таких дітей значно частіше виникають різні порушення моторики, вони частіше втрачають рівновагу, падає, а в більш старшому віці не можуть освоїти різні фізичні вправи.
  • Часто вони не можуть природним чином групуватися при падінні і стають більш вразливі, схильні до травм голови і опорно-рухового апарату. Іноді це набуває таку форму, що у дитини виникають стани, які доводиться коригувати спеціалістів-невропатологів.
  • Це ж тягне за собою ще викривлення стопи і гомілки малюка. Не забуваємо, що всі кістки мають хрящову тканину, тому дуже м’які і податливі навіть під власною вагою.

  Фактори, що впливають на терміни набуття навичок, коли діти починають ходити

  • До першого пункту відноситься генетика. Тобто, дитина зазвичай успадковує фізіологічні особливості батьків, дідусів і бабусь.
  • Але індивідуальні особливості, тобто фізіологія, можуть у нього формуватися в залежності від фізичного стану і маси тіла.
  • Велике значення має і темперамент, який частково буває спадковим, частково обумовлений індивідуальними особливостями розвитку.

  Після того, як здорова дитина зробила свої перші кроки, батьки повинні уважно за ним спостерігати і відзначати будь-які неприродні рухи. У разі якщо хоч щось здасться підозрілим, слід негайно звернутися до лікаря-ортопеда.

  Але майте на увазі, що з першого дня діти починають ходити покладеним кроком, як доросла людина. І це абсолютно нормально! Тобто:

  • дітки часто ставлять ніжки паралельно один до одного;
  • іноді малюки косолапят. Це вимагає уваги лікаря, але суто в цілях консультації. Як правило, подібне явище з часом проходить;
  • вони не вміють «перекочуватися з п’яти на носок. Якщо ви придивитеся, то вони немов «передруковують» слід;
  • малята іноді ставлять ніжку на бік. Особливо, якщо малюк вчився бігати в ходунках. З часом це вирівняється. Але не втрачайте подібне явище з виду, щоб не упустити небезпечних дзвіночків;
  • на початку навчання діти можуть ходити «навшпиньки». І це теж в порядку норми!

  На завершення варто ще дати одну пораду – дитина краще знає, коли йому потрібно починати ходити! Тому радійте кожній миті і не квапте події. Якщо ж вам так хочеться пограти з дитиною в гру «піднімай вище всі навколишні предмети», тоді краще робіть з ним більше гімнастики і масажних процедур!

  Твой Малыш

  “Твой Малыш” – уникальный украинский журнал для современных родителей.
  На его страницах найдете наиболее полную качественную информацию о беременности и родах,
  уходе за новорожденным и маленькими детками.

  Коли діти починають ходити

  Перші кроки дитини пам’ятають практично всі мами і тата. Цю хвилюючу подію прагнуть наблизити і прискорити. Проте чи потрібно це робити? Коли діти починають ходити самостійно?

  Як швидко росте і вчиться малюк! Ще недавно він робив боязкі спроби тримати голову, потім – хапався ручками за твої, перевертався незграбно. Ти точно пам’ятаєш, коли дитина починає сидіти . І ось тепер він, здається, готовий зробити свої перші кроки. У прагненні навчити дитину ходити батьки можуть зайти дуже далеко. І часто це шкідливо і навіть небезпечно для малюка. Давай розберемося, коли діти починають ходити самостійно. Чи можна їх вчити цьому і як зробити це правильно. Поговоримо про перші кроки твоєї дитини.

  Коли дитина починає ходити

  Це питання хвилює батьків, навіть коли малюк тільки у планах. А якщо позначка віку дитини наближається до 12 місяців, а карапуз ще не пішов сам, то мамам і татам складно не запанікувати. Насправді, як ти знаєш, всі діти – різні. І педіатри називають проміжок від 9 місяців до 18 місяців на те, щоб малюк зробив перші кроки. Звичайно, зараз ми говоримо про кроки без підтримки. Адже стояти біля опори і ходити вздовж дивана малюки починають раніше.

  Те, в якому віці малюк починає ходити, дуже залежить від:

  • генетики, тому розпитай у своїх батьків і батьків тата дитини, коли ви самі зробили перші кроки;
  • статі та конституції: худорляві дівчата швидше підуть, ніж великі хлопчики;
  • темпераменту дитини: флегматичний малюк нікуди не поспішає, а маленький холерик нетерпляче жадає самостійності.

  Як навчити дитину ходити

  Якщо ми не говоримо про патології, порушення розвитку, то якось спеціально вчити дитину ходити не потрібно. Повір, ти ще не раз будеш згадувати ті спокійні дні, коли карапуз тільки стояв і повзав, а не тікав від тебе у сторону дороги, до машин.

  Чим довше дитина буде повзати до того, як почне ходити, тим вона краще зміцнить м’язовий корсет і тим краще у неї сформується хребет на цьому етапі. Тому стимулюй повзання – це буде найкраща підготовка до ходіння малюка.

  Якщо ти хочеш навчити малюка ходити, прибери ходунки! Не використовуй цей відверто шкідливий девайс у своїй практиці. Якщо тобі потрібно зайняти малюка, візьми манеж або посади крихітку в слінг за спину і займайся справами. Ходунки не сприяють виробленню правильної навички ходіння, дитина часто після них пересувається навшпиньки, що дуже шкідливо. Або просто не хоче ходити, адже це так важко фізично, а в ходунках – раз і побіг.

  Обов’язково страхуй малюка у спробах його перших кроків. Трапляється, що дитина надовго залишає бажання ходити самостійно після падіння. Тому зроби все можливе, щоб малюк відчував себе впевнено і його перші кроки не були болючими. Ти боїшся, що карапуз падає і вдаряється головою? Вчи його падати на попу, а голову можна захистити спеціальним м’яким шоломом. Це не виглядає безглуздо, це захист голови твоєї маленької дитини.

  Щоб навчити дитину ходити, потрібно впевнитися, що її м’язи готові до цього. В іншому випадку треба пройти курс масажу, фізіотерапії, огляд у хірурга та ортопеда.

  Нехай свої перші кроки дитина робить у так званому «босоногому» взутті або зовсім босоніж. Звичайне взуття їй буде потрібне тільки тоді, коли вона буде ходити по-справжньому, не менше 20 кроків без підтримки. А поки дозволь стопі карапуза зміцніти.

  Фото: shutterstock, depositphotos