Соняшник: врахувати все і не наробити помилок

Цьогорічний сезон для соняшника тільки починається, а на нього вже «навалилась» ціла низка проблем. То надмірні опади в багатьох регіонах утворили ґрунтову кірку та завадили вчасним гербіцидним обробкам, то чортополохівку принесло оте, що є в її назві. А потім стало парко й тут як тут — хвороби. З усіма цими проблемами загалом можна справлятися. Звісно, якщо зробити все правильно.

Декілька порад та нагадувань про ризики — від фахівців компанії «Франдеса Україна».

Не пропустити хвилі бур’янів

На ранніх посівах в місцях, де пройшло багато дощів, наявність великої кількості вологи спровокувала появу другої та третьої «хвилі» бур’янів. Через надмірні опади ґрунтові гербіциди промились і з часом відбувся розпад діючих речовин, їхньої дії виявилось недостатньо, щоб стримати нові сходи бур’янів. Тому на посівах необхідно провести боротьбу з ними післясходовими гербіцидами.

Для класичного соняшнику по сходах є проблемним знищення дводольних бур’янів, тоді як злакові — і однорічні, і багаторічні — прибираються грамініцидами (Скат , Химера ). Тож на полях, забур’янених дводольними, доцільно проводити міжрядний обробіток.

За словами Сергія Гутовського, представника компанії Франдеса в Київській, Житомирській та Вінницькій областях, той же Скат дає можливість уникнути негативного впливу на культуру, якщо через якісь причини пропустили належний термін внесення. Адже більшість грамініцидів слід застосовувати до фази зірочки. А так як Скат має м’яку дію, то і період його застосування більш широкий.

На гібридах, стійких до імідазолінонів (ІМІ), гербіцидні обробки проводять препаратами з діючими речовинами імазамокс і імазапір. У портфоліо ТОВ «Франдеса» є два препарати — Сотейра (імазамокс+імазапір) та Родимич (імазамокс), які мають тривалий період захисної дії та знищують широкий спектр бур’янів. Застосовувати препарати рекомендується в фази 4-6 справжніх листків у соняшника, хоча часто проводять обробки і в фазу 8 листків- при цьому ознак фітотоксичності не проявлялось. Головне — врахувати фазу розвитку об’єкту — бур’яну, який необхідно знищити. Особливо це потрібно враховувати при забур’яненості лободою білою, рослини якої після появи 2-3 листка стають стійкішими до дії гербіцидів завдяки восковому нальоту, який покриває рослину. При високих температурах такий наліт потовщується, робочий розчин не прилипає, скочується по листку і гербіцид може навіть не проникнути в рослину.

Особливістю дії імідазолінонів, а відповідно і препаратів Сотейра та Родимич є те, що вони впливають на процеси фотосинтезу і бур’яни довгий час можуть залишатися зеленими, а хлороз листя на них проявляється значно пізніше. Перерослі бур’яни можуть повністю не загинути, але вони пригнічуються, більше не ростуть і не є конкурентами для рослин культури. Додатковим бонусом гербіцидів Сотейра та Родимич є контроль вовчка соняшникового, поширеного в південних та східних областях України. Зважаючи на різний період розпаду діючих речовин, використання Родимича рекомендується в зонах нестійкого та недостатнього зволоження, а Сотейри — у зонах стійкого зволоження.

Температура при внесенні: не менше і не більше — має бути оптимальна

Однозначно, що при внесенні пестицидів слід враховувати температуру повітря. Оптимальною вважається температура +15— 25 ◦ С, тому влітку краще обробляти посіви після заходу сонця при зниженні температури повітря до +25 ◦ С — буде витримано температурний режим, рослини соняшнику менше травмуватимуться завдяки зниженому тургору, і в той же час завдяки цьому ж, на листки краще прилипатиме робочий розчин.

З другого боку, препарати можуть не спрацьовувати і за нижчої температури. Як згадує Олександр Куйбіда, представник компанії Франдеса у Кіровоградській і Черкаській областях, в одному з господарств довелося вдруге обробляти посіви гербіцидом з іншою діючою речовиною після того, як перше обприскування провели за температури менше 10 ◦ С. Та ще й зробили неправильний розчин — не за інструкцією, додавши замість 253 літрів води лише 200 л, тож не було належного покриття розчином. Ці фактори поєднались і результат виявився негативним.

