Епіцентр землетрусу — місце на земній поверхні, розташоване безпосередньо над осередком. Осередок землетрусу виникає в результаті розриву і зсуву пластів гірських порід.
Підземну точку, де виник поштовх землетрусу, звуть гіпоцентром; точку, або точніше, область, що лежить на поверхні, на продовженні радіуса Землі, який проходить через гіпоцентр, називають епіцентром.
Стабільну версію було перевірено 16 листопада 2020. Епіцентр — точка на поверхні Землі відразу над або під ділянкою зосередження певного явища, що впливає на поверхню Землі. Підземну точку, де виник поштовх землетрусу, звуть гіпоцентром.
Гіпоце́нтр (грец. υπόκεντρον), також використовуються терміни фокус, осередок землетрусу — точка у глибині Землі, де саме стався землетрус.
Основними характеристиками землетрусів є: – глибина осередка, – магнітуда, – інтенсивність енергії на поверхні землі. Глибина осередка землетрусу зазвичай перебуває в межах від 10 до 30 км, в деяких випадках вона може бути значно більша.
Сейсмограф — прилад для автоматичного запису коливань земної поверхні, зумовлених сейсмічними хвилями. ШКАЛА ВИМІРУ ЗЕМЛЕТРУСІВ В європейських країнах для визначення інтенсивності землетрусів використовується 12-бальна шкала MSK-64.
Епіцентр — точка на поверхні Землі відразу над або під ділянкою зосередження певного явища, що впливає на поверхню Землі. Підземну точку, де виник поштовх землетрусу, звуть гіпоцентром.