Зміст:
§ 8. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
• розкривати значення діяльності «Руської трійці» для українського руху.
1. На які регіони поділялися західноукраїнські землі? 2. Якими були національний склад і соціальна структура населення Західної України? 3. Яку роль у житті закарпатських і галицьких русинів відігравало греко-католицьке духівництво?
1. Початок українського національного відродження на Закарпатті
Наприкінці XVIII — у першій третині XIX ст. на західноукраїнських землях, як і у Наддніпрянщині, розпочалося українське національне відродження. Цей процес започаткований на Закарпатті, а в перші десятиліття XIX ст. поширився у Східній Галичині. В обох регіонах він був пов’язаний із просвітницькою діяльністю місцевого греко-католицького духівництва. У Північній Буковині українське національне відродження розпочалося у другій половині XIX ст. Діячів національного відродження на західноукраїнських землях прийнято називати будителями.
Будителі (чеськ. buditele, словац. buditelia, словен. buditelj, болг. будители, буквально — «ті, хто пробуджують», «пробудильники») — діячі національного відродження слов’янських народів, національно свідома інтелігенція у болгарських, чеських, словацьких, словенських і західноукраїнських землях.
На Закарпатті наприкінці XVIII ст. центром русинського національного відродження стала Мукачівська греко-католицька єпархія. Такої ролі вона набула за часів діяльності єпископа Андрія Бачинського (1772-1809 рр.).
Тривала боротьба єпископа за збереження народної культури, сприяння освіті карпатських русинів мала позитивні наслідки.
Наприкінці XVIII ст. у стінах Мукачівської семінарії Йоаникій Базилович (1742-1821) написав «Короткий нарис фундації Федора Коріятовича» — першу працю з історії Закарпаття. її автор одним із перших заявив про існування закарпатських русинів як частини східних слов’ян І показав, що вони мають власних учених, культурно-освітніх діячів, які впродовж століть закладали основи національної культури. За це І. Базиловича справедливо називали першим «будителем» на Закарпатті.
Йоаникій Базилович
Андрій Бачинський (1732-1809)
В умовах мадяризації та окатоличення закарпатських русинів А. Бачинський відкрито й рішуче виступив на захист прав свого народу. Саме він, будучи радником імператриці Марії-Терезії, домігся від неї відкриття у Відні «Барбареуму» для навчання греко-католицького духівництва.
У своїх посланнях він вимагав від місцевих священиків організовувати русинські школи при церквах і примушувати батьків в обов’язковому порядку навчати в них дітей.
А. Бачинський переніс свою резиденцію до Ужгорода, де створив семінарію й заснував велику бібліотеку.
На відміну від інших представників вищого духівництва, він завжди розмовляв рідною мовою. Усвідомлення А. Бачинським простої істини, що доки існуватиме русинська мова, доти існуватиме й сам народ, мало надзвичайно важливе значення.
Особлива його заслуга полягала в тому, що наприкінці XVIII ст. він збагнув процес формування у східних слов’ян окремих народностей. Й. Базилович першим нагадав закарпатцям, що там за Карпатами — Україна, і Закарпаття є її невід’ємною частиною. Сама постанова цих проблем істориком в умовах денаціоналізаторської політики Габсбургів і угорських правлячих кіл мала важливе значення для формування національної самосвідомості закарпатців.
Проявами національного пробудження Закарпаття стало зростання потягу до знань. У той час у краї при церковних громадах було створено приблизно 300 початкових шкіл. Найталановитіші представники закарпатської молоді здобули освіту у провідних європейських університетах і стали відомими вченими. Серед них були Петро Лодій, Іван Орлай, Михайло Поп-Лучкай та ін. Поява цієї плеяди стала свідченням потенційних можливостей карпатських русинів, які завдяки доволі сприятливим умовам національно-культурного відродження дали стільки талантів.
Кого називали «будителями»? Хто став першим «будителем» Закарпаття?
2. Початок українського національного відродження у Східній Галичині
Центром першої хвилі українського національного відродження у Східній Галичині став Перемишль, що був осередком греко-католицької єпархії. Тут існувала велика бібліотека, діяла семінарія, працювало чимало освічених представників греко-католицького духівництва, які здобули освіту в «Барбареумі» у Відні. Серед них вирізнялися Іван Могильницький, Йосип Левицький, Іван Снігурський, Йосип Лозинський та інші. Надихав цей гурт русинських патріотів перемишльський єпископ Михайло Левицький (1774-1858).