Причому такі ситуації непоодинокі. Ігор Шапаренко, представник компанії Франдеса в Миколаївській та Одеській областях, зазначає, що аналогічний випадок стався цьогоріч в одному з господарств Миколаївської області.

«Соняшник сіяли 11 квітня, а ґрунтовий гербіцид вносили за кілька днів. І начебто температура в цей час була не критично низька — +14-15 0С, однак за кілька днів пішли дощі, ще й заморозки почалися. В таких умовах препарат не працював на повну силу. Господарство пред’явило претензії, однак, коли розібралися з погодними умовами, а потім ще й з’ясувалось, що не дотрималися пропорцій у приготуванні розчину, то господарі таки визнали свої помилки», — згадує пан Ігор.

Отже, начебто й дивно знову нагадувати про це, але перше правило роботи з ЗЗР — «Почни з інструкції!»

Іще про гербіцидний захист

Олександр Куйбіда, наголошуючи на незамінності застосування ґрунтових гербіцидів, особливо на класичному соняшнику, нагадує при цьому, що їх ефективність залежить не лише від діючої речовини, а й від низки факторів, які мають враховувати аграрії.

1) Слід пам’ятати, що для правильного «створення екрану» перед застосуванням ґрунтового гербіциду поверхня поля має бути вирівнена та дрібно-грудкувата. Обов’язковою складовою для «формування екрану» є наявність вологи в ґрунті, тому для підвищення ефективності препарат бажано заробити в ґрунт (за посушливих умов — обов’язково).

2) Щоб поліпшити дію препарату Екстракорн при ґрунтовому внесенні проти однорічних злакових та дводольних бур’янів, його рекомендується вносити під передпосівну культивацію чи під Європак. Але не глибше, ніж на 5 см. Не забуваємо також про великий вилив робочого розчину на гектар — 300–350 л/га. А в разі наявності грудки, пожнивних решток, забур’яненості, вилив робочого розчину зазвичай збільшують на 50 л.

3) Норми витрати ґрунтових препаратів залежать від забур’яненості та вмісту гумусу в ґрунті. Вищі та максимальні норми використовуються на важких за механічним складом ґрунтах, з великим вмістом гумусу, а також при загрозі високого ступеня забур’яненості.

А Олексій Кулага, представник компанії «Франдеса» в Полтавській області, додає, що в разі наявності значної забур’яненості, скажімо, лободою, бажане також застосування і прилипачів. Вони допоможуть діючим речовинам гербіциду краще проникати в рослин бур’яну крізь восковий наліт на листі та стеблах.

Сумісність діючих речовин — подвійний удар

Фахівці Франдеси констатують, що погодні умови цього сезону виявилися сприятливими для хвороб соняшнику.

Так на кінець травня- початок липня на багатьох полях в Київській та Житомирській областях посіви соняшнику були вражені несправжньою борошнистою росою. Особливо ті, що посіяні в ранні терміни. Цьому сприяли тепло і волога, яких було достатньо на той час в регіоні. Слід зазначити, що Франдеса має універсальний системно-контактний фунгіцид із захисною та лікувальними діями — Карбеназол . До його складу входять карбендазим та ципроконазол, які діють на широкий спектр патогенів, в тому числі збудників хвороб соняшнику — несправжньої борошнистої роси, білої та сірої гнилі, альтернаріозу, фомозу, фомопсису, іржі.

При цьому Карбеназол сумісний з більшістю інсектицидів, регуляторів росту та фунгіцидів. Обробка посівів робочою сумішшю фунгіциду Карбеназол з інсектицидом Велес , який містить дві діючі речовини — неонікотиноїд тіаклоприд та піретроїд дельтаметрин, актуальна якраз на тих посівах, де наявність гусені чортополохівки (Vanessa cardui) перевищує економічний поріг шкодочинності, тобто понад 1-2 гусениці на 1 м 2 .

Потрібно враховувати ще й те, що чортополохівка може дати друге покоління, яке буде активно поїдати посіви в липні, і навіть третє, гусінь якого буде шкодити в кінці серпня — вересні. Тому краще знищити перше покоління, аніж сприяти розмноженню цього шкідника та мати надалі проблеми з другим поколінням, адже гусінь чортополохівки поїдає й інші культури.

«Дурні» помилки — непрофесіоналізм чи халатність?

Іноді ситуації викликають здивування. Як то кажуть — не знаєш, чи сміятися, чи плакати.

