Якщо склад вимовляється з посиленою інтонацією, то на нього падає наголос. Такий склад зветься наголошеним, решта — ненаголошеними.
В українській мові наголос може падати на будь-який склад: на перший, другий, третій тощо. Це означає, що він є вільним: разом – наголошено перший склад, принести – третій. У межах одного слова наголос може змінюватися: голова – голови (він є рухомим).
Нерухомий і рухомий наголос Нерухомим (сталим) наголос вважається коли при зміні форми конкретного слова, його наголос падає на один і той самий склад: зеленіти, зеленію, зеленів, зеленіли, позеленів тощо. Якщо ж при зміні форми одного слова, наголос переміщується з одного складу на інший, він є рухомим.
Наголос — це вимова певного складу з більшою силою голосу. Склад, на який падає наголос, називають наголошеним, решта складів — ненаголошені. Приклад: У слові ле́-бідь наголошений перший склад, а другий — ненаголошений.
Слова чергови́й, листопа́д, правочи́н у сучасній українській літературній мові наголошуємо на останньому складі. Саме такий наголос зафіксованій в академічних словниках, граматиках, порадниках та довідниках.
Правильне наголос у слові академія. У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою Е — акадЕмія. акаде́мія. акаде́мія, -мії, -мією; -мії, …