Міжнародний день сірника: 10 дивовижних фактів про сірники

Звідки пішло слово сірник, з чого роблять сірники та як вони можуть врятувати життя.

2 березня відзначають Міжнародний день сірника. Чому вибрали саме цю дату – невідомо, але кожен погодиться з тим, що сірники в усі часи були однією з найбільш незамінних речей в нашому житті. Відтак – заслужили.

Звідки пішло слово сірник – історія дерев’яної палички

Прототипи сірників з’явилися ще в середньовічному Китаї – про це згадується в текстах XIII-XIV століть. В Європі перший сірник з’явився в 1805 році – тоді французький хімік Жан Шансель продемонстрував перші дерев’яні палички з головкою з суміші сірки, бертолетової солі з додаванням кіноварі, які самі запалювалися. Щоправда, для цього була потрібна лінза на сонці, а коли сонця не було, використовували маленьку краплю концентрату сірчаної кислоти. Ці сірники були жахливо дорогими і плюс до всього небезпечними: сірчана кислота при запаленні головки могла розбризкатися і викликати серйозні хімічні опіки.

Сірники довжиною 6-7 см, який можна було чиркнути, з’явилися в 1826 році завдяки англійцю Джону Вокеру. Їх продавали в комплекті з наждачним папером. У 1830 році французький вчений Шарль Соріа придумав додати в головку сірника білий фосфор – це дозволило запалювати його об будь-яку шорстку поверхню. Але, на жаль, ця речовина виявилася надзвичайно токсичною – працівники заводів з виробництва сірників вмирали від отруєння, а самогубці спеціально ковтали головки сірників. У 1855-му шведському хіміку Йохану Лундстрему спало на думку замінити небезпечний білий фосфор на безпечний червоний. Сірники стали називати шведськими, і це ті самі сірники, якими ми користуємося донині.

Зараз сірники не містять сполук сірки і хлору – замість них використовуються парафіни і безхлорні окислювачі. А свою назву сірники отримали, як неважко здогадатися, від слова “сірка”.

10 цікавих фактів про сірники

Ми зібрали кілька цікавих фактів про сірники:

• Спочатку виробництво сірників було ручним – автоматична машина з виробництва сірників з’явилася в 1888 році.
• Перші коробки для сірників робили з металу, етикеток на них не було, а назву виробника штампували на кришці. Коробку для сірників, якою ми користуємося зараз, придумав в 1889 році Джошуа Пусі з Філадельфії (США).
• Сірники роблять в основному з осики, але матеріалом для сірникової палички може також служити віск або картон. Є сірники, які можуть запалитися, якщо їх потерти об будь-яку поверхню, не обов’язково об коробку.
• До складу сірникової головки входить сірка, бертолетова сіль, хромпік, піролюзит, цинкові білила, залізний сурик, клей, мелене скло.
• Колір сірки сірників ніяк не впливає на їхнє горіння.
• Головка сірника здатна нагріватися до температури 1500°С.
• Вага стандартної сучасної сірники 0,09 грама, а коробкою можна користуватися як лінійкою – її довжина рівно 5 см.
• Всього в світі налічується більше 100 видів сірників. Серед них є мисливські сірники (стійкі до вітру і дощу), термічні (горять з більш високою температурою), камінні (довгі), сигаретні, сигнальні (мають кольорове полум’я), а також декоративні.
• Сірник, кинутий в море, розкладається тільки через 6 місяців.
• Сірник може рвятувати життя: якщо ним припекти укус від отруйного степового павука (Каракурта) не пізніше, ніж через 2 хвилини після укусу, то отрута не проникне в кров.

А ще у світі є кілька музеїв, колекції яких присвячені саме сірникам – у Швеції, Швейцарії, Німеччині та сусідній Польщі.

Вас також можуть зацікавити новини:

Сірники в поході. Важливі поради.

Не зважаючи на суттєвий прогрес засобів для видобування вогню за останнє століття та присутності на ринку туристичного спорядження їх великого різноманіття починаючи від звичних запальничок до кресал та хімічних розпалювачів, сірники залишаються найпопулярнішим інструментом для розпалювання вогню у туристичних походах, на пікніках та інших “виходах” на природу.

