Хто має право на заміну служби на заклик до АГС

Відбувається форматування тексту!
Почекайте кілька секунд, поки завантажиться повністю.
Або перечитайте сторінку заново, якщо довго не відповідає.

Повідомити про помилку

Соціальні сервіси та закладки:

Запам’ятати

• Всі документи
• Нові надходження
• Популярні документи
• Первинні законодавчі акти
• Групи документів
• Розподіл за комітетами ВРУ
• Термінологія законодавства
• Tезаурус “EUROVOC”
• Юридична класифікація
• Календар офіційних свят в Україні
• Правила користування
• Контактна інформація

Програмно-технічна підтримка — Управління комп’ютеризованих систем

Інформаційне наповнення — Відділ баз даних нормативно-правової інформації

Деякі функції знаходяться у режимі тестової експлуатації. Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

Як отримати статус УБД під час війни: алгоритм дій та список документів

В Україні від серпня 2023 діє спрощений порядок отримання статусу учасника бойових дій.

Хто може отримати УБД під час війни, як його можуть отримати добровольці, ті, хто звільнявся зі служби, які документи потрібні, – розповідає ТСН.

Хто має право на статус УБД

• Право на отримання статусу учасника бойових дій мають чоловіки та жінки, що обороняли Україну від 24 лютого 2022 року, та військовослужбовці ТрО;
• військовослужбовці-резервісти,
• військовозобов’язані та добровольці ЗСУ, ТрО, Нацгвардії, СБУ, зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби;
• військовослужбовці військових прокуратур;
• люди рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення АТО ДФС;
• працівники поліції;
• особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління держохорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби;
• співробітники Служби судової охорони та інших військових формувань, які захищали Україну і брали участь в АТО.

Як отримати УБД під час війни

У серпні 2023 року Кабмін своєю постановою № 887 спростив процедуру отримання статусу УБД та запровадив форму довідки про безпосередню участь в обороні України.

Щоб отримати статус учасника бойових дій:

Треба подати до міжвідомчої комісії, яку створило Міністерство у справах ветеранів, лише довідку про безпосередню участь в обороні України.

У довідці мають бути вказані звання, прізвище, ім’я, по батькові, посада, дата народження, реквізити документа, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Можуть бути вказані також адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), номер контактного телефону та адреса електронної пошти.

Військовослужбовець або уповноважена від нього особа можуть також додавати інші документи, які доводять та підтверджують факт виконання бойових завдань.

Є декілька методів, як можна зібрати на надіслати документи. Наприклад, це може зробити командир військової частини протягом місяця після того, як військовий виконав завдання. Другий метод – подати рапорт на командира в/ч з вимогою надати необхідні документи. Після цього військовий має надіслати ці документи до відповідної комісії.

Зауважують, що отримати статус УБД через «Дію» наразі неможливо.

Щоб отримати статус УБД після поранення:

Треба подати до міжвідомчої комісії довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка повинна видаватися військовослужбовцю за фактом отриманого ним поранення.

Як отримати УБД після звільнення

Звільнена з військової служби особа повинна звернутися до ТЦК та СП за місцем перебування на обліку з такими документами:

• заява щодо розгляду питання отримання УБД;
• згода на збір та обробку персональних даних;
• засвідчені копії сторінок паспорта громадянина України;
• документ про присвоєння ідентифікаційного номера;
• два кольорових матових фото 3х4.

Після цього ТЦК звертається з запитом до військової частини для скерування до військкомату документів, серед яких: довідка про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони, не менш як один з таких документів: витяг (копія) бойових донесень, витяг (копія) журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), витяг (копія) вахтових журналів, польотних листів, витяг (копія) матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв, полону.

Після оформлення комплекту документів ТЦК скеровує їх на опрацювання Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. Ця комісія повинна розглянути та ухвалити рішення щодо статусу УБД протягом 30 днів.

Як отримати УБД добровольцю

Статус УБД можуть отримати добровольці, які захищали Україну в період від 24 лютого до 25 березня 2022 року і брали участь у бойових діях як самостійно, так і у складі добровольчого формування у взаємодії із ЗСУ, МВС, ДПСУ, СБУ тощо.