Михайло Левицький (1774-1858)
Михайло Левицький за період перебування перемишльським єпископом (1813-1816 рр.) та галицьким митрополитом (1816-1858 рр.) піклувався про заснування народних шкіл і видання для них підручників. Разом з І. Могильницьким домагався запровадження викладання українською мовою у школах Східної Галичини. Проте М. Левицький був доволі консервативною людиною і вважав, що русини мають бути вдячними австрійським Габсбургам. Зокрема, митрополит був ініціатором цензурної заборони альманахів «Зоря» І «Русалка Дністровая».
У 1816 р. за підтримки єпископа Іван Могильницький створив «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письма просвіти й культури серед вірних». Його метою було видання книжок для народу, написаних зрозумілою йому мовою, та організація народних шкіл. Для підготовки вчителів у 1817 р. в Перемишлі було відкрито дяко-вчительський інститут. Було також видано кілька підручників та молитовників.
І. Могильницький і його однодумці вважали, що мова русинів є окремою від польської та російської слов’янською мовою. Для того щоб створити граматику цієї «славєноруської» мови, він поєднав народну й стару церковнослов’янську мови. Проте вона мала штучний характер і не набула поширення.
Заходи перемишльських патріотів щодо розвитку освіти викликали незадоволення поляків, які посідали провідні позиції у Східній Галичині. Вони стали вимагати заборонити викладання русинською мовою в початкових школах. Проте австрійська влада прийняла компромісне рішення, надавши греко-католикам І римо-католикам однакові права навчати дітей рідною мовою.
Хто був засновником Перемишльського культурно-освітнього гуртка?
3. «Руська трійця»
У 30-40-ві рр. XIX ст. українське національне відродження у Західній Україні почало переходити від фольклорно-етнографічного до культурницько-літературного етапу. Центром нового етапу стає Львів. Його уособленням стала діяльність «Руської трійці» — утвореного у Львові культурно-просвітницького угруповання зі студентів семінарії та університету, що діяло в 1833-1837 рр.
Іван Могильницький (1778-1831)
«Руською трійцею» семінаристи називали трьох друзів, об’єднаних спільними поглядами, — Маркіяна Шашкевича (1811-1843), Івана Вагилевича (1811—1866) та Якова Головацького (1814-1888). Натхненником і душею цього гурту був М. Шашкевич. На другому році навчання у семінарії він заприятелював із І. Вагилевичем та М. Головацьким. Поступово навколо них об’єдналося близько 20-ти однодумців. Основну увагу «трійчани» приділяли творенню на базі русинської народної мови літературної української.
У 1836 р. М. Шашкевич, аби довести, що українською мовою можна проголошувати богословські ідеї, уперше в історії Східної Галичини виступив нею із промовою в музеї семінарії перед духівництвом і гостями. Відтоді вживання української мови у публічному спілкуванні, виступах стало здобувати дедалі більше прихильників.
У 1834 р. «трійчани» підготували до видання альманах «Зоря», який містив українські народні пісні, твори самих гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Головними ідеями творів збірки були:
— оспівування героїчної визвольної боротьби українського народу та засудження його поневолювачів;
— уславлення народних ватажків — борців за визволення українців;
— визнання існування єдиного українського народу, який через поневолення Австрійською та Російською імперіями роз’єднаний державними кордонами;
— заклик до українських патріотів змагатися за возз’єднання галицьких русинів і наддніпрянських українців.
Проголосивши ці ідеї, члени «Руської трійці» за короткий історичний термін зуміли перейти від популяризації української мови до спроб сформулювати нові орієнтири для боротьби за національне визволення галицьких русинів. Видання альманаху було заборонено цензурою. Діяльністю гуртка зацікавилася поліція. Проте «трійчани» не припинили своєї діяльності. Вони вилучили зі збірки «Зоря» твори, які дратували цензорів, змінили її назву на «Русалка Дністровая» і знову спробували видати.
Яків Головацький домовився зі своїми друзями, прибічниками слов’янського відродження (хорватами, чехами, словаками, сербами), про видання «Русалки Дністрової» в Буді (столиці тодішньої Угорщини, що входила до складу Австрійської імперії) накладом 1 тис. примірників. У 1836 р. альманах було видано. Проте влада заборонила його поширювати. Увесь наклад «Русалки Дністрової» було конфісковано. Врятувати пощастило лише 200 примірників, які «трійчани» встигли розпродати, подарувати друзям або залишити собі. Упорядників та авторів альманаху влада притягла до відповідальності за небезпечну для держави діяльність. Гурток «Руська трійця» саморозпустився.