Втім, не зважаючи на всю простоту сірника як джерела вогню, різновидів сірників існує не мало. Спробуємо ж розібратися, що таке сірник та якими вони бувають.

Також спробуємо дати декілька корисних порад як вибрати сірники для походу та як захистити їх від вологи.

Які бувають сірники?

В світі існує безліч різноманітних видів сірників. В різних країнах склалися різні традиції виготовленні сірників. Наприклад в Америці дуже популярними є картонні сірники. У нас же сірники виготовляються в основному з дерева. Але крім матеріалу вони відрізняються ще багато чим.

Побутові сірники

Звичайні сірники, до яких кожен з нас звик ще з дитинства. Сірники, які виробляються в Україні та на пострадянському просторі — це короткі (близько 42 мм.) дерев’яні палички товщиною близько 2 мм з голівкою із запалювальної суміші.

Такі сірники призначені для побутового використання, тому не пристосовані до несприятливих умов, зокрема — погодних. Втім для розведення багаття такі сірники використовувалися десятиліттями, і далі використовуються в різних умовах через свою низьку ціну. Це найдешевший тип сірників.

Мисливські (штормові) сірники

Сірники, призначені для впевненого горіння у несприятливих погодних умовах. Такі сірники не бояться навіть найсильнішого вітру — їх практично неможливо задути.

Конструктивно відрізняються від звичайних побутових сірників значно більшої голівкою запалювальної суміші, яка може покривати до 80% довжини сірника. При горінні голівки виділяється інтенсивне полум’я високої температури. Коли голівка догорає, дерев’яна частина сірника продовжує горіти як звичайний побутовий сірник.

Залежно від виробника мисливські сірники можуть горіти після занурення запаленого сірника у воду. Але здебільшого горіти під водою вони не можуть (навіщо вам багаття під водою? :-)).

Такі сірники можна рекомендувати як елемент туристичного спорядження.

Сірники-свічки

Сірники цього типу не є сірниками у класичному розумінні. Це скоріше горючі речовини з голівками сірникової запалювальної суміші. Призначені для розпалювання багать та розраховані на тривале горіння. Такий сірник (залежно від розмірів та матеріалу) горить достатньо довго для того, щоб просушити навіть мокрі гілки та розпалити з них багаття. Типовий час горіння складає від 5 до 10 хвилин і більше.

Сірники тривалого горіння “Для туриста”.

Найбільш розповсюдженим варіантом матеріалу для виготовлення сірники-свічок є пресована деревна тирса або пил, просочена парафіном або подібною речовиною, яка підтримує горіння.

Сірники цього типу можуть випускатися під назвами “Сірники туриста“, “Сірники тривалого горіння” та ін.

Газові, камінні сірники

Сірники, призначені для розпалювання вогню у важкодоступних місцях — у грилях, газових пічках, камінах та ін. Мають велику довжину, та трохи більшу за звичайні сірники товщину. Горять довше і дозволяють не обпекти пальці там, де це можливо при використанні коротких сірників.

Газові сірники (поруч звичайні побутові для порівняння)

Сигарні сірники

Спеціальні сірники, призначені для розпалювання сигар та трубок. Сигарні сірники не містять сірки в запалювальній голівці, яка впливає негативно на смак сигар. Мають більшу товщину порівняно зі звичайними сірниками, а також довжину до 10 см.

Такий сірник горить достатньо довго, але не захищений від погодних умов. Можуть використовуватися для розпалювання багать в спокійну погоду. Для екстремальних умов це трохи кращий варіант за побутові сірники.

Ці сірники , як правило, є дорогими.

Сигнальні, термічні, фотографічні та ін.

Сигнальні сірники — сірники, які при горінні дають світло різних кольорів.

Термічні (термітні) сірники — спеціальні сірники, які при горінні дають значно вищу, порівняно зі звичайними сірниками, температуру. Використовуються у певних видах зварювальних робіт. Іноді зустрічаються в аварійних наборах.

Фотографічні сірники — сірники, які дають миттєвий спалах яскравого світла при загорянні.

Які сірники брати в похід?