Для надання статусу УБД добровольцю треба подати до міжвідомчої комісії довідку, видану командиром військової частини, у взаємодії з якою боєць сам або у складі добровольчого формування захищав державу (довідка згідно з додатком 6 до постанови уряду від 20.08.2014 № 413).

Якщо такої довідки немає, то треба подати нотаріально завірені свідчення про період безпосередньої участі у війні. Їх мають дати троє або більше свідків серед військовослужбовців, які вже отримали УБД. Одним зі свідків має бути командир підрозділу добровольця.

Добровольці, які не мають довідки та які отримали поранення, контузію, каліцтво, через що вони далі не можуть служити, мають подати:

• нотаріально завірені свідчення про період безпосередньої участі у захисті України від не менш ніж двох військовослужбовців, які мають статус УБД;
• медичні документи, що підтверджують наявність поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час участі у війні.

Ухвалити рішення про надання статусу УБД чи відмовити в ньому комісія повинна протягом місяця.

Як отримати УБД, хто став добровольцем після 25 березня 2022 року

У законі немає норми для отримання статусу УБД тими, хто добровільно брав чи бере участь в бойових діях після 25 березня 2022 року. Тож для отримання такого статусу доброволець повинен бути офіційно оформленим у військовій частині як військовослужбовець.

Хто має право на статус ветеран війни

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що ветеранами війни вважаються особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, до яких належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни. Підтвердженням статусу ветерана війни є посвідчення з відповідним написом, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Учасниками війни визнаються військовослужбовці, які під час Другої світової війни проходили військову службу у Збройних силах колишнього СРСР, трудівники тилу, працівники, які залучалися до забезпечення проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також інші особи, визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зауважують, що наразі статус ветерана війни не можуть отримати учасники Добровольчих формувань територіальної громади, адже для них не існує порядку оформлення цього статусу. Хоча ДФТГ в законі і визначаються учасниками бойових дій.

Як отримати статус ветерана війни

Щоб отримати статус учасника (ветерана) війни, треба подати заяву на отримання послуги або особисто, або через законного представника. Заява та вказані нижче документи треба подати до структурних підрозділів з питань соцзахисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад.

Список документів:

• Заява про встановлення статусу учасника війни довільної форми.
• Документи про безпосереднє залучення до виконання завдань АТО (витяги з наказів керівника АТО). Документи, видані держорганами, підприємствами, установами, організаціями, що містять дані про безпосередню участь працівника в забезпеченні виконання завдань АТО. Витяги з наказів про залучення до ООС.
• Документи про переселення особи на територію України з території інших країн після 9 вересня 1944 року.
• Документи про те, що особа була членом груп самозахисту об’єктових і аварійних команд місцевої ППО, народного ополчення, що діяли в період Другої світової війни.
• Документи про те, що особа під час Другої світової війни перебувала у складі армії та флоту як син, вихованець полку та юнга до досягнення повноліття.
• Документи, які підтверджують, що людина в період Другої світової війни добровільно надавала матеріальну, фінансову чи іншу допомогу військовим частинам, госпіталям, партизанським загонам, підпільним групам, іншим формуванням та окремим військовослужбовцям у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників.
• Документи, які підтверджують факт роботи в період Другої світової війни.
• Документи, які підтверджують, що дружина (чоловік) військовослужбовця працювала\працював за наймом у державі, де велися бойові дії (включно з Афганістаном у період від 1 грудня 1979 року до грудня 1989 року), в період ведення бойових дій і не входила/входив до складу обмеженого контингенту радянських військ.
• Документи, які підтверджують, що людина в період Другої світової війни відбувала покарання в місцях позбавлення волі або перебувала в засланні і реабілітована відповідно до чинного законодавства України та колишнього СРСР.
• Документи, які підтверджують, що працівник на контрактній основі скеровувався на роботу до держави, де велися бойові дії (включно з Афганістаном).
• Посвідчення «Мешканець обложеного Севастополя 1941-1942 років», «Юний захисник Севастополя 1941-1942 років», довідки, показання свідків та інші документи.

Учасник війни і учасник бойових дій – різниця

Учасник бойових дій та учасник війни – різні поняття та мають різний спосіб оформлення. Ті хто мають статус учасника війни та статус учасника бойових дій, отримують різні виплати.