Маркіян Шашкевич
Яків Головацький
Титульна сторінка першого видання «Русалки Дністрової»
Іван Вагилевич
Ідеї заборонених цензурою збірок «Зоря» та «Русалка Дністровая» доніс до громадськості Я. Головацький у публікованому впродовж 1845-1847 рр. у Відні альманаху «Вінок русинам на обжинки». У 1846 р. Я. Головацький опублікував статтю «Становище русинів у Галичині», де сформулював основні програмні засади українського руху. Головна руська рада, що виникла 1848 р., поклала їх, на думку сучасних істориків, в основу своєї діяльності.
Кого називали «Руською трійцею»?
Коли була видана «Русалка Дністровая»?
Подальша доля учасників «Руської трійці» склалася по-різному. Маркіян Шашкевич помер у 1843 р. Іван Вагилевич під час революції 1848-1849 рр. приєднався до пропольської організації «Руський собор» й обстоював ідею союзу українців і поляків. Яків Головацький у 1850-х рр. став засновником галицького москвофільства, вважаючи українців Галичини частиною російського народу.
Наприкінці XVIII ст. на Закарпатті русинські просвітителі першими розпочали досліджувати історичне походження, культуру й мову свого народу.
Упродовж перших десятиліть XIX ст. ідеї українського національного відродження завдяки діяльності греко-католицького духівництва набули поширення у Східній Галичині. Діяльність «Руської трійці» сприяла тому, що народна мова русинів стала поступово набувати рис літературної української мови і впроваджуватися в широкий ужиток. Підготовлений «трійчанами» альманах «Русалка Дністровая» був першою книжкою українською мовою на західноукраїнських землях. Збірка проголошувала відмінність галицьких русинів від поляків і росіян, їхню єдність із наддніпрянськими українцями. Водночас вона започаткувала нову українську національну літературу на західноукраїнських землях.
ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ
1. У якому регіоні Західної України наприкінці XVIII ст. розпочалося українське національне відродження?
2. Яке місто стало центром першої хвилі українського відродження в Галичині?
3. Охарактеризуйте роль греко-католицького духівництва на початку українського відродження на Закарпатті і у Східній Галичині.
4. Яку роль у становленні національної свідомості галицьких русинів відіграла діяльність «Руської трійці»?
5. Виступаючи за заборону видання «Русалки Дністрової», представники галицького греко-католнцького духівництва стверджували, що «нагадування про сумні історичні події, пов’язані з релігійним і політичним гнобленням, викликали б гіркі почуття. ». Директор департаменту львівської поліції заявляв: «Досить клопоту нам завдають поляки, а ці шаленці намагаються відродити покладену до гробу русинську націю».
6. Обговоріть у групах. Чому, на вашу думку, греко-католицьке духівництво, яке започаткувало українське відродження в краї, виступило проти видання альманаху? Чи можна вбачати у відмові представників австрійської влади одночасне визнання заслуг «Руської трійці»? Чому?
Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 — на початку 1950-х рр.
• Буржуазний націоналізм — евфемізм, ярлик, який за радянських часів застосовувався для навішування на будь-які прояви національної свідомості українців.
• Відбудова — 1) відновлення зруйнованого під час бойових дій господарства; 2) період в історії країн, що зазнали значних матеріальних збитків у результаті Другої світової війни.
• «Ждановщина» — система заходів другої половини 1940 — на початку 1950-х рр., які мали забезпечити відновлення ідеологічного контролю над радянським суспільством.
• Космополітизм — ідеологія так званого світового громадянства, яка надає пріоритетне значення загальнолюдським цінностям і другорядне — національним проблемам.
• «Лисенківщина» — явище в радянській науці кінця 1940 — початку 1950-х рр.
• Операція «Вісла» — операція, організована польською владою по депортації українського населення Закерзоння до західних районів Польщі з метою знищення збройного опору УПА в регіоні.
• «Холодна війна» — термін включає в себе пропагандистську війну, активну участь у регіональних конфліктах, боротьбу за впливи в «третьому світі», економічну війну, технічну блокаду, гонку ракетно-ядерних і звичайних озброєнь, боротьбу розвідувальних служб, ідеологічні диверсії, глобальне воєнне протистояння, стратегію взаємного ядерного залякування, змагання в галузі оборонної науки, нарощування протистояння воєнно-політичних блоків, гонку в галузі космічних досліджень і озброєнь тощо.
