Найбільш достовірним і інформативним методом діагностики опісторхозу є виявлення яєць паразита в фекаліях або дуоденальному вмісті хворого.
Збудником є трематода Opisthorchis felineus. Статевозрілі опісторхіси паразитують у жовчних ходах, рідше – у жовчному міхурі й підшлунковій залозі, викликаючи важке ураження печінки. Личинкові стадії гельмінта – метацеркарії локалізуються в мускулатурі прісноводних коропових риб.
Статевозрілі гельмінти паразитують у жовчних протоках, жовчному міхурі, протоках підшлункової залози декілька десятків років. Один гельмінт виділяє за добу близько 1000 яєць, які з жовчю потрапляють до кишечнику і виносяться з фекаліями назовні.
Серед лабораторних методів діагностики опісторхозу основне значення належить дослідженням калу на яйця гельмінтів, які слід проводити серійно при низькій інтенсивності інфекції.
Механізм зараження — оральний, шлях передачі — харчовий. Зараження людини і ссавців відбувається при вживанні в їжу сирої, недостатньо термічно обробленої і слабо просоленої коропової риби, яка містить незнезаражені метацеркарії гельмінта.
Чим лікувати дане захворювання? Терапія на 2 етапі передбачає вплив на гельмінтів. На даний момент не існує препарату, здатного вбити їх усіх, не заподіявши при цьому шкоди пацієнтові.