Віола

Віола (Viola) має пряме відношення до роду сімейства фіалкові. Дані рослини можна зустріти по більшій частині в областях з помірним кліматом і в гірських районах Північної півкулі. Цей рід згідно різних джерел об’єднує 400-700 видів. Є віоли є ендеміками південно-американських Анд, існують ті, які виростають у тропічній частині Південної Африки, в субтропіках Бразилії, в Австралії, в Новій Зеландії і на Сандвічевих островах. Віолу в народі прозвали братиками. Популярною фіалка-віола стала ще багато століть тому. Так, приблизно 2,5 тис. років тому народи, що проживають на європейській території, використовували ці милі квіточки для прикраси вінків і гірлянд, а також приміщень під час свят. Першою вивели запашну фіалку, а потім — фіалку гірську. Перший раз про те, що ведуться роботи по селекції фіалки для отримання гібридів, згадувалося ще 1683 р. Жителі Європи дізналися про існування виду віола Віттрока в 19 ст. Цей вид був створений шляхом схрещування віоли алтайської, віоли жовтою, а також віоли триколірної. На сьогоднішній день садова віола входить в число найбільш популярних рослин у садівників. У нього є кілька сотень сортів і різновидів.

• 1 Особливості віоли
• 2 Вирощування з насіння віоли
  • 2.1 Висів на розсаду
  • 2.2 Розсада
  • 2.3 Пікіровка
  • 3.1 В який час висаджувати віолу
  • 3.2 Як висаджувати
  • 4.1 Захворювання і шкідники
  • 5.1 Збір насіння
  • 5.2 Зимівля
  • 6.1 Віола Віттрока (Viola wittrockiana)
  • 6.2 Віола рогата (Viola cornuta), або віола ампельна
  • 6.3 Віола запашна (Viola odorata)
  • 6.4 Віола мотыльковая, або клобучковая (Viola papilionacea, Viola cucullata)

  Особливості віоли

  Представники віоли можуть бути однорічниками, двулетниками і багаторічниками. Таке трав’яниста рослина, що у висоту досягає 15-30 сантиметрів. Система коренів мичкувата, головний стебло є прямостоячим. Листові пластини, що мають прилистки можуть бути перисто-розсіченими або простими. Вони ростуть чергово або входять до складу прикореневої розетки. Одиночні, пазушні квітки, що досягають в діаметрі 7 см, розташовуються на досить довгих квітконосах. Пелюстки, розташовані вгорі, у них з нігтиками, а внизу — мають більший розмір і мішковидний утвір (шпорцу), що розташовується біля основи. Форма і забарвлення квіток можуть дуже різними, наприклад: двох – або триколірні, однотонні, смугасті, плямисті, з 1 плямкою, з гладенькою або хвилястою краями пелюсток, махрові або прості і т. д. Цвітіння у даної рослини неймовірно сильна. В залежності від того, коли було посаджено рослина, цвітіння може спостерігатися з другої половини березня до кінця весняного періоду або з серпня до заморозків. Є гібриди, які цвітуть протягом усього літнього періоду або 2 рази за сезон. Плід представляє собою коробку, всередині якої знаходяться насіння. Їх висока схожість зберігається протягом пари років.

  Це морозостійка рослина, яка нормально себе почуває в тіні. Проте в затіненому місці цвітіння у нього менш рясне, при цьому самі квіточки стають менше. Найкраще підходить для посадки суглинистий, вологий грунт, насичена поживними речовинами. Якщо посадити такий квітка на сухому піщаному грунті, то в результаті цього квіточки так само стануть більш дрібними.

  Вирощування з насіння віоли

  Висів на розсаду

  Висів насіння можна провести безпосередньо у відкритий грунт. Однак найбільш популярний і надійний спосіб вирощування віоли — через розсаду. Якщо провести посів в останні дні лютого, то зацвітуть такі рослини вже в поточному році. Для посіву рекомендується придбати спеціальну землесуміш для фіалок, при цьому насіння треба занурити на 24 години в розчин цирконію або епіне. В субстраті зробіть борозенки і всипте в них попередньо висушені насіння. Присипати їх необхідно грунтом, яку попередньо перетирають між долонями. Далі проводиться полив, і ємність накривається плівкою або склом. Потім контейнер необхідно прибрати в досить прохолодне місце (близько 15 градусів).

  Розсада

  Перші сіянці здадуться вже через 7-10 діб. Як тільки це відбудеться, укриття треба буде видалити, а ємність перемістити до ще більш прохолодне місце (близько 10 градусів). Освітлення необхідно яскраве, але розсіяне, при цьому квіти треба захистити від прямих променів сонця. Розсаду необхідно своєчасно поливати і підгодовувати. При цьому підживлення проводять 1 раз в 2 тижні, використовуючи розчин комплексного мінерального добрива.

