Узгодження дієслів з іменниками у множині

Мені обидва варіанти здаються правильними, принаймні вживаними, але маю сумніви.

4,288 2 2 gold badges 21 21 silver badges 58 58 bronze badges
схоже, що 1-й варіант – скорочена версія “Чим більша кількість людей навчиться”. ”

1 Answer 1

Питання узгодження дієслів з іменниками, мабуть, варто розглядати в контексті узгодження присудка з підметом, при цьому останній не обов’язково має бути іменником. Принаймні, інформація, яку вдалося знайти, відображається саме так.

Числові особливості дієслова-присудка

Дієслово-присудок звичайно узгоджується в числі з підметом речення: якщо підмет стоїть в однині, то й дієслово-присудок також виступає в одниніПосадила стара мати три ясені в полі». — Т. Шевченко); а множина підмета зумовлює й множину дієслова-присудкаНа чужину з України брати розійшлися». — Т. Шевченко).

Проте бувають випадки, коли дієслово-присудок стоїть в іншому числі, ніж підмет: «Був собі дід та баба» (казка). Здавалось би, що за наявності в цьому реченні двох підметів — дід та баба — дієслово-присудок слід було б поставити в множині, але якщо дієслово-присудок стоїть перед двома або кількома підметами, а перший підмет стоїть в однині, то й дієслово стоятиме теж в однині: «Був собі котик та півник» (казка).

Дієслово-присудок виступає в однині також тоді, коли підмет має при собі додаток, що становить із підметом одну підметову групу речення й пов’язується з ним прийменником з : «Гарматний відгомін з першим громом мішався раз у раз в одних розкатів жмут» (М. Бажан).

Дієслово-присудок буде в однині й тоді, коли за підмет правлять збірні слова — більшість , меншість , частина , ряд , кілька , багато , чимало , група , низка , решта , половина та інші, поєднані з залежними від них іменниками (прикметниками) в родовому відмінку: «Більшість присутніх пристала на цю пропозицію»; «Кілька відер води бухнуло на вогонь» (М. Коцюбинський).

Якщо підмет складається з числівника два , три , чотири й іменника, а в реченні мовиться про спільну дію, дієслово-присудок слід ставити в однині: «Летить чотири утиці» (Б. Грінченко); «На полу лежало три чоловіки» (Панас Мирний). Якщо в реченні треба підкреслити, що особи, які складають підмет із числівником, діють кожна окремо, дієслово-присудок годиться ставити в множині: «Не вертаються три брати, по світу блукають» (Т. Шевченко).

Якщо підметом є складений числівник, де останнє слово — один , дієслово-присудок може стояти в однині в чоловічому роді або в безособовій формі на -ло : «31 солдат вийшов з оточення», «Вийшло з оточення 31 солдат». Якщо перед таким підметом є означення в множині ( усі , наші й под.), присудок має форму множини: «Усі двадцять один учасник конкурсу вийшли на змагання».

Є ще стаття “У якій формі вжити присудок?” Н.Я.Дзюбишиної, для тих, кому до вподоби науковий стиль викладу.

Слава Україні!

Літературне Місто – Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.

УЗГОДЖЕННЯ ПІДМЕТА З ПРИСУДКОМ

Узгодження підмета з простим присудком

1) якщо підмет, виражений числівником, спри-
ймається як єдине ціле:

Один розповідає, десятеро слухає,

2) якщо підмет виражений збірно-кількісним
іменником більшість, меншість, решта тощо:

Більшість була проти.

якщо підмет, виражений числівником, спри-
ймається як певна кількість предметів, осіб:
Підійшли четверо дівчаток.

Узгодження щодо роду

  1. Присудок у минулому якщо підмет – іменник чоловічого часі, роду на позначення професії (і жіноча чоловічий рід особа теж):

жіночий рід якщо з іменником на позначення про­

фесії вживається жіноче ім’я:

Лікар Синицина повідомила мені про швидке одужання.

  1. Присудок у минулому якщо підмет є абревіатурою, котра не часі узгоджується набула ознак самостійного слова:

з формою основного слова абревіатури у уроді

УНР святкувала перемогу (Українська Народна Республіка).

  1. Присудок узгоджуєть- якщо підмет має означення-приклад- ся з підметом ку – власну назву:

Газе та “Просвіта” стала популярною у нашому краї.

  1. Присудок узгоджуєть- якщо підмет загальна назва – пропу- ся з прикладкою-влас- щений:

ною назвою у ролі під­мета

“Обличчя світу” показало цікавий відеорепортаж про Хав’єра Солану.

