Кістка людини. Анатомія: кістки людини. Скелет людини з назвою кісток

Який склад має кістка людини, їх назва в тих чи інших відділах скелета та іншу інформацію ви дізнаєтеся з матеріалів поданої статті. Крім того, ми розповімо вам про те, як вони з ‘єднані між собою і яку функцію виконують.

• Загальна інформація
• Особливості людських кісток
• Анатомія кістки людини
• Які шари мають кістки людини?
• Які бувають форми кісток?
• Як з ‘єднані?
• Функції скелета
• Скелет людини з назвою кісток
• Найпоширеніше захворювання кісток
• Старіння кісток
• Це цікаво

Загальна інформація

Представлений орган людського організму складається з декількох тканин. Найголовнішою з них є кісткова. Отже, розгляньмо разом склад кісток людини та їхні фізичні властивості.

Кісткова тканина складається з двох основних хімічних речовин: органічних (оссеїну) – приблизно 1/3 і неорганічних (солей кальцію, фосфорнокиса вапно) – близько 2/3. Якщо такий орган піддати дії розчину кислот (наприклад, азотної, соляної тощо), то солі вапна швидко розчиняться, а осеїн залишиться. Він же і буде зберігати форму кістки. Однак вона стане більш еластичною і м ‘якою.

Якщо ж кістку добре обпалити, то органічні речовини згорять, а неорганічні, навпаки, залишаться. Вони будуть підтримувати форму скелета і її твердість. Хоча при цьому кістки людини (фото представлено в цій статті) стануть досить крихкими. Вчені довели, що еластичність цього органу залежить від оссеїну, що міститься в ньому, а твердість і пружність – від мінеральних солей.

Особливості людських кісток

Поєднання органічних і неорганічних речовин робить кістку людини надзвичайно міцною і пругою. У цьому цілком переконують і їхні вікові зміни. Адже у маленьких дітей оссеїну набагато більше, ніж у дорослих. У зв ‘язку з цим їхні кістки відрізняються особливою гнучкістю, а тому і вкрай рідко ламаються. Що стосується старих людей, то у них співвідношення неорганічних і органічних речовин змінюється на користь перших. Саме тому кістка людини похилого стає більш крихкою і менш еластичною. Внаслідок цього у людей похилого віку буває дуже багато переломів навіть при незначному травмуванні.

Анатомія кістки людини

Структурною одиницею органу, який бачимо при малому збільшенні мікроскопа або ж в лупу, є остеон. Це своєрідна система кісткових платівок, розташованих концентрично навколо центрального каналу, через який проходять нерви і судини.

Слід особливо зазначити, що остеони не прилягають один до одного впритул. Між ними є проміжки, які заповнені кістковими інтерстиційними пластинками. При цьому остеони розташовуються не безладно. Вони повністю відповідають функціональному навантаженню. Так, в трубчастих кістках остеони паралельні довгику кістки, в губчастих – перпендикулярні до вертикальної осі. А в плоских (наприклад, у черепі) – паралельні або радіальні її поверхні.

Які шари мають кістки людини?

Остеони разом з інтерстиційними платівками утворюють основний середній шар кісткової тканини. Зсередини вона повністю покрита внутрішнім шаром кісткових платівок, а зовні – оточуючим. Слід зазначити, що весь останній шар пронизаний кровоносними судинами, які йдуть з надкістки через особливі канали. До речі, з остеонів складаються і більші елементи скелета, видимі неозброєним оком на рентгенограмі або на розпилі.

Отже, розгляньмо фізичні властивості всіх кісткових шарів:

• Перший шар – це міцна кісткова тканина.
• Другий – сполучний, який покриває кістку зовні.
• Третій шар – це пухка сполучна тканина, яка служить своєрідним “одягом” для кровоносних судин, які підходять до кістки.
• Четвертий – це хрящова тканина, що покриває кінці кісток. Саме в цьому місці дані органи збільшують своє зростання.
• П ‘ятий шар складається з нервових закінчень. У разі неполадок даного елемента рецептори подають своєрідний сигнал головному мозку.

Кістка людини, а точніше весь її внутрішній простір, заповнений кістковим мозком (червоним і жовтим). Червоний має безпосереднє відношення до костеобразованию і кроветворіння. Як відомо, він повністю пронизаний судинами і нервами, які живлять не тільки його самого, але і всі внутрішні шари представленого органу. Жовтий кістковий мозок сприяє зростанню скелета і його зміцненню.