Основні події
Участь української делегації в роботі установчої конференції ООН
Схвалення плану четвертої п’ятирічки — «п’ятирічки відбудови »
Львівський собор, ліквідація УГКЦ
Грошова реформа, скасування карткової системи
Ліквідація Мукачівської єпархії греко-католицької церкви
Загибель командуючого УПА Р. Шухевича
ЗАВДАННЯ З ВИБОРОМ ОДНІЄЇ ПРАВИЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ
1. У якому році Українська РСР стала членом Організації Об’єднаних Націй?
2. До розгрому якої галузі науки привела перемога в 1940-х рр. так званого «лисенківського напрямку» — вчення Т. Лисенка?
3. Що було однією з особливостей післявоєнної відбудови України (1945 — початок 1950-х рр.)?
А широкомасштабне залучення висококваліфікованих європейських спеціалістів
Б першочергова відбудова галузей важкої промисловості, транспорту, енергетики
В використання західної фінансової та технічної допомоги за «планом Маршалла»
Г спрямування основних капіталовкладень у сільське господарство, соціальну сферу
4. Суть політики радянізації західних областей України в період післявоєнної відбудови (1945 — початок 1950-х рр.) полягала:
А у переселенні українців західних областей до центральних і східних областей УРСР
Б в уніфікації всіх сфер життя відповідно до норм, утверджених у СРСР
В у репресіях проти священиків Української греко-католицької церкви
Г у придушенні збройної боротьби підпілля ОУН і загонів УПА
5. Що з названого належить до причин відновлення репресій після Великої Вітчизняної війни?
А масові виступи населення проти політичного режиму
Б прагнення Й. Сталіна придушити самосвідомість населення
В виникнення опозиційних угруповань у партії
Г прагнення Й. Сталіна зміцнити країну перед загрозою «холодної війни»
6. Кампанія боротьби з «космополітизмом», що мала місце в повоєнні роки, мала яскраво виражений:
А антиукраїнський характер
Б антисемітський характер
В антиамериканський характер
Г антиросійський характер
7. Як позначився на внутрішньому житті в СРСР та УРСР початок «холодної війни»?
А широкий розвиток дисидентського руху
Б масова реабілітація політичних в’язнів
В депортація кримських татар та інших народів
Г боротьба з космополітизмом
8. Розпорядження: «Швидкими темпами переселити українців і мішані сім’ї на приєднані землі, не утворюючи групи і не ближче, ніж за 100 км від кордону» стосується:
Г операції «Велика блокада»
9. Операція «Вісла» — це:
А переселення українського населення з його етнічних територій, що увійшли до складу Польщі та УРСР, здійснене на підставі договору 1945 р.
Б спільна польсько-радянська військова операція на території Західної України проти загонів УПА та місцевого населення, яке їх підтримувало
В примусове виселення українського населення з його етнічних земель на сході Польщі до її західних воєводств, здійснене польським урядом у 1947 р.
Г воєнна операція Армії Крайової проти загонів УПА на завершальному етапі Другої світової війни
10. У якому році УРСР стала членом ООН?
11. На що сподівалися бійці УПА, які вели нерівну боротьбу в 1940—1950-х рр. із радянськими каральними органами?
А загальне повстання населення проти радянської влади
Б початок війни між СРСР та країнами Заходу
Г проголошення УРСР своєї незалежності
12. Із якою метою в Україні наприкінці 1940 — на початку 1950-х рр. було розгорнуто кампанії боротьби проти «космополітизму» та «низькопоклонства перед Заходом»?
А посилити роль української національної інтелігенції в суспільстві
Б відновити тотальний політико-ідеологічний контроль за суспільством
В мобілізувати суспільство на здійснення відбудови народного господарства
Г переконати радянське суспільство в перевагах соціалізму над капіталізмом
13. Розвиток культури в період 1946—1953 рр. характеризувався:
А відродженням традицій «українізації» 1920-х рр.