Найдешевшим вибором будуть, безумовно, звичайні побутові сірники. Якщо правильно їх “приготувати” та вміти ними користуватися, вони не підведуть. Втім, як би ви не захищали такі сірники від вологи, при сильному вітрі розпалити ними вогонь може виявитися надскладною задачею.

Оптимальним же вибором будуть спеціальні вітростійкі мисливські сірники. Вони займають не більше місця, ніж звичайні, і будь-який вітер не завадить їм горіти.

Також можна користуватися великими сірниками-свічками, які довго горять і частково заміняють собою розтопку. Але такі сірники не є компактними і розраховані фактично лише на розпалювання багать.

Як упакувати та вберегти сірники від вологи?

Існує декілька простих способів вберегти сірники від вологи і стільки ж складних.

Пакети Zip-Lock

Окремо слід виділити зручні пакетики на застібці Zip-lock. В них можна зберігати сірники прямо в коробочці — це зручно, коли ними користуватися доводиться часто. Плюс не потрібно готувати сірники для походу — поклав в пакетик, і пішов.

Недоліком таких пакетиків є невисока надійність. Пакетики з часом зношуються. Особливо це помітно, якщо носити його в кишені рюкзака з іншими речами. Дірявий пакет — мокрі сірники.

Купити такі пакетики можна на ринках, в магазинах побутових товарів, або замовити через Інтернет.

Герметичний контейнер

Сірники вкладаються в спеціальний герметичний контейнер, який не пропускає воду та атмосферну вологість всередину. Контейнер може бути спеціальним, виготовленим промислово, або просто пристосованою баночкою-коробочкою. Наприклад від фотоплівки або таблеток.

Спеціальні коробочки для сірників можуть бути пластиковими або металевими. Якісні контейнери для сірників зазвичай закручуються. Такі контейнери забезпечують максимальну щільність та найбільш ефективно вберігають від атмосферної вологи, яка має здатність проникати туди, куди навіть вода не затече. Додатково закрутки можуть ущільнюватися силіконовими кільцями.

Сірники Lifesystems Windproof Matches

Часто спеціальні штормові сірники, або сірники туристичні від виробника вже мають коробочку, яка захищає від вологи.

Порада! Звертайте увагу не лише на захист самих сірників від вологи. Важливо також мати сухою поверхню, об яку можна запалити сірник! Шматочок сірникової коробки з намазкою можна вкладати в контейнер разом із сірниками.

Просочення воском або парафіном

Додатково сірники можна захистити від намокання за допомогою воску або парафіну. Це збереже їх в робочому стані навіть якщо на них потрапить волога.

Зазначимо, що при виробництві деревину сірників просочують парафіном для того, щоб вона швидко загорялася від швидкоплинного горіння голівки. Але це просочення є недостатнім для захисту від вологи.

Сірники, вкриті шаром парафіну в домашніх умовах

Важливо! Слід пам’ятати, що не достатньо занурити у парафін голівку сірника. Якщо дерев’яна частина сірника промокне, він не горітиме навіть якщо голівка запалиться.

Для того, щоб покрити сірники парафіном, необхідно:

1. Розтопити достатню кількість парафіну до рідкого стану в металевій посудині. Бажано це робити на водяній бані, щоб не перегріти парафін і він не почав випаровуватися. (Оптимально — вода повинна бути на межі кипіння).
2. Обережно занурити сірник в парафін та витягнути його. Можна робити це пінцетом, але так поверхня парафіну вийде нерівною в місці тримання. Інший спосіб — занурювати сірник по частинах: спочатку вкриваємо парафіном одну половинку сірника, вона висихає, потім швидко вкриваємо другу половинку так, щоб парафін на першій не встиг розплавитися.
   Більш екстравагантний спосіб — занурювати сірники в парафін прив’язаними до нитки.
3. Досушити сірники можна просто поклавши їх на газету.

При підпалюванні сірників, вкритих парафіном, варто зчистити парафін з голівки сірника — так він не буде забруднювати тертку.

Можна занурювати сірник у парафін декілька разів. Так його шар буде більшим і надійнішим. За першим разом можна потримати сірник в гарячому парафіні 10-20 секунд. З сірника будуть виходити малесенькі бульбашки вологи та повітря. Це означатиме що сірник глибше просочується парафіном.