  Пікіровка

  Коли саме проводити пікіровку і скільки разів? На цей рахунок у садівників існує 2 різних думки. Так, одна частина садівників вважає, що пікірувати дані квіти необхідно кілька разів. При цьому перша пікіровка проводиться після появи 2 справжніх листочків, а друга — через 15-20 діб за схемою 6х6. А інша частина не менш досвідчених садівників вважають, що друга пікіровка даному рослині абсолютно не потрібна. Слід пам’ятати, що ця рослина на ділянку можна посадити вже квітучим, при цьому воно приживеться так само швидко і легко. Цвітіння рослини, вирощеного з насіння, спостерігається наприкінці весняного або початку літнього періоду.

  Пересаджування у відкритий грунт

  В який час висаджувати віолу

  Час висадки розсади у відкритий ґрунт безпосередньо залежить від клімату в конкретній області. Так, висадку проводять в квітні або в травні. Рекомендується для віоли вибрати добре освітлену ділянку. Краще всього, якщо грунт буде складатися з землі, не дуже дрібно товченого деревного вугілля і сухого пташиного посліду або гною (5:1:1). Також для рослини підходить наступна землесуміш: дернова земля, пісок, перегній і торф (2:1:2:2). Не можна проводити висадку в пониження, де ґрунтові води залягають дуже близько до поверхні ґрунту.

  Як висаджувати

  Висадка віоли не представляє нічого складного. Спочатку готують лунки, при цьому слід врахувати, що між кущиками має витримуватися відстань від 10 до 15 сантиметрів. Висаджені віоли присипають грунтом, який варто утрамбувати, а потім їх поливають. Багаторічні віоли треба пересаджувати на нове місце 1 раз на 3 роки, при цьому проводиться поділ кущика. Якщо цього не робити, то квіти сильно розростуться, і їх квіточки почнуть дрібніти. Якщо ви хочете розмножити якийсь рідкий або сорт, який вам сподобався, то це можна зробити живцюванням.

  Особливості догляду

  Система коренів у цієї квітки є поверхневою і знаходиться на глибині від 15 до 20 сантиметрів. У зв’язку з цим необхідно, щоб грунт весь час був злегка зволоженим і пухким. Полив здійснюється тільки тоді, коли спостерігається тривалий посушливий і жаркий період. Якщо ж влітку регулярно йдуть дощі, то поливати братки не потрібно. Ще необхідно своєчасно виривати бур’янисту траву і видаляти зів’ялі квіточки, щоб цвітіння залишалося пишним.

  Також дані прекрасні квіти необхідно регулярно удобрювати. Для цього 1 раз у 4 тижні проводиться підгодівля суперфосфатом або аміачною селітрою (на 1 м 2 береться від 25 до 30 грам речовини).

  Захворювання і шкідники

  Доглядати за віолою досить просто, і якщо ви будете строго дотримуватися правил і вчасно проводити всі необхідні процедури (полив, прополка, розпушування, підживлення), то ваші квіти будуть виглядати завжди неймовірно ефектно, а також вони не захворіють, і їх не потривожать шкідливі комахи. Найчастіше така рослина хворіє борошнистою росою. У зараженого примірника на поверхні листових пластин, бутончиків і стебел з’являється білуватий або сіруватий наліт. Захворіти віола може із-за того, що її весь час підгодовують добривом, що містить азот, а ще хвороба може спровокувати рясна роса в ранковий час у відносно посушливий літній період. Хворі кущики необхідно обробити кальцинованою содою, в яку потрібно додати фундазол, мило або мелену сірку. У тому випадку, якщо кущик не одужає, то через півмісяця обробку необхідно повторити.

  Також захворіти братки можуть чорною ніжкою або сірою гниллю. Причинами розвитку даних захворювань є: невідповідний температурний режим, порушення режиму вологості ґрунту або повітря. Постарайтеся усунути причину захворювання, інакше заразяться та інші кущики. Не забудьте викопати і знищити заражені рослини, при цьому потрібно полити ділянку, де вони росли, розчином фундазолу.

  В деяких випадках даний квітка може захворіти плямистістю. У зараженого кущика листові пластини починають всихати, при цьому сам квітка слабшає. Обов’язково викопайте заражені кущики. Досвідчені садівники рекомендують неодмінно спалити, щоб захворювання не змогло поширюватися далі. Залишилися здорові екземпляри слід піддати профілактичній обробці. Для цього їх 2 або 3 рази потрібно обприскати бордоською рідиною, при цьому проміжки між обробками повинні бути рівні 14 днів.

  Для цього квітки становить особливу небезпеку гусениця перламутровки фіалковою і конюшинової совки, які харчуються листочками даної рослини. Для того щоб позбутися від шкідників, рослини слід піддати обробці настоєм тютюну або хлорофосу.