Б створенням творчих літературно-мистецьких об’єднань
В послабленням партійного керівництва і контролю
Г проведенням кампанії проти «низькопоклонства перед Заходом»
14. Відмінність процесу радянізації західних областей України (1944—1950-ті рр.) від процесу радянської модернізації України (1929—1938 рр.) полягала в здійсненні:
А колективізації сільського господарства
Б відбудови народного господарства
В індустріалізації промисловості
15. Низькі темпи розвитку легкої промисловості та сфери послуг в УРСР у період післявоєнної відбудови були спричинені:
А визначеністю пріоритетності відбудови важкої промисловості
Б відсутністю попиту населення на товари та послуги
В значними постачаннями товарів легкої промисловості по системі ленд-ліз
Г скасуванням карток на продовольчі та промислові товари
16. Процес післявоєнної відбудови в Україні (1945 — початок 1950-х рр.) характери зувався:
А першочерговою відбудовою важкої промисловості та енергетики з опорою лише на власні сили та ресурси Радянського Союзу
Б відбудовою економіки України як самостійного, самодостатнього комплексу з використанням західної фінансової та технічної допомоги
В наявністю достатньої кількості кваліфікованої робочої сили та спрямуванням основної частини капіталовкладень у відбудову соціальної сфери
Г поверненням усіх евакуйованих на схід СРСР підприємств, їх модернізацією на базі обладнання, які СРСР отримував як репарації
17. Унаслідок Другої світової війни до складу УРСР увійшли українські землі, які в міжвоєнний період (1921—1938 рр.) перебували у складі:
А Німеччини, Польщі, Угорщини
Б Чехословаччини, Литви, Румунії
В Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини
Г Литви, Німеччини, Угорщини
18. За оцінками історика О. Бойка, «..характерною рисою стратеги радянського керівництва в процесі відновлення господарства було повернення до довоєнної моделі розвитку народного господарства». Що було покладено в основу вказаної моделі?
А розвиток базових галузей важкої промисловості за рахунок ресурсів сільського господарства
Б співіснування державного, кооперативного і приватного секторів господарства
В спрямування основних капіталовкладень у легку промисловість, соціальну сферу
Г скорочення державних дотацій воєнно-промислового комплексу
19. Хто очолював урядову делегацію УРСР на Сан-Франциській (1945 р.), Паризькій (1946—1947 рр.) та Дунайській (1947 р.) міжнародних конференціях?
20. Чим було зумовлене таке повідомлення сільгоспвідділу ЦК КП(б)У: «З лютого 1946 р. почався масовий наплив населення Брянської, Калузької, Орловської, Одеської, Полтавської, Київської, Вінницької та інших областей у західні області України за хлібом. »?
А повоєнною хвилею колективізації
В радянізацією західних областей України
Г збройною боротьбою ОУН-УПА
21. До якого періоду розвитку радянської науки належать процеси, описані в уривку з історичного джерела?
«. Багато біологів заявляють, що вони фактично позбавлені можливості обговорювати важливі питання біологи та захищати теоретичні позиції в науці, проти яких виступає у пресі Лисенко, що створилася монополія одного напрямку в біології. Вчені відзначають, що в силу цього створюється видимість офіційного схвалення теоретичних поглядів т. Лисенка в області біології. ».
22. У якому уривку з історичних джерел відображено особливості економічного розвитку УРСР у період повоєнної відбудови?
А «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході України. У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено понад 2,5 тисяч великих і середніх промислових підприємств»
Б «Члени колгоспів та інших сільськогосподарських кооперативів, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, мають право безперешкодно виходити з них. »
В «Великі зрушення сталися в сільському господарстві України. Завершено суцільну колективізацію. »
Г «Розвиток стахановського руху на селі висунув десятки тисяч передовиків боротьби за високі врожаї. »
23. У якому році відбулася подія, про яку йдеться в уривку з історичного джерела?
«У теперішній нашій ситуації, коли завдяки героїчним подвигам і славній перемозі Радянського Союзу всі українські землі з’єдналися разом і український народ став господарем на всіх своїх землях, було б невиправданим гріхом продовжувати в нашому народі ненависть і братовбивчу боротьбу, причиною якої в історії була. унія. Виходячи з цього, собор постановляє скасувати постанови Брестського Собору 1596 р., ліквідувати унію. і повернутися до нашої батьківської святої православної віри і Руської Православної Церкви».
24. Про яку міжнародну організацію йдеться в цитованому документі?
«Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати членами-засновниками пропонованої міжнародної організації. »
Б Організацію Об’єднаних Націй
Г Раду економічної взаємодопомоги
25. Який із фрагментів документів слід використовувати, характеризуючи суспільно-політичне життя в Україні в період післявоєнної відбудови (1945 — початок 1950-х рр.)?
