«Цей ліс живий. У нього добрі очі. » Ліна Костенко

Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Дубовий Нестор дивиться крізь пальці
на білі вальси радісних беріз.
І сонний гриб в смарагдовій куфайці
дощу напився і за день підріс.
Багряне сонце сутінню лісною
у просвіт хмар показує кіно,
і десь на пні під сивою сосною
ведмеді забивають доміно.
Малі озерця блискають незлісно,
колише хмара втомлені громи.
Поїдемо поговорити з лісом,
а вже тоді я можу і з людьми.

• Маруся Чурай
• Страшні слова, коли вони мовчать
• Українське Альфреско
• «Акварелі дитинства» Ліна Костенко
• «Апологія лицарства» Ліна Костенко
• «Астральний зойк» Ліна Костенко
• «А вечір пролітає, наче крижень. » Ліна Костенко
• «А вранці із усіх казок. » Ліна Костенко
• «А затишок співає, мов сирена. » Ліна Костенко
• «Балада моїх ночей» Ліна Костенко
• «Біла симфонія» Ліна Костенко
• «Біль єдиної зброї» Ліна Костенко
• «Білочка восени» Ліна Костенко
• «Божевілля моє, божемилля…» Ліна Костенко
• «Бузиновий цар» Ліна Костенко
• «День світився, як свята Цецілія. » Ліна Костенко
• «Діалог у паризькому салоні» Ліна Костенко
• «Дівчаточко з обличчям Тінатін. » Ліна Костенко
• «Доля» Ліна Костенко
• «Дон Піппо Лірозі» Ліна Костенко
• «Дорогий мій, сонячний, озвися. » Ліна Костенко
• «Дощі» Ліна Костенко
• «Дощ полив…» Ліна Костенко
• «Двори стоять у хуртовині айстр…» Ліна Костенко
• «Дзвенять у відрах крижані кружальця. » Ліна Костенко
• «Екзотика» Ліна Костенко
• «Епілог» Ліна Костенко
• «Естафети» Ліна Костенко
• «Готичні смереки над банями буків. » Ліна Костенко
• «Гротеск» Ліна Костенко
• «Гуде вогонь — веселий сатана…» Ліна Костенко
• «І день, і ніч, і мить, і вічність…» Ліна Костенко
• «І як тепер тебе забути. » Ліна Костенко
• «І я не я, і ти мені не ти…» Ліна Костенко
• «Іма Сумак» Ліна Костенко
• «І не минає, не минає. » Ліна Костенко
• «Іспанка Карменсіта» Ліна Костенко
• «Ісус Христос розп’ятий був не раз» Ліна Костенко
• «І тільки злість буває геніальна. » Ліна Костенко
• «І вийшов Колумб на берег Америки вранці. » Ліна Костенко
• «І засміялась провесінь: — Пора. » Ліна Костенко
• «І знову пролог» Ліна Костенко
• «Карташинський лиман. » Ліна Костенко
• «Казочка про трьох велетнів» Ліна Костенко
• «Климена» Ліна Костенко
• «Кобзарю, знаєш, нелегка епоха. » Ліна Костенко
• «Кохання, вірність — істини одвічні…» Ліна Костенко
• «Кольорові миші» Ліна Костенко
• «Коректна ода ворогам» Ліна Костенко
• «Красива осінь вишиває клени. » Ліна Костенко
• «Крига на Одрі» Ліна Костенко
• «Крила» Ліна Костенко
• «Ластівки тікають із Європи. » Ліна Костенко
• «Лейтмотив щастя» Ліна Костенко
• «Ліс був живий. Він не прощався. » Ліна Костенко
• «Люблю чернігівську дорогу. » Ліна Костенко
• «Люблю твій степ і подих твого степу. » Ліна Костенко
• «Любов Нансена» Ліна Костенко
• «Любов Потьомкіна» Ліна Костенко
• «Люди з Табулена» Ліна Костенко
• «Львівські голуби» Ліна Костенко
• «Лист» Ліна Костенко
• «Мадам Андро» Ліна Костенко
• «Мало всього — ще і тугу цю вовчу…» Ліна Костенко
• «Мати» Ліна Костенко
• «Майже переклад з провансальської» Ліна Костенко
• «Мені відкрилась істина печальна. » Ліна Костенко
• «Місто, премісто, прамісто моє. » Ліна Костенко
• «Місто Ур» Ліна Костенко
• «Мій милий, мандрівнику гордий…» Ліна Костенко
• «Мій перший вірш написаний в окопі. » Ліна Костенко
• «Між іншим» Ліна Костенко
• «Моя любове! Я перед тобою. » Ліна Костенко
• «Моя пам’ять плаче над снігами. » Ліна Костенко
• «На другий день Великого Потопу. » Ліна Костенко
• «Напитись голосу твого… Ліна Костенко
• «Навшпиньки повертаюся в ті дні. » Ліна Костенко
• «Найнезабутніше з облич. » Ліна Костенко
• «Недумано, негадано. » Ліна Костенко
• «Не говори печальними очима…» Ліна Костенко
• «Нехай підождуть невідкладні справи. » Ліна Костенко
• «Не треба класти руку на плече» Ліна Костенко
• «Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…» Ліна Костенко
• «Ван-Ґоґ» Ліна Костенко
• «В дні, прожиті печально і просто…» Ліна Костенко
• «Вечірнє сонце, дякую за день!» Ліна Костенко
• «Веселий дощ» Ліна Костенко
• «Відмикаю світанок скрипковим ключем. » Ліна Костенко
• «Віяло мадам Полетики» Ліна Костенко
• «Віки живуть в старому фоліанті. » Ліна Костенко
• «Вітри гули віолончеллю, писали пальми акварель. » Ліна Костенко
• «В маєтку гетьмана Івана Сулими. » Ліна Костенко
• «В пустелі сизих вечорів…» Ліна Костенко
• «Виходжу в сад, він чорний і худий. » Ліна Костенко
• «Вирлооке сонце» Ліна Костенко
• «Вже почалось, мабуть, майбутнє. » Ліна Костенко
• «За гріх щасливості в неслушний час…» Ліна Костенко
• «Затінок, сутінок, день золотий. » Ліна Костенко
• «Заворожи мені, волхве. » Ліна Костенко
• «Здається, з нами щось уже не те. » Ліна Костенко
• «Здивовані квіти» Ліна Костенко
• «Зелені очі орхідей. » Ліна Костенко
• «Життя іде і все без коректур. » Ліна Костенко
• «Зонька» Ліна Костенко
• «Звичайна собі мить» Ліна Костенко
• «Чайка на крижині» Ліна Костенко
• «Чекаю дня, коли собі скажу. » Ліна Костенко
• «Футбол в тумані, де гравець, як мім. » Ліна Костенко
• «Я дуже тяжко Вами відболіла…» Ліна Костенко
• «Яка різниця — хто куди пішов. » Ліна Костенко
• «Я хочу знати, любиш ти мене…» Ліна Костенко
• «Які щасливі очі у казок. » Ліна Костенко
• «Як холодно! Акація цвіте..» Ліна Костенко
• «Я кину все. Я вірю в кілометри…» Ліна Костенко
• «Я нахиляюсь над безоднею. » Ліна Костенко
• «Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати. » Ліна Костенко
• «Я пішла як на дно. Наді мною свинцеві води. » Ліна Костенко
• «Я вранці голос горлиці люблю…» Ліна Костенко
• «Я виросла у Київській Венеції. » Ліна Костенко
• «Хай буде легко. Дотиком пера. » Ліна Костенко
• «Храми» Ліна Костенко
• «Хуртовини» Ліна Костенко
• «Хутір вишневий» Ліна Костенко
• «Нічого такого не сталось…» Ліна Костенко
• «Обступи мене, ліс, як в легенді про князя Хетага. » Ліна Костенко
• «Очима ти сказав мені: люблю…» Ліна Костенко
• «Осінній день березами почавсь…» Ліна Костенко
• «Осінній день, осінній день, осінній!» Ліна Костенко
• «Осінній сад ще яблука глядить. » Ліна Костенко
• «Осінь жагуча» Ліна Костенко
• «Останній концерт Ойстраха у Києві» Ліна Костенко
• «Отак пройду крізь твій великий подив…» Ліна Костенко
• «Ой ні, ще рано думати про все. » Ліна Костенко
• «Ой осінь, осінь, барви чудотворні. » Ліна Костенко
• «Пастораль ХХ сторіччя» Ліна Костенко
• «Під вечір виходить на вулицю він. » Ліна Костенко
• «Пінг-понг» Ліна Костенко
• «Пісенька про космічного гостя» Ліна Костенко
• «Плем’я тода» Ліна Костенко
• «Пливли ми ввечері лиманом. » Ліна Костенко
• «Починають зорі пригасати. » Ліна Костенко
• «По-лицю-дощ» Ліна Костенко
• «По сей день Посейдон посідає свій трон. » Ліна Костенко
• «Послухаю цей дощ» Ліна Костенко
• «По цьому Дніпру пливли човни з Візантії. » Ліна Костенко
• «Повернення Шевченка» Ліна Костенко
• «Пряля» Ліна Костенко
• «Прощай, морська корово із Командорських островів. » Ліна Костенко
• «Причмелені гномики» Ліна Костенко
• «Притча про ріку» Ліна Костенко
• «Прийомний син барона був баран. » Ліна Костенко
• «Ранесенько, акації ще спали. » Ліна Костенко
• «Руан» Ліна Костенко
• «Сади стояли в білому наливі. » Ліна Костенко
• «Ще назва є, а річки вже немає» Ліна Костенко
• «Що в нас було. » Ліна Костенко
• «Скіфська баба» Ліна Костенко
• «Смертельний падеграс» Ліна Костенко
• «Сміх» Ліна Костенко
• «Сольфеджіо» Ліна Костенко
• «Сьоме небо» Ліна Костенко
• «Сонце моє, оченята карі…» Ліна Костенко
• «Сороко, не кричи! Я в лісі не стороння. » Ліна Костенко
• «Спини мене» Ліна Костенко
• «Стара церковця в Лемешах» Ліна Костенко
• «Старенька жінко, Магдо чи Луїзо. » Ліна Костенко
• «Старесенька, іде по тій дорозі. » Ліна Костенко
• «Старої казки пісня лебедина. » Ліна Костенко
• «Старий годинникар» Ліна Костенко
• «Страшний калейдоскоп. » Ліна Костенко
• «Сумна колумбіана» Ліна Костенко
• «Сунички» Ліна Костенко
• «Сувид» Ліна Костенко
• «Світлий сонет» Ліна Костенко
• «Силует фігуриста» Ліна Костенко
• «Син білявого дня і чорнявої ночі. » Ліна Костенко
• «Такий чужий і раптом — неминучий. » Ліна Костенко
• «Тінь королеви Ядвіґи» Ліна Костенко
• «Тінь Сізіфа» Ліна Костенко
• «То рік Щура, то Тигра…» Ліна Костенко
• «Той любить Фанні Брон, той любить Беатріче. » Ліна Костенко
• «Три принцеси» Ліна Костенко
• «Цариця Астинь» Ліна Костенко
• «Цариця Савська» Ліна Костенко
• «Цавет танем!» Ліна Костенко
• «Це називалось — творчі семінари. » Ліна Костенко
• «Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання. » Ліна Костенко
• «Тут обелісків ціла рота. » Ліна Костенко
• «Ти дивишся. А я вже — як на трапі…» Ліна Костенко
• «Ти пам’ятаєш, ти прийшов із пристані. » Ліна Костенко
• «Тиран, полководець, державний корсар. » Ліна Костенко
• «Ти — Шіва. Ти — індуське божество…» Ліна Костенко
• «Ти співав для мене…» Ліна Костенко
• «Ти вчора поїхав, ти ж тільки поїхав учора. » Ліна Костенко
• «Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. » Ліна Костенко
• «У присмеркові доброї дібровості…» Ліна Костенко
• «Усе було — і сум, і самота. » Ліна Костенко
• «У світі злому і холодному…» Ліна Костенко
• «Берестечко» Ліна Костенко
• «Дума про братів Неазовських» Ліна Костенко
• «Сніг у Флоренції» Ліна Костенко
• Всі твори автора

Цитати, вислови та афоризми відомих українців

Сьогодні Тутка підготував для своїх читачів цитати, вислови та афоризми відомих українських філософів, поетів, письменників, митців, політиків, співаків та історичних постатей, які, сподіваємося, надихатимуть Вас на щоденні звершення.

Думки та цитати великих людей — від Сковороди до Костенко — про життєві цінності, Україну, успіх та людські здібності.

Ці вислови повинен знати кожен — тому збережіть собі ці потужні цитати від найвідоміших та найавторитетніших земляків.

1. “Хто в себе не вірить, тому ніхто другий не повірить”, – Володимир Винниченко

2. “Мова зникає, коли нею не говорять про любов”, – Сергій Жадан

3. “Думка, яка найбільше мене підтримувала: майже всім відкриттям в історії людства передували численні невдачі.”, – Ігор Сікорський

4. “Той, хто каже, що незалежність впала нам з неба, не знає, що ми діставали по 10 років тюрми і заслання”, – Левко Лук’яненко

Читайте також: «Не будь егоїстом, дівчинко!» Текст про те, що стається тоді, коли ми слухаємо інших, а не себе

5. “Кожен громадянин, громадянка, які знають українську мову, а це переважна більшість населення, особливо молоде покоління, повинні ПОЧИНАТИ РОЗМОВУ БУДЬ-ДЕ, БУДЬ З КИМ, БАЙДУЖЕ ПРО ЩО УКРАЇНСЬКОЮ. Тоді їхні співрозмовники будуть відповідати українською і, як показує мій досвід, робитимуть це радо, навіть з посмішкою. Таким чином ми звільнимо самих себе від застарілих стереотипів, спілкуватися українською мовою стане для всіх нормально і легітимно”, – Богдан Гаврилишин

6. “А душа, це все на світі, що потрібно для життя. Роби свою справу чесно, з душею, — і твоє до тебе прийде. За будь-яких обставин головне — залишатися людиною. Життя пройде немов вода, і відцвіте, немов вишнева гілка… В житті одна помилка — не біда… Біда, коли усе життя — помилка…”, – Богдан Ступка

7. “Якщо ви вдало виберете справу і вкладете в неї всю свою душу, то щастя саме відшукає вас”, – Костянтин Ушинський

8. “Чим менші таланти, тим більше роблять шуму.”, – Іван Франко

9. “Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.”, – Тарас Шевченко

10. “Якщо болить серце, тобі, друже, поталанило”, – Василь Стус

11. “Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.”, – Григорій Сковорода

12. “Люди стають такими занудами, коли збираються разом. Потрібно залишатися на самоті, щоб розвивати свої індивідуальні якості, які й роблять людину цікавою”, – Енді Воргол

13. “Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий — зорі. Що кому.”, – Олександр Довженко

14. “Безпам’ятний – значить ослаблений. Той, хто не знає, звідки він вийшов, позбавлений дуже важливого ресурсу психологічної підтримки – розуміння логіки та змісту власного життя, і тих подій, які в ньому відбуваються.”, – Оксана Забужко

15. “За здобутком завжди втрата простує”, – Богдан Хмельницький

16. “Егоїзм — першопричина раку душі. Любов — це насамперед відповідальність, а вже потім — радість, насолода. Музика — це мова почуттів. Нікчемність — рідна сестра підлості. Справжня любов народжується тільки в серці, що пережило турботи про іншу людину”, – Василь Сухомлинський

17. “Людям не те що позакладало вуха — людям позакладало душі”, – Ліна Костенко

18. “Мрія дає нуль, якщо її не зробити життям.”, – Григорій Тютюнник

19. “Людина — це найвеличніша з усіх істот. Людина — найнещасніша з усіх істот. Людина — найпідліша з усіх істот. Як тяжко з цих трьох рубрик вибирати першу для доведення прикладом.”, – Іван Багряний

20. “Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, найчистіша душа незрадлива, найскладніша людина проста”, – Василь Симоненко

21. “Життя справді складне, і єдиний у нього підручник – досвід. Іноді я відчуваю людину, як рана — сіль. Зустріч з величчю робить нас скромнішими. Любов — це одне з найкращих психічних захворювань. Найстрашніше для людини — сама людина. Не суди по генералу про життя солдатів”, – Григір Тютюнник

22. “Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів”, – Іван Франко

23. “Мужність не дається напрокат”, – Ліна Костенко

24. “Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”, – Тарас Шевченко

25. “Допустити дві державні мови, або одну державну, а одну — офіційну — значить, зруйнувати державу. Я завжди наводжу в приклад Євреїв, які відродили вже мертву мову і об’єдналися навколо неї”, – В’ячеслав Чорновіл

26. “Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі й хліб. Якщо народ обирає Свободу — він матиме Хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний”, – Степан Бандера

27. “Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову…”, – Ліна Костенко

28. “Бажаєш дістать похвалу, йди туди, де хвилі валом.”, – Пилип Орлик

29. “Я всім говорила, що українська музика є дуже гарна, мелодійна і що народ такий співучий. А мені відповідали: якщо так, то заграй мені щось, заспівай мені щось… То є сумно, але ми не мали жодної плити на професіональному рівні. Бо то є дорога річ і забирає багато часу. Я зрозуміла, що мушу її зробити. І не тільки для своїх приятелів, але й для всіх українців. Бо я не могла, не мала змоги щось зробити для нашого суспільства, але тільки це. То був би такий дарунок. І я мріяла, що на Україні мене почують.”, – Квітка Цісик

30. “Це ж така нормальна річ — визначати свій край за середину світу.”, – Юрій Липа

31. “І в отруйних ягодах є вітаміни. Грішник розкаюється, щоб звільнити душу для нових гріхів. Хоч би де був південь, а північ навпроти. Пройдені рубежі стають тилом. Не стрибай на радощах, коли надто низька стеля”, – Дмитро Арсенич

32. “За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то оддасте”, – Тарас Шевченко

33. “Живе той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя”, – Василь Симоненко

34. “Я в свої 46 років розумію, що нейтральним бути не можна. Після місяців війни виходить, що є два паралельні світи: в одному йде війна, а в іншому – вона не йде. Причому на території однієї країни. В одному – гинуть люди, а в другому – абсолютно не поміняли спосіб свого життя: ходять по салонах краси, по дорогих ресторанах, ведуть світські бесіди, витрачають гроші і абсолютно не переймаються ні матеріально, ні духовно за те, що відбувається в нашій країні. Війна не може бути на якійсь певній частині території, якщо вона заходить, то це біда для всіх. І тому нейтральним бути не можна”, – Андрій Кузьменко

35. “Я — українець, а не росіянин, тож даруйте, я просто трохи не у своїй тарілці. Буде краще, якщо я і мої друзі просто звідси підемо”, – Джек Паланс (мова про випадок, коли актору хотіли вручити звання народного артиста Росії у 2004 році)

36. “Я українець — і цим пишаюсь”, – Серж Лифар

37. “Якщо ти не зробив жодної спроби потрапити в ціль, то промахнувся на всі сто”, – Вейн Грецкі

38. “Коли любиш — люби серцем, а не язиком. Шукають щастя нещасливі”, – Леонід Глібов

39. “Боги карають людей тим, що виконують їх нерозумні бажання. Життя змушує жити. Думай довго, пиши коротко. Пам’ять — королева фальсифікацій. Спочатку подумай, а потім помовч. Хочеш бути оригіналом — стань порядною людиною”, – Андрій Коваль

40. “Не дуже довіряй свому серцю — сей віщун часто обманює”, – Іван Котляревський

41. “Шануй мудрість, а не золото”, – Мелетій Смотрицький

42. “…жінка — як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи”, – Ліна Костенко

43. “Жити за совістю – важливіше за будь-які віросповідання”, – Митрополит Андрей Шептицький

44. “В Україні малюю пейзажі, бо страшенно люблю цю землю. Я в жодній країні не намалював пейзажу – ні австралійського, ні американського, ні голландського”, – Іван Марчук

45. “Не можна сміятися над старістю і старими людьми – це величезне блюзнірство; про старість треба говорити тільки з повагою; у світі є три речі, з яких ніколи не можна сміятися, – патріотизм, справжня любов до жінки і старість”, – Василь Сухомлинський

46. “Нинішня війна — війна принципів. Ми знаємо — і це правда, — що йде війна між Росією й Україною: вона не оголошена як війна, але ми всі знаємо, що вона собою являє. І до цього звелися всі суперечності, які існували, що дуже небезпечно: справа не в мові і навіть не в незалежності — не про це йде мова, а про те, що ми повинні побудувати суспільство з людським обличчям”, – Мирослав Попович

47. “Оті дурні, що кричать “націоналіст!”, не розуміють і ніколи не зрозуміють, що я зумів об’єднати любов до мого народу з любов’ю до всіх народів світу!”, – Остап Вишня

48. “Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни…”, – Святослав Вакарчук

49. “Батьки мусять ставитися до своєї дитини як до людини, тобто дати їй відчути, що вона людина. Завдання, безумовно, дуже складне, але, знехтувавши ним, можна поставити дитину на фальшивий шлях.”, – Любомир Гузар

50. “Великороси кажуть: “Ніякої України не буде”, а я кажу: “Як би не склалось, Україна у тій чи іншій формі буде. Не змусиш річку текти назад, так само з народом, його не змусиш відмовитись від його ідеалів. Тепер ми живемо у часи, коли одними тільки багнетами нічого не зробиш”, – Павло Скоропадський