Які бувають форми кісток?

Залежно від місця розташування і функцій вони можуть бути:

• Довгими або трубчастими. Такі елементи мають середню циліндричну частину з порожниною всередині і двома широкими кінцями, які вкриті товстим шаром хряща (наприклад, кістки ноги людини).
• Широкими. Це грудні і тазові, а також кістки черепа.
• Короткими. Такі елементи відрізняються неправильними, багатогранними та округленими формами (наприклад, кістки коми, хребці тощо).

Як з ‘єднані?

Скелет людини (з назвою кісток ми ознайомимося нижче) являє собою безліч окремих кісточок, які з ‘єднані один з одним. Той чи інший порядок даних елементів залежить від їх безпосередніх функцій. Розрізняють переривне і безперервне з ‘єднання кісток людини. Розгляньмо їх докладніше.

Безперервні з “єднання. До них належать:

• Фіброзні. Кістки тіла людини пов ‘язані між собою за допомогою прокладки зі щільної сполучної тканини.
• Кісткові (тобто кістка повністю зрослася).
• Хрящові (міжхребцеві диски).

Переривання з ‘єднання. До них належать синовіальні, тобто між співчутливими частинами знаходиться суглобова порожнина. Кістки утримуються за допомогою замкнутої капсули і підкріплюють її м ‘язових тканин і зв’ язок.

Завдяки таким особливостям руки, кістки нижніх кінцівок і тулуб загалом здатні приводити тіло людини в рух. Однак рухова активність людей залежить не тільки від представлених сполук, але і від нервових закінчень і кісткового мозку, які містяться в порожнині даних органів.

Функції скелета

Крім механічних функцій, які підтримують форму людського тіла, скелет забезпечує можливість руху і захист внутрішніх органів. Крім того, кісткова система являє собою місце кроветворіння. Так, у кістковому мозку утворюються нові клітини крові.

Крім усього іншого, скелет є своєрідним сховищем більшої частини фосфору і кальцію організму. Саме тому він відіграє найважливішу роль в обміні мінеральних речовин.

Скелет людини з назвою кісток

Скелет дорослої людини складається приблизно з 200 з гаком елементів. При цьому кожна його частина (голова, руки, ноги тощо) включає в себе кілька видів кісток. Слід зазначити, що їх назва та фізичні особливості значно розрізняються.

Людський череп складається з 29 частин. При цьому кожен відділ голови включає в себе тільки певні кістки:

1. Мозковий відділ, що складається з восьми елементів:

• лобова кістка;
• клиновидна;
• теменна (2 шт.);
• потилична;
• скронева (2 шт.);
• решітчаста.

2. Лицьовий відділ складається з п ‘ятнадцяти кісток:

• небна кістка (2 шт.);
• сошник;
• вилична кістка (2 шт.);
• верхня щелепа (2 шт.);
• носова кістка (2 шт.);
• нижня щелепа;
• сльозна кістка (2 шт.);
• нижня носова раковина (2 шт.);
• під ‘язична кістка.

3. Кістки середнього вуха:

• молоточок (2 шт.);
• ковадло (2 шт.);
• трьома (2 шт.).

Кістки людини, назви яких практично завжди відповідають своєму місцеположенню або зовнішньому вигляду, є найбільш легко досліджуваними органами. Так, різні переломи або інші патології досить швидко виявляються за допомогою такого діагностичного методу, як рентгенографія. Слід особливо зазначити, що одними з найбільших кісток людини є кістки тулуба. До них належить весь хребетний стовп, який складається з 32-34 окремих хребців. Залежно від функцій і місця розташування поділяють:

• грудні хребці (12 шт.);
• шийні (7 шт.), у тому числі епістрофей і атлант;
• поперекові (5 шт.).

Крім цього, до кісток тулуба відноситься хрестець, копчик, грудна клітка, ребра (12 2) і грудина.