  1. Присудок перебуває у якщо підмет виражений словосполу- формі однини ченням із збірно-кількісними словами

більшість, меншість, частина, ряд чи неозначено-кількісними гурт, купа: Гоупа студентів прийшла складати іспит.

  1. Присудок у формі якщо підмет виражений словосполу- однини ченням із кількісними числівниками і

сприймається як одне ціле:

“П’ять ораторів змінюється за хвилину – так кортить усім говорити” (О. Довженко).

  1. Присудок у однині якщо підмет має слова дехто, ко­

“І кожен з нас те знав, що слави нам не буде”(І. Франко).

  1. Присудок у множині якщо підмет виражений словосполу­

ченням із збірно-кількісними словами більшість, меншість, частина, ряд і т. д., коли треба підкреслити мно­жинність предмета (підмета): Більшість студентів не сприймають його.

МЕНЮ

  • Науки
    • Мовознавство
    • Літературознавство
    • Психологія
    • Історія
    • Культурологія
    • Літературознавчі статті та праці
    • Мовознавчі праці
    • Педагогічні праці
    • Наукові роботи (дипломні, реферати та ін.)

    Нові записи

    • Початок Європи : Епоха Великого Переселення Народів
    • Історія Шумерів і падіння Аккадської Імперії
    • Ядерна зброя: виникнення, розвиток та сучасний стан
    • 245 днів війни в Україні на анімованій карті
    • Висадка в Нормандії: Операція, що змінила хід Другої світової війни
    • Як нацисти втікали в Аргентину після Другої світової війни?
    • Історія Тайваню. Чому він такий важливий для США та Китаю?
    • Велика Британія та її колонії: історія захоплення світу (Перша частина)
    • Арабо-Ізраїльські війни: Битва за виживання
    • Історія України: Український шлях до незалежності

    Літературне місто – це унікальна онлайнова бібліотека та освітній ресурс одночасно! Тут ви знайдете навчальні матеріли, літературу та книжки, що допоможуть вам у навчанні та викладанні. На Літмісті широко представлені матеріали по мовознавству, які ви не знайдете в інших бібліотеках.

    Вам допоможе велика колекція матеріалів з літературознавства, а також з психології – практичної та теоретичної. У нашій електронній бібліотеці ви знайдете багато художніх творів українських і не тільки авторів.

    Ексклюзивний підбір матеріалів з культурології, історії України і не тільки стануть в нагоді як студенту, так і викладачу. Окрім того, тут ви знайдете багато періодичних видань та наукових робіт, серед яких тільки ексклюзивні та якісні. Також до вашої уваги рубрика Это интересно! Електронна бібліотека Літературне місто завжди рада допомогти!

    Українська мова 8 клас – розробки уроків для шкіл з українською мовою навчання – 2016 рік

    Мета: закріпити знання школярів про головні члени речення; ознайомити учнів з особливостями узгодження присудка з підметом, вираженим словосполученням або складноскороченим словом; розвивати увагу, пам’ять, мислення; виховувати любов до рідного слова.

    Очікувані результати: учні вміють узгоджувати підмет із присудком; правильно будують прості речення й пунктуаційно їх оформлюють; знаходять і виправляють орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила.

    Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиці «Узгодження дієслівного присудка з підметом», «Особливості узгодження присудка з підметом», картки.

    Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

    І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

    — За якими ознаками характеризують головні члени речення?

    — Чим може виражатися підмет? Наведіть приклади.

    — Які види присудка ви знаєте? Наведіть приклади.

    ü Перевірка домашнього завдання.

    Спишіть речення. Визначте граматичні основи. Укажіть, якими частинами мови виражені підмети.

    Мати взяла його за руку й повела до вікна. (Б. Лепкий) Вабить мене знову Чумацький Шлях. (II. Дорошенко) Душ з п’ять хлопців мостилося коло столу з книжками. (В. Васильченко) Хотіла б я піснею стати у цю хвилину тяжку. (Леся Українка) Лиш боротись — значить жить. (І. Франко)

    Спишіть речення, підкресліть підмети і присудки. Укажіть види присудків.

    Ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї. (М. Рильський) В тіло почало входити м’яке тепло і напівсон. (М. Стельмах) Земля бралась ожеледицею. (О. Гончар) І грає, і піниться синєє море. (Є. Гребінка) Яке це щастя — жити на цій землі! (О. Довженко)

    II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

    ü Завдання учням.