А «Розпочалася робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини»
Б «Опір набув великого поширення. Зброя, що залишилася з воєнних часів, стала умовою для розгортання селянської партизанської війни. Партизанські загони швидко розгорталися в лісостеповій зоні суцільної колективізації»
В «Зворотною стороною буржуазного націоналізму є безрідний космополітизм, який проявляється в плазуванні та низькопоклонстві перед іноземщиною. Безрідний космополітизм є зброєю в боротьбі проти соціалізму»
Г «Провести широку роз’яснювальну роботу серед широких верств населення стосовно доцільності ліквідації так званої “Української автокефальної православної церкви” як осередку відвертої петлюрівщини. »
26. Листівка такого змісту: «Переселення є наслідком дій УПА. Це важке, але необхідне рішення, яке забезпечить населенню спокійне життя у нових умовах, які приготовлені владою на інших територіях Речі Посполитої. Ті, хто не підкоряться наказу і залишаться в околицях, охоплених переселенською акцією, будуть вважатися бандитами» поширювалась:
А урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки
Б урядом Польської Народної Республіки
В адміністрацією рейхскомісаріату «Україна»
Г Українською головною визвольною радою
27. Який із документів ілюструє таке явище суспільного життя, як «лисенківщина»?
А «Коли ми показуємо визначного діяча минулого, святкуємо ювілеї, пов’язані з його іменем, завжди необхідно наголошувати на зв’язку минулого з дійсністю, вказувати на роль парти і шов. Сталіна. »
Б «Редакція “Вітчизни” не поставила в центрі своєї уваги висвітлення в журналі провідних тем сучасності і насамперед — перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні і героїчної боротьби радянських людей за виконання сталінської п’ятирічки. »
В «На Україні завдання наукової розробки історії українського народу покладено на Інститут історії України Академії наук УРСР. Проте. Інститут не розробив і не видав науково витриманої, марксистсько-ленінської історії України. »
Г «Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що “пізнання людини не є. пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі. ”»
28. Яку подію висвітлює наведена карикатура?
А укладення Пакту про ненапад між Німеччиною та СРСР і таємного договору до нього від 23 серпня 1939 р.
Б укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та Німеччиною від 28 вересня 1939 р.
В укладення Люблінської угоди між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення від 9 вересня 1944 р.
Г укладення Договору про радянсько-польський державний кордон від 16 серпня 1945 р. та угоди про обмін територіями 1951 р.
ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ
29. Установіть відповідність між подіями та їх наслідками.
1 Утворення Народного комісаріату закордонних справ УРСР
2 Завершення Другої світової війни
3 Загибель командира УПА Р. Шухевича
4 Кампанія боротьби з проявами «буржуазного націоналізму»
А Звільнення військовослужбовців із лав збройних сил, повернення евакуйованих, полонених, репатрійованих
Б Відновлення та зміцнення ідеологічного контролю над суспільством
В Посилення державної антицерковної кампанії
Г Згасання організованого збройного опору радянській владі на західноукраїнських землях
Д Перетворення України на суб’єкт міжнародних відносин
30. Установіть відповідність між датами та подіями.
А Ліквідація Української греко-католицької церкви (УГКЦ)
Б Загибель командуючого УПА Р. Шухевича
В Приєднання Криму до УРСР
Г Участь української делегації в роботі установчої конференції ООН у Сан-Франциско
Д Здійснення польськими військами операції «Вісла» по виселенню українського населення із Закерзоння
ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВИЛЬНОЇ ПОСЛІДОВНОСТІ
31. Установіть послідовність подій.
Б «Волинська трагедія» — польсько-український збройний конфлікт на Волині
В Загибель командуючого УПА Р. Шухевича
32. Установіть послідовність суспільно-політичних подій 1940-х — першої половини 1950-х рр.
А Проведення урядом Польщі депортації українців із Закерзоння до західних і північних областей Польщі (операція «Вісла»)
Б Участь делегації УРСР у роботі Установчої конференції Організації Об’єднаних Націй у Сан-Франциско
В Прийняття Президією Верховної Ради СРСР Указу «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР»
Г Ухвалення І з’їздом Народних комітетів Закарпатської України Маніфесту про возз’єднання Закарпаття з УРСР
33. Установіть послідовність включення до складу УРСР територій, позначених на карті буквами.
ЗАВДАННЯ З КОРОТКОЮ ВІДПОВІДДЮ МНОЖИННОГО ВИБОРУ
Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді.
34. Які з указаних подій відбулися в 1947 р.?