Учасник бойовий дій – особа, яка брала участь у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з’єднань, об’єднань усіх видів і родів військ Збройних сил чинної армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і в мирний час.

Хто належить до учасників бойових дій: найактуальніші категорії

• військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані, добровольці Сил тероборони) ЗСУ, Нацгвардії України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПСУ, Державної спеціальної служби транспорту;
• військовослужбовці військових прокуратур;
• особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення АТО центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи;
• поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління держохорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної пенітенціарної служби;
• особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи в районах АТО у період її проведення;
• особи, які від 24 лютого до 25 березня 2022 року у складі добровольчих формувань у взаємодії із ЗСУ, МВС, ДПСУ, Нацполіцією, Нацгвардією, СБУ та іншими утвореними брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією РФ, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Хто належить до учасників війни:

Учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (стаття 8)».

Перелік всіх осіб, які належать до учасників війни, закріплений у статті 9 закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Цей перелік дуже об’ємний. Ось найпоширеніші катерогрії:

• особи, які в період Другої світової війни добровільно надавали матеріальну, фінансову чи іншу допомогу військовим частинам, госпіталям, партизанським загонам, підпільним групам, іншим формуванням та окремим військовослужбовцям у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників за умови незаперечного підтвердження цих фактів;
• особи, які після 9 вересня 1944 року були переселені на територію України з території інших країн;
• працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення АТО, перебуваючи в районах АТО у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення нацбезпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Чи існує альтернативна служба під час воєнного стану та хто має на неї право

Захист батьківщини є обов’язком кожного громадянина України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Особливо це актуально, коли РФ 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабну війну проти мирного українського народу.

Однак не всі знають, що у чинному законодавстві України існує поняття «альтернативна (невійськова) служба». Зокрема, у ст. 35 Конституції України визначено, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Таке право закріплене і ст. 4 Закону України «Про військову службу та військовий обов’язок», згідно з якою громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу».

Отож, альтернативною (невійськовою) службою визначається така діяльність, яку здійснюють замість проходження строкової військової служби і яка має на меті виконання обов’язку перед суспільством – так визначено у ст. 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу». Цим законом також передбачено, що таку службу проходять на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Строк альтернативної служби є більшим за строк строкової у 1,5 разу. Час перебування громадянина на альтернативній службі зараховується до його страхового стажу.

Підсумовуючи вищезазначене, на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення. Йдеться переважно про громадян, які входять в певні релігійні організації, статутом яких заборонено своїм прихожанам брати в руки зборю. Тому охочий проходити саме альтернативну (невійськову) службу, у разі необхідності, повинен подати документ, що підтверджує істинність цих переконань, наприклад, довідку від своєї релігійної громади з переліку зареєстрованих організацій, які забороняють використання зброї.

Чи актуальна ця тема нині, під час дії воєнного стану та активної фази війни?

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень. Починаючи з 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, разом з ним діють певні обмеження прав та свобод громадян України.

Альтернативна служба, а саме її застосування, є заміщенням проходження строкової військової служби в мирний час, заміна військової служби альтернативною (невійськовою) під час війни українським законодавством не передбачена.

Тому такого поняття, як альтернативна невійськова служба, під час дії воєнного стану існувати не може. В мирний час – інша справа, під час війни – усі захищають державу, народ, своє майбутнє.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Конституції України здійснення цього права (мається на увазі право сповідувати певну релігію і тому не брати до рук зброю, фактично перебувати на альтернативній службі) може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Також у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» альтернативна (невійськова) служба під час війни не визначена, так як існують ті обставини, коли має місце охорона громадського порядку, здоров’я, життя і моральності населення, захисту прав і свобод інших людей.

На практиці осіб, які все ж таки належать до певних релігійних громад і які не можуть брати до рук зброю, а тому будуть вкрай неефективними під час виконання бойових завдань, можуть мобілізовувати до війська на відносно «мирні» посади, такі як кухарі, водії, інженери. Тобто такі мобілізовані можуть іншим способом послужити державі та народу України, виконуючи інші суспільно-корисні роботи та завдання.