Всі названі елементи скелета покликані захищати внутрішні органи від можливого зовнішнього впливу (забоїв, ударів, проколів тощо). Слід також зазначити, що в разі переломів гострі кінці кісток можуть легко пошкодити м ‘які тканини організму, що спричинить сильний внутрішній крововилив, що призводить найчастіше до летального результату. Крім того, для зростання таких органів необхідно набагато більше часу, ніж для тих, які розташовуються в нижніх або верхніх кінцівках.

Кістки руки людини включають в себе найбільшу кількість дрібних елементів. Завдяки такому скелету верхніх кінцівок люди здатні створювати предмети вжитку, користуватися ними тощо. Як і хребетний стовп, руки людини також підрозділюються на кілька відділів:

1. Пояс верхньої кінцівки складається з лопатки (2 шт.) і ключиці (2 шт.).
2. Вільна частина верхньої кінцівки має такі частини:

• Плече – плечова кістка (2 штуки).
• Передпліччя – ліктьова (2 штуки) і променева кістки (2 штуки).
• Пензель, який включає в себе:
  – кома ‘ястя (8 1916 2), що складається з ладьевидної, напівлунної, тригранної та гороховидної кісток, а також кістки-трапеціевидної кістки, головчастої і гачковидної;
  – п ‘ястя, що складається з п’ ясткової кістки (5 ст.1 2);
  – кістки пальців (14 ст.12), що складаються з трьох фаланг (проксимальна, середня і дистальна) в кожному пальці (крім великого, у якого 2 фаланги).

Всі представлені кістки людини, назви яких досить складно запам ‘ятати, дозволяють розвивати моторику рук і виконувати найпростіші рухи, які вкрай необхідні в звичайному житті.

Слід особливо зазначити, що складові елементи верхніх кінцівок піддаються переломам та іншим травмуванням найчастіше. Однак і зростаються такі кістки швидше, ніж інші.

Кістки ноги людини також включають в себе велику кількість дрібних елементів. Залежно від місця розташування і функцій вони підрозділюються на такі відділи:

• Пояс нижньої кінцівки. Сюди входить тазова кістка, яка складається з підвздошної кістки, сідничної і лобкової.
• Вільна частина нижньої кінцівки, що складається зі стегон (стегнова кістка – 2 штуки; надколінник – 2 штуки).
• Гомілка. Складається з більшоберцової кістки (2 штуки) і малогомілкової (2 штуки).
• Стопо.
• Передплюсна (7 ст.1 2). У її складі кістки по дві штуки кожної: п ‘ятиточна, таранна, ладьевидна, медіальна клиновидна, проміжна клиновидна, латеральна клиновидна, кубовидна.
• Плюсна, що складається з плеснових кісток (5 ^ 2).
• Кістки пальців (14 ст.1 2). Перерахуємо їх: середня фаланга (4 ст.1 2), проксімальна фаланга (5 ￨ru 2) і дистальна фаланга (5 ￨uk 2).

Найпоширеніше захворювання кісток

Фахівцями давно було встановлено, що ним є остеопороз. Саме це відхилення найчастіше стає причиною раптових переломів, а також больових відчуттів. Неофіційна назва представленої хвороби звучить як “тихий злодій”. Це пов ‘язано з тим, що захворювання протікає непомітно і вкрай повільно. З кісток поступово вимивається кальцій, що тягне за собою зменшення їхньої щільності. До речі, остеопороз частіше виникає в літньому або ж зрілому віці.

Старіння кісток

Як говорилося вище, у старості людська кісткова система зазнає істотних змін. З одного боку, починається розріження кістки і зменшення кількості кісткових платівок (що і призводить до розвитку остеопорозу), а з іншого – проявляються надлишкові утворення у вигляді кісткових наростів (або так званих остеофітів). Також відбувається звіщення суглобових зв ‘язок, сухожиль і хрящів у місці їх прикріплення до цих органів.

Старіння кістково-суглобового апарату можна визначити не тільки за симптомами патології, але завдяки такому діагностичному методу, як рентгенографія.

Які ж зміни відбуваються внаслідок атрофії кісткової речовини? До таких патологічних станів можна віднести:

• Деформацію суглобових головок (або так зване зникнення їх округлої форми, сточування країв і поява відповідних кутів).
• Остеопороз. При обстеженні на рентгенограмі кістка хворої людини виглядає більш прозорою, ніж у здорового.