1 грошова реформа і скасування карткової системи
4 початок четвертої п’ятирічки
5 загибель командуючого УПА Р. Шухевича
7 перші повоєнні вибори до Верховної Ради
35. Укажіть особливості процесу післявоєнної відбудови народного господарства Української РСР (1945 — початок 1950-х рр.).
1 спрямування основної частини капіталовкладень у сільське господарство та соціальну сферу
2 використання західної фінансової та технічної допомоги за «планом Маршалла»
3 першочергова відбудова галузей важкої промисловості, транспорту та енергетики
4 опора лише на власні сили та ресурси Радянського Союзу
5 пріоритетний розвиток сільського господарства як джерела фінансування промисловості
6 збіглася з процесом радянізації західних областей
7 засудження культу особи Й. Сталіна
36. Які події суспільно-політичного життя УРСР відбулися в період повоєнної відбудови (1946 — початок 1950-х рр.)?
1 «саморозпуск» Української греко-католицької церкви (УГКЦ)
2 придушення організованого збройного опору УПА
3 створення Української робітничо-селянської спілки
4 перенесення столиці УРСР із Харкова до Києва
5 утворення Закарпатської області
6 проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР
7 депортація кримських татар, болгар, вірмен і греків
37. Які із зазначених тверджень указують на особливості відбудови в Україні після Другої світової війни?
1 здійснювалася за рахунок іноземної допомоги
2 здійснювалася згідно з чітким директивним планом, пріоритетними були визначені галузі важкої промисловості та енергетики
3 перенесення великих машинобудівних підприємств у Західну Україну
4 ускладнювалася голодом 1947 р. і збройною боротьбою на західноукраїнських землях
5 найшвидшими темпами відбудовувався житловий фонд, оскільки 10 млн осіб не мали даху над головою
6 для відновлення енергетики започатковано зведення атомних електростанцій
7 для реалізації планів використовувалася праця полонених та ентузіазм населення
38. Які з указаних подій відбулися в один рік?
4 скасування карткової системи
5 початок четвертої п’ятирічки
6 загибель командуючого УПА Р. Шухевича
39. Які із зазначених явищ спостерігалися в розвитку культури України в другій половині 1940 — на початку 1950-х рр.?
1 відбудова закладів освіти, науки та культури
2 висилка видатних діячів культури за кордон
3 «культурна революція» на західноукраїнських землях
4 перехід на обов’язкову середню освіту
5 повна русифікація в університетах
6 засилля в науці «лисенківщини», ідеологічний наступ «ждановщини»
7 набуття українською культурою космополітичних рис
Галицько-Волинське князівство
Галицько-Волинське князівство – це держава, яка була утворена шляхом злиття Галицької та Волинської земель. Ще до об’єднання вони обидві входили до складу Київської Русі.
У 980-990 роках Володимир, князь Київський, відвоював Галичину у поляків, яку приєднав до своїх володінь, а згодом передав її своїм наступникам. Центр цього князівства перемістився з Перемишля до міста Галич. Столицею Волині на той час було місто Володимир. Так склалося, що київський князь завжди мав значний політичний вплив на Волинське князівство через їх близьке розташування. З іншого боку в Галичина була більш самостійною через її віддаленість від Києва.
У 1199 році Роман Мстиславич, з династії Рюриковичів, за підтримки галицьких бояр створив нову державу на політичній карті Східної Європи, яка мала назву Галицько-Волинське князівство. Її столицею стало місто Галич. В XI столітті Київська Русь, яка колись була сильною єдиною державою, розділилась на невеличкі князівства, що постійно між собою ворогували. Незважаючи на це, Галицька і Волинська землі завжди підтримували тісний економічний та культурний зв’язки, що стало передумовою їх об’єднання. Ще одним важливим фактором, який виступав на користь їх злиття, була необхідність захищатись від нападів Угорщини, Польщі і монголо-татарської навали.
Внутрішня і зовнішня політика
У внутрішній політиці значною мірою Роман Мстиславич спирався на бояр та міщан. Прагнучи зміцнити княжу владу, він приборкав боярську верхівку, відправивши деяких у заслання чи навіть стративши. Незадовго до своєї смерті Роман запропонував проект формування центральної влади в Київській Русі. Так він намагався зупинити процес роздроблення та припинити постійні князівські сутички. Однак, втілити в життя цю ідею так і не вдалося. Зовнішня ж політика князя була направлена на піднесення авторитета держави, що стало можливим завдяки походам проти Польщі, Угорщини, Литви та половців. Могутність князівства насамперед визначалась збройними силами. Основними військовими одиницями виступали «вої» та «дружини», до складу яких могли входити лише бояри, які мали з’являтися за першим покликом князя. Представники ж нижчого класу могли бути долучені тільки за видатні заслуги.