Покриття поверхні сірника лаком

Сірник можна вкрити тонким шаром лаку для нігтів, або меблевого лаку. Лак для нігтів є більш зручним варіантом — він швидко сохне і його легко нанести тоненьким шаром, який при запалюванні сірника легко зітреться об шорстку поверхню чиркала.

Вкритий лаком сірник горить краще. Так само, як і парафіном, сірник краще вкривати лаком повністю, а не лише голівку.

Сірники в скотчі

Клейка стрічка (“скотч”) часто ходить в походи разом з людьми як універсальний ремонтний засіб. Її ж можна використовувати і для герметизації.

Але не варто намотувати скотч на кожен сірник — потім не зручно буде його діставати. Є два вірних способи надійно заклеїти сірники.

Перший. Береться смужка широкого скотчу довжиною близько 12-13 см. і умовна ділиться на дві частини по довжині. Сірник (один, або декілька), вкладається на липку сторону в центрі лівої частини і накривається правою. Сірник має опинитися в центрі “конверту” так, щоб з усіх сторін від нього була достатня відстань до краю скотчу і обидві його половинки могли добре склеїтися. Сірник загерметизовано. Але цього не достатньо. Клейка стрічка може відклеюватися, тому необхідно додатково убезпечитися від розклеювання країв.

За допомогою іншого сірника, або запальнички необхідно обережно розплавити краї скотчу (окрім місця згину) так, щоб вони перетворилися в надійний шов. По можливості розплавлений край можна притиснути для більшої надійності.

Таким способом сірники можна заклеювати в скотч разом з терткою. Упаковка такого типу легко відкривається при потребі. Замість скотчу без проблем можна також використати поліетиленову плівку достатньої товщини, а в якості паяльного пристрою взяти праску.

Другий спосіб заклеювання сірників у скотч є замотування в трубочку. Сірник вкладається на невеликий шматочок клейкої стрічки і згортається так, щоб по обидва кінці сірника залишалося 1-2 сантиметри скотчу. Вільні кінці запаюються як і у першому варіанті.

Сірник “закручений” в скотч

Недоліком такого способу є менша надійність запайки. Через нерівність намотки на кінцях можуть залишитися мікроотвори, які не видно неозброєним оком, але розмірів яких достатньо для проникнення вологи.

Якщо сірники намокли?

Якщо так вже трапилося, що ваші сірники намокли, логічно буде їх просушити. Найкраще, звісно, робити це поблизу вогню дотримуючись заходів безпеки. Якщо ж вогню немає, сушити їх необхідно іншими способами.

Ефективним, хоча і тривалим, є просушування сірників на власному тілі.
Сушити необхідно в найтепліших місцях:

Доцільно загорнути сірники в туалетний папір, або серветки, які одразу ж відберуть частину вологи.

Під час просушування потурбуйтеся про те, щоб сірники не терлися ні об що — мокру голівку сірника пошкодити дуже легко.

Також пам’ятайте, що під час активного руху тіло також виділяє вологу, і від неї сірники теж треба берегти.

Просушити один-два сірники значно легше ніж всю коробочку. Якщо промокли усі сірники — відберіть для просушування декілька з них та відірвіть від коробочки частину з теркою.

На цьому наука поводження із сірниками не закінчується. Лише досвід, досвід і ще раз досвід зможуть дати Вам упевненість у власних силах при розпалюванні багаття. А про те, які бувають багаття, як їх розпалювати та які з них і для чого є ефективними читайте на нашому блозі. Поділитися своїм досвідом у розпалюванні вогню в похідних умовах можна в коментарях.

Купити штормові сірники та сірники для туристів можна тут.

Сашко Омельченко,
TopRope.com.ua

Автор блогу, засновник магазину Top Rope. Інтереси: туризм, гори, ліси, болота, скельний альпінізм, крос-кантрі велосипед, швидкі походи, бушкрафт. Вважає що спорядження має бути якісним і вартим своєї ціни, тому любить критикувати все, що потрапляє до нашого магазину. Ідейний натхненник філософії лісоблудства.