Слід також зазначити, що у пацієнтів нерідко проявляються зміни в кісткових суглобах внаслідок надлишкового відкладення вапна в прилеглих до них хрящових і сполучних тканинах. Як правило, такі відхилення супроводжуються:

• Звуженням суглобової рентгенівської щілини. Виникає це внаслідок обстеження суглобового хряща.
• Посиленням рельєфу діафізу. Такий патологічний стан супроводжується звествуванням сухожиль у місці прикріплення кісток.
• Кістковими наростами, або остеофітами. Дане захворювання утворюється через звіщення зв ‘язок в місці їх прикріплення до кістки. Слід особливо зазначити, що такі зміни особливо добре виявляються в пензлі і хребті. В інших же відділах скелета простежується 3 основні рентгенологічні ознаки старіння. До них відноситься остеопороз, звуження суглобових щілин і посилення рельєфу кістки.

В одних людей такі симптоми старіння можуть проявлятися рано (приблизно в 30-45 років), а в інших – пізно (в 65-70 років) або зовсім відсутні. Всі описані зміни являють собою цілком логічні нормальні прояви діяльності кісткової системи в старшому віці.

Це цікаво

• Мало хто знає, але під ‘язична кістка є єдиною кісточкою в тілі людини, яка ніяк не пов’ язана з іншими. Топографічно вона знаходиться на шиї. Однак традиційно її відносять до лицьового відділу черепа. Таким чином, під ‘язичний елемент скелета за допомогою м’ язових тканин підвішений до його кісток і з ‘єднаний з гортанню.
• Найдовшою і міцною кісткою скелета є стегнова кістка.
• Найменша кістка людського скелета знаходиться в середньому вусі.

Чим дорослий відрізняється від дитини: порівняння фізичних даних, поведінки, психіки, знань, досвіду життя, міри свободи, відповідальності, самостійності, соціальних навичок. Як визначити межу між дитинством і дорослим життям?

Дорослі чоловіки нічим не відрізняються від дітей малих. У маленького хлопчика іграшкові машинки, а у дорослого мужика – особистий автомобіль. Але суть одна і та ж. А й правда, у чому різниця між дитиною і дорослим?

• Чим дорослий відрізняється від дитини — фізичні особливості: порівняння, відмінні ознаки
• Як дорослий відрізняється від дитини поведінкою: відмітні ознаки
• Як дорослий відрізняється від дитини знаннями: відмітні ознаки
• Порівняння досвіду життя дорослих і дітей: відмітні ознаки
• Порівняння міри свободи дорослих і дітей: відмітні ознаки
• Порівняння відповідальності дорослих і дітей: відмітні ознаки
• Порівняння самостійності дорослих, дітей та підлітків: відмітні ознаки
• Порівняння соціальних навичок дорослих і дітей: відмітні ознаки
• Чим відрізняються думки дорослої людини від дитини?
• Як визначити межу між дитинством і дорослим життям?
• Відео: Відмінності дорослого від дитини

Коли людина стає дорослою, то він думає, що став впевненіше, розумніше, сильніше. Але в житті не завжди буває так. У кожному повнолітньому людині все одно сидить в душі маленька дитина. По біологічним, психологічним нормам, дорослі відрізняються від дітей: набутими знаннями, манерою поведінки, фізіологією, рівнем розвитку самостійності, почуття відповідальності. Давайте розглянемо кожен пункт в подробицях.

Чим дорослий відрізняється від дитини — фізичні особливості: порівняння, відмінні ознаки

Саме фізичний розвиток поставили першим розділом тому, що воно саме помітне серед інших відмінностей між дорослими людьми і малюками. Візуально навіть виросли підлітки відрізняються по зростанню, маси тіла та іншими зовнішніми ознаками від крихт. Дитина — це крихке істота, у якого тільки розвивається і росте тіло, імунна система і органи.

Мислення дітей, дорослих

Старше покоління має великі форми, що в порівнянні з молодшим і їх сила спрямована в потрібне русло.

Дитина має:

1. Ще нерозвинену координацію не тільки ніг, рук, але і зорових органів.
2. Шкіра дітей значно тонше епідермісу дорослих. Малюки частіше піддаються ризику втрати вологи, тепла через шкіру. Їх частіше вражають токсини, що проникають через шкірні покриви.
3. Клітини малюків мають більш активне функціонування, завдяки цьому вони і ростуть. Діти сильніше сприйнятливі до впливу радіоактивного випромінювання.
4. Імунна система дитини ще до кінця не сформована і тому вона частіше дає збій, ніж у старших людей.