Карта Галицько-Волинського князівства, джерело: ukrinform.com
Але, насправді, чимало факторів сприяли активному економічному та культурному процвітанню держави, серед них:
- Вигідне розташування, м’який клімат та наявність плодючих ґрунтів давала змогу розвивати аграрний сектор;
- Різноманіття ландшафтів було важливим фактором при обороні князівства;
- Виготовлення різних художніх виробів з металу, кісток та каменю; а також товарів побутового вжитку;
- Наявність сольових родовищ та важливих торгівельних шляхів. Солеваріння було однією з найважливіших галузей економіки. Виварену, сформовану у топки, сіль розвозили річковими та сухопутними шляхами далеко за межі князівства.
За часи існування Галицько-Волинської держави свого розвитку набуває культура, освіта, архітектура та різні художні ремесла. У той час з’являється велика кількість шкіл та значно поширюється писемність. На культуру князівства впливає зв’язок з Візантією, країнами Сходу, Центральної та Західної Європи. Зважаючи на збільшення кількості міст, також почали активно споруджуватися різні міські укріплення, боярські та князівські палаци. Саме тоді було започатковано білокам’яне будівництво церков.
Після смерті Романа у 1205 році галицькі боярські угрупування захоплюють владу в свої руки та не допускають до правління його вдову та малих Данила і Василька. Боярська верхівка вважає, що отримає більш вигідне положення і привілеї саме від іноземних покровителів. Так, найбільше впливу на Галицько-Волинське князівство отримують Угорщина та Польща. Коли сини Романа Мстиславича підросли, то розпочали запеклу боротьбу за правління на Волині, а згодом − Галичині.
Король Данило
У 1237-1238 роках Данило Галицький, заручившись підтримкою широких мас населення, купців, ремісників та бояр, що розраховували саме на покровительство князів, а не угорських феодалів, остаточно укріпився у місті Галич. Правління Волинню він віддає своєму братові, Василькові, хоча вони спільно розв’язують усі важливі питання. Новою столицею князівства Данило обирає місто Холм. Зважаючи на факт, що територія держави була однією з найбільших у Європі, Папа Римський Інокентій IV, який хотів почати антитатарський хрестовий похід, запропонував князеві долучитись до цього дійства. Погодившись, Данило Галицький був коронований у місті Дорогочин, що нині знаходиться у Польщі, і став першим монархом в історії України.
Коронація Данила Галицького
Символами його влади були королівські клейноди: корона та скіпетр; а також Герб Данила Галицького, на якому було зображено золотого лева на блакитному фоні. За правління короля Русі було збудовано нові міста-замки, фортеці, церкви та монастирі, а також відновлено міста, зруйновані монголо-татарським ігом. Загалом час правління Данила Галицького – це період найвищого економічного та культурного розквіту князівства.
Після його смерті Галицько-Волинська держава починає занепадати. Спочатку син Данила, Шварно, об’єднує Галичину з Литвою. Згодом два князівства знову опиняються в руках одного правителя – Юрія I Львовича, який, так само як і його дідусь, прийняв королівський титул. Постійна боротьба з сусідніми державами та невпинні міжусобні сутички бояр значно послабили сили князівства. Після смерті Юрія II, останнього правителя Галицько-Волинського князівства, частини держави, яка колись процвітала, знаходились під владою Польщі, Угорщини та Молдови.
Цікаві факти
- Галицько-Волинська держава вважалася спадкоємцем Київської Русі, яка почала занепадати;
- За час існування князівства, вперше було використано назву «Україна»;
- У 1203 р. Київ було приєднано до Галицько-Волинського князівства;
- Князі та бояри полюбляли проводити лицарські турніри, які називалися «іграми»;
- Після завоювання князівства багато ікон, які дуже цінувалися у Західній Європі, опинилися в польських храмах;
- Для будівництва нових міст Данило запрошував майстрів з Європи;
- Кордони князівства на 90% збігалися з територією нинішньої України;
- Обидва монархи за всю історію України були правителями Галицько-Волинського князівства;
Незважаючи на всі фактори, що сприяли розвитку і процвітанню цих земель, постійні напади сусідніх держав та внутрішні чвари боярських верхівок значно похитнули могутність Галицько-Волинського князівства. А основною причиною занепаду держави стала відсутність централізованої форми правління.