День пам’яті і примирення: історія свята, до якого 9 років тому приєдналася Україна

Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

8 травня світ вшановуватиме жертв та героїв Другої світової війни. Парадокс історії полягає у тому, що люди нічому не вчаться з уроків історії. І поки світ застиг в очікуванні перед загрозою нового глобального збройного конфлікту, українці другий рік дають відсіч російській агресії.

У День пам’яті та примирення світ вшановуватиме борців із нацизмом та жертв Другої світової. Чому Україна приєдналася до пам’ятних заходів 8 травня лише 9 років тому та яка історія цього дня – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

9 травня – День Європи

8 травня президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, згідно з яким пропонується офіційно встановити 8 травня Днем памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

А 9 травня віднині стане датою відзначення Дня Європи. За словами Зеленського, багато років на європейському континенті встановлена традиція святкувати 9 травня саме як день відзначення миру та єдності. Тож вже завтра українці разом з усією вільною Європою відзначатимуть будуть відзначати це свято. Президент повідомив, що підписав відповідний указ. “Відзавтра 9 травня ми будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм. Єдність, яка наближає мир”, – наголосив Зеленський.

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія повідомив, що Верховна Рада має ухвалити внесений президентом законопроєкт у пришвидшеному режимі та юридично закріпити цей історичний момент.

Історія про московські примхи та часові пояси

Спочатку про факти. Епохальна подія – підписання Акту про беззастережну капітуляцію німецьких військ відбулася у місті Карлсгорст поблизу Берліна 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом. У Москві вже було 00:43, 9 травня. Акт був доставлений Сталіну фактично на наступний день після підписання.

Тож поки весь світ відзначав Днем пам’яті та примирення 8 травня, СРСР, а після його розпаду – і всі пострадянські республіки святкували 9 травня як день перемоги. Таким чином, “годинникова примха Москви” створила немов нове, окреме свято, орієнтоване власне на радянську російську ідеаологію.

Генасамблея ООН ухвалила Резолюцію, в якій закликала світ вшановувати жертв Другої світової 8 травня. Щорічно відбувається акція “Перша хвилина миру”. У країнах ЄС свято має офіційну назву Victory in Europe Day.

Символом дня став червоний мак – ця квітка уособлює кривавий слід від пострілу.

День пам’яті та примирення в Україні

У 2015 році Верховна Рада ухвалила закон “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”. Таким чином українці офіційно почали вшановувати героїв і жертв війни разом зі всім світом, 8 травня.

Це державне свято в Україні, яке започаткувало переосмислення подій Другої світової на підставі об’єктивних історичних, а не радянізованих фактів. Відбулося тотальне руйнування московських міфів, зокрема про теорію “Великої вітчизняної війни”.

Вже після повномасштабного російського вторгнення на територію України, 4 травня 2022 Верховна рада прийняла постанову “Про неприпустимість присвоєння Російською Федерацією перемоги над нацизмом”.

Загалом суттю відзначення Дня пам’яті є не лише радість від святкування перемоги, а й усвідомлення необхідності цінувати мир.

До речі, Київського міжнародного інституту соціології провів опитування та з’ясував, що останніми роками ставлення українців до свят 8 та 9 травня сильно змінилось. 9 травня святкують росіяни як мілітаристське агресивне свято. 13 років тому, у 2010-му, майже 60% громадян вважали день перемоги одним із найбільших свят. Після 24 лютого 2022 року лише 13% українців готові продовжувати святкувати 9 травня.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.

Чому 9 травня не є ніяким святом

8 травня світ відзначає перемогу над нацизмом в Європі та згадує усіх людей, що загинули під час найбільшої трагедії в історії людства – у Другій Світовій війні.

Згадує про те, як в 1939-1945 світ вільних людей завдав поразки нацистській диктатурі. Третій Рейх був ворогом всього світлого та прогресивного, що створила людська цивілізація. І перемога у війні з цим режимом – дійсно велике досягнення всього людства, але тоді справу не було завершено.

Серед переможців опинилася держава, яка разом з гітлерівською Німеччиною у вересні 1939 року розпочала Другу Світову війну після пакту Молотова-Ріббентропа.

Держава, яка 1939 року атакувала Фінляндію, 1940 року окупувала Литву, Латвію та Естонію. Режим, який влаштував колективізацію та голодомор. Цією державою був Радянський Союз.

Так, народи СРСР сплатили найбільшу ціну у Другій Світовій війні.

Так, Радянський Союз врешті-решт опинився в лавах антигітлерівської коаліції та в ряду переможців нацизму.

Але те, що держава, яка була разом з Німеччиною фактичним ініціатором великої війни в Європі після найбільшого злочину в історії людства пішла без покарання та виключно з політичними та військовими бонусами (під контролем радянської диктатури опинилася значна частина південної та центральної Європи) привело світ до Холодної війни. Та врешті-решт до сьогоднішнього дня.

Режим, що правив у СРСР, вигадав свій “день перемоги”над нацизмом.

“Святкувати” почали з 1965 року. Так, 20 років після війни ніхто і не думав нічого святкувати, настільки руйнівною була війна. Щоб не відзначати завершення війни разом з Західним Світом була вигадана цілком штучна дата – 9 травня, при тому що війна фактично закінчилася 8 травня. Чому?

Бо нікому в Європі чи Америці і в голову не приходило перетворювати 8 травня в день мілітаризму та агресивної війни.