Як згадує Сергій Гутовський, в одному з господарств для гербіцидної обробки застосували препарати з імазамоксом й імазапіром.

«Мало того, що внесли препарати пізно, коли соняшник був у такій фазі, що його листки закривали бур’яни, зокрема й лободу, тож на них практично нічого не потрапило. Та ще й соняшник весь попалений вийшов. Обурено питають — чому? Почали розбиратись. Виявилось, що тут посіяно класичний, а не ІМІ-соняшник. При сівбі просто переплутали мішки з насінням…», — розповів пан Сергій.

Як зазначає Ігор Шапаренко, такі ситуації (що закономірно) найчастіше трапляються в невеликих підприємствах. Де навіть немає окремої посади фахового агронома. Тож йому, як представнику-консультанту компанії, не раз випадало, по суті, рятувати посіви. Він згадує випадок, коли під час одного з візитів до клієнтів господарі похвалились, мовляв, у нас все добре, соняшник зійшов добре, розвивається гарно, лиш подекуди «відпадає». Поїхали на поле, пан Ігор уважно пооглядав рослини, а там — совка. Господарі навіть не знали, що цей шкідник «орудує» вночі, і якщо вчасно не виявити його, то за цей час може охопити від 1 до 5 га.

Фахівці компанії «Франдеса» сподіваються, що з їхніми порадами і малим, і великим виробникам вдасться уникнути негараздів у вирощуванні соняшнику й отримувати кращі результати по цій високомаржинальній культурі. Й особливо обійтись без «дурних» помилок.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Чим корисна сонечко

У різних країнах цього жучка називають по-різному, але його ім’я завжди просить глибоке пошану народу до маленькому комаху. В Англії його називають «леді-жук», в Україні – «сонечко», а в України і, до речі, у Франції теж – «сонечко». Чому корівка? Напевно, тому, що жучок, коли лякається, виділяє із суглобів лапок гемолімфу, білувату речовину, схожу на вигляд (але не на смак!) на молоко. А божою її називають через ту величезну користь, яку вона приносить нашим садам, виноградникам і городам. А ви ніколи не замислювалися, чим харчуються сонечка?

Ось вона неквапливо повзе по травинці: червона, ніби половинка лакованого м’ячика, з сімома чорними крапками на крильцях… Стоп! Насправді, сонечок по всьому світу налічується близько чотирьох з половиною тисяч видів. І вони бувають не лише червоні семиточкові, а й жовті, білі, чорні, оранжеві. Вони зустрічаються на всіх континентах, там, де є хоч якась рослинність. Є лучна і польова сонечка, та, яка мешкає на деревах, і навіть та, що любить жити на водних рослинах. Але гастрономічні уподобання у всього величезного царства «сонят» майже однакові – це м’які комахи.

Є, звичайно, шкідливі «сонячки», та й звичайне сонечко в спекотний літній день не проти вгамувати спрагу, пожувавши соковитий лист. Однак така шкода незрівнянна з користю, яку жучок приносить фермерам. Щоб простежити, чим харчується сонечко, потрібно озброїтися лупою. Важко повірити, що цей милий жучок – страшний і ненажерливий хижак, адже у нього і швидкість пересування невелика, і знарядь захоплення, як, наприклад, у богомолів, немає. Але «сонячку» цього й не потрібно, тому що його видобуток ще повільніший і цілком беззахисний.

Чим харчуються сонечка? Основний їх раціон – попелиця та її личинки. Не гидує «сонечко» і червцем, білокрилкою, павутинним кліщем, дрібними гусеницями, щитівкою, рослиноїдними клопами та личинками колорадських жуків. При цьому комаха виявляє неабиякий апетит: за день один жучок поїдає 150-200 дорослих попелиць або 300-400 личинок. Цей невтомний хижак може навіть зариватися в землю, щоб дістатися до попелиці, що паразитує на корінні. За цю якість – ненажерливість та вміння шукати видобуток – його й люблять досвідчені фермери. Раніше селяни, що живуть у передгір’ях, вирушали в кінці зими в гори на пошуки зимових сонечок, збирали їх у мішки, а коли пригріє сонце, випускали на свої угіддя. У роки радянської влади жучків «розпорошували» над колгоспними полями та виноградниками, скидаючи їх із літаків-кукурудників. На жаль, зараз ця практика забута, і ведеться боротьба зі шкідниками за допомогою хімікатів чи ГМО.