  Віола після цвітіння

  Збір насіння

  Збором насіння слід займатися по закінченню цвітіння, а це приблизно припадає на серпень або вересень. Після того як квітка зів’яне, то на його місці з’являється невелика коробочка, всередині якої знаходяться насіння. Починати збирати насіння можна буде тільки після того, як коробочка розгорнеться догори. Витягнуті насіння необхідно розсипати на лист газети і досушити в кімнатних умовах. Потім їх забирають на полицю холодильника, де вони і будуть зберігатися. У тому випадку, якщо коробочки з насінням залишити на кущику, то відбудеться самосів. Сходи, як правило, бувають густими, а перші рослинки можуть здатися ще восени або навесні. Якщо ви не хочете ростити віолу через розсаду, то просто своєчасно проредите сходи, а також при необхідності їх можна розсадити.

  Зимівля

  Сучасні сорти віоли, які являють собою багаторічні рослини, що володіють високою морозостійкістю. Якщо їх засипати сухим листям або накрити ними, то вони спокійно перенесуть пониження температури повітря до мінус 30 градусів. Якщо ви вирощуєте однорічники, то після того як цвітіння закінчиться, їх треба утилізувати.

  Основні види і сорти віоли з фото і назвами

  Віола Віттрока (Viola wittrockiana)

  Найбільшою популярністю серед садівників користується саме даний вид, який ще іменується братки. Це багаторічна рослина культивується в якості двулетника. У висоту кущик може досягати від 20 до 30 сантиметрів. У нього є очереднорасположенные овальні листові пластини, по кромці яких розташовані тупі зубці. Квітки одиночні, порівняно великі (діаметр 4-10 сантиметрів). Вони можуть мати різне забарвлення і форму. Квітникарі поділяють рослини даного виду на кілька категорій: за терміном і якісності цвітіння, за величиною квіточок, за їх забарвленням, формою та рівнем морозостійкості. Якщо враховується величина квіточок, а також їх кількість на кущику в період цвітіння, то рослини поділяють на 2 групи: багатоквіткові (мультифлора) і крупноквіткові (грандифлора) сорти. Якщо ж враховується забарвлення рослини, то в цьому випадку сорти таких кольорів умовно поділяють на: двокольорові, одноколірні, а також плямисті. При цьому слід пам’ятати, що один і той же сорт може ставитися як плямистим, так і до двокольоровий.

  Одноколірні сорту

  1. Віола Біла. Висота розлогого куща 0,2 м, а його діаметр — близько 0,25 м. Листові пластини зелені. Білі квіточки, володіють невеликою жовтизною і пазеленню. Вони дуже запашні і розташовуються на довгих квітконосах. Цвітіння даного сорту спостерігається з другої половини квітня по перші дні серпня і до останніх днів вересня по жовтень. Прекрасно переносить зиму під укриттям.
  2. Блу Бій. Висота куща близько 0,25 м. Листові пластини сизуваті. Діаметр гофрованих блакитно-бузкових квіточок близько 6 сантиметрів. Пелюстки, розташовані зверху, відігнуті назад. А також біля основи всіх пелюсток є штришками темно-бузкового забарвлення. На одному кущику в один і той же час може бути розкрита до 19 квіточок. Цвітіння спостерігається з квітня по серпень і з вересня по жовтень. Під укриттям чудово переносить зимівлю.
  3. Руа де Негрі. Кущики компактні, у висоту досягають 0,23 м. На поверхні листочків є наліт сизого кольору. Квіточки мають п’ятисантиметровий діаметр. Оксамитові пелюстки мають округлу форму, по краю вони хвилясті, трохи відігнуті назад. Біля основи пелюстки, розташованого внизу, є вічко насичено-жовтого забарвлення. В один і той же час на кущику може розкритися до 14 квіточок. Цвітіння спостерігається в квітні–серпні, а також у вересні–жовтні. Якщо віолу укрити, то вона добре перенесе зиму.
  4. Віола червона. Прямостоячі пагони у висоту досягають 0,2 м. Червоні квіточки мають діаметр близько 7 сантиметрів, при цьому біля основи пелюсток мається глазок дуже темного забарвлення.

  Двокольорові сорту

  1. Юпітер. Компактний кущик, у висоту досягає 16 сантиметрів. Листові пластини темно-зелені. Діаметр квіточок близько 5 сантиметрів. Фіолетово-білі квітки мають округлу форму. Оксамитові пелюстки, розташовані знизу, пофарбовані в темно-фіолетовий колір, а ті, що знаходяться зверху, відігнуті назад, і біля основи вони білі. В один і той же час може розкритися до 20 квіточок. Зимоустойчив.
  2. Лорд Біконсфілд. Висота кущиків близько 25 сантиметрів. Листові пластини злегка сизуваті. Діаметр квіточок близько 5,5 сантиметрів. Пелюстки, розташовані знизу, темно-фіолетові з нерівною облямівкою по краю бузкового забарвлення. Верхні блакитно-білі пелюстки мають біля основи чорнильні мазки. В один і той же час на кущику може розкритися близько 30 квіточок. Сорт морозостійкий.
  3. Сент Кнуд. На компактних кущах, висота яких близько 0,2 м, знаходяться листові пластини зеленого забарвлення. Діаметр квіточок близько 5 сантиметрів. Сильно витягнуті вперед нижні пелюстки мають насичено-помаранчеве забарвлення, при цьому біля основи вони червоні. Пелюстки, розташовані зверху, мають блідий оранжево-жовтого забарвлення. В один і той же час на кущику може розкритися до 19 квіточок.