ВАЖЛИВО: Саме дорослі повинні нести відповідальність за дитину. Бо діти потребують підтримки.

Як дорослий відрізняється від дитини поведінкою: відмітні ознаки

Якщо спостерігати за поведінкою деяких дорослих, то воно буває мало, чим відрізняється від дитячого. І все ж, коли людина виростає, то формат його спілкування з іншими індивідуумами має певний вигляд. Не можна в суспільстві вести себе безпосередньо, як дитині. Наприклад, ні з того, ні з сього взяти і почати стрибати, бігати, кричати, плакати, сміятися.

Особистість вже більше дізналася про цьому житті, ніж дитина, тому доводиться нести певну відповідальність і за себе, свої вчинки, і за тих, хто зараз від вас залежить.

Дорослим необхідно дотримуватися моральні підвалини суспільства, вони не вільні у своїх вчинках, як діти. Не можна залишати робоче місце раніше покладеного часу, бути дуже імпульсивними, емоційними.

Відмінності вигадок різних віків

Діти сильно залежні від своїх батьків. Вони позбавлені повного права вирішувати все за себе. Саме тому багато підлітки мріють скоріше вирости, стати самостійними, не розуміючи справжніх реалій життя.

З роками дорослий багато втрачає у своєму сприйнятті світу. Людина стає не таким чутливим, мало вірить у дивовижні історії, стає гірше фантазія. Немає більше дитячої наївності, безпосередності. Дитина має велику ступінь одкровення, може ділитися своїми думками без утайки. А виростають вже такими, які є завдяки батькам, соціуму, де довелося провести дитинство, юність.

Добре вихований дорослий — ніколи не буде брехати, знімати з себе провину перекладати на інших, красти, уникати відповідальності, кидати залежних від нього людей напризволяще.

Дорослі, як діти

Люди, які пройшли всі принади дитячого віку, ніколи не прагнуть стати старше. Вони вже в змозі визначити, де добро, а де зло, що є — мудре рішення, а де — явна дурість. Особистості вміють жертвувати чимось необхідним для інших.

При цьому дитяче покоління часто егоцентричні, володіють такими якостями, як бунтарство, максималізм, примхливість.

Повнолітні у всіх сенсах цього слова, вже готові приборкати свій характер і, якщо потрібно, можуть обмежити себе в рамках дозволеного, досягти якусь мету.

Як дорослий відрізняється від дитини знаннями: відмітні ознаки

Саме за цими критеріями дорослі мають великі відмінності з дітьми. Знання набуваються лише з часом. Якщо дитина готовий вірити всьому, що кажуть, то повнолітні вже можуть аналізувати і піддавати сумнівам — те чи інше твердження. Адже пізнання у дитини починаються з чистого аркуша, методом проб і помилок діти здобувають для своєї свідомості інформацію на майбутнє.

Порівняння досвіду життя дорослих і дітей: відмітні ознаки

Цей досвід обтяжується величезною масою справ, щоб здобути все, що необхідно для існування. Дорослим він дається з великими зусиллями.

У дитинстві ж весь досвід приходить з грою або настановами батьків. Вони часто намагаються навчити малюків чого-небудь у вигляді гри.

Немовлята вже мають талант до придбання необхідних навичок. Вони місяць за місяцем освоюють нові рухи, вчаться говорити, є, а в молодшому віці починають самі одягатися і навіть зав’язувати шнурки на кросівках.

І вже в дитинстві багато здатні опанувати, але не з таким тяжким трудом, як доросла людина деякими професіями. Успішно розвивають мислення, аналізують сформовані ситуації, висловлюють судження, що є переконливими. До того ж, вони готові взяти будь-яку відповідальність за те, що відбувається і зайняти лідерські позиції, якщо це їх улюблена справа.