Чим харчуються сонечка взимку? Ця комаха з першими нічними заморозками починає міграцію в гори. Там воно заповзає в тріщини та розколині скель. На місця зимівлі їх злітається така кількість, що вони покривають каміння червоним візерунком. Іноді в одному місці накопичується до кількох мільйонів особин. В тісноті, та не в образі: чим більше жучків наб’ється на крихітну щілину, тим більше шансів пережити люті гірські морози. Як тільки велике сонце починає пригрівати каміння, маленькі «сонячки» прокидаються від зимової сплячки і вилітають назовні. Трохи від’ївшись на молодій траві, жучки відкладають яйця недалеко від великої колонії попелиць, щоб забезпечити потомство, що ледь вилупилося, їжею. Кількість яєць залежить від харчування мами. У кладці буває від двохсот до чотирьохсот яєць.

Через 5-8 днів із них з’являються маленькі личинки. Чим харчуються сонечка у своєму дитинстві, яке триває близько двадцяти днів? Спочатку сусідніми яйцями, з яких ще ніхто не вилупився, щоб запастись поживними речовинами до того моменту, поки личинка не знайде своєї основної їжі – яйця, личинок або дорослих попелиць. Причому у своїх пошуках юні «сонячки» дуже терплячі та методичні – адже у них немає крил, як у дорослих, щоб полетіти в місця з найкращою кормовою базою, і вони невтомно, метр за метром обстежують простір навколо себе.

Корисні комахи наші недооцінені союзники у боротьбі зі шкідниками. І хоч вони можуть, на перший погляд, здатися дуже маленькими, ніжними та беззахисними, за короткий проміжок часу можуть знищити багато шкідників.

Божа корівка.

Однією з найважливіших корисних комах у нашій країні є жук, під назвою — сонечко (лат. Coccinellidae ).

Цей невеликий, яскраво забарвлений жучок-хижак, у нашій країні, найчисленніший і за сприятливих умов, може звільнити багато рослин від докучливих комах. Найбільше шкідників поїдають личинки сонечок , до моменту перетворення на дорослу особину, можуть поглинути від 400 до 3 тис. попелиць, проте не набагато менший апетит мають дорослі сонечка, які щодня з’їдають понад 200 різних комах. Їх основною їжею є попелиця , але сонечка не особливо вибагливі і охоче користуються нагодою поживитися листоблошками, перетинчастокрилими пильщиками і рогохвостами, кліщами, червецями і щитівками, або личинками двокрилих. Такий серйозний союзник не може бути проігнорований нами, тому варто придивитися до нього ближче, щоб створити для нього найкращі умови для життя в нашому саду.

Види сонечок

Сонечко кожен асоціює з маленькою комахою з яскраво червоним панцирем, з декількома чорними точками. Це тільки один з безлічі його образів, так як у світі існує понад 5 тис. різновидів сонечок, з яких у нас зустрічається понад сімдесят.

Найбільш поширеними є, звичайно, Двоточкове (лат. Adalia bipunctata ) і Семиточкове (лат. Coccinella septempunctata ), з типовим для нас червоним панцирем, проте крім них зустрічаються також комахи з оранжево-червоним панцирем і чорними точками — Десятиточкова, (лат. Coccinella septempunctata ). decempunctata ), червоним панцирем і чорними точками, з жовтим обідком по колу – Корівка глазчаста (лат. Anatis ocellata ), чорним панцирем і жовтими або червоними точками – Корівка чотирнадцятип’яниста (лат. Coccinula quatuordecimpustulata ) , короівка , або псиллобору , помаранчевим панцирем і кремових точках – Кальвія десятип’яниста (лат. Calvia decemguttata ).

Двадцятидвохочкова короівка, або псиллобору

Подібно до дорослих особин, личинки так само відрізняються між собою, при цьому їх зовнішній вигляд зовсім не схожий на жодного з батьків. Личинки сонечок невеликі, але з близької відстані виглядають дуже страшно, нагадуючи маленьких крокодилів або мініатюрних монстрів, лялечки взагалі легко можна сплутати з колорадським жуком. В цілому, тіло личинки секційне, сіро-чорне з жовтими або помаранчевими плямами, але трапляються такі види, у яких жовті личинки в чорну цятку. Через свій незвичайний зовнішній вигляд, потомство сонечок часто можуть прийняти за шкідників і знищити, тому, перш ніж ми зважимося на радикальні заходи, слід поспостерігати за комахами. Що цікаво, не всі відомі нам сонечка хижаки, бо деякі напр. Корівка двадцятидвоточкова, можуть харчуватися грибками (борошняною росою), і навіть рослинами (один з небагатьох шкідників, що належать до сонечок – Корівка люцернова двадцятичотириточкова (лат. Subcoccinella vigintiquatuorpunctata ).

Життєвий цикл розвитку сонечка.

Цикл розвитку сонечка досить складний. Доросла самка, після запліднення, відкладає довгасті, жовто-жовтогарячі яйця. Прикріплюючи їх до різних частин рослин, зазвичай ближче до джерела живлення, напр. колонії попелиці . Одна самка протягом короткого життя (близько 1-1,5 року) може відкласти понад 1000 яєць. З яєць вилуплюються личинки, які потім розвиваються в лялечки, а потім, у доросле сонечко (від моменту кладки яєць до появи зрілої особини комахи в нашому кліматі проходить близько 40-60 днів).

Личинка сонечка

Восени, дорослі комахи, шукають затишні та теплі місця, в яких можна безпечно перезимувати. Як правило, вибирають кору дерев, каміння, компостники, купи листя або голок, але іноді також можуть ховатися у щілинах або підвіконнях, але в такому укритті їм рідко вдається дочекатися весни, тому що, як правило, засихають.

Сонечко на ділянці.

Сонечко незалежне і важко передбачити, де вона вирішить оселитися, тому, якщо ми хочемо мати її у своєму саду, нам слід, трохи, постаратися. Насамперед, нам не можна застосовувати на дачі ніяких хімічних засобів захисту рослин або вибирати такі, які не шкідливі для сонечок. Крім цього, варто виділити в саду невеликий простір, в який не втручатимемося (перестаємо косити траву, згрібати листя).

Таким чином, ми створюємо сприятливе середовище не тільки сонечка, але і багатьом корисним комахам, таким як златоокі, павуки і мурахи, які в такому місці можуть безперешкодно розмножуватися, розвиватися і зимувати. Якщо такий дикий закуток нам псуватиме вигляд саду, можна його закрити декоративним дерев’яним парканом або оригінальною огорожею.

Що примітно, ці непомітні комахи також мають свою секретну зброю для захисту від ворогів. Відчуваючи небезпеку, виділяють жовту, неприємну на запах, речовину, яка має відлякати ворога.

Репутація наших союзників, останніми роками була трохи «заплямована», через одного свого родича Harmonia axyridis , у народі — « Азіатське сонечко ». Вона агресивніша і розмножується швидше, ніж наші, «вітчизняні», тому становить для них велику загрозу. Буває, що азіатське сонечко кусає людей, викликаючи неприємне печіння на місці укусу, а іноді і алергію. І хоч цей вид справді дратує і чужий нам, це не повинно вплинути на репутацію цілого роду цих прекрасних і корисних комах.

Якщо у Вас є щось додати, будь ласка, обов’язково залиште свій коментар на сайті

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ Сподобатися.

• Попелиці в саду. Попелиця – як виглядає і як з нею боротися? Попелиця шкідник дуже небезпечний – і для садових (дерева, чагарники, квіти), і …
• Слимаки на городі. Боротьба зі слимаками. Слимаки можуть стати серйозною проблемою, бо вони, напевно, найненажерливіші шкідники в наших садах. Вони можуть…
• Кроти на ділянці. Боротьба з кріти на ділянці. Незважаючи на те, що кріт дуже корисний, нешкідливий, і той самий час справді гарна істота, яка…
• Бджоли на ділянці Бджоли у саду. Роль бджіл у саду неоціненна – вони запилюють декоративні квіти і багато рослин, що обробляються. Дізнайтесь, як зробити…
• Догляд за кімнатними рослинами… Зима для кімнатних рослин – час важкий: обмежений доступ світла протягом коротких та похмурих днів, у наших квартирах занадто маленька…

(Visited 131 times, 2 visits today)

сонечко корисна комаха ?

Лісова

Однозначно корисне… харчується шкідливими для рослин комахами… попелиць. Правда не всі види сонечка такими є.

Вовк

елена орлова

Звичайно за кордоном її продають і садівники можуть по інтернету замовити таку корисну комаху і посилкою отримати і в сад випустити свій

Зоя К

Вона поїдає тлю. Вона корисна.

Ді Сабірова

напевно корисне, на городі спостерігаю, як сонечко сидить на поїдених попелицях смородинового листя.

Серафима Аркадіївна

Ольга

Дуже Вона тлю їсть Ми з усієї ділянки збираємо та саджаємо на яблуні

Змій Горинич

корисне…. я навіть хочу зробити корівник цього літа – десь бачив – буду влаштовувати родео корівок з попелицею та ін.

Алекс

До речі, сонечок – кілька десятків видів, різного кольору.
Ну і познайомтеся ще з іншими корисними комахами – http://lilygold.ru/view_post.php?id=125

Ілля

Юло

Галія

я їх виловлюю на городі і в теплицю навесні запускаю. У мене іноді розсада перцю вдома попелиці вистачає (із землею напевно). махом жодних шкідників не лишається! а до себе з сіножаті з поля наловила і в спичній коробці принесла.

навіщо потрібні сонечка

Вахіт Шавалієв

Сімейство сонечка (Coccinellidae) Божих корівок знає кожен. Їх просто неможливо не помітити. У весняні сонячні дні жучки швидко перелітають з місця на місце, сідають на руки, обличчя, одяг, потім знову злітають. Сонечка звертають на себе увагу як своєрідною формою свого округлого сильно опуклого тіла, так і яскравим забарвленням блискучих, наче «лакованих» надкрил і переднеспинки. Лапки їх складаються з 4 члеників, але здаються 3-члениковими, тому що їх третій член дуже малий і непомітний. Невелика голова сильно втягнута у передньогруддя. Особливо типове забарвлення жуків, у яких дрібні округлі плями розсіяні по яскравому фону, що добре гармонує з ними. Малюнок на надкрилах корів може сильно варіювати в одного і того ж виду з цілою гамою поступових переходів, тому вони є одним з улюблених об’єктів при вивченні мінливості забарвлень. Яскраве забарвлення сонечок попереджає про їхнє їстівність. Якщо ж ящірка або птах, не зважаючи на це попередження, все ж таки ловлять сонечко, то відразу отримують докази своєї помилки. Зі спеціальних пір у зчленуваннях ніг жук випускає помаранчеві крапельки їдкої гемолімфи, що має неприємний запах. Зазвичай після цього хижак залишає свою жертву спокою. Личинки сонечок живуть відкрито на рослинах. Вони дуже рухливі і пофарбовані зазвичай у темний, часто брудно-зелений колір із жовтим або червоним малюнком. Тіло їх нерідко несе різні вирости, що надають личинці химерні контури. Ще дивнішими видаються личинки, заховані під шапкою пухких воскових виділень, що нагадують виділення борошнистих червеців. Гострі щелепи показують, що улюбленим способом харчування личинок, так само, як і дорослих жуків, є хижацтво. Лише дуже небагато видів рослиноїдних. Сонечка харчуються в основному малорухливими членистоногими, які утворюють великі колонії. До відданих груп відносяться попелиці, червеці, білокрилки, павутинні кліщики. Відомі випадки харчування личинками і лялечками листоїдів, яйцями і личинками клопів, гусеницями метеликів і т. д. Чим більше їжі у сонечок, тим плодючіші самки. У середньому потомство однієї самки становить 200—400 яєць, але може сягати рекордної цифри 1550 яєць. Личинки ростуть дуже швидко і вже через 2-4 тижні приступають до лялечки в затишних місцях, а нерідко прямо на листі рослин. При цьому личинки приклеюються до нижньої сторони листя липкими виділеннями останнього сегмента тіла і повисають головою вниз, а яскраво-червоні лялечки закріплюються останніми черевними сегментами в скинутій личинковій шкірці. Чисельність сонечок за сприятливих умов швидко наростає, а їх ненажерливість робить жуків вірними союзниками людини в боротьбі з багатьма шкідливими комахами. Однак не всі сонечка корисні. Деякі з них, харчуючись рослинами, можуть завдавати істотної шкоди. Однак рослиноїдних сонечок небагато і шкода від них не можна порівняти з тією величезною користю, яку приносять хижі види, що винищують важливих шкідників.

Тетяна “@”

сонечка вороги попелиць
вони їх поїдають
користь в наявності.

Dikoi

Щоб на небі дітей цукерками годувати.