    З’ясуйте, чому в реченні перший присудок ужито в однині, а другий — у множині, хоч обидва вони стосуються того самого підмета.

    Біля прилавка стояло двоє селян і переказували продавцеві, напевно, останні новини. (П. Панч)

    III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    ü Робота з підручником.

    1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

    2. Виконання вправ і завдань.

    ü Опрацювання таблиці.

    Узгодження простого дієслівного присудка з підметом

    У числі й особі

    Якщо вживається у формі теперішнього (чи майбутнього) часу дійсного способу або у формі наказового способу. Вільний дух народу ще тлів (тепер. час) під попелом неволі. (М. Коцюбинський)

    Якщо вживається у формі минулого часу дійсного способу або у формі умовного способу. На землю злізла (минулий час) ніч. (Л. Глібов)

    ü Завдання учням.

    Запишіть речення. Укажіть спосіб вираження підмета. З’ясуйте правила узгодження підмета і присудка.

    Вийняв я три карбованці та й укинув йому в руку. (Б. Грінченко) Ми бачимо його обличчя, добре і мужнє. (О. Довженко) Остап з Соломією потиху спустили пліт на річку. (М. Коцюбинський) Багато верхівців скакали обабіч шляху прямо по хлібах. (О. Гончар)

    ü Опрацювання таблиці.

    ОСОБЛИВОСТІ УЗГОДЖЕННЯ ПРИСУДКА З ПІДМЕТОМ

    Присудок узгоджується з підметом у множині, коли підмет виражений словосполученням

    Межи втікачами були Остап і Соломія. (М. Коцюбинський) і

    Присудок узгоджується з підметом у множині та однині, коли підмет виражений кількісним числівником у Н. в. чи Р. в.

    В цей час з’явилися три постаті. (Ю. Збанацький) і

    Присудок узгоджується з підметом в однині, якщо є слова багато, мало, чимало, більшість, частина, решта, що входять до складу підмета

    За нашу пропозицію проголосувала меншість.

    Присудок узгоджується в тому ж роді й числі, що й основне слово в абревіатурі

    УАН (Українська академія наук) була створена 1918 року.

    IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

    ü Робота біля дошки й у зошитах.

    Запишіть речення, розкриваючи дужки й добираючи присудок у потрібній формі.

    Більшість школярів (виконала, виконали) завдання швидко і правильно. Колона танків (наблизилась, наблизились) до лісу. На галявині (росло, росли) вісім берізок. Я з матір’ю (приготувала, приготували) смачний пиріг. Хто з нас (піде, підуть) відвідати хворого? Уся молодь (зібралися, зібралася) у сільському клубі.

    ü Робота в групах.

    1 група. Спишіть речення, розкриваючи дужки й добираючи присудок у потрібній формі. Підмети й присудки підкресліть.

    І за його знаком з вулиці (увійти) шестеро солдатів. Петро з батьком (говорити) про погоду. Більшість (сприйняти) цю новину схвально. (Милувати) і (заспокоювати) око бійців цей шмат рівнинного простору. (Зітхнути) десятки грудей. ТЮГ (Театр юного глядача) (розглянути) питання репертуару.

    2 група. Складіть речення з поданими підметами.

    Група учнів, чимало питань, кілька дівчат, частина з них, багато хлопців, група спортсменів.

    ü Творче завдання.

    Складіть і запишіть речення, використовуючи подані словосполучення як присудки. Визначте їхній вид.

    Рада була зустрітися, повинен зрозуміти, вирішила відпочити, намагатися скласти, почали розучувати, стали слухати, поспішав зробити, необхідно розпочати.

    ü Попереджувальний диктант.

    Запишіть речення. Підкресліть головні члени, укажіть способи їх вираження.

    Голос Маланчин став теплішим. Чимало води утекло в Дунаї з того часу. Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській хаті Палійчуків. Густа мряка чорним запиналом єднала з небом спалену сонцем полонину. (За М. Коцюбинським) Самієв разом з начальником штабу почали розробляти детальний план операції. Тепле повітря навкруги було напоєне густими пахощами весняних квітів. (За О. Гончаром)

    V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

    1. Опрацювати теоретичний матеріал.

    2. Виконати вправи.

    3. Індивідуальне завдання. Скласти й записати невеликий твір у художньому стилі «Мій рідний край», використовуючи різні способи вираження головних членів речення.

    VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

    ü Гра «Закінчи речення».

    — Сьогоднішній урок мені сподобався (не сподобався), тому що.