  Плямисті сорту

  1. Шалом Пурим. Це в кілька разів покращена форма сорти віола рококо. Квіточки у неї так само махрові, але пелюстки дуже сильно гофровані. Квіточки володіють великою величиною (на 1/3 більше стандарту). Продається в спеціальних магазинах якості суміші насіння різноманітних забарвлень. Ще відрізняється від материнського рослини тим, що краще росте на сонячному місці, а в невеликий півтіні, в цьому випадку пелюстки будуть найбільш гофрованими.
  2. Гібрид F1 Очі тигра. Цей абсолютно новий гібрид володіє дивовижним забарвленням. Квіточки невеликі, в діаметрі вони досягає всього 3 сантиметрів, на поверхні жовтих пелюсток є багато тоненьких штришків коричневого забарвлення. Ця рослина підходить для вирощування як у відкритому грунті, так і в горщику. Відмінність даного гібриду в тому, що він цвіте дуже рано і пишно, а його квіточки володіють приємним запахом.
  3. Гібрид F1 «Кассіс». Квітки, розташовані на компактному кущі, пофарбовані у фіолетовий колір і мають тоненьку облямівку по краю білого забарвлення. Цвітіння дуже пишне, відрізняється підвищеною зимоустойчивостью.

  Віола рогата (Viola cornuta), або віола ампельна

  Ще досить великою популярністю у садівників користується віола ампельна. Висота даного многолетника варіюється від 15 до 25 сантиметрів. Гіллясте кореневище є повзучим, воно розростається і формує килим. Перетин пагонів трикутні, довгасті листові пластини є крупно-зубчасті, в довжину вони досягають близько 6 сантиметрів. Прилистки є перисто-надрізаними. На кущі є величезна кількість квіточок, в поперечники вони сягають від 3 до 5 сантиметрів. Вони пофарбовані в різні відтінки фіолетового і лілового, у них є маленький жовтий вічко, а також шпорці рогообразной форми. Цвітіння спостерігається в травні–вересні. Володіє високою морозостійкістю, але на зимівлю рекомендується вкрити. Вирощувати віолу ампельну потрібно практично так само, як і віолу садову. Над отриманням нових сортів цього виду трудяться більше всього селекціонери з Англії:

  1. Аркрайт Рубі. Цей сорт є крупноквіткових. Забарвлення пелюсток насичено-червоний, є вічко жовтого кольору. На підставі пелюсток, розташованих внизу, є цятки темного забарвлення.
  2. Бальмонт Блу. Стебла біля кущика плетисті, а забарвлення квіточок блакитний. Рекомендується вирощувати як в балконних контейнерах, так і в підвісних кошиках.
  3. Перпл Дует. У квіток 2 пелюстки, що розташовуються зверху, мають бордовий колір, а 3 нижніх— темно-рожеві і мають біля основи дуже темні штришками.

  Віола запашна (Viola odorata)

  Також досить часто вирощують у садах. Це багаторічна рослина має товсте кореневище. Довжина листових пластин, що мають практично круглу форму, дорівнює 9 сантиметрам, а ширина — 8 сантиметрам. Вони зібрані в розетку. Великі запашні квіточки пофарбовані в різні відтінки фіолетового. Цвітіння спостерігається в травні і триває 20 днів. Буває повторне цвітіння в осінній час. Сорти:

  1. Розіна. Квіточка зовні схожий з птахом летить. Запашні рожеві квітки ближче до основи мають більш темне забарвлення. Пелюстки, що розташовуються зверху, відігнуті, а збоку — трохи витягнуті вперед.
  2. Шарлотт. Забарвлення великих квіточок темно-фіолетовий.
  3. Цар. Є ароматні лілові квіточки.

  Віола мотыльковая, або клобучковая (Viola papilionacea, Viola cucullata)

  Висота кущика від 15 до 20 сантиметрів. Листові пластини мають зазубрену кромку і ниркоподібну або серцеподібну форму. Великі поодинокі квіточки пофарбовані у фіолетовий. Пелюстка, розташований зверху, білий з смугою фіолетового забарвлення, центр у них зеленувато-жовтий практично білий. Цвітіння спостерігається в квітні–червні. Сорти:

  1. Фреклз. Білі пелюстки мають безліч цяточок фіолетового забарвлення, якщо навесні прохолодно, то вони стають більшими. Цвітіння спостерігається навесні і закінчується на початку літнього періоду. Відрізняється невибагливістю.
  2. Ройал Роуб. Мініатюрний сорт. Квіточки ароматні, пелюстки у них відігнуті назад, на підставі розташовуються штришками чорного або жовтого кольору. Забарвлення пелюсток варіюється від пурпурного до фіолетово-блакитного кольору.
  3. Ред Джайент. Великі квітки фіолетово-червоного забарвлення, розташовані на довгих квітконосах. Цвіте дуже довго.

  Також підходять для культивування в саду віоли: граціозна, гірська, жовта, болотна, алтайська, волосиста, лабрадорская, одноцветковие, строката, піщана, сомхетская, собача, сестринська, стоповидная, дивовижна, холмове і віола Селькірка. На даний момент їх використовують практично лише одні селекціонери у своїй роботі.

  Виола

  Виола (Viola) имеет прямое отношение к роду семейства фиалковые. Данные растения можно повстречать по большей части в областях с умеренным климатом и в горных районах Северного полушария. Этот род согласно различным источникам объединяет 400–700 видов. Есть виолы являющиеся эндемиками южно-американских Анд, существуют те, которые произрастают в тропической части Южной Африки, в субтропиках Бразилии, в Австралии, в Новой Зеландии и на Сандвичевых островах. Виолу в народе прозвали анютиными глазками. Популярной фиалка-виола стала еще много столетий назад. Так, примерно 2,5 тыс. лет назад народы, проживающие на европейской территории, использовали эти милые цветочки для украшения венков и гирлянд, а также помещений во время праздников. Первой вывели фиалку душистую, а затем — фиалку горную. Первый раз о том, что ведутся работы по селекции фиалки для получения гибридов, упоминалось еще 1683 г. Жители Европы узнали о существовании вида виола Виттрока в 19 в. Этот вид был создан путем скрещивания виолы алтайской, виолы желтой, а также виолы трехцветной. На сегодняшний день садовая виола входит в число наиболее популярных растений у садоводов. У него имеется несколько сотен сортов и разновидностей.

  Особенности виолы

  Представители виолы могут быть однолетниками, двулетниками и многолетниками. Такое травянистое растение в высоту достигает 15–30 сантиметров. Система корней мочковатая, главный стебель является прямостоячим. Листовые пластины, имеющие прилистники, могут быть перисто-рассеченными либо простыми. Они растут очередно либо входят в состав прикорневой розетки. Одиночные пазушные цветочки, достигающие в диаметре 7 сантиметров, располагаются на достаточно длинных цветоносах. Лепестки, расположенные вверху, у них с ноготками, а внизу — имеют больший размер и мешковидное образование (шпорцу), располагающуюся у основания. Форма цветков и окрас могут очень разными, например: двух- либо трехцветные, однотонные, полосатые, пятнистые, с 1 пятнышком, с ровной либо волнистой кромкой лепестков, махровые или простые и т. д. Цветение у данного растения невероятно обильное. В зависимости от того, когда было посажено растение, цветение может наблюдаться со второй половины марта по конец весеннего периода либо с августа до самых заморозков. Имеются гибриды, которые цветут на протяжении всего летнего периода либо 2 раза за сезон. Плод представляет собой коробочку, внутри которой находятся семена. Их высокая всхожесть сохраняется на протяжении пары лет.

  Это морозоустойчивое растение, которое нормально себя чувствует в тени. Однако в затененном месте цветение у него менее обильное, при этом сами цветочки становятся меньше. Лучше всего для посадки подходит суглинистая, влажная почва, насыщенная питательными веществами. Если посадить такой цветок на сухом песчаном грунте, то в результате этого цветочки так же станут более мелкими.

  Выращивание виолы из семян

  Высев на рассаду

  Высев семян можно произвести непосредственно в открытую почву. Однако наиболее популярный и надежный способ выращивания виолы — через рассаду. Если произвести посев в последние дни февраля, то зацветут такие растения уже в текущем году. Для посева рекомендуется приобрести специальную землесмесь для фиалок, при этом семена надо погрузить на 24 часа в раствор циркона либо эпина. В субстрате сделайте бороздки и всыпьте в них предварительно высушенные семена. Присыпать их необходимо почвой, которую предварительно перетирают меж ладонями. Далее производится полив, и емкость накрывается пленкой либо стеклом. Затем контейнер необходимо убрать в достаточно прохладное место (около 15 градусов).

  Рассада

  Первые сеянцы покажутся уже спустя 7–10 суток. Как только это произойдет, укрытие надо будет удалить, а емкость переместить в еще более прохладное место (около 10 градусов). Освещение необходимо яркое, но рассеянное, при этом цветы надо защитить от прямых лучей солнца. Рассаду необходимо своевременно поливать и подкармливать. При этом подкормку производят 1 раз в 2 недели, используя раствор комплексного минерального удобрения.

  Пикировка

  Когда именно производить пикировку и сколько раз? На этот счет у садоводов существует 2 разных мнения. Так, одна часть садоводов полагает, что пикировать данные цветы необходимо пару раз. При этом первая пикировка производится после появления 2 настоящих листочков, а вторая — спустя 15–20 суток по схеме 6х6. А другая часть не менее опытных садоводов полагают, что вторая пикировка данному растению совершенно не нужна. Следует помнить, что данное растение на участок можно посадить уже цветущим, при этом оно приживется так же быстро и легко. Цветение растения, выращенного из семян, наблюдается в конце весеннего либо начале летнего периода.

  Пересадка в открытый грунт

  В какое время высаживать виолу

  Время высадки рассады в открытую почву напрямую зависит от климата в конкретной области. Так, высадку проводят в апреле либо в мае. Рекомендуется для виолы выбрать хорошо освещенный участок. Лучше всего, если грунт будет состоять из земли, не очень мелко толченного древесного угля и сухого птичьего помета либо перегноя (5:1:1). Также для растения подходит следующая землесмесь: дерновая земля, песок, перегной и торф (2:1:2:2). Нельзя высадку производить в низину, где грунтовые воды залегают очень близко к поверхности почвы.

  Как высаживать

  Высадка виолы не представляет ничего сложного. Сначала подготавливают лунки, при этом следует учесть, что меж кустиками должно выдерживаться расстояние от 10 до 15 сантиметров. Высаженные виолы присыпают грунтом, который следует утрамбовать, а затем их поливают. Многолетние виолы надо пересаживать на новое место 1 раз в 3 года, при этом производится деление кустика. Если этого не делать, то цветы сильно разрастутся, и их цветочки начнут мельчать. Если вы хотите размножить какой-то редкий либо понравившийся вам сорт, то это можно сделать черенкованием.

  Особенности ухода

  Система корней у данного цветка является поверхностной и находится на глубине от 15 до 20 сантиметров. В связи с этим необходимо, чтобы грунт все время был слегка увлажненным и рыхлым. Полив осуществляется только тогда, когда наблюдается продолжительный засушливый и жаркий период. Если же летом регулярно идут дожди, то поливать анютины глазки не нужно. Еще необходимо своевременно вырывать сорную траву и удалять увядшие цветочки, чтобы цветение оставалось пышным.

  Также данные прекрасные цветы необходимо регулярно удобрять. Для этого 1 раз в 4 недели производится подкормка суперфосфатом либо аммиачной селитрой (на 1 м 2 берется от 25 до 30 грамм вещества).

  Заболевания и вредители

  Ухаживать за виолой достаточно просто, и если вы будете строго придерживаться правил и вовремя производить все необходимые процедуры (полив, прополка, рыхление, подкормка), то ваши цветы будут выглядеть всегда невероятно эффектно, а также они не заболеют, и их не потревожат вредные насекомые. Зачастую такое растение болеет мучнистой росой. У зараженного экземпляра на поверхности листовых пластин, бутончиков и стеблей появляется белесый либо сероватый налет. Заболеть виола может из-за того, что ее все время подкармливают удобрением, содержащим азот, а еще болезнь может спровоцировать обильная роса в утреннее время в относительно засушливый летний период. Заболевшие кустики необходимо обработать кальцинированной содой, в которую нужно добавить фундазол, мыло либо молотую серу. В том случае, если кустик не выздоровеет, то спустя полмесяца обработку необходимо повторить.

  Также заболеть анютины глазки могут черной ножкой либо серой гнилью. Причинами развития данных заболеваний являются: неподходящий температурный режим, нарушения режима влажности грунта либо воздуха. Постарайтесь устранить причину заболевания, иначе заразятся и остальные кустики. Не забудьте выкопать и уничтожить зараженные растения, при этом нужно полить участок, где они росли, раствором фундазола.

  В некоторых случаях данный цветок может заболеть пятнистостью. У зараженного кустика листовые пластины начинают усыхать, при этом сам цветок ослабевает. Обязательно выкопайте зараженные кустики. Их опытные садоводы рекомендуют непременно сжечь, чтобы заболевание не смогло распространяться дальше. Оставшиеся здоровые экземпляры следует подвергнуть профилактической обработке. Для этого их 2 либо 3 раза нужно опрыскать бордоской жидкостью, при этом промежутки между обработками должны быть равны 14 дням.

  Для данного цветка представляет особую опасность гусеницы перламутровки фиалковой и клеверной совки, которые питаются листочками данного растения. Для того чтобы избавиться от вредителей, растения следует подвергнуть обработке настоем табака либо хлорофоса.

  Виола после цветения

  Сбор семян

  Сбором семян следует заниматься по окончанию цветения, а это время примерно приходится на август либо сентябрь. После того как цветочек увянет, то на его месте появляется небольшая коробочка, внутри которой находятся семена. Начинать собирать семена можно будет только после того, как коробочка развернется кверху. Извлеченные семена необходимо рассыпать на лист газеты и досушить в комнатных условиях. Затем их убирают на полку холодильника, где они и будут храниться. В том случае, если коробочки с семенами оставить на кустике, то произойдет самосев. Всходы, как правило, бывают густыми, а первые растеньица могут показаться еще в осеннее время либо весной. Если вы не хотите растить виолу через рассаду, то просто своевременно проредите всходы, а также при необходимости их можно рассадить.

  Зимовка

  Современные сорта виолы, которые представляют собой многолетние растения, обладают высокой морозоустойчивостью. Если их засыпать сухими листьями либо накрыть лапником, то они спокойно перенесут понижение температуры воздуха до минус 30 градусов. Если вы выращиваете однолетники, то после того как цветение закончится, их нужно утилизировать.

  Основные виды и сорта виолы с фото и названиями

  Виола Виттрока (Viola wittrockiana)

  Наибольшей популярностью среди садоводов пользуется именно данный вид, который еще именуется анютины глазки. Данное многолетнее растение культивируется в качестве двулетника. В высоту кустик может достигать от 20 до 30 сантиметров. У него имеются очереднорасположенные овальные листовые пластины, по кромке которых расположены тупые зубцы. Цветочки одиночные, сравнительно большие (диаметр 4–10 сантиметров). Они могут иметь различный окрас и форму. Цветоводы разделяют растения данного вида на несколько категорий: по сроку и качественности цветения, по величине цветочков, по их расцветке, форме и уровню морозоустойчивости. Если учитывается величина цветочков, а также их количество на кустике в период цветения, то растения разделяют на 2 группы: многоцветковые (мультифлора) и крупноцветковые (грандифлора) сорта. Если же учитывается окрас растения, то в этом случае сорта таких цветов условно разделяют на: двуцветные, одноцветные, а также пятнистые. При этом следует помнить, что один и тот же сорт может относиться как пятнистым, так и к двуцветным.

  Одноцветные сорта

  1. Виола Белая. Высота раскидистого кустика 0,2 м, а его диаметр — около 0,25 м. Листовые пластины зеленые. Цветочки белые, обладают небольшой желтизной и прозеленью. Они очень душистые и располагаются на длинных цветоносах. Цветение данного сорта наблюдается со второй половины апреля по первые дни августа и с последних дней сентября по октябрь. Прекрасно переносит зиму под укрытием.
  2. Блу Бой. Высота куста около 0,25 м. Листовые пластины сизоватые. Диаметр гофрированных голубовато-сиреневых цветочков около 6 сантиметров. Лепестки, расположенные сверху, отогнуты назад. А также у основания всех лепестков имеются штришки темно-сиреневого окраса. На одном кустике в одно и то же время может быть раскрыто до 19 цветочков. Цветение наблюдается с апреля по август и с сентября по октябрь. Под укрытием прекрасно переносит зимовку.
  3. Руа де Негри. Кустики компактные, в высоту они достигают 0,23 м. На поверхности листочков имеется налет сизого цвета. Цветочки имеют пятисантиметровый диаметр. Бархатные лепестки имеют округлую форму, по кромке они волнистые, немного отогнуты назад. У основания лепестка, расположенного внизу, есть глазок насыщенно-желтого окраса. В одно и то же время на кустике может раскрыться до 14 цветочков. Цветение наблюдается в апреле–августе, а также в сентябре–октябре. Если виолу укрыть, то она хорошо перенесет зиму.
  4. Виола красная. Прямостоячие побеги в высоту достигают 0,2 м. Красные цветочки имеют диаметр около 7 сантиметров, при этом у основания лепестков имеется глазок очень темного окраса.

  Двуцветные сорта

  1. Юпитер. Компактный кустик, в высоту достигающий 16 сантиметров. Листовые пластины темно-зеленые. Диаметр цветочков около 5 сантиметров. Фиолетово-белые цветки обладают округлой формой. Бархатистые лепестки, расположенные снизу, окрашены в темно-фиолетовый цвет, а те, что находятся сверху, отогнуты назад, и у основания они белые. В одно и то же время может раскрыться до 20 цветочков. Зимоустойчив.
  2. Лорд Биконсфилд. Высота кустиков около 25 сантиметров. Листовые пластины слегка сизые. Диаметр цветочков около 5,5 сантиметров. Лепестки, расположенные снизу, темно-фиолетовые с неровной каймой по кромке сиреневого окраса. Верхние голубовато-белые лепестки имеют у основания чернильные мазки. В одно и то же время на кустике может раскрыться около 30 цветочков. Сорт морозоустойчив.
  3. Сент Кнуд. На компактных кустах, высота которых около 0,2 м, находятся листовые пластины зеленого окраса. Диаметр цветочков около 5 сантиметров. Сильно выдающиеся вперед нижние лепестки имеют насыщенно-оранжевый окрас, при этом у основания они красные. Лепестки, расположенные сверху, имеют бледный оранжево-желтый окрас. В одно и то же время на кустике может раскрыться до 19 цветочков.

  Пятнистые сорта

  1. Шалом Пурим. Это в несколько раз улучшенная форма сорта виола рококо. Цветочки у нее так же махровые, но лепестки очень сильно гофрированы. Цветочки обладают большой величиной (на 1/3 больше стандарта). Продается в специальных магазинах в качестве смеси семян разнообразных расцветок. Еще отличается от материнского растения тем, что лучше растет не на солнечном месте, а в небольшой полутени, в этом случае лепестки будут наиболее гофрированными.
  2. Гибрид F1 Глаза тигра. Этот совершенно новый гибрид обладает удивительным окрасом. Цветочки небольшие, в диаметре они достигает всего 3 сантиметров, на поверхности желтых лепестков имеется много тоненьких штришков коричневого окраса. Данное растение подходит для выращивания как в открытом грунте, так и в горшке. Отличие данного гибрида в том, что он цветет очень рано и пышно, а его цветочки обладают приятным запахом.
  3. Гибрид F1 «Кассис». Цветки, располагающиеся на компактном кустике, окрашены в фиолетовый цвет и имеют тоненькую кайму по краю белого окраса. Цветение очень пышное, отличается повышенной зимоустойчивостью.

  Виола рогатая (Viola cornuta), или виола ампельная

  Еще достаточно большой популярностью у садоводов пользуется виола ампельная. Высота данного многолетника варьируется от 15 до 25 сантиметров. Ветвистое корневище является ползучим, оно разрастается и формирует ковер. Сечение побегов треугольные, продолговатые листовые пластины являются крупно-зубчатыми, в длину они достигают около 6 сантиметров. Прилистники являются перисто-надрезанными. На кусте имеется огромное количество цветочков, в поперечники они достигают от 3 до 5 сантиметров. Они окрашены в различные оттенки фиолетового и лилового, у них есть маленький желтый глазок, а также шпорцы рогообразной формы. Цветение наблюдается в мае–сентябре. Обладает высокой морозоустойчивостью, но на зимовку рекомендуется укрыть. Выращивать виолу ампельную нужно практически так же, как и виолу садовую. Над получением новых сортов данного вида трудятся более всего селекционеры из Англии:

  1. Аркрайт Руби. Этот сорт является крупноцветковым. Окрас лепестков насыщенно-красный, есть глазок желтого цвета. На основании лепестков, располагающихся внизу, есть пятнышки темного окраса.
  2. Бальмонт Блу. Стебли у кустика плетистые, а окрас цветочков голубой. Рекомендуется выращивать как в балконных контейнерах, так и в подвесных корзинах.
  3. Перпл Дуэт. У цветков 2 лепестка, располагающиеся сверху, имеют бордовый окрас, а 3 нижних— темно-розовые и имеют у основания очень темные штришки.

  Виола душистая (Viola odorata)

  Также достаточно часто выращивают в садах. Это многолетнее растение имеет толстое корневище. Длина листовых пластин, имеющих практически круглую форму, равна 9 сантиметрам, а ширина — 8 сантиметрам. Они собраны в розетку. Большие ароматные цветочки окрашены в различные оттенки фиолетового. Цветение наблюдается в мае и длится 20 дней. Бывает повторное цветение в осеннее время. Сорта:

  1. Розина. Цветочек внешне схож с летящей птицей. Душистые розовые цветки ближе к основанию имеют более темный окрас. Лепестки, располагающиеся сверху, отогнуты, а сбоку — немного вытянуты вперед.
  2. Шарлотт. Окрас больших цветочков темно-фиолетовый.
  3. Царь. Имеются ароматные лиловые цветочки.

  Виола мотыльковая, или клобучковая (Viola papilionacea, Viola cucullata)

  Высота кустика от 15 до 20 сантиметров. Листовые пластины имеют зазубренную кромку и почковидную либо сердцевидную форму. Большие одиночные цветочки окрашены в фиолетовый. Лепесток, расположенный сверху, белый с полосой фиолетового окраса, центр у них зеленовато-желтый практически белый. Цветение наблюдается в апреле–июне. Сорта:

  1. Фреклз. Белые лепестки имеют множество крапинок фиолетового окраса, если весной прохладно, то они становятся более крупными. Цветение наблюдается весной и заканчивается в начале летнего периода. Отличается неприхотливостью.
  2. Ройал Роуб. Миниатюрный сорт. Цветочки ароматные, лепестки у них отогнуты назад, в основании располагаются штришки черного либо желтого цвета. Окрас лепестков варьируется от пурпурного до фиолетово-голубого цвета.
  3. Рэд Джайент. Большие цветочки фиолетово-красного окраса, расположены на длинных цветоносах. Цветет очень долго.

  Также подходят для культивирования в саду виолы: грациозная, горная, желтая, болотная, алтайская, волосистая, лабрадорская, одноцветковая, пестрая, песчаная, сомхетская, собачья, сестринская, стоповидная, удивительная, холмовая и виола Селькирка. На данный момент их используют практически лишь одни селекционеры в своей работе.