Порівняння міри свободи дорослих і дітей: відмітні ознаки

Якщо діти вільні від правової відповідальності, то дорослі відповідають за свої дії, починаючи з вісімнадцяти років. Є ще ряд відмінностей за визначенням міри свободи дорослих і дітей:

• Вікова сітка дітей обмежена датою його народження і днем, коли йому виповнюється вісімнадцять років. В цей день суспільство визнає, що він стає повноправним громадянином.
• До цих пір діти цілком залежать від дорослих.
• Діти не можуть повністю самостійно вирішувати всі проблеми, про це дбають батьки.
• Старші ведуть серйозні справи, діти пізнають світ, граючи.
• Повнолітні мають права, обов’язки, що регламентуються цивільними правами. Правові можливості дітей визначаються державними органами, міжнародними організаціями.
• Дорослий зобов’язаний займатися вихованням своїх дітей. Діти ж, у свою чергу виступають лише іноді в ролі вихователів, визначаючи необхідну міру індивідуальної відповідальності за особистісна поведінка.

Порівняння відповідальності дорослих і дітей: відмітні ознаки

Міра відповідальності повнолітніх значно відрізняється від відповідальності дітей.

• Починаючи з народження, до першого року життя, діти не відчувають потреби в цій якості, воно проявиться в більш старшому віці. Все це приходить з часом, коли дитина зможе переосмислити поведінкові заходи.
• Дорослі ж повністю несуть будь-якої відповідальності за свою поведінку, індивідуум повністю відповідальний ще й за поведінку дитини, домашніх вихованців.

Порівняння самостійності дорослих, дітей та підлітків: відмітні ознаки

Якщо людина вийшла з дитячого віку, то його ступінь самостійності виражається в умінні забезпечити себе всім необхідним, у здібностях вірно вибрати позиції. Коли індивідуум досягає вісімнадцяти років, він має право вступити у шлюб, може водити автомобіль, дозволяється міняти віру.

Діти, підлітки таких прав не мають і важливі життєві рішення приймають за них тільки батьки, опікуни. Чим менші діти, тим менше їх ступінь самостійності.

Порівняння соціальних навичок дорослих і дітей: відмітні ознаки

Соціальні вимоги не завжди легко даються дітям. Тому що маленькі чада вважають, що вони головні у Всесвіті, тому їх інтереси повинні вирішуватися у першу чергу. І це не страшно, дане думка сильно змінюється з роками.

Придбання таких навичок відбувається в ході життєвих випробувань, коли дитина ходить в садок, школу. Колектив змінює його сприйняття світу.

Розвиток соціальних навичок у дітей

Чим відрізняються думки дорослої людини від дитини?

Вже багато сказано про кардинальні відмінності дітей і дорослих. Дуже часто на думку малюків дорослі не реагують ніяк, вважаючи, що дитина ще недосвідчений, не може ніяк вплинути на ситуацію навіть у сімейному житті. Тому і не вислуховують його точку зору.

Відповідно до букви закону:

1. Діти мають повне право озвучувати свою думку. Навіть у маленькому віці, якщо питання, що стосується безпосередньо особистості малюка.
2. Обов’язково брати до уваги вимоги дітей до десятирічного віку.
3. Всі думки дітей враховують лише в тому разі, коли воно не розбігається з його особистісною зацікавленістю (не в шкоду своїй вигоді).
4. Якщо відбувається ситуація, коли необхідно вислухати свідчення в суді, то працівники Феміди зобов’язані вислухати маленького учасника судових дебатів.

Як визначити межу між дитинством і дорослим життям?

Ступінь дорослішання по моральним якостям людини легко визначити по його індивідуальним здібностям. За європейськими нормами індивід дозріває в чотирнадцятирічному віці, а у вісімнадцять років — він повнолітній. Але зараз часто буває, що у вісімнадцять років батьки не відпускають своєї дитини у доросле життя. Людина може проживати з батьками і далі, при цьому, ніде не працюючи, не маючи ніякого джерела для нормального існування.

Все залежить від особистості, виховання і прагнення до самостійності. У багатьох формування дорослості за всіма критеріями відбувається набагато пізніше визначеного віку. Тому провести чітку межу для всіх у цьому плані досить складно, у кожного індивідуума вона своя.

Коли діти стають самостійними?

Бути дорослим не завжди легко. Та, незважаючи на це, деякі прагнуть, як можна швидше стати на шлях самостійного життя, щоб ні від кого не залежати і досягають величезних успіхів у різних осередках суспільства. Тому що вони йдуть назустріч своїй мрії.