Разом з впровадженням цього “свята” було реабілітовано і сталінізм. І цим було вирішено ще одне завдання – щоб радянський режим виглядав відносним “добром” на фоні абсолютного зла нацизму. Бо насправді радянська сталінська диктатура за своєю суттю не далеко відійшла від практик фашистських та нацистських диктатур.

Той саме мілітаризм. Ті самі репресії. Депортації народів та геноцид. Диктатура та зневага до свободи.

Саме така країна в травні 1945 отримала індульгенцію. Прощення своїх величезних злочинів проти людства. І це було дуже зручно: в СРСР зберігся тоталітарний режим, усі його ключові практики – і при цьому він опинився у ряду переможців абсолютного зла. Тобто -– у лавах добра. І тоді на Заході на це закрили очі майже всі, крім Черчилля.

Вже за декілька років на Заході зрозуміли помилку, коли Радянський Союз де-факто розпочав нову війну. Холодну війну. Саме цю індульгенцію і “закріпили”, вигадавши “День перемоги 9 травня”.

Коли СРСР програв Холодну війну та пішов в історію, це не могло не призвести до реваншизму. І реваншисти та мілітаристи дійсно перемогли в росії.

Володимир путін та його банда виходців з КДБ мріють відродити СРСР як тоталітарну диктатуру, що домінує у Східній Європі та Азії, мріють помститися за поразку у Холодній війні. І вони дістали в якості свого головного символу саме перемогу у Другій Світовій війні.

Перемогу у війні, яку Радянський Союз починав разом з нацистською Німеччиною. І саме тому вони обралі 9 травня головним днем в календарі і надали цьому “святу” рівень сакральності, якого ніколи не було навіть за часів СРСР. І все це почалося далекого вже 2005 року, саме тоді вигадали мілітаристський та агресивний лозунг “можем повторить”. А що повторити? Все те, що споріднювало більшовиків та нацистів.

І путіну це вдалося. Вдалося повторити відсутність свободи. Знищення опозиції. Ксенофобія та ненависть до будь-якої інаковості. Мілітаризм.

Злочини проти людяності. Агресивні війни. І коли путін робив 9 травня головним символом, головним днем свого режиму, він сакралізував не перемогу у Другій Світовій війні. Не перемогу над нацизмом, фашизмом та мілітаризмом. Він сакралізував диктатуру та війну заради війни.

І саме тому ми вже майже 20 років спостерігаємо у росії те саме “побєдобєсіє” – свято крові та смерті. І це повертає мене до думки: ті, хто переміг нацизм в 1945, не завершили справу, бо нацизм та мілітаризм відродився там, де і мав – у недобитій диктатурі, у недобитому режимі братів нацизму. У Радянському Союзі, що намагається вилізти з могили.

Саме тому рашизм – поєднання нацизму та більшовизму – все ще може влаштовувати агресивні війні та геноцид в центрі Європи. Саме тому палає Маріуполь, саме тому снаряди летять в мирні українські міста, саме тому путін шантажує увесь світ ядерною зброєю. Тому ніяким “святом” штучне “9 травня” не є.

А коли для нас цей саме День перемоги? Він – в майбутньому. Для цього Дня треба довести до кінця те, що не вдалося зробити 77 років тому.

Українці зробили величезний внесок в перемогу над нацизмом в 1939-1945. І нам треба поставити крапку в існуванні в Європі злочинних режимів – знищити путінський режим та російську імперію. День, коли в історії рашизму буде поставлено крапку і буде Днем перемоги. Нашим. Справжнім. А з датою треба трішки почекати.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

День пам’яті в Україні — історія та традиції свята 9 травня

9 травня – це свято перемоги над нацизмом в Україні.

Україна та всі пострадянські країни 8 травня відзначають День пам’яті та примирення, який настав після Другої світової війни. Сусіди у країні-агресорі воліють святкувати День перемоги над нацизмом 9 травня, проводячи військовий парад.

8 та 9 травня: історія

8 травня Україна відзначатиме День пам’яті та примирення, а 9 травня – 76-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Однак День примирення – це не те саме, що й День перемоги. В Україні цей день встановлено згідно із Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років”.

У 2014 році, з початком російської агресії на території України, наша держава розпочала нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

В Україні 8 травня – це День пам’яті та примирення. Таку саму дату визнає Генасамблея ООН та цивілізований світ.

9 травня проголошено “Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”. Таке рішення було прийнято 9 квітня 2015 року Верховною Радою України відповідно до закону “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років” у рамках пакета законів про декомунізацію.

9 травня: заборони

Законом “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки” забороняється публічно використовувати символіку комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних прапора, герба, а також інших символів СРСР та союзних республік. При цьому заборона не поширюється на символіку, яка є, наприклад, на бойових нагородах чи ювілейних медалях – Україна вшановує заслуги ветеранів. Не стосується він також оригіналів бойових прапорів.

В Україні також заборонено використовувати пропаганду так званої “георгіївської стрічки” – символу, під яким російські агресори та сепаратисти Криму та Донбасу окупували українські землі та вбивали громадян України. За умови, що стрічка не є елементом бойової чи ювілейної нагороди, поява з нею у громадських місцях карається великим штрафом. За повторного порушення загрожує адміністративний арешт.

8-9 травня: традиції

Зазвичай 8 і 9 травня в кожному населеному пункті нашої країни проходить велика програма, яка передбачає як вшанування ветеранів, так і покладання квітів до пам’ятників воїнам, до меморіалів жертв нацистських злочинів.

Законом встановлено, що у ці дні біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата та Невідомого матроса встановлюється почесна варта. Але цього року у зв’язку з нападами Росії на Україну будь-які заходи можуть